Кардаш Наталія Василівна. Підготовка майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення художніх ремесел

brief description

Кардаш Наталія Василівна. Підготовка майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення художніх ремесел : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 268арк. — Бібліогр.: арк. 192-215

Н.В.Кардаш Підготовка майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення художніх ремесел. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика трудового навчання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. Київ, 2006.
У дисертації досліджується проблема підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення художніх ремесел. Проаналізовано різні підходи до тлумачення поняття самостійна робота” та суміжних понять, стан підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів у різних педагогічних вузах України, розкрито психолого-педагогічні основи організації самостійної роботи.
Визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів, визначено критерії та рівні сформованості готовності студентів до зазначеного виду діяльності; уточнено поняття „готовність до організації самостійної роботи”, розроблено методику підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів та проведено її експериментальну перевірку, методичні рекомендації щодо самостійної роботи.

На підставі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури можемо зазначити, що проблема самостійної роботи розглядалась багатьма науковцями в різних аспектах. Однак результати та висновки, які подані в цих роботах не повністю відповідають вимогам сьогодення, а тому потребують перегляду та нового підходу.

Серед дослідників можна виокремити групи науковців, які по-різному підходять до тлумачення поняття „самостійна робота”. Одні під самостійною роботою розуміють самостійну діяльність, виконану студентом в умовах аудиторного навчання; другі розуміють під самостійною лише роботу, виконану в позааудиторний час; інші не розмежовують самостійну роботу на аудиторну та позааудиторну, а розуміють її як дві взаємопов’язані і взаємодоповнюючі складові одного процесу.
Сьогодні самостійна робота набуває нового значення, оскільки відповідно до вимог Болонської концепції саме цій формі навчання надається значна увага у підготовці фахівців. Крім того, при реалізації нових підходів до змісту трудового навчання, переході на проектно-технологічну систему, саме самостійна робота виступає визначальним чинником навчальної діяльності школярів та їх творчих здобутків.

Результати емпіричного аналізу (анкетування, проведені серед учнів, студентів та вчителів-предметників, їх висловлювання щодо рівня готовності до організації самостійної роботи учнів, аналіз навчальних планів, згідно з якими відбувається підготовка майбутніх учителів обслуговуючої праці та змісту навчально-методичного забезпечення, інтерв’ювання з викладачами тощо) підтвердили, що рівень підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів не відповідає вимогам суспільства. Це пов’язано із відсутністю: встановленого переліку обов’язкових видів художніх ремесел та запропонованого регламенту часу на їх вивчення, єдиної структури побудови навчальних планів, методичного спрямування спецкурсів, які передбачають вивчення художніх ремесел.
Констатувальний етап експериментального дослідження показав, що організація власної самостійної роботи у студентів викликає складність, оскільки вони не підготовлені до такої форми навчання, не розуміють суті поняття „самостійна робота”, не усвідомлюють її ролі та значення.

Підготовка майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів буде результативною, якщо розглядати дану проблему з точки зору двох взаємопов’язаних наук педагогіки і психології. Адже для того, щоб організовувати власну діяльність чи роботу іншої особи, необхідно знати не тільки фахову сторону цієї діяльності, але й психолого-педагогічні основи, особливості та механізми їх реалізації (вікові та індивідуальні особливості дітей, процеси працездатності та втомлюваності, посильність виконання роботи тощо).

Визначено і результатами експериментальної роботи підтверджено, що найсприятливішими умовами процесу підготовки студентів до організації самостійної роботи учнів є як загальноприйняті дидактичні, так і умови зумовлені специфікою навчальної дисципліни та змістового наповнення навчального процесу (високий рівень кваліфікації викладачів та їх особистісні риси (якості); взаємини викладач-студент мають носити суб’єктно-суб’єктний характер; зміст завдань, розроблених і запропонованих для самостійної роботи, має сприяти не тільки інтелектуальному розвитку (набуттю нових теоретичних знань та практичних умінь), але й формуванню умінь ефективної організації власної діяльності як під час аудиторного, так і позааудиторного навчання; здійснення постійного контролю за виконанням завдань самостійної роботи як з боку викладача, так і залучення до самоконтролю; під час аудиторних занять активне залучення студентів до елементів моделювання майбутньої професійної діяльності; активна робота студентів та аналіз своєї діяльності на кожному занятті.
На основі аналізу змісту професійної діяльності вчителя трудового навчання визначено компоненти готовності майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів: мотиваційний (ставлення студентів до самостійної роботи, дотримання методичних вимог, бажання оволодівати навичками її організації), змістовий (окремі знання з педагогіки та психології) та процесуальний (вміння організовувати власну діяльність та діяльність учнів на уроці). Загальний рівень сформованості готовності до реалізації зазначеного виду діяльності визначався за чотирма рівнями слабкий, середній, достатній та високий. Результати експериментальної роботи підтвердили ефективність запропонованої методики.
Розроблено методику підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення художніх ремесел, яка передбачала: виконання студентами заліково-творчої роботи, підготовку теоретичних повідомлень, залучення до моделювання фрагмента уроку, розробку навчально-методичного забезпечення вивчення художніх ремесел у школі.

Для покращання ефективності запропонованої методики було розроблено методичні рекомендації щодо підготовки завдань для самостійної роботи (вказівки щодо роботи з літературою, підготовки усного повідомлення, особливості використання з малюнків та схем, розробки навчально-методичного забезпечення тощо).
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів розглянутої проблеми підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів. Більш детального вивчення потребують форми залучення студентів до самостійної роботи та підготовки студентів до використання інтерактивних технологій на уроках обслуговуючої праці під час вивчення різних видів художніх ремесел, засобів контролю за самостійністю виконання завдань практичного характеру для самостійної роботи тощо та деякі інші, які можуть стати основою подальших досліджень.