Категорія теперішності та засоби її реалізації в англомовному художньому дискурсі (на матеріалі прозових творів ХІХ – ХХ століть)

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

П’ятничка Тетяна Василівна

УДК 811.111’366.581

Категорія теперішності та засоби її реалізації в
англомовному художньому дискурсі
(на матеріалі прозових творів ХІХ ХХ століть)
Спеціальність 10.02.04. германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
доцент Ісаєва Г. Т.

Львів - 2005

ЗМІСТ

Вступ ...........

4

Розділ 1. Лінгво-філософські трактування темпоральності у сучасній англістиці .........

13

1.1. Час багатоаспектна властивість буття ......

13

1.2. Концептуальні засади темпоральності ... ....

23

1.3. Сутність і характеристики теперішності .........

34

Висновки до розділу .........

55

Розділ 2. Граматична репрезентація теперішності у художньому дискурсі ..............................

58

2.1. Типізація часових структур дієслова як основного засобу створення поля теперішності ........

58

2.2. Мовна реалізація категорії теперішності безособовими формами дієслова .......................

86

2.3. Нетипові засоби вираження теперішності .......

103

Висновки до розділу .........

129

Розділ 3. Художній презенс як засіб вираження теперішності .......

132

3.1. Роль історичного презенса в актуалізації подій .....

132

3.2. Роль футурального презенса у вираженні теперішності ........

141

3.3. Описовий, розповідний та екранізуючий види презенcа .......

147

3.4. Стилістична реалізація теперішності дієслівними формами Past і Future Simple ...........

156

Висновки до розділу .........

162

Загальні висновки ......

165

Список використаних джерел ......

176

Перелік умовних позначень

ФСПТ функціонально-семантичне поле теперішності
PrS Present Simple
PrC Present Continuous
PrP Present Perfect
PrPC Present Perfect Continuous
V дієслово
V3 Past Participle
MM момент мовлення
NonV бездієслівний засіб
ІП історичний презенс
ФП футуральний презенс
ОП описовий презенс
РП розповідний презенс
ЕП екранізуючий презенc
ПП презентний претерит
ПФ презентний футурум
M (1, 2) модель (1, 2)

