Іванов Віталій Степанович Патогенетичне обґрунтування концепції профілактики карієсу зубів у дітей молодшого віку, що мешкають в умовах нестачі фтору, йоду в питній воді та підвищеного антропогенного навантаження

brief description

Іванов Віталій Степанович, медичний директор Державної установи «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України», м. Одеса. Назва дисертації: «Патогенетичне обґрунтування концепції профілактики карієсу зубів у дітей молодшого віку, що мешкають в умовах нестачі фтору, йоду в питній воді та підвищеного антропогенного навантаження». Шифр та назва спеціальності 14.01.22 стоматологія. Докторська рада Д 44.601.01 Полтавського державного медичного університету (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23; тел. (0532) 62-99-24). Офіційні опоненти: Шешукова Ольга Вікторівна, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри дитячої стоматології Полтавського державного медичного університету; Ковач Ілона Василівна, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри дитячої стоматології Дніпровського державного медичного університету; Годованець Оксана Іванівна, доктор медичних наук, професор, професор закладу вищої освіти кафедри стоматології дитячого віку Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці.

Державна установа
«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ ТА ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ХІРУГІЇ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кваліфікована наукова праця на правах рукопису
ІВАНОВ ВІТАЛІЙ СТЕПАНОВИЧ
616.31 -08-039.71 :[613.64+616-053.5+616-053.4]
ДИСЕРТАЦІЯ
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ВІКУ, ЩО МЕШКАЮТЬ В УМОВАХ НЕСТАЧІ ФТОРУ, ЙОДУ В ПИТНІЙ ВОДІ ТА ПІДВИЩЕНОГО АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
14.01.22 - стоматологія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
В.С. Іванов
Полтава - 2025

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 35
ВСТУП 38
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО КАРІЄС ЗУБІВ У ДІТЕЙ (огляд
літератури) 48
1.1 Показники захворюваності карієсом зубів у дітей різних країн світу... 48
1.1.1 Показники захворюваності карієсом зубів у
дітей України 48
1.1.2 Показники захворюваності карієсом зубів у
дітей країн Європи, північної та південної Америки та Океанії 52
1.1.3 Показники захворюваності карієсом зубів у
дітей країн Азії та Африки 56
1.2 Вплив факторів зовнішнього середовища на стоматологічну
захворюваність у дітей 60
1.3 Роль макро- і мікроелементів води в захворюваності на карієс зубів. .. 82
1.4 Сучасні методи профілактики карієсу у дітей молодшого віку 92
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 109
2.1 Обґрунтування мети дослідження 109
2.2 Дизайн клінічних та експериментальних досліджень 110
2.3 Методи дослідження 127
2.3.1 Клінічні методи дослідження 127
2.3.2 Експериментальні методи дослідження 128
2.3.3 Біохімічні методи дослідження 128
2.3.4 Молекулярно-генетичні методи
дослідження 129
2.3.5 Біофізичні та оптичні методи
дослідження 130
2.3.6 Статистична обробка даних 134

33
РОЗДІЛ 3 СТОМАТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС ДІТЕЙ В ОКРЕМИХ БІОГЕОХІМІЧНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ 137
3.1 Стоматологічний статус дітей різних регіонів України 137
3.2 Роль поліморфізму генів детоксикації, амело- і дентиногенезу в
розвитку множинного карієсу на тлі гіпоксії, дефіциту йоду і фтору 144
3.3 Поліморфізм генів супероксиддисмутази 2 і каталази у дітей із
множинним карієсом в умовах гіпоксії 151
3.4 Електрофоретична рухливість ядер і плазмолем клітин букального
епітелію у дітей 156
РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗУБНИХ ЕЛІКСИРІВ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ 161
4.1 Експериментальне обгрунтування застосування Біотріт-вмісних
лікувально-профілактичних зубних еліксирів 168
4.2 Експериментальне застосування зубних еліксирів, що містять соєвий
екстракт 177
4.3 Експериментальне обгрунтування застосування лізоцим-вмісних
зубних еліксирів на тлі експериментальної патології 179
4.4 Експериментально-клінічне обгрунтування впливу зубного еліксиру
«Екстравін-Дента» на порожнини рота 180
РОЗДІЛ 5 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ НА ТЛІ ГІПОКСІЇ 183
5.1 Вплив різних патогенних факторів на стоматологічний статус та стан
тканин ротової порожнини щурів 183
5.2 Антигіпоксантна та антиоксидантна терапія при метаболічних
порушеннях у тканинах ротової порожнини щурів в умовах дії патогенних факторів 201
5.3 Корекція метаболічних змін у тканинах ротової порожнини щурів з використанням комплексу дієтичних добавок та препарату рослинних

