Калашнікова Світлана Миколаївна. Морфологія судинно-нервових взаємовідношень щитоподібної залози людини

brief description

Калашнікова Світлана Миколаївна. Морфологія судинно-нервових взаємовідношень щитоподібної залози людини: дис... д-ра мед. наук: 14.03.01 / Харківський держ. медичний ун- т. - Х., 2004.

Калашнікова С.М. Морфологія судинно-нервових взаємовідношень щитоподібної залози людини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України. Харків, 2004.
Дисертація присвячена вивченню морфології щитоподібної залози, її артерій, вен та нервів на етапах онтогенезу людини. В роботі були використані макромікроскопічні, морфометричні, ін’єкційні, гістологічні, гістохімічні та математичні методи дослідження.
За результатами проведенного дослідження встановлено, що для будови щитоподібної залози характерна виражена індивідуальна анатомічна мінливість залежно від розмірів часток, наявності пірамідального відростка, виразності перешийка, а також від статі, віку й типу статури. Виділено вісім основних форм будови щитоподібної залози. Для кожної форми щитоподібної залози визначені варіанти розподілу щитоподібних артерій, вен, нервів. Вени мають більш виражену мінливість у будові, ніж артерії. Будова нервів щитоподібної залози пов'язана з особливостями розподілу гілок верхніх і нижніх щитоподібних артерій, між нервами наявна велика кількість зв'язків, для нервів характерна виражена асиметрія. Місцями найбільш частого проникнення нервів у залозу є верхні, нижні полюси часток, бічний край залози. Мієлоархітектоніка нервів щитоподібної залози характеризується віковими кількісними і якісними змінами. Початок мієлінізації нервів відзначається в плодів 32 тижнів гестації. У постнатальному онтогенезі визначається продуктивний розвиток мієлінових волокон, що характеризується збільшенням загальної кількості волокон і диференціюванням волокон середнього й товстого діаметра. В осіб зрілого віку в нервах переважають безмієлінові нервові волокна, у спектрі мієлінових волокон у всіх вивчених вікових групах основну масу складають волокна тонкого діаметра. Структурно-функціональною одиницею щитоподібної залози є судинно-нервово-тканинний комплекс, який складається з судинного компонента (резистивних, обмінних і ємкісних мікросудин), тканинного (групи просторово інтегрованих тиреоїдних фолікулів) та нервового компонента (внутрішньоорганних нервів, що розподіляються в стромі і супроводжують судини, і нервових закінчень).
Результати дослідження впроваджені у навчальний процес ряду кафедр анатомії людини і топографічної анатомії та оперативної хірургії медичних ВНЗів України.

У дисертації сформульовано теоретичні узагальнення і нове вирішення проблеми морфологічної й онтогенетичної сутності судинно-нервових взаємовідношень щитоподібної залози людини залежно від віку, статі й індивідуальних особливостей будови щитоподібної залози.
1. Будові щитоподібної залози характерна виражена індивідуальна анатомічна мінливість залежно від розмірів часток, наявності пірамідального відростка, виразності перешийка, а також від статі, віку й типу статури. Виділено вісім основних форм будови щитоподібної залози.
2. Кожна форма щитоподібної залози має визначені варіанти розподілу щитоподібних артерій і вен. Індивідуальна мінливість вивчених артерій і вен проявляється в кількості судин, рівні відходження артерій від магістральних судин, характері поділу на органні гілки.
3. Вени мають більш виражену мінливість у будові, ніж артерії. Мінливість вен характеризується відмінностями місць і джерел формування, топографії, кількості вен, а також особливостей розподілу на поверхні й у товщі залози. Форми розгалуження артерій і вен знаходяться у взаємозв'язку з особливостями зовнішньої будови щитоподібної залози.
4. Щитоподібна залоза має багате нервове забезпечення; будова нервів, що беруть участь у нервовому забезпеченні органа, має виражену індивідуальну мінливість. Постійними джерелами іннервації органа є гілки від верхнього вузла симпатичного стовбура, що формують періартеріальне нервове сплетення верхньої щитоподібної артерії, гілки від середнього й нижнього чи шийно-грудного симпатичних вузлів, що є джерелами періартеріального сплетення нижньої щитоподібної артерії, а також гілки блукаючого нерва зовнішня гілка верхнього гортанного нерва, поворотний гортанний нерв і верхні шийні серцеві гілки.
5. Будова нервів щитоподібної залози пов'язана з особливостями розподілу гілок верхніх і нижніх щитоподібних артерій. Між нервами наявна велика кількість зв'язків, для зовнішньої будови нервів щитоподібної залози характерна виражена асиметрія. Місцями найбільш частого проникнення нервів у залозу є верхні, нижні полюси часток, бічний край залози.
6. Мієлоархітектоніка нервів щитоподібної залози характеризується віковими кількісними і якісними змінами. Початок мієлінізації нервів відзначається в плодів 32 тижнів гестації появою волокон тонкого діаметра. У постнатальному онтогенезі визначається продуктивний розвиток мієлінових волокон, що характеризується збільшенням загальної кількості волокон і диференціюванням волокон середнього й товстого діаметра. Диференціювання волокон середнього і товстого діаметра в нервах щитоподібної залози відбувається більш інтенсивно за рахунок стовщення безпосередньо самої мієлінової оболонки, а також шляхом збільшення діаметра осьового циліндра.
7. В осіб зрілого віку в нервах переважають безмієлінові волокна найдавніший тип нервових волокон. У спектрі мієлінових волокон у всіх вивчених групах основну масу складають волокна тонкого діаметра. У зрілому віці спектр мієлінових волокон характеризується такими показниками: волокон тонкого діаметра 84,1%, середнього 11,2%, товстого 4,7%. Частина тонких волокон у процесі постнатального онтогенезу зберігається в нервах як стабільна форма провідників, інша їхня частина продовжує накопичувати мієлін і переходить у філогенетично більш молоду форму середніх і товстих волокон, пристосовану до передачі швидких і високовольтних імпульсів.
8. Між діаметром щитоподібної артерії й кількістю мієлінових волокон в її періартеріальному сплетенні установлений тісний кореляційний зв'язок, що свідчить про те, що щитоподібна артерія має велике значення як фактор, що модулює власні нервові зв'язки. Відносно низькі значення коефіцієнта кореляції в плодів і новонароджених характеризують фенотипічні особливості диференціювання нервових зв'язків.
9. Структурно-функціональною одиницею щитоподібної залози є судинно-нервово-тканинний комплекс. Судинним компонентом є резистивні, обмінні і ємкісні мікросудини, тканинний компонент представлений групою просторово інтегрованих тиреоїдних фолікулів, а нервовий компонент складається з внутрішньоорганних нервів, що розподіляються в стромі і супроводжують судини, і нервових закінчень. Опорно-трофічний компонент представлений колагеновими й еластичними волокнами, а також клітинними популяціями строми.