ВСТУП

Еволюція становлення, розширення і поглиблення поняття часу в процесі розвитку людського мислення та пізнання навколишньої дійсності простежується у дослідженнях філософів, математиків, лінгвістів та представників інших галузей науки [41; 72; 74; 88; 112; 114; 157; 168; 172; 179; 162; 260]. Вчені не одностайні в інтерпретації поняття часу, але їхні висновки переважно ґрунтуються на єдності внутрішнього сприйняття і наукового осмислення часу, на необхідності враховувати особливості вираження часових відношень засобами мови.
Проблеми лінгвістичного трактування часу, зокрема особливості функціонування у мові часових поняттєвих категорій, вивчалися Я.Ф. Аскіним, Т.І. Дешерієвою, А.К. Корсаковим, Ю.С. Степановим, В.П. Руднєвим, Б.Л. Уорфом, 0. Jespersen, H. Reichenbach та іншими дослідниками. У встановленні зв’язку між реальним часом та мовною темпоральністю як комплексом часової оцінки подій та її мовним вираженням наголос робиться на дієслові основному засобі передачі часу протікання подій/процесів та існування явищ/станів.
Особливий інтерес у темпоральній системі викликає теперішній час як центральний у процесі внутрішньої логічної організації думки” [158, c. 49], і такий, що може виражати широкий спектр функціонально-семантичних відтінків” [65, c. 232]. Переважна більшість лінгвістів вважають, що мовна презентність є відображенням об’єктивної теперішності [50; 253; 261].
Категорія часу англійського дієслова, граматичні значення окремих дієслівних часових форм, у тому числі і презентних, їх функції у діахронії або синхронії, частотність вживання, зіставлення з іншими мовами вивчаються у працях Ф.Ф. Авдєєва, А.Н. Гарбалєва, М.М. Егрєши, І.В. Єгорової, С.С. Єрмоленка, Р.О. Жалейко, О.А. Залізняка, Р.Г. Зятковської, І.І. Левіної, В.Л. Перлі, К.В. Філіної, D. Bolinger, B. Comrie, M. Lewis, J. Cheshire. Повний аналіз властивостей теперішнього потребує врахування його семантичної неоднорідності, на яку вказують Т.О. Барабаш, О.В. Тарасова, О.І. Смирницький, G. Guillaume, і виділяють теперішність актуальну, потенційно-якісну, повторювану, абстрактну, позачасову, гномічну, розширену, описову, збереженої релятивності, розповідну, коментуючу тощо, а також наголошують, що для вираження цих ознак теперішнього вживаються різні дієслівні лексеми.
Велика кількість ґрунтовних і різнопланових досліджень проблематики англійського презенса не означає зменшення її актуальності для сучасного мовознавства. Оскільки дієслівні часові форми (tenses) не єдині засоби вираження у мові об’єктивної темпоральної ситуації (time) [149, c. 119], необхідним є вивчення інших носіїв предикативності та часових сем, здатних виражати часові значення та часові відношення теперішності.
Майже зовсім не висвітленим залишається вираження реальної теперішньої ситуації засобами усіх рівнів мови. Системний аналіз повного інструментарію передачі об’єктивної теперішності дозволить поглибити розуміння семантики мовної презентності і її значення для адекватного опису реальних подій/явищ/станів/ситуацій.
Різнорівневі мовні засоби реалізації особливостей теперішності створюють функціонально-семантичне поле теперішності (ФСПТ). Поняття поля розробляли М.М. Гухман, Є.В. Гулига, Є.І. Шендельс, О.В. Бондарко та інші науковці. Недостатня увага, однак, приділяється структуризації мовних засобів вираження усієї гами ознак теперішності в англійській мові. Відповідно до здатності передавати категоріальне/некатегоріальне значення чи модифікацію семантики під впливом мовного оточення, зберігати/послаблювати/втрачати часовий зміст, опозиційний іншим темпоральним значенням, англомовні засоби вираження презентності функціонують у різних зонах функціонально-семантичного поля теперішності. Вивчення єдності і взаємодії форм та змісту мовних засобів у ФСПТ на базі англомовних художніх творів збагатить і конкретизує уявлення про повноту відтворення реальної теперішності у комунікативних ситуаціях.
Отже, актуальність теми зумовлено необхідністю дослідження змісту категорії теперішності, виокремлення, диференціації і систематизації комплексу засобів вираження теперішності в англомовному художньому дискурсі.
Дисертаційна робота актуальна у плані опису різнорівневих засобів мови, об’єднаних на основі спільності їх семантичних функцій, які здатні у тих чи інших комунікативних ситуаціях виражати певні значення теперішності. Саме цей аспект у його різноманітній морфологічній, семантичній, лінгвостилістичній репрезентації дає підстави для теоретичних узагальнень.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Дискурс іноземних мов на гуманітарних факультетах університетів: вербальна та екстравербальна реалізація” (номер держреєстрації ІГ 127Б, ІГ 21Б) та відповідно до наукової тематики факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка Дослідження структурно-семантичних особливостей і тенденцій розвитку германських та романських мов” (тему затвердила Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 2/5 від 28 травня 1997 року; тему уточнено Вченою радою університету, протокол № 18/4 від 28 квітня 2004 року).
