ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

На правах рукопису

ТИМОШЕНКО НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА

УДК 658.29:005.336.4](043.3)

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Стеченко Дмитро Миколайович,
доктор економічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНО
АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ..................................................................................10

1.1. Економічна природа інтелектуального потенціалу в інноваційній діяльності...............................................................................................................10
1.2. Фактори, принципи формування та класифікація інноваційно
активних підприємств...........................................................................................30
1.3. Науково-методичні основи оцінювання інтелектуального потенціалу та ефективності його реалізації................................................................................46
Висновки до розділу 1...................................................................................................59

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ.....................................................................................................61

2.1. Ретроспективний аналіз діяльності інноваційної системи................................61
2.2. Системно-структурний аналіз інтелектуального потенціалу
інноваційно активних підприємств.....................................................................77
2.3. Диверсифікація реалізації інтелектуального потенціалу
інноваційно активних підприємств.....................................................................96
Висновки до розділу 2.................................................................................................124

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ...................125

3.1. Державне регулювання і стимулювання ефективного використання інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств.................125
3.2. Інфраструктурне забезпечення реалізації інтелектуального потенціалу............................................................................................................134
3.3. Стратегічні напрями інтелектуалізації факторів діяльності
інноваційно активних підприємств...................................................................150
Висновки до розділу 3................................................................................................162

ВИСНОВКИ...............................................................................................................164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................168
ДОДАТКИ……………………..…………………………………………………....192

ВСТУП

Актуальність теми. Необхідність переорієнтації промисловості України та пошук внутрішніх можливостей технологічного прориву актуалізує проблему активізації інноваційної діяльності та перетворює її на одне з ключових завдань держави в умовах ринкових відносин. Світова наукова спільнота надає все більшого значення факторам використання знань, інформації та інтелектуального потенціалу в управлінні економічними процесами. У зв’язку з цим, комплексне вивчення проблем формування і використання інтелектуального фактора в інноваційній сфері набуває вагомого значення, що виступає істотною передумовою інтелектуалізації розвитку суспільного виробництва та впливає на ефективність процесів ринкової взаємодії.
Актуальність теми зумовлена широким спектром назрілих питань щодо формування та ефективного використання інтелектуального потенціалу, вирішення яких сприятиме активізації економічного зростання як сукупності взаємодіючих підприємств, так і країни в цілому. У науковій літературі зазначена проблема розроблена недостатньо. Зокрема, не повною мірою розкриті сутність та структурні складові інтелектуального потенціалу у діяльності інноваційно активних підприємств. Серед досліджень, в яких висвітлюються проблеми інтелектуального потенціалу та інноваційної діяльності в цілому, їх окремі аспекти та взаємозв’язок із іншими категоріями виділяються роботи таких вітчизняних і зарубіжних вчених: О. І. Амоші, Н. Бонтіса, Е. Брукінга, О. Б. Бутнік-Сіверського, О. А. Гавриша, В. М. Гейця, В. Г. Герасимчука, Б. М. Данилишина, М. П. Денисенка, В. В. Дергачової, М. З. Згуровського, С. М. Ілляшенка, В. Л. Іноземцева, О. В. Кендюхова, С. В. Козаченка, І. М. Крейдич, А. Н. Козирєва, О. Є. Кузьміна, Б. Б. Леонтьєва, І. П. Мойсеєнко, О. О. Охріменко, О. В. Прокопенко, К.-Е. Свейбі, Н. О. Сімченко, С. О. Солнцева, В. П. Соловйова, Д. М. Стеченка, Н. В. Ушенко, Л. І. Федулової, О. С. Федоніна, А. А. Чухна, В. Ю. Школи, Г. К. Ялового та ін.
Наявні дослідження теорії та практика використання інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств не характеризуються системним підходом до його вивчення. Назріла потреба встановлення взаємозв’язку між основними елементами понятійно-категоріального апарату теорії інтелектуального потенціалу, потребує уточнення економічна природа, структура та місця цього виду потенціалу в інноваційній діяльності. Постали питання, що стосуються специфічних рис, властивих інтелектуальному потенціалу інноваційно активних підприємств; недостатньо розробленими залишаються підходи до його аналізу та оцінювання. Отже, можна стверджувати, що проблема формування, розвитку і реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств не повною мірою розроблена вітчизняною економічною наукою, а дослідження зарубіжних учених потребують адаптації до українських економічних умов. Велика теоретична і практична значимість проблеми стали підставою для вибору теми, об’єкта та предмета дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», а саме: «Підприємництво як чинник розвитку інноваційно-інвестиційної моделі економіки України» (номер державної реєстрації — 0108U009338), в межах якої автором розкрито взаємозв’язок інноваційного підприємництва та інтелектуального потенціалу, виявлено принципи та фактори, що впливають на формування інноваційно активних підприємств, а також уточнено їх класифікацію; «Сучасні проблеми функціонування та розвитку підприємств в Україні» (номер державної реєстрації — 0109U008920), в межах якої автором проаналізовано економічну природу інтелектуального потенціалу, виявлено його особливості та уточнено структуру, розкрито взаємозв’язок із інноваційною діяльністю, запропоновано систему показників для його оцінювання; «Управління підприємствами та шляхи підвищення ефективності їх діяльності» (номер державної реєстрації — 0109U008919), в межах якої автором запропоновано концептуальну модель діагностики інтелектуального потенціалу інноваційно активних промислових підприємств, розроблено науково-методичні положення та практичні рекомендації щодо диверсифікації його реалізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних положень і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо формування та реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств.
Для досягнення цієї мети було поставлено і вирішено такі завдання:
– розкрити економічну природу інтелектуального потенціалу та його місце в інноваційній діяльності;
– виявити принципи і фактори, що впливають на формування та функціонування інноваційно активних підприємств;
– визначити науково-методичні підходи оцінювання інтелектуального потенціалу та ефективності його реалізації;
– провести ретроспективний аналіз умов діяльності інноваційної системи;
– розробити концептуальні основи діагностики інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств;
– узагальнити способи диверсифікації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств та обґрунтувати практичні рекомендації щодо його реалізації;
– запропонувати інструментарій державного регулювання і стимулювання ефективного використання інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств, сформулювати принципи та рекомендації щодо забезпечення його реалізації;
– аргументувати стратегічні напрями інтелектуалізації діяльності інноваційно активних підприємств України.
