Іванченко Анатолій Миронович. Еколого-економічні проблеми будівництва та експлуатації водогосподарських об'єктів (на прикладі басейну річки Горинь)

brief description

Іванченко Анатолій Миронович. Еколого-економічні проблеми будівництва та експлуатації водогосподарських об'єктів (на прикладі басейну річки Горинь): Дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Український держ. ун-т водного господарства та природокористування. - Рівне, 2002. - 199арк. - Бібліогр.: арк. 178-191

Іванченко А.М. Еколого-економічні проблеми будівництва та експлуатації водогосподарських об’єктів (на прикладі басейну р. Горинь)” Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена питанням експлуатації водогосподарських об’єктів на прикладі басейну річки Горинь, в межах Рівненської області. Викладено теоретико-методологічні підходи до комплексної експлуатації водогосподарських об’єктів. Отримано подальший розвиток теоретико-методологічних основ вивчення еколого-економічних проблем раціонального використання водних ресурсів на рівні регіону, в яких на відміну від існуючих враховується вплив експлуатації осушувальних систем та водозабірних споруд.
На підставі проведеного системного аналізу запропоновано конкретні шляхи підвищення ефективності використання, відтворення і охорони навколишнього середовища; що сприятиме зменшенню антропогенного навантаження на осушені землі регіону.
Основні результати досліджень спрямовані на удосконалення режиму роботи водогосподарських об’єктів. Вони дозволяють створити оптимальні умови для формування водного режиму і раціонального використання водних ресурсів. Практичну цінність мають рекомендації з оптимізації системи водопостачання обласного центру та рекомендації по підвищенню екологічних та економічних показників ефективності використання водних ресурсів.

У дисертаційній роботі виконане теоретичне узагальнення еколого-економічних проблем експлуатації водогосподарських об’єктів в регіоні і запропоноване нове розв’язання конкретного наукового завдання, що полягає в розробці науково-методичного забезпечення оцінки екологічної та економічної складових ефективності розвитку водогосподарського комплексу регіону й наданні практичних рекомендацій щодо забезпечення екологізації розвитку водогосподарського комплексу в регіоні. Відповідно до результатів дослідження сформульовано такі основні висновки:
1. Взаємозв’язок водних ресурсів з природним середовищем вимагає відповідного сполучення господарських підрозділів і використанні водних ресурсів. До деградації водних об’єктів призводить саме недооцінка взаємозв’язку такого сполучення і виникнення звідси екологічної невідповідності способів господарського використання земельних і водних ресурсів у річковому басейні Горині. Якщо цей зв’язок втрачається, то зникає їх відтворювальна здатність. Разом з тим, відчуження водного об’єкту або земельного масиву із екосистеми річкового басейну здійснить через певний час руйнівний вплив на весь ланцюг екологічних взаємодій, що забезпечують можливість існування всього природного комплексу.
2. В умовах гідрометеорологічної ситуації, що постійно змінюється, надійне управління меліоративними системами можливе при використанні сучасних методів оптимізації, передових засобів збирання та опрацювання інформації і на їх основі оперативних і достовірних прогнозних оцінок основного регульованого фактору меліорацій зволоження території експлуатації водозабору.
3. Обґрунтовано необхідність прогнозування впливу експлуатації водогосподарських об’єктів, що ґрунтуються на використанні даних спостережень єдиної державної стандартної гідрометеорологічної мережі у виробничих умовах, що дозволить завчасно оцінювати ситуацію та приймати оптимальні рішення, пов’язані з управлінням меліоративними системами. При цьому є можливість враховувати фактичну і прогнозну гідрогеологічну ситуацію, регулюючи оптимальну роботу систем і водозабірних споруд.
4. Здійснене в дисертації обґрунтування еколого-економічних проблем та встановлення закономірностей режиму роботи водогосподарських об’єктів, дозволить при наявності сучасних засобів зв’язку й ЕОМ істотно підвищити рівень експлуатації та звести до мінімуму збитки навколишнього середовища.
5. Ранжування адміністративно-територіальних одиниць басейну річки Горинь за сумарним індексом навантаження експлуатації водогосподарських об’єктів на водні ресурси (середньозважене значення показників осушених сільськогосподарських угідь та водовідбору інженерними спорудами) засвідчило, що найбільш інтенсивне освоєння і негативний вплив на водні ресурси мають місце у Гощанському, Сарненському, Костопільському та обласному центрі місті Рівне.
6. Запропоновані підходи, крім вирішення основного завдання, дозволяють виконувати обґрунтування структури сільськогосподарського використання земель; при будівництві та реконструкції гідротехнічних об’єктів визначати параметри відкритої мережі для забезпечення оптимальної акумулюючої ємності підземних водоносних горизонтів під час комплексної експлуатації водогосподарських об’єктів водовідбору.
7. З метою охорони та раціонального використання прісних підземних вод дисертант вважає за доцільне:
широке впровадження у водогосподарське виробництво заходів по заощадженню прісних підземних вод та будівництва перегороджуючих гребель на річці;
для промислово-розвинених підприємств регіону потрібно освоювати у перспективі оцінені запаси підземних вод резервно-альтернативних варіантів водозабірних об’єктів;
здійснити природокористування на основі сучасних еколого-картографічних побудов:
8. Для розширення можливостей використання системного підходу з метою більшої просторової деталізації передбачених величин еколого-економічних проблем необхідні подальші дослідження впливу меліорованості земель, господарського використання та заліснення територій на процеси його формування та внесення відповідних удосконалень.
9. Забезпечення раціонального видобування та використання водних ресурсів є комплексною еколого-економічною проблемою. Вона включає не лише створення нормативно-правової бази та інфраструктури, а й вирішення питань екологічної безпеки, враховуючи потенційні негативні впливи в умовах надмірного техногенного навантаження території.