Іващенко Альона Ігорівна Професійна рефлексія як механізм саморозвитку майбутніх психологів

brief description

Іващенко Альона Ігорівна, викладач кафедри менеджменту освіти та практичної психології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди». Назва дисертації «Професійна рефлексія як механізм саморозвитку майбутніх психологів». Шифр та назва спеціальності 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. Спецрада Д 26.053.10 Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова

Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Іващенко Альона Ігорівна
УДК 159.923.2]:378.147:159-051
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРОФЕСІЙНА РЕФЛЕКСІЯ ЯК МЕХАНІЗМ
САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
А.І. Іващенко
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник: Булах Ірина Сергіївна, доктор психологічних наук, професор
Київ-2020

ЗМІСТ
ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ПІЗНЬОГО ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
1.1 Теоретичний аналіз дослідження саморозвитку особистості в наукових
джерелах 15
1.2 Психологічні механізми саморозвитку
особистості 28
1.3 Рефлексія як механізм саморозвитку особистості пізнього юнацького
віку 39
1.4 Професійна рефлексія в контексті особистісного розвитку та
саморозвитку майбутніх психологів 50
Висновки до розділу
1 69
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ЯК МЕХАНІЗМУ САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА
2.1 Психодіагностичне вивчення саморозвитку та професійної рефлексії
майбутніх психологів 72
2.2 Особливості розвитку професійної рефлексії та специфіка саморозвитку
майбутніх психологів 79
2.3 Показники взаємозв’язку професійної рефлексії та саморозвитку
майбутніх психологів 110
Висновки до розділу
2 122
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД АКТИВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ЯК МЕХАНІЗМУ САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ 3.1 Розвивальна програма підвищення потенціалу професійної рефлексії як
механізму саморозвитку майбутніх
психологів 126
3.2 Динаміка професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх психологів.140
3.3 Методичні рекомендації викладачам та практичним психологам закладів вищої освіти щодо становлення професійної рефлексії як механізму
саморозвитку майбутніх психологів 168
Висновки до розділу
3 177
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183
ДОДАТКИ 205

