Іващенко Ольга Володимирівна. Анестезіологічне забезпечення екстрених оперативних втручань у новонароджених з проявами перинатального гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи

brief description

Іващенко Ольга Володимирівна. Анестезіологічне забезпечення екстрених оперативних втручань у новонароджених з проявами перинатального гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи : Дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2006. — 124арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 106-124

Іващенко О.В. Анестезіологічне забезпечення екстрених оперативних втручань у новонароджених з проявами перинатального гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія. Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2006.
Дисертація присвячена питанням анестезії та інтенсивної терапії у новонароджених з екстреною хірургічною патологією і ГІУ ЦНС. Робота містить комплекс клінічних, лабораторних, біохімічних, фізико-хімічних та електрофізіологічних досліджень при ГІУ ЦНС у новонароджених з екстреними хірургічними захворюваннями. Виявлено, що ГІУ ЦНС середнього та тяжкого ступенів тяжкості у 95% спостережень зустрічається у пацієнтів з вродженою хірургічною патологією. Вдалося виявити характерні порушення показників гомеостазу та на підставі їх розробити метод визначення ступеню ОАР у залежності від тяжкості ураження ЦНС. Використання адекватного анестезіологічного забезпечення та комплексної патогенетично обґрунтованої інтенсивної терапії на всіх етапах лікування дозволило зменшити кількість бронхолегеневих і неврологічних ускладнень на 30%, знизити летальність на 29%.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в удосконаленні анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії у новонароджених з хірургічною патологією і перинатальним ГІУ ЦНС. Доведено, що розробка методу оцінки ОАР в залежності від ступеню тяжкості ГІУ ЦНС, проведення адекватного анестезіологічного забезпечення та комплексу інтенсивної терапії з акцентом на антигіпоксичні заходи на всіх етапах лікування, дозволило суттєво поліпшити результати лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку.

У новонароджених з вродженими вадами розвитку хірургічна патологія поєднується з ГІУ ЦНС легкого ступеню у 4,5±2,8% спостережень, середнього ступеню тяжкості у 13,6±6,2% спостережень, тяжкого ступеню у 81,2±2,9% спостережень (р<0,05) з вірогідністю р<0,05.
У новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС тяжкого ступеню у порівнянні з новонародженими з хірургічною патологією без ГІУ ЦНС спостерігалися гіповолемія у 65% (р<0,05) хворих, порушення центральної гемодинаміки зі зниженням серцевого викиду, хвилинного та ударного об’ємів серця, скорочувальної здібності міокарду, збільшенню загального периферійного судинного опору у 37,2% новонароджених (р<0,001), дихальна недостатність у 38% хворих (у 23% - персистуюча легенева гіпертензія) (р<0,05), розвиток декомпенсованого метаболічного ацидозу у 41% пацієнтів (р<0,01), порушення функції нирок у 68% хворих (олігоурія 40%, азотемія 11%, збільшення креатиніну крові 17% (р<0,05)), гіперкоагуляція з виникненням синдрому ДВЗ у 11,4% хворих (р<0,001), тромбоцитопенія у 70% пацієнтів (р<0,05).
Розроблений метод визначення ступеню ОАР дозволяє визначити характер та тривалість передопераційної підготовки в залежності від ступеню тяжкості ураження ЦНС, проведення якої запобігає та зменшує виникнення ускладнень в інтраопераційному та післяопераційному періодах на 20±2,9% (р<0,01).
У пацієнтів з вродженою хірургічною патологією і ГІУ ЦНС, які потребують хірургічної корекції, недоцільно використовувати нейровегетативний захист при індукції, тому що він вірогідно пролонгує перебування новонароджених на ШВЛ у 2 рази (р<0,05), і як слідство, сприяє виникненню післяопераційних бронхолегеневих ускладнень, особливо пневмонії у 30±7,2% хворих (р<0,05).
Багатокомпонентне внутрішньовенне комбіноване знеболювання з ШВЛ на підставі фентанілу та кетаміну забезпечує ефективну анальгезію та достатній рівень нейровегетативної стабілізації (р<0,05) та може використовуватися для анестезії у новонароджених з екстреною хірургічною патологією не залежно від ступеню тяжкості ураження ЦНС і характеру хірургічної патології.
Використання продовженої ШВЛ (високочастотної та традиційної) є ефективним методом ліквідації гострої дихальної недостатності у ранньому післяопераційному періоді на фоні обов’язкового використання антигіпоксичного комплексу препаратів, які вірогідно нівелюють негативний вплив ШВЛ та сприяють зупиненню прогресування антиоксидантного стресу та енергодефіцитного стану організму (р<0,05).
Використання комплексу інтенсивної терапії на всіх етапах лікування новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС з акцентом на антигіпоксичну терапію дозволило зменшити час перебування новонароджених на ШВЛ з 435,2±90,0 годин до 202,5±31,3 годин (р<0,05), зменшити виникнення пневмонії та бронхолегеневої дисплазії у післяопераційному періоді з 50±9,1% до 20±2,9% (р<0,01), зменшити відсоток збереження неврологічних порушень у післяопераційному періоді з 50±9,1% до 20±2,9% (р<0,01) та тривалість протисудомної терапії на 10±2 діб (р<0,05), знизити летальність з 50±9,1% до 21±3,0% (р<0,01).

Практичні рекомендації

У новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС пропонуємо використовувати метод визначення ступеню ОАР для вибору програми передопераційної підготовки у залежності від ступеню тяжкості ураження ЦНС.
У новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС недоцільно використовувати нейровегетативний захист при індукції анестезії.
Багатокомпонентний комбінований внутрішньовенний фентаніл кетаміновий наркоз з ШВЛ пропонуємо використовувати у новонароджених з екстреною хірургічною патологією, незалежно від ступеню тяжкості ГІУ ЦНС та характеру хірургічної патології.
Для поліпшення результатів лікування хворих з хірургічною патологією та ГІУ ЦНС доцільно використовувати комплекс інтенсивної терапії з акцентом на антигіпоксичну терапію (мілдронат, ліпін, коензім композитум, церебрум композитум) у складі передопераційної підготовки та післяопераційному періоді.