КОНЦЕПЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИКО – ПРАВОВІЙ ДУМЦІ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

brief description

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

ДУБАС НАТАЛІЯ ЯРОСЛАВІВНА

УДК 34(477) (09) “18/19”+32.001(477) (09) “18/19”

КОНЦЕПЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИКО – ПРАВОВІЙ ДУМЦІ
XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

12.00.01 – теорія та історія держави і права України;
історія політико-правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Курило Тетяна В’ячеславівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІСТОРІОГРАФІЧНІ
ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 8
1.1. Поняття громадянського суспільства 8
1.2. Історіографія дослідження 41
Висновки до Розділу 1 61
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ
ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ ДУМЦІ ХІХ СТ. 64
2.1. Еволюція ідеї громадянського суспільства у працях членів Кирило-Мефодіївського товариства (1845–1847) 64
2.2. Розвиток концепції громадянського суспільства у науковій спадщині М. Драгоманова, С. Подолинського, О. Терлецького (друга пол. ХІХ ст.) 72
Висновки до Розділу 2 98
РОЗДІЛ 3. ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ ДУМЦІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. 102
3.1. Суспільно-політичний ідеал у творчості І. Франка 102
3.2. Концепція правової держави та громадянського суспільства
у працях Б. Кістяківського 121
3.3. Сучасні проблеми побудови громадянського суспільства в Україні 138
Висновки до Розділу 3 159
ВИСНОВКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших завдань сучасної юридичної науки є дослідження проблем громадянського суспільства як соціального феномена, що складається поза межами політичних структур, не є суспільним інститутом, однопозиційним з державою, громадськими організаціями, партіями, але істотно на них впливає. Важливість таких досліджень зумовлена і необхідністю визначення принципів, якісних параметрів, що характеризують громадянське суспільство, і потребою розкрити закономірності соціальних явищ як ключової проблеми суспільного розвитку, науки, теорії та практики державотворення. Адже становлення громадянського суспільства є процесом, у якому одночасно функціонують громадяни, суспільство і держава. Рівність їхніх прав та обов’язків є умовою збереження і розвитку громадянського суспільства. Бо ж саме його існування сприяє подоланню політичного відчуження між соціумом і владою, забезпечує свободу і соціальну справедливість, значною мірою задає вектори у розбудові України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
Ідеї громадянського суспільства не є новими для сучасної вітчизняної юридичної та політичної науки. До них зверталися такі вчені, як О. Болдирєв, В. Гошовська, І. Жиленкова, А. Карась, Т. Ковальчук, В. Копєйчиков, І. Кресіна, А. Круглашов, Ю. Левенець, В. Лемак, П. Любченко, І. Пасько, Я. Пасько, Є. Перегуда, О. Пушкіна, Т. Розова, Ф. Рудич, С. Рябов, О. Салтовський, В. Сіренко, О. Скакун, О. Скрипнюк, В. Тацій, С. Тиличенко, В. Тимошенко, Ю. Тодика та ін.
Разом з тим проблеми громадянського суспільства потребують подальших досліджень. Насамперед, це стосується генези ідеї громадянського суспільства в історії вітчизняної політико-правової думки. На жаль, здобутки вітчизняних мислителів, на відміну від зарубіжних теоретиків громадянського суспільства, донедавна не були предметом широких досліджень. Цілісна концепція громадянського суспільства в українській політико-правовій думці чітко проглядається вже у досліджуваний нами період XIX – початку XX ст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з напрямом досліджень кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ за темою «Актуальні проблеми історії і розвитку української держави і права, системи органів внутрішніх справ» (Державний реєстраційний номер 01064003649).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – дослідити з історико-правового погляду еволюцію концепції громадянського суспільства в українській політико-правовій думці XIX – початку XX ст.
Для досягнення поставленої мети ставляться такі завдання:
- здійснити комплексний аналіз поняття та структури (елементів) громадянського суспільства як політико-правового явища;
- проаналізувати джерелознавчий (історико-монографічний, архівний і законодавчий) матеріал, що характеризує процес розвитку системи поглядів на громадянське суспільство на теренах України у період XIX – поч. XX ст.;
- дослідити еволюцію поняття громадянського суспільства у працях українських мислителів першої пол. XIX ст., зосібно членів Кирило-Мефодіївського товариства (братства) – Г. Андрузького, В. Білозерського, М. Костомарова, М. Савича;
- проаналізувати розвиток ідеї громадянського суспільства в Україні у другій пол. XIX ст., зокрема у науковій спадщині М. Драгоманова, С. Подолинського, О. Терлецького;
- встановити особливості розвитку концепції громадянського суспільства кін. XIX – поч. XX ст. у працях видатних українських діячів, а саме мислителя І. Франка і теоретика правової держави Б. Кістяківського;
- здійснити науковий аналіз проблем побудови громадянського суспільства в сучасних умовах та визначити шляхи їх реалізації на практиці.
