Кальченко Сергій Віталійович. Адаптація адміністративного процесуального законодавства України, що регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів

brief description

Кальченко Сергій Віталійович. Адаптація адміністративного процесуального законодавства України, що регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Міжрегіон. акад. упр. персоналом. - Київ, 2015.- 246 с.

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»

На правах рукопису

КАЛЬЧЕНКО СЕРГІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 342.95:342.842 (477)

АДАПТАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ, ЩО РЕГУЛЮЄ ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПРАВ ПРО ВИБОРЧІ СПОРИ, ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
кандидат юридичних наук, доцент
Золотарьова Наталія Іванівна

Київ – 2015
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень …………………………………...…………… 4
ВСТУП ……………..…………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ВИБОРЧИХ СПОРІВ ТА ГАЛУЗЕВО-ПРАВОВА НАЛЕЖНІСТЬ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЇХ ВИРІШЕННЯ ………………………………………………………………

15
1.1. Виборчі спори та оскарження рішень, дій або бездіяльності, які порушують виборче законодавство …………………….………...
15
1.2. Галузево-правова належність провадження у справах про виборчі спори …................................................................................
31
1.3 Принципи провадження у справах про виборчі спори …………. 54
Висновки до розділу 1. …...………………………….……………. 83
РОЗДІЛ 2. ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ОСКАРЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВРАХУВАННЯ ЇХ У ПРАКТИЦІ АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ …………...………………..

86
2.1. Поняття європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори ………………………………………………………………..

86
2.2. Європейські стандарти оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори та їх впровадження в законодавство України …………………………

97
2.3. Практика Європейського суду з прав людини як еталон вирішення адміністративних справ про виборчі спори та її впровадження в адміністративні процесуальні відносини в Україні ……………………………………………………………...

117
Висновки до розділу 2. ………. …………………………………... 138

РОЗДІЛ 3. АДАПТАЦІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИРІШЕННЯ СПРАВ ПРО ВИБОРЧІ СПОРИ ……………………………………...……………

143
3.1 Позасудовий порядок вирішення справ про виборчі спори виборчими комісіями з урахуванням європейських стандартів як складова адміністративного процесу ………………………….

143
3.2 Врахування європейських стандартів в законодавстві України, що встановлює судовий порядок вирішення справ про виборчі спори ……………………………………………………………..…

161
Висновки до розділу 3. …….. ………………………………….…. 208
ВИСНОВКИ ……………………………….…………………...…………... 211
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….. 215

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КАС України - Кодекс адміністративного судочинства України
ЦВК – Центральна виборча комісія
ТВК – територіальна виборча комісія
МВК – міська виборча комісія
ОВК – окружна виборча комісія
ДВК – дільнична виборча комісія
ТВО – територіальний виборчий округ
ВД – виборча дільниця
ВР АРК - Верховна Рада Автономної Республіки Крим
ОБСЄ - Організація з безпеки та співробітництва в Європі
Венеціанська комісія - Європейська комісія за демократію через право Ради Європи
ЄС – Європейський Союз
ООН – Організація Об’єднаних Націй