Мета дисертації полягає у комплексному вивченні та аналізі особливостей функціонування різнорівневих засобів реалізації теперішності в англомовному художньому дискурсі.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
- висвітлити теоретичні аспекти лінгво-філософських трактувань категорії часу та статусу теперішнього часу в темпоральній системі англійського дієслова;
- окреслити концептуальні засади дослідження;
- диференціювати поняття темпоральність, лінгвістичний, мовний, граматичний, лексичний, контекстуальний і художній часи.
- виокремити мовні структури, здатні виражати теперішність, за ознаками відтворення ними часового значення, часової віднесеності та часової орієнтації;
- визначити багатогранну семантику теперішності і розподілити засоби відтворення кожного із її значень в англомовних художніх творах;
- виявити особливості у функціонуванні структур вираження теперішності у художньому дискурсі;
- змоделювати ФСПТ і розподілити виявлені нами засоби вираження презентності у художньому дискурсі по ядровій, навколоядровій та периферійних зонах поля відповідно до рівня концентрації базисних темпорально-дейктичних ознак та регулярності вживання;
- проаналізувати структурно-функціональні та семантичні особливості реалізації теперішності презентними дієслівними часовими формами;
- дослідити особливості вираження часової віднесеності до теперішності та часової орієнтації на теперішність дієсловами наказового і умовного способів, модальними дієсловами, безособовими формами дієслова, лексичними часовими маркерами, іменними та апеляційними засобами;
- розкрити суть художнього презенса як способу актуалізації подій/станів під час комунікації та форми ведення оповіді.
Об’єктом дослідження є реалізація теперішності в англомовному художньому дискурсі.
Предметом дослідження є видо-часові форми дієслова, інші дієслівні та бездієслівні структури, наказовий і умовний способи, модальні дієслова, безособові форми дієслова, іменні та апеляційні засоби, лексичні часові маркери в якості мовного інструментарію вираження презентності.
Матеріалом для спостереження слугують художні прозові твори англійських та американських письменників ХІХХХ століть. Загальний обсяг проаналізованих літературно-художніх джерел становить 15 тисяч сторінок.
Методологічну основу дослідження складають головні принципи діалектики наукового пізнання: принцип системності, принцип єдності форми та змісту, принцип об’єктивного та суб’єктивного, принцип єдності свідомості та діяльності.
Методика дисертації зумовлюється визначеними завданнями, матеріалом дослідження, теоретичною спрямованістю роботи. Аналіз мовного матеріалу здійснюється на основі таких методів: контекстуального, спрямованого на виявлення арсеналу мовних засобів вираження теперішності; описово-аналітичного (для аналізу засобів вираження презентності у структурному та семантичному аспектах); індуктивно-дедуктивного (для встановлення закономірностей вибору мовцем відповідного інструментарію вираження презентності). Для вивчення комплексу мовних засобів вираження теперішності застосовано методику функціонально-семантичного аналізу та польового структурування, за допомогою якої моделюється ФСПТ, виділяються його ядро та периферійні зони. У представленому дослідженні також використано елементи методу кількісних підрахунків мовних структур реалізації теперішності.
Репрезентативність досліджуваного корпусу художніх творів, широке охоплення теоретичних джерел, комплексний характер методики є підставою для достовірності та об’єктивності отриманих результатів.
На захист винесено такі положення дисертації:
1. Повноту реалізації об’єктивної теперішності забезпечує мовне вираження категорій часу, часової віднесеності та часової орієнтації.
2. Структури англійських Present Tenses виражають не лише часові значення теперішності, але і часову віднесеність до теперішнього завдяки семантичній інтерпретації, зумовленій мовним оточенням.
3. Неперфектні форми інфінітива, герундія, дієприкметника І реалізують категорію часової віднесеності до теперішності через таксисні відношення до основного предикативного центра речення.
4. У сфері безпосереднього спілкування часову орієнтацію на теперішність виражають імператив, односкладні номінативні реченння, вигук, звертання та мовні формули етикету, яким також властиво передавати почуття і настрої, прояви емоцій мовця і надавати художньому дискурсу більшої експресії. Контекстуальна орієнтація на теперішність досягається шляхом транспозиції претеритних та футуральних форм.
5. Часова форма PrS під впливом претеритного контексту набуває метафоричного значення уявного теперішнього минулої дії. У мовленнєвому акті на фоні футурального контексту PrS передає презентну синхронізацію майбутньої дії.