Об’єктом дослідження є процес еволюції системи поглядів на громадянське суспільство українських мислителів XIX – поч. XX ст.
Предметом дослідження стали особливості та закономірності розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній політико-правовій думці зазначеного періоду.
Методи дослідження. Діалектичний метод дав змогу оцінити особливості та закономірності еволюції вітчизняної концепції громадянського суспільства у рамках досліджуваного історичного відтинку. На основі методу системного аналізу та синтезу досліджено поняття громадянського суспільства, його ознаки і принципи (підрозділ 1.1). Для аналізу структури (елементів) громадянського суспільства використано системно-структурний метод наукового пізнання (підрозділ 1.1). Історико-правовий метод застосовано під час висвітлення історіографії дослідження (підрозділ 1.2), а також для аналізу розвитку системи поглядів на громадянське суспільство у працях вітчизняних мислителів на різних історичних етапах (Розділи 2, 3).
Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім тим, що дисертація є першим системним комплексним історико-правовим дослідженням монографічного рівня, у якому за допомогою сучасних методів пізнання висвітлено особливості еволюції ідеї громадянського суспільства через бачення українських визначних діячів, які формували політичну і правову думку на історичному відтинку ХІХ – поч. ХХ ст.
Основними результатами виконаного дослідження, що зумовлюють його наукову новизну, є такі положення та висновки:
уперше:
- комплексно проаналізовано стан наукового дослідження (історіографію) еволюції концепції громадянського суспільства в українській політико-правовій думці ХІХ – поч. ХХ ст.;
- здійснено системний аналіз поняття і структури громадянського суспільства як політико-правової категорії;
удосконалено:
- дослідження особливостей розвитку ідеї громадянського суспільства у працях членів Кирило-Мефодіївського товариства (1845–1847) – М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Куліша, Г. Андрузького, В. Білозерського та ін.
- висвітлення еволюції системи поглядів на громадянське суспільство у творчості українських мислителів другої пол. ХІХ ст., зокрема М. Драгоманова, С. Подолинського, О. Терлецького;
набули подальшого розвитку:
- історико-правові дослідження суспільного ідеалу видатного українського мислителя І. Франка (1856–1916);
- дослідження концепції правової держави та громадянського суспільства у працях вітчизняного правознавця, філософа та історика кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Б. Кістяківського;
- висвітлення й аналіз сучасних проблем побудови громадянського суспільства в Україні в контексті історичного досвіду.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як наукову теоретичну, так і практичну зацікавленість, зокрема у:
- науково-дослідній сфері – для розробки актуальних історико-правових проблем у вітчизняній політико-правовій думці; визначення шляхів побудови громадянського суспільства на сучасному етапі українського державотворення з урахуванням історичного досвіду;
- навчальному процесі – під час вивчення курсів «Історія політичних і правових учень», «Історія держави і права України», а також для розробки навчальних програм та методичних рекомендацій, посібників і підручників.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовано автором самостійно, на підставі особистих досліджень та в результаті опрацювання й аналізу значної кількості історико-монографічних, законодавчих, політологічних джерел.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на кафедрі теорії та історії держави та права Львівського державного університету внутрішніх справ. Окремі положення дисертації було апробовано на ІІІ Всеукраїнському круглому столі «Державотворення та правотворення в Україні крізь призму дотримання прав людини» (м. Львів, грудень 2011 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, лютий 2011 р.), на Міжвузівському круглому столі «До дня юриста» (м. Луцьк, грудень 2011 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи висвітлено у 11 публікаціях, з яких 5 - статті, опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 6 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації визначена метою, завданнями, предметом та логікою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (що охоплюють сім підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок, з них 169 сторінок – основний зміст, 18 – список використаних джерел (190 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ
Одержані результати роботи сукупно сприяли вирішенню актуального наукового завдання – здійснено історико-правове дослідження еволюції концепції громадянського суспільства у вітчизняній політико-правовій думці XIX – початку XX ст. Відтак сформульовано низку висновків та рекомендацій:
1. Громадянське суспільство існує як підґрунтя для правової держави, що органічно і поступово виростає з нього. Таке суспільство має свої механізми контролю щодо влади: по-перше, це зумовленість різних рішень і дій державної влади життям громадянського суспільства, його проблемами і протиріччями; по-друге, контроль у сфері безпосередньої нормотворчої діяльності держави; по-третє, контроль за реалізацією рішень державних органів.
Межі, якісні характеристики громадянського суспільства як соціального феномена визначаються саме правовими нормами.