34
поліфенолів в умовах дії внутрішньоутробної гіпоксії, карієсогенного
раціону, тиреоїдної недостатності і дефіциту фтору 221
5.4 Корекція змін у біохімічних маркерах тканин щурів в умовах дії гемічної гіпоксії та карієсогенного раціону за допомогою комплексу
дієтичних добавок та препарату поліфенолів кропиви 233
РОЗДІЛ 6 КЛІНІЧНА ТА ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБЛЕНИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ НА ТЛІ ДИСБАЛАНСУ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ПРОЖИВАЄ В ГІРСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ 248
6.1 Клінічна оцінка ефективності розробленого лікувально-
профілактичного комплексу 248
6.2 Оцінка біохімічних показників ротової рідини у дітей в динаміці
проведення профілактичних заходів 262
6.3 Спектроколоріметрічна оцінка впливу лікувально -профілактичних
заходів на колірні і оптичні параметри твердих тканин зубів дітей 289
6.4 Оцінка впливу лікувально-профілактичних заходів на мінералізуючий
потенціал ротової рідини дітей 293
6.5 Оцінка рівня функціональних реакцій відповідальних за стабільність
величини рН ротової рідини дітей 296
6.6 Спектроколоріметрічна оцінка ступеня запалення ясен у дітей в процесі
лікувально-профілактичних заходів 298
6.7 Спектроколоріметрічна оцінка впливу лікувально -профілактичних
заходів на функціональний стан мікрокапілярного русла ясен дітей 302
РОЗДІЛ 7 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ . 311
ВИСНОВКИ 359
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 364
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 365
ДОДАТОК А СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 411

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено патогенетично, експериментально та клінічно обґрунтоване рішення актуальної проблеми стоматології, пов’язаної з профілактикою карієсу зубів у дітей молодшого віку, що проживають в умовах нестачі фтору, йоду в питній воді та підвищеного пестицидного навантаження, шляхом розробки лікувально - профілактичного комплексу, який включає мінералізуючі, адаптогенні, мікрофлору коригуючі та імуномоделюючі компоненти, спрямовані на попередження карієсу, нормалізацію пародонтальних та гігієнічних індексів та покращення стоматологічного статусу дітей.
1. Встановлено, що в несприятливих біогеохімічних регіонах з низьким вмістом фтору, магнію, низкою жорсткістю, а також підвищеним вмістом нітратів та стронцію в питній, воді відмічається 100 % розповсюдженість карієсу зубів, а у дітей до 7 років інтенсивність карієсу в 2 рази вище, ніж в інших регіонах України, що потребує розробки специфікованих лікувально- профілактичних заходів.
2. У результаті аналізу хімічного складу питної води, проведеного у містах Ужгород, Калуш та Долина, було ідентифіковано значну нестачу жорсткості води, що не відповідає встановленим гранично допустимим концентраціям. Особливо важливим є виявлення вкрай низького рівня фтору (0,02-0,05 мг/л) у питній воді цих міст, що є критично нижчим за нормативні показники. Крім того, у місті Ужгород вода містить нітрати та стронцій, які негативно впливають на ферментативні процеси в організмі та знижують ефективність адаптаційно-компенсаторних механізмів.
3. У результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження поліморфного локусу Т>С гена амелогеніну (AMELX) та локусу c.49 C>T гена DSPP виявлено тенденцію до протективного ефекту виникнення карієсу функціонально повноцінних генотипів цих генів відносно гетерозиготних генотипів (ВШ = 1,52 і 1,80 відповідно). Ці результати підтверджують