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблеми, що виникають в процесі оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб, суб’єктів виборчого процесу, які порушують законодавство України про вибори, та вирішення справ про виборчі спори є важливими з огляду на природу тих прав, свобод та інтересів, які виступають безпосереднім об’єктом захисту – конституційного права обирати та бути обраним, права вести передвиборну агітацію, брати участь у роботі виборчих комісій, вести спостереження за виборами тощо.
В останні 15-20 років зазначена проблематика була предметом уваги науковців, практиків, фахівців громадських організацій як в Україні, так і за кордоном. Питання захисту порушених прав громадян судами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування висвітлені у роботах таких українських вчених та фахівців-практиків, як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, М.О. Баймуратов, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, О.В. Бачеріков, А.І. Берлач, Л.Р. Біла-Тіунова, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, М.В. Буроменський, Д.І. Голосніченко, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, В.В. Гордєєв, Т.О. Гуржій, Е.Ф. Демський, М.В. Жушман, Н.І. Золотарьова, С.В. Ківалов, Ю.Б. Ключковський, М.І. Козюбра, В.М. Колесниченко, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Б.Я. Кофман, В.В. Кривенко, О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіда, Є.В. Курінний, О.В. Лавринович, О.М. Пасенюк, В.В. Плукар, І.Л. Самсін, А.О. Селіванов, С.Г. Серьогіна, М.І. Смокович, М.Ф. Стахурський, В.С. Стефанюк, М.М. Тищенко, О.І. Харитонова, М.І. Цуркан та інші.
Слід відзначити також праці іноземних дослідників Д.М. Бахраха, С.В. Вавілова, Б. Вайнберга, Р.І. Гадельшина, І.В. Галушка, К. Грасхофа, Є.К. Замотаєвої, А.О. Казанцева, Є.П. Мармілової, М.Я. Масленникова, Д. Петі, Дж. Пілгріма, Н.Г. Салищевої, В.Д. Сорокіна, Ю.М. Старилова, Е. Стуртеван, Ю.А. Тихомирова, З. Тота, Б. Футея, Н.Ю. Хаманевої.
Тема провадження з розгляду скарг суб’єктів звернення, що здійснюється виборчими комісіями, досліджена недостатньо повно. Дискутується доцільність наділення виборчих комісій повноваженнями розглядати скарги на порушення. Наявна потреба у глибокому науковому аналізі галузево-правової належності проваджень у справах про виборчі спори у позасудовому порядку, а також оцінці ефективності механізмів захисту виборчими комісіями прав, свобод та інтересів учасників виборчого процесу.
Судовий порядок вирішення справ вважається найбільш ефективним правовим засобом захисту порушених прав. Тому удосконалення адміністративного процесуального законодавства з метою забезпечення більш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб’єктів виборчого процесу у судовому порядку сприятиме виконанню державою її зобов’язань щодо організації та проведення вільних і справедливих виборів.
Проголошений Президентом України, підтриманий Верховною Радою України курс на активну інтеграцію у міжнародні та, зокрема, європейські міждержавні структури, що передбачає набуття у перспективі статусу держави-члена Європейського Союзу, вимагає врахування відповідними державними органами у їхній нормотворчій та правозастосовній діяльності загальновизнаних стандартів, на яких базуються правові системи європейських країн усталеної демократії. Адміністративне процесуальне законодавство України має бути адаптоване до відповідних стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори.
Традиційно міжнародні, у тому числі європейські стандарти оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори розглядаються фахівцями в аспекті більш широкого масиву стандартів виборів (виборчих стандартів). Цим питанням приділяли увагу вітчизняні та іноземні науковці та фахівці М.В. Буроменський, Б.Я. Кофман, С.Г. Серьогіна, М.І. Смокович, З.Тот та інші. Однак, проблема відповідності адміністративно-процесуальних відносин європейським стандартам досліджена недостатньо повно. Зміни у суспільно-політичному житті, важливість об’єктів захисту від порушень зумовлюють потребу у визначенні джерел та розкритті змісту відповідних європейських стандартів.
