ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (90-і рр. ХХ – ПОЧАТОК ХХI ст.)

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

На правах рукопису

Шовкопляс Ольга Ігорівна

УДК 378 (4)

ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (90-і рр. ХХ – ПОЧАТОК ХХI ст.)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Адаменко Олена Вікторівна,
доктор педагогічних наук, професор

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади інтеграційних процесів у системі вищої освіти кран Європейського Союзу 12
1.1. Соціально-економічні й соціально-педагогічні чинники інтеграції в системі вищої освіти країн Європейського Союзу 12
1.2. Освітня політика європейських держав у контексті інтеграційних процесів у вищій освіті 35
1.3. Теоретичне обґрунтування інтеграції в системі вищої освіти 64
Висновки до розділу 1 88
РОЗДІЛ 2. Вплив інтеграційних процесів на практику вищої школи країн Європейського Союзу 91
2.1. Модернізація змісту освіти у вищих навчальних закладах в умовах європейської інтеграції 91
2.2. Вплив інтеграційних процесів на розвиток технологій навчання у вищій школі 117
2.3. Особливості управління вищою школою в умовах інтеграції 144
Висновки до розділу 2 168
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 209

ВСТУП

Актуальність дослідження. Друга половина ХХ століття характеризується масштабними політичними, соціальними та економічними трансформаціями, які змінили сучасну Європу й відкрили молодим незалежним державам, зокрема Україні, нові перспективи. Ці трансформації були зумовлені інтеграційними процесами, мета яких зводилася до посилення конкурентоспроможності Європи за всіма ключовими напрямками. Такі тенденції відбилися й на фундаментальних основах розвитку освіти, оскільки саме освіта повинна найактивніше реагувати на всі зміни, що відбуваються в базових характеристиках суспільства.
Найбільш концентровано й повно основні умови та форми співпраці європейських країн у системі освіти віддзеркалено в Болонській декларації (1999 р.), яка стала документом, що відобразив загальні тенденції модернізації національних систем освіти, і дала назву всьому процесу реформування – „Болонський процес”.
Ураховуючи відкритий і демократичний характер Болонського процесу, основу якого становить добровільна участь і збереження національних пріоритетів кожної держави, а також необхідність удосконалення системи вищої освіти відповідно до сучасних вимог, Україна приєдналася до Болонського процесу (2005 р.), прийнявши його основні положення й принципи. Проте шлях входження до західноєвропейського освітнього простору на практиці виявився досить складним і суперечливим. Це пояснюється тим, що реформування системи освіти спрямоване, в основному, на структурну перебудову навчального процесу, яка здатна забезпечити лише зовнішнє „косметичне” його перетворення, не торкаючись глибинних інституційних змін. У зв’язку з цим усебічне вивчення західноєвропейського досвіду реформування вищої освіти є важливим для прогнозування подальшої модернізації вищої освіти України.
Інтеграційні процеси в розвитку вищої освіти Європи привертають особливу увагу й зарубіжних, і вітчизняних науковців. Так, низку досліджень українських і російських учених присвячено розгляду особливостей реформування національних систем освіти (Н. Абашкіна, В. Борисенков, Л. Зязюн, Н. Ляшенко, Н. Махиня, Л. Пуховська та ін.). У значній кількості публікацій висвітлено окремі аспекти цієї загальної проблеми, як-от: освітню політику (Д. Апезова, Ю. Каменська, І. Крутова та ін.), проблеми якості освіти (В. Вікторов, В. Мястніков, Н. Найдьонов, Л. Одерій, А. Сбруєва та ін.), модульно-рейтингову й кредитно-модульну системи організації навчального процесу (О. Безносюк, В. Коваленко, Г. Мельниченко, І. Мороз, І. Романюк
та ін.).
Досліджено інтеграційні процеси в освіті на окремих рівнях національних систем освіти: у професійній вищій освіті (Ю. Борко, Є. Іванченко, В. Кадомцева, М. Каргалов, Л. Костельна, Л. Лобанова, С. Сисоєва та ін.); у початковій, середній та неперервній освіті (В. Астахова, О. Василенко, Д. Дзвінчук, І. Зязюн, К. Корсак, О. Матвієнко, М. Степко та ін.). Частину публікацій присвячено інтеграції до європейського освітнього простору, зокрема, теоретичним засадам розвитку інтеграційних процесів у сучасному європейському просторі (А. Василюк, Б. Динькін, В. Кремень та ін.); практичним аспектам розвитку інтеграційних процесів у межах Болонського процесу (О. Адаменко, Т. Бірюкова, Г. Поберезська, Н. Рибка та ін.); моделям і механізмам регулювання неперервної професійної освіти (Т. Десятов, І. Тимошенко та ін.); аналізу проблем входження України до єдиного європейського освітнього простору (В. Базилевич, В. Журавський, М. Згуровський, С. Ніколаєнко, В. Плавич, О. Поживілова, З. Тимошенко та ін.); результатам моніторингових досліджень Болонського процесу (Т. Алексєєнко, В. Байденко, С. Гончаров та ін.); аналізу міжнародних правових актів і документів з розвитку європейської інтеграції в освіті (Л. Лазарева, Г. Лукичов, О. Маклакова та ін.); динаміці й ключовим принципам європейських освітніх реформ, що отримали назву „Болонський процес” (Я. Болюбаш, К. Корсак та ін.).
Вагомим внеском у вирішення проблеми дослідження інтеграційних процесів в освіті є дисертаційні роботи, зокрема, Є. Бражник „Становлення та розвиток інтеграційних процесів у сучасній європейській освіті”, у якій висвітлено теоретичні засади цієї проблеми щодо загальноосвітніх закладів, та П. Кряжева „Тенденції реформування вищої освіти в країнах Західної Європи”, що ґрунтовно розкриває управлінські аспекти реформування вищої освіти у 22 країнах Західної Європи.
Увагу зарубіжних учених зосереджено, переважно, на дослідженні різних аспектів розвитку системи освіти в країнах Європи. Це аналіз проблем децентралізації освітніх стратегій (Д. Бейкер, Х. Дубоїс, Р. Ібел, М. Карной, У. Сердар, Дж. Фатторе та ін.), розвитку освіти в контексті демократизації (Е. Гіденс, Р. Мотскін, Й. Фішер та ін.), диверсифікації шляхів отримання вищої освіти (Г. Хауг, Р. Хіллз та ін.), розробки міждисциплінарних курсів (Л. Хубер, Ж. Янг та ін.), зв’язку вищої освіти із зайнятістю на ринку праці (В. Міттер, У. Тайхлер, Дж. Шоу та ін.). Їхній зміст значною мірою спрямований на практичне вдосконалення навчального процесу в умовах євроінтеграції. Але є низка робіт узагальнювального характеру з проблем розвитку європейської освіти в умовах інтеграції, серед яких слід виділити праці П. Бурдьє, М. Кастельса, Д. Норта, Ж. Фігеля, М. Фуллана.
