Калмиков Олексій Олексійович. Імунозапальні аспекти патогенезу професійного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією

brief description

Калмиков Олексій Олексійович. Імунозапальні аспекти патогенезу професійного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією. : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2007.

Калмиков О.О. Імунозапальні аспекти патогенезу професійоного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет, МОЗ України, Харків, 2007.
Дисертація присвячена вивченню імунного гомеостазу та цитокінової системи при професійному бронхіті (ПБ) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) і визначенню ролі імунного запалення у розвитку і прогресуванні поєднаної патології. З’ясовано особливості клінічного перебігу ПБ в залежності від наявності супутньої АГ та професії обстежених осіб. Встановлено вплив захворювання на якість життя робочих пилових професій машинобудування. Доведено, що одним із механізмів формування клінічних проявів ПБ є дисбаланс в імунній системі, який полягав у помірному пригніченні неспецифічної (активності фагоцитозу, НСТ, натуральних кілерів CD16) і клітинної (зниження Т-лімфоцитів CD3, підвищення показника РГМЛ) ланок імунітету на фоні активації гуморальної (підвищення рівнів IgM, IgG), а в цитокіновій ланці - підвищенням вмісту ФНПб, ІЛ-4 і зниженням ІФНг. Наявність супутньої АГ у хворих на ПБ супроводжується активацією імунозапального процесу з посиленням гуморальної відповіді на фоні клітинної імуносупресії та більш вираженим дисбалансом у системі цитокінів. Імунозапальні зміни також пов’язані з умовами праці і, в свою чергу, визначають особливості клінічних проявів ПБ у різних професійних групах.

На основі вивчення імунного статусу, цитокінів ФНПб, ІФНг, ІЛ-4 та прогностично значимих клінічних факторів у хворих на ПБ з АГ проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове наукове обгрунтування ролі імунозапальних маркерів у патогенезі поєднаної патології. Встановлено взаємозв’язок показників імунної відповіді і запального процесу як основного механізму розвитку захворювання.
1. Професійний бронхіт встановлено у робочих пилових професій з виробничим стажем більше 10 років, з них у 67,2% - більше 15 років. Перебіг ПБ характеризувався загостреннями в середньому 3,4±1,08 разів на рік, з прогресуванням і розвитком обструктивних форм (у 75,5%). У 56,9% обстежених ПБ поєднувався з АГ. Клінічні прояви ПБ (частота загострення захворювання, респіраторна симптоматика, показники легеневої вентиляції, толерантність до фізичного навантаження) і їх кореляційні взаємозв’язки були більш вираженими у хворих на ПБ з АГ (r>0,45, р<0,05).
2. Вивчення ЯЖ у обстежених хворих є додатковим критерієм оцінки стану їх здоров’я і показником контроля над перебігом захворювання. Професійний бронхіт негативно впливав на ЯЖ пацієнтів за рахунок таких показників, як «симптоми», «активність», «наслідки». Вираженість негативного впливу ПБ на ЯЖ визначалася тяжкістю захворювання (r=0,55, р<0,05), його тривалістю (r=0,60, r=0,05), частотою рецидивів (r=0,63, р<0,01) та наявністю супутньої АГ (r=0,67, р<0,01). Більш істотне зниження ЯЖ відбувалося у пацієнтів з ПБ і АГ за критеріями «симптоми» (r=0,72, р<0,01) і «наслідки» (r=0,65, р<0,05), в професійній группі електрозварників за критеріями «наслідки» (r=0,73, р<0,01) і «активність» (r=0,68, р<0,05).
3. Одним з механізмів розвитку і прогресування ПБ є дисбаланс в імунній системі, який проявлявся помірним пригніченням неспецифічної (активності фагоцитозу, НСТ, натуральних кілерів CD16) і клітинної (зниження Т-лімфоцитів CD3, підвищення показника РГМЛ) ланок імунітету на фоні активації гуморальної (підвищення рівнів IgM, IgG), а в цитокіновій ланці - підвищенням вмісту ФНПб, ІЛ-4 і зниженням ІФНг.
4. Наявність супутньої АГ у хворих на ПБ супроводжується активацією імунозапального процесу з посиленням гуморальної відповіді на фоні клітинної імуносупресії. Про це свідчили більш тісні, у порівнянні з хворими на ПБ без АГ, кореляційні зв’язки між ІФНг та ІЛ-4 (r=-0,89 проти r=0,59, p<0,01), ІФНг та Th1/Th2 (r=0,87 проти r=0,57, p<0,01), ІЛ-4 та Th1/Th2 (r=-0,86 проти r=-0,61, p<0,01), а також між ІЛ-4 та IgM (r=0,47 проти r=0,39, p<0,05), ІЛ-4 та IgG (r=0,49 проти r=0,35, p<0,05), ФНПб та Т-лімфоцитами CD3 (r=-0,51 проти r=-0,29, p<0,05).
5. Характер змін імунного статусу та цитокінового профілю у хворих на ПБ різних професійних груп відрізнявся. Найбільш виражені імунозапальні порушення виявлено серед електрозварників, менш істотні - у групах ливарників та шліфувальників. Незалежно від профессії, у міру підвищення тривалості контакту з пилом визначалося пригнічення неспецифічної та клітинної ланок імунітету.
6. У хворих на ПБ встановлено особливості взаємозв’язків між показниками імунного статусу та цитокінами. Цитокіни ІФНг та ІЛ-4 сприяли порушенню регуляторного впливу субпопуляцій Т-хелперів (1 та 2 типів) на тип імунної відповіді з превалюванням гуморальної ланки над клітинною. Про роль цитокінів у прогресуванні ПБ свідчили кореляційні взаємозв’язки між прозапальним ФНПб та інтенсивністю кашлю (r=0,43, р<0,05), між ФНПб та дистанцією 6-хвилинної ходьби (r=-0,53, р<0,05); між вмістом ІЛ-4 та вираженістю задишки (r=0,53, р<0,05), між ІЛ-4 та швидкісними спірографічними показниками ОФВ1 і ОФВ1/ФЖЕЛ (r=-0,51, r=-0,48, р<0,05); між ІФНг та частотою загострення ПБ (r=-0,53, р<0,05).