6. Дієслівні презентні форми мають здатність надавати контексту різних функціонально-семантичних та композиційно-стилістичних значень. PrS у функції історичного/футурального презенса, спроможний виводити минулі/майбутні події/стани на рівень реальної теперішності. PrS, PrC і PrP описові виражають транспозицію дія(стан)® якість.
7. PrS має здатність функціонувати як стилістичний засіб актуалізації реальних або уявних подій і набирати значення екранізуючого презенса.
Нaукова новизна роботи полягає у тому, що у ній вперше:
- класифіковано мовні моделі, що передають семантичний потенціал англійського презенса, відповідно до здатності кожної із них специфікувати значення теперішності залежно від умов функціонування;
- досліджено особливості вираження презентності у художньому дискурсі різнорівневими мовними засобами, що реалізують категорії часу, часової віднесеності та часової орієнтації;
- відстежено умови реалізації теперішності модальними дієсловами, структурами наказового і умовного способів дієслова, апеляційними та іменними засобами;
- проаналізовано таксисний зв’язок неперфектних форм інфінітива, герундія, дієприкметника І з центром первинної предикації і підтверджено прикладами здатність цих безособових форм у певних мовних ситуаціях виражати віднесеність до теперішності;
- здійснено структуризацію ФСПТ і аналіз функціонування у ньому мовних засобів вираження теперішності за ядровою, навколоядровою, близькою, віддаленою та найвіддаленішою периферійними зонами.
Теоретичне значення дисертації визначається поглибленим рівнем дослідження мовної темпоральності загалом і теперішності як її складової частини зокрема. Виокремлено систему різнорідних мовних засобів вираження теперішності в англомовному художньому дискурсі; з’ясовано специфіку та особливості відтворення часових значень і часових відношень теперішності кожним із засобів; проведено комплексний аналіз інструментарію реалізації теперішності у складі функціонально-семантичного поля. Результати і методику проведеного дослідження можна використати для аналізу мовних засобів вираження об’єктивного минулого.
Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її основних положень і висновків у вивченні курсів теоретичної і практичної граматики англійської мови (розділ Дієслово”), стилістики (розділи: Інтерпретація тексту”, Семантика тексту”), у спецкурсах з проблем морфології, лінгвістики тексту та теорії комунікації, у науково-дослідницькій роботі викладачів, аспірантів, при складанні методичних вказівок і навчальних посібників, на заняттях з англійської мови.
Апробація основних положень та результатів дисертаційного дослідження здійснювалася у вигляді доповідей та повідомлень на Міжнародній науковій конференції Мультимедіа у навчанні іноземних мов” (Київ, 1997), на Західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов Лінгводидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах” (Тернопіль, 1997), на Третій міжнародній науковій конференції Комп’ютерна лінгвістика та викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах” (Львів, 1998), на Другій західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов Лінгводидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах” (Тернопіль, 1999), на конференції-семінарі Дискурс іноземномовних студій в Україні: проблеми лінгвістики і дидактики, мовної культурології” (Львів, 2003), на Міжнародній науковій конференції Лінгводидактика та лінгвостилістика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004), на Міжнародному науково-практичному семінарі Лінгводидактичні аспекти викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах” (Тернопіль, 2004), на засіданнях наукового семінару з лінгвостилістики кафедри іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (1997 2003 р.).
Повний текст дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри англійської філології факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (30 червня 2004р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у десятьох наукових публікаціях (п’ять статей, матеріали конференцій та тези).
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (близько 300 праць українських та закордонних авторів).
Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з них 175 сторінок основного тексту.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність та новизна, теоретичне й практичне значення, визначаються об’єкт і предмет дослідження, формулюються мета й завдання наукової роботи, основні положення, котрі виносяться на захист.
У першому розділі Лінгво-філософські трактування темпоральності у сучасній англістиці” розглядаються теоретичні засади осмислення часу як складної та багатосторонньої характеристики буття, диференціюються поняття темпоральність і час, лінгвістичний, граматичний, лексичний, контекстуальний та художній часи, з’ясовується суть та функціонально-семантичні ознаки теперішності, визначається принцип поля як основа аналізу відношення темпорального змісту висловлювання до об’єктивної реальності.