Аналіз робіт, присвячених інтеграційним процесам у європейській вищій освіті, показав, що пріоритетну увагу в них спрямовано на вивчення цілей, змісту, механізмів реформування національних систем освіти, процесів розвитку освіти й формування особистості з державних позицій. Безумовно, результати таких досліджень роблять значний внесок у вирішення проблеми розвитку вітчизняної освіти. Однак практичний інтерес для України становлять концептуальні засади, характерні для європейської моделі освіти загалом, а не окремі національні досягнення, реалізація яких відображає місцеві особливості реформування, оскільки загальні тенденції й стандарти повинні стати відправним орієнтиром і провідником реформування вітчизняної системи вищої освіти як вектори європейського виміру щодо її якості. При цьому національні досягнення мають становити те особливе, що дозволить інтегруватися до єдиного європейського простору вищої освіти на рівних умовах.
Проведений аналіз наукової літератури показав, що цілісне дослідження становлення європейської моделі вищої освіти, тенденції її розвитку в контексті інтеграції ще не знайшло вичерпного висвітлення. Отже, актуальність, теоретична й практична значущість проблеми, а також її недостатня вивченість в історико-педагогічній науці зумовили вибір теми дослідження: „Інтеграційні процеси в розвитку вищої освіти країн Європейського Союзу (90-і рр. ХХ – початок ХХI ст.)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах комплексної теми „Вітчизняна та зарубіжна спадщина (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)”
ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (державний реєстраційний номер 0106U013193). Тему дисертації узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 25 листопада 2003 р.).
Об’єкт дослідження – вища освіта європейських країн.
Предмет дослідження – вплив інтеграційних процесів на становлення й розвиток вищої освіти країн Європейського Союзу (90-і рр. ХХ – початок
ХХI ст.).
Мета дослідження – виявити сутність та особливості євроінтеграційних процесів, що зумовили формування нової європейської моделі вищої освіти, спрогнозувати можливості впровадження європейського досвіду для модернізації вітчизняної вищої школи в умовах євроінтеграції.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1. На основі аналізу соціально-економічних і соціально-педагогічних чинників обґрунтувати основні етапи становлення й розвитку європейської системи вищої освіти.
2. Розкрити роль освітньої політики європейських держав як інструменту посилення європейської ідентичності, поглиблення європейської інтеграції у вищій освіті.
3. Визначити сутнісні характеристики європейської освітньої парадигми.
4. Виявити напрями модернізації змісту вищої освіти в країнах Європи в контексті інтеграційних процесів, висвітлити їх вплив на розвиток технологій навчання в європейській вищій школі.
5. Схарактеризувати особливості управління вищою школою в країнах Європейського Союзу в умовах інтеграції.
6. Окреслити шляхи модернізації української вищої освіти в контексті євроінтеграційних процесів.
Методологічною основою дослідження є положення теорії наукового пізнання, положення про діалектичну взаємозумовленість соціально-педагогічних явищ і необхідність їх вивчення в конкретних історичних умовах; методологічні принципи історико-педагогічного дослідження (науковості, історизму, системності, наступності).
Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні ідеї розвитку вищої освіти в Європі, відображені в роботах В. Андрущенка, Б. Вульфсона, В. Кременя, а також наукові розвідки з окремих аспектів цієї проблеми: концепція освітнього процесу як системи (І. Лернер), концепція полікультурності як поєднання національного й міжнаціонального (Л. Воротняк, З. Малькова), концепція інформаційного суспільства (А. Урсул), концепція інформаційної культури (Н. Зінов’єва), концепція маркетингу освітніх послуг (Дж. Ратмелл), теоретичні засади розвитку вищої школи в європейських країнах (Т. Естерман, П. Згага, М. Троу), теорія академічної мобільності в Європі (Г. Воссенстейн, А. Маурер), диверсифікації вищої школи в Європі (Д. Геллерт, Р. Хауг), міжнародна діяльність університетів (М. Ван дер Венде, Д. Ван Дамм, Д. Роулі), інтеграція у вищій освіті
(М. Даркінг, Л. Онокой), публікації з історії вищої освіти в європейських країнах (Г. Поляк, О. Яновський), дослідження в галузі загальної теорії соціального розвитку (Дж. Еванс, Р. Теобальт, Е. Тоффлер), програмні положення щодо особливостей розвитку Європейського Співтовариства й ролі вищої освіти в підготовці його громадян, викладені в міжнародних і національних офіційних документах.
Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення поставлених завдань використано комплекс теоретичних методів: діалектичний – для визначення сутності й протиріч Болонського процесу; герменевтичний – для тлумачення змісту відповідних документів; антропологічний – для розкриття гуманістичної та персоналістичної спрямованості Болонського процесу; порівняльно-хронологічний, що дав змогу відтворити генезу розвитку інтеграційних процесів в освіті; порівняння, узагальнення, систематизації, синтезу, які забезпечили розгляд феномену цілісності та визначення тенденцій розвитку вищої освіти країн Європейського Союзу; компаративний, історичний – для дослідження чинників інтеграції та особливостей освітньої політики європейських держав; аксіоматичний – для визначення сутності й цінностей сучасної освітньої парадигми вищої освіти країн Євросоюзу.
Джерельну базу дослідження становлять: офіційні документи, що сприяли розгортанню Болонського процесу: Велика Хартія університетів (1988 р.), Маастрихтський договір (1992 р.), Лісабонська конвенція (1997 р.), Сорбонська декларація (1998 р.), Болонська декларація (1999 р.); матеріали конференцій європейських міністрів освіти у м. Прага (2001 р.), м. Берлін (2003 р.), м. Берген (2005 р); електронні інформаційно-освітні ресурси Євробази (дані мережі EURYDICE, ЮНЕСКО, ЮНЕСКО-ЦЕПЕС, ОЄСР); матеріали європейської педагогічної періодики (видання CEPES „Higher Education in Europe” і ЮНЕСКО „Prospects”); праці вітчизняних і зарубіжних учених (монографії, дисертації, статті), присвячені питанням вищої, неперервної та післядипломної освіти, інтеграційним процесам в освіті.
Хронологічні межі дослідження охоплюють 90-і рр. ХХ – початок
ХХІ ст. У цей період розвинені європейські країни прийшли до усвідомлення необхідності здійснення освітньої політики на основі узгодженого комплексу законодавчих дій для всіх країн-учасниць. Визначені хронологічні межі надають можливість простежити динаміку розвитку євроінтеграційних процесів у вищій освіті, виявити особливості й тенденції, які становитимуть інтерес для її подальшої модернізації. Вибір нижньої межі – 90-і рр. ХХ ст. – зумовлений тим, що з підписанням у 1992 р. Маастрихтського договору, який поставив питання про формування Європейського Союзу, єдиного європейського громадянства та освітнього простору, істотною характеристикою європейського суспільного розвитку стало прийняття національних відмінностей і прагнення до єдності, що було закріплено Болонською декларацією й зумовило новий комплекс вимог до підготовки фахівців. Верхня межа – початок ХХІ століття – характеризується наявністю перших масштабних результатів Болонського процесу: формування єдиного освітнього простору, запровадження єдиних структурних і змістовних освітніх стандартів, склад учасників цього процесу.
