КОМПЕТЕНТНА ПРАВОСВІДОМІСТЬ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

УДК 340.11:(342.534.2+347.174)

Званчук Андрій Володимирович

КОМПЕТЕНТНА ПРАВОСВІДОМІСТЬ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Дудченко Валентина Віталіївна,
доктор юридичних наук, заслужений юрист України,
професор кафедри теорії держави і права НУ «ОЮА»

Одеса – 2012

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Компетентнісний підхід: методологічне й теоретичне підґрунтя………………………………………………………. 11
1.1. Професійна діяльність, як передумова формування компетентності: сутність і теоретичне обґрунтування……………
11
1.2. Категорії компетентнісної парадигми в теоретичній юриспруденції (компетенція, компетентність, компетентнісний підхід) ….……….
30
1.3. Феноменологія компетентнісного підходу в контексті трансформаційних процесів сучасного суспільства…………………
46
Висновки до першого розділу…………………………………………… 60
Розділ 2. Поняття й призначення компетентної правової свідомості………….………………………………………………………….
63
2.1. Поняття й види правової свідомості…..…………………………….. 63
2.2. Компетентна правосвідомість як вид правової свідомості….……… 80
2.3. Роль компетентної правової свідомості у формуванні та функціонуванні правової реальності…………………………………
102
Висновки до другого розділу……………………………………………… 120
Розділ 3. Шляхи формування компетентної правосвідомості………... 123
3.1. Професійне самовизначення як передумова компетентної правосвідомості………………………………………………………...
123
3.2. Правова соціалізація у формуванні компетентної правосвідомості... 138
3.3. Професіоналізація та фахова підготовка як ключові критерії формування й закріплення компетентної правової свідомості
154
Висновки до третього розділу…………………………………………….. 170
Висновки……………………………………………………………………... 174
Список використаних джерел………………………………………....... 179

ВСТУП

Актуальність теми. У Конституції нашої держави проголошено, що Україна є правовою та соціальною державою. Безумовно, закріплення та розвиток зазначених ідей зумовлено будівництвом таких відносин між державою й населенням, які б, з одного боку, дозволяли ефективно реалізовувати та захищати права й свободи громадян, а з іншого – формували у свідомості людей позитивні уявлення щодо етики й естетики дії держави та ефективності здійснення права.
Формування в людини різних рівнів осягнення права, її ставлення до правових явищ є сферою правосвідомості. Будучи ключовим елементом правової реальності, правова свідомість є безпосереднім джерелом правопорядку. У правосвідомості відображуються процеси гносеологічної, оціночно-критичної та регулятивної функцій відображення у свідомості сутності й ролі права.
Загальнотеоретичне обґрунтування компетентної правової свідомості пов'язано не лише з вивченням суто правових явищ, але з осягненням факторів правової соціалізації та освіти. Компетентна правова свідомість складається не стихійно, а у довготривалому процесі засвоєння й вироблення людиною стійких уявлень про право та правові інститути.
Світ у ХХІ столітті розвивається дуже динамічно, це зумовлює переосмислення багатьох традиційних категорій, установлення та обґрунтування появи нових феноменів правової реальності. До таких новітніх категорій слід віднести компетентну правову свідомість як самостійний рівень у структурі правосвідомості.
Ці процеси інтеграції і глобалізації встановлюють певні умови для співіснування сучасних держав. Останнім десятиліттям в Україні відбувається переорієнтація оцінки результату освіти з понять «підготовленість», «освіченість», «загальна культура», «вихованість» на поняття «компетенція», «компетентність».
Тобто робиться суттєва ставка на компетентнісний підхід як один із шляхів розвитку українського суспільства. Переорієнтація зі знаннєвої парадигми на діяльнісну носить об'єктивний характер. Глибокі зміни у сфері виробництва перетворюють трудову діяльність на різновид багаторівневої праці. Значна частина населення нашої планети перебуває в офіційних трудових відносинах, а виконання трудових обов'язків людей пов'язано з твердим знанням певних правових норм. Зміни в характері й змісті праці мають потребу в реалізації нових, адекватних підходів як до організації освітнього процесу, так і до його правового закріплення. Яким буде світ через кілька десятиліть, важко собі уявити, але, безумовно, фахівець XXΙ століття повинний володіти не тільки знаннями, вміннями, навичками, а й компетенцією. Тобто він має бути підготовлений не тільки на основі традиційного знаннєвого підходу, а й на підставі компетентнісного підходу.
Компетенція передбачає розвиток у людині здатності орієнтуватися в розмаїтті складних і непередбачуваних робочих ситуаціях, мати уявлення про наслідки своєї діяльності, а також нести за них відповідальність.
Важливим є також те, що носії компетентної правосвідомості є особами, яким притаманна соціально-активна поведінка. Бо саме в діяльності реалізується компетенція. Причому в діяльності, яка відповідає правовим приписам. Саме такі особи вбачаються «соціальною» основою існування правової та соціальної держави.
З огляду на зазначені положення набуває актуальності дослідження природи, особливостей, поняття, ролі й місця в правовій реальності такого специфічного правового явища, як компетентна правова свідомість, яка виступає важливим суб’єктивним підґрунтям права, правопорядку, правової держави. У зв'язку з цим дедалі очевиднішою стає потреба дослідження компетентної правової свідомості як правової категорії в багатоплановій сукупності концепцій правосвідомості, для більш ефективного функціонування правової реальності.
Дослідженню філософського, суспільно-політичного та правового аспектів категорії «правова свідомість» присвячені праці багатьох учених, які є представниками різних наук. Зокрема, проблемам правосвідомості присвячено праці С. С. Алексєєва, В. К. Бабаєва, Р. С. Байніязова, О. О. Бандури, В. М. Баранова, П. П. Баранова, В. Д. Берназа, П. П. Богуцького, Ю. М. Грошевого, С. Д. Гусарєва, О. Д. Джури, С. О. Дружилова, В. В. Дудченко, А. Є. Жалінського, І. О. Ільїна, Д. А. Керімова, Я. В. Кічука, М. І. Козюбри, М. П. Колеснікова, А. Ф. Крижановського, С. І. Максимова, В. В. Мухіна, Ю. М. Оборотова, Н. М. Оніщенко, О. М. Полякова, Д. А. Потопейко, П. М. Рабіновича, А. Р. Ратінова, О. Ф. Скакун, С. С. Сливки, М. Я. Соколова, О. Д. Тихомирова, Ю. О. Тихомирова, І. Є. Фарбера, В. О. Чефранова та ін. Проте поза сферою вивчення залишається дослідження компетентної правосвідомості як самостійного рівня правової свідомості, що формується на основі поєднання онтологічних, гносеологічних, аксіологічних та діяльнісних уявлень про право.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» «Наступність та оновлення як тенденції розвитку держави і права сучасної України» і входить у комплексну наукову тему Національного університету «Одеська юридична академія» «Юридичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (державний реєстраційний номер – 0110U000671).
