Кочума Інна Юріївна. Людський розвиток як чинник економічного зростання в Україні

brief description

Кочума Інна Юріївна. Людський розвиток як чинник економічного зростання в Україні : Дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут демографії та соціальних досліджень. — К., 2005. — 210арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 180-196.

Кочума І. Ю. Людський розвиток як чинник економічного зростання в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2005.
У дисертаційній роботі розвинуто та застосовано положення концепції людського розвитку для сучасного соціально-економічного поступу України. Розроблено необхідний категорійний апарат і методологічний інструментарій дослідження взаємовпливу людського розвитку та економічного зростання. Розроблена регіональна модель економічного зростання та конкретний інструментарій оцінювання впливу чинників інвестування в людський та у фізичний капітал на економічне зростання регіону та зроблено розрахунки інтенсивності такого впливу. Проаналізовано динаміку показників людського розвитку на макро- та мезоекономічному рівнях та визначено основні позитивні танегативні тенденції цих процесів в сучасних умовах. Розроблено практичні рекомендації щодоосновних напрямів вдосконалення організаційно-економічного механізму людського розвитку в Україні, зокрема пріоритетних завдань вдосконалення системи освіти, охорони здоров’я, підвищення рівня життя населення. Проаналізовано значення продуктивної зайнятості у механізмі поєднання економічного зростання і людського розвитку. Запропоновано основні напрями забезпечення продуктивної зайнятості населення регіонів України на етапі економічного зростання. Розроблено практичні рекомендації щодоосновних напрямів активізації методів соціального партнерства для вирішення завдань людського розвитку та економічного зростання.

В ході дисертаційного дослідження здійснено вирішення науково-прикладної проблеми, що полягає у подальшому розвитку теоретико-методологічних засад і розробці прикладних основ дослідження людського розвитку та його впливу на економічне зростання, і науковому обґрунтуванні на цій основі пріоритетних напрямів вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення людського розвитку в Україні з урахуванням соціально-економічного стану та специфіки процесів трансформації нашого суспільства.
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є:

В дисертаційній роботі обґрунтовується пріоритетне значення людського розвитку в соціально-економічному відродженні країни, що створює науково-економічну основу для посилення в нашому суспільстві уваги до проблем освіти, охорони здоров'я, забезпечення продуктивної зайнятості тощо. На основі концепції людського розвитку пропонується виважена і реальна система заходів, що базується на більш справедливому розподілі виробничих активів і доходів, орієнтується на розширення можливостей розвитку здібностей і задоволення потреб людей, їхню активну участь в економічному та громадському житті суспільства.

В роботі проаналізовано різні методики оцінки впливу людського капіталу на економічне зростання на макрорівні та модифіковано ці методики для аналізу впливу людського розвитку на динаміку економічного зростання регіонів України. На основі економетричного дослідження доведено, що фактор людського розвитку впливає на темп економічного зростання сильніше від фактору акумулювання фізичного капіталу. При цьому виявлено більший вплив зміни показника людського розвитку на економічне зростання для регіонів з більшим промисловим потенціалом.
Ідеологію людського розвитку може бути покладено в основу нової концептуальної моделі розвитку регіону, адекватної економіці перехідного періоду і соціально-ринковій економіці. Умови людського розвитку пов’язані переважно із соціально-економічним станом регіону. Разом з тим, накопичення і розвиток сукупного людського потенціалу регіону та зростання віддачі від нього визначає розвиток самого регіону, можливості його економічного зростання і досягнення добробуту населення.
Проведені дослідження засвідчують погіршення показників людського розвитку України та її регіонів протягом 90-х років, їхнє певне зростання останніми роками, значне відставання від прийнятих у цивілізованому світі норм і значну диференціацію цих показників у межах країни за регіонами. Ми дійшли висновку, що одним з головних чинників соціально-економічного відродження території має стати вдосконалення сфер освіти та охорони здоров’я відповідно до потреб майбутнього прогресивного розвитку регіону, а також подолання бідності.
Згідно концепції людського розвитку ми виділяємо три основні напрями державного управління з метою формування сприятливих умов для розвитку людського потенціалу: 1) покращання умов для забезпечення сучасних потреб населення в отриманні, безперервному розширенні та оновленні знань; 2) забезпечення умов для довгого та здорового життя населення країни; 3) забезпечення доступу населення до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя. За кожним з цих аспектів в дисертації запропоновані конкретні напрями державної політики, яка б сприяла людському розвитку.
Завдання поєднання економічного зростання і людського розвитку може бути сформульоване як завдання забезпечення економічного зростання, яке супроводжується створенням нових економічно ефективних робочих місць, що розширюють можливості зайнятості. Саме тому активну політику зайнятості ми розглядаємо як один з головних інструментів вирішення економічних і соціальних проблем сучасного українського суспільства та розширення можливостей людського розвитку.
Вирішення багаточисленних проблем у сфері соціально-трудових відносин в напрямку забезпечення людського розвитку населення України є неможливим без розвитку відносин соціального партнерства. За нашим дослідженням, в Україні є дуже значні невикористані резерви його застосування. Необхідна велика робота по розбудові національної моделі соціально-трудових відносин, зорієнтованої на побудову громадянського суспільства, людський розвиток і економічне зростання.
Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що стратегія майбутнього економічного розвитку України має бути зорієнтована на людський розвиток. Це означає, що соціальний вимір має пронизувати економічні плани і економічну політику на всіх рівнях, значною мірою визначаючи їх. Інвестиції в людський розвиток виступають важливим, необхідним чинником, стимулом, визначальною передумовою економічного зростання.