Географічні межі дослідження включають вивчення досвіду реформування вищої освіти країн Європейського Союзу, зокрема, Великої Британії, Франції, Німеччини, внесок яких став основою для розбудови єдиної європейської системи вищої освіти.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше: обґрунтовано основні етапи розвитку інтеграційних процесів у Західній Європі на основі зміни типу суспільства, у межах якого відбувалося формування організаційних і змістовних структур єдиного європейського простору вищої освіти; виявлено особливості основних освітніх моделей (французької, англосаксонської та німецької), показано процес зближення їхніх ключових характеристик і виникнення єдиної європейської системи вищої освіти; виділено й схарактеризовано пріоритетні напрямки модернізації змісту вищої освіти (соціологізація, гуманізація, фундаменталізація, інтернаціоналізація), що відповідає європейському рівню побудови навчальних програм відкритого типу; розглянуто взаємодію трьох рівнів управління європейською вищою освітою (інституційний, національний і наднаціональний), що забезпечує узгодженість централізаційних і децентралізаційних тенденцій та ефективність управлінських рішень. Дістали подальшого розвитку наукові уявлення про: соціально-економічні й соціально-педагогічні чинники, що зумовили євроінтеграційні процеси в системі вищої освіти; технології навчання в європейських вишах; ключові поняття й терміни дослідження: інтеграція, парадигма, європейський вимір в освіті, освітній стандарт, технологія навчання.
У науковий обіг уведено значну кількість джерел з питань інтеграції у системі вищої освіти країн Євросоюзу.
Практичне значення дисертації полягає в можливості застосування одержаних результатів для прогнозування процесу подальшого реформування сучасної системи освіти в Україні в напрямі розробки стратегії управління освітою та здійснення освітньої політики в Україні, модернізації змісту й технологій професійної підготовки, розвитку педагогічного мислення й методологічної культури педагогічного процесу. Матеріали дослідження можуть бути використані при укладанні підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів з історії педагогіки, порівняльної педагогіки, а також у процесі вивчення педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах, у системі післядипломної підготовки й перепідготовки педагогічних працівників.
Апробація матеріалів. Основні положення й результати дисертації обговорено на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, а також висвітлено в доповідях на наукових і науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір” (Полтава, 2004), „Сучасні тенденції комп’ютеризації процесу навчання іноземних мов” (Луганськ, 2004, 2011), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2008), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2009, 2010, 2011); Всеукраїнських: „Філософсько-світоглядні аспекти становлення і розвитку духовної культури студентської та курсантської молоді” (Донецьк, 2011).
Публікації. Результати дисертаційної роботи висвітлено в 13 одноосібних публікаціях, з них 5 у наукових фахових виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження інтеграційних процесів у розвитку вищої освіти країн Європейського Союзу, особливостей становлення європейської моделі освіти дозволило зробити такі висновки:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми розвитку вищої освіти країн Європейського Союзу в контексті інтеграційних процесів, що полягає в обґрунтуванні соціально-економічних і соціально-педагогічних чинників освітньої політики європейських держав, які зумовили формування нової парадигми вищої освіти; виявленні напрямів модернізації змісту вищої освіти в країнах Євросоюзу, технологій навчання та особливостей управління вищою школою в умовах інтеграції.
2. На основі аналізу джерельної бази встановлено, що в сучасному світі особливого значення набуло дослідження процесів становлення й розвитку європейської моделі вищої освіти в контексті інтеграційних процесів, оскільки це сприяло створенню теоретичного й практичного підґрунтя для модернізації національних освітніх систем, підвищення якості освіти, реалізації її провідних гуманістичних принципів. Особливий інтерес у цьому плані викликав історико-педагогічний досвід таких країн, як Велика Британія, Німеччина й Франція, оскільки освітні системи цих країн стали основою сучасної європейської моделі вищої освіти. Розвиток цієї моделі супроводжувався значними змінами європейського суспільства, що зумовило її основні напрями й особливості.
3. На кожному етапі свого розвитку європейська освітня модель мала низку особливостей і відмінних рис, зазнаючи на собі вплив соціально-економічних і соціально-педагогічних чинників. Визначення їх впливу на реформування вищої освіти розглядається в три етапи, що відповідають зміні типу європейського суспільства: індустріальний, інформаційний, суспільство знань. Доведено, що в різні часові періоди суб’єкти освітньої політики вводили окремі елементи європейської моделі, остаточне формування якої відбулося після підписання Болонської декларації (1999 р.), яка законодавчо закріпила її основні положення.
4. Визначальний вплив на розвиток європейської моделі вищої освіти зробили міжнародні організації, які не тільки сформулювали основні цілі й завдання сучасної європейської освіти на наднаціональному рівні, але й здійснили практичні кроки щодо впорядкування та повної модернізації системи вищої освіти, сформувавши освітню політику, яка загалом влаштовує представників різних націй і верств суспільства. Освіта почала розглядатися як інструмент здійснення демократичних перетворень, формування європейської ідентичності й зміцнення європейської інтеграції загалом.
5. В основі сучасної освітньої моделі лежить зміна ставлення до особистості, тому теоретики інтеграційних процесів у системі освіти назвали її особистісно орієнтованою парадигмою освіти. Цій парадигмі рівною мірою властиво: поширення й доступність інформації та знань; масовий індивідуалізм; збільшення особистої активності, самостійності й відповідальності у виробництві будь-яких змін у стилях навчання, роботи, життя; розширення контрактної системи роботи.
6. Європейська модель вищої освіти має свої структурні й змістовні імперативи (стандарти), які визначають європейську якість освіти. Так, до структурних стандартів належать: уведення дво-, трирівневого навчання (бакалавр/магістр/доктор), структурування змісту професійної підготовки через систему кредитів (ECTS), контролю якості освіти (акредитація), розвиток мобільності студентів, забезпечення працевлаштування випускників; до змістовних – соціологізація, гуманізація, фундаменталізація та інтернаціоналізація освіти, комплексне використання яких забезпечує адаптацію випускників до нових умов життєдіяльності.
