Кібік Ольга Миколаївна. Теорія та методологія ціноутворення в сфері портової діяльності України

brief description

Кібік Ольга Миколаївна. Теорія та методологія ціноутворення в сфері портової діяльності України : Дис... д-ра екон. наук: 08.07.04 / Одеський національний морський ун-т. — О., 2006. — 410арк. — Бібліогр.: арк. 378-377

Кібік О.М. Теорія та методологія ціноутворення в сфері портової діяльності України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.04 економіка транспорту і зв’язку. Одеський національний морський університет. Одеса, 2006.
Дисертація присвячена узагальненню існуючого досвіду та вирішенню теоретико-методологічних проблем ціноутворення в сфері портової діяльності України. В роботі виявлені сучасні тенденції господарювання національних та іноземних підприємств портової діяльності. Визначено вплив зазначених тенденцій на процеси ціноутворення. Розроблено систему чинників та цілей ціноутворення. Виконано аналіз існуючих стратегій ціноутворення та обґрунтовано доцільність їх використання підприємством портової діяльності. Удосконалено механізм управління цінами, що дозволить формувати конкурентні, та зокрема, цінові переваги підприємств портової діяльності України.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення результатів наукових досліджень та практичного досвіду в сфері портового ціноутворення, що дозволяє сформулювати такі конкретні положення, висновки і рекомендації.
1. Сучасні тенденції розвитку світових транспортних ринків та портової діяльності, зокрема, обумовлюють необхідність негайного здійснення процесів реструктуризації торговельних портів України, враховуючи сучасну роль портової діяльності для національної економіки та процесів інтеграції у світову економіко-політичну систему, складність портової діяльності.
2. Процеси реструктуризації повинні охоплювати всі сфери та напрямки діяльності портів, серед яких важливе місце посідає економічна, що є інтегрованим напрямком діяльності. Цей напрямок охоплює стратегічне та поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, ресурсне забезпечення, фінансову діяльність тощо. Тобто саме у межах економічної діяльності необхідно розглядати процес ціноутворення.
Слід також враховувати, що одночасно з реструктуризацією торговельних портів в Україні швидкими темпами розвиваються підприємства портової діяльності, які повинні приділяти увагу забезпеченню своєї конкурентоспроможності. Виходячи з цього, необхідно приймати до уваги обґрунтований в дисертаційній роботі зміст основних етапів конкурентної боротьби в сфері портової діяльності з врахуванням цінової діяльності.
Підприємству портової діяльності необхідний налагоджений механізм одержання прибутку з врахування мінливої ринкової ситуації. Основними складовими такого механізму повинні бути концепція ринків, що обслуговує підприємство портової діяльності, структура надходжень та прибутку, навички й активи, гнучкість та пристосовність підприємства до ринкових умов. В межах зазначеного механізму слід активно використовувати ресурсні важелі. Критеріями здатності підприємства портової діяльності використовувати ресурсні важелі є відношення придбаної (втраченої) частки ринку до частки ресурсів і перевищення темпів зростання доходів над темпами зростання обсягу ресурсів.
3. Сучасні процеси реструктуризації діяльності морських портів обумовлюють підвищення уваги до сфери забезпечення економічної безпеки підприємства портової діяльності. Ці проблеми загострюються впродовж перехідних етапів, які характерні для українських портів. Ціновий чинник суттєво впливає на основні критеріальні показники операційної економічної безпеки підприємства портової діяльності, які дозволяють виявити проблеми та оцінити ефективність заходів з підвищення рівня економічної безпеки.
4. Для ринкового ціноутворення в портовій діяльності мають бути створені певні умови, серед яких найбільш важливими є надання економічної самостійності і свободи вибору поведінки підприємствам портової діяльності, наявність конкурентного середовища, подолання монополізму тощо.
5. Сучасна система портового ціноутворення поєднує різноманітні елементи. При цьому важливим чинником, що впливає на ціни, а отже, і на всю підприємницьку діяльність підприємств портової діяльності України,є державне регулювання цін. Постійні суперечки на різних рівнях управління портовою діяльністю можуть бути розв’язані лише шляхом надання підприємствам портової діяльності повної самостійності у сфері ціноутворення. Особливістю сучасного портового ціноутворення в Україні є його уніфікація, що не надає свободи вибору. Цінові рішення мають прийматися з врахуванням фінансових, комерційних та стратегічних цілей конкретного підприємства з врахуванням чутливості клієнтури та поведінки конкурентів.
