Іванов Сергій Олексійович. Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах (на прикладі Міністерства оборони України)

brief description

Іванов Сергій Олексійович. Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах (на прикладі Міністерства оборони України) : Дис... канд. наук: 12.00.03 2009

Іванов С. О. Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах (на прикладі Міністерства оборони України).— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 — цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. — Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Київ, 2009.
У роботі проведено комплексне дослідження правового статусу Міністерства оборони України у цивільних відносинах, на основі якого сформульовано загальні положення участі всіх інших органів державної влади у цих відносинах. Виділено передумови та потреби участі Міністерства оборони України у цивільних відносинах, здійснено детальний аналіз визначальних елементів цивільно-правового статусу Міністерства оборони України, а саме: зміст цивільної правоздатності та дієздатності цієї особи, організаційно-правова форма, механізм несення цивільно-правової відповідальності, а також зазначено особливість реалізації правого статусу в речових та зобов’язальних відносинах. На основі цього, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства щодо участі юридичних осіб публічного права загалом і органів державної влади зокрема.

У роботі здійснено теоретичне узагальнення, отримано нові науково обґрунтовані результати і нове вирішення наукової задачі, яка має істотне значення для науки цивільного права, — щодо удосконалення теоретичної конструкції участі у цивільних відносинах Міноборони, що дало можливість визначити загальні засади участі інших органів державної влади як юридичних осіб у цих відносинах та визначити напрямки удосконалення цивільного законодавства у цій сфері.
У зв’язку з цим головні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному:

У чинному законодавстві закріплено дуалізм правового статусу органів державної влади у цивільних відносинах. Вони можуть набувати і здійснювати цивільні права та створювати і виконувати обов’язки держави у межах встановленої законом компетенції, а також брати участь як окремі учасники цивільних відносин на основі власної цивільної правоздатності у статусі юридичної особи.
Органи державної влади при здійсненні цивільних прав держави у порядку ст. 173 ЦК України як представники держави виступають юридичними особами. Відтак достатньо у цій статті зазначити про виступ від імені держави за спеціальним її дорученням фізичних та юридичних осіб, не виділяючи поряд з юридичними особами представниками держави її органи державної влади.
Суб’єкти публічного права, які у порядку, передбаченому законом, визнаються органами виконавчої влади зі спеціальним статусом та які набули статусу юридичної особи, не повинні діяти у складі інших суб’єктів цивільного права.
Загальні положення цивільно-правового статусу юридичних осіб незалежно від способу їх створення повинні бути врегульовані нормами ЦК України на єдиних для всіх учасників цивільних відносин засадах. Як наслідок пропонується внести зміни у ч. 1 п. 3 ст. 81 ЦК України наступного змісту: Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права”. Відповідно, ч. 2 п. 3 ст. 81 ЦК України виключити.
Участь суб’єктів публічного права у цивільних відносинах як юридичних осіб публічного права відбувається на основі функціональної (цільової) цивільної правоздатності. З урахуванням цього п. 1 ст. 91 ЦК України необхідно доповнити положенням про те, що юридичні особи здатні мати такі ж цивільні права та обов’язки як і фізичні, за винятком випадків, передбачених законом, а також встановити, що юридичні особи публічного права мають цивільну правоздатність відповідно до встановлених у законодавстві та в установчих документах цілей їхньої діяльності — функціональну (цільову).
Діяльність організацій ЗС України, спрямована на одержання додаткових поряд із бюджетним забезпеченням джерел фінансування життєдіяльності, не є підприємницькою діяльністю. Зважаючи на це, у ст. 86 ЦК України термін здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими юридичними особами” пропонується замінити на можливість здійснення прибуткової діяльності непідприємницькими юридичними особами”.
Юридичні особи публічного права за чинним законодавством не можуть набувати права приватної власності на передане державою майно та на інше майно, набуте у результаті їхньої діяльності. Відповідно пропонується уточнити положення п. 1 ст. 325 ЦК України тим, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи приватного права”. Ст. 329 ЦК України виключити.
Договірна діяльність Міноборони визначається поставленою засновником-державою метою створення і розробленим для цього кошторисом бюджетних витрат.
Цивільно-правову відповідальність органу державної влади за своїми зобов’язаннями обмежено наявними в розпорядженні грошовими засобами, які надходять на казначейські рахунки цього органу влади за відповідними статтями кошторису. При недостатності цих коштів субсидіарну відповідальність несе власник-держава. Зважаючи на це, п. 3 ст. 96 ЦК України слід викласти в такій редакції: Засновник юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, крім випадків, передбачених цим Кодексом”. Крім цього, пропонується в положення ст. 619 ЦК України внести окремий пункт про встановлення субсидіарної відповідальності власника майна — держави при недостатності в установі публічного права грошових засобів у момент несення відповідальності за зобов’язаннями, що виникли. На зміну редакції ч. 1 ст. 174 ЦК України, слід закріпити правило, відповідно до якого держава несе відповідальність як учасник цивільних відносин та субсидіарну відповідальність як власник майна створених нею осіб засобами державного бюджету в особі своїх фінансових органів державної влади та іншим незакріпленим за юридичними особами державним майном, крім майна, яке відповідно до закону не підлягає стягненню.