Когутницький Валерій Валерійович. Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення




  • скачать файл:
  • title:
  • Когутницький Валерій Валерійович. Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення
  • Альтернативное название:
  • Когутницкий Валерий Валерьевич. Гигиеническая оценка экологической среды сельских районов Донецкой области и ее влияния на онкологическую заболеваемость населения
  • The number of pages:
  • 200
  • university:
  • Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк
  • The year of defence:
  • 2005
  • brief description:
  • Когутницький Валерій Валерійович. Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення: дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2005








    Когутницький В.В. Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення. Рукопис.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Донецький державний медичний університетім. М. Горького, Донецьк, 2005.
    Дисертація присвячена проблемі гігієнічної оцінки стану довкілля в сільській місцевості в індустріалізованих районах і визначення диференційної значущості екологічних факторів у формуванні онкологічної захворюваності сільського населення.
    Встановлено, що повітряне середовище в сільських населених пунктах містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина з яких постійно знаходиться в концентраціях, що перевищують ГДК (2,3±0,06 - 32,6±0,2% проб).
    Питна вода в сільських населених пунктах значно відрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення (питома вага проб з відхиленням від гігієнічних норм коливається від 4,5 до 80,9 %).
    Ґрунт сільськогосподарських територій і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів промислового походження в концентраціях, що перевищують ГДК: мідь у 9,3- 22, ртуть - 1,23-12,4, цинк - 1,26-19,7, свинець - 1,16-5,26, олово -1,37-2,3, молібден - 12-28, хром - 13,4-116,4 разів та інші .
    Онкологічна захворюваність сільського населення поділяється за локалізацією на 19 видів, а за поширеністю на 11 рівнів. Найвищі рівні характерні для частоти онкологічних захворювань легень (42,96±1,8 випадків на 100000), шлунка (27,59±1,4 випадків на 100000), шкіри (22,5±1,3 випадків на 100000), молочної залози (12,65±1,0 випадків на 100000).
    Розроблено принципи і заходи оптимізації охорони й оздоровлення еколо-гічного середовища в сільській місцевості та індивідуальної профілактики онкологічної захворюваності сільського населення.












    1. Проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове вирішення наукового завдання встановлення закономірностей формування онкологічної захворюваності сільського населення під впливом екологічних факторів. На основі гігієнічної оцінки ролі навколишнього середовища в детермінації онкопатології обґрунтовані і сформульовані принципи і заходи профілактики виникнення злоякісних новоутворень серед сільських жителів екокризового регіону.
    2. Повітряне середовище в сільських населених місцях Донецької області містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина яких постійно знаходиться в концентраціях вище ГДК (2,3±0,06 32,6±0,2% проб). У повітряному середовищі сільських районів постійно реєструється 3,4 бенз(а)пірен у концентраціях вище ГДК (від 1,08 до 3,28 мг/м3). Сумарна концентрація шкідливих хімічних речовин у повітряному середовищі складає 4,3-21,5 мг/м3, комплексний показник забруднення знаходиться в межах 2,6-15,0.
    3. У водойми сільської місцевості Донецької області скидаються у великих кількостях агропромислові стічні води (0,6 тис./м3/чол/рік) і отрутохімікати (0,57 кг/чол/рік). Якість питної води в сільських населених місцях істотно розрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення питома вага проб з відхиленнями від гігієнічних норм складає в середньому 24,8% (від 4,5 до 80,9%).
    Ґрунт сільськогосподарських полів і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів антропогенного походження в концентраціях, які перевищують ГДК і показники на еталонних земельних угіддях (заповідник "Хомутівський степ").
    4. Середні показники онкологічної захворюваності сільського населення екокризового регіону складають 213,9±5,7 випадків, максимальні 457,0 випадків, а мінімальні 84,0 випадків на 100000 чоловік. Субмінімальні вікові показники реєструються до 30 років (12,9 випадків на 100000 чол.), субмаксимальні після 70 років (1040,9 випадків), а вище середніх після 40 років (266,2 випадків на 100000 чоловік).
    Найбільш високі рівні онкологічної захворюваності сільського населення характерні для новоутворень органів дихання (42,96±1,8оо), шлунка (27,59±1,4оо), шкіри (22,5±1,3оо) і молочної залози (17,65±1,0оо), а найменші - для новоутворень щитовидної залози (2,52±0,2оо) і стравоходу (2,89±0,2оо).
    5. Онкологічна захворюваність серед сільського населення хвилеподібно і рівномірно підвищувалася з початку 70-х років, а з середини 80-х років почався її різкий підйом, який закінчився до кінця 90-х років ХХ сторіччя. За останні 30 років онкологічна захворюваність сільських жителів Донецької області підвищилася на 65,5% і стабілізувалася на рівні 290-300 випадків з коливаннями до 350-460 випадків на 100000 населення.
    6. Тривале (15-20 років) проживання сільського населення в умовах повітряного середовища, забрудненого широким спектром (більше 20) шкідливих хімічних речовин, характеризується генералізованим канцерогенезом, що виявляється в підвищеній онкологічній захворюваності з різноманітною локалізацією новоутворень (18 локалізацій). Особливо значно зростає частота виникнення новоутворень органів дихання (у 1,8 разів), травлення (у 1,4 2,5 рази), сечостатевої системи (у 1,7 разів), шкіри (у 1,5 разів) і крові (у 1,5 1,8 разів).
    7. Метали, які містяться в ґрунтах сільських районів у концентраціях вище природних фонових можуть виступати як фактори ризику, так і антиризику щодо онкологічної захворюваності сільського населення.
    Властивості фактора онкоризику має комплекс таких металів, як хром, нікель, берилій, свинець, ртуть, цинк. Тривале проживання в населених пунктах із забрудненим важкими металами ґрунтом призводить до значного нагромадження їх в організмі людини, при цьому такі популяції населення мають більш високий рівень онкозахворюваності. При наявності в ґрунті групи легких металів (магній, літій, барій, вісмут, молібден) у підвищених концентраціях (вище фонових) відзначаються більш низькі рівні онкологічної захворюваності сільського населення.
    8. Незбалансована за мінеральним складом питна вода виступає як фактор ризику виникнення онкологічної патології серед сільського населення, особливо по новоутвореннях органів травлення, сечостатевої системи і крові. Збалансована за складом і концентрацією мікроелементів питна вода виступає як інтенсивний фактор антионкоризику.
    9. Забруднення ґрунту сільськогосподарських полів отрутохімікатами на фактично існуючому рівні (28,9±0,3% проб вище ГДК) вірогідно не впливає (p>0,05) на показники онкологічної захворюваності рільників. Тривалі (15-20 років) прямі контакти з отрутохімікатами, які мають властивості матеріальної кумуляції, сприяють підвищенню частоти виникнення онкопатології серед даної групи сільськогосподарських робітників, особливо по новоутвореннях органів дихання і шлунка.
    10. Проведені дослідження довели необхідність посилення по багатьох параметрах екологічного моніторингу в сільській місцевості, суспільної й індивідуальної профілактики онкологічних хвороб, дозволили сформулювати принципи і заходи удоскрналення системи оздоровлення й охорони сільського природного середовища, попереджувального і поточного санітарного нагляду за ним, а також проведення первинної профілактики онкологічних хвороб серед сільського населення. Впровадження їх у практику охорони здоров'я сприяло підвищенню за 5 років ефективності поточного санітарного нагляду у вигляді зменшення кількості джерел забруднення на 20-35%, збільшення проб повітря без відхилення від ГДК на 10-15%, збільшення кількості проб питної води, відповідних Держстандарту, на 20-25%, зменшення кількості проб ґрунту з перевищенням ГДК по важких металах на 30-45%. Це позитивно вплинуло на динаміку онкологічної захворюваності сільського населення (її ріст призупинився в 60% районів, з'явилась тенденція до зниження частоти виникнення новоутворень трахеї, бронхів і легень у 40% сільських районів).
  • bibliography:
  • -
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА