Кобєлєв Валерій Миколайович. Розвиток методів економічної оцінки промислової продукції

brief description

Кобєлєв Валерій Миколайович. Розвиток методів економічної оцінки промислової продукції : Дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін- т". — Х., 2006. — 233арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 197-214

Кобєлєв В.М. Розвиток методів економічної оцінки промислової продукції.—Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом. — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»: Харків. —2006.
У дисертації розроблено методичні рекомендації щодо розвитку методів економічної оцінки при обґрунтуванні виробництва та споживання нових і вдосконалених конструкцій асинхронних електродвигунів. З цією метою досліджено стан і перспективи розвитку вітчизняного ринку електротехнічних виробів, проведено аналіз існуючої методичної бази розрахунків економічного ефекту, вдосконалено трактування теоретичних аспектів визначення сутності і змісту понять ефект” і ефективність” та взаємозв’язків між ними з урахуванням темпів змін витрат і результатів діяльності, досягнутих за їх допомогою, які дозволяють підвищити комплексність і точність оцінки результативності інноваційних процесів на промислових підприємствах. Розроблено методичні підходи до прогнозування собівартості нових виробів на ранніх стадіях їх життєвого циклу, запропоновано рекомендації щодо встановлення цін на нові та вдосконалені вироби. Особливу увагу приділено питанням визначення витрат на експлуатацію асинхронних електродвигунів на основі режимно-сегментного підходу. На цій науковій базі запропоновано методичний підхід до визначення ефекту від виробництва та використання нових асинхронних електродвигунів і здійснено його апробацію. Цей підхід ґрунтується на використанні інвестиційно-кошторисної сітки постатейного формування чистого грошового потоку, що дозволяє враховувати всі можливі напрямки доходів та витрат, і постійно здійснювати відповідну корекцію грошового потоку та коефіцієнта дисконтування. Розроблено рекомендації щодо визначення впливу різних факторів на показники економічної ефективності.

Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню науково-практичного завдання вдосконалення теоретичного та методичного забезпечення економічної оцінки промислової продукції. Основні висновки проведеного дослідження полягають у наступному.
1. В останні роки розвиток електротехнічної промисловості Україні відбувається значними темпами. Серед продукції електротехнічних підприємств найбільшу частку займають електричні машини, зокрема, асинхронні двигуни, які є одним з найбільш масових видів промислової продукції та споживають близько 40% всієї електроенергії в країні. Інноваційні рішення в галузі створення і виробництва електротехнічних виробів повинні бути спрямовані, перш за все, на забезпечення необхідного рівня економічного ефекту при експлуатації електротехнічних виробів. Такий висновок ґрунтується на тому, що приблизно 80-85% загальних витрат становлять поточні витрати на їх експлуатацію. На частку капіталовкладень доводиться лише 15-20% всіх витрат.
2. Проведений аналіз викладених в економічній літературі методів економічної оцінки, визначення економічного ефекту і ефективності як у сфері виробництва, так і споживання промислових інноваційних товарів показав, що вони потребують вдосконалення. Особливе значення має урахування умов використання промислових виробів. Існують значні відмінності в режимах роботи цих виробів, які недостатньо враховані в існуючих методах визначення економічної ефективності.
3. Теоретичне узагальнення сутності понять ефект” та ефективність” дозволило уточнити їх визначення та обґрунтувати взаємозв’язок між ними. Доведено, що ефективність може бути забезпечена тільки при наявності стабільних факторів її формування. При нестабільних факторах це буде показник, що постійно змінюється і не дозволяє робити обґрунтовані висновки навіть на короткому відрізку часу. Тому ефективність слід визначати як відносний показник, що характеризує результат діяльності по досягненню певної мети і використанню необхідних для цього ресурсів протягом часу, коли забезпечується стабільність основних макро- і мікро показників роботи підприємства.
4. Собівартість нової моделі АД на стадії її проектування пропонується визначати з використанням комплексного підходу, застосовуючи одночасно методи диференціації та агрегування. Це дозволяє з використанням питомої собівартості виявити залежність собівартості нової конструкції виробу від вартості покупних, собівартості уніфікованих та оригінальних деталей і вузлів власного виробництва.
5. При формуванні ціни на нові АД необхідно виходити з найменшого з можливих її значень. Пропонується за нижню межу ціни АД приймати такий її рівень, що забезпечує повернення поточних витрат виробництва, можливість виплати податкових платежів, врахування ризиків інфляційних очікувань та забезпечення мінімальних можливостей відтворення виробничих фондів.
6. Доведено, що величина витрат споживачів АД істотно залежить від умов експлуатації та режимів їх роботи. Розроблено модель прогнозування витрат нових та вдосконалених конструкцій виробів при їх споживанні в реальних умовах експлуатації на основі підходу, який враховує відповідно ринкові сегменти, умови експлуатації і режими роботи, що дозволяє більш точно визначати витрати споживачів на експлуатацію електротехнічних виробів. Пропонується встановити сім класів умов роботи АД в кожному із чотирьох діапазонів потужностей двигунів. Кожний діапазон можна розглядати як такий, в якому умови роботи АД різняться несуттєво.
7. При техніко-економічному обґрунтування виробництва та споживання АД пропонується формування і використання інвестиційно-кошторисної сітки, необхідної для оцінки чистого грошового потоку за весь період виготовлення чи використання АД. Вона дозволяє визначити кількісні показники економічної ефективності інвестицій, вкладених у виробництво чи споживання нового АД. Формування інвестиційного бюджету пропонується вести постатейно, поділивши цей процес на три складові: прямі інвестиції, доходи та витрати при освоєнні інвестицій з урахуванням податкових відрахувань, корекція грошових потоків з урахуванням змін економічних показників виробництва та споживання АД.
8. Розроблено рекомендації з удосконалення визначення коефіцієнта дисконтування різночасових витрат, який пропонується знаходити з урахуванням надбавки за ризик. Можливий ризик враховується за допомогою інфляційної складовоїРінфлі рентабельностіРрентзалежно від рівня стабільності макро- та мікроекономічної ситуації. Ці пропозиції дозволяють підприємству одержати мінімальний економічний ефект при вкладенні коштів в інноваційні проекти.