Об’єктом дослідження є процеси активізації інноваційної діяльності промислових підприємств.
Предметом дослідження є теоретико-методичні засади формування та стимулювання реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність принципів і методів наукового дослідження. Основним теоретичним підґрунтям дослідження є концептуальні положення економічної теорії і фундаментальні основи теорії управління підприємством та його ресурсами. У ході дослідження були використані: системний підхід — для дослідження явищ і процесів у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку, для розробки концептуальних основ діагностики інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств, обґрунтування системи показників оцінки інтелектуального потенціалу; ситуаційний підхід — для аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на формування та функціонування інноваційно активних підприємств, дослідження заходів державного регулювання інноваційної діяльності; методи системно-структурного і порівняльного аналізу, логічного узагальнення — для аналізу та структуризації компонентів інтелектуального потенціалу, взаємозв’язків між ними, класифікації інноваційно активних підприємств, розробки системи показників для оцінювання інтелектуального потенціалу, вироблення практичних рекомендацій щодо диверсифікації його реалізації; методи функціонального аналізу — для визначення функцій окремих складових інтелектуального потенціалу в інноваційній діяльності підприємства, розробки рекомендацій з організації його діагностики інтелектуального потенціалу на підприємствах; економічні і статистичні методи — для проведення ретроспективного аналізу умов діяльності взаємодіючих підприємств, розрахунку комплексного показника інтелектуального потенціалу.
Інформаційну базу дослідження складають: правові і нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державної служби статистики України, публікації вітчизняних і зарубіжних учених, первинні дані про результати господарської діяльності інноваційно активних підприємств, матеріали особистих досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати наукового дослідження в сукупності вирішують назрілу наукову проблему розробки теоретико-методичних основ формування та реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств.
Конкретні наукові результати, які розкривають особистий внесок автора в розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:
вперше:
– розроблено теоретико-методичні засади формування та реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств, які засновані на циклічному процесі діагностики та системно-структурному аналізі його компонентів, з метою підвищення ефективності діяльності та отримання синергетичного ефекту;
удосконалено:
– науково-методичний інструментарій оцінювання інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств через визначення «комплексного показника інтелектуального потенціалу», який, на відміну від наявних, включає сукупність коефіцієнтів (людський капітал, ринкові активи, інфраструктурні активи, інтелектуальна власність) та подається у грошовому вимірі;
– методичний підхід щодо розвитку інноваційно активних підприємств, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на властивих ознаках інтелектуального потенціалу і враховує факторний вплив зовнішнього та внутрішнього середовища;
– інструментарій диверсифікації реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств, заснований на використанні інтелектуальної власності, в т.ч. втіленої в інноваційну продукцію, який, на відміну від існуючих, базується на економіко-математичних розрахунках системи змінних та дозволяє вибрати прийнятний варіант ринкової взаємодії;
дістало подальшого розвитку:
– теоретико-методичні положення щодо уточнення та доповнення структуризації компонентів інтелектуального потенціалу, а саме: людський капітал, ринкові активи, інфраструктурні активи, інтелектуальна власність, потенційні можливості;
– обґрунтування сукупності заходів державного регулювання змін інтелектуального потенціалу і стимулювання його ефективного використання, що визначає роль інфраструктурного забезпечення формування та реалізації стратегічних напрямів інтелектуалізації діяльності інноваційно активних підприємств;
– понятійно-категоріальний апарат, зокрема уточнено поняття: «інноваційно активне підприємство» щодо здійснення комплексної діяльності з формування, розвитку і реалізації інтелектуального потенціалу, що підвищує конкурентоспроможність та сприяє одержанню синергетичного ефекту; «інтелектуальний потенціал підприємства» — сукупність людського капіталу, інфраструктурних, ринкових активів, інтелектуальної власності та потенційних можливостей, що відображують минуле, характеризують сьогодення та орієнтовані на інноваційний розвиток.
Практичне значення отриманих результатів полягає у доведенні викладених у дисертації основних положень до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що дозволяють комплексно проаналізувати процес формування та реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств. Отримані результати впроваджено на: ТОВ «Енергоспецтехнологія» (акт № 285/3 від 12.12.2011 р.), ТОВ «Науково-виробниче підприємство Фотон» (акт № 03-12 від 09.01.2012 р.), Корпоративний інвестиційний фонд «Ренесанс» (акт № 37-02/2 від 07.02.2012 р.), ДП «АНТОНОВ–ФІНАНС» (акт № 24/087 від 12.03.2012 р.), а також Головним управлінням промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської адміністрації (акт № 045-570/1 від 14.05.2012 р.), що засвідчує їх прикладну цінність і можливість використання на підприємствах та в організаціях. Результати, що обґрунтовані у дисертації, використано у навчальному процесі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» як матеріал для навчально-методичного забезпечення дисциплін «Інтелектуальна власність», «Міжнародна інноваційна діяльність», «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (для студентів напряму підготовки «Міжнародна економіка»), а також у дипломних і курсових роботах студентів економічних спеціальностей (акт № 46а від 27.04.2012 р.).
Особистий внесок автора. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримано автором особисто. Із опублікованих у співавторстві наукових праць у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом самостійного дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (м. Київ, 2011 р.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2010 р.); «Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону» (м. Суми, 2010 р.); «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 2010 р.); «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (м. Київ, 2010 р.); «Імперативи розвитку України в умовах глобалізації» (м. Чернігів, 2009 р.); «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (м. Київ, 2009 р.); «Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки» (м. Київ, 2008 р.).