360
гіпотезу про те, що генетичні чинники можуть чинити більший вплив на карієс зубів у середовищі з дефіцитом фтору.
4. При дослідженні делеційного поліморфізму гена глутатіон S- трансферази М1 виявлено значне підвищення частки нефункціонального алеля в групі дітей із множинним карієсом порівняно з контрольною групою - 46,7 % та 20 % відповідно. Істотний протективний вплив на розвиток карієсу в умовах гіпоксії, дефіциту йоду й фтору чинить функціональний алель гена GSTM1 (ВШ=4,57).
5. У результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження поліморфного локуса Т>С гена амелогеніну (AMELX) і локуса c.49C>T гена DSPP виявлено тенденцію до протективного ефекту виникнення карієсу функціонально повноцінних генотипів цих генів відносно гетерозиготних генотипів (ВШ = 1,52 і 1,80 відповідно).
6. Проведені експериментальні дослідження безспиртових зубних еліксирів, які містять біологічно активні речовини, показали їх здатність зменшувати активність нейтральних протеаз й кислої фосфатази та підвищувати активність лужної фосфатази в ротовій рідині та пульпі зубів, що вказує на позитивний вплив на процеси ремінералізації твердих тканин зубів, про що свідчить зниження кількості каріозних зубів та глибини каріозних уражень в 1,39 рази та 1,71 рази відповідно у порівнянні з щурами з експериментальними моделями.
7. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що моделювання різних патологій (високоцукровий карієсогенний раціон, внутрішньоутробна гіпоксія, дефіцит тиреоїдних гормонів, аліментарна недостача фтору) призводить до резорбції альвеолярного відростку (з 16,3 в нормі до 26,6 при комбінації патогенних факторів), збільшення кількості каріозних порожнин (з 2,5±0,2 в нормі до 3,9±0,3) та глибини каріозних уражень (з 3,2±0,3 в нормі до 4,6±0,3). В пульпі зубів відмічалося підвищення активності кислої фосфатази (з 68,3±4,6 мк-кат/кг в нормі до 149,0±14,2 мк-

361
кат/кг при дії патогенних факторів) та зниження активності лужної фосфатази (з 2,1±0,17 мк-кат/кг до 0,86±0,05 мк-кат/кг відповідно).
8. Встановлено, що моделювання карієсу зубів, внутрішньоутробної гіпоксії та експериментального гіпотиреозу призводило до збільшення атрофії альвеолярного відростку на 58,7%, каріозних уражень в 2 рази та глибини каріозних уражень в 1,8 рази у порівнянні з інтактними тваринами. Застосування лікувально-профілактичного комплексу призводило до нормалізації цих показників. При цьому у сироватці крові відмічалося посилення перекисного окислення ліпідів, про що свідчить збільшення вмісту малонового диальдегіду на 50,0 % та зниження активності каталази на
39,2 %, а в кістці альвеолярного відростку - на 63,2 % та 46,4 % відповідно. Моделювання патології призводило до зниження активності лужної фосфатази (з 124,5±9,2 мк-кат/кг до 65,1±5,4 мк-кат/кг), кальцію (з 3,28±0,17 ммоль/г до 2,06±0,14 ммоль/г) та фосфору (з 6,20±0,37 ммоль/г до 4,01±0,28 ммоль/г), а застосування лікувально-профілактичного комплексу на тлі моделювання патології призводило до нормалізації цих показників у кістці альвеолярного відростку.
9. Вперше встановлено, що відтворення патологічних факторів впливало на показники міжклітинного матриксу, про що свідчить зниження вмісту загального, зв'язаного та вільного оксипроліну та глікозаміногліканів, а застосування лікувально-профілактичного комплексу призводило до стимуляції синтезу оксипроліну, особливо вільного та глікозаміногліканів, як в ротовій рідині, так і в слизовій оболонці порожнини рота та кістці альвеолярного відростку експериментальних тварин.
10. Доведено, що моделювання гемічної гіпоксії у щурів призводило до посилення атрофії альвеолярного відростку на 19,9 %, збільшення кількості каріозних порожнин на 50,0 %, а їх глибини - на 58,6 %, а моделювання гемічної гіпоксії на тлі карієсогенного раціону збільшувало атрофію альвеолярного відростку на 37,8 %, а кількості та глибини каріозних уражень