7. Принципово нові відносини й можливості, що виникли в європейських університетах під впливом інтеграційних процесів, призвели до впровадження в навчальний процес інноваційних технологій навчання, які відповідають реалізації й структурних (інформаційна та модульна технології), і змістовних (розвивальна технологія) напрямків модернізації вищої освіти. Сутність цих технологій виявляється в навчанні студентів планувати та здійснювати свою навчальну діяльність. Вирішальне значення для розвитку цієї тенденції мали ідеї про загальний і демократичний характер вищої освіти, принципи доступності й практичної зорієнтованості навчання, вимоги диверсифікації, гнучкості та заохочення кращих студентів тощо.
8. Формування європейської моделі вищої освіти супроводжувалося зміною системи управління. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що сучасна система управління вищою освітою ґрунтується на: централізаційно-децентралізаційній формі організації; ринково орієнтованій освіті з урахуванням поглиблення її демократизації; практиці перспективного фінансування. Цей тип управління відповідає сучасним вимогам організації навчального процесу й забезпечує дієвість єдиного європейського простору вищої освіти.
9. Незважаючи на те, що сьогодні переважна більшість європейських вишів стали учасниками Болонського процесу, залишається низка проблем, які є відображенням внутрішніх суперечностей, головними з яких є суперечності між: 1) чинниками інтеграції (гомогенізації, уніфікації) та чинниками ідентичності в різних країнах, що прагнуть зберегти свою культурну й освітню самобутність; 2) вимогами до досягнення порівнянності національних освітніх систем і необхідністю збереження їхніх національно-культурних особливостей і традицій; 3) історичними характеристиками європейської університетської освіти й сучасними вимогами до її якості. Ці протиріччя створюють певні труднощі в організації освітнього процесу різних країн, для подолання яких потрібен час і відповідні зусилля всіх країн – учасниць цього процесу.
10. Оскільки Україна є учасником євроінтеграційних процесів у системі вищої освіти, висновки цього дослідження мають практичне значення у світлі перетворень, що відбуваються у вітчизняній системі вищої освіти.
По-перше, система вищої освіти повинна стати засобом перетворення й зміцнення соціально-економічного становища громадян, змусивши їх повірити у свої сили й можливості освіти.
По-друге, в основу освітньої політики нашої держави повинна бути покладена ідея автономії ВНЗ з їхньою відповідальністю перед суспільством як головна умова входження до єдиного європейського простору вищої освіти, а також усвідомлення необхідності модернізації навчальних планів та програм.
По-третє, необхідно забезпечити доступ до отримання вищої освіти на основі врахування рівня знань і рівності можливостей, оскільки освітня система, яка забезпечує перевагу одних над іншими, не має перспектив і суперечить демократичним принципам.
По-четверте, європейський досвід дає підстави стверджувати, що система освіти повинна ґрунтуватися на суб’єкт-суб’єктних взаєминах, при яких кожен студент є активним учасником освітнього процесу та самостійно вибирає траєкторію, місце й час навчання.
По-п’яте, ефективна система освіти характеризується високим ступенем релевантності. Вона повинна враховувати низку чинників: соціальне замовлення, динаміку його розвитку; освітні можливості й потреби особистості; вимоги ринку праці. Дуже важливо, щоб кожний випускник міг знайти роботу за фахом і зайняти гідне становище в суспільстві.
По-шосте, українській системі освіти необхідні глибинні зміни, а не косметичні маніпуляції. Тільки цілісна зміна філософії викладання, новий погляд на навчально-виховний процес, а також його організацію, при якій існує гнучкий графік навчання, залікові одиниці присвоюються тільки за набуті знання, навчальні плани не перевантажені зайвим матеріалом, заохочуються самостійні заняття та дослідження студентів, достатньою мірою розвинена мобільність студентів та викладачів може призвести до високої академічної якості й розширити географію впливу української вищої школи.
Проведене дослідження є спробою цілісного вивчення інтеграційних процесів у розвитку вищої освіти Європи (90-і рр. ХХ – початок ХХI століття) і тому не претендує на вичерпний аналіз проблеми. Перспективними напрямками подальшого дослідження є: більш глибоке вивчення аксіологічних аспектів європейської моделі освіти, стан і перспективи євроінтеграційних процесів України в галузі освіти, освітня політика України в контексті Болонського процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аавиксо Я. Обеспечение качества: неортодоксальный взгляд на проблему / Я. Аавиксо // Вестн. высш. шк. – 2002. – № 6. – С. 3 – 8.
2. Абасов З. А. Проектная парадигма образования / З. А. Абасов // Философия образования. – 2007. – № 3(20). – С. 46 – 52.
3. Абашкина Н. В. Принципи розвитку професійної освіти в Німеччині : монографія / Н. В. Абашкина. – К. : Вища шк., 1998. – 207 с.
4. Адаменко О. В. Завдання української педагогічної науки в контексті європейської інтеграції / О. В. Адаменко // Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (10 – 12 черв. 2004 р., м. Полтава). – Полтава : ПУСКУ, 2004. – С. 58 – 61.
5. Адаменко О. В. Використання нових інформаційних технологій – необхідна умова входження вишів України в світовий освітній простір / О. В. Адаменко // Освіта Донбасу. – 2007. – № 5 – 6. – С. 5 – 9.
6. Алексєєнко Т. А. Формування пізнавальної активності студентів в умовах блокової організації навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Т. А. Алексєєнко. – К., 1995. – 25 с.
7. Анализ мировых тенденций развития научно-образовательной деятельности : аналитический обзор / Е. В. Вашурина, Н. В. Дрантусова, Я. Ш. Евдокимова, И. А. Майбуров. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2006. – 219 с.
8. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю / В. П. Андрущенко. – К. : Знання України, 2004. – 804 с.
9. Апезова Д. У. Образовательная политика Европейского Союза в условиях глобализации) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. полит. наук : спец. 23.00.04 „Политические проблемы международных отношений и глобального развития” / Д. У. Апезова. – Бишкек, 2007. – 16 с.
10. Апель К.-О. Дискурсивна етика: політика і право / Карл-Отто Апель ; пер. з нім. А. Єрмоленка. – К. : Укр. філос. фонд, 1999. – 74 с.
11. Артамонова М. В. Реализация интеграционной политики в системе высшего профессионального образования РФ: тенденции институциональных изменений : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. соц. наук : спец. 22.00.04 „Социальная структура, социальные институты и процессы” / М. В. Артамонова. – М., 2008. – 24 с.
12. Астахова В. И. Непрерывное образование – стратегическое направление развития современных образовательных систем / В. И. Астахова // Проблеми модернізації освіти України в контексті Болонського процесу : матеріали 1-ї Всеукр. наук.-практ. конф. (20 – 21 лют. 2004 р., м. Київ). – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – С. 147 – 150.
13. Базилевич В. Д. Сучасна економічна освіта: Україна і Болонський процес / В. Д. Базилевич. – К. : Знання, 2006. – 326 с.
14. Байденко В. И. Болонский процесс: структурная реформа высшего образования Европы / В. И. Байденко. – М. : Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, Рос. новый ун-т, 2002. – 128 с.