У другому розділі Граматична репрезентація теперішності в англійській мові”, на основі єдності субстантного, функціонального та структурного підходів, диференціюється та аналізується весь арсенал різнорівневих мовних засобів реалізації теперішності, що об’єднується у ФСПТ за спільністю і взаємодією їх семантичних функцій. Встановлено, що презентні дієслівні видо-часові форми дійсного способу у своєму категоріальному значенні, як типові граматичні засоби вираження значення теперішності, функціонують у ядровій та навколоядровій зонах ФСПТ, усі інші засоби відтворення презентності (модальні дієслова, наказовий та умовний способи дієслова, безособові форми дієслів, апеляційні та іменні засоби) можна кваліфікувати нетиповими, тобто такими, що функціонують у різних зонах периферії ФСПТ.
У третьому розділі Художній презенс як засіб вираження теперішності” розкривається суть історичного та футурального презенсів, характеризуються описовий, розповідний та екранізуючий презенси у складі мовного інструментарію відтворення теперішності, яким властивий особливий смисл, аналізується стилістичне функціонування часових форм Past і Future Simple для вираження теперішності.
У загальних висновках підведено підсумки проведеного дисертаційного дослідження, викладено його наукові та практичні результати.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На підставі аналізу теоретичних положень про вираження часових значень і часових відношень теперішності та дослідження засобів її реалізації як комплексної часової оцінки об’єктивних подій в англомовній літературній прозі зроблено наступні висновки:
1. Поняття часу в цілому можна визначити лише з урахуванням характеру усвідомлення часових значень і часових відношень людиною та їх вираження засобами мови. Об’єктивний час, сприймаючись суб’єктивно, знаходить своє відтворення у мовній категорії часу. Розгляд категорії часу у лінгвістиці базується на трактуванні проблеми часу як одного з найважливіших аспектів сприйняття і осмислення реальної картини світу, на концепціях поняття часу сформованих у філософії, фізиці, психології та інших науках.
2. Події, факти, стани, ситуації усвідомлюються через понятійні категорії, які актуалізуються у комунікативній ситуації. Вони формуються у процесі програмування майбутнього висловлювання (внутрішнє мовлення), передаються у висловлюванні через мовні семантичні функції і знову перетворюються реципієнтом у понятійні категорії, що являють собою елементи змісту висловлювання. Фундаментальні поняттєві категорії, такі як причина, мета, час, можливість, необхідність тощо у мовному відтворенні передають відбиття у свідомості людини об’єктивної дійсності. Загальні та окремі поняттєві категорії виражають інтерпретаційну сторону передачі засобами мови того чи іншого способу сприйняття подій, властивостей, відношень.
3. Трактування суб’єктивного сприйняття (автором/персонажем) об’єктивної темпоральної ситуації, передане мовними засобами, опирається на гносеологічну тріаду: об’єктивна дійсність мислення мова. Характерною особливістю художнього відтворення об’єктивних темпоральних ситуацій у літературних творах є вираження різних часових значень шляхом кореляції лінгвальних компонентів у безпосередній передачі комунікативної ситуації та опису екстралінгвальних факторів, що супроводжують/спричиняють ситуацію чи випливають з неї.
4. Теперішній час відіграє особливу роль у темпоральній системі:
а) як зв’язуюча ланка і базисне значення для тричленного часового порядку минуле теперішнє майбутнє;
б) як період, що включає момент мовлення точку відліку часу, хоч не обов’язково вказує на зв’язок з ним;
в) як центральний час для організації логічного внутрішнього мовлення;
г) як такий, котрому властива найбільша гама функціонально-семантичних відтінків.
5. Об’єктивна теперішність реалізується у художньому дискурсі через арсенал мовних засобів, які а) виражають мовний теперішній час, що об’єднує граматичний, лексичний і контекстуальний часи, б) передають смисл оповіді та в) створюють художньо-естетичну образність твору.
6. Властивості теперішності, що впливають на особливості її реалізації у мові літературної прози, визначаються:
а) актуальністю/неактуальністю;
б) темпоральною локалізацією дії/стану через відношення до моменту мовлення/іншої точки відліку часу;
в) співвідношеням компонентів поліпредикативного комплекса;
г) об’єктивно-суб’єктивним характером ;
д) різною протяжністю;
ж) семантичною неоднорідністю;
з) кореляцією на часовій осі з минулим та майбутнім;
е) емоційною насиченістю змісту.
7. Варіанти темпоральної специфікації теперішності у художньому дискурсі відтворюються морфологічними, синтаксичними та стилістичними структурами:

Список використаних джерел:

1. Абдулаева С.Н. Наречия времени в современном английском и узбекском языках: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Фрунзе, 1974. 22 с.
2. Авдеев Ф.Ф. Роль имперфектного презенса в историческом настоящем единичного действия // Известия Воронежского государственного педагогического института. Воронеж, 1976. Т. 172. С. 100 115.
3. Авраамова М.А. Учение Аристотеля о сущности. М.: Изд-во Московского ун-та, 1970. 68 с.
4. Александрова О.В., Комова Т.А. Современный английский язык: Морфология и синтаксис. М.: Изд-во Московского ун-та, 1998. 314 с.
5. Аракин В.Д. История английского языка. М.: Просвещение, 1985. 254 с.
6. Аристотель Сочинения: В четырех томах [Перевод]. T.3 М.: Мысль, 1983. 830 с.
7. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М: Высшая школа, 1976. 380 с.
8. Аскин Я.Ф. Проблема времени (ее философское истолкование). М.: Мысль, 1966. 200 с.
9. Ахундов М.Д. Концепции пространства и время. Истоки, эволюция, перспективы. М.: Наука, 1982. 259 с.
10. Барабаш Т.А. Грамматика английского языка. М.: Высшая школа, 1983. 239 с.
11. Бархударов Л.С. Очерки по морфологии современного английского языка. М.: Высшая школа, 1975. 156 с.
12. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 445 с.
13. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 385 с.
14. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. К.: Либідь, 1993. 336 с.
15. Бик І.С. Категорія футуральності в сучасній англійській мові та засоби її реалізації: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний університет. Львів, 1995. 26 с.
16. Бик І.С. Категорія футуральності в сучасній англійській мові та засоби її реалізації: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний університет. Львів, 1995. 145 с.
17. Блох М.Я. Теоретические основы грамматики. М.: Высшая школа, 2000. 160 с.
18. Бондаренко Е.В. Темпоральне отношения имени и глагола в предложении и тексте (на материале английского язика): Дис. ... канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Харьковский государственный ун-т. Харьков, 1994. 191с.
19. Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. Л.: Наука, 1971. 115 c.
20. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. Л.: Наука, 1990. 264 с.
21. Брюль Л. Первобытное мышление. M.: Знание, 1994. 320 с.
22. Бурлачук Л.Ф., Полунін О.В. Дослідження часу в психології // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. К, 1996. Вип. 2. С. 107 114.
23. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю. М.: Соцэктиз, 1937. 410 с.
24. Василенко О.В. Функціонування прислівників часу сучасної англійської мови в текстах різних стилів: Дис канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Волинський державний ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 1998. 370 с.
25. Веденькова М.С. Презенс и момент речи // Некоторые вопросы романо-германской филологии. Челябинск, 1969. Вып. 4. С. 33 49.
26. Веденькова М.С. Употребление временных форм глагола по коммуникативным регистрам (на материале немецкого языка). К.: Высшая школа, 1981. 95 с.
27. Вейхман Г.А. Новое в английской грамматике. М.: Высшая школа, 1990. 127 с.
28. Великова Л.Н. Типология взаимосвязанных таксисных и аспектуальных отношений в высказывании с темпоральной полипредикативной конструкцией (на материале английского язика): Дис. ... канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Минский лингвистический ун-т. Минск, 1994. 158 с.
29. Верховская И.П. Видо-временные формы в английском сложноподчиненном предложении. М.: Высшая школа, 1980. 112 с.
30. Виноградов В.В. Избранные труды: исследования по русской грамматике. М.: Высшая школа, I975. 558 с.
31. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М.: Высшая школа, 1986. 640 с.
32. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.: Либідь, 1993. 386 с.
33. Гарбалев А.Н. Семантическая структура формы Present Perfect в современном английском языке и ее коммуникативно-стилистический потенциал: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 04. / Минский государственный педагогический ин-т иностранных языков. Минск, 1982. 24 с.
34. Гендельман Ж.А. Глаголы с включенным временным признаком действия/состояния в английском языке (семантика и функционирование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 04. / Киевский государственный педагогический ин-т иностранных языков. К., 1991. 17 с.
35. Гловинская М.Я. Семантика, прагматика и стилистика видо-временных форм // Грамматические исследования. Функционально-стилистический аспект. М.: Наука, 1989. С. 74 92.
36. Гогошидзе В.Д. Взаимодействие семантики и грамматики в системе английского глагола. Душанбе: Дониш, 1985. 153 с.
37. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 207 с.
38. Головенко Ю.А. Некоторые темпоральные характеристики английского текста // Проблемы синхронного и диахронного описания германских языков. Пятигорск, 1975. 175 c.
39. Гончарова Е.А. Несобстренно-прямая речь в современной немецкой художественной прозе: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1968. 153 с.
40. Городенська К.Г. Онтологічні параметри граматичних категорій способу та часу // Мовознавство 1997. № 1. С. 39 42.
41. Горский Д.П. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991. 208 с.
42. Грабьє В. Семантика русского императива // Сопоставительное изучение грамматики и лексики русского языка с чешским и другими славянскими языками. М.: Изд-во Московского ун-та, 1983. С. 105 128.
43. Грюнбаум А. Философские проблемы пространства и времени. М.: Прогресс, 1969. 590 с.
44. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 184 с.
45. Гумилев Л.Н. Этнос и категория времени. М.: Мысль, 1994. 496 с.
46. Гухман М.М. Грамматическая категория и структура парадигм // Иccледования по общей теории грамматики. М.: Просвещение, 1968. 213 с.
47. Данчеева Н.В. Стилистический аспект грамматической формы в художественном произведении // Сборник научных трудов. Лингвистические аспекты образности. М., 1981. Вып. 174. С. 37 49.
48. Данчеева Н.В. Грамматические формы видо-временной системы английского глагола в ситуативном контексте: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный лингвистический ун-т. М., 1982. 24 с.
49. Демченко Б.В. Теоретичні засади осмислення категорії часу в музиці. // Язык и культура. 5 міжнародна конференція. Философия языка и культура. К., 1997. Т. 1. С. 43 47.
50. Дешериева Т.И. Лингвистический аспект категории времени в его отношении к физическому и философскому аспектам // Вопросы языкознания. 1975. № 2. С. 111 117.
51. Дитроу Д.Ж. Естественная философия времени. М.: Мир, 1964. 290 с.
52. Домброван Т.И. Проблема грамматической классификации глагола в современном английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Одесский государственный ун-т им. И. И. Мечникова. Одесса, 1996. 288 с.