Публікації. Основні наукові положення і результати роботи викладено у 16 наукових працях, загальний обсяг яких становить 3,2 друкованих аркушів (особисто авторові належить 2,4 друкованих аркушів), зокрема, 8 — у наукових фахових виданнях, 8 — в інших наукових періодичних виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та п’яти додатків. Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінки, зокрема основного тексту – 167 сторінок машинописного тексту. Матеріали дослідження містять 20 таблиць, 27 рисунків і 28 формул. Список використаних джерел нараховує 255 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано авторське вирішення назрілої науково-практичної проблеми розробки теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування та реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств, критеріальних показників та методів його оцінки. За результатами виконаного наукового дослідження зроблені такі основні висновки:
1. На основі узагальнення теоретичних підходів та наукових поглядів розкрито економічну природу інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств. За функціональним змістом визначено п’ять складових компонентів інтелектуального потенціалу, а саме: людський капітал, ринкові активи, інфраструктурні активи, інтелектуальна власність, потенційні можливості, розкрито видову структуру в межах кожного компоненту. Встановлено, що всі складові компоненти інтелектуального потенціалу перебувають у тісному взаємозв’язку, серед яких домінуючим є людський капітал. У результаті дослідження процесу трансформації інформації в інтелектуальний капітал обґрунтовано співвідношення понять «інтелектуальний капітал», «інтелектуальний потенціал», «інноваційний потенціал». Доведено, що інноваційна активність підприємства може бути визначена двома основними чинниками: інтелектуальним потенціалом та ефективністю його реалізації.
2. На основі аналізу факторів та виявлених закономірностей діяльності інноваційно активних підприємств виокремлено принципи їх функціонування, зокрема: комплексність діяльності; адаптивність до змін зовнішнього середовища; гнучкість внутрішньої структури; спрямованість на результат. Досліджено вплив розміру підприємств, форми власності та структури зв’язків на інноваційну активність. На засадах системно-структурного підходу доповнено класифікацію інноваційно активних підприємств за: способом утворення, цільовим спрямуванням, типом управління, інфраструктурним забезпеченням інноваційної діяльності, ринковою орієнтацією.
3. Узагальнення науково-методичних основ оцінювання інтелектуального потенціалу та ефективності його реалізації дало змогу виявити, що більшість дослідників пропонують проводити його оцінку, спираючись на тісно пов’язаний із ним інтелектуальний капітал. В цілому існують чотири групи методів розрахунку вартості інтелектуального капіталу: пряме вимірювання, ринкова капіталізація, віддача на активи, підрахунок балів. Кожна група містить різноманітні моделі, що мають свої переваги та недоліки, вони не суперечать одна одній та можуть мати комплексне використання.
4. Проведений ретроспективний аналіз національної інноваційної системи виявив негативні наслідки трансформаційного періоду в економіці України, зокрема: скорочення кількості організацій, що виконують наукові та науково-практичні роботи, чисельності їх персоналу, погіршення вікової структури наукових кадрів, відсутність дієвих організаційно-економічних механізмів трансформації наукових розробок у інноваційну продукцію. На основі проведеного аналізу стану інноваційної активності було сформовано систему показників, що справляють вагомий вплив на розвиток інтелектуального потенціалу країни. За результатами дослідження виявлено взаємозв’язок між кількістю вищих навчальних закладів, чисельністю науковців та розміщенням інноваційно активних підприємств. Проведене обстеження інноваційної системи дозволило виділити чотири області-лідери — Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Львівська та місто Київ, що характеризуються найбільшим інтелектуальним потенціалом.
5. Розроблено теоретико-методичні основи діагностики інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств, а саме: концептуальну модель і поетапну процедуру діагностики, а також логіко-структурну схему процесу його управління. Проведено системно-структурний аналіз та розраховано комплексний показник інтелектуального потенціалу інноваційно активних машинобудівних підприємств. Отриманий комплексний показник інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств може застосовуватися для аналізу поточної діяльності, стратегічного планування, купівлі/продажу підприємства, пошуку партнерів для співпраці, оптимізації діяльності тощо.
6. Інтелектуальний потенціал інноваційно активних підприємств може мати різні форми реалізації, а саме: створення та обмін знаннями, інформацією; навчання та перенавчання персоналу; оптимізація організаційної інфраструктури підприємства; створення інноваційної культури; налагодження та розширення мережевих зв’язків; впровадження інновацій тощо. Однак, практика діяльності на світовому ринку високотехнологічних та наукоємних товарів акцентувала особливу увагу на залученні інтелектуальної власності у господарську діяльність підприємств, а також на процесах трансферу технологій. Розроблений у роботі практичний інструментарій спрямований на активізацію процесів диверсифікації реалізації інтелектуального потенціалу інноваційно активних підприємств через використання інтелектуальної власності, в т.ч. втіленої у інноваційну продукцію. Розроблена економіко-математична модель та її програмна реалізація дозволяє інноваційно активним підприємствам обрати раціональну стратегію ринкової взаємодії з метою залучення інтелектуальної власності і максимізації прибутків. Вона дає змогу оцінювання прогнозованого прибутоку інноваційно активних підприємств для кожного з чотирьох випадків ринкової взаємодії (чистий експорт, ліцензування, імітація, одночасне виробництво), досліджених у роботі. У кінцевому підсумку ефективна реалізація інтелектуального потенціалу спрямована на підвищення конкурентоспроможності підприємств, чому сприяє синергетичний ефект, що виникає при взаємодії його складових, та внаслідок чого утворюється новий (збільшений) потенціал.
7. Результати аналізу законодавчого регулювання дозволили виявити недоліки в організаційно-економічному забезпеченні інноваційного процесу на державному рівні та розробити практичні рекомендації щодо програми поетапної реорганізації економіки України на основі ефективного використання інтелектуального потенціалу. У зв’язку з цим запропоновано заходи для стимулювання інноваційної активності, як на рівні держави, так і на рівні інноваційно активних підприємств. З метою створення сприятливого інноваційного середовища обґрунтовано доцільність формування Координаційного центру інноваційної діяльності як одного з базових елементів інфраструктури в Україні. В основі функціонування центру має бути ідея взаємодії інноваційно активних підприємств і науково-дослідних, освітніх установ, винахідників, науковців, молоді. Аргументовано, що це позитивно вплине на розвиток інноваційних процесів.
8. Спираючись на «Стратегію інноваційного розвитку України на 2010 – 2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», виділено основні пріоритетні напрями розвитку — машинобудування, паливно-енергетичний та ракетно-космічний комплекси як основу конкурентоспроможної економіки та національної безпеки. Доведено необхідність активного залучення інтелектуального потенціалу у господарську діяльність з метою підвищення результативності, збільшення кількості та ефективності діяльності інноваційно активних підприємств.
9. Отримані прикладні результати досліджень можуть бути використані на підприємствах багатьох галузей економіки, а концептуальні положення, які розроблені в дисертації, розширюють науковий базис для подальшого розвитку теорії управління інтелектуальним потенціалом інноваційно активних підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. И. Логика экономического роста / Л. И Абалкин / Институт экономики РАН. — М., 2002 — 228 с.