15. Байденко В. И. Болонский процесс : курс лекций / В. И. Байденко. – М. : Логос, 2004. – 175 с.
16. Барбарига А. А. Британские университеты / А. А. Барбарига. – М. : Высш. шк., 1979. – 127 с.
17. Безносюк О. О. Система модульно-рейтингового контролю успішності студентів (на матеріалах підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / О. О. Безносюк. – К., 2001. – 22 с.
18. Безносюк О. О. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу : навч.-метод. посіб. / О. О. Безносюк, О. А. Прохоров, В. Л. Уліч. – К. : Інфодрук, 2008. – 228 с.
19. Бірюкова Т. Ф. Болонський імператив підготовки майбутніх менеджерів) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.10 „Філософія освіти” / Т. Ф. Бірюкова. – К., 2006. – 20 с.
20. Борисенков В. П. Стратегия образовательных реформ в России / В. П. Борисенков // Педагогика. – 2006. – № 7. – С. 3 – 16.
21. Борко Ю. А. Европейская идея: от утопии к реальности / Ю. А. Борко // Исторические метаморфозы европеизма и Содружество Независимых Государств. – М. : Интердиалект, 1998. – С. 15 – 51.
22. Бражник Е. И. Становление и развитие интеграционных процессов в современном европейском образовании : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Бражник Евгения Ивановна. – М., 2003. – 354 с.
23. Ван Дамм Д. Проблемы качества в условиях интернационализации высшего образования / Дир Ван Дамм // Высш. образование. – 2001. – № 4. – С. 415 – 441.
24. Ван Дамм Д. Международная система обеспечения качества и признания квалификации в высшем образовании в Европе / Д. Ван Дамм, Ван дер Хиден П., К. Кэмпбелл // Интернационализация высшего образования: управление процессом : материалы форума ОЕСР. – Норвегия, 2003. – 30 с.
25. Ван дер Венде М. К. Политика интернационализации: о новых тенденциях и противоположных парадигмах / М. К. Ван дер Венде // Политика в сфере высшего образования. – 2001. – № 14. – С. 49 – 259.
26. Василенко О. Заочна форма навчання в системі неперервної освіти: особливості організації / О. Василенко // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К. : Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України, 2001. – Ч. 1. – С. 105 – 112.
27. Василюк А. Сучасні освітні системи : навч. посіб. / А. Василюк, Р. Пахоцинський, Н. Яковець. – Ніжин : РВВ НДПУ, 2002. – 139 с.
28. Вебер М. Наука как призвание и профессия / Макс Вебер. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
29. Виленский М. Я. Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе / М. Я. Виленский. – М. : Наука, 2005. – 192 с.
30. Вікторов В. Г. Управління якістю освіти / В. Г. Вікторов. – Д. : Пороги, 2005 – 286 с.
31. Волович В. Болонский процесс и новая парадигма образования в Украине / Владимир Волович // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 4. – С. 189 – 199.
32. Волокитіна Л. О. Модернізація вищої освіти: маркетинговий аспект : монографія / Л. О. Волокитіна. – Донецьк : Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, 2009. – 178 с.
33. Воротняк Л. І. Педагогічна технологія формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Л. І. Воротняк. – Хмельницький, 2008. – 20 с.
34. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубіянко, І. І. Бабін ; за ред. В. Г. Кременя. – Т. : Навч. кн. „Богдан”, 2004. – 384 с.
35. Всемирная история : в 3 ч. – Ч. 3 Октябрь 1917 – 90-е гг. ХХ века : учеб. пособие / О. А. Яновский, О. В. Бригадина, П. А. Шупляк и др. – М. : ООО „Юнипресс”, 2002. – 464 с.
36. Всемирная история : учеб. для вузов / под ред. Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой. – М. : Культура и спорт, ЮНИТИ, 1997. – 496 с.
37. Вудхауз Д. Эффективные системы качества / Джон Вудхауз. – М. : Прогресс, 1995. – 158 с.
38. Вульфсон Б. Л. Проблемы „европейского воспитания” / Б. Л. Вульфсон // Педагогика. – 2000. – № 2. – С. 71 – 80.
39. Вульфсон Б. Л. Сравнительная педагогика / Б. Л. Вульфсон, З. А. Малькова. – М. – Воронеж, 1996. – 256 с.
40. Высшее образование в Европе. Доклад по странам, подготовленный Европейским фондом образования и Советом Европы. – М. : ЕФО, 2000. – 152 с.
41. Высшее образование в Европе. Влияние стратегий интернационализации высшего образования. – М. : ЕФО, 2000. – 302 с.
42. Габріелян О. Вища освіта в епоху глобалізації / О. Габріелян // Покликання університету : зб. наук. пр. / відп. ред. О. Гомілко. – К. : РІА „ЯНКО”, „ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 178 – 197.
43. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Ентоні Гіденс ; пер. с англ. Н. П. Поліщук. – К. : Альтерпрес, 2004. – 100 с.
44. Гончаров С. М. Науково-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу : монографія / С. М. Гончаров. – Рівне : Нац. ун-т водного господарства та природокористування, 2005. – 266 с.
45. Гончарук Н. С. Формирование наднациональной идентичности в условиях углубления социально-политических интеграционных процессов в ЕС : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. полит. наук : спец. 23.00.04 „Политические проблемы международных отношений и глобального развития” / Н. С. Гончарук. – Орел, 2009. – 23 с.
46. Григорьев С. И. Неклассическая социология образования начала XXI века / С. И. Григорьев, Н. А. Матвеева. – Барнаул : АРНС РАО, 2000. – 382 с.
47. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи : монографія / В. С. Пазенок, В. В. Лях, О. М. Соболь, К. Ю. Райда та ін. – К. : Укр. Центр духовної культури, 2001. – 380 с.
48. Данилюк А. Я. Теория интеграции образования / А. Я. Данилюк. – Ростов-н/Д. : Изд-во Ростов. пед. ун-та, 2000. – 440 с.
49. Десятов Т. М. Тенденції розвитку неперервної освіти в країнах Східної Європи (друга половина ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Т. М. Десятов. – К., 2006. – 35 с.
50. Десятов Т. М. Тенденції розвитку неперервної освіти в країнах Східної Європи (друга половина ХХ століття) : монографія / Т. М. Десятов. – К. : Вид-во „АртЕк”, 2005. – 405 с.
51. Дзвінчук Д. І. Сучасні тенденції розвитку та управління освітою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філос. наук : спец. 09.00.10 „Філософія освіти” / Д. І. Дзвінчук. – К., 2007. – 36 с.
52. Дмитриченко М.Ф. Фундаменталізація професійної підготовки як пріоритетний напрям модернізації вищої освіти України / М. Ф. Дмитриченко, О. К. Русановський, В. К. Сидоренко, Г. В. Терещук // Україна – суб’єкт європейського освітнього простору : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (24 – 25 трав. 2005 р., м. Київ). – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 52 – 54.
53. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : словник-довідник / І. М. Дичківська. – Рівне : РДГУ, 2003. – 43 с.
54. Дынькин Б. Е. Болонский процесс: идеи и принципы
организации высшего образования в общеевропейском пространстве : монография / Б. Е. Дынькин, П. С. Красовский. – Хабаровск : Изд-во ДВГУПС, 2006. – 98 с.
55. Европейский Союз на пороге ХХ1 века: выбор стратегии развития : кол. моногр. / под ред. Борко Ю. А. – М. : Эдиториал, УРСС, 2001. – 472 с.
56. Журавський В. С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К. : ІВЦ: Політехніка, 2003. – 200 с.
57. Заблоцкая О. А. Современное мировое образовательное пространство / О. А. Заблоцкая // Перспективные информационные технологии и интеллектуальные системы. – 2009. – № 1(37). – С. 45 – 54.
58. Замышляев В. И. Гуманитарные смыслы информационного общества / В. И. Замышляев // Философия образования. – 2005. – № 1(12). – С. 85 – 92.
59. Заславская Т. И. Социетальная трансформация российского общества: деятельностно-структурная концепция / Т. И. Заславская. – М. : Дело, 2002. – 568 с.
60. Згага П. Реформы университетов Юго-восточной Европы с учетом Болонского процесса / Павел Згага // Высш. образование в Европе. – 2003. – Т. 28. – № 3. – С. 251 – 258.
61. Згага П. Современные тенденции в сфере высшего образования в Европе / Павел Згага // Высш. образование сегодня. – 2005. – № 12. –
С. 22 – 28.
62. Згуровський М. Основні завдання вищої освіти України щодо реалізації принципів Болонського процесу та забезпечення вимог сфери праці / М. Згуровський // Вища шк. – 2004. – № 5 – 6. – С. 54 – 61.
63. Зиновьева Н. Б. Информационная культура личности : учеб. пособие для вузов культуры и искусства / Н. Б. Зиновьева. – Краснодар : Краснодар. гос. акад., 2004. – 242 с.
64. Зязюн Л. І. Теоретичні засади розвитку і саморозвитку особистості в освітній системі Франції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Л. І. Зязюн. – К., 2008. – 37 с.
65. Иванкина Л. И. Образование как антропогенный фактор цивилизации / Л. И. Иванкина, Л. С. Сысоева // Философия образования. – 2007. – № 3. – С. 94 – 101.
66. Иванова В. И. Международные правовые аспекты интеграционных процессов в Европе, предшествовавшие подписанию Болонского соглашения / В. И. Иванова // Юридический конгресс „Право”. – (Москва, 17 марта 2009 г.). – М., 2009. – С. 3 – 7.
67. Ивановская Т. И. Концептуальные основы маркетинга образовательных услуг [Електронний ресурс] / Т. И. Ивановская. – Режим доступу :
http://www.econom.khsu.ru/print.php?id=24.
68. Ильин Г. Л. Педагогическая технология и педагогическое мастерство / Г. Л. Ильин // Школьные технологии. – 2005. – № 5. – С. 4 – 9.
69. Іванченко Є. І. Формування професійної мобільності майбутніх економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Є. І. Іванченко. – О., 2005. – 18 с.
70. Кадомцева В. А. Интеллектуальный потенциал в системе факторов экономического роста в странах ЕС : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. экон. наук : спец. 08.00.14 „Мировая экономика” / В. А. Кадомцева. – М., 2007. – 26 с.
71. Казаков М. М. Информационные технологии и новая парадигма образования [Електронний ресурс] / М. М. Казаков // Информационные технологии в образовании : конгр. конф. – 1999. – 116 с. – Режим доступу :
http://www.ito.su//1999/f/kazakov.html.
72. Калиновский Ю. И. Философия образовательной политики / Ю. И. Калиновский. – М. : ВИТА, 2000. – 236 с.
73. Каменская Ю. А. Образовательная политика в странах Западной Европы и России: сравнительный анализ : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. полит. наук : спец. 23.00.04 „Политические проблемы международных отношений и глобального развития” / Ю. А. Каменская. – М., 2007. – 24 с.
74. Каргалов М. В. Социальная Європа в ХХ1 веке / М. В. Каргалов. – М. : Весь Мир, 2011. – 528 с.
75. Климова Г. П. Образование в контексте цивилизационного развития : монография / Г. П. Климова. – Харьков : Изд. ФЛ-П Вапнярчук Н. Н., 2007. – 248 с.
76. Книга А. С. Европейская интеграция : учеб. пособие / А. С. Книга, В. Н. Пархаев. – Барнаул : Изд-во Алт. ГТУ, 2004. – 124 с.
77. Коваленко В. Г. Модульно-рейтингове навчання як засіб індивідуалізації навчального процесу у вищому технічному закладі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09. „Теорія навчання” / В. Г. Коваленко. – Луцьк, 2005. – 20 с.
78. Кольчугина М. Б. Международная интеграция в сфере высшего образования / М. Б. Кольчугина // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 11. – С. 55 – 64.
79. Корсак К. В. Освіта, суспільство, людина в ХХI столітті: Інтегрально-філософський аналіз : монографія / К. В. Корсак. – К. – Ніжин : Вид-во НДПУ ім. Гоголя, 2004. – 224 с.
80. Корсак К. В. Вища освіта і Болонський процес : навч. посіб. / К. В. Корсак, І. О. Ластовченко. – К. : МАУП, 2007. – 352 с.
81. Корсак К. В. Проблеми якості вищої освіти : монографія / К. В. Корсак. – К. : Пед. думка, 2007. – 234 с.
82. Костельна Л. І. Професійна підготовка студентів вищих професійних училищ в умовах модульної технології навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Л. І. Костельна. – Т., 2002. – 19 с.
83. Краснова Г. А. Открытое образование: цивилизационные подходы и перспективы : монография / Г. А. Краснова. – М. : Изд-во РУДН, 2002. – 152 с.
84. Кревский И. Г. Информационно-образовательная среда открытого образования и развитие дистанционного обучения [Електронний ресурс] / И. Г. Кревский . – Режим доступу :
http://www.rusedu.info//Article 559.html.
85. Кремень В. Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи) / В. Г. Кремень. – К. : Грамота, 2003. – 216 с.
86. Крутова И. Ю. Образовательная политика государства: социальные инновации, институциональные и структурне изменения (на примере ФРГ) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. полит. наук : спец. 23.00.04 „Политические проблемы международных отношений и глобального развития” / И. Ю. Крутова. – М., 2004. – 22 с.
87. Кряжев П. В. Тенденції реформування вищої освіти в країнах Західної Європи) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / П. В. Кряжев. – К., 2008. – 20 с.
88. Кряжев П. В. Тенденції реформування вищої освіти в країнах Західної Європи) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Кряжев Павло Володимирович. – К., 2008. – 246 с.