Зазначене підтверджує актуальність дослідження судового та позасудового порядку оскарження порушень виборчого законодавства, принципів провадження у справах про виборчі спори, усталених європейських стандартів у сфері оскарження порушень законодавства про вибори та вирішення справ про виборчі спори, визначення шляхів адаптації адміністративного процесуального законодавства України до цих стандартів, узгодження з ними правозастосовної практики судів і виборчих комісій.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до загальної теми дослідження кафедри господарського та адміністративного права Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» «Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації української держави та інтенсифікації застосування інноваційних технологій в економічній сфері» (номер державної реєстрації 0110U006186) на 2010-2020 роки.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є систематизація та узагальнення знань для з’ясування сутності правовідносин при оскарженні порушень виборчого законодавства у судовому та позасудовому порядку, галузево-правової належності провадження щодо вирішення справ про виборчі спори, обґрунтування поняття, змісту та визначення джерел європейських стандартів у цій сфері, опрацювання пропозицій щодо адаптації адміністративного процесуального законодавства України до цих стандартів.
Досягненню поставленої мети сприяло вирішення таких задач:
– висвітлити адміністративно-процесуальні відносини, які виникають у зв’язку із оскарженням порушень законодавства про вибори та вирішенням справ про виборчі спори;
– з’ясувати галузево-правову належність провадження у справах про виборчі спори, визначити місце позасудового порядку вирішення таких справ в адміністративному процесі;
– окреслити мету, завдання та визначити ознаки судового та позасудового порядку провадження у справах про виборчі спори;
– проаналізувати та систематизувати принципи провадження у справах про виборчі спори;
– визначити поняття, перелік, джерела, розкрити зміст європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори;
– проаналізувати стадії судового та позасудового провадження у справах про виборчі спори, на підставі чого окреслити ключові проблеми адміністративно-правового регулювання відносин щодо оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори;
– розробити пропозиції щодо змін та доповнень до чинного адміністративного процесуального законодавства України з метою його адаптації до загальновизнаних європейських стандартів.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у процесі оскарження до адміністративних судів і виборчих комісій рішень, дій або бездіяльності, що порушують законодавство про вибори, та вирішення справ про виборчі спори.
Предметом дослідження є адаптація адміністративного процесуального законодавства України, що регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, які відповідають задачам, об’єкту та предмету дослідження.
Порівняльно-правовий метод передбачає зіставлення правових понять, явищ, процесів одного порядку, з’ясування подібності та відмінності між ними. Логіко-семантичний – дозволяє розкрити зміст понять через аналіз їх ознак, співвідношення мовних висловів і дійсності. Ці методи використані для дослідження та удосконалення наявного понятійного апарату, формулювання рекомендацій щодо відповідних понять (підрозділи 1.1, 2.1). Методи аналізу, який включає вивчення предмета за допомогою мисленого розчленування його на складові, та синтезу, що полягає у дослідженні об’єкта в цілісності, єдиному та взаємному зв’язку його частин, застосовані для з’ясування сутності судового та позасудового порядку проваджень у справах про виборчі спори, визначення позасудового порядку провадження як форми адміністративного процесу, з’ясування змісту принципів провадження у справах про виборчі спори, європейських стандартів у цій сфері, дослідження окремих стадій проваджень у справах про виборчі спори (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). За допомогою методу документального аналізу сформульовано поняття європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори (підрозділ 2.1). Із залученням структурно-логічного методу, який виявляє універсальні риси правових явищ, та методу класифікації як сукупності правил створення системи класифікаційних об’єктів та їх взаємозв’язків досліджено принципи провадження у справах про виборчі спори, джерела європейських стандартів у цій сфері (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3). Метод правового моделювання, що полягає у вивченні правових явищ, пошуку їх оптимальних моделей, використано для визначення стадій позасудового провадження у справах про виборчі спори (підрозділ 3.1). Формально-логічний метод, що досліджує й вивчає правові явища за допомогою основних законів формальної логіки, застосовано для розкриття змісту стадій провадження у справах про виборчі спори та опрацювання рекомендацій для приведення адміністративного процесуального законодавства України у відповідність до європейських стандартів (підрозділи 3.1, 3.2).