2. Взаємозв’язок громадянського суспільства і правової держави виявляється насамперед у тому, що вона зумовлює його специфіку та зміст, регламентує історичні межі. Хоч правова держава і є похідною від громадянського суспільства, але без неї немає юридично зафіксованих прав. Тож еволюція правової держави й розвиток громадянського суспільства є не лише близькими і тісно взаємопов’язаними, а й взаємозумовлюваними процесами.
3. Відповідно до структурного підходу громадянське суспільство можна розглядати як:
– систему суб’єктів – людина; сім’я; національно-етнічні спільноти; релігійні організації (церква); політичні партії; громадські організації; освітні, наукові і культурні установи; асоціації та інші об’єднання, профспілки; спор¬тивні організації; засоби масової інформації; суб’єкти гос¬подарювання; місцеве самоврядування; держава;
– сукупність якісно нових суспільних відносин у різних сферах життєдіяльності – моральних, правових, по¬літичних, економічних, релігійних, соціокультурних, етнонаціональних, інформаційних, сімейних.
4. Більшість видатних вітчизняних мислителів ХІХ – поч. ХХ ст., по суті, і були першими історіографами власних поглядів на проблему взаємин громадянського суспільства і правової держави. Це, зокрема, члени Кирило-Мефодіївського братства, М. Драгоманов, С. Подолинський, О. Терлецький, І. Франко, Б. Кістяківський та ін.
5. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (1945–1947 рр.) започаткувала процеси систематизації до того не пов’язаних між собою різних етнографічних, історіософських досліджень, що свідчило про само- ідентифікацію української політико-правової думки в XIX ст. та про становлення концепту громадянського суспільства на українських теренах. Ідеї Братства відображали проєвропейську інтерпретацію його членами вітчизняної історії, в якій демократичні традиції України (втілені, зокрема, в козацтві) відрізнялися від самодержавства Московщини (Росії) і навіть аристократизму Польщі.
У творчості кирило-мефодіївців було поєднано засади романтичного націоналізму з радикальними суспільно-політичними ідеями декабристського руху. Їхньою основною метою стала незалежна держава у федерації слов’янських народів і новий суспільний устрій, що базуватиметься на християнських принципах свободи, справедливості та рівності, які є невіддільними від справжнього громадянського суспільства.
6. Скасування 1861 р. кріпосного права в Російській імперії, у складі якої перебувала більша частина земель України, наступні реформи 60–80-х років, буржуазні революції 1848–1949 рр. у країнах Західної та Центральної Європи оживили розвиток вітчизняної прогресивної політико-правової думки. Ключовими у цьому процесі можна вважати 70–90-ті роки XIX ст., на які і припадає творчість видатних вітчизняних мислителів М. Драгоманова, С. Подолинського та О. Терлецького.
М. Драгоманов вбачав можливість побудови по-справжньому демократичного громадянського суспільства у федеративній організації держави: вільні народи об’єднуються у вільні громади, громади – у федерацію громад у межах України, яка поступово увійде до федеративного союзу народів Росії, потім усіх слов’янських народів і народів світу. Громадянське демократичне суспільство у федеративній державі, на переконання М. Драгоманова, можна побудувати лише за умови політичної свободи, за якою будуть гарантовані права людини, її участь в управлінні суспільством та рівність усіх націй.
Вчений став творцем своєрідної конституційної теорії. Його конституціоналізм – це насамперед органічне поєднання політичної свободи суспільства й особи. Усі зусилля мислителя були спрямовані на досягнення передачі якомога більшого обсягу управлінських функцій від держави до органів громадського самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства. Водночас невіддільною рисою такого майбутнього суспільства М. Драгоманов визначав належну охорону особистої гідності кожного громадянина.
7. С. Подолинський вважав, що необхідною умовою політичної організації майбутнього суспільства є існування демократичної республіки, побудованої на засадах найширшої участі народу в управлінні державою. На переконання мислителя, економічною основою нової держави і суспільства слугуватиме власність народу на засоби виробництва, землю, заводи та фабрики, первинною ланкою таких держави і суспільства буде «громада» – об’єднання людей, створене для виконання різних господарських функцій та вирішення громадських справ.
У майбутньому громадянському суспільстві, за С. Подолинським, має панувати повна рівноправність, яка настане лише тоді, коли люди будуть рівними не тільки щодо юридичних та політичних потреб (чинників), але й за своїм економічним становищем.
Теоретик істотно вплинув на розвиток політико-правової думки в Україні: з огляду на його авторитетні судження сформувалися погляди О. Терлецького, М. Павлика, І. Франка, Л. Українки. До того ж багато передових, демократичних ідей М. Драгоманова на державу та право, суспільство склалися під впливом уявлень С. Подолинського.