89. Кулаков А. Ідея університету: неочевидні очевидності / А. Кулаков // Покликання університету : зб. наук. пр. / відп. ред. О. Гомілко. – К. : РІА „ЯНКО”, „ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 73 – 84.
90. Култаєва М. Пострадянські та західні етичні норми освіти: компліментарність чи конфлікт інтерпретацій? / М. Култаєва // Покликання університету : зб. наук. пр. / відп. ред. О. Гомілко. – К. : РІА „ЯНКО”, „ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 92 – 99.
91. Кун Т. Структура научных революций / Томас Кун ; пер. с англ. В. Ю. Кузнецов. – М. : ООО „Издательство АСТ”, 2003. – 268 с.
92. Кучеренко А. М. Национально-культурный аспект модернизации) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / А. М. Кучеренко. – Майкоп, 2008. – 27 с.
93. Лазарева Л. А. Проблемы формирования единого европейского пространства высшего образования (вторая половина ХХ – начало ХХI века) : дис. … канд. ист. наук : 07.00.03 / Лазарева Лилия Александровна. – Ростов-н/Д., 2006. – 235 с.
94. Ларионова М. В. Формирование общего образовательного пространства в условиях развития интеграционных процессов в Европейском Союзе : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра полит. наук : спец. 23.00.04 „Политические проблемы международных отношений и глобального развития” / М. В. Ларионова. – М., 2006. – 40 с.
95. Лернер И. Я. Российская педагогическая энциклопедия : в 2-х т. / И. Я. Лернер. – М. : БРЭ, 1999. – 560 с.
96. Лернер И. Я. Понятие о содержании образования и его источниках [Електронний ресурс] / И. Я. Лернер. – Режим доступу :
http: //paidagogos.com.
97. Лиферов А. П. Основные тенденции интеграционных процессов в мировом образовании) : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / Лиферов Анатолий Петрович. – М., 1997. – 336 с.
98. Лобанова Л. С. Современный опыт организации подготовки и аттестации научных и научно-педагогических кадров в развитых странах мира / Л. С. Лобанова. – К. : Центр исслед. науч.-техн. потенциала и истории науки им. Г. М. Доброва, 2008. – 56 с.
99. Ломакин В. К. Мировая экономика : учеб. для вузов / В. К. Ломакин. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 735 с.
100. Лукичев Г. А. Высшее образование и рынок труда: новая парадигма взаимодействия / Г. А. Лукичев // Высш. образование сегодня. – 2005. – № 6. – С. 30 – 33.
101. Люббе Г. Историческая идентичность / Г. Люббе // Вопр. философии. – 1994. – № 4. – С. 108 – 113.
102. Ляшенко Л. Н. Формування професійної освіти у Фінляндії в умовах глобалізацій них процесів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Л. Н. Ляшенко. – К., 2003. – 20 с.
103. Макаров В. Л. Экономика знаний / В. Л. Макаров // Вестн. РАН. – 2003. – Т. 73. – № 5. – С. 450 – 456.
104. Маклакова Е. В. Историко-педагогические подходы к оценке эффективности образовательных процессов в университетах Западной Европы) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Е. В. Маклакова. – М., 2009. – 51 с.
105. Маникелло К. Европейское измерение в образовании. Опыт и перспективы / К. Маникелло ; пер. с итал. Д. В. Литвинова. – М. – СПб. : МЦ Европа, 1996. – 207 с.
106. Матвієнко О. В. Стратегії розвитку середньої освіти у країнах Європейського Союзу : монографія / О. В. Матвієнко. – К. : Ленвіт, 2005. – 381 с. – Бібліогр. 44 с.
107. Махиня Н. В. Реформування системи педагогічної освіти Німеччини (друга половина ХХ – початок ХХ1 ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Н. В. Махиня. – Кіровоград, 2009. – 20 с.
108. Международные нормативные акты ЮНЕСКО. – М. : Логос, 1989. – 293 с.
109. Межуниверситетское сотрудничество в регионе Европы. ЮНЕСКО. Исследование Европейского центра по высшему образованию. – Бухарест, 1981. – 33 с.
110. Мельниченко Г. В. Педагогічні засади модульної технології навчання у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів англійської мови і літератури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Г. В. Мельниченко. – О., 2004. – 21 с.
111. Мороз І. В. Педагогічні умови застосування кредитно-модульної системи навчання студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / І. В. Мороз. – Житомир, 2004. – 19 с.
112. Мястников В. А. Стандартизация общего образования в зарубежной педагогике : монография / В. А. Мястников, Н. Н. Найденова, И. А. Тагунова. – М. : ИТИП РАО, 2008. – 144 с.
113. Науменко А. Про філософію освітньої етики та гуманітаризацію сучасного навчання / А. Науменко // Покликання університету : зб. наук. пр. / відп. ред. О. Гомілко. – К. : РІА „ЯНКО”, „ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 120 – 123.
114. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз / за ред. акад. НАН і АПН України В. Г. Кременя. – К. : Наук. думка, 2003. – 854 с.
115. Ніколаєнко С. М. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства / С. М. Ніколаєнко. – К. : Знання, 2005. – 319 с.
116. Ніколаєнко С. М. Стратегія розвитку освіти України: початок ХХІ століття / С. М. Ніколаєнко. – К. : Знання, 2006. – 253 с.
117. Новейшая история стран Европы и Америки: ХХ век : учеб. для студентов высш. учеб. заведений : в 3 ч. – Ч. 2 : 1945 – 2000 / под ред. А. М. Родригеса и М. В. Пономарева. – М. : Гуманит. изд. Центр Владос, 2001. – 336 с.
118. Нюдюрмагомедов А. Н. Интеграционные процессы в педагогическом образовании : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / А. Н. Нюдюрмагомедов. – Ростов-н/Д., 1999. – 46 с.
119. Одерий Л. П. Основы системы контроля качества обучения : учеб. пособие / Л. П. Одерий. – Киев : ICDO, 1995. – 132 с.
120. Онокой Л. С. Открытое образование: российский и зарубежный опыт [Електронний ресурс] / Л. С. Онокой. – Режим доступу :
http://www.isras.ru/files/ File/ Socis/ 2004-02/onokoy. pdf.
121. Перспективные вопросы образования. Досье. Высшее образование: состояние, проблемы, перспективы : ежекварт. изд. ЮНЕСКО.– 1992. – № 3. – 112 с.
122. Плавич В. П. Становлення нової освітньої парадигми ХХІ ст. / В. П. Плавич. – О. : Астропринт, 2005. – 120 с.
123. Поберезська Г. Г. Тенденції розвитку вищої освіти у країнах Західної Європи та України : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Поберезська Ганна Георгіївна. – К., 2005. – 215 с.