Мета й завдання дослідження. Основною метою роботи є вдосконалення й розвиток наукових уявлень щодо категорії правової свідомості, визначення місця й ролі поняття компетентної правосвідомості у структурі правової свідомості, дослідження взаємозв'язку між компетентнісним підходом і процесом формування та закріплення компетентної правової свідомості.
Для досягнення цієї мети поставлені й такі дослідницькі завдання:
проаналізувати та теоретико – методологічно обґрунтувати компетентнісний підхід;
установити мету, сутність й сферу прояву професійної діяльності;
визначити сенс й проаналізувати зіставлення категорій «компетенція» й «компетентність»;
виявити вплив трансформаційних процесів (глобалізації та інтеграції) сучасності на функціонування компетентнісного підходу;
дослідити взаємозв'язки й взаємообумовленості між правовою свідомістю та свідомістю взагалі, проаналізувати різні підходи щодо розуміння цих категорій;
проаналізувати структуру правової свідомості й обґрунтувати місце компетентної правосвідомості як певного інституційного утворення в цій структурі;
з'ясувати суть компетентної правової свідомості та її ролі у формуванні й закріплені правової реальності;
висвітлити особливості і передумови формування компетентної правової свідомості.
Робоча гіпотеза дисертаційного дослідження пов'язана з теоретичним обґрунтуванням реального ставлення існуючої в суспільстві верстви населення, яка, не маючи юридичної освіти, має особливе ставлення (уявлення, оцінки, навички, знання, уміння та ін.) до права, яке було сформовано під впливом виконання людьми професійної діяльності.
Об'єктом дисертаційного дослідження є правова свідомість.
Предметом дослідження є компетентна правосвідомість як особливий аспект правової свідомості.
Методи дослідження. Достовірність і обґрунтованість наукових результатів базується на використанні філософсько-світоглядних підходів вивчення сутності компетентної правової свідомості, загальнонаукових і спеціально-наукових методів її дослідження.
Аксеологічний підхід є визначальним у дослідженні, оскільки саме завдяки йому розкривається цінність права, та визначаються основні напрями ціннісної характеристики правової реальності (підрозділи 2.1., 2.3.); антропологічний підхід використаний для аналізу критеріїв самовизначення й волевиявлення осіб у процесі формування компетентної правосвідомості (підрозділи 3.1., 3.2.); герменевтичний підхід розкриває нові можливості з'ясування й роз'яснення сутності й умов формування норм, регламентуючих професійну діяльність, яка виступає базисом компетентної правосвідомості (підрозділ 2.3.); діалектичний метод став основою у вивчені й осмисленні загальних закономірних зв'язків розвитку буття й свідомості, формуванні компетентної правосвідомості (підрозділи 1.1., 1.2., 1.3.); системний метод використовувався при розробці гносеологічних, понятійних і методологічних проблем обґрунтування компетентної правосвідомості в правовій сфері (підрозділи 2.2., 2.3.); використання історичного методу дозволило розглянути теоретичні погляди щодо зародження й трансформації уявлень відносно встановлення сутності категорії «правова свідомість» протягом певного періоду (підрозділ 2.1.); логіко-семантичний метод знадобився при вивченні питань зіставлення таких категорій, як: «свідомість» – «правова свідомість» – «компетентна правосвідомість» (підрозділи 1.1., 2.1.); порівняльно-правовий метод використовувався для дослідження загальних і особливих характеристик компетентнісного підходу в діяльності різних держав (підрозділи 1.3., 3.3.); формально-юридичний метод використовувався для аналізу й з'ясування змісту законодавчих актів щодо визначення понять «компетенція», «компетентність», «професійна діяльність», «повноваження» та ін (підрозділи 1.2., 3.3.).
Нормативним підґрунтям роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, матеріальні й процесуальні норми яких регулюють відносини щодо закріплення загальних понять компетенції.
Наукова новизна одержаних результатів. На дисертаційному рівні вперше проведено комплексне загальнотеоретичне дослідження поняття компетентної правової свідомості. Наукова новизна роботи визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку компетентнісного підходу в правовій реальності.
У результаті здійсненого дисертаційного дослідження отримано такі основні наукові результати:
вперше:
– запропоновано визначення поняття «компетентна правосвідомість» – як самостійний рівень правосвідомості, в якому відображається сукупність уявлень про правові явища, ставлення до них та шляхи застосування в реальному житті з боку певної верстви людей – компетентних суб'єктів (професіоналів неюридичного профілю);
– запропоновано визначення поняття «суб'єкт компетентної правосвідомості» – людина, яка не має юридичної освіти, але має високий рівень знань та змісту деяких норм, так, що головне, того, як їх застосовувати. У такої людини формуються певні, засновані на компетенції та практичному досвіді уявлення про право;
– сформульовано авторське розуміння передумов формування компетентної правосвідомості й тих чинників, що безпосередньо впливають на процеси становлення компетентнісного підходу при здійсненні професійної діяльності (серед них професійне самовизначення, правова соціалізація, самовдосконалення);
вдосконалено:
– визначення поняття правової свідомості, яка визначається як розумовий процес, у якому відбувається осягнення сутності права. У залежності від глибини такого осягнення формуються оцінки права, мотиви правової поведінки та правовий досвід;
– підходи щодо визначення ролі правової свідомості у формуванні та функціонуванні правової реальності;
– розширення класифікації рівнів правової свідомості, обґрунтування того, що вона включає такі види, як: повсякденна, компетентна, професійна та наукова правосвідомість;
набули подальшого розвитку:
– положення щодо вдосконалення процесів правової соціалізації як передумов формування компетентної правової свідомості. У цьому контексті були встановлені критерії виникнення певних мотивацій у особистості, які зумовлюють прийняття нею рішення стати професіоналом в окремій галузі;
– положення про роль категорій «діяльність» і «професійна діяльність» у процесі засвоєння феноменів правової реальності й формування компетентнісного підходу;
– положення про зіставлення категорій «компетенція» та «компетентність» у процесі загальнотеоретичного визначення й обґрунтування компетентнісної правової свідомості.
Практичне значення одержаних результатів пов'язано з формуванням цілісної картини відносно поняття компетентної правосвідомості як самостійного рівня правової свідомості.
Положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть використовуватися в:
– науково-дослідній роботі для подальшої розробки концепції та підходів щодо розуміння правової свідомості;
– навчальному процесі при викладанні таких дисциплін, як «Теорія держави і права», «Проблеми теорії держави і права»;
– правотворчій сфері при формуванні основ правової політики, визначенні напрямів загальноправової стратегії;
– правореалізаційній сфері при встановленні особою бажаних орієнтирів кар’єрного росту, а відповідно й професіоналізації та додаткової фахової підготовки;
правовиховній сфері для підвищення рівня правової культури та правової свідомості різних верств населення.
Автор упроваджував результати дослідження при проведенні семінарських занять із дисципліни «Теорія держави і права».
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі теорії держави й права НУ «ОЮА», а також були апробовані на низці наукових, науково-практичних конференцій. Зокрема, здобувач брав участь: у III-й науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих науковців м. Одеса; у Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу м. Одеса; у Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис публічного права: від встановлення до сучасності» м. Миколаїв; у Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті 2012»
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження достатньо повно та у встановлений термін опубліковані у 8 публікаціях, із них 4 статті містяться в наукових фахових виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено нове наукове завдання, що полягає у виявленні юридичної природи та структури (носії, сфери прояву) компетентної правосвідомості в Україні. Вирішення цього наукового завдання є однією з необхідних умов удосконалення юридичної практики та юридичної освіти в Україні, підвищення рівня правової культури суспільства, подальшого правового й демократичного розвитку.
Отримані в процесі дослідження результати дозволяють зробити такі висновки:
1. Компетентнісний підхід – це сукупність загальних принципів, визначених цілей та розроблених шляхів щодо максимально ефективного досягнення значущого результату у сфері професійної діяльності. Поняття компетентнісного підходу тісно пов’язано з визначенням особою свого місця у сфері трудової діяльності, питаннями вибору роду діяльності, професії, спеціальності. Сенс застосування компетентнісного підходу в правовій реальності полягає в тому, щоб у суспільстві розвивалися здатності самостійно вирішувати проблеми в різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого є і власний досвід.
2. Джерела компетентнісного підходу формуються у сфері діяльності, яка є формою буття людини у світі, її здатністю вносити зміни в дійсність. Домінуючою ознакою в сутнісній характеристиці діяльності є реалізація здатності вносити зміни, причому дуже важливо підкреслити: не «здатність вносити зміни», а саме внесення змін у об'єктивну реальність. І лише в тому разі, коли ця «здатність» втілюється на практиці, можливо ідентифікувати «діяльність». Саме на цій основі автор сформулював поняття професійної діяльності – як форми активної, оплатної, функціонально відособленої діяльності окремих індивідуальних суб'єктів права, які володіють отриманими спеціальними знаннями та набутими уміннями й навичками щодо вирішення певних професійних завдань.
3. Якщо професійна діяльність розглядається як сфера буття компетентнісного підходу, то його інституційно-категоріальними складовими виступають поняття: «компетенція» та «компетентність». Компетенція зумовлює готовність суб’єкта ефективно організовувати внутрішні та зовнішні ресурси для чіткого визначення й ефективного досягнення мети та передбачає наявність взаємопов’язаних якостей особистості, які задаються відносно певного кола предметів і процесів та необхідні для якісної продуктивної діяльності. Компетентність убачається актуалізованим комплексом компетенцій, вона актуалізує компетенції в процесі їх розвитку та самовизначення особистості щодо відповідних видів діяльності. «Компетентність» є «основою» професіоналізму, тією базою, на якій «виростає» майстерність професіонала.
4. В умовах впливу процесів глобалізації та інтеграції компетентнісний підхід особливо затребуваний, бо його застосування дозволяє подолати сталі когнітивні орієнтації вищої освіти, з іншого боку поглянути на існуючий зміст освіти, методи й засоби навчання. Саме професіоналізм зумовлює якість одержуваного результату. Це пов'язано з тим, що рівні компетенцій і компетентність розглядаються як ознаки професійної кваліфікації. Фахівець XXΙ століття повинен володіти не тільки знаннями, вміннями, навичками, але й компетенцією, тобто він має бути підготовлений не тільки на основі традиційного знаннєвого підходу, але й на підставі компетентнісного підходу.
5. Плідним у науковому плані є дослідження правосвідомості не тільки як форми сприйняття, опанування, відбиття правової реальності, а і як суб’єктивного творчого чинника, умови її існування й розвитку. Правосвідомість може виступати самостійним правозумовлюючим і правоутворюючим чинником, який здатний повноцінно конкурувати з економічною, релігійною, політичною та іншими детермінаціями.
6. Функції правосвідомості – це основні напрями сприйняття правової реальності та впливу на неї, що здійснюються відповідними способами (у певних формах) і виражають соціальну роль і призначення правосвідомості. Функції компетентної правосвідомості можна поділити на підставі її прояву стосовно правової реальності на дві групи. Це функції, здійснення яких забезпечує: 1) сприйняття правової реальності (пізнавальна, оціночна, прогностична); 2) активний вплив на правову реальність (нормореалізаційна, правового моделювання, консультативна, забезпечення соціального партнерства, комунікативна, ефективного й економного використання правових засобів, розвитку демократії, гуманізації юридичної діяльності, забезпечення самостійності в прийнятті рішень, сприяння адекватному, грамотному вираженню власних думок, суджень, умовиводів, а також фіксації, зберігання й накопичення професійного досвіду).
7. Правосвідомість визначається як різновид свідомості, певний розумовий процес, у якому відбувається осягнення сутності права, у залежності від глибини такого осягнення формуються оцінки права, мотиви правової поведінки та правовий досвід. Правосвідомість служить суб’єктивною основою права, умовою можливості його буття, самостійним чинником його існування й розвитку. Правосвідомість поділяється на види згідно з: а) формами буття правосвідомості – вирізняються інституціональна й неінституціональна правосвідомість; б) суб’єктом правосвідомості – індивідуальна й колективна; в) видами діяльності, що обслуговуються правосвідомістю, – вирізняються теоретична й практична правосвідомість; г) глибиною й формами сприйняття правової дійсності – науковий, професійний, компетентний і повсякденний рівні правосвідомості.