53. Дородных А.И. Варьирование глагольных форм в современном английском языке. Xарьков: Изд-во при ХГУ, 1988. 175 с.
54. Эгреши М.М. Дескриптивный аналіз распространенной формы перфекта настоящего времени в современном английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Ужгородский государственный ун-т. Ужгород, 1968. 268 с.
55. Эйтчисон Дж. Английский: Грамматика, орфография, пунктуация, стилістика. М.: Аквариум, 1996. 460 с.
56. Элькин Д.Г. Восприятие времени. М.: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1961. 312 с.
57. Егорова И.В. Сравнительно-сопоставительный анализ особенностей проявления грамматической категории времени в конструкциях эксплицитной модальности (на материале русского и английского языков) // Сопоставительные исследования грамматических категорий. Свердловск, 1985. С. 62 66.
58. Ермолаева Л.С. Типология системы наклонений в современных германских языках // Вопросы языкознания. М.: Наука, 1977. № 4. С. 97 106.
59. Ермоленко С.С. Образные средства морфологии. К.: Наукова думка, 1987. 122 c.
60. Ермоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наукова думка, 1982. 210 с.
61. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Иностранная литература, 1958. 404 с.
62. Жабицкая Н.Л. Историко-семасиологическое исследование существительных, выражающих понятие "время" в английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Черновцы, 1973. 198 с.
63. Жалейко Р.А. Перцептуальное время и его выражение в функционально-семантическом поле темпоральности: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный лингвистический ун-т. М., 1980. 22 с.
64. Жаров А.М. Проблема времени в свете диалектики определенности/неопределенности. Философские аспекты проблемы времени. Л.: Лениздат, 1978. С. 7 18.
65. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Донецьк: Донецький державний ун-т, 1996. 437 с.
66. Зализняк А.А. Об одном употреблении презенса совершенного вида (презенс напрасного ожидания”) // Metody formalne w opisie jezykow slowianskich. Bialystok, 1990. С. 66 78.
67. Зарецкая Е.И. Формы повелительного наклонения в русском языке // Филологические науки. М., 1976. № 3. С. 47 55.
68. Зернов Б.Е. О некоторых особенностях императивных предложений в современном английском языке // Вопросы структуры английского языка в синхронии и диахронии. Л., 1976. № 2. С. 28 41.
69. Зятковская Р.Г. Простое настоящее в системе временных форм английского глагола. Исторический очерк употребления: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1952. 221 с.
70. Иванов Г.М. Методологические проблемы исторического познания. М.: Высшая школа, 1981. 296 с.
71. Иванова И.П., Жигадло В.М., Иофик Л.Л. Современный английский язык. М.: Высшая школа, 1956. 210 с.
72. Иванова И.П. Вид и время в современном английском языке. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1961. 200 c.
73. Иванюк В.Ю. Влияние семантики глагола на реализацию его категории времени в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный лингвистический ун-т. М., 1989. 24 с.
74. Ивин А.А. Логические теории времени // Вопросы философии. 1969. № 3. С. 56 73.
75. Ивин А.А. Логика времени // Неклассическая логика. М.: Просвещение, 1970. 240 с.
76. Исаева Г.Т. Конденсация препозитивних структур в современном английском языке (к проблеме языковой экономии): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1988. 214 с.
77. Исаченко А.В. К вопросу об императиве в русском языке // Русский язык в школе. 1957. № 6. С. 7 14.
78. Карабан В.І. Translation from Ukrainian into English. Вінниця: Нова Книга, 2003. 608 с.
79. Каушанская В.П., Ковнер Р.П., Кожевникова О.Н. Грамматика английского языка. М.: Страт, 2000. 319 с.
80. Кемеров В. Современный философский словарь. М.: Аспект Пресс, 1996. 608 с.
81. Кобрина Н.А., Корнеева Е.А., Оссовская М.И. Грамматика английского языка: Морфология. Синтаксис. СПб.: Союз, Лениздат, 2000. 496 с.
82. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 175 с.
83. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М.: Наука, 1975. 720 c.
84. Корсаков А.К. Употребление времен в английском языке. К.: Высшая школа, 1978. 223 с.
85. Котгай И. К вопросу об инвариантном значении русского императива // Reouel Linguistique de Bratislava. 1968. С. 159 167.
86. Коцюба З.Г. Буттєві (екзистенційні) номінативні речення в англійській та українській мовах // Іноземна філологія. Львів, 1999. Вип. 111. С. 225 229.
87. Кошевая И.Г. Типологические структуры языка. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. 169 с.
88. Кошевая И.Г. Грамматический строй современного английского языка. М.: Высшая школа, 1978. 175 с.
89. Курбанов М.К. О месте категории футуральности в системе английского глагола // Грамматические и лексико-семантические исследования в синхронии и диахронии. Калинин, 1978. С. 83 98.
90. Курбанов М.К. Пространственное моделирование грамматического времени английского глагола: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 04. / Ленинградский государственный ун- т. Л., 1991. 16 с.
91. Кусько К.Я. Темпоральна система невласне-прямої мови // Іноземна Філологія. Львів, 1980. Вип. 58. С. 38 44.
92. Кусько Е.Я. Проблемы языка современной художественной литературы. Львов: Изд-во при Львовском государственном университете, 1980. 208 с.
93. Лаптева Т.И. Неглагольные средства выражения темпоральности в ранненовоанглийском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. / Ленинградский государственный ун-т. Л., 1988. 17 с.
94. Левина И.И. Употребление настоящего времени в английском языке для обозначения будущего действия // Вопросы языкознания, грамматики, лексикологи и стилистики. Ученые записки Т. XX V. М., 1961. С. 219 247.
95. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. К.: Вища школа, 1983. 264 с.
96. Лосев А.Ф. О типах грамматического предложения в связи с историей мышления // Знак. Символ. Миф. М.: Изд-во Московского ун-та, 1982. 479 с.
97. Лучак М.М. Вживання часових форм дієслова в сучасній англійській мові (на матеріалі трьох функціональних стилів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2003. 20 с.
98. Луценко Н.А. О перфектной функции глагольных форм настоящего (на материале причастий современного русского языка) // Филологические науки. М.: Наука, 1983. № 5. С. 74 83.
99. Луценко Н.А. Вид и время (Проблемы разграничения и взаимодействия) // Вопросы языкознания. М.: Наука, 1985. № 2. С. 43 49.
100. Малімон Л.К. Системні та функціональні характеристики іменників на позначення часу в сучасній англійській мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Волинський державний ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 1999. 343 с.
101. Маулер Ф.И. Конструкции shall/will + инфинитив в современном английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1968. 184 с.

102. Медведева Н.Ю. Коммуникативно-прагматические особенности временных форм английского глагола: Дис. ... канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Киевский государственный ун-т им. Тараса Шевченко. Киев, 1992. 183 с.
103. Мейен С.В. Развитие учения о времени в геологии. М.: Мысль, 1984. 372 с.
104. Мецлер А.А. Прагматика коммуникативных единиц. Кишинев: Штиинца, 1990. 102 с.
105. Мешкова Е.М. Прагмалингвистика английского герундия и причастия настоящего времени (анализ существующих материалов): Московский государственный ун-т им. М. В. Ломоносова. М.: Макс Пресс, 2000. 124 с.
106. Мещанинов И.И. Члены предложения и части речи. - М.: Наука, 1978. 204 с.
107. Мигирин В.П. Язык как система категорий отображения. Кишинев: Штийнца, 1973. 190 с.
108. Мілих Н.Г. Морфологія англійського дієслова. К.: Либідь, 1995. 120 с.
109. Михайлова Т.А. Нечто о пространственной модели времени // Семиотика и информатика. М., 1955. Вып. 34. С. 14 26.
110. Моисеева Н.И. Временная среда и биологические ритмы. Л.: Наука, 1981. 127 с.
111. Молчанов Ю.Б. Четыре концепции времени в философии и физике. М.: Наука, 1977. 192 с.
112. Молчанов Ю.Б. Проблема времени в современной науке. М.: Наука, 1990. 136 с.
113. Москальская О.И. Грамматика текста. М.: Высшая школа, 1981. 184 с.
114. Мостепаненко А.М. Проблема универсальных основных свойств пространства и времени. Л.: Наука, 1969. 160 с.
115. Муравицкая М.П. Полисемия императива // Математическая лингвистика. К., 1973. Вып. 1. С. 50 60.
116. Надирова Е.П. О высказываниях с семантикой расширенного настоящего времени в русском языке // Функционально-семантические аспекты грамматики. Лингвистические исследования. М., 1987. С. 99 111.
117. Никульшина Т.Н. Информационная стратегия в побудительном дискурсе (на материале английского языка): Дис. канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Киевский государственный лингвистический ун-т. Киев, 1998. 190 с.
118. Ножнина О.П. Функционально-семантическая категория темпоральности в научном филологическом тексте: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский государственный ун-т им. И. И. Мечникова. Одесса, 1989. 17 с.
119. Oгоновська О.В. Дієслівне заміщення в англійській мові. Львів: Світ, 1991. 128 с.
120. Олейник С.Е. Темпоральные имена существительные английского языка в диахроническом аспекте: Афтореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский государственный лингвистический ун-т. Минск, 2002. 17 с.
121. Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью. М.: Наука, 1985. 271 с.
122. Пазухин Р.В. Так называемое "повелительное наклонение" и его парадигма // Studia Rossica Posnaniensia. Poznan, 1974. № 6. С. 85 95.
123. Партыко Т.Б. Исследование критических интервалов как особенности отражения времени (психологические аспекты): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19. 00.04 / Институт психологии. М., 1993. 19 с.
124. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. Л.: Просвещение, 1980. 271 с.
125. Перли В.Л. Present Perfect Continuous как видо-временная форма в современном английском языке. Л.: Изд во Ленинградского ин-та связи, 1958. 27 с.
126. Перминова Т.А. Функционально-семантическое поле темпоральности в современном английском языке. Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный педагогический институт. М., 1988. 14 с.
127. Перцов Н.В. К проблеме инварианта грамматического значения // Вопросы языкознания. М.: Наука, 1998. № 1. С. 3 25.
128. Плоткин В.Я. Строй английского языка. М.: Высшая школа, 1989. 239 с.
129. Полюжин М.М. Дискурсивні стратегії та організуючі стереотипні висловлювання в англійській мові // Дискурс іноземномовної комунікації. Львів: Видавництво львівського націонал