6. Підвищувати та втримувати рівень конкурентоспроможності можна різними шляхами. Найбільш прийнятним є розвиток концепції портової діяльності та ключових стратегій. Інакше навіть в результаті реструктуризації та перебудови можуть погіршуватися фінансові та економічні показники. Рух підприємства до конкурентної позиції та переваги повинен передбачати конкуренцію за галузеве передбачення й інтелектуальне лідерство, формування майбутньої галузевої структури, положення на ринку й ринкову частку. При цьому підприємство портової діяльності має використовувати переваги різних видів архітектури, серед яких безперечно важливою є цінова.
7. Відповідно до визначених стратегічних напрямів та підходів цінової політики підприємства портової діяльності необхідно враховувати ряд цілей, пов’язаних з орієнтацією підприємства на ринок / цінність портової продукції, фінансовими цілями підприємства, насамперед з формування необхідної норми прибутку, ринковою ситуацією в сфері портової діяльності. Серед численних цілей в цей час пріоритетними визнано створення та підтримання позитивної ділової репутації, забезпечення стабільності доходів, утримання існуючих та залучення нових портових клієнтів. Відповідно до цілей слід визначати основні чинники ціноутворення та засоби їхнього вимірювання і оцінки. Підприємствам необхідно використовувати найбільш ефективні методи дослідження попиту на портову продукцію та оцінювати доцільність врахування рентних платежів у процесі ціноутворення.
8. При використанні витратного методу ціноутворення в портовій діяльності виникають дві проблеми. Перша полягає у тому, що необхідно визначити, які витрати повинні бути відшкодовані за рахунок цін, і друга - як вони повинні бути відшкодовані. Для цього необхідно використовувати удосконалену класифікацію витрат виробництва для цілей ціноутворення. Незважаючи на прагнення кожного портового підприємства до повного відшкодування витрат, на практиці доцільно використовувати різні методи ціноутворення: метод з урахуванням фактора конкуренції, метод ціноутворення, що враховує чутливість клієнтури, метод ціноутворення як функції виробничої потужності тощо. Методи ціноутворення з урахуванням рівня цін конкурентів слід використовувати при встановленні цін на основі тендерів. Використання саме такого підходу ціноутворення в сфері портової інфраструктури є перехідним етапом на шляху повного дерегулювання портової інфраструктури. Серед найбільш корисних методів ціноутворення виділяються ті, що допомагають визначати вартість їхніх послуг.
9. За умови зміни державних підходів стосовно формування цінових стратегій підприємства портової діяльності отримають можливість обирати найбільш ефективні стратегії ціноутворення. Незважаючи на існуючі правові обмеження, вже сьогодні підприємства портової діяльності можуть використовувати переваги використання різних типів цінової дискримінації.
10. Запропонований механізм управління цінами підприємства портової діяльності дозволить формувати цінові переваги як основу конкурентної переваги на портовому ринку. На всіх рівнях управління портовим ціноутворенням слід приділяти увагу ціновому лідерству. Однак найбільш доцільним це є на рівні галузевої стратегії. На рівні продуктово-ринкової стратегії пропонується використання карти вартості. При переході у сфері портової діяльності на систему укладання контрактів з кожним конкретним клієнтом або з їхніми групами необхідно приймати рішення про точну ціну, визначаючи при цьому умови оплати, систему знижок тощо. Тому саме на рівні договору з конкретним клієнтом створюється реальна ціна і чиста виручка, що отримує підприємство портової діяльності. Найбільш вигідні для підприємства ціни можуть бути сформовані під час переговорів з клієнтами лояльного та зручного сегментів, для чого необхідно удосконалювати методичні підходи оцінки цінових переваг підприємства з точки зору їхньої економічної ефективності та ризиковості.
11. Проблема формування цінової стратегії особливо важлива для українських підприємств портової діяльності в умовах підвищення інтенсивності конкуренції на відповідних ринках. Для підтримки життєздатного розвитку у таких умовах ефективна система ціноутворення повинна сприяти досягненню головної мети підвищенню рівня конкурентоспроможності і, як наслідок, поліпшенню фінансово-економічних результатів підприємств портової діяльності.