8. Компетентній правосвідомості властиві такі ознаки: а) її суб’єктом виступає особа, яка не має юридичної освіти, але має високий рівень знань як змісту деяких норм, так, що головне, того, як їх застосовувати. Така людина розуміє, що право є цінним і необхідним для неї. У такої людини формуються певні, засновані на компетенції та практичному досвіді, уявлення про право; б) компонентами її змісту є: компетенція, компетентність, професійна діяльність; в) специфіка пізнання правових явищ і зворотного впливу на них визначається станом основних компонентів компетентної правової свідомості, що зумовлена особливим підходом до права як інструменту досягнення мети – бути професіоналом; г) проходить обов’язкові стадії формування, характеризується особливими джерелами отримання правової інформації; д) забезпечує правопорядок даного суспільства та його подальший розвиток; є) ґрунтується на системі відповідних принципів. Останні поділяються на дві групи: 1) принципи права; 2) власне принципи професійної правосвідомості: а) етичні принципи, які визначають основи взаємодії компетентної особи з іншими суб’єктами права; б) принципи організації власної професійної діяльності та професійного саморозвитку.
9. Компетентна правосвідомість – це самостійний рівень правосвідомості, в якому відображається сукупність уявлень про правові явища, ставлення до них та шляхи застосування в реальному житті з боку певної верстви людей – компетентних суб'єктів (професіоналів неюридичного профілю). Компетентна правосвідомість пов'язана із застосуванням компетентнісного підходу. Її передумовами є професійне самовизначення та правова соціалізація.
10. Компетентна правосвідомість у правовій демократичній державі з розвиненими, сформованими структурами громадянського суспільства виступає одним із чинників, що забезпечують переведення правових ідей, сформованого правоутворювального інтересу у формально-правову нормативність.
11. Основні форми впливу компетентної правосвідомості на формування та функціонування правової реальності:
– засновано на бажанні професіонала постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень, а відповідно, знати досконально сутність певних правових норм, усвідомлювати необхідність правового регулювання суспільних відносин або шляхів і засобів його вдосконалення;
– активна участь компетентних суб'єктів (професіоналів неюридичного профілю) в обговоренні й опрацюванні реформ у сфері права, найбільш важливих концепцій і проектів нормативних правових актів.
12. Роль компетентної правосвідомості в реалізації права полягає в тому, що вона виступає одним із чинників, що забезпечують: а) максимально точне втілення норм права в соціальне життя; б) досягнення цілей правового регулювання.
13. Основними формами впливу професійної правосвідомості на процес реалізації права є такі:
– здійснення професійної діяльності, що пов'язана з необхідністю певних знань у правовій сфері;
– вплив на формування правових ціннісних орієнтацій, правових знань, правових настанов для інших суб’єктів права;
– вплив на формування суспільної думки про право й пов’язаних із ним явищ.
14. Сформовані положення про вдосконалення процесів правової соціалізації як передумов формування компетентної правової свідомості. У цьому контексті були встановлені критерії виникнення певних мотивацій у особистості, які зумовлюють прийняття нею рішення стати професіоналом у окремій галузі. Аналіз таких процесів, як нові технології навчання, розвиток професійного самовизначення, становлення фахівця-професіонала та розвиток його кар’єри дав підстави для висновку, що професіоналізація та фахова підготовка постають ключовими критеріями формування та закріплення компетентної правової свідомості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України [Електронний ресурс] : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96вр
2. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15
3. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
4. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
5. Про розвідувальні органи України [Електронний ресурс] : Закон України від 22.03.2001 р. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2331-14
6. Про освіту [Електронний ресурс] : Закон України від 23.05.1991 р. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
7. Про державну службу [Електронний ресурс] : Закон України від 16.12.1993 р. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3723-12
8. Про аудиторську діяльність [Електронний ресурс] : Закон України від 22.04.1993 р. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3125-12
9. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Електронний ресурс] : Закон України від 16.07.1999 р. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14
10. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу [Електронний ресурс] : Указ Президента України вiд 05.03.2004 р. № 278/2004. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/278/2004
11. Про визнання кваліфікацій, що відносяться до вищої освіти в європейському регіоні, 1997 року [Електронний ресурс] : Лісабонська конвенція. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_308
12. Абдюкова Н. В. Актуальні проблеми правової соціалізації / Н. В. Абдюкова // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С. Костюка АПН України / наук. ред. С. Д. Максименко. – К., 2006. – Т. VIII, вип. 1. – С. 62-76.
13. Авер’янов В. Б. Державне управління: теорія і практика / В. Б. Авер'янов. – К., 1998. – 432 с.
14. Авраменко Л. В. Наступність та запозичення в праві (загальнотеоретичні аспекти) : дис. … канд. юрид. наук / Л. В. Авраменко. – Х., 2000. – 187 с.
15. Административное право Украины / под. ред. С. В. Кивалова. – X. : Одиссей, 2004. – 880 с.
16. Акуленко В. І. На перехресті закону совісті / В. І. Акуленко. – К. : Вид во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2001. – 456 с.
17. Алексеев Н. Н. Основы философии права / Н. Н. Алексеев. – СПб. : Юрид. ин-т МВД, 1998. – 105 с.
18. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
19. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія : курс лекцій / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – К. : Генеза, 1996. – 368 с.
20. Анциферова Л. И. Способность личности к преодолению деформаций своего развития / Л. И. Анциферова // Психол. журн. – 1999. – Т. 20, № 1. – С. 6-11.
21. Асадуллин Р. М. Новые ориентиры развития профессионального образования / Р. М. Асадуллин, Л. И. Васильев, В. Г. Иванов. – Уфа, 2008. – С. 13-15.
22. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
23. Бабаев В. К. Общая теория права: Краткая энциклопедия / В. К. Бабаев, В. М. Баранов. – Н. Новгород, 1998. – 477 с.
24. Байденко В. И. Выявление состава компетенций выпускников вузов как необходимый этап проектирования ГОС ВПО нового поколения : метод. пособие / В. И. Байденко. – М. : Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 72 с.
25. Байер Д. Правосудие и правосознание / Д. Байер // Рос. юстиция. – 1999. – № 3. – С. 37-41.
26. Байниязов Р. С. Правосознание: Психологические аспекты / Р. С. Байниязов // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 34-40.
27. Байниязов Р. С. Роль правосознания в выработке и реализации государственной политики / Р. С. Байниязов // Известия вузов: Правоведение. – 1997. – № 4. – С. 173-178.
28. Байниязов Р. С. Философия правосознания: постановка проблемы / Р. С. Байниязов // Правоведение. – 2006. – № 5. – С. 15-27.
29. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини у праві / О. О. Бандура. – К., 2000. – 380 с.
30. Баранников А. В. Содержание общего образования: Компетентностный подход / А. В. Баранников. – М. : ГУ ВШЭ, 2002. – 51 с.