362
- в 2 рази. Запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс призводив до нормалізації досліджуваних показників.
11. Моделювання гемічної гіпоксії у щурів призводило до підвищення
у пульпі зубів активності кислої фосфатази на 15,8 %, зниження активності лужної фосфатази на 20,8 % у порівнянні з інтактною групою щурів, а моделювання гемічної гіпоксії на тлі карієсогенного раціону підвищувало активність кислої фосфатази на 61,4 % та знижувало активність лужної фосфатази на 45,0 %. Використання запропонованого лікувально-
профілактичного комплексу наближало рівень цих показників до рівня показників інтактної групи тварин.
12. Відтворення моделі гемічної гіпоксії у експериментальних тварин
призводило до зниження в кістці альвеолярного відростку активності лужної фосфатази на 20,6 %, концентрації кальцію та фосфору на 20,2 % та 11,6 % відповідно, активності каталази на 20 % та збільшення вмісту малонового діальдегіду на 28,7 % у порівнянні з інтактною групою тварин. У свою чергу відтворення поєднаної моделі патології знижувало активність лужної фосфатази на 46,6 %, а концентрацію кальцію та фосфору на 31,4 % та на
31,9 % відповідно, активність каталази на 45,7 %, збільшувало вміст малонового діальдегіду на 96,2 %. Запропонований лікувально-
профілактичний комплекс призводив до певної нормалізації даних показників.
13. Доведено, що гемічна гіпоксія призводить до збільшення у слизовій оболонці порожнини рота вмісту малонового діальдегіду на 27,7 % та зниження активності каталази на 19,0 %, а моделювання гемічної гіпоксії на тлі карієсогенного раціону на 59,3 % та 29,4 % відповідно. Застосування лікувально-профілактичного комплексу на тлі поєднаної патології наближало показники до рівня інтактних тварин.
14. За результатами проведеної клінічної оцінки лікувально - профілактичного комплексу встановлено, що у дітей 6 років м. Калуш за 2 роки проведених досліджень карієспрофілактичний ефект склав 57,3 %, а в

363
дітей того ж віку м. Ужгород - 52,0 %, що свідчило про значну ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів у дітей з дисбалансом макро - та мікроелементів.
15. При оцінці стану тканин пародонту у дітей м. Калуш та м. Ужгород з дисбалансом макро- та мікроелементів було встановлено, що до застосування лікувально-профілактичного комплексу показник РМА % був 19,86±3,31 та 20,17±3,42, а індекс кровоточивості був 0,40±0,04 та 0,42±0,06 відповідно. Через 2 роки після застосування комплексу показник РМА % знизився до 7,34±1,08 та 7,36±1,05, а індекс кровоточивості до 0,21±0,02 та 0,23±0,04 відповідно.
16. Встановлено, що у дітей м. Ужгород та м. Калуш в ротовій рідині відмічалось збільшення вмісту малонового діальдегіду в 1,5 -2 рази, активності еластази - на 71,9 % та 112,5 % відповідно, уреази - в 1,8-1,9 рази, зменшення лізоциму на 28,6 % та 50,0 %, каталази на 20,0 % та 53,0 % відповідно. Через 2 роки після початку застосування лікувально - профілактичного комплексу у дітей м. Ужгород та м. Калуш рівень досліджуваних показників наближався до стану норми.
17. При оцінці мінералізуючого потенціалу ротової рідини у дітей 6 років з дисбалансом макро- та мікроелементів м. Калуш та м. Ужгород відмічалося превалювання III-V типів кристалоутворення (63,16 % та 73,52 % відповідно), однак через 2 роки після початку застосування лікувально - профілактичних засобів відмічалося превалювання I-II типів кристалоутворення (76,32 % та 64,7 % відповідно), що свідчило про позитивну мінералізуючу дію розробленого лікувально-профілактичного комплексу.