Кириченко Олена Олександрівна. Шляхи зниження збитковості відтворення земельних ресурсів, використаних марганцевими кар'єрами

brief description

Кириченко Олена Олександрівна. Шляхи зниження збитковості відтворення земельних ресурсів, використаних марганцевими кар'єрами: дисертація канд. екон. наук: 08.08.01 / Національний гірничий ун-т. - Д., 2003

Кириченко О.О. Шляхи зниження збитковості відтворення земельних ресурсів, використаних марганцевими кар’єрами.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища”. Дніпропетровськ, Національний гірничий університет, 2003.
Досліджено рівень збитковості відтворення земельних ресурсів як рівень рекультивації земель, які відпрацьовані марганцевими кар’єрами. Наведене теоретичне обгрунтування управління збитковістю на основі створення раціонального бонітету рекультивованих земель, оптимального плану розподілу коштів на рекультивацію відвальних ділянок, а також раціонального напряму використання відновлених земель, виходячи з економічних взаємин між їхніми суб’єктами господарювання. Складені аналітичні формули для розрахунку рівня збитковості при різних технологіях рекультивації, для чого встановлені статистичні залежності якості техногенних ґрунтів від величини витрат на їх створення. Виявлені закономірності формування економічно доцільного рівня рекультивації земель у взаємозв’язку з прибутком попереднього землевласника і збитком гірничо-збагачувального комбінату. Результати досліджень прийняті до використання на Орджонікідзевському ГЗКі.

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові результати, що полягають у теоретичному обгрунтуванні раціонального рівня рекультивації відпрацьованих кар’єрами земель, оптимального плану розподілу коштів на рекультивацію відвальних ділянок, а також раціонального напряму використання відновлених земель, що знижує збитковість процесу відтворення земельних ресурсів і є суттєвим для розвитку економіки землекористування на гірничо-збагачувальних підприємствах України. Основні висновки дослідження полягають у наступному:
1.Техногенні грунти як природний ресурс на усіх кар’єрах Орджонікідзевського ГЗКу у порівнянні з непорушеними грунтами мають нижчу цінність. У залежності від рівня рекультивації грошова оцінка відновлених земель знижується на 2501100 грн./га (7,2- 64,3%). З іншого боку, підвищення рівня рекультивації вимагає великих додаткових витрат. Земельний кодекс України, який передбачає право власності на землю, ускладнює відносини між землевласниками і гірничодобувними підприємствами при відведенні непорушених земель. Це робить актуальним розробку економічних методів управління процесом відновлення земель, використаних марганцевими кар’єрами.
2. Рівень рекультивації земель слід розглядати як функцію економічної ефективності відносин між суб’єктами землекористування. Доцільний рівень рекультивації має забезпечувати одночасно землевласнику найбільший прибуток від відведення земель, а гірничодобувному підприємству найменший збиток від відновлення використаних земельних ресурсів.
3. Прибуток (60...70 %) землевласника від використання рекультивованих земель треба формувати за рахунок коштів, які виділяються гірничо-збагачу-вальним комбінатом на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва і родючості відновлених земель, оскільки вирощування сільськогосподарської продукції дозволяє підприємству одержати не більш 20-30 % прибутку.
4. Економічну ефективність відтворення земельних ресурсів рекомендується оцінювати за рівнем його збитковості, який дорівнює відношенню збитку від повернення цих ресурсів землевласникам до витрат на їхнє відтворення. На рівень збитковості, головним чином, впливає технологія рекультивації відпрацьованих земель. При створенні вищого бала бонітету грунтів, що повертаються у сільськогосподарський обіг, рівень збитковості зменшується. Беззбитковість рекультивації в умовах ОГЗКу забезпечує технологічна схема, яка передбачає застосування автоскреперів.
5. План розподілу коштів для відтворення земельних ресурсів на відвальних ділянках з різною технологією рекультивації оптимізується методом динамічного програмування. При цьому цільова функція передбачає мінімізацію суми збитку від відведення непорушених і відновлення відпрацьованих земель. Збиток у повній мірі залежить від бала бонітету техногенних ґрунтів. З метою зниження збитку кошти потрібно розподіляти на ті кар'єри, де гірничотехнічна рекультивація здійснюється за технологією, яка забезпечує створення шару чорнозему з більш високою бальною оцінкою.
6. Раціональний напрям подальшого використання рекультивованих земель визначається характером відносин між землевласником і гірничо-збагачу-вальним комбінатом, при якому досягається зниження рівня збитковості відновлених земель. Таким напрямом є сільськогосподарське використання ціх земель, коли право власності на всі площі рекультивованих ділянок залишаються за землевласником. Це зумовить позитивні зрушення у соціальній сфері за рахунок створення нових робочих місць.
7. Значну частину витрат на рекультиваційні роботи складають витрати на планування відвальних конусів. Потрібно вдосконалити існуючий порядок розрахунку собівартості розкриву. Витрати на планування поверхні відвалу, які за технологією відносяться до системи розробки розкривних порід, слід включати до собівартості видобутку руди, що забезпечить підвищення рентабельності підприємства, яке здійснює рекультивацію.
Рекомендації щодо використання отриманих результатів
Результати досліджень запропоновані до використання планово-економічними службами гірничо-збагачувальних комбінатів ДАК Укррудпром”, Інституту проблем природокористування і екології і Інституту землевпорядкування УААН НАН України.