31. Баранов В. М. Правовая демагогия: природа, формы проявления, социальная опасность / В. М. Баранов // Северо-Кавказ. юрид. вестник. – 1998. – № 4. – С. 13-31.
32. Баранов П. П. Профессиональное правосознание работников ОВД. Теоретические проблемы / П. П. Баранов. – М., 1991. – 139 с.
33. Батуркин В. Г. Понятие и структура правового сознания / В. Г. Батуркин // История гос. и права. – 2004. – № 5 – С. 19-27.
34. Бекреев В. И. Этика права: от истоков этики и права к мировоззрению / В. И. Бекреев, И. Н. Римская. – М. : Юрайт, 1998. – 336 с.
35. Белканов Е. А. Лояльность правосознания / Е. А. Белканов // Рос. юрид. журн. – 1996. – № 3. – С. 212-217.
36. Белобородов А. Г. Образ права как смысловой уровень правового сознания и деформация процесса социализации индивида / А. Г. Белобородов // Мир психологии. – 2001. – № 2. – С. 166-177.
37. Бережнов А. Г. Теоретические проблемы правопонимания и формирования содержания права / А. Г. Бережнов // Вестник МГУ. Серия 11, Право. – 1999. – № 4. – С. 4-12.
38. Берназ В. Д. Шляхи вдосконалення профорієнтаційної роботи у приватних вузах України / В. Д. Берназ // Наук. зап. Міжнар. гуманітар. ун ту : збірник. – О. : Міжнар. гуманітар. ун-т, 2012. – Вип. 16. – 388 с.
39. Богданов В. С. Активізація розвитку творчого інтелекту в поставторитарній системі вищої освіти (світоглядно-методологічні детермінанти деяких навчальних моделей проблемного методу викладання) / В. С. Богданов, В. І. Кунченко // Проблеми освіти. – К., 1995. – № 3. – С. 51 57.
40. Богуцький П. П. Основи військового права України : курс лекцій / П. П. Богуцький, С. М. Скуріхін. – 2-е вид., перероб. та доп. – О. : Фенікс, 2011. – 343 с.
41. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности : учеб. пособие для вузов / В. А. Бодров. – М. : ПЕР СЭ, 2001. – 511 с.
42. Бойченко І. В. Філософія історії : підручник / І. В. Бойченко. – К. : Знання, 2000. – 723 с.
43. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 9-16.
44. Большой Энциклопедический словарь [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/246922
45. Бугачевская Е. В. Особенности формирования правовой культуры и правосознания предпринимателя [Електронний ресурс] / Христианский гуманитарно-экономический открытый университет. – Режим доступу: http://www.icp-ua.com/ru/osobennosti-formirovaniya-pravovoi-kultury-i-pravosoznaniya-predprinimatelya
46. Василюк И. П. К проблеме формирования ключевых компетентностей в процессе обучения / И. П. Василюк // Право и образование. – 2008. – № 5. – С. 31-38.
47. Вебер М. Смысл «свободы от оценки» в социологической и экономической науке : избр. произв. : пер. с нем. / М. Вебер ; сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова ; предисл. П. П. Гайденко. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
48. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1107 с.
49. Вітковська О. І. Психологічні умови професійного самовизначення випускників середніх шкіл у процесі професійної консультації : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія / О. І. Вітковська. – К., 2002. – 378 с.
50. Волочай С. Права и свободы человека в Украине / С. Волочай, Е. Волочай // Доступ к правосудию : материалы II Межрегион. конф., 2011. – К., 2011. – С. 7-13.
51. Вольтман Л. Политическая антропология. Исследование о влиянии эволюционной теории на учение о политическом развитии народов / Л. Вольтман. – М., 2000. – 215 с.
52. Гинзбург М. Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема / М. Р. Гинзбург // Вопр. психологии. – 1998. – № 2. – С. 158-164.
53. Гойман В. И. Правовой нигилизм: пути преодоления / В. И. Гойман // Сов. юстиция. – 1990. – № 9. – С. 31-42.
54. Головко Л. С. Професійна освіта і проблеми оптимізації структури кадрового потенціалу / Л. С. Головко // Школа і підготовка учнівської молоді до життя та діяльності в умовах ринку. – Х., 1996. – С. 41-44.
55. Головко О. І. Функції та компетенція органів ЄС у сфері соціальної політики : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.11 / О. І. Головко. – К., 2003. – 195 с.
56. Гранат Н. Л. Правосознание и правовая культура / Н. Л. Гранат // Юрист. – 1988. – № 11-12. – С. 2-10.
57. Гречин А. С. Социология правового сознания : учеб. пособие для вузов / А. С. Гречин. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 256 с.
58. Гриб В. В. Факторы, влияющие на формирование профессионального правосознания российских юристов / В. В. Гриб // История гос. и права. – 2003. – № 6. – С. 17-19.
59. Грошев А. В. Правосознание в системе оснований криминализации общественно опасных деяний / А. В. Грошев // Рос. юрид. журн. – 1997. – № 1. – С. 122-132.
60. Грошевий Ю. Роль професійної правосвідомості судді у формуванні рішення суду: кримінально-процесуальний аспект / Ю. Грошевий // Вісник Акад. правових наук України. – 2005. - №3. – С. 171-180.
61. Грошевой Ю. М. Профессиональное правосознание юристов : [Рец.] / Ю. М. Грошевой, П. М. Рабинович. // Правоведение. – 1990. – № 4. – С. 73 84.
62. Губарєва О. С. Надійність як складова необхідних професійних якостей / О. С. Губарєва // Вісник ХНУ. – Х., 2002. – № 576. – С. 56-58.
63. Губарєва О. С. Поняття психологічної підготовки професіонала в окремих наукових дослідженнях / О. С. Губарєва // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка : наук.-практ. журн. – Х., 2003. – № 2. – С. 79-84.
64. Гулевич О. А. Правосознание и правовая социализация: Аналитический обзор / О. А. Гулевич, Е. О. Голынчик. – М. : Междунар. о-во имени Л. С. Выготского, 2003. – 270 с.
65. Гуренко М. М. Правосвідомість як важлива умова гарантії прав і свобод людини і громадянина (за філософсько-правовою спадщиною І. Ільїна) / М. М. Гуренко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк : Донецьк. ін-т внутр. справ при ДНУ, 2001. – № 1. – С. 23-33.
66. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 655 с.
67. Гуссерль Э. Собр. соч. – М., 1994. – Т. 1 : Феноменология внутреннего сознания времени. – 456 с.
