Климчук Микола Антонович. Гігієнічна оцінка навколишнього середовища сільських районів Львівської області та його вплив на стан здоров'я населення

brief description

Климчук Микола Антонович. Гігієнічна оцінка навколишнього середовища сільських районів Львівської області та його вплив на стан здоров'я населення : Дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / АМН України; Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва. — К., 2007. — 176арк. — Бібліогр.: арк. 124-144

Климчук М.А.Гігієнічна оцінка навколишнього середовища сільських районів Львівської області та його впливу на стан здоров‘я населення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01-гігієна. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена питанням комплексного та сполучного впливу екологічних та соціально-побутових факторів на здоров‘я сільського населення. Дослідження виконано на прикладі Львівської області, економічні, екологічні та клімато - географічні особливості якої є характерними для усього Карпатського регіону.
У результаті аналізу та узагальнення результатів дослідження більш ніж 140000 проб атмосферного повітря, питної води (колодязної, водопровідної), ґрунту та харчових продуктів дано гігієнічну оцінку стану навколишнього середовища. На основі розрахунку сумарного забруднення довкілля територію 20 районів області було розподілено на 3 групи: мало забруднені, забруднені і дуже забруднені. Відповідно до цього було проведено соціологічне і епідеміологічне дослідження здоров‘я проживаючого тут населення.
За даними порівняльного аналізу виявлено відмінності характеру захворюваності серед сільського і міського населення. На основі аналізу сполучної дії екологічних та соціально-економічних факторів із застосуванням методів математичного моделювання визначено ефективність профілактичних напрямків, спрямованих на поліпшення умов життєдіяльності населення та зменшення його захворюваності.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання досліджено комплексний вплив екологічних чинників, умов життєдіяльності, праці, побуту, способу життя та харчування на стан здоров‘я і захворюваність сільського населення Карпатського регіону (на прикладі Львівської області), що дозволило визначити пріоритетні напрямки організації оздоровчих заходів з урахуванням територіальних особливостей, розробити прогноз їх ефективності та підтвердити надійність профілактичної складової у сфері здоров‘язберігаючих технологій.
1. Гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища на основі вивчення хімічного і бактеріологічного забруднення атмосферного повітря, питної води, ґрунтів та харчових продуктів засвідчила, що в реальних умовах територія сільськогосподарських районів Львівської області є несприятливою для населення.
За індексом сумарного забруднення райони області розподіляються на мало забруднені (JЗ=0,71), забруднені (JЗ=1,00) і дуже забруднені (JЗ=1,71). При цьому рівень екологічної небезпеки дуже забруднених районів є вищим у порівнянні із забрудненими на 69%, а відносно мало забруднених у 2,4 рази (FФ=9,79; p<0,01).
За ступенем вкладу у загальне забруднення фактори навколишнього середовища розподіляються наступним чином: питна вода ґрунт харчові продукти повітря.
2. На території 20 районів області сільське населення складає від 61 до 77%. За показниками медичного забезпечення (FФ=1,23; p>0,05) та частки літніх людей (FФ=0,57; p>0,05) усі райони області є однорідними.
За результатами опитування сільського населення районів, які рівномірно охоплюють території з різним ступенем забруднення навколишнього середовища, за 71 соціально-побутовим показником було визначено суб‘єктивну оцінку їх впливу на стан здоров‘я. Установлено, що найбільш впливовими є: сімейний стан, рівень освіти, умови праці, харчування та спосіб життя.
3. Доведено, що захворюваність населення Львівської області значною мірою формується в результаті комплексного впливу забруднення довкілля хімічними та мікробіологічними факторами на тлі соціально-побутових.
Загальна захворюваність дорослого населення, яке проживає в дуже забруднених районах, на 13% вища у порівнянні із захворюваністю населення районів меншого рівня забруднення. Особливо високий ризик захворіти в цих районах на інфекційні і паразитарні хвороби, новоутворення, хвороби крові і кровотворних органів, нервової системи, органів чуття та дихання. Відносний ризик захворюваності на ці хвороби становить від 0,25 до 0,67.
Загальний ризик захворюваності дитячого населення в умовах високого забруднення довкілля значно менший (0,05), але при таких хворобах, як інфекційні і паразитарні, хвороби ендокринної, нервової, кістково-м'язової та сечовивідної систем, розлади психіки, хвороби ока та вуха цей ризик коливається в межах від 0,27 до 2,15.
4. На основі кореляційного аналізу отриманих результатів установлено, що між сумарним рівнем забруднення довкілля та показниками захворюваності населення Львівської області існує достовірний зв‘язок (p<0,01). Коефіцієнти кореляції (з) для дорослого населення знаходяться в межах від 0,143 до 0,555, для дитячого від 0,056 до 0,630.
Оцінка впливу забруднення довкілля на захворюваність населення Львівської області за допомогою коефіцієнтів детермінації показала, що цей вплив на захворюваність дитячого населення є сильним (D=10%), дорослого дуже сильним (D=19,7%).
5. На основі порівняльного аналізу виявлено відмінності між характером захворюваності сільського і міського населення області. На тлі більш низького рівня загальної захворюваності сільського населення (82% відносно міського) серед мешканців села превалюють хронічні хвороби серця і кровообігу (більш ніж у 2 рази), печінки, шлунку (в 1,6-2,2 рази), органів дихання, пневмонії, бронхіти (у 2 рази), артрити, артрози (у 2,5 рази).
Одночасно гострі хвороби серця (інфаркт), травми, отруєння та інфекційні хвороби, особливо грип, серед сільського населення діагностуються значно рідше (від 35% до 88%).
6. Показано, що негативний вплив факторів навколишнього середовища на здоров‘я сільського населення поглиблюється соціально-побутовими умовами проживання. За результатами опитування населення виявлено, що недостатній комунальний благоустрій житла, нераціональне харчування, низький життєвий рівень населення збільшують захворюваність на хронічні форми хвороб.
Недотримання здорового способу життя призводить до збільшення цієї захворюваності на 74,9%.
Неякісне надання населенню медичної допомоги, у тому числі і неякісна диспансеризація, спонукає на 67,8% збільшення серед респондентів скарг на наявність у них хронічних хвороб.
Виявлено відмінності у характері реагування населення різних вікових груп на вплив забруднення навколишнього середовища: на захворюваність дитячого населення, у тому числі немовлят, вплив є сильним, підлітків помірним, дорослого населення дуже сильним. Такі закономірності відповідають особливостям вікових змін функціонального стану організму.
8. На основі узагальнення характеристик стану забруднення навколишнього середовища та соціально-побутових умов життєдіяльності сільського населення визначено пріоритетні напрямки з їх оздоровлення з урахуванням територіальних особливостей.
Математичне моделювання виявлених залежностей дозволило спрогнозувати, що у разі реалізації пропозицій можна очікувати зменшення загальної захворюваності дорослого населення на 40%, а за окремими класами хвороб у 2,3 рази. Загальна захворюваність дитячого населення може зменшитись на 5%, а за окремими класами хвороб на 26-28%.