Казьміна Олена Павлівна. Організація і управління інноваційним розвитком твердосплавного виробництва

brief description

Казьміна Олена Павлівна. Організація і управління інноваційним розвитком твердосплавного виробництва : Дис... канд. наук: 08.02.02 2007

Казьміна О.П. Організація і управління інноваційним розвитком твердосплавного виробництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню та обґрунтуванню науково-методичних засад організаційно-управлінських механізмів комплексного інноваційного розвитку твердосплавного (ТС) виробництва.
Визначено роль для промислового комплексу України ТС виробництва, узагальнено його сучасний стан і проблеми. Доведено, що для відродження вітчизняного ТС виробництва необхідно досягти узгодженості цілей інноваційної політики і збалансувати рішення щодо інноваційного розвитку на різних рівнях управлінської ієрархії.
Розроблено та використано механізм організації й управління інноваційним розвитком галузі. Побудовано модель галузевого інноваційного розвитку, що базується на принципі ефективної взаємодії управлінських рішень на рівні держави, галузі та підприємства. Запропоновано рекомендації щодо створення асоціацій у високотехнологічних галузях.

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і наукове вирішення проблеми організації й управління інноваційним розвитком твердосплавного виробництва як складової промислового комплексу України. В основу моделі галузевого інноваційного розвитку покладено принцип взаємної узгодженості управлінських рішень на рівні держави, галузі та підприємства. Основні висновки із отриманих результатів проведених досліджень полягають у наступному.

Забезпечення промисловості сучасними високоякісними ТС виробами має важливе значення для досягнення високого рівня розвитку виробництва у багатьох галузях. Тверді сплави завдяки своїм унікальним властивостям поєднанню високої міцності й зносостійкості при звичайних та підвищених температурах, відіграють значну роль в інноваційному розвитку інструментального виробництва, верстатобудування, автомобільної, космічної, електронної техніки, металургії та металообробки, ВПК, буріння свердловин для видобутку нафти, газу й інших корисних копалин. Збільшення ефективності виробництва та продуктивності праці завдяки використанню ТС як більш передового матеріалу у різних галузях оцінюється від 2-9 до декількох десятків (10-50) разів.
При переході до ринкових умов господарювання ТС виробництво набуло нових форм, для яких необхідним є активне використання сучасних концепцій управління (інновації, маркетинг, логістика та ін.), поки що недостатньо розвинутих у ТС підприємств. До основних проблем, що гальмують розвиток підгалузі й властиві для всіх виробників ТС, слід віднести відсутність вітчизняної сировини, застарілість технологічного устаткування та недостатній рівень інноваційної активності підприємств. Кожну з цих проблем підприємствам самостійно вирішити не під силу, тому потребується розумне державне втручання, лобіювання інтересів підприємств підгалузі через відповідну об’єднуючу структуру.
Здійснений автором аналіз показників експорту-імпорту та внутрішнього виробництва високотехнологічної ТС продукції засвідчує ряд загрозливих тенденцій: зростання вартості ТС сировини, надзвичайно низькі обсяги експорту ТС виробів порівняно з їхнім імпортом, збільшення імпортозалежності українських споживачів інструментів. З цієї точки зору важливим є втримати динаміку нарощування виробництва у цих напрямах та збалансувати експортну й імпортну складову підгалузі. Важливо протидіяти зловживанням при здійсненні операцій експорту й імпорту відповідної високотехнологічної продукції, на забезпечення чого автором пропонується обробка даних щодо митної вартості товарів при їх статистичному аналізі та в діяльності митних органів за критеріями відповідності пороговим значенням.

Огляд теоретичних досліджень, присвячених інноваційному розвитку економіки засвідчує, що рівні держави, галузі та підприємства розглядаються, як правило, окремо. В дисертації доведено, що для відродження вітчизняного ТС виробництва необхідно досягти узгодженості цілей і взаємодії міждержавнимрівнем управління ІР як таким, що забезпечує передумови та середовище для інноваційної діяльності,галузевим як таким, що створює специфічну інфраструктуру для вирішення проблем і захисту спільних інтересів підприємств і організацій підгалузі, та рівнемпідприємстваяк таким, на якому відбувається безпосереднє здійснення інноваційної діяльності.
Дослідження автором співвідношення завдань і цілей ДІП із завданнями й цілями інноваційного розвитку ТС підгалузі доводить можливість їх узгодженості. Метод визначення завдань і цілей інноваційного розвитку певної галузі полягає в: 1) аналізі завдань і цілей ДІП, 2) обранні з них таких, що відповідають пріоритетам галузі, 3) доповненні їх суттєвими для галузі завданнями й цілями, коригуванні положень ДІП із внесенням пропозицій через представницький орган галузі, 4) визначенні складових механізмів реалізації ДІП, які мають найбільше значення для галузі, 5) окресленні кола інституціональних проблем.
Щодо створення асоціацій інноваційних підприємств автором сформульовано рекомендації до кожного етапу організації діяльності галузевого об’єднання, спрямовані на полегшення та прискорення створення таких об’єднань у високотехнологічних галузях. На нормативному рівні автором пропонується закріпити правовий статус і порядок створення асоціацій; умови (обмеження) на їх створення; порядок формування, використання та правовий режим майна; загальні принципи управління об’єднанням; правові й економічні аспекти здійснення господарської діяльності; права й обов’язки учасників асоціації; права асоціацій, особливо що стосується участі у підготовці урядових рішень та регуляторного контролю.
Методика комплексного функціонального управління інноваційною діяльністю на мікрорівні включає етапи підготовки, прийняття та реалізації рішень щодо інноваційної діяльності та своєчасної зміни її пріоритетів. Для кожної з функціональних складових наведено специфічні методи, розроблені зарубіжними й вітчизняними економістами та адаптовані для ТС підприємств автором дослідження. Джерела та підсистеми інформаційного забезпечення, а також деякі складові етапу реалізації рішень доповнені автором виходячи з концепції управління ефективністю (performance management).
За досягнення рівних конкурентних умов, усунення експортно-імпортних невідповідностей, при оцінених попередньо обсягах внутрішнього ринку і володіючи виробництвом високотехнологічних унікальних виробів ТС підприємства мають передумови для інноваційного розвитку. Підтримка з боку держави у вигляді гарантій інвестору, знижених ставок кредитування, вирішення питань залучення коштів для технологічного оновлення державних підприємств і виконання Міжгалузевою науково-технічною радою та Асоціацією твердосплавних підприємств України покладених на них функцій значно прискорило би розвиток підгалузі. Оптимальний механізм організації й управління ІР ТС виробництва знайшов відображення на графічній моделі.
Розроблений і використаний для вирішення проблем інноваційного розвитку ТС виробництва механізм організації й управління ІР галузі включає три етапи: аналіз стану галузі, організація системи взаємодії учасників інноваційного циклу, побудова галузевої інноваційної системи як системи управління ІР галузі. Концептуальну модель галузевого інноваційного розвитку пропонується використовувати для організації та управління ІР інших галузей та підгалузей промисловості.