124. Поживілова О. В. Розвиток систем підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в європейському регіоні та Україні (1990 – 2005 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / О. В. Поживілова. – К., 2006. – 18 с.
125. Попов А. А. Социально-философские аспекты современных программ открытого образования / А. А. Попов // Философия образования. – 2007. – № 3. – С. 83 – 88.
126. Прокудин Д. Е. Технологи образования информационного общества / Д. Е. Прокудин // Философия образования. – 2007. – № 3(20). – С. 298 – 306.
127. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз / за ред. Н. Г. Ничкало, В. О. Кудіна. – Черкаси : Вибір, 2002. – 322 с.
128. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності : монографія / Л. П. Пуховська. – К. : Вища шк., 1997. – 179 с.
129. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у країнах Західної Європи в другій половині ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Л. П. Пуховська. – К., 1998. – 41 с.
130. Рибка Н. М. Єдиний освітній простір як інтегративна система: соціально-філософський аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / Н. М. Рибка. – О., 2005. – 21 с.
131. Розова Ю. В. Тенденции развития европейских университетов в контексте интеграционных преобразований в сфере высшего образования / Ю. В. Розова // Вестн. ННГУ. – 2004. – Вып. 1(5). – С. 66 – 72.
132. Романюк І. М. Модульно-рейтингова технологія навчання та контролю засвоєння знань у вищому військовому закладі освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / І. М. Романюк. – Т., 2003. – 19 с.
133. Савельев А. Я. Модель формирования специалиста с высшим образованием на современном этапе / А. Я. Савельев, Л. Г. Семушина, В. С. Качерманьян. – М. : НИИВО, 2005. – 72 с.
134. Саргсян А. Л. Реформування системи вищої освіти Великобританії в кінці ХХ на початку ХХI століття : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Саргсян Асмік Людвігівна. – Луганськ, 2009. – 216 с.
135. Сбруєва А. А. Міжнародні дослідження якості знань: результати та методологічні підходи до їх оцінки / А. А. Сбруєва // Педагогічні науки : зб. наук. пр. Сумськ. держ. пед. ун-ту ім. А. Макаренка. – Суми, 2000. – С. 170 – 199.
136. Сбруєва А. А. Порівняльна педагогіка : навч. посіб. / А. А. Сбруєва. – Суми : ВТД „Університетська книга”, 2004. – 320 с.
137. Сбруєва А. А. Сутність ринкової ідеології освітніх реформ розвинутих країн / А. А. Сбруєва // Шлях освіти. – 2003. – № 2. – С. 15 – 21.
138. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии / Г. К. Селевко. – М. : Нар. образование, 1998. – 256 с.
139. Сидоренко В. К Фундаменталізація професійної підготовки як один з пріоритетних напрямів розвитку вищої освіти в Україні / В. К. Сидоренко // Вища освіта України. – 2004. – № 3. – С. 35 – 41.
140. Сичивица О. М. Подготовка студентов высших учебных заведений к проведению интегрированных занятий с детьми дошкольного возраста : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Сичивица Олег Михайлович. – Горький, 1993. – 212 с.
141. Сікорський П. І. Кредитно-модульна технологія навчання : навч. посіб. / П. І. Сікорський. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – 127 с.
142. Скирбекк Г. История философии : учеб. пособие / Г. Скирбекк, Н. Гилье ; пер. с англ. В. И. Кузнецова. – М. : Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 2003. – 800 с.
143. Смирнов С. А. Педагогика. Педагогические теории, системы, технологии / С. А. Смирнов. – М. : Академия, 2000. – 512 с.
144. Солдатенко М. М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу / М. М. Солдатенко // Рід. шк. – 2005. – № 1. – С. 5.
145. Станчевський В. К. Стратегічні цілі розвитку вищої освіти / В. К. Станчевський // Україна – суб’єкт європейського освітнього простору : матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. (24 – 25 трав. 2005 р., м. Київ). – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 104 – 106.
146. Степко М. Ф. Болонський процес і навчання впродовж життя / М. Ф. Степко, Б. В. Клименко, Л. Л. Товажнянський. – Х. : НТУ „ХПІ”, 2004. – 111 с.
147. Сысоева Л. С. Концепция образования в информационно-технологической парадигме общества / Л. С. Сысоева, Л. И. Иванкина // Философия образования. – 2005. – № 1(12). – С. 70 – 85.
148. Сысоева С. А. Непрерывное профессиональное образование и технологические средства его поддержки / С. А. Сысоева // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. пр. – Вип. 5(9). – Х. : НТУ „ХПІ”, 2004. – С. 142 – 150.
149. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний / Н. Ф. Талызина. – М. : Изд. МГУ, 1975. – 343 с.
150. Тенденции развития и роль сферы образования: экономический и социальный аспекты / отв. ред. В. И. Марцинкевич. – М. : РАН Ин-т мир. экономики и междунар. отношений, 2004. – 228 с.
151. Тимошенко З. І. Соціально-політичні аспекти та перспективи участі України в Болонському процесі / З. І. Тимошенко // Україна – суб’єкт європейського освітнього простору : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (24 – 25 трав. 2005 р., м. Київ). – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 5 – 19.
152. Тимошенко І. І. ХХI ст.: Освіта протягом усього життя / І. І. Тимошенко, О. С. Соснін // Економіка і управління. – 2000. – № 4. –
С. 39 – 49.
153. Тушева В. Інноваційний підхід у навчанні в системі вищої педагогічної освіти / В. Тушева // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи : зб. наук. пр. – К., 2007. – С. 96 – 102.
154. Тюрменко І. І. Культурологія: теорія та історія культури: навчальний посібник / І. І. Тюрменко. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 368 с.
155. Университетское образование в Великобритании / Обзорная информация. – М. : НИИВО, 1976. – 64 с.
156. Урсул А. Д. Философия и интегративно-общенаучные процессы / А. Д. Урсул. – М. : Наука, 1981. – 367 с.
157. Федорец Г. Ф. Проблема интеграции в теории и практике обучения (предпосылки, опыт) / Г. Ф. Федорец. – Л. : РГПУ, 1989. – 94 с.
158. Федорчук В. М. Шляхи модернізації викладання педагогічних дисциплін у зв’язку з входженням України в європейський освітній простір / В. М. Федорчук // Україна – суб’єкт європейського освітнього простору : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (24 – 25 трав. 2005 р., м. Київ). – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 55 – 59.
159. Фигель Ж. В поисках оптимального баланса: новые рубежи высшего образования в Европе / Жан Фигель // Высш. образование в Европе. – 2007. – № 4. – С. 31 – 46.
160. Харлей П. Определение качества / П. Харлей, Д. Грин. – М. : Прогресс, 1993. – 96 с.
161. Хиллз Г. Диверсификация в высшем образовании: опыт Соединенного Королевства / Г. Хиллз // Высш. образование в Европе. – 1994. – № 4.