Калаур Світлана Миколаївна. Підготовка майбутніх учителів до оцінювання навчальних досягнень школярів з предметів природничого циклу

brief description

Калаур Світлана Миколаївна. Підготовка майбутніх учителів до оцінювання навчальних досягнень школярів з предметів природничого циклу: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2004

Калаур С.М. Підготовка майбутніх учителів до оцінювання навчальних досягнень школярів з предметів природничого циклу.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2004.
Дисертація присвячена питанням підготовки майбутніх учителів до оцінювання навчальних досягнень школярів. На основі теоретичного аналізу та експериментального дослідження розроблено зміст діяльності педагога в цій галузі, визначено три взаємопов’язані компоненти готовності (мотиваційний, змістовий та процесуальний). Теоретично обґрунтовано, розроблено та апробовано технологію підготовки студентів до оцінювання навчальних досягнень. Одним із шляхів реалізації підготовки студентів до оцінювальної діяльності було обрано спецкурс „Оцінювальна діяльність учителя на сучасному етапі реформування школи”, розроблений з урахуванням змін, що відбулися в наслідок введення у школи 12-бальної шкали. Під час підготовки студентів до оцінювальної діяльності було використано проблемний підхід до навчання. Пройшла практичну апробацію технологія оцінювання різних видів навчальної діяльності школярів, що сприяє оптимізації цього процесу та росту всіх компонентів готовності майбутнього спеціаліста.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволило обґрунтувати оцінювання навчальних досягнень як окремий вид професійної діяльності вчителя. Враховуючи зміни, які відбулися в середніх загальноосвітніх навчальних закладах у зв’язку із запровадженням 12-бальної шкали оцінювання, досліджено та систематизовано зміст основних компонентів оцінювальної діяльності педагога сучасної школи: об’єкти, функції, вимоги, умови, відповідні критерії оцінювання, рівні навчальних досягнень учнів. На основі спостережень за педагогічною діяльністю досвідчених учителів встановлено, що на оцінювання результатів навчання мають значний вплив рівні навчальної діяльності, рівні навченості, рівні самостійності учнів та ступені значущості матеріалу.
Успішному здійсненню майбутніми педагогами оцінювальної діяльності передує формування відповідного рівня готовності до неї. Дослідженням уточнено сутність поняття „готовність” як складноструктурованого та цілісного утворення, що характеризує вибіркову активність особистості в процесі підготовки та включення її в діяльність. Готовність до оцінювальної діяльності є складовою професійно-педагогічної готовності до роботи в школі. Підготовка майбутніх учителів до оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає формування трьох взаємопов’язаних компонентів готовності: мотиваційного (спонукального), змістового (інтелектуального) та процесуального (виконавського). Мотиваційний компонент полягає в усвідомлені особистісної професійної та суспільної значущості оцінювальної діяльності, позитивній мотивації, необхідності вдосконалення знань та вмінь у цій галузі. Змістовий компонент забезпечує оволодіння знаннями структурних складових оцінювальної діяльності. Процесуальний компонент має на меті практичне виконання процедури оцінювання, забезпечує оволодіння спеціальними уміннями проектувати й організовувати процес оцінювання, грамотно і своєчасно аналізувати позитивні та негативні результати своєї діяльності, вчасно запобігати помилкам при оцінюванні навчальних досягнень учнів.
Охарактеризовано чотири рівні (мінімальний, низький, середній, високий) готовності майбутніх спеціалістів вищих педагогічних навчальних закладів до оцінювальної діяльності. Студенти з мінімальним рівнем готовності не можуть об’єктивно оцінити результати навчання школярів, у них недостатньо теоретичних знань, не сформовані уміння та навички, що необхідні для здійснення цього виду діяльності. Під час педагогічної практики у них переважає поверхове уявлення про оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. Майбутній спеціаліст із низьким рівнем готовності володіє елементарними знаннями, має недостатньо сформовані вміння та навички. Студентів характеризує низьке усвідомлення мотивів оцінювальної діяльності, спостерігається недостатній рівень рефлексії. У майбутніх педагогів із середнім рівнем готовності знання є достатніми, проте через недосконалість умінь вони діють лише за певним стандартом, спостерігається обмеженість форм та шляхів реалізації оцінювальної діяльності. Їм притаманне прагнення до самовдосконалення та мобілізація вольових якостей. Студенти з високим рівнем готовності якісно оволоділи цим видом діяльності, вони уміють ефективно застосовувати набуті знання в нетипових ситуаціях. Для них властиві внутрішні потреби у саморозвитку. На основі констатуючого експерименту визначено, що переважна більшість (85,9%) майбутніх фахівців знаходиться на мінімальному та низькому рівнях готовності, лише 14,1% студентів можна вважати готовими об’єктивно здійснювати оцінювальну діяльність результатів навчання учнів у школі.
Ефективність підготовки майбутніх учителів до оцінювання навчальних досягнень школярів забезпечується розробленою моделлю систематизованого комплексу основних закономірностей діяльності викладача та студента, що охоплює: мету, організацію навчального процесу (принципи, зміст, форми, методи та засоби навчання). Вагомим компонентом моделі підготовки студентів до оцінювальної діяльності виступила технологія оцінювання результатів навчальної діяльності учнів. Всі складові розробленої моделі спрямовані на оволодіння майбутніми фахівцями мотиваційним, змістовимта процесуальним компонентами готовності.
Технологія оцінювання результатів навчальної діяльності учнів із предметів природничого циклу в умовах 12-бальної шкали сприяє оптимізації професійної діяльності майбутнього педагога у цій галузі та підвищує об’єктивність оцінок. Розроблено та експериментально апробовано такі технологічні елементи:

узгодження оцінок 4бальної шкали із 12бальною (шляхом „індексації”);
оцінювання письмових результатів навчальної діяльності з біології та хімії (практичних та лабораторних робіт на основі технологічної карти; самостійних та контрольних поелементним контролем з попереднім встановленням максимальної кількості балів за кожне завдання, а також вміння визначати складність завдань різних варіантів та коефіцієнт доступності запропонованої письмової роботи; усунення негативних факторів, які суттєво впливають на оцінку письмових робіт);
оцінювання усних відповідей школярів (на основі використання складових поняття „особистісно-орієнтоване оцінювання усної навчальної діяльності школярів”);
контроль навчальних досягнень (застосовуючи коефіцієнт ефективності (КЕ) об’єктів оцінювання).

Зростання показників навчальної успішності учнів експериментальних класів, моніторингове дослідження засвідчили ефективність такого підходу до оцінювання результатів навчання.

Формуючий експеримент підтвердив дієвість розробленої технології підготовки майбутніх учителів біології та хімії до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі середньої освіти за 12-бальною шкалою, що передбачає взаємозумовлену діяльність студентів під час аудиторних занять та педагогічної практики. В основу технології підготовки студентів покладено розроблену модель. Вагомий акцент практичної реалізації зроблено на впровадженні в навчальний процес спецкурсу „Оцінювальна діяльність учителя на сучасному етапі реформування школи”, головною особливістю є використання технології оцінювання навчальної діяльності учнів. Чільне місце у розробленій технології посідає формування операційного змісту практичних умінь. Під час дослідження у студентів експериментальних груп сформовано такі уміння: здійснювати відбір матеріалу для контролю відповідно до поставлених завдань; виявляти причини учнівських помилок та складати план їх виправлення; використовувати технологічний підхід до оцінювання різних видів навчальної діяльності учнів; формулювати оцінювальне судження. Практична підготовка майбутніх фахівців до виконання зазначених умінь розглядалася як цілеспрямована робота із засвоєння сукупності дій, що становили його структуру, та встановленням операційного змісту та відповідних прийомів.
Серед шляхів підвищення рівня готовності студентів до оцінювальної діяльності було виділено такі фактори: впровадження в навчальний процес спецкурсу „Оцінювальна діяльність учителя на сучасному етапі реформування школи”; застосування технології оцінювання результатів навчальної діяльності; використання проблемного підходу в навчальній діяльності студентів. Аналіз результатів дослідження свідчить, що реалізація розробленої технології підготовки майбутніх фахівців дозволяє забезпечити переважній більшості (89,4%) студентів експериментальних груп високий та середній рівні готовності до оцінювальної діяльності. Кількісні показники розподілу майбутніх фахівців експериментальної групи (Е2), які навчалися на основі проблемного підходу, за рівнями готовності такі: 48,8% середній рівень, 41,9% високий рівень; середній бал навчальних досягнень 8,8. Показники готовності майбутніх педагогів експериментальної групи (Е1), що навчалися на основі традиційного підходу інші: 57,1% середній рівень, 31,0% високий рівень; середній бал навчальних досягнень 8,4. Більшість студентів (79,3%) контрольної групи мають низький та середній рівень готовності до оцінювання навчальних досягнень; середній бал навчальних досягнень становить 5,45. Застосування методу експертних оцінок та статистичні методи обробки кількісних та якісних змін підтверджують вірогідність та невипадковість отриманих результатів.

Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки майбутніх фахівців до оцінювальної діяльності в сучасній школі. Подальшого вивчення потребують питання підготовки студентів до використання нових інформаційних технологій у процесі оцінювання. Доцільно спрямувати дослідження на розробку та обґрунтування процедури самооцінювання та самоаналізу результатів навчальної діяльності.