68. Дашин А. В. Особенности этнического правосознания в генезисе традиционной правовой культуры / А. В. Дашин // История гос. и права. – 2005. – № 9. – С. 7-10.
69. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов. – М. : ИНТОР, 1996. – 137 с.
70. Денисов О. Є. Основні положення теорії професійно-цільового навчання / О. Є. Денисов // Проблеми освіти. – К., 1996. – Вип. 6. – С. 3-8.
71. Денисова О. С. Сучасні підходи до поняття та структури правової свідомості / О. С. Денисова // Вісник Луган. ін-ту внутр. справ МВС України імені 10-річчя незалежності України. – Луганськ : РВВ ЛІВС, 2001. – Вип. 4. – С. 21-30.
72. Джура О. Д. Проблема особистого і професійного самовизначення в теорії профорієнтації (джерелознавча база дослідження) / О. Д. Джура // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : зб. наук. пр. – К. : Віпол, 2003. – С. 186-194.
73. Джура О. Д. Соціальні фактори професійного самовизначення особи / О. Д. Джура // Мультиверсум : філос. альманах. – К. : Укр. центр духовної культури, 2002. – Вип. 31.– С. 49-58.
74. Джура О. Д. Умови та ефективність професійного самовизначення особистості / О. Д. Джура // Нова парадигма : альманах наук. пр. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 34. – С. 86-100.
75. Дідук І. Становлення правової свідомості особистості в сучасних соціокультурних умовах / І. Дідук // Соціальна психологія. – 2006. – № 6. – С. 44-52.
76. Дія права : інтегративний аспект : монографія / кол. авт. ; відп. ред. Н. М. Оніщенко. – К., 2010. – 320 с.
77. Дмитрєнко Ю. М. Підходи до дослідження української правосвідомості в перехідний період розвитку суспільства / Ю. М. Дмитренко. – Х. : Вид-во ХДУХТ, 2007. – 147 с.
78. Дмитриева М. А. Уровни и критерии профессионализма: проблемы формирования современного профессионала / М. А. Дмитриева, С. А. Дружилов // Сибирь. Философия. Образование : альманах СО РАО. – Новокузнецк : Изд-во ИПК, 2000. – Вып. 4. – С. 38-46.
79. Дмитриенко Ю. М. Скрытые эффекты девиантного правосознания: ориентиры и природа синергетической методологии правового познания / Ю. М. Дмитриенко // Право і безпека. – 2004. – № 3-4. – С. 18-25.
80. Дмитрієнко Ю. М. Конкретно-історичні напрями еволюціонування та диференціації філософської, позитивної, об’єктивної форми правосвідомості та правової культури співробітників підприємств харчових виробництв, ресторанного господарства та торгівлі / Ю. М. Дмитрієнко, І. В. Дмитрієнко // Стратегічні напрями розвитку підприємств харчових виробництв, ресторанного господарства торгівлі : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., присв. 40-річчю Харків. держ. ун-ту харчування та торгівлі (17 жовтня 2007 р.) : у 2 ч. – Х. : Вид-во ХДУХТ, 2007. – Ч. 2. – С. 44-49.
81. Добрянський С. П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини : дис. … канд.. юрид. наук / С. П. Добрянський. – О., 2003. – 169 с.
82. Долгих А. Н. Феноменология профессионализма / А. Н. Долгих // Alter Idem. – М., 2009. – Вып. 2 : Феноменология реальности: конструктор и концепт. – С. 52-56.
83. Долгова А. И. Криминологические исследования взаимосвязи правосознания и преступности / А. И. Долгова // Криминологические проблемы правосознания и общественного мнения о преступности : сб. науч. тр. / под ред. И. И. Карпец. – М. ; Прага : Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1986. – С. 39-46.
84. Дружилов С. А. Психология профессионализма человека: Распространение категорий и концепций инженерной психологии на предметную область психологии профессиональной деятельности / С. А. Дружилов. – Новокузнецк : Изд-во СибГИУ, 2002. – 234 с.
85. Дружилов С. А. Психология профессионализма: Инженерно-психологический подход : монография / С. А. Дружилов. – Х. : Издат. дом «Гуманитарный центр», 2011. – 296 с.
86. Дружилов С. А. Становление профессионализма человека как реализация индивидуального ресурса профессионального развития / С. А. Дружилов. – Новокузнецк : Изд-во ИПК, 2002. – 242 с.
87. Дружилов С. А. Критерии эффективности профессионалов в условиях совместной деятельности / С. А. Дружилов // Объединен. науч. журн. – М. : ТЕЗАРУС, 2001. – № 22. – С. 73-79.
88. Дружилов С. А. Профессиональные деформации и деструкции как следствие искажения психологических моделей профессии и деятельности / С. А. Дружилов // Журн. прикладной психологии. – 2004. – № 2. – С. 12-24.
89. Дружилов С. А. Психологический синдром профессионализма / С. А. Дружилов // Ананьевские чтения-2003 : материалы науч.-практ. конф. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 2003. – С. 117-124.
90. Дружилов С. А. Психология профессионализма человека: интегративный подход / С. А. Дружилов // Журн. прикладной психологии. – 2003. – № 4-5. – С. 256-262.
91. Дубко Е. Л. К проблеме «цель оправдывает средства» / Е. Л. Дубко // Вестник МГУ. Серия 12. – 2003. – № 5. – С. 77-81.
92. Дудченко В. В. Плюралістичне праворозуміння: досягнення української юриспруденції / В. В. Дудченко // Наук. пр. Одес. нац. юрид. акад. – О. : Юрид. літ., 2006. – Вип. 26. – С. 42-54.
93. Дудченко В. В. Традиція правового розвитку: плюралізм правових вчень / В. В. Дудченко. – О. : Юрид. літ., 2006. – 304 с.
94. Дудченко В. В. До питання щодо перспектив розвитку українського права / В. В. Дудченко // Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку : зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. «Другі Прибузькі читання». – Миколаїв, 2006. – С. 123-129.
95. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность : учеб. пособие / А. Э. Жалинский. – М. : БЕК, 1997. – 330 с.
96. Зайчук О. В. Сутнісні особливості і призначення сучасного права / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права імені В. М. Корецького. – К., 2004. – Вип. 34 – С. 15-18.
97. Захарченко А. М. Господарська компетенція місцевих державних адміністрацій : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.04 / А. М. Захарченко. – Донецьк, 2006. – 225 с.
98. Званчук А. В. Компетентна правосвідомість як самостійний рівень правової свідомості / А. В. Званчук // Судова апеляція. – 2011. – № 1. – С. 34-40.
99. Званчук А. В. Компетентна правосвідомість: інституціоналізація, зміст та сфера виявлення / А. В. Званчук // Актуальні проблеми держави і права. – 2010. – № 55. – С. 680-687.
100. Званчук А. В. Онтологія компетентнісного рівня правосвідомості / А. В. Званчук // Юрид. вісник. – 2011. – № 2. – С. 136-140
101. Званчук А. В. Професійність і компетентність у правовій сфері: поняття та зіставлення / А. В. Званчук // Актуальні проблеми держави і права. – 2010. – № 56. – С. 73-79.
102. Зеер Э. Ф. Психология профессий : учеб. пособие для студ. вузов / Э. Ф. Зеер. – М. : Академ. проект ; Екатеринбург : Деловая кн., 2003. – 336 с.
103. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 34-42.
104. Ильин И. А. О сущности правосознания / А. И. Ильин. – М., 1992.
105. Ильин И. А. Теория права и государства / И. А. Ильин. – М. : Зерцало, 2003. – 297 с.
106. Ирисов Е. А. К понятию профессионализма деятельности и интеграции компетентности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/41702
107. История психологии в лицах: Персоналии / под общ. ред. А. В. Петровского ; ред.-сост. Л. А. Карпенко. – М., 2005. – 784 с.
108. Кабалкин А. Ю. Договор как основание возникновения полномочия / А. Ю. Кабалкин, Е. И. Орешин // Рос. юстиция. – 2007. – № 2. – С. 2-9.
109. Каминская В. И. Правосознание как элемент правовой культуры / В. И. Каминская, А. Р. Ратинов // Правовая культура и вопросы правового воспитания / под ред. А. Д. Бойкова. – М. : Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1974. – 234 с.
110. Капустіна Н. Б. Класичний і некласичний підходи у філософсько-правовому дослідженні феномена влади : дис. … канд. юрид. наук / Н. Б. Капустіна. – К., 2005. – 205 с.
111. Керимов Д. А. Методология права (Предмет, функции, проблемы философии права) / Д. А. Керимов. – М. : Аванта +, 2001. – 530 с.
112. Керимов Д. А. Соотношение теоретической и практической деятельности в процессе познания права / Д. А. Керимов // Сов. гос. и право. – 1980. – № 3. – С. 14-21.
113. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1972. – 262 с.
114. Кичук Я. В. Правовая компетенция – инвариантная субъективная характеристика современной студенческой молодежи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/rus/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n3_2010_st_13/
115. Климов Е. А Психология профессионального самоопределения / Е. А. Климов. – М., 2004. – 197 c.
116. Климов Е. А. Пути в профессионализм (Психологический взгляд) : учеб. пособие / Е. А. Климов. – М. : Моск. психол.-соц. ин-т : Флинта, 2003. – 212 с.
117. Клочкова А. В. Правовое сознание студенческой молодежи: результаты криминологических исследований / А. В. Клочкова // Вестник МГУ. Серия 11, Право. – 1998. – № 1. – С. 78-89.
118. Коваль Л. Адміністративне право України (Загальна частина) : курс лекцій / Л. Коваль. – К. : Основи, 1994. – 154 с.
119. Козлова С. И. Разграничение компетенции местных Советов и их исполкомов / С. И. Козлова // Сов. гос. и право. – 1968. – № 11. – С. 94-99.
120. Козюбра Н. И. Социалистическое право и общественное сознание / Н. И. Козюбра. – К. : Наук. думка, 1979. – С. 22-28.
121. Колесніков М. П. До проблеми формування правосвідомості у контексті сучасності / М. П. Колесніков // Соціально-політичні та соціально-правові проблеми сучасності : зб. наук. тез за матеріалами XV Харків. політолог. читань. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 108-118.
122. Колотов А. Ф. Правовое сознание в условиях обновления советского общества : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. Ф. Колотов. – М., 1991. – 29 с.
123. Кормщиков В. М. К вопросу о механизме формирования правосознания несовершеннолетних правонарушителей / В. М. Кормщиков // Правосознание и правовое воспитание молодежи : сб. науч. тр. / под ред. В. В. Панкратова. – М. : Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1979. – С. 131-139.
124. Коробка В. М. Сучасні процеси формування правосвідомості підлітків / В. М. Коробка // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк : Донецьк. юрид. ін-т МВС при ДНУ, 2005. – № 2. – С. 54-59.
125. Коротун О. А. Формирование личных жизненных планов – фактор активного профессионального самоопределения учащихся общеобразовательной школы : дис. … канд. пед. наук / О. А. Коротун. – М., 1992. – 213 с.
126. Костюк Г. С. Роль професійного самовизначення у формуванні особистості / Г. С. Костюк // Питання професійної орієнтації учнів. – К. : Рад. шк., 1969. – С. 29-36.
127. Крижанівський А. Ф. Компетентна правова свідомість: до постановки проблеми / А. Ф. Крижанівський // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. / Мін-во освіти і науки України ; ОНЮА. – О., 2001. – Вип. 11. – С. 34-39.
128. Крижанівський А. Ф. Феноменологія правопорядку: поняття, виміри, типологія / А. Ф. Крижанівський. – О. : Фенікс, 2006. – 196 с.
129. Крижанівський А. Ф. Обговорення проблеми правосвідомості в Одеській національній юридичній академії / А. Ф. Крижанівський // Право України. – 2008. – № 8. – С. 37-45.
130. Крыжановский А. Ф. Правовой цинизм как феномен профессионального и компетентного правосознания: к постановке проблемы / А. Ф. Крыжановский // Актуальные проблемы права и судебной власти в современном российском обществе : сб. ст. по материалам конф. (11 апр. 2008 г.) : в 2 т. – Краснодар, 2008. – Т. 1. – С. 46-49.
131. Крупчан О. Д. Компетенція органів виконавчої влади: питання теорії / О. Д. Крупчан // Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. В. Б. Авер`янова. – К. : Вид-во ТОВ «СОМИ», 1999. – 236 с.
132. Крусян А. Р. Взаимодействие местных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления в Украине : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / А. Р. Крусян ; Одес. гос. юрид. акад. – О., 1999. – 250 с.
133. Крыжановский А. Ф. К вопросу о профессиональном правосознании / А. Ф. Крыжановский // Проблемы правоведения. – К. : Вища шк., 1984. – Вып. 45. – С. 84-93.
134. Крыжановский А. Ф. Профессиональное правосознание как отражение «профессионализма» в восприятии правовой действительности / А. Ф. Крыжановский // Новая сов. лит. по общественным наукам. Гос. и право. – 1985. – № 2. – С. 27-35.
