Кліменко Олена Геннадіївна. Значення змін імунологічних взаємовідносин у системі "мати-плацента-плід" у патогенезі загрози переривання вагітності та їх корекція системною ензимотерапією

brief description

Кліменко Олена Геннадіївна. Значення змін імунологічних взаємовідносин у системі "мати-плацента-плід" у патогенезі загрози переривання вагітності та їх корекція системною ензимотерапією: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003

Кліменко О.Г. Значення змін імунологічних взаємовідносин в системі "мати-плацента-плід" у патогенезі загрози переривання вагітності та їх корекція системною ензимотерапією.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.
Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування загрози переривання вагітності на основі застосування препарату системної ензимотерапії вобензим.
Проведено обстеження 100 вагітних із застосуванням імунологічних, біохімічних та ультразвукових досліджень. Показано зв'язок між виявленими змінами в імунному статусі вагітних із загрозою викидня та показниками ендокринної системи і активності деяких метаболічних процесів (системи ПОЛ).
У клінічній частині дослідження оцінено ефективність лікування загрози викидня імунного генезу системною ензимотерапією в порівнянні з традиційними методами терапії та комплексним використанням СЕТ+ТМТ. Встановлено, що кожний з досліджуваних методів терапії при окремому використанні проявляє в більшому або в меншому ступені активність у відношенні різних ланок імунної системи.
Доведено, що з усіх обраних методів лікування найбільш оптимальним є терапія у вигляді сполучення СЕТ та ТМТ, що підтверджується нормалізацією стану імунокомпетентної та ендокринної сфери, активності ПОЛ та клінічного статусу жінок із загрозою викидня.

Невиношування вагітності до теперішнього часу залишається однією з провідних медико-біологічних та соціальних проблем. Лишається до кінця не з’ясованою проблема етіопатогенезу даного захворювання та можливі шляхи ефективної корекції дисфункціонального стану систем забезпечення фізіологічного перебігу вагітності. Спираючись на це, у роботі проведена комплексна оцінка клініко-імунологічного, ендокринного статусів, активності перебігу ПОЛ у жінок із розвитком ЗПВ та виявлені їх особливості.
1. Зміни в різних ланках імунітету (КЛІ, ГЛІ, МФС) патогенетично значимі в розвитку загрози викидня та є взаємозумовленими. В КЛІ найбільш маніфестним було збільшення абсолютного та відносного вмісту NК (СД16) клітин, збільшення ІРІ, у ГЛІ суттєве підвищення концентрації ЛцтА и ГГ, а також ЦІКів; у МФС зниження фагоцитарного числа та АПФАН.
2. За допомогою методу розподілу показників стану ІС та ступеня їх відхилення від контролю (ФПВ) встановлено факт, який свідчить про те, що у жінок з явними ознаками ЗПВ численні параметри ІСт відрізняються як у більший, так і в менший бік. Тобто при даній патології просліджуються ознаки розвитку дисфункціонального стану ІС з одночасною гіпо- та гіперактивацією її субстратів.
3. В умовах розвитку ЗПВ суттєво змінюється баланс продукції стероїдних гормонів (прогестерону, естрадіолу), а також порушується синтез ТБГ, як одного з провідних трофобластичних індукторів Т-супресорної ланки імунітету.
4. Завдяки біологічної активності та характеру впливу на ІКК, системна ензимотерапія є ефективним засобом у комплексному лікуванні загрози переривання вагітності.
5. За станом ІСт вагітних із ЗПВ визначені конкретні критерії оцінки переважного лікування патології одним із обраних методів: ТМТ, СЕТ або СЕТ+ТМТ.
Так, у КЛІ після ТМТ з 7 показників, які достовірно відрізнялись від контролю 2 (28,5%), досягали рівня ФПВ; у ГЛІ 33,3%; у МФС 50%. Для СЕТ ці дані в КЛІ 33,3%, у ГЛІ 83,3%, у МФС 50%. Для СЕТ+ТМТ: у КЛІ 100%; у ГЛІ 83,3%; МФС 100%.
6. Максимально ефективною по сумарному коригуючому ефекту гормонпродуктуючої активності ендокринної сфери обстежених жінок була терапія у вигляді СЕТ+ТМТ.
7. Стан ЗПВ характеризується інтенсифікацією процесів ПОЛ у порівнянні з ФПВ. Найбільш сприятливий коригуючий ефект у відношенні нормалізації цього процесу, який оцінюється за ступенем зниження вмісту ДК та МДА, справляє СЕТ+ТМТ.