Нормативну базу роботи складають Конституція та закони України, у тому числі кодекси, ухвалені відповідно до них підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, закони інших держав, документи органів Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
Емпіричною базою дослідження є рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України, постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, рішення адміністративних судів, Європейського суду з прав людини, Центральної виборчої комісії.
Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, використанням теоретико-методологічного апарату та практики застосування адміністративного процесуального законодавства, що регулює оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори. Робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень, присвячених питанням удосконалення нормативної регламентації у сфері судового та позасудового провадження у справах про виборчі спори, адаптації законодавства України до усталених європейських стандартів у цій сфері. У результаті здійсненого дослідження автором опрацьовано висновки, рекомендації, пропозиції, що зумовлюють наукову новизну.
Вперше:
– доведено, що вирішення виборчими комісіями справ про виборчі спори є складовою адміністративного процесу, діяльність виборчих комісій усіх рівнів щодо розгляду скарг суб’єктів звернення відповідає характеристикам адміністративного процесу;
– визначено, що судовий та позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності, які порушують виборче законодавство, та вирішення справ про виборчі спори мають спільні риси, характеризуються спільними ознаками, мають практично тотожні завдання й цілі, ґрунтуються на основі норм адміністративного процесуального права, а різняться лише за формами та суб’єктами реалізації;
– сформульовано поняття «європейські стандарти оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори» як правові принципи, вимоги, норми, що мають обов’язкову юридичну силу або рекомендаційний характер, закріплені у міжнародних договорах, визнані міжнародними організаціями, сформульовані у рішеннях юрисдикційних органів, визначено джерела та зміст стандартів, до яких має бути адаптоване адміністративне процесуальне законодавство України;
– на підставі аналізу європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори обґрунтовано пропозиції до законодавства України стосовно розширення переліку суб’єктів звернення зі скаргами, суб’єктів оскарження та позивачів у справах за позовами до виборчих комісій, встановлення підстав для повернення позивачу позовної заяви, зміни предметної підсудності розгляду справ за позовами до Центральної виборчої комісії, удосконалення регулювання строків розгляду скарг, позовних заяв та апеляційних скарг, порядку та строків примусового виконання судових рішень у справах про виборчі спори, доповнення до проекту Адміністративно-процедурного кодексу.
Удосконалено:
– понятійний апарат у цій сфері, зокрема доведено правильність використання поняття «справа про виборчий спір»;
– поняття «виборчий спір» як правовий конфлікт між суб’єктами виборчих правовідносин під час виборчого процесу, який вирішується у судовому або позасудовому порядку за зверненням осіб, яким гарантовано чи надано право на таке звернення.
Дістали подальшого розвитку:
– напрацювання щодо класифікації принципів провадження у справах про виборчі спори, а саме: загальних принципів адміністративного процесу, особливих принципів адміністративного процесу, принципів судового провадження у справах про виборчі спори, принципів позасудового провадження у справах про виборчі спори та сутності цих принципів;