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне вивчення професійної рефлексії як механізму саморозвитку майбутніх психологів, визначено психологічні особливості розвитку досліджуваних феноменів та їх взаємозв’язок, розроблено програму супроводу.
Саморозвиток майбутніх психологів - це усвідомлений, відрефлексований і самокерований процес, який базується на їх прагненні до пізнання себе, суб’єктивній зацікавленості професією, вмотивованості до набуття фахових компетентностей, стремлінні займатися самоосвітою, потребі у професійному самовдосконаленні та самоздійсненні. Критеріями саморозвитку майбутніх психологів є самоосвіта, самопізнання; мотивація до ціннісного самоставлення, самооцінки себе як психолога; самовдосконалення професійної діяльності.
Одним із основних психологічних механізмів саморозвитку особистості є рефлексія. Вона спонукає людину до самопізнання, самоусвідомлення, самозміни і таким чином сприяє її саморозвитку. Найбільшої актуальності рефлексія набуває в юнацькому віці й є основоположною у здійсненні освітньо-професійної діяльності.
Професійна рефлексія майбутніх психологів - це психологічний механізм професійного самовдосконалення через осмислення людиною можливостей власного «Я» з позиції фахівця, та співвіднесення їх із вимогами обраної професії, завдяки чому стає можливим саморозвиток особистості як професіонала. Критеріями розвитку професійної рефлексії є досконале володіння теоретичними знаннями, сформовані професійні якості та вміння, вмотивованість та ціннісне ставлення до майбутньої професії, готовність до реалізації власних професійних планів.
Розвиток професійної рефлексії майбутніх психологів характеризується наступними рівнями та показниками: високий - постійно збагачують свої професійні знання, емпатійні та толерантні стосовно інших, з легкістю вибудовують ефективну комунікацію з людьми, вмотивовані стосовно обраної професії, яка цілком їх задовольняє, мають активну особистісну позицію, готові до самореалізації в майбутній професії; середній - володіють професійними знаннями, проте інколи не вірно співвідносять основні поняття, емпатійні й здатні приймати індивідуальність інших людей, однак у конфліктній ситуації, не завжди можуть знайти альтернативне рішення, знають стратегії і тактики конструктивного спілкування, втім сумніваються чи зможуть їх ефективно застосувати на практиці, переважаючими професійними мотивами є бажання отримати похвалу і матеріальні винагороди, мають нейтральні емоції та особистісну позицію стосовно професії, прагнуть реалізуватись в психології, але їм складно спрогнозувати стратегії досягнення цієї мети; низький - властива недостатня теоретична обізнаність, їм складно приймати думки і погляди інших, якщо вони не співпадають з їхніми, є труднощі у встановлені контакту з людьми, простежуються емоції неприйняття професії та пасивна позиція щодо неї, мають недостатню мотивацію, не впевнені, що психологія це їх покликання.
Специфіка саморозвитку майбутніх психологів залежить від особливостей розвитку професійної рефлексії. Вона складається з трьох компонентів. Когнітивно-інформаційний - містить такі складники як професійні знання, якості, вміння. Їх розвиток сприяє усвідомленню студентами вимог до фахівця в обраній професії, свідомому збагаченню власних знань, удосконаленню професійних компетенцій потрібних для здійснення ефективної професійної діяльності в майбутньому. Мотиваційно- ціннісний складається з мотивації до майбутньої професії, емоційно- ціннісного ставлення до неї та ціннісного її прийняття. Сформованість цих складників забезпечує усвідомлення майбутніми психологами своїх професійних мотивів, становлення професійної позиції та засвоєння професійних цінностей, які є орієнтирами для успішного професійного саморозвитку. Регулятивно-поведінковий має в своєму складі професійну саморегуляцію, самоефективність та готовність студентів до професійної самореалізації, що впливають на усвідомлення студентами себе як майбутніх психологів, які здатні ефективно використовувати набуті професійні компетенції, свідомо скеровувати дії на виконання поставлених професійних завдань, критично оцінювати свою професійну діяльність та професійну готовність до практичної діяльності за фахом, а це в свою чергу стимулює прагнення до самовдосконалення і саморозвитку у професії.
Емпіричне вивчення професійної рефлексії показало, що когнітивно- інформаційний компонент розвинений найкраще, проте спостерігається недооцінка студентами значущості теоретичних знань, складнощі у налагодженні взаємодії з людьми; ціннісно-мотиваційний компонент виявився опосередковано розвиненим, адже основним мотивуючим фактором у досліджуваних було бажання отримати матеріальні бонуси, недостатня практична компетентність викликала страх роботи з клієнтом; найслабше розвиненим був регулятивно-поведінковий компонент, що пов’язано з невпевненістю майбутніх психологів у власній ефективності та здатності стати професіоналами, нестачею у них практичного досвіду. Ефективність процесу саморозвитку майбутніх психологів, з одного боку, пов’язана з високими та помірними показниками розвитку таких складників професійної рефлексії як професійні якості, мотивація до майбутньої професії, емоційно- ціннісне ставлення до неї, професійна самоефективність та професійна саморегуляція. З іншого боку, низькі показники за такими складниками як професійні знання, ціннісне прийняття професії, готовність до професійної самореалізації вказують на порушення цілісності становлення досліджуваного процесу. Виявлення вищезгаданих особливостей зумовило необхідність розробки системи розвивальних заходів, спрямованих на розвиток компонентів та складників професійної рефлексії і, як результат, посилили більш активний, планомірний та цілеспрямований процес професійного саморозвитку майбутніх психологів.
Психологічний супровід базувався на розвивальній програмі та соціально-психологічному тренінгу підвищення потенціалу професійної рефлексії як механізму саморозвитку майбутніх психологів на засадах вихідних положень особистісно-орієнтованого виховання. Ефективність запропонованого авторського психологічного супроводу визначалась зростанням усвідомленого прагнення студентів до самопізнання, вмотивованості до набуття нових компетентностей, прагнення до самоосвіти, зацікавленості професією, готовності до самореалізації й стремління до саморозвитку в психології. Таким чином, підвищення ефективності розвитку структури професійної рефлексії, сприяло потенціалу її розвинутості, а це, в свою чергу, активізувало професійний саморозвиток майбутніх психологів. Розроблені практичні рекомендації спрямовані на допомогу академічним кураторам, викладачам та практичним психологам ЗВО у навчально- професійній діяльності з метою підвищення потенціалу рефлексії як механізму саморозвитку майбутніх психологів.
Здійснене наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів прояву та розвитку професійної рефлексії як механізму саморозвитку майбутніх психологів. Більш глибокого теоретичного й емпіричного вивчення потребують питання, що стосуються дослідження ролі професійної рефлексії в проектуванні успішного професійного шляху фахівця, впливу індивідуальних особливостей особистості на процес професійного саморозвитку.