2. Абрамов Е. Г. Оценка и управление формированием интеллектуальных активов наукоемких организаций: монография / Е. Г. Абрамов.— М.: Креативная экономика, 2010. — 172 с.
3. Алимов О. М. Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства / О. М. Алимов, Т. В. Бауліна // Вісник економічної науки. — 2010. — № 2(18). — С. 3—7.
4. Аналіз діяльності технологічних парків України за 2009 рік [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Україні. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua — Заголовок з екрану.
5. Аренков И. А. Инновационный потенциал фирмы: стратегия развития / И. А. Аренков, П. Ф. Баум, В. В. Томилов. — СПб: Изд-во Санкт-Петербургского гос. ун-та экономики и финансов, 2001. — 122 с.
6. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / М. Армстронг; 8-е изд. — М.: ПИТЕР, 2004. — 831 с.
7. Архієреєв С. І. Інноваційний потенціал України: прогнозно-аналітичні оцінки: наук. вид. / С. І. Архієреєв, Т. В. Тарасенко. — Х.: Золоті сторінки, 2008. — 112 с.
8. Багов В. П. Управление интеллектуальным капиталом / В. П. Багов, Е. Н. Селезнев, В. С. Ступаков. — Изд-во: Камерон. — 2006. — 248с.
9. Балабанова Н. В. Суспільство знань та інновацій: шлях до майбутнього України / Н. В. Балабанова. — К.: Арістей, 2005. — 104 с.
10. Беккер Г. С. Человеческое поведение: экономический подход: избранные труды по экономической теории; пер. с англ. / сост., науч. рец., послесл. Р. И. Капелюшников; предисл. М. И. Левин. — М.: ГУВШЭ, 2003. — 672 с.
11. Бендиков М. А., Джамай Е. В. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы: проблемы идентификации и измерения / М. А. Бендиков, Е. В. Джамай // Менеджмент в России и за рубежом. — 2001. — № 4. — С. 3—24.
12. Біляцький С. Інноваційне зростання — основа практики ринкової трансформації / С. Біляцький // Дослідження міжнародної економіки: зб. наук. пр. — 2011. — № 1 (66). — С. 189—197.
13. Божударник Т. В. Світовий досвід створення інноваційної інфраструктури [Електронний ресурс] / Божударник Т. В., Божидарник Н. В. // Економічний форум. — 2011. — № 2. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua — Заголовок з екрану.
14. Большая Советская Энциклопедия [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.classes.ru — Заголовок з екрану.
15. Благодєтєлєва-Вовк С. Л. Методики розрахунку можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті та визначення стану ефективності діяльності промислових підприємств [Електронний ресурс] / С. Л. Благодєтєлєва-Вовк. — Режим доступу: http://www.blagodeteleva-vovk.com — Заголовок з екрану.
16. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Э. Брукинг; пер. с англ.; под ред. Л. Н. Ковачин. — СПб: Питер. — 2001. — 288 с.
17. Буряк П. Ю. Інтегровані підприємницькі структури: формування, ефективність, потенціал: моногр. / П. Ю. Буряк. — Л.: Логос, 2007. — 468 с.
18. Бусыгин В. П. Микроэкономика — третий уровень / В. П. Бусыгин, Е. В. Желободько, А. А. Цыплаков. — Новосибирск, 2003. — 702 с.
19. Бутнік-Сіверський О. Теоретичні засади інтелектуальної інноваційної діяльності на підприємстві / О. Бутнік-Сіверський, А. Красовська // Економіка України. — 2004. — № 12. — С. 31—37.
20. Бутнік-Сіверський О. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт / О. Бутнік-Сіверський // Інтелектуальний капітал. — 2003. — № 5. — С. 3—12.
21. В диапазоне гуманитарного знания: сборник к 80-летию профессора М.С. Кагана. Серия «Мыслители» [Електронный ресурс] / Вып. 4. — СПб: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. — Режим доступа: http://www.anthropology.ru — Заголовок з екрану.
22. Васільєва Л. М. Бізнес-інкубатори як частина інфраструктури підтримки малого підприємництва / Л. М. Васільєва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. — 2010. — № 1. — С. 50—54.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170000 слів і словосполучень. — К: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. — 1440 с.
24. Великий Ю. В. Інноваційна діяльність підприємств машинобудівного комплексу / Ю. В. Великий // Вісник Хмельницького національного університету. — 2011. — № 2, T. 2. — С. 146—170.
25. Власова В. І. Особливості венчурного фінансування розвитку інноваційної сфери в Україні / І. В. Власова // Проблеми науки. — 2009. — № 7. — С. 26—31.
26. Воліков В. В. Складові для формування інтелектуального потенціалу / В. В. Воліков // Науковий журнал «Галицький економічний вісник». — 2008. — № 3 (18). — С. 32—37.
27. Гавриш О. А. Інноваційний чинник конкурентоспроможності українських машинобудівних підприємств / О. А. Гавриш, С. М. Савченко // Ефективна економіка [електронне фахове наукове видання]. — Назва з екрану: http://www.economy.nayka.com.ua — Заголовок з екрану.
28. Гавриш О. А. Організаційно-управлінські механізми розвитку підприємницької діяльності національного господарства: монографія / [О. А. Гавриш, П. В. Круш, Л. Є. Довгань та ін.]. — К.: НТУУ «КПІ», 2009. — 368 с.
29. Ганущак Л. М. Стратегія управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств на засадах маркетингу / Л. М. Ганущак // Економіка і управління. — 2009. — № 1. — С. 80—86.
30. Ганущак-Єфіменко Л. М. Інформаційне забезпечення управління розвитком підприємств, об’єднання у кластер / Л. М. Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 10. — С. 161—166.
31. Гапоненко А. Л. Управление знаниями. Как превратить знания в капитал / А. Л. Гапоненко, Т. М. Орлова. — М.: Эксмо, 2008. — 400 с.
32. Гаращук О. Теоретико-методологічні підходи до формування та використання інтелектуального потенціалу підприємств / О. Гаращук // Журнал Європейської економіки. — 2011. — Т. 10. — № 1. — С. 43—53.
33. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України / В. М. Геєць, В. П. Семиноженко. — Харків: Константа, 2006. — 272 с.
34. Герасимов А.Е. Проблемы повышения эффективности инновационной деятельности / А. Е. Герасимов // Инновации. — 2001. — № 9—10. — С. 46—48.
35. Герасимук З. В. Проблеми та перспективи становлення інноваційного потенціалу в регіонах України / З. В. Герасимук, Н. С. Куцай // Регіональна економіка. — 2010. — № 1. — С. 48—53.
36. Глобальний конкурентний простір: монографія / [О. Г. Білорус та ін.] / кер. авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2007. — 680 с.
37. Головай Н. М. Сучасні підходи до формування інформації про інтелектуальний капітал в системі фінансового обліку / Н. М. Головай // Зб. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. — 2008. — Вип. 21. — С. 77—80.
38. Городянська Л. В. Управління інтелектуальним капіталом і забезпечення підприємств інтелектуальними ресурсами / Л. В Городянська // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 1. — С. 127—132.
39. Гриньова В. М. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств: монографія / В. М. Гриньова, О. В. Козирєва. — Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006. — 192 с.
40. Грицуленко С. Теоретичні та практичні питання формування розвитку інтелектуального капіталу / С. Грицуленко // Теорія і практика інтелектуальної власності. — 2008. — № 3. — С.62—68.
41. Гузар У. Е. Економіка знань та її перспективи для України / У.Е. Гузар // Науково-практичний журнал / [НАН України, М-во економіки України та ін.]. — Львів: Ін-т регіон. дослідж. НАН України. — 2009. — № 1. — С. 27—35.
42. Гунько В. І. Інтелектуальний потенціал регіону: сутність, структура, проблеми формування та використання / В. І. Гунько // Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. Науковий журнал. — Вип. 153. — Черкаси: Черкаський нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького, 2009. — С. 95—100.
43. Гусєв В. А. Зміст інноваційних процесів / В. А. Гусєв // Винахідник і раціоналізатор. — 2008. — № 11. — С. 39—40.
44. Ґава Ю. В. Інтелектуальний капітал та проблеми його виміру / Ю. В. Ґава // Економічний вісник Донбасу. — 2007. — № 3(9). — С. 49—54.
45. Дементьева Т. А. Активизация инновационной деятельности малых и средних предприятий на основе кластерной структуры их организации / Т. А. Дементьева // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 142—149.
46. Денисюк В. Інноваційна активність національної економіки: вдосконалення методології, показники промислових підприємств, державна підтримка / В. Денисюк // Економіст. — 2005. — № 8. — С. 45—50.
47. Денисенко М. П. Активізація інноваційної діяльності на підприємстві / М. П. Денисенко, Ю. Ю. Паєвська // Проблеми науки. — 2009. — № 9. — С. 9—14.
48. Корінько М. Д. Диверсифікація: теоретичні та методологічні основи: монографія / М. Д. Корінько. — К.: ННЦ «Ін-т аграр. Економіки», 2007. — 488 с.
49. Довбенко В. І. Потенціал і розвиток підприємства: навч. посіб. / В. І. Довбенко, В. М. Мельник. — Львів: Нац. Ун-т «Львів. Політехніка», 2010. — 232 с.
50. Доктори наук України у 2010 році: експрес-випуск Держкомстату України № 295 від 15.12.2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.uz.ukrstat.gov.ua — Заголовок з екрану.
51. Друкер П. Задачи менеджмента в 21 веке / П. Друкер; пер. с англ. —М.: Вильяме, 2002. — 272 с.
52. Евенко В. В. Интеллектуальный потенциал промышленного предприятия и способ его измерения [Электронный ресурс] / В. В. Евенко, Д. В. Ерохин, Я. В. Зайцева. — Режим доступа: http://sciencebsea.narod.ru — Заголовок з екрану.
53. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна: моногр. / ред. А. С. Гальчинський; С. В. Льовочкін; В. П. Семиноженко. — К.: Нац. ін-т стратег. дослідж., 2004. — 261 с.
54. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред). та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002. — 952 с.;
55. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / За ред. С. В. Мочерного. – Львів: Світ, 2005. — 616 с.
56. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» // Урядовий кур’єр. — 2002. — № 143. — С. 9.
57. Елин А. В. От интеллектуального потенциала к интеллектуальному капиталу предприятия [Электронный ресурс] / А. В. Елин, И. Е. Елина. — Режим доступа: http://www.library.ru — Заголовок з екрану.
58. Елисеева А. В. Кавалергарды бизнеса инновационная активность предпринимательских структур / А. В. Елисеева // Креативная экономика. — 2008. — № 5. — С. 34—39.
59. Єгоров І. Ю. Україна в світлі європейських індикаторів науково-технічного розвитку / І. Ю. Єгоров // Наука та наукознавство. — 2008. — № 1. — С. 3—10.
60. Жаліло Я. А. Євроінтеграційні перспективи України: від декларацій — до дій / Я. А. Жаліло // Стратегічні пріоритети. — 2009. — № 3(12). — С. 129—135.
61. Жаліло Я. А. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації: моногр. / [Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.]. — К.: Знання України, 2005. — 388 с.
62. Забарна Е. М. Методологічні аспекти формування регіональної інноваційно-інвестиційної інфраструктури / Е. М. Забарна // Экономика и управление. — 2007. — № 4—5. — С. 17—20.
63. Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2008—2012 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nkau.gov.ua — Заголовок з екрану.
64. Загній О. Г. Функціональне значення інноваційного розвитку паливно- енергетичного комплексу для економіки / О. Г. Загній // Науковий вісник Нац. Лісотехнічного ун-ту України: зб. наук.-техн. праць. — 2009. — Вип. 19.10. — С.167—172.
65. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua— Заголовок з екрану.
66. Захарін С. В. Перспективи активізації інвестиційної та інноваційної взаємодії суб’єктів господарювання в Україні та Росії / С. В. Захарін // Проблеми науки. — 2009. — № 11. — С. 7—16.
67. Захарчин Г. М. Активізація інноваційних процесів підприємств машинобудування на основі фактора інноваційної культури / Г. М. Захарчин // Регіональна економіка. — 2009. — № 4. — С. 80—86.