– пропозиції щодо нормативного регулювання адміністративно-правових відносин у сфері оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори у судовому та позасудовому порядку.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що його положення, висновки, рекомендації та пропозиції можуть бути використані у:
- законодавчій сфері – для розвитку та удосконалення адміністративного процесуального законодавства України, яке регулює судовий та позасудовий порядок оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори, законодавства про виконавче провадження для приведення його у відповідність до усталених європейських стандартів;
- правозастосовній сфері – для удосконалення діяльності судів та виборчих комісій з вирішення справ про виборчі спори з урахуванням загальновизнаних європейських стандартів у цій сфері;
- науково-дослідній сфері – як елемент наукових розробок організації і діяльності судів та виборчих комісій;
- навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне процесуальне право», «Теоретичні проблеми адміністративного права».
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно. Усі сформульовані в ній положення, висновки та пропозиції обґрунтовані на підставі особистих досліджень автора. У статтях, опублікованих у співавторстві зі М.І. Смоковичем у 2007–2008 рр., конкретний особистий внесок здобувача становить 15 відсотків. У статтях, опублікованих у співавторстві зі М.І. Смоковичем М. І. та В.С. Галайчуком у 2010–2013 рр., конкретний особистий внесок здобувача становить 30 відсотків. У спільній статті з О.Л. Барабашем, матеріалах підручника та посібника, підготовлених у співавторстві зі М.І. Смоковичем, конкретний особистий внесок здобувача становить 50 відсотків.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено і схвалено на міжкафедральному семінарі кафедр господарського та адміністративного права, публічного права, інформаційного права та права інтелектуальної власності факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Основні теоретичні положення, висновки, рекомендації доповідались та обговорювались на наукових конференціях, семінарах, круглих столах. Так, висновки та основні положення дисертації оприлюднювались на науково-практичних конференціях «Вибори Президента України–2004: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 9-10 червня 2005 р.), «Вибори-2006: Досвід. Проблеми. Перспективи» (м. Київ, 31 жовтня – 1 листопада 2006 р.), «Международные стандарты финансирования политических партий и избирательных кампаний» (м. Астана, Республіка Казахстан, 1 грудня 2008 р.), «Вибори-2012: застосування законодавства» (м. Київ, 8 червня 2012 р.), міжнародних конференціях «Проблемы рассмотрения избирательных споров в судах» (м. Баку, Азербайджанська Республіка, 25 вересня 2010 р.), «Разрешение споров и жалоб в рамках избирательного процесса. Сравнительный анализ международных стандартов и опыта отдельных стран» (м. Алмати, Республіка Казахстан, 26-28 червня 2012 р.), науково-практичному семінарі «Виборче законодавство України: стан, шляхи та перспективи вдосконалення (м. Київ, 18 квітня 2011 р.), Другому семінарі в рамках проекту Європейського Союзу «Східне партнерство» «Проблеми списків виборців та вирішення справ про виборчі спори» (м. Кишинів, Республіка Молдова, 22-23 вересня 2011 р.), науково-практичному семінарі «Окремі аспекти застосування адміністративними судами виборчого законодавства під час розгляду виборчих справ» (м. Київ, 19 жовтня 2012 р.), Четвертому семінарі в рамках проекту Європейського Союзу «Східне партнерство» «Використання адміністративного ресурсу під час виборчого процесу» (м. Тбілісі, Республіка Грузія, 17-18 квітня 2013 р.), семінарі «Застосування адміністративними судами виборчого законодавства» (м. Київ, 18-19 листопада 2013 р.), круглому столі «Розгляд виборчих спорів» (7 жовтня 2014 р.).
Окремі теоретичні положення, висновки і рекомендації дисертації викладено у главі 3 (розділ 6) видання «Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді» (м. Київ: Істина, 2007 р.), у главі 3 (розділ VI) видання «Адміністративне судочинство України: підручник» (м. Київ: Юрінком Інтер, 2009 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертації викладено загалом у 11 наукових публікаціях (4 статті у фахових вітчизняних виданнях, 1 в зарубіжному науковому виданні, та в 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях), а також в 19 працях, виконаних у співавторстві, що додатково висвітлюють окремі аспекти дослідження.

