Колодяжна Олена Іванівна. Статистична оцінка виробництва і споживання електроенергії в Україні

brief description

Колодяжна Олена Іванівна. Статистична оцінка виробництва і споживання електроенергії в Україні: дис... канд. екон. наук: 08.03.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004

О.І.Колодяжна Статистична оцінка виробництва і споживання електроенергії в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01. Статистика. Київський національний економічний університет, Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методологічних та практичних питань статистичного аналізу виробництва і споживання електроенергії в Україні.
В роботі проведений аналіз функціонування та розвитку енергетики у нерозривному зв’язку зі станом економічної безпеки України.
Розглянута система показників, яка характеризує ресурсний і виробничий потенціал енергетичного сектору у взаємозв’язку з рівнем економічного розвитку країни.
Виявлені та описані тенденції виробництва, споживання та втрат електроенергії в мережах загального користування.
Здійснений аналіз тенденцій споживання електроенергії за видами економічної діяльності, оцінені структурні зрушення в складі електроспоживачів.
Адаптовано модель гармонійного аналізу для оцінювання сезонності виробництва електроенергії.
Проаналізовано динаміку енергоспоживання в Україні у контексті загальносвітових тенденцій.
Адаптовано індексну модель для визначення впливу енергоспоживання та енергетичної ефективності на рівень економічного розвитку країни.
Розширено аналіз енергетичної ефективності з використанням показника енергоємності, який обчислюється офіційною статистикою України.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення методологічних принципів статистичного аналізу виробництва і споживання електроенергії в Україні. Результати проведеного комплексного статистичного аналізу дозволяють зробити такі висновки:

Енергетика є домінуючим фактором економічного зростання та національної безпеки країни, глибокий зв’язок якої з усіма галузями економіки та соціальною сферою визначає її особливе місце у розвитку сучасного суспільства. Це вимагає проведення всебічного статистичного аналізу розвитку енергетики, результати якого є підґрунтям для прийняття економічних та політичних рішень, визначення орієнтирів енергетичної політики держави.
Одним з найпотужніших інформаційних джерел енергетичної статистики є електробаланс, у якому узгоджуються процеси формування обсягів електроенергії та їх використання за основними цільовими спрямуваннями. Комплексна оцінка показників електробалансу у взаємозв’зку з макроекономічними характеристиками дозволяє розширити його аналітичні можливості у визначенні рівня розвитку електроенергетичної галузі і аналізі ефективності використання електроенергії.
В Україні незважаючи на позитивні зрушення щодо врегулювання законодавчої бази енергетичного сектора та пов’язану з цим сформовану в останні роки тенденцію до поступового нарощення виробництва електроенергії, стан енергетичної галузі залишається достатньо складним. У 2002 році усіма типами електростанцій було вироблено 173,7 млрд.кВт-год електроенергії, що становить лише дві третини виробництва 1991 року при скороченні потужностей на 5%. Визначений методом екстраполяції трендів очікуваний обсяг виробництва електроенергії у 186,7 млрд.кВт-год показує, що за умови збереження комплексу причин, які формували тенденції у електровиробництві, у 2004 р. можна очікувати лише досягнення рівня виробництва 1996 р., який в 1,5 рази нижчий 1991 р.
Кризова ситуація, що виникла в енергетичному секторі, об’єктивно є результатом загального несприятливого економічного стану. Недовикористання потужностей ТЕС, зношеність їх матеріальної бази, нерівномірність поставок палива та погіршення його структури і якості призвели до двократного скорочення виробництва електроенергії тепловими станціями та підвищення рівня їх негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Попри негативне ставлення громадськості до мирного атому аналіз реального стану теплової енергетики, обмеженість та складність видобування органічних видів паливно-енергетичних ресурсів за наявності великих природних запасів уранових та цирконієвих руд свідчить про те, що для України економічно виправданою альтернативою є розвиток атомної енергетики. Стабільність та безпечність роботи останніми роками атомних електростанцій при поступовому підвищенні КВВП забезпечують Україні гідне місце серед найбільших ядерних держав світу. Розраховані територіальні індекси використання потужностей (до середнього світового рівня) дають підстави стверджувати, що рівень використання потужностей АЕС в Україні не відрізняється від значень цього показника у лідерів виробництва атомної енергії. У 2002 році в Україні середній коефіцієнт використання встановленої потужності становив 75,2%.
Електроенергетика є однією з традиційно сезонних галузей промисловості, що пов’язане з сезонним попитом на вироблену електроенергію, який зростає в осінньо-зимовий період. Використання моделі гармонійного аналізу дало можливість виявити, що сезонний ритм електровиробництва зумовлений сезонністю роботи теплових електростанцій.
За роки незалежності в Україні споживання скорочувалось більш швидкими темпами, ніж виробництво. Якщо в 1991 році споживання електроенергії становило 86,5% валового виробництва, то до 2002 року співвідношення зменшилось на 7,6 п.п. Основною причиною такої ситуації є недосконалість обліку та відсутність належної системи контролю за рухом електроенергетичних потоків, що сприяє розвитку тіньової економіки.
Тривале нарощення протягом десятиліть обсягів виробництва енергоємної продукції призвело до того, що Україна перетворилась з експортера електроенергії в імпортера. Енергоємність ВВП збільшилась (з урахуванням споживання первинних ресурсів) на 33% і стала у 2-4 рази вища за середній рівень в європейських країнах.
За допомогою індексної моделі виявлені особливості динаміки енергоспоживання і енергетичної ефективності в Україні порівняно з країнами Східної Європи та СНД. Незважаючи на імпортозалежний енергетичний баланс за 1981-1997 рр. душове енергоспоживання в Україні зросло майже в 1,5 рази при зменшенні енергетичної ефективності вдвічі.
Українська енергетика має деформовану структуру споживання енергетичних ресурсів, що впливає на темпи економічного розвитку. Вихід з кризової ситуації передбачає: раціоналізацію структури енергоспоживання, зміну пропорцій первинних енергоноресурсів на користь власних (вугілля), зменшення частки імпортованого палива (природного газу) з одночасною диверсифікацією джерел імпорту.