Кириченко Олена Євгенівна. Інформаційно-вимірювальна система діагностування радіоелектронної апаратури

brief description

Кириченко Олена Євгенівна. Інформаційно-вимірювальна система діагностування радіоелектронної апаратури: дис... канд. техн. наук: 05.11.16 / НАН України; Інститут електродинаміки. - К., 2004

Кириченко О.Є. Інформаційно-вимірювальна система діагностування радіоелектронної апаратури. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.16 - Інформаційно-вимірювальні системи. - Інститут електродинаміки НАН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі підвищення вірогідності діагностування РЕА шляхом формування комп’ютерної діагностичної моделі об’єкту діагностування і застосування алгоритмів корекції похибки вимірювального каналу ІВС діагностування РЕА.
У дисертації розглянуто процедуру діагностування РЕА та запропоновано структурно-алгоритмічну організацію ІВС діагностування РЕА. Визначено основні чинники виникнення помилкових рішень при діагностуванні: неадекватність діагностичної моделі РЕА фізичному об’єкту та точність вимірювальних та обчислювальних процедур, які виконуються в ІВС.
З метою забезпечення адекватності діагностичної моделі РЕА запропоновано підхід і його структурно-алгоритмічну реалізацію, що дозволяють формалізувати знання експерта при побудові діагностичної моделі.
Також запропоновано при діагностуванні використовувати усічену діагностичну модель, що дозволить скоротити об’єм контрольно-діагностичних операцій і знизити витрати на проведення процедури діагностування, та введене поняття похибки неадекватності усіченої діагностичної моделі та наведена методика її визначення.
Розроблені алгоритми адитивної і мультиплікативної корекції похибки вимірювального каналу ІВС та досліджено їх ефективність. Визначені співвідношення між адитивною і мультиплікативною складовими похибки вимірювального каналу, в яких доцільніше використовувати кожен з видів корекції.

У дисертації наведено нове рішення актуальної задачі підвищення вірогідності діагностування РЕА шляхом формування комп’ютерної діагностичної моделі ОД і застосування алгоритмів корекції похибки вимірювального каналу ІВС діагностування РЕА.
Основні наукові і практичні результати роботи полягають у наступному:

Запропоновано підхід і його структурно-алгоритмічну реалізацію, що дозволяють формалізувати знання експерта з метою забезпечення адекватності ДМ РЕА, використовуваної в ІВС діагностування.
Запропоновано оцінювати неадекватність усіченої ДМ за допомогою нечіткої систематичної похибки, приведеної до входу, що дозволяє підвищити вірогідність діагностування шляхом введення поправок на цю похибку.
Запропоновано і досліджено методику визначення області збігу результатів діагностування за повною і усіченою ДМ, що дозволить без втрати у вірогідності зменшити витрати на час проведення діагностичних процедур.
Обґрунтовано підхід до оцінки імовірності помилкових рішень, обумовлених впливом похибки ВК, шляхом уведення як узагальнюючого параметра еквівалентного інтервалу зсуву, що відображає вплив похибки ВК. Це дозволить оцінити вплив складових похибки ВК, використовуючи вихідні закони розподілу ймовірностей у класах справних і несправних об'єктів.
Досліджено залежність залишкової” імовірності помилкових рішень при адитивній корекції. Показано, що її значення прямо пропорційно мультиплікативній складовій похибки, коефіцієнту розбіжності між критичним значення і значенням допоміжної величини, а також середньоквадратичному відхиленню можливих значень діагностичної ознаки, причому вплив негативної мультиплікативної похибки більший, ніж позитивної.
Досліджено залежність методичної складової помилкових рішень від значення. Встановлено, що при, що є меншим, ніж середина відстані між центрами розподілів, значеннядля адитивної корекції в 1,1 рази більше, ніж при, що більше цього значення. При мультиплікативній корекції збільшення імовірності помилкових рішень не залежить від напрямку відхиленнявід середини відстані між центрами розподілів.
Досліджено ефективність алгоритмів адитивної і мультиплікативної корекції. На підставі проведеного аналізу визначені співвідношення між адитивною і мультиплікативною складовими похибки ВК, при яких значення цієї похибки може бути ефективно знижено за допомогою алгоритмів корекції.