bibliography

ВИСНОВКИ

Завдяки комплексному вирішенню поставлених задач отримані такі найбільш важливі висновки:
1. Досліджено сутність адміністративно-правових відносин, які виникають у зв’язку із оскарженням порушень виборчого законодавства та вирішенням справ про виборчі спори, у результаті чого визначено, що виборчим спором є правовий конфлікт між суб’єктами виборчих правовідносин під час виборчого процесу, який вирішується відповідним органом влади у судовому або позасудовому порядку за зверненнями особи, якій гарантовано чи надано право на звернення.
2. Порушенням законодавства про вибори слід вважати рішення, дію або бездіяльність суб’єктів виборчого процесу, інших фізичних або юридичних осіб, перелік яких визначено законом, що суперечить Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також відповідним підзаконним актам, ухваленим на виконання Конституції та законів України. Оскарженням порушення законодавства про вибори є звернення відповідної особи до адміністративного суду (судовий порядок) чи виборчої комісії (позасудовий порядок) з позовом або скаргою щодо рішення, дії або бездіяльності, що суперечить Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, відповідним підзаконним актам, ухваленим на виконання Конституції та законів України, і порушує виборчі права, свободи чи інтереси громадян, інших суб’єктів виборчого процесу.
3. Правовий інститут «система оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори» є сукупністю взаємопов’язаних та взаємодіючих правових норм, які регулюють відносини оскарження порушень та вирішення справ за скаргами або позовними заявами.
4. Практика розгляду виборчими комісіями скарг на порушення виборчого законодавства в цілому підтверджує ефективність позасудового порядку оскарження. Тому відмова від надання виборчим комісіям повноважень вирішувати спори за скаргами не сприятиме зміцненню законності та покращенню якості реалізації виборчих процедур. З метою приведення відповідних норм до усталених європейських стандартів потрібно внести зміни до чинного Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 р. № 4061-VI, які передбачать право оскаржити до ЦВК усі рішення, дії або бездіяльність ОВК, членів цих комісій.
5. З’ясовано галузево-правову належність провадження у справах про виборчі спори, в результаті чого доведено недоцільність відокремлення судового та позасудового процесу порядку оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення таких справ за різними галузями права, оскільки вони мають спільні риси, характеризуються спільними ознаками, мають практично тотожні завдання й цілі, ґрунтуються на основі норм адміністративного процесуального права, а різняться лише за відповідними формами та суб’єктами реалізації.
6. Окреслено мету, завдання та визначено ознаки провадження у справах про виборчі спори, що дозволило зробити висновок – основна мета, завдання діяльності виборчих комісій усіх рівнів щодо вирішення справ про виборчі спори відповідають якісним характеристикам адміністративного процесу. Тому процес розгляду виборчими комісіями скарг є складовою адміністративного процесу, що здійснюється з метою забезпечення неухильного і повного додержання відповідними суб’єктами вимог законодавства про вибори та реалізації комісіями наданих їм контрольних і правоохоронних повноважень.
7. Проаналізовано принципи провадження у справах про виборчі спори, систему яких утворюють: загальні принципи адміністративного процесу; особливі принципи адміністративно-юрисдикційного процесу; принципи позасудового провадження у справах про виборчі спори; принципи судового провадження у справах про виборчі спори.
8. Визначено поняття європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори, під яким розуміються правові принципи, вимоги, норми, що мають обов’язкову юридичну силу або рекомендаційний характер, закріплені у міжнародних договорах, визнані міжнародними організаціями, сформульовані у рішеннях міжнародних юрисдикційних органів. Ці стандарти є результатом систематизації та узагальнення набутого досвіду держав, міжнародних організацій, міжнародних юрисдикційних органів щодо здійснення нормотворчої та правозастосовної діяльності у визначенні засад, оптимальних форм, порядку розгляду й вирішення справ, пов’язаних з організацією та проведенням виборів, з метою якнайповнішої реалізації та ефективного захисту прав, свобод та інтересів учасників виборів.
9. Джерелами загальновизнаних європейських стандартів оскарження порушень законодавства про вибори та вирішення справ про виборчі спори є: нормативно-правові акти, які мають обов’язкову юридичну силу, насамперед Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; правові акти, документи рекомендаційного характеру, прийняті міжнародними (європейськими) організаціями, до яких відносяться документи органів Ради Європи, ОБСЄ; рішення Європейського суду з прав людини.
