Іоффе Олена Анатоліївна. Роль порушень нейро-гуморальної адаптації в патогенезі передменструального синдрому та шляхи їх корекції

brief description

Іоффе Олена Анатоліївна. Роль порушень нейро-гуморальної адаптації в патогенезі передменструального синдрому та шляхи їх корекції. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2003.

Іоффе О.А.Роль порушень нейро-гуморальної адаптації в патогенезі передменструального синдрому та шляхи їх корекції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.
Дисертація присвячена питанням діагностики та лікування передменструального синдрому. Проведені дослідження дозволили встановити, що ПМС є дезадаптаційним гіпоталамічним синдромом, якій патогенетично пов’язаний з дисгормональною та інфекційно-запальною патологією репродуктивної системи, черепно-мозковою травмою, патологією гепатобіліарної системи та остеохондрозом. У роботі вперше представлені патофізіологічні механізми виникнення і розвитку ПМС як хвороби дезадаптації. В процесі проведених досліджень у хворих із ПМС вперше: доведений взаємозв’язок розвитку ПМС і емоційно-особистісного профілю жінки; отримано підтвердження нейрогенної природи виникнення ПМС, як результату порушення адаптаційних процесів в організмі у відповідь на циклічні коливання рівня статевих гормонів і нейромедіаторів; доведена лабораторно, інструментально та біохімічно ефективність лікування хворих ПМС із застосуванням ГРТ на підставі патогенетично складеного акупунктурного рецепта, простежені віддалені результати різних методів лікування ПМС і доведена економічна ефективність ГРТ.

ПМС є дезадаптаційним гіпоталамічним синдромом, якій патогенетично пов’язаний з дисгормональною та інфекційно-запальною патологією репродуктивної системи, патологією гепатобіліарної системи та остеохондрозом.
Особистісна тривожність є фактором ризику розвитку ПМС, тому що є фоном для виникнення реактивної тривожності з десинхронізацією корково-підкоркових взаємовідношень.
В патогенезі ПМС пускову роль відіграють порушення гормонального балансу з підвищенням рівня естрадіолу (у 2,2 рази), пролактину (у 1,6 рази), зниженням рівня прогестерону (у 2,3 рази), які супроводжуються підвищенням рівня біогенних амінів - серотоніну ( у 2,5 рази), гістамину (у 2,3 рази).
Застосування ГРТ в якості монотерапій та у комплексному лікуванні ПМС сприяло ліквідації набряків, цефалгії, кардіалгії та астенії, причому найбільший ефект спостерігався при поєднанні ГРТ з традиційними засобами лікування.
Лікування ПМС за допомогою ГРТ сприяє скороченню тривалості тимчасової непрацездатності, підвищенню строків клінічної ремісії, знижало частоту алергічних реакцій.
При діагностиці ступеня тяжкості ПМС доцільно оцінювати поряд з інтенсивністю симптомів захворювання особистісну та реактивну тривожність за Спілбергом - Ханіним.