Іринчина Інна Борисівна. Регулювання зовнішньоторговельних відносин України у процесі приєднання до СОТ

brief description

Іринчина Інна Борисівна. Регулювання зовнішньоторговельних відносин України у процесі приєднання до СОТ: дисертація канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 200

Іринчина І. Б. Регулювання зовнішньоторговельних відносин України у процесі приєднання до СОТ. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01. Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет, Київ 2003.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних теоретичних і практичних питань оптимізації системи регулювання зовнішньоторговельних відносин України на етапі приєднання до СОТ у контексті сучасної національної інтеграційної стратегії.
Аналізуються тенденції розвитку експортно-імпортної діяльності в Україні, регуляторні заходи зовнішньоторговельної політики, з’ясовується їх відповідність напрямкам лібералізації світового торговельного обміну в умовах глобалізації.
Визначено пріоритетні напрямки та шляхи підвищення ефективності політики регулювання зовнішньої торгівлі в умовах її гармонізації з нормами й правилами СОТ на основі світового досвіду та виявлених проблем адаптаційного періоду.

У дисертаційній роботі подано нове вирішення наукової проблеми регулятивної взаємодії країн у межах Світової організації торгівлі, запропоновано модель стратегічної поведінки України у процесі приєднання до СОТ. Дослідження внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку зовнішньої торгівлі України та системи її регулювання, узагальнення світового досвіду лібералізації торговельних режимів дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного спрямування.

Системна інтеграція України у світове господарство із забезпеченням реальної конкурентоспроможності національної економіки неможлива без ефективної міжнародної спеціалізації із внутрішньою структурною модернізацією та орієнтацією на доступні прогресивні сегменти світового ринку товарів і послуг.
Аналіз тенденцій зовнішньої торгівлі України підтвердив відсутність суттєвих позитивних зрушень у структурі експорту, сконцентрованого на досить вузькому асортименті матеріалоємної продукції, що робить його вразливим до несприятливих коливань економічної кон’юнктури та зустрічних санкцій країн-імпортерів. Принципово важливим є сприяння концентрації ресурсів на випуску кінцевої продукції з високим умістом доданої вартості з виходом на перспективні сегменти світового ринку. Необхідно також мінімізувати критичну імпортну енергозалежність, активізувати ефективне імпортозаміщення в інших галузях.
Транснаціональна закритість міжнародних ринків високотехнологічної продукції, неможливість використовувати преференційні торговельні режими без членства в СОТ та в Європейському Союзі суттєво звужують можливості інтенсифікації українського експорту та раціоналізації імпорту. Зростає конкурентний тиск постсоціалістичних країн, які вже є членами СОТ та реальними кандидатами до вступу в ЄС, а також успішних країн, що розвиваються, латиноамериканських і, особливо, азійських.
Глобалізація умов економічного розвитку на основі, зокрема, лібералізації торговельно-економічних режимів під егідою СОТ, членство в якій є на сьогодні для України одним із стратегічних завдань, ставлять перед нашою державою нові теоретичні і практичні питання суттєвої корекції зовнішньоторговельної політики в частині використання механізмів та інструментів регулювання експорту та імпорту товарів і послуг.
Система регулювання зовнішньоторговельних відносин у процесі приєднання України до СОТ має базуватися на принципах: повного і всебічного захисту державного суверенітету і національних економічних інтересів; рівності, взаємовигідності й еквівалентності міжнародної економічної взаємодії суб’єктів господарської діяльності; узгодженості митної політики України з її зовнішньою й внутрішньою політикою на всіх рівнях (стратегічному, тактичному і оперативному); еволюційності у здійсненні зовнішніх торговельно-економічних перетворень; прийняття управлінських рішень на базі постійного моніторингу параметрів торговельних потоків із об’єктивними критеріями аналізу; варіативності підходів при розв’язанні тих чи інших проблем зовнішньоторговельної політики й діяльності, включаючи в разі об’єктивної необхідності вжиття неординарних, але скоординованих у міжнародному плані заходів.
Необхідно послідовно, з урахуванням змін у середовищі, що глобалізується, реалізувати власну політику економічного розвитку, яка водночас має бути погодженою із загальноприйнятими критеріями і нормами міжнародного обміну товарами, послугами, інвестиціями. Разом із тим слід враховувати й можливості та реалії стратегічного партнерства. Найбільш прийнятливим для України є синхронізований з Росією вступ до СОТ, коли двосторонні неузгодженості вирішуються в передінтеграційному (по відношенню до СОТ) періоді.
Основою оптимізації міжнародних торговельних економічних відносин України, пов’язаних із галузями матеріального виробництва, є встановлення прямих контактів між спорідненими підприємствами, створення спільних підприємств, безпосередня участь у транснаціоналізації. Істотне значення при цьому має розширення прав безпосередніх учасників міжнародної торгівлі, утворювати ті чи інші корпоративні об’єднання. Тобто реалізація національної зовнішньоторговельної стратегії залежить від дієвості механізму взаємодії між бізнесом і державою, оскільки лише по-справжньому ефективні власники здатні визначати напрямки зовнішньоторговельної діяльності, належно оцінити зарубіжних партнерів і власну конкурентоспроможність.
З урахуванням сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку зовнішньої торгівлі України у процесі вступу до СОТ, вона має використовувати всі можливості обгрунтованого протекціонізму, оскільки стратегічний виграш реально уможливлюється за умов блокування” появи небажаних зарубіжних фірм (корпорацій) на національному і зарубіжних ринках, генерації певного синергічного ефекту (внутрішня конкуренція, залучення іноземних інвестицій, сприяння інноваційному розвитку тощо).