Кокот Володимир Романович. Токсиколого-гігієнічна характеристика пестициду "Полікарбацин" і гігієна праці в умовах його виробництва та застосування

brief description

Кокот Володимир Романович. Токсиколого-гігієнічна характеристика пестициду "Полікарбацин" і гігієна праці в умовах його виробництва та застосування: дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2004

Кокот В. Р. Токсиколого-гігієнічна характеристика пестициду Полікарбацин” і гігієна праці в умовах його виробництва та застосування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.
За результатами комплексних досліджень науково обґрунтовано ГДК полікарбацину в повітрі робочої зони 1,0 мг/м3. Виявлено його тиреотропну дію. Підтверджено алергічний характер контактних дерматитів, що можуть виникати під час виробничого контакту з полікарбацином та встановлено посилення шкірної алергічної реакції за одночасної дії на організм пестициду та ультрафіолетового опромінення. В токсичних дозах препарат викликає розвиток мутацій у статевих клітинах самців щурів.
В умовах виробництва та застосування можливе надходження препарату в повітря робочої зони в концентраціях, що перевищують обгрунтований гігієнічний регламент. Встановлено зв’язок між надходженням препарату в повітря робочої зони та рівнями захворюваності працівників, що зайняті у його виробництві.
На підставі проведених досліджень запропоновано комплекс санітарно-технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних оздоровчих заходів.

На основі результатів токсикологічних, епідеміологічних та гігієнічних досліджень виявлено особливості біологічної дії полікарабцину, оцінено вплив його на стан здоров’я працівників в умовах виробництва та застосування.

У токсикологічних експериментах з пероральним та інгаляційним надходженням препарату в організм дослідних тварин встановлено, що він відноситься до малотоксичних пестицидів з вираженими кумулятивними властивостями (Ккум 1,92) та небезпечний з огляду на можливість розвитку хронічного інгаляційного отруєння (Zch= 6,47).
Біологічна дія полікарбацину за інгаляційного надходження проявляється у порушенні функціонального стану центральної нервової системи, гепатотоксичності, змінах гематологічного статусу, ураженні нирок, органів дихання, порушенні окисно-відновних процесів.
За тривалого інгаляційного надходження полікарбацину в організм на пороговому рівні (3,4 мг/м3) виявляється його тиреотропна дія, що полягає у зниженні активності колоїду та компенсаторній гіперплазії тиреоїдного епітелію.
Встановлено пороги гострої та хронічної інгаляційної дії полікарбацину на рівнях 22,0 та 3,4 мг/м3відповідно.
Дерматити, що можуть виникати під час роботи з полікарбацином, мають алергічний характер. Шкірна алергічна реакція посилюється за одночасної дії на організм пестициду та ультрафіолетового опромінювання.
Полікарбацин в токсичних дозах викликає розвиток домінантних летальних мутацій (80 мг/кг) та впливає на стан гонад самців білих щурів (40 мг/кг), що свідчить про потенційну небезпеку препарату.
Епідеміологічними дослідженнями встановлено зв’язок між рівнями захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та умовами праці у виробництві полікарбацину. Найвищі показники захворюваності спостерігались у професійних груп, умови праці яких супроводжуються надходженням у повітря робочої зони полікарбацину в концентраціях, що перевищують обґрунтований гігієнічний регламент.
За результатами досліджень науково обґрунтовано гігієнічний регламент допустимого вмісту полікарбацину у повітрі робочої зони (ГДК) 1,0 мг/м3(ІІ-й клас небезпеки).
Для умов сільськогосподарського застосування полікарбацину рекомендовано термін безпечного виходу на оброблені пестицидом ділянки третя доба. З гігієнічної точки зору, доцільно механізувати процеси дозування та приготування робочих розчинів препарату.
Розроблений комплекс санітарно-технічних і гігієнічних заходів дозволив зменшити рівні забруднення виробничого середовища полікарбацином та мінімізувати негативний вплив препарату на організм працівників. Обгрунтовано перелік лабораторно-діагностичних методів (дослідження стану щитоподібної залози; виявлення алергічної чутливості до препарату; визначення кількості сульфгідрильних груп, активності пероксидази та каталази в крові) для проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, що мають виробничий контакт з пестицидом.