КОГНІТИВНИЙ РЕСУРС ПІДВИЩЕННЯ СТРЕС-СТІЙКОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ (на прикладі студентів ВНЗ фізкультурного профілю)

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОЛОСОВ АНДРІЙ БОРИСОВИЧ

УДК 796.015.15:15

КОГНІТИВНИЙ РЕСУРС ПІДВИЩЕННЯ СТРЕС-СТІЙКОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ
(на прикладі студентів ВНЗ фізкультурного профілю)

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
Гринь Олександр Романович

Київ 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень............................................................................
Вступ.................................................................................................................
Розділ 1. Проблема вивчення когнітивного ресурсу як детермінанти
підвищення стрес-стійкості у спортивній діяльності..
1.1. Концептуальні підходи та теоретичні положення у вивченні когнітивних факторів стрес-стійкості суб’єкта спортивної діяльності.........................................................................................
1.2. Значення когнітивних можливостей для підвищення стрес-стійкості у спорті.
1.2.1. Місце когнітивних функцій в процесі формування стійкості до стресових навантажень....
1.2.2. Соціально-когнітивні фактори стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів.
1.2.3. Значення стильових особливостей когнітивної сфери в обумовленні стрес-стійкості.....
1.2.4. Стратегії копінг-поведінки спортсменів як детермінанти стрес-стійкості...
1.3. Шляхи розширення можливостей когнітивної сфери для підвищення стійкості спортсменів до стресогенних умов спортивної діяльності.....
Висновки до розділу 1...
Розділ 2. Методи та організація дослідження..
2.1. Методи дослідження..
2.1.1. Аналіз науково-методичної літератури ......
2.1.2. Констатуючий експеримент.................................................
2.1.3. Формуючий експеримент.....................................................
2.1.4. Методи математичної статистики..
2.2. Організація дослідження
Розділ 3. Дослідження ресурсних можливостей когнітивної сфери для підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів.
3.1. Особливості оцінок дії стрес-факторів кваліфікованими спортсменами в спортивній діяльності...
3.2. Організація когнітивного ресурсу кваліфікованих спортсменів....
3.2.1. Експериментальне обґрунтування системного підходу в дослідженні когнітивного ресурсу кваліфікованих спортсменів......................
3.2.2. Змістовна характеристика структурних компонентів когнітивного ресурсу особистості спортсмена.
3.2.3. Взаємозв’язки компонентів когнітивного ресурсу з оцінками інтенсивності дії стрес-факторів...
3.3. Особливості композицій когнітивного ресурсу кваліфікованих спортсменів.........................................................
3.3.1. Специфіка композицій компонентів когнітивного ресурсу спортсменів різних спеціалізацій..
3.3.2. Особливості композицій когнітивного ресурсу у спортсменів різного рівня кваліфікації...
3.3.3. Гендерні особливості виявлення можливостей когнітивної сфери кваліфікованих спортсменів.................
Висновки до розділу 3...
Розділ 4. Розробка та впровадження тренінгу активізації когнітивного ресурсу” як засобу підвищення стійкості спортсменів до стресових навантажень.........................................
4.1. Зміст та структура тренінгу активізації когнітивного ресурсу”......................................................................................
4.2 Особливості застосування тренінгової програми в процесі психологічного супроводу спортивної діяльності.
4.3 Аналіз та узагальнення результатів впровадження тренінгу активізації когнітивного ресурсу”..........................
Висновки до розділу 4...
Розділ 5. Обговорення результатів досліджень......
Практичні рекомендації
Висновки.........
Список використаних джерел...
Додатки...

ВСТУП
Актуальність. Активне включення психологічної науки в розробку проблеми пошуку та реалізації психічних можливостей людини відображає актуальну значущість впровадження психологічних технологій у процес професійної підготовки спеціалістів різноманітних сфер діяльності. Це питання набуває особливого значення в умовах набуття професійної освіти студентської спортивної молоді, адже саме цей віковий період попри великі фізичні та психічні навантаження, відзначається активним включенням студентів до занять спортом, істотна частина з яких досягає значних результатів. Необхідність підвищення рівня психологічної підготовленості студентів-спортсменів обґрунтована тим, що в сучасному спорті часто виникає необхідність перебувати в умовах високого психоемоційного напруження, коли успішність дій визначається рівнем розвитку спеціальних умінь, які забезпечують надійність виступів у емоційно складних та стресових змагальних ситуаціях.
Формування психологічних умінь тісно пов’язано з розвитком особистісної стрес-стійкості спортсмена, навички до формування та підвищення якої ґрунтуються на розширенні специфічних ресурсних можливостей психіки, що впливають на ефективність вирішення завдань тренувальної та змагальної діяльності.
Поняття психологічний ресурс” пов’язане із реалізацією такого дослідницького підходу, який передбачає, з одного боку, виявлення резервних, незадіяних можливостей психіки, а з іншого, використання гнучкої стратегії побудови дій та вчинків, заснованих на адекватному підході оцінки та аналізу конкретних ситуацій, що виникають у різноманітних умовах навчальної та спортивної діяльності.
Одною з провідних детермінант стрес-стійкості в спорті є когнітивний ресурс особистості спортсмена. Через нього відбувається активне засвоєння інформації, потрібної для формування необхідних навичок, здійснюється пристосування пізнавальних структур психіки спортсмена, на основі яких формується загальна стратегія ефективного отримання та використання інформації, що впливає на реалізацію рухових дій.
Особлива цінність когнітивного ресурсу проявляється в умовах напружених ситуацій в різних умовах спортивної та навчально-тренувальної діяльності, де він виконує функцію одного з провідних регуляторів психічного стану спортсмена, забезпечуючи надійність виконання поставлених завдань.
На необхідність врахування інтелектуально-пізнавальних аспектів підготовки спортсменів та їх значення у формуванні стійкості до факторів змагального стресу вказується у роботах багатьох вітчизняних дослідників, серед яких А.Ц.Пуні (1979), Б.А.Вяткін (1981), Ю.Я.Кисельов (1983), Ю.Л.Ханін (1983), А.В. Родіонов (1995), Платонов В.М. (1997, 2004), О.А.Чернікова (2002), Г.В.Ложкін (2003), Р.М.Загайнов (2005) та ін. [35, 69, 98, 126, 137, 141, 147, 176], а також зарубіжних авторів: R.E.Smith (1986), T.Оrlik (1992), D.Gould (1993), J.Taylor (1997), С.Cooper (2000) та ін. [186, 224, 226, 228]. В дослідженнях цих та інших вчених підкреслюється значення таких чинників, як: критичність мислення, передбачення загрозливих подій, перцептивні здібності, мислительні образи як випереджені елементи самопочуття та поведінки, самоконтроль, а також інших когнітивних факторів, розвиток та регуляція яких підвищує толерантність спортсмена до умов психічного стресу.
Управління ресурсами когнітивної сфери особистості дає можливість істотно збільшити можливості свідомого контролю за власними діями, підвищити рівень компетентності спортсмена, впливаючи на більш раціональну організацію процесу підготовки та виступів на змаганнях, розширити межі усвідомлення механізмів виникнення несприятливих емоційних станів, а також значно збагатити варіативність поведінкових реакцій в складних та стресогенних ситуаціях.
Науково-практична доцільність вивчення когнітивного ресурсу спортсменів студентського віку обумовлена:
· збільшенням значущості психологічної складової підготовки спортсменів, особливо до виступів у відповідальних змаганнях;
· важливістю свідомих механізмів регуляції діяльності в складних та екстремальних ситуаціях навчальної та спортивної діяльності;
· розширенням психологічних меж безпечного функціонування особистості студента-спортсмена.
Очевидним є те, що чітко сформувалась тенденція до детермінації стресових станів когнітивними чинниками особистості. Такий напрям не тільки визнає домінування суб’єктивних факторів над об’єктивними, а й визначає можливі стратегії їх подолання або уникнення.
Водночас науковий підхід до проблеми стресу, який враховував би вивчення когнітивних ресурсів, залишається недостатньо розробленим, що підтверджується відсутністю системного аналізу можливостей когнітивної сфери особистості. Це визначає актуальність та необхідність дослідження цієї теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану НДР у галузі фізичної культури та спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету України з питань фізичної культури та спорту за темою 1.3.9. Дослідження психологічних резервів особистості в процесі професійної підготовки спеціаліста галузі фізичного виховання та спорту” (Державний реєстраційний номер № 0102U006133) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №8 від 31 жовтня 2006 року). Роль автора полягала у розробці поняття когнітивний ресурс особистості студента-спортсмена”, визначенні його структурних елементів, встановленні особливостей компонентів ресурсу у спортсменів різних спеціалізацій та рівнів кваліфікації, а також їх ролі у забезпеченні стійкості до факторів змагального стресу.
Мета дослідження теоретико-емпіричне визначення когнітивних чинників, які виступають в якості ресурсу підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів студентського віку.
Завдання дослідження:
1. Дослідити проблематику вивчення можливостей когнітивної сфери як засобу підвищення стрес-стійкості особистості.
2. Вивчити змістовні характеристики структурних компонентів когнітивного ресурсу.
3. Встановити композиційні особливості когнітивного ресурсу у спортсменів-студентів різних спортивних спеціалізацій.
4. Виявити специфіку використання компонентів когнітивного ресурсу спортсменами-студентами різного рівня кваліфікації.
5. Розробити тренінг активізації когнітивного ресурсу” та обґрунтувати ефективність його застосування в процесі психологічного супроводу підготовки спортсменів-студентів.
Об'єкт дослідження когнітивна сфера особистості спортсменів студентського віку.
Предмет дослідження структурно-динамічні компоненти когнітивного ресурсу, які виступають факторами підвищення стрес-стійкості спортсменів-студентів.
Методи дослідження. Вибір методів визначався необхідністю системного вивчення досліджуваного феномену, отримання достовірних даних, коректної математичної обробки отриманих даних. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи: теоретичні (аналіз науково-методичної літератури щодо проблеми дослідження), що дозволив виявити, узагальнити і систематизувати різноманітні підходи, бачення та практичний досвід з проблеми дослідження; емпіричні (психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий), психологічне інтерв’ю, тестування, анкетування), на основі яких досліджено особливості когнітивного ресурсу спортсменів-студентів та доведено ефективність формуючого експерименту; методи психологічного втручання (психодіагностика, психогімнастика, ситуаційно-рольові ігри, психодрама); методи математичної статистики (кореляційний, непараметричний дисперсійний, факторний аналіз).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:
- обґрунтовано ресурсний підхід до вивчення детермінант психологічної стійкості особистості як перспективний напрям наукових досліджень;
- вперше запропоновано структуру когнітивного ресурсу спортсменів студентського віку та вивчено його складові компоненти;
- виявлено особливості композицій когнітивного ресурсу у спортсменів-студентів різних спортивних спеціалізацій та кваліфікаційних рівнів;
- розширено існуючі наукові дані про сутність поняття психологічного, зокрема когнітивного, ресурсу;
- запропоновано тренінгову програму, спрямовану на розширення та активізацію можливостей когнітивної сфери.
Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних прийомів підвищення стрес-стійкості та рекомендацій до їх впровадження, що можуть бути застосовані в процесі здійснення психологічного супроводу підготовки студентів-спортсменів. Отримані дані можуть бути використані для подальших досліджень вивчення психологічних ресурсів, включені до навчальних програм з психології фізичного виховання та спорту, використані при підготовці фахівців зі спеціальності психологія спорту”, тренерів, а також для слухачів факультетів підвищення кваліфікації.
Впровадження результатів дослідження відбувалося в процесі здійснення психологічного супроводу підготовки спортсменів збірних команд України з легкої атлетики, акробатичних стрибків та хокею на траві під час підготовки до Всеукраїнських та Всесвітніх універсіад, Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи, що підтверджується відповідними актами впровадження. Матеріали досліджень також було використано для оновлення та доповнення відповідних розділів програм з таких навчальних дисциплін, як «психологія спорту», «практична психологія», «психологічний супровід спортивної діяльності», «теорія і методика спортивного тренування» для навчальних закладів, на базах яких проводилися дослідження, що також підтверджено довідками.
Особистий внесок автора полягає у визначенні поняття когнітивний ресурс”, виділенні його структурних компонентів, підборі методик для вивчення, у запропонуванні методів розширення та активізації ресурсних можливостей когнітивної сфери, що сприяють підвищенню особистісної стрес-стійкості. У 7 статтях написаних у співавторстві, дисертанту належить постановка концептуальної ідеї дослідження, аналіз та узагальнення експериментальних даних та висновки.
Апробація результатів дисертації. Головні положення роботи доповідались на кафедральних конференціях і засіданнях кафедри психології та педагогіки НУФВСУ (Київ, 20032007) та кафедри психології ЦІППО (Київ, 2006 2007), а також на наступних науково-практичних форумах: на VІІІ та Х Міжнародних науково-практичних конференціях Молода спортивна наука України” (Львів, 2004, 2006); V та VI Міжнародній науково-практичній конференції Фізична культура, спорт і здоров’я нації” (Вінниця, 2004, 2006); Міжнародному семінарі IAAF для тренерів з легкоатлетичних метань (Київ, 2005); ІХ Науковому міжнародному конгресі Олімпійський спорт і спорт для всіх” (Київ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції психологів фізичної культури та спорту «Рудиковские чтения» (Москва, 2006), на Міжнародній науково-практичній конференції «Генези буття особистості» (Київ, 2006).
Публікації. Основні положення дисертаційних досліджень відображено у 18 наукових публікаціях, з яких чотири у фахових виданнях, затверджених ВАК України, чотирнадцять у спеціалізованих наукових журналах, збірниках наукових конференцій та матеріалах міжнародних конгресів. У семи статтях, написаних спільно з іншими науковцями, авторові належить щонайменше 50% поданого теоретичного та експериментального матеріалу.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку використаних джерел та 14 додатків. Текст дисертаційної роботи викладено на 177 сторінках, містить 33 таблиці, 15 рисунків. У роботі використано 237 джерел наукової та спеціальної літератури, з яких 24 іноземні.

bibliography

Висновки
1. Аналіз літературних джерел з проблеми дослідження дозволив встановити існування різних поглядів та концептуальних підходів щодо використання ресурсних можливостей психічної сфери для забезпечення стрес-стійкості спортсмена та виявити відсутність системного аналізу ресурсів когнітивної сфери психіки.
Використання поняття психологічний ресурс” пов’язано з формуванням дослідницького підходу, який, з одного боку, передбачає виявлення резервних, невикористаних можливостей психіки, а з іншого, орієнтований на використання адекватних підходів до оцінки та аналізу конкретних ситуацій, що виникають у різноманітних умовах спортивної діяльності, гнучку стратегією побудови дій та вчинків, спрямованих на їх вирішення.
2. Когнітивний ресурс спортсмена визначається як система інтелектуально-пізнавальних можливостей психіки, що організують стратегію ефективного отримання та використання інформації необхідної для формування та реалізації рухових дій.
Встановлено, що когнітивний ресурс охоплює різні напрями психічної активності, що впливають на забезпечення стрес-стійкості спортсмена, на основі яких формується його структурна організація. Найбільш вивченими компонентами є когнітивні процеси (сприйняття, увага, пам’ять, мислення тощо), психологічні установки, особистісна оцінка та самооцінка. Найменш вивченими є когнітивні стилі, психологічні переконання та атрибуції, стратегії дій в стресових ситуаціях тощо.
Визначено ефективні напрями психолого-педагогічного втручання, які дають змогу корегувати та розширювати ресурсні можливості когнітивної сфери, якими є: підвищення особистісної компетенції спортсменів, корекція пізнавальних викривлень та помилок, вироблення навичок психологічного аналізу та оцінки, розробка стратегії дій у стресових ситуаціях.
3. Експериментально обґрунтовано структуру когнітивного ресурсу, складовими якого є функціональний, оцінювальний, стильовий, соціально-когнітивний та когнітивно-поведінковий компоненти, описано системний характер його організації та зв’язок кожного з компонентів з оцінками інтенсивності дії стрес-факторів. Найбільша частка зафіксованих кореляційних зв’язків припала на стильовий компонент 34 %; середні значення розподілились між соціально-когнітивним компонентом 20 %, оцінювальним компонентом 20 % та когнітивно-поведінковим компонентом 18%; найменша частка припала на функціональний компонент 10%. Встановлено, що значущість компонентів може відрізнятись у різні періоди підготовки спортсмена.
4. Ступінь використання та композиція компонентів когнітивного ресурсу залежить переважно від тривалості змагальних дій та характеру взаємодії з суперником. Найбільш активно використовують ресурсні можливості когнітивної сфери спортсмени циклічних та ігрових видів спорту, у яких час змагальних дій є найтривалішим, а форма взаємодії з суперником має безпосередній характер. Частка загальної дисперсії актуалізованих в першому факторі компонентів когнітивного ресурсу у представників цих видів спорту відповідно охоплює 25,56 та 20,62 %. У інших спортсменів, тривалість змагальних дій яких є відносно швидкоплинною, а форма взаємодії з суперником носить опосередкований характер (тобто швидкісно-силові та складнокоординаційні види спорту) частки дисперсії становили відповідно 19,51 та 18,19 %, що свідчить про менш активне використання ресурсів когнітивної сфери. Ще менше значення було зафіксовано у спортсменів-єдиноборців (17,56 %), проте тут було виявлено більшу кількість актуалізованих у факторі показників когнітивного ресурсу, що свідчить про проміжне їх положення за ступенем активності використання ресурсних можливостей когнітивної сфери.
5. З ростом кваліфікації відбувається значне підвищення ролі когнітивного ресурсу в забезпеченні стрес-стійкості спортсменів. Зокрема, суттєво підвищується значення стильового, соціально-когнітивного та когнітивно-поведінкового компонентів. Частка загальної дисперсії виявлених у першому факторі показників у майстрів спорту міжнародного класу склала 25,6 %, що більше ніж у спортсменів І розряду на 8,9 %, кандидатів у майстри спорту на 16,36 % та майстрів спорту на 43,82 %. Змінюється також і ієрархічність композицій, яка очевидно відповідає ступіню актуальної значущості компонентів когнітивного ресурсу на різних етапах вдосконалення спортивної майстерності.
6. Виявлено особливості в оцінках інтенсивності дії стрес-факторів спортсменами різної кваліфікації. Атлети з низьким рівнем кваліфікації достовірно відрізняються від спортсменів з високим рівнем кваліфікації, демонструючи більш високу чутливість до дії змагальних стрес-факторів, (Н = 7,89; р < 0,05) та зовнішніх чинників стресу (Н = 7,51; р < 0,05), висококваліфіковані більшою мірою є чутливими до факторів з актуальною дією до початку змагань (Н = 11,44; р < 0,01) та внутрішніх чинників стресу (Н = 10,04; р < 0,01).
7. Запропоновано тренінг активізації когнітивного ресурсу”, спрямований на розширення та актуалізацію когнітивних ресурсів, який є ефективним засобом підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів. Основними напрямками психологічного втручання є аналіз та корекція особистісних чинників, що детермінують стрес-стійкість. Такими чинниками є особливості перебігу психічних функцій, індивідуально-своєрідні способи переробки інформації, які обумовлюють певний стиль реагування людиною на події; явища обмеження та викривлення інформації, що відбуваються внаслідок ірраціональних переконань, неконструктивних психологічних установок, надмірно песимістичних атрибутивних схем, очікування малореалістичних результатів; малоефективні стратегії подолання стресових ситуацій.
8. У ході проведення тренінгу, спортсмени стали більш раціональними у переконаннях, зокрема стосовно вимогливості до інших (Т = 5; р < 0,05) та низького рівня власної фрустраційної толерантності (Т = 5; р < 0,05); менш емоційно ставились до стресових ситуацій (Т = 3,5; р < 0,05) та більш оптимістично пояснювали причини власних досягнень (Т = 1; р < 0,04); демонстрували більш продуктивний рівень психічних функцій, що відобразилось на характеристиках ефективності уваги (Т = 0; р < 0,01), швидкості перенесення інформації у зорово-руховій системі (Т = 0; р < 0,01), продуктивності запам’ятовування інформації (Т = 3; р < 0,03) та раціональності мислення (Т = 2,5; р < 0,05); продемонстрували меншу залежність від факторів «поля» (Т = 5; р < 0,05); а також виявили зміни, характерні для більш стійкої до стресу поведінки (Т = 2,5; р < 0,02).
За підсумками експерименту було досягнуто зниження інтенсивності дії стрес-факторів з актуальною дією до змагань (Т = 2,5; р < 0,05), зовнішніх факторів стресу (Т = 2,5; р < 0,05), а також інтегрального показника дії стрес-факторів (Т=2,5; р<0,05). Істотне зниження значень зафіксовано і в оцінці факторів змагального стресу (Т = 5,5; р = 0,09) та внутрішніх факторів стресу (Т = 5; р = 0,06).
9. В результаті роботи доведено, що активне використання ресурсних можливостей когнітивної сфери, незалежно від рівня кваліфікації та спеціалізації спортсмена, значно підвищує рівень особистісної стійкості до факторів стресу та суттєво впливає на результативність виступів.
встановлено, що завчасне виявлення таких особистісних детермінант змагального стресу, як полезалежний тип поведінки, надмірне перебільшення значущості (катастрофізація) подій, виражений песимістичний стиль пояснення причин здобутків та поразок, висока емоційність у проблемних ситуаціях з високим ступенем вірогідності зменшує виникнення несприятливих психічних станів.
Перспективним напрямком подальших наукових досліджень, пов¢язаних із підвищенням рівня психологічної підготовленості спортсменів-студентів, зокрема формування їх психологічної стійкості, може бути дослідження ресурсних можливостей, що стосуються інших психічних сфер, наприклад емоційної, мотиваційної, вольової тощо, а також створення на цій основі моделі сукупного психологічного потенціалу спортсмена.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абабков В.А., Перре М. Адаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, терапии. СПб.: Речь, 2004. 166 с.
2. Алексеев А.В. Преодолей себя! М.: Физкультура и спорт, 2003. 280 с.
3. Алексеев А.В. Психическая подготовка в теннисе. Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. 113 с.
4. Альбуханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991, - 299 с.
5. Аронсон Э., Уилсон Т., Эукерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. 560 с.
6. Аткинсон Р.Л. Введение в психологию: Пер. с англ. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. 672 с.
7. Базаров Г.М., Гребняк В.П., Струкуленко В.М. Психофизиологический комплекс для исследования эмоционально-волевой устойчивости // Республ.науч.конф. «Научные проблемы физического развития студентов и повышение их работоспособности». Донецк, 1984. С.65 66.
8. Баландин В.И. Психофизиологические резервы повышения эффективности соревновательной деятельности //Пути мобилизации функциональных резервов спортсмена. Л.: ГДОИФК им.Лесгафта, 1984. С.98 106.
9. Бандура А. Социально-когнитивная теория //Личность: теории, эксперименты, упражнения. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 864 с.
10. Бандура А. Теория социального научения: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 2000. 320 с.
11. Барабанщиков В.А. Системная организация и развитие психики // Психологический журнал. Т.24 2003. - № 1. С.29 46.
12. Барабанщиков В.А., Ломов Б.Ф. Системный подход к исследованию психики // Психологический журнал. Т.23 2002. № 4. С.27 38.
13. Барабанщиков В.А., Носуленко В.Н. Системность. Восприятие. Общение. М.: ИПРАН, 2004. 480 с.
14. Бендас Т.В. Гендерная психология: Уч. пособ. СПб.: Питер, 2006. 432 с.
15. Блеер А., Шебалов А. Методы диагностики и профилактики нарушений состояния организма при боевом стрессе // Спортивный психолог. - 2004. - №1. С.34 39.
16. Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А. Личность в спорте. М.: Советская Россия, 1987. 160 с.
17. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психический стресс // Психологический журнал. Т.17. 1996. № 4. С.64 75.
18. Бодров В.А., Обознов А.А. Система психологической регуляции стрессустойчивости человека-оператора //Психологический журнал. Т.21 2000. № 4. С.32 40.
19. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие и преодоление. М.: ПЕР СЭ, 2006. 528 с.
20. Брайт Дж., Джонс Ф. Стресс. Теории, исследования, мифы. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК 2003. 352 с.
21. Вайнштейн Л.М. Психология в пулевой стрельбе. М.: ДОСААФ, 1981. 142 с.
22. Ванек М., Гошек В. Актуальные вопросы психологической подготовки спортсмена // Психология и современный спорт. М.: Физкультура и спорт, 1982. С.112 120.
23. Васильев В.Н. Здоровье и стресс. М.: Знание, 1991. 160 с.
24. Вісковатова Т.П. Фізична культура і розвиток вищих психічних функцій // VI Міжнародна науково-практична конференція Молода спортивна наука України”: Зб.наук.праць. Львів, 2003 Вип.7. Т.1. С.15 17.
25. Виноградова Л.В. Интеллектуальный контроль как способ интерпретации эмоционально-трудных жизненных ситуаций // Психологический журнал. Т.25 2004. №6. С.21 28.
26. Возненко О.П., Мельник И.М. Проблема психодиагностики устойчивости спортсмена к стрессу // Материалы ІІ междунар. науч.-практ. конфер., посвящ. 100-летию современного олимпийского движения. Харьков: ХаГИФК, 1994. С.50 51.
27. Волков И.П., Сурков Е.Н. К проблеме психофизиологических ресурсов спортсмена //Пути мобилизации функциональных резервов спортсменов. Л.: РДОИФК им. П.Ф.Лесгафта. 1984. С.106 115.
28. Волков Н., Олейников В. Стресс и адаптация в процессе тренировки // IV Міжнародний науковий конгрес Олімпійський спорт і спорт для всіх”. К.: Олімпійська література, 2000. С.21.
29. Волянюк Н.Ю. Особливості вибору стратегій копінг-поведінки тренерів-викладачів //Соціальна психологія. 2005. №4. С.101 112.
30. Воронова В.И. Психологическое сопровождение спортивной деятельности в футболе. - К.: Федерация футбола Украины, 2001. - 136 с.
31. Воронова В.И., Шутова С.Е. Особенности проявления внимания у спортсменов высокой квалификации // Наука в олимпийском спорте. 2004. №2. С.76 81.
32. Воронова В.И., Шутова С.Е. Психологические аспекты совершенствования спортивного мастерства // Wychowanie Fizyczne I Sport: VI Miedzynarodowy kongres naukowy. Warszawa. 2002. С.519 520.
33. Воронова В.И., Шутова С.Е. Сравнительная характеристика проявления свойств внимания у спортсменов, специализирующихся по современному пятиборью и велоспорту // VIII Международный конгресс «Олимпийский спорт и спорт для всех». М.: СпортАкадемПресс, 2004. С.262 294.
34. Вяткин Б.А. Системный междисциплинарный подход к преодолению соревновательного стресса в зависимости от индивидуальности спортсмена //Всемирный научный конгресс «Спорт в современном обществе. М.: Физкультура и спорт, 1980. 188 с.
35. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. М.: Физкультура и спорт, 1981. 112 с.
36. Вяткин Б.А. Устойчивость к психическому стрессу как метаиндивидуальная характеристика лиц педагогических профессий / Фізична культура, спорт та здоров’я нації // Збірн.наук.праць. Вип.5. Вінниця: ДОВ Вінниця”, 2004. С.332 336.
37. Вяткин Б.А., Ложкин Г.В. Интегральная индивидуальность человека в спортивной деятельности // Наука в олимпийском спорте. 2002. №1. С.88 98.
38. Гейвин Х. Когнитивная психология. СПб.: Питер, 2003. 272 с.
39. Гладкова С. Аутотренинг. Антистрессовые методики. Ростов н/Д: Феникс, 2002. 320 с.
40. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. завед. М.: Изд. центр «Академия», 2000. 228 с.
41. Годфруа Ж. Что такое психология ?: пер с франц. В 2 т. М.: Мир, 1999. 376 с.
42. Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Функциональная структура действия. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 208 с.
43. Горская Г.Б., Дидусь Е.И., Костюков В.В. Особенности эмоционального выгорания и coping-стратегий спортсменов в пляжном волейболе / IХ Міжнародний науковий конгрес Олімпійський спорт і спорт для всіх”, К.: Олимпийская литература, 2005. С.123.
44. Горюнова Н.Б., Дружинин В.Н. Операционные дискрипторы когнитивного ресурса и продуктивность решения тестовых задач и задач-головоломок // Психологический журнал. Т.22. 2001. №4. С.21 29.
45. Гринберг Дж. Управление стрессом. СПб.: Питер, 2002. 496 с.
46. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Исследование влияния когнитивных способностей акробатов на их психоэмоциональное состояние // VIII Международний научный конгресс Олимпийский спорт и спорт для всех”. Алма-Ата, 2004. С.172 174.
47. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Психологічні фактори підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів // Зб.наук.пр.: Актуальні проблеми фізичної культури і спорту”. - 2005. - №5. С.81-84.
48. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Социально-когнитивный фактор повышения стрессустойчивости квалифицированных спортсменов // IХ Міжнародний науковий конгрес Олімпійський спорт і спорт для всіх”. К.: Олимпийская литература, 2005. С.125.
49. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Активизация когнитивного ресурса как средство повышения стрессустойчивости спортсменов // Материалы междунар. науч. конфер. психологов физ. культ. и спорта «Рудиковские чтения», М.: ООО «Анита Пресс», 2006. С.98 100.
50. Гринь О.Р., Колосов А.Б., Ковальчук В.І., Давидов П.О. Особливості використання можливостей когнітивної сфери спортсменами-єдиноборцями //Фізична культура, спорт та здоров’я нації // Збірн.наук.праць. Випуск 6. Вінниця: тов Планер”, 2006. С.381385.
51. Громова Е.А. Эмоциональный стресс и его роль в механизмах памяти // Актуальные проблемы стресса. Кишенев: Штинца, 1976. С.79 87.
52. Дополнительное образование специалистов: аннотированный указатель авторефератов дисертаций на соискание ученой степени кандидата, доктора наук. Психолого-педагогическое сопровождение / Сост. Н.Н.Лагусева, Г.Н.Диниц. Вып.7. М.: Советский спорт, 2004. 216 с.
53. Жаров П.А. О психофизиологических предпосылках успешности обучения приемам саморегуляции эмоциональных состояний // Психология и современный спорт. М.: Физкультура и спорт, 1982. С.178 182.
54. Загайнов Р.М. Проклятие профессии: бытие и сознание практического психолога. М.: Смысл, 2001. 572 с.
55. Загайнов Р.М. Ради чего? Записки спортивного психолога. М.: Совершенно секретно, 2005. 256 с.
56. Закс Л. Статистическое оценивание: Пер. с нем. - М.: Статистика, 1976. 310 с.
57. Зинченко Т.М. Память в экспериментальной и когнитивной психологии. СПб.: Питер, 2002. 320 с.
58. Ивойлов А.В. Помехоустойчивость движений спортсмена. М.: Физкультура и спорт, 1986. 110 с.
59. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. СПб: Питер, 2004. 702 с.
60. Ильин Е.П. Психофизиология физического воспитания: Учеб.пособ. М.: Просвещение, 1980. 198 с.
61. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб: Питер, 2001. 752 с.
62. Каменюкин А.Г., Ковпак Д.В. Антистресс-тренинг. СПб.: Питер, 2004. 192 с.
63. Каташинский Н.В., Сопов В.Ф. Рефлексивная саморегуляция стресса в экстремальных условиях контраварийной подготовки военных водителей // Спортивный психолог. 2004. №2. С.21 26.
64. Келер Л. Шимко В. Психологические особенности повышения уровня эмоционально-волевой регуляции спортсмена // IV Міжнародний науковий конгрес Олімпійський спорт і спорт для всіх”. К.: Олімпійська література, 2000. С.47.
65. Келли Дж. Когнитивное направление в теории личности // Теории личности. СПб.: Питер, 2002. 580 с.
66. Кенани Слим Бен Рида. Индикаторы психологического климата спортивной команды: Дис. канд.физ.восп.: 24.00.01. К., 2006. 196 с.
67. Кириленко Т. Гармонізація стресових станів: технологія творчих переживань // IV Міжнародний науковий конгрес Олімпійський спорт і спорт для всіх”. К.: Олімпійська література, 2000. С.52.
68. Кириченко М.П., Погорелов В.Н. Влияние стресс-лимитирующей системы на психофизическое состояние и уровень выносливости у спортсменов в ответ на холодовой фактор // V Всеукраїнська науково-практична конференція Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”. Одеса: Чорномор’я, 1999. С.45 46.
69. Киселев Ю.Я. Оценка эмоционального возбуждения в реальных условиях соревновательной деятельности // Стресс и тревога в спорте. М.: Физкультура и спорт, 1983. С.99 107.
70. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. М.: Наука, - 1983. 368 с.
71. Клиническая психология / Под ред. М.Перре, У.Бауманна. СПб.: Питер, 2002. 1312 с.
72. Клименко В.В. Психомоторные способности юного спортсмена, К.: Здоровье, 1987. 165 с.
73. Когнитивная психология / Под ред. В.Н.Дружинина, Д.Н.Ушакова. М.: ПЕР СЭ, 2002. 480 с.
74. Когнитивная терапия депрессии / А.Бек, А.Раш, Б.Шо, Г.Эмери. СПб.: Питер, 2003. 304 с.
75. Колосов А.Б., Рациборинська Н.В. Соціально-психологічні наслідки тривалої спортивної діяльності // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Збірн.наук.праць. Вип.4. Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця”, 2001. С.295 297.
76. Колосов А.Б., Рациборинська Н.В. Вивчення впливу спортивних тренувань на формування та розвиток когнітивних функцій спортсменів-акробатів 14-16 років //VI Міжнародна науково-практична конференція Молода спортивна наука України”: Збірн.наук.праць. Львів, 2002. Вип.6. Т.1. С.115 116.
77. Колосов А.Б. Когнітивні здібності як ресурс подолання стресових ситуацій в спорті // VIII Міжнародна науково-практична конференція Молода спортивна наука України”: Збірн.наук.праць. Львів, 2004. Вип.8. Т.1. С.180 183.
78. Колосов А.Б. Изучение психологических ресурсов спортсмена в контексте преодоления стрессовых ситуаций //Материалы VII междунар. науч. сессии БГУФК и НИИФКиС РБ по итогам науч.-исслед.работы за 2003 г. Минск: БГУФК, 2004. С.368 369.
79. Колосов А.Б. Аналіз когнітивних чинників підвищення стрес-стійкості у спорті // Спортивний вісник Придніпров’я, 2004. № 6. С.50 52.
80. Колосов А.Б. Структура когнітивного ресурсу як фактора підвищення стрес-стійкості в спорті // Фізична культура, спорт та здоров’я нації// Зб.наук.пр. Випуск 5. Вінниця: ДОВ Вінниця”, 2004. С.362 366.
81. Колосов А.Б. Особливості когнітивного стилю кваліфікованих спортсменів та його значення в підвищенні стрес-стійкості // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2005. № 2 3. С.120 123.
82. Колосов А.Б. Атрибутивный механизм формирования установки у спортсменов в эмоциогенной ситуации // IХ Міжнародний науковий конгрес Олімпійський спорт і спорт для всіх”. К.: Олимпийская литература, 2005. С.153.
83. Колосов А.Б. Актуалізація когнітивного ресурса як умова стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів //Х Міжнародна науково-практична конференція Молода спортивна наука України”: Збірн.наук.праць. Львів, 2006 Вип.10. Т.4 1. С.119 125.
84. Колосов А.Б. Когнітивний ресурс підвищення стійкості спортсменів до стресових ситуацій // Соціальна психологія. 2006. №5. С.155 162.
85. Колосов А.Б. Особливості дії стрес-факторів у спортивному середовищі //Збірн.наук.праць Ін-т.психол. ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка К.: «Логос», 2006. Т.7 Вип.9. С.124 132.
86. Колосов А.Б. Активізація ресурсних можливостей когнітивної сфери атлетів в процесі психологічного супроводу спортивної діяльності // Вест. Харьк.нац.ун. им.В.Н.Каразина. Сер. психология. 2006. №740. Вып.36. С.104 107.
87. Колосов А.Б. Гендерні відмінності у використанні когнітивного ресурсу спортсменами-студентами / Вісник. Збірн.наук.стат. Київськ.міжнар.ун. Сер.: Психологічні науки. Вип. 9. К.: КиМУ, 2006. С.58 65.
88. Конопкин О.А., Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции деятельности //Психологический журнал. № 3. 1987. С. 18 26.
89. Коссов Б.Б. Принципы изучения психических состояний и проблема саморегуляции деятельности спортсмена //Психология и современный спорт. М.: Физкультура и спорт, 1982. С.51 57.
90. Костюк Г.С. Мислення і його розвиток // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - С. 184 -251.
91. Кретти Брайент Дж. Психология в современном спорте: Пер. с англ. 1978. 224 с.
92. Крупник Е.П., Лебедева Е.Н. Психологическая устойчивость личностных конструктов в период взрослости // Психологический журнал. Т.21 2000. №6. С.12 23.
93. Куликов Л.В. Психологическое исследование: Методические рекомендации по проведению. СПб.: Речь, 2002. 184 с.
94. Купер К., Крамп Дж. Методика исследования стресса и спортсменов // Стресс и тревога в спорте. М.: Физкультура и спорт, 1983. С.136 146.
95. Легун О.М. Розвиток у педагогів орієнтації на суб’єкт-суб’єктну взаємодію у процесі післядипломної освіти: Дис. канд.психол.наук: 19.00.07. К., 2005. 200 с.
96. Леонова А.Б. Комплексная стратегия анализа профессионального стресса: от диагностики к профилактике и коррекции // Психологический журнал. Т.25 2004. №2. С.75 85.
97. Ложкин Г.В. Психологические состояния как индикатор самореализации спортсмена // IV Міжнародний науковий конгрес Олімпійський спорт і спорт для всіх”. К.: Олімпійська література, 2000. С.71.
98. Ложкин