135. Крыжановский А. Ф. Формирование профессионального правового сознания специалистов народного хозяйства : дис. ... канд. юрид. наук / А. Ф. Крыжановский. – О., 1986. – 191 с.
136. Кузьмина (Головко-Гаршина) Н. В. Методы акмеологического исследования качества подготовки педагогов : метод. пособие / Н. В. Кузьмина (Головко-Гаршина). – М. : Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2002. – 68 с.
137. Кулакова Є. Компетенція: поняття, суб'єкти, особливості / Є. Кулакова // Підприємство, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 10-15.
138. Кутырев В. А. Культура в объятиях культурологии / В. А. Кутырев // Человек. – 1998. – № 5. – С. 35-38.
139. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления / Б. М. Лазарев. – М., 1972. – 224 с.
140. Лапаева В. В. Социология права / В. В. Лапаева. – М. : НОРМА, 2000. – 287 с.
141. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании / О. Е. Лебедев // Школьные технологии. – 2004. – № 5. – С. 3-12.
142. Лейст О. Э. Проблемы теории государства и права / О. Э. Лейст. – М. : Юристъ, 2005. – 324 с.
143. Лекторский В. А. Наследие деятельностного подхода и современность [Електронний ресурс] / В. А. Лекторский // Восток : альманах. – 2006. – № 3(39). – Режим доступу: http://www.situation.ru
144. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1977. – 304 с.
145. Ллойд Д. Идея права / Д. Ллойд ; пер. с англ.: М. А. Юмашева, Ю. М. Юмашев ; науч. ред. Ю. М. Юмашев. – М. : ЮГОНА, 2002. – 416 с.
146. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) : монографія / Л. А. Луць. – К. : Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
147. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления / С. И. Максимов. – Х. : Право, 2002. – 328 с.
148. Максимов С. И. Правосознание: философско-правовое осмысление / С. И. Максимов // Проблеми законності : респ. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 52. – С. 148-160.
149. Мамут Л. С. Правосознание / Л. С. Мамут // Общественное сознание и его формы. – М. : Политиздат, 1986. – С. 109-115.
150. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве / А. В. Малько. – М. : Юристъ, 2003. – 256 с.
151. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. – М. : Междунар. гуманитарный фонд «Знание», 1996. – 315 с.
152. Марченко М. Н. Теория государства и права : учебник / М. Н. Марченко ; под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 2009. – 848 с.
153. Матузов Н. И. Теория государства и права : курс лекций / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М., 1997. – 611 с.
154. Методологічні проблеми правової науки : матеріали міжнар. наук. конф., 13-14 грудня 2002 р., Харків / упор. : М. І. Панов, Ю. М. Грошевий. – X., 2003. – 427 с.
155. Миколенко Я. Ф. Общественное мнение и правосознание в динамике / Я. Ф. Миколенко, Т. Г. Шавгулидзе, Г. Ш. Лежава. – Тбилиси : Мецниереба, 1990. – С. 77-86.
156. Міжнародний гуманітарний університет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mgu.com.ua
157. Моргун В. Ф. Інтеграція і диференціація освіти: особистісний та технологічний аспекти / В. Ф. Моргун // ПостМетодика. – 1996. – № 4. – С. 41-45.
158. Муратов Ю. А. Професіоналізм фахівців – основа навчання у вищій школі в нових умовах / Ю. А. Муратов, С. М. Ярема // Ступенева система вищої освіти: досвід, проблеми, перспективи : матеріали наук.-практ. конф., 18-19 вересня 1996 р. – К. : Вид-во КПІ, 1996. – С. 111-112.
159. Мухін В. В. Професійна правосвідомість: поняття, особливості, функції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. В. Мухін ; Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2007. – 200 с.
160. Нерсесянц В. С. Проблемы общей теории права и государства / В. С. Нерсесянц. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 832 с.
161. Оборотов Ю. М. Сучасне праворозуміння та визначення права / Ю. М. Оборотов // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. – 2003. – Вип. 18. – С. 4-9.
162. Общетеоретическая юриспруденция: Учебный курс : учебник / под ред. Ю. Н. Оборотова. – О. : Фенікс, 2011. – 436 с.
163. Ожегов С. И. Словарь русского языка. Около 57000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 16-е изд., испр. – М. : Рус. яз., 1984. – 797 с.
164. Окара А. Н. Правосознание – центральная категория философии права И. А. Ильина / А. Н. Окара // Гос. и право. – 1999. – № 6. – С. 85-92.
165. Оксамытный В. В. Правомерное поведение личности / В. В. Оксамытный. – К. : Наук. думка, 1985. – 50 с.
166. Омельчук І. Структура правосвідомості молоді / І. Омельчук // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ІХ регіон. наук.-практ. конф., 13-14 лютого 2003 р. – Л. : Юрид. фак. ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – С. 38-46.
167. Онищенко В. Д. Філософія духу і духовного пізнання. Християнсько-філософська ноологія / В. Д. Онищенко. – Л. : Логос, 1998. – 338 с.
168. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії : монографія / Н. М. Оніщенко. – К. : Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
169. Осика І. В. Правова культура у формуванні правової, соціальної держави : дис. … канд. юрид. наук / І. В. Осика. – К. : ІДП НАН України, 2004. – 232 с.
170. Осмоловская И. М. Компетентностный подход к формированию содержания общего образования / И. М. Осмоловская // Право и образование. – 2006. – № 4. – С. 34-39.
171. Особенности формирования правовой культуры и правосознания предпринимателя [Електронний ресурс] / Е. В. Бугачевская, Н. М. Каретко ; Христианский гуманитарно-экон. открытый ун-т. – Режим доступу: http://www.icp-ua.com/ru/osobennosti-formirovaniya-pravovoi-kultury-i-pravosoznaniya-predprinimatelya.
172. Офіційний веб-сайт Головдержслужби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua/
173. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс ; под ред. В. Ф. Чеснокова ; пер. с англ. И. Бакштейн. – 2-е изд. – М. : Академ. проект, 2002. – 400 с.
174. Певцова Е. А. Правовая культура личности / Е. А. Певцова // Основы гос. и права. – 2008. – № 1-2. – С. 30-39.
175. Певцова Е. А. Формирование правового сознания школьной молодежи: состояние, проблемы, перспективы / Е. А. Певцова // Гос. и право. – 2005. – № 4. – С. 28-36.
176. Петров А. Профессиональная компетентность: понятийно–терминологические проблемы / А. Петров // Alma mater. – 2004. – № 10. – С. 6-10.
177. Поваренков Ю. П. Психологическое содержание профессионального становления человек