Колеснік Ярослав Федорович. Динаміка захворюваності на рак тіла матки та клініко-генеалогічне обгрунтування формування груп ризику

brief description

Колеснік Ярослав Федорович. Динаміка захворюваності на рак тіла матки та клініко-генеалогічне обгрунтування формування груп ризику: дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. - К., 2004

Колеснік Я.Ф. Динаміка захворюваності на рак тіла матки та клініко-генеалогічне обгрунтування формування груп ризику. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія - Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2004.
У дисертації обгрунтовано нове вирішення проблеми ранньої діагностики та профілактики РТМ шляхом впровадження у клінічну практику медико-генетичного консультування хворих та їх родичів із родин з сімейним раковим синдромом.
Виявлено стрімке зростання захворюваності на РТМ за звичайними і стандартизованими показниками жіночого населення м.Біла Церква та південного регіону Київської області. При клініко-генеалогічному обстеженні 262 хворих на РТМ, 190 хворих на ЗГЕ,190 практично здорових жінок, отримано відомості загалом про 9693 родичів І і П ступеня спорідненості. Доведено, що у схильності до розвитку РТМ мають значення фактори спадковості та інші фактори (в т.ч. шкідливі фактори зовнішнього середовища), відповідно 45,6±7,2% і 54,4±7,2%.
У хворих на РТМ та ЗГЕ виявлено первинно-множинні злоякісні пухлини (синхронні та метахронні) і агрегацію пухлин різного генезу, що відповідає сімейному раковому синдрому І типу. У родичів пробандів І ступеня спорідненості встановлено прямий кореляційний зв’язок між РТМ і злоякісними пухлинами органів жіночої репродуктивної системи, що дозволяє розглядати останній в якості фактора ризику до розвитку РТМ. У хворих на ЗГЕ встановлено збільшення кількості аберацій хромосом у лімфоцитах периферичної крові, що свідчить про нестабільність геному у цих хворих.
Розраховано індивідуальний рекурентний ризик розвитку онкологічної патології у родичів хворих на РТМ. Для впровадження в клінічну практику розроблено організаційно-методичний принцип реєстру ракових родин для систематизації спадково-обумовлених форм РТМ з метою подальшого моніторингу, ранньої діагностики, профілактики і лікування раку.

У дисертації обґрунтовано нове вирішення проблеми ранньої діагностики і профілактики РТМ шляхом впровадження у клінічну практику медико-генетичного консультування хворих та їх родичів із родин з сімейним раковим синдромом.
1. Встановлено зростання темпу росту онкогінекологічної захворюваності жінок м. Біла Церква за 1986-2002 рр. на 9,9% при середньорічному темпі приросту 0,6% і відносна стабілізація аналогічних показників серед жінок
13
14
південного регіону Київської області (за українським стандартом 2000 р.). Захворюваність жінок на РТМ у м. Біла Церква і південному регіоні Київської області достовірно зросла (р<0.001) за українським стандартом 2000 р. відповідно з 17,70/0000до 28,20/0000і з 11,50/0000до 16,40/0000при середньорічних темпах прироросту відповідно 3,4% і 2,5%.
2. Доведено, що у схильності до розвитку РТМ мають значення фактори спадковості та інші фактори (у тому числі шкідливі фактори зовнішнього середовища), конкретний внесок яких відповідно становить 45,6±7,2% і 54,4±7,2%, що дозволяє відносити РТМ до мультифакторної патології. Розраховано індивідуальний рекурентний ризик розвитку онкологічної патології у родичів хворих на РТМ, який залежить від кількості онкологічних хворих у родині і значно збільшується при хворих на рак батьках.
3. У хворих на РТМ виявлено первинно-множинні злоякісні пухлини (синхронні і метахронні) і агрегацію злоякісних пухлин різного генезу (рак органів жіночої репродуктивної системи, шлунково-кишкового тракту та інші) у 41,2% родоводів хворих на РТМ, що є характерною ознакою сімейного ракового синдрому першого типу.
4. У родоводах хворих на ЗГЕ (в 1,6 рази) частіше, ніж у практично здорових жінок, спостерігаються онкологічні захворювання, у тому числі РТМ (у 1,5 рази), гормонально-метаболічні порушення (в 1,6 рази), патологія щитоподібної залози (у 12 разів), що свідчить про спільні фактори патогенезу ЗГЕ і РТМ. Виявлена асоціація злоякісних пухлин у родоводах хворих на ЗГЕ, як і у хворих на РТМ, відповідає сімейному раковому синдрому першого типу. У хворих на ЗГЕ встановлено збільшення кількості аберацій хромосом у лімфоцитах периферичної крові до 3,84±0,66% проти 0,67±0,20% у контролі, що свідчить про нестабільність геному у цих хворих.
5. Визначені клініко-генеалогічні критерії для формування груп генетичного ризику розвитку злоякісних пухлин у родичів хворих на РТМ. Одержані дані є підставою для проведення медико-генетичного консультування родин хворих на РТМ з метою формування груп ризику і проведення селективного скринінгу.
6. Розроблено організаційно-методичний принцип медико-генетичного консультування онкологічних хворих шляхом створення реєстру ракових родин для систематизації спадково обумовлених форм РТМ. Реєстр ракових родин на базі онкологічного диспансеру може бути інформаційною базою даних щодо спадково обумовлених форм раку у даному регіоні, а також використовуватись для профілактики, діагностики і лікування онкологічних захворювань.