8. Суспільно-політичний ідеал О. Терлецького є досить близьким до федералізму М.Драгоманова й, особливо, С. Подолинського. Доктор права О.Терлецький також вказує, що майбутнє громадянське суспільство має базуватися на «громадівській» демократії, основою якої є «громадівська» власність на знаряддя і засоби виробництва. Як і в інших соціально-політичних питаннях, свої надії на зміну політичного ладу О. Терлецький покладав на міських робітників та найбільш свідомих представників селянства. У цьому аспекті позиція академічного юриста була більш ствердною та послідовною, у порівнянні з теоріями його сучасників.
Майбутній суспільний ідеал О. Терлецький пов’язував із селянськими та робітничими «громадами». Він найбільш ґрунтовно, якщо брати до порівняння науково-філософські виклади С. Подолинського і М. Драгоманова, окреслив шляхи до справедливого суспільства.
9. Загалом, політико-правовим поглядам О. Терлецького, С. Подолинського, М. Драгоманова були властиві історичний оптимізм, віра у прогрес суспільного розвитку, нетерпимість до соціальної несправедливості, національної нерівності, мрія про суспільне самоврядування за республіканської форми правління. Вони значно розвинули концепцію громадянського суспільства, основи якої заклали ще члени Кирило-Мефодіївського товариства.
10. Видатний український мислитель, письменник, демократ І. Франко виводив свій суспільний ідеал з конкретної дійсності, розглядаючи його як закономірний продукт історії, як вираз критичного заперечення наявного устрою та вимогу його зміни. Людина європейського мислення, він покладав в основу майбутнього суспільства принципи «свободи, рівності та братерства». Самоврядування розглядав як справжнє народовладдя, коли влада трудящих перетворює демократію з формальної на реальну, коли народ сам вирішує основні питання економічного і політичного життя, розпоряджається своєю долею. Основною демократичною формою, через яку народ здійснює функції держаної влади, пов’язує їх між собою, він, як прогресивний чоловік, називав громаду, що реалізує можливості всього самоврядного населення, кожного члена суспільства.
Заслугою І. Франка слід вважати постановку питання про гармонійне поєднання свободи особистості та свободи суспільства за майбутнього демократичного устрою. Мислитель вказував, що у громадянському суспільстві у взаєминах між людьми місце боротьби посяде співпраця. Особистість не стане жертвою колективу, оскільки громада – це «ті ж самі особи, яким потрібна згода не в своїх особистих, а у спільних, громадських справах». Отже, суспільно-політичним ідеалом І. Франка була високоорганізована співдружність людей праці, у якій існує і суспільно-політична влада у вигляді безпосередньої та представницької демократії, і порядок, і авторитет. Його ідеал можна кваліфікувати як демократичну республіку зі справжнім верховенством влади народу, тобто як громадянське суспільство вільних людей.
12. Ідеалом академіка-правознавця Б. Кістяківського був лад, за якого забезпечено цілковите панування права. Кістяківський завжди наголошував, що право не можна розглядати як суто службовий засіб для забезпечення влади будь-яких політичних угруповань або інтересів виконавчої чи законодавчої влади. Воно містить незаперечні і вічні істини на зразок вимоги безумовного дотримання прав людини, принципів громадянського суспільства. Справжні завдання та істинні цілі держави, за Кістяківським, полягають передусім у здійсненні солідарних інтересів людей. Учений вказує, що за допомогою держави здійснюється те, що потрібне, важливе і цінне всім людям. На його переконання, загальне добро – це формула, у якій власне стисло виражено завдання і цілі держави.
На думку Б. Кістяківського, такі форми організації держави і суспільства, як правова держава та громадянське суспільство, дуже рідко втілюються в конкретній дійсності в чистому, ідеальному вигляді, проте вони вимагають всебічного й поглибленого наукового аналізу для вироблення теоретичних орієнтирів ідеальних за своєю довершеністю державних та суспільних моделей.
Концепція Кістяківського щодо конституційного суспільства і правової держави була тісно пов’язана з правами людини та їх реалізацією в умовах Російської імперії. Учений розглядав права людини не як абстрактні свободи, а як складники політичної, економічної та соціальної трансформації суспільства. Не намагаючись віднайти єдиний засіб, за допомогою якого може відбутися демократична реформа в суспільстві і в державі, він, проте, був переконаний у необхідності радикальних змін. Права особисті, соціальна справедливість, правова-держава – були для нього понад усе.
13. У чинній Конституції немає прямої вказівки на громадянське суспільство, на підтримання функціонування якого має бути спрямовано увесь державно-правовий механізм. Декларування ідеалів правової держави необхідно погоджувати не лише на конституційному рівні, а й втілювати через формування громадянського суспільства. Інший шлях не лише не логічний, а й стратегічно неприпустимий. Адже неможливо донести до людей сутність переваг правової держави без її взаємозв’язку з громадянським суспільством, яке є гарантом його членів від втручання державних інститутів у сферу приватного життя.
14. Загальними підвалинами, що слугуватимуть фундаментом для побудови громадянського суