Ізотов Сергій Олександрович. Організаційно-економічні інструменти ризик-менеджменту екологічних небезпек

brief description

Ізотов Сергій Олександрович. Організаційно-економічні інструменти ризик-менеджменту екологічних небезпек: дисертація канд. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. - О., 2003.

Ізотов С. О. Організаційно-економічні інструменти ризик-менеджменту екологічних небезпек. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2002.
Дисертація присвячена питанням теоретичного обґрунтування та розробки методичної бази організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.
Уточнено економіко-екологічний зміст поняття «ризик екологічної небезпеки» (РЕН), вперше визначено термін «ризик-менеджмент екологічних небезпек» (РМЕН); запропоновано та обґрунтовано принципи побудови системи ризик-менеджменту екологічних небезпек; розроблено комплексний критерій якості навколишнього середовища території, який дозволяє провести ранжирування територій за ступенем безпеки проживання населення для підтримання прийнятного рівня екологічної безпеки; розроблено рекомендації з організації процесу РМЕН і запропоновано опитний лист для визначення ризик-менеджером РЕН; розроблено систему організаційно-економічних інструментів РМЕН; сформульовано методичні підходи і розроблено елементи оцінки і управління ризиком у робочій зоні (на прикладі ОПЗ); розроблено організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об’єктах (на прикладі ОПЗ); удосконалено організаційно-методичні основи формування регіональної системи страхування РЕН як інструмента РМЕН.

Дослідження сутності змісту та характерних рис сучасних ситуацій, що породжують виникнення екологічних небезпек, обґрунтування та дослідження питань формування і функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек визначили мету, задачі та зміст даної дисертаційної роботи.
В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі розвитку і поглиблення концептуальних основ і організаційно-методичної бази формування і функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек.
Інтегральний науковий результат дисертаційного дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію в наступному комплексі концептуально-методологічних і методичних положень стосовно принципів і підходів формування та функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек:
екологічні небезпеки та ризики їх формування і прояви, об’єктивна реальність яких обумовлена сутнісним змістом і причинно-наслідковими факторами, займають одне з домінуючих місць у системі факторів екологічної безпеки соціально-економічного розвитку. В зв’язку з цим в дисертації з позицій комплексного підходу уточнено економіко-екологічний зміст поняття «ризик екологічної небезпеки» (РЕН); вперше визначено термін «ризик-менеджмент екологічних небезпек» (РМЕН);
методологічним базисом становлення моделі системи організаційно-економічних інструментів РМЕН є сукупність принципів (системності, виправдання практичної діяльності, оптимізації захисту, безперервності, комплексності, «ненульового» ризику, превентивності, послідовності, логічного підходу), використання яких допоможе Україні прискорити перехід до екологічно сталого розвитку та здійснити його з найменшими економічними, екологічними і соціальними втратами, тобто найменшими ризиками екологічних небезпек;
розроблено рекомендації з організації процесу РМЕН, які являють собою систему взаємозалежних управлінських функцій з рішення проблеми РЕН з використанням управлінських заходів і методів впливу на суб’єктів природокористування; запропоновано опитний лист для визначення ризик-менеджером РЕН;
розроблено комплексний критерій якості навколишнього середовища території, заснований на оцінці показників захворюваності населення, працездатності населення, наведеної величини еколого-економічного збитку, який нанесено n-ій території;
розроблено систему організаційно-економічних інструментів РМЕН, яка забезпечує зниження ризиків екологічних небезпек і компенсацію економічних наслідків в умовах ринкових відносин меж суб’єктами природокористування.
Сформульовані, обґрунтовані і подані в роботі організаційні і методичні рішення, які конкретизують і деталізують теоретичні і концептуально-методологічні результати дослідження, створюють основу їх практичної реалізації. Їх основний зміст полягає в тому, що:
запропоновано методичні підходи і розроблено елементи оцінки і управління ризиком у робочій зоні (на прикладі ОПЗ), що передбачають визначення ризику та скорочення середньої тривалості життя людини на основі нормативних даних ГДК забруднюючих речовин;
розроблено організаційно-методичні елементи оцінки та управління ризиком на токсично-небезпечних об’єктах (на прикладі ОПЗ) шляхом встановлення умов їх функціонування і розробки основних задач з організації формування стратегії РМЕН;
удосконалено організаційно-методичні основи формування регіональної системи страхування РЕН як інструмента РМЕН, яка на відміну від традиційних уявлень передбачає системний облік в якості її складових таких служб: моніторингу ризику, якості природного середовища і реабілітації здоров’я, людини, екологічної експертизи; розроблені елементи оцінки екологічного страхового внеску.
Визначення концептуально-методологічної бази й головних напрямків формування і функціонування системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек, обґрунтування підходів щодо вибору і адаптації їх до реальних економічних умов сьогодення, теоретичні й організаційно-економічні основи яких розкриті в дисертаційній роботі, являють собою реальний внесок у розвиток і поглиблення сучасної економічної теорії природокористування і охорони навколишнього середовища, реалізацію її практичної функції в інтересах забезпечення екологічної безпеки сталого соціально-економічного розвитку України та її регіонів.