68. Згуровський М. З. Університетська наука та інноваційний розвиток економіки [Електронний ресурс] / М. З. Згуровський. — Доповідь на міжнародному інноваційному форумі країн СНД 27 вересня 2011 р. — Режим дотупу: http://kpi.ua/1132. — Заголовок з екрану.
69. Зінов В. Проблеми комерціалізації результатів досліджень і розробок / В. Зінов // Інтелектуальна власність. — 2000. — № 3. — С. 35—42.
70. Зянько В. В. Інноваційне підприємництво: сутність, механізми і форми розвитку: монографія / В. В. Зянько. — Вінниця: УНІВЕРСУМ —Вінниця, 2008. — 397 c.
71. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В. Л. Иноземцев. — М.: Academia, 1998. — 640 с.
72. Ілляшенко С. М. Сутність, структура і методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства / С. М. Ілляшенко // Економіка України. — 2008. — № 11. — С.16—26.
73. Ілляшенко С. М. Стратегічне управління інноваційною діяльністю підприємства на засадах маркетингу інновацій / С.М. Ілляшенко // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 12 (114). — С. 111—119.
74. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: навч. посіб. / С. М. Ілляшенко. — Суми: ВТД «Університетська книга». — 2003. — 278 с.
75. Інноваційна діяльність в Україні: навч. посіб. / С. Є. Фокіна / Чернів. Облдержадмін., Чернів. регіон. центр перепідготов. і підвищ. кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, кер. держ. п-в, установ та орг. — Чернівці: Букрек, 2003. — 179 с.
76. Інноваційний потенціал України: прогнозно-аналітичні оцінки: наук. вид. / С. І. Архієреєв, Т. В. Тарасенко / Нац. Ін-т стратег. дослідж., Регіон. філ. у м. Харкові. — Х.: Золоті сторінки, 2008. — 112 с.
77. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації / Аналітична доповідь центру Разумкова / Центр Разумкова // Національна безпека і оборона. — 2004. — № 7. — С. 2—14.
78. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. І. Федулової. — К.: Основа, 2005. — 552 с.
79. Інтелектуальний капітал: стратегічний ресурс трансформації національного господарства: монографія / Т. В. Бауліна / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України, Міжнар. наук.-техн. ун-т ім. Ю. Бугая. — К., 2009. — 274 с.
80. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права): учеб. / В. О. Калятин. — М.: НОРМА, 2000. — 480 с.
81. Капітан І. Б. Формування структури інноваційного потенціалу підприємств й управління його розвитком / І. Б. Капітан // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — № 12. — С. 130—137.
82. Касич А. О. Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку машинобудування України / А. О. Касич // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — № 7 (73). — С. 32—40.
83. Кемпбелл Э. Стратегический синергизм / Э. Кемпбелл, К. Саммерс Лаче; 2-е изд. — СПб: Питер, 2004. — 416 с.
84. Кендюхов А. В. Гносеология интеллектуального капитала / А. В. Кендюхов // Экономика Украины. —– 2003. — № 4. — С. 28—34.
85. Кендюхов О. В. Ефективне управління інтелектуальним капіталом: монографія. — Донецьк: НАН України. Ін-т економіки пром-ті; ДонУеп. — 2008. — 363 с.
86. Кендюхов О. В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія формування механізму управління: монографія / О. В. Кендюхов. — Донецьк: ІЕП НАНУ України, 2006. — 307 с.
87. Керівництво Осло. Рекомендації щодо збору та аналізу даних стосовно інновацій / третє видання. — К: УкрІНТЕІ. — 2009. — 162 с.
88. Клейнер Г. Микроэкономика знаний и мифы современной теории / Г. Клейнер // Высшее образование России. — 2006. — № 9. — C. 32—37.
89. Климов С. М. Интеллектуальные ресурсы общества / С. М. Климов. — СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2002. — 199 с.
90. Ковалишин П.В. Формування та розвиток ринку венчурного інвестування України: монографія / П. В. Ковалишин. — Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2008. — 302 с.
91. Козырев А. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности / А. Козырев, В. Макаров. — М.: Интерреклама, 2003. — 352 с.
92. Кокурин Д. И. Инновационная деятельность / Д. И. Кокурин. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 356 с.
93. Колот А. Інноваційна праця та інтелектуальний капітал у системі факторів формування економіки знань / А. Колот // Україна: аспекти праці. — 2007. — № 4. — С. 4—9.
94. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації: монографія / [Я. А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.] — К.: Знання України, 2005. — 387 с.
95. Концепція Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008—2012 роки»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. N 381-p [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/381-2007-р — Заголовок з екрану.
96. Концепція загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року. Міністерство промислової політики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua — Заголовок з екрану.
97. Корнєва О. В. Використання характеристик інтелектуального капіталу і інтелектуального потенціалу в управлінні підприємством / О. В. Корнєва // Наукові праці ДонНТУ. Серія: Економічна. — 2007. — Вип. 31—3. — С. 251—257.
98. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України: монографія / [Л. І. Федулова, В. Л. Осецький, Ю. В. Гончаров та ін.]. — К., 2007. — 812 с.
99. Коюда В. О. Інтелектуальний потенціал у формуванні інтелектуального капіталу підприємства / В. О. Коюда, В. В. Воліков // Матеріали І міжн. наук.-практ. конф. «Роль і значення інтелектуальної власності в інноваційному розвитку економіки». — Хмельницький: Хм ЦНТЕІ. — 2009. — С. 48—54.
100. Крайнев П. П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю / П. П. Крайнев; Академія правових наук України; НДІ інтелектуальної власності. — К. : Вид. дім «ІнЮре», 2004. — 448 с.
101. Краснокутська Н. С. Потенціал торговельного підприємства: теорія та методологія дослідження: монографія / Н. С. Краснокутська. — Х.: Харк. Держ. Ун-т харчування та торгівлі, 2010. — 247 с.
102. Кузьмин А. И. Анализ применимости основных методов оценки интеллектуального капитала для инновационного предприятия / А. И.Кузьмин, Е. М. Кузьмина // Економічний простір. — 2008. — № 15. — С.178—184.
103. Кузьмин В. М. Структурні аспекти формування інтелектуального потенціалу територіальної громади / В. М. Кузьмин // Економічний простір. — 2011. — № 48/1. — С. 73—81.
