Коцко Тарас Аркадійович. Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно- енергетичному комплексі

brief description

Коцко Тарас Аркадійович. Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно- енергетичному комплексі : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л., 2006

Коцко Т.А. Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування і регулювання економікою. Національний університет Львівська політехніка”, Львів, 2006.
Дисертацію присвячено теоретичним, методичним та прикладним питанням економічного оцінювання ефективності інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі, інтеграції в управлінні паливними та енергетичними підприємствами. Досліджено мікро-, мезо- та макроекономічні переваги вертикально-інтегрованих енергопаливних компаній, створених за участю паливних та енергетичних підприємств з точки зору конкурентоспроможності об’єктів різних рівнів аналізу. Виявлено та проаналізовано інноваційні ефекти інтеграції, що проявляються на різних рівнях управлінської та господарської ієрархії з урахуванням їх взаємозв’язку та взаємовпливу.
Обґрунтовано необхідність комплексного оцінювання інноваційних ефектів інтеграційних управлінських рішень спрямованих на покращення техніко-економічних, екологічних та економічних показників суб’єктів інтеграції. Відповідно, запропоновано модель комплексного оцінювання інтеграційних ефектів, що передбачає їх оцінювання на різних рівнях управлінської та господарської ієрархії та враховує міжгалузевий ефект інтеграції.
Наведено результати розрахунків інвестиційного потенціалу організаційних структур енергопаливних компаній з урахуванням зміни їх технічних, виробничих і еколого-економічних показників для заданих варіантів умов інтеграції. Досліджено бюджетну ефективність інтеграції з точки зору зміни податкових надходжень внаслідок створення інтегрованих об’єднань.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення конкурентоспроможності об’єктів мікро-, мезо- та макроекономічного рівнів на основі формування і реалізації ІУР у ПЕК та удосконалення методичних основ їх економічного оцінювання, яке дозволяє зробити такі висновки:

Існуючий контур ескалації кризових явищ у вітчизняному ПЕК, несприятливе макроекономічне середовище, несформованість ринків ПЕР, їх нестабільність та суперечливість державної політики ринкових перетворень обумовлюють деградацію промислового сектору економіки, мінімізують перспективи його інвестиційно-інноваційного розвитку, ефективність соціально-економічного прогресу та конкурентоспроможність національної економіки загалом. Оскільки саме енергетика домінує у формуванні параметрів економічного зростання і є прискорювачем інноваційних процесів в економіці, без її збалансованого розвитку неможливий прогрес в інвестиційній сфері. Тому, виходячи з потреб забезпечення конкурентоспроможності економіки, необхідно першочергового зосередити зусилля на пошуку напрямків відновлення конкурентоспроможності СГ ПЕК.
Проведені дослідження засвідчили, що реалізація ІУР у ПЕК є важливим напрямком його конкурентоспроможного розвитку вже у короткотерміновій перспективі. З огляду на виявлені переваги мікроекономічного характеру, які виникають внаслідок створення інтегрованих паливно-енергетичних структур, доведено, що подібна стратегія розвитку СГ у довготерміновій перспективі спроможна забезпечити стійкі конкурентні переваги, їх стратегічну конкурентоспроможність, що є важливою передумовою формування кластерних утворень в промисловості і підвищення на цій основі конкурентоспроможності окремих галузей та економіки загалом. Зазначене дозволяє трактувати інтеграційні рішення як непрямий інвестиційний ресурс ПЕК.
Виявлений у роботі множинний характер прояву інноваційних ефектів інтеграції відкриває нові можливості для вирішення еколого-економічних та соціально-економічних проблем територіальних утворень, які загострюються в період трансформації економіки. У зв’язку з цим ІУР слід розглядати як інструмент санації підприємств, фактор соціально-економічного та еколого-економічного оздоровлення територій. Однак, при існуючому рівні норм екологічних зборів мотиви для реалізації еколого-орієнтованих рішень відсутні, що додатково актуалізує доцільність інтеграційних процесів у ПЕК.
Забезпечення ефективності реалізації ІУР потребує створення методики оцінювання комплексу ефектів з точки зору різних рівнів територіально-виробничої та управлінської ієрархії. Запропонована у роботі модель комплексного оцінювання ефективності зазначених рішень, яка передбачає оцінювання їх мікро-, мезо- та макроекономічної ефективності і враховує результати взаємовпливу окремих ефектів на різних рівнях, може бути використаною керівниками підприємств, науково-дослідними установами чи органами державної влади.
Економічно виправданою та такою, що відповідає вимогам забезпечення ЕКБ країни, є активізація інтеграційних процесів у нафтопромисловій сфері, що пояснюється не лише проблемами сировинного забезпечення вітчизняних НПЗ, наповненням внутрішнього ринку нафтопродуктами, але й можливістю підвищення їх конкурентоспроможності за рахунок максимально можливого завантаження потужностей і активізації на цій основі інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації технологічних інновацій з метою підвищення глибини переробки нафти, що дозволить поряд з іншим обмежити імпорт високооктанових нафтопродуктів, зміцнюючи тим самим конкурентоспроможність економіки.
Необхідне врахування можливих негативних ефектів інтеграції при формуванні та удосконаленні правової бази створення і функціонування вертикально-інтегрованих структур управління. Законодавство має балансувати економічні інтереси окремих СГ та соціально-економічні інтереси територіальних утворень, що потребує посилення ролі державних інституцій. Розвиток інтеграційних процесів у ПЕК є лише складовою в системі заходів щодо його реформування і тому ефективність ринкових перетворень у даній сфері та економіці загалом потребує реалізації комплексу взаємопов’язаних заходів, адже в іншому випадку інтеграційні рішення матимуть мінімальний ефект.
На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:

Міністерствам вугільної промисловості, палива та енергетики України використовувати рекомендації щодо реформування ПЕК в напрямку активізації інтеграційних процесів між його суб’єктами з метою створення умов для зменшення собівартості виробництва ПЕР, зростання конкурентоспроможності СГ та вирішення соціально-економічних проблем у паливній та енергетичній галузях економіки;
Міністерству економіки України звернути увагу на теоретичні положення, які обґрунтовують доцільність реалізації ІУР в ПЕК з точки зору підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також санації окремих підприємств, в тому числі соціально значимих;
Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів у сфері економіки застосовувати теоретичні та практичні положення дисертації щодо впливу ІУР у ПЕК на конкурентоспроможність об’єктів різних рівнів аналізу.