10. Проаналізовано стадії провадження у справах про виборчі спори та окреслено недосконалості адміністративно-правового регулювання відносин щодо оскарження порушень та вирішення таких справ, серед яких різний обсяг повноважень виборчих комісій з розгляду скарг, неоднакові правила, які визначають суб’єктів звернення зі скаргою та суб’єктів оскарження, невиправдано стислі строки розгляду скарг.
Окреслено проблеми у законодавчому врегулюванні відносин щодо визначення кола осіб, які мають право на звернення з позовом до виборчих комісій, членів цих комісій, строків на апеляційне оскарження та розгляд справ апеляційними адміністративними судами, перегляду рішень за нововиявленими обставинами, виконання судових рішень.
11. З метою адаптації адміністративного процесуального законодавства України до європейських стандартів розроблено пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема: до статей 18, 20, 21, 108, 172, 174, 175, 177, 245, 258 Кодексу адміністративного судочинства України щодо збільшення кола позивачів у справах за позовами до виборчих комісій, членів цих комісій, заповнення наявних прогалини у регулюванні строків апеляційного оскарження та розгляду справ судами апеляційної інстанції, більш повного впровадження конституційної засади судочинства щодо апеляційного оскарження рішень судів, забезпечення вчасного та належного виконання судових рішень; до статей 25, 29 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV щодо строків винесення постанови про відкриття та здійснення виконавчого провадження, вручення копії постанови боржнику особисто державним виконавцем.
12. Рекомендовано законодавчо встановити право оскаржити до Центральної виборчої комісії усі рішення, дії або бездіяльність окружних виборчих комісій, членів цих комісій, змінити формулювання відповідних законів України стосовно підстав оголошення попередження кандидату у разі визнання судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, протиправними дії кандидата чи іншої особи.
Оскільки розгляд виборчими комісіями скарг є формою адміністративного процесу, обґрунтовано, що з метою приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів щодо чіткого визначення повноважень органів розгляду скарг та уникнення конфлікту різних юрисдикцій правила здійснення виборчими комісіями провадження у справах про виборчі спори мають бути встановлені в Адміністративно-процедурному кодексі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13.
2. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Намат Алієв проти Азербайджану» (Case of Namat Aliyev v. Azerbaijan) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/ view.asp?item=2&portal=hbkm&action=html&highlight=Namat%20%7C%20Aliyev&sessionid=6477&skin=hudoc-en.
3. Голосніченко І. П. Сучасний стан оскарження постанов про адміністративні правопорушення та перспективи застосування нового законодавства з питань адміністративної юстиції / І. П. Голосніченко // Вибори та демократія. – 2006. - № 3 (9). – С. 65-68.
4. Футей Б. А. Судовий нагляд у виборчому процесі «Ющенко проти ЦВК»: історичне рішення Верховного Суду України / Б. А. Футей // Вибори Президента України – 2004: проблеми теорії та практики. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 9-10 червня 2005 року. – К. : Атіка, 2005. - С. 348-354.
5. Мармилова Е. П. Правовое регулирование избирательных споров в Астраханской области / Е. П. Мармилова // Вопросы управления в социально-экономических процессах и информационной среде. Сборник статей. - Астрахань: Издательский Дом «Астраханский университет», 2006. – С. 108-114.
6. Жушман М. В. Судовий розгляд справ, що виникають з законодавства про вибори: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 : цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / М. В. Жушман. - Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2004. — 195 арк.
7. Самсін І. Л. Судовий розгляд справ про вибори / І. Л. Самсін // Вибори та демократія. – 2006. - № 4 (10). – С. 49-60.
8. Співак В. І. Правова культура виборів в Україні: теорія і практика: Монографія / В. І. Співак / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 156 с.
9. Алсуф’єв В. В. До питання співвідношення адміністративної та судової юрисдикції щодо виборчих спорів / В. В. Алсуф’єв // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення». Київ, 13-15 листопада 2002 року (доповіді, виступи, рекомендації). – К. : Нора-друк, 2003. - С. 286-289.
10. Цуркан М. І. Проект Адміністративного процесуального кодексу України з точки зору усунення процедурних проблем при вирішенні виборчих спорів / М. І. Цуркан // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення». Київ, 13-15 листопада 2002 року (доповіді, виступи, рекомендації). – К. : Нора-друк, 2003. - С. 279-285.
11. Гуменюк В. І. Розгляд виборчих спорів за Законом України «Про вибори Президента України» / В. І. Гуменюк, М. І. Ставнійчук / за ред. А. Г. Яреми. – Київ – Дрогобич : Коло, 2004. - 350 с.