104. Кучеренко Р. А. Стан та перспективи розвитку інноваційної інфраструктури в Україні / Р. А. Кучеренко // Економіка та управління підприємствами. — 2010. — № 3—4. — С. 23— 27.
105. Леонтьев Б. Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе / Б. Б. Леонтьев. — М.: Акционер, 2002. — 200 с.
106. Ліманські А. Управління інноваційним підприємством / А. Ліманські // Проблеми економіки та управління. — Львів: Вид-во Нац. Ун-ту «Львівська Політехніка». — 2008. — С. 556—560.
107. Логвиненко Є. І. Визначення характеристик для опису діяльності інноваційно активних підприємств [Електронний ресурс] / Є. І. Логвиненко, О. М .Кузьменко, М. В. Плетньов. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua — Заголовок з екрану.
108. Ляшенко О. М. Підхід до дослідження впливу структури галузевого ринку на інноваційну активність підприємств / О. М. Ляшенко, З. М Бойко // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 4(106). — С. 17—25.
109. Малицкий Б. А. Обоснование системы научно-технологических и инновационных приоритетов на основе «форсайтных» исследований / Б. А. Малицкий, А. С. Попович, М. В. Оноприенко. — К.: Феникс, 2008. — 91 с.
110. Маліцький Б. Стан використання вітчизняного інтелектуального потенціалу / Б. Маліцький, О. Попович // Інтелектуальна власність. — 2005. — № 12. — С. 7—13.
111. Мальцева О. П. Дружественные потоки инновационный потоки инновационный кластер как новая форма интеграции бизнеса / О. П. Мальцева // Креативная экономика. — 2008. — № 8. — С. 40—44.
112. Мамонтова Н. А. Ефективне управління інтелектуальним капіталом як чинник максимізації вартості компанії / Н. А. Мамонтова // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 7. — С. 137—143.
113. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. — Т. 23; 2-е изд. — М.: Политиздат, 1976. — 846 с.
114. Махомет Ю. В. Напрями нарощення інтелектуального капіталу підприємства / Ю. В. Махомет // Економічний простір. — 2010. — № 36. — С. 191—197.
115. Медведкін Т. С. Проблеми впровадження інноваційної моделі на регіональному рівні / Т. С. Медведкін, Є. О. Медведкіна // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. Часть 2. — Донецьк: ДонНУ, 2008. — С. 535—540.
116. Методичний інструментарій оцінки інтелектуального капіталу підприємства: Всеукраїнська експертна мережа [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.experts.in.ua — Заголовок з екрану.
117. Мильнер Б. Управление знаниями / Б. Мильнер. – М.: Инфра-М, 2003. — 412 с.;
118. Михнева С. Г. Интеллектуализация экономики: инновационное производство и человеческий капитал [Электронный ресурс] / С. Г. Михнева // Журнал Инновации. — 2003. — № 1. – Режим доступу: http://stra.teg.ru — Заголовок з екрану.
119. Моделювання впливу інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємства: автореферат дис. ... канд. екон. наук : 08.00.11 / В. О. Лось. — Запоріжжя, 2008. — 20 с.
120. Моїсеєнко Т. Є. Ефективність інноваційної діяльності машинобудівних підприємств України / Т. Є. Моїсеєнко // Вісник Криворізького економічного інституту. — КНЕУ. — 2009. — № 4 (20). — С. 106—110.
121. Мойсеєнко І. П. Інтелектуальний капітал в інноваційній економіці / І. П. Мойсеєнко, О. Б. Стефанишин // Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія: Проблеми економіки та управління. — 2007. — № 579. — С. 182—188.
122. Мойсеенко И. П. Модели анализа интеллектуального потенциала предприятия / И. П. Мойсеенко / Бизнес-информ. — 2007. — Т. 2, № 5. — С. 82—84.
123. Мойсеєнко І. П. Управління інтелектуальним потенціалом: монографія / І. П. Мойсеєнко. — Л.: Аверс, 2007. — 303 с.
124. Мойсеєнко І. П. Синергетичні механізми управління інтелектуальним потенціалом господарських систем / І. П. Мойсеєнко // Вісник Львівського університету. Серія економічна. — 2008. — Вип. 40. — С. 364—367.
125. Моліна Е. В. Інтелектуальний потенціал регіона / Е. В. Моліна // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. — 2011. — № 1(4). — С. 279—284.
126. Морозов О. Ф. Ціна думки — інтелектуальний капітал: монографія / О. Ф. Морозов. — Донецьк: Юго-Восток, 2005. — 352 с.
127. Мунтян В. Захист інтелектуального потенціалу — стратегія розвитку України / В. Мунтян // Інтелектуальна власність. — 2007. — № 4. — С. 11—14.
128. Назаренко І. Л. Методика оцінки інтелектуального капіталу лінійних підприємств залізничного транспорту / І. Л. Назаренко, Т. О. Мороз // Вісник економіки транспорту і промисловості. — 2011. — № 34. — С. 307—315.
129. Наука України 1990—1991. — К.: Мінстат, 1992. — 169 с.
130. Наука України 1996. — К.: Мінстат, 1997. — 197 с.
131. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2000: стат. зб. / Державний комітет статистики України; відп. за вип.. І. В. Качалова. — К.: Держкомстат України, 2001. — 360 с.
132. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2005: стат. зб. / Державна служба статистики України; відп. за вип. І. В. Качалова — К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2006. — 360 с.
133. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2007: стат. зб. / Державна служба статистики України; відп. за вип. І. В. Качалова — К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2008. — 361 с.
134. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2008: стат. зб. / Державна служба статистики України; відп. за вип. І. В. Качалова. — К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2009. — 359 с.
135. Наукова та інноваційна діяльність в Україні 2010: стат. зб./ Державна служба статистики України; відп. за вип. І. В. Качалова. — К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2011. — 361 с.
136. Науково-освітній потенціал нації: Погляд у XXI століття. Кн. 1. Пріоритет інтелекту / ред. В. М. Литвин. — К.: Навч. Кн., 2004. — 636 с.
137. Нежиборець В. Інноваційна інфраструктура: проблеми, перспективи, рішення / В. Нежиборець // Теорія і практика інтелектуальної власності. — 2007. — № 5. — С. 60—68.
138. Обзоры рынков осветительного оборудования [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://woodex.ua — Заголовок з екрану.
139. Огляд ринків освітлювальних приладів[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://biznes-ua.com — Заголовок з екрану.
140. Одрехівський М. В. Логістична система інноваційних структур / М. В. Одрехівський // Регіональна економіка. — 2009. — № 3 — C. 92—97.
141. Олейко В. М. Методи та моделі вартісної оцінки інтелектуального капіталу суб’єктів господарювання: автореферат дис. ... канд. екон. наук: 08.03.02 / В. М. Олейко. — К.: 2002. — 21 с.
142. Отенко И. П. Стратегическое управление потенциалом предприятия: научное издание / И. П. Отенко. — Харьков: Изд. ХНЭУ, 2006. — 256 с.
143. Організація та управління інноваційною діяльністю / за ред. П. Г. Перерви, С. А. Мехович, М. І. Погорєлов. — Харків: НТУ «ХПІ», 2008. — 1022 с.
144. Офіційний сайт компанії Transparency International [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.transparency.org — Заголовок з екрану.
145. Охріменко О. О. Cтраховий механізм захисту інтелектуального капіталу: зарубіжний і вітчизняний досвід / О. О. Охріменко // Економічний вісник НТУУ «КПІ». — 2010. — № 47. — С. 96—99.
146. Палкина М. В. Инфраструктурное обеспечение инновационного развития промышленного комплекса региона [Електронний ресурс] / М. В. Палкина, О. С. Ноговиціна. — Режим доступу: http://vernadsky.tstu.ru — Заголовок з екрану.
147. Панченко Є. Інтелектуальний потенціал компаній: досвід емпіричного дослідження / Є. Панченко // Економіка України. — 2005. — № 10. — С. 14—25.
148. Петрина Н. Базові умови створення інноваційної моделі розвитку економіки України / Н. Петрина // Економіка України. — 2006. — № 8. — С. 35—40.
149. Петренко В. П. Управління процесами інтелектокористування в соціально-економічних системах / В. П. Петренко // Наукова монографія. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. — 352 с.
150. Пивоваров М. Г. Дослідження проблеми інноваційного розвитку малого підприємництва в Україні / М. Г. Пивоваров, О. М. Левченко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво — 2010. — № 4. — С. 149—157.
151. Плєтникова І. Л. Підходи до визначення сутності й величини інтелектуального капіталу залізничного транспорту // Вісник економіки транспорту і промисловості. — 2010. — № 29. — С. 272—277.
152. Попович О. С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації / О. С. Попович; під ред. д-ра екон. наук, проф. Б. А. Маліцького. — К.: Фенікс, 2005. — 226 с.
153. Попович А. С. О необходимости придания системности законодательству Украины, регулирующему научно-технологическую и инновационную деятельность / А. С. Попович // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки: матеріали ХІІІ міжн. наук.-практ. конф. по інноваційній діяльності (Київ, Сімферопіль, Севастопіль). — 2008. — С. 54—57.
154. Порохня В. М. Розробка концепції моделювання впливу інтелектуально-го капіталу на конкурентоспроможність підприємства / В. М. Порохня, С. В. Ільченко // Моделювання та інформаційні системи в економіці: зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. Нац. Екон. Ун-т ім. В. Гетьмана»; відп. ред. В. К. Галіцин. — 2011. — Вип. 83. — С. 193—200.
155. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Ю. В. Кіндзерський, М. М. Якубовський, І. О. Галиця та ін.]; за ред. канд. екон. наук Ю. В. Кіндзерського / НАН України; Ін-т екон. та про-гнозув. — К., 2009. – 928 с.
156. Павленко І. А. Інноваційне підприємництво у трансформаційній економіці України / І. А. Павленко. — К.: КНЕУ, 2007. — 248 c.
157. Патора Р. Формування інноваційної культури як основи для розвитку інтелектуального потенціалу підприємства / Р. Патора, Н. А. Цимбаліста // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Проблеми економіки та управління. — 2008. — № 628. — С. 603—607.
158. Петрович Й. М. Управлінський потенціал та його вплив на ефективність діяльності машинобудівних підприємств / Й. М. Петрович, Л. М. Прокопишин // Регіональна економіка. — 2009. — № 2. — С. 71—80.
159. Про інноваційну діяльність. Закон України (№ 40-ІV від 04.07.2002 р.) // Урядовий кур’єр. Орієнтир. — 2002. — № 143. — С. 1—7.
160. Про концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Постанова Верховної Ради України (№ 916-ХІV від 13.07.1999 р.) // Відомості ВРУ. — 1999. — № 37. — Ст. 336.
161. Прокопенко О. В. Оцінка рівня інтелектуального потенціалу в системі стратегічного управління інноваційним розвитком підприємств / О. В. Прокопенко, В. Ю. Школа // Маркетинг і менеджмент інновацій. — 2010. — № 1. — С. 127—131.
162. Прокопенко О. В. Інтелектуальний капітал як базис національної економіки / О. В. Прокопенко, В. Ю. Школа, В. О. Щербаченко // Вісник Донецького університету економіки та права. — 2011. — № 2. — С. 31—37.
163. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. Закон України (№ 433-ІV від 16.01.2003 р.) // Відомості ВРУ. — 2003. — № 13. — Ст. 93.
164. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки. Закон України (№ 2623-Ш від 11.07.2001 р.) // Відомості ВРУ. — 2001. — № 48. — Ст. 253.
165. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків: Закон України (№ 991-ХІV від 16.07.1999 р.) // Відомості ВРУ. — 1999. — № 40. — Ст. 363.
166. Проект «Измерение интеллектуального капитала компании» [Электронный ресурс] / Национальний исследовательский университет «Высшая школа экономики». — Режим доступа: http://www.hse.ru — Заголовок з екрану.
167. Ратушняк О. Г. Хоменко Н. О. Аналіз інноваційної діяльності машинобудівної галузі та шляхи її покращення / О. Г. Ратушняк, Н. О. Хоменко // Економічний простір. — 2011. — № 48/1. — С. 298—304.
168. Регіони України 2009. Частина 2: статистичний збірник. — К.: Держкомстат, 2009. — 758 с.
169. Река Г. В. Інтелектуальний капітал та інтелектуальний потенціал: критерії розмежування / Г. В. Река // Збірник науково-технічних праць: науковий вісник. — Львів: НЛТУ України. — 2009. — Вип. 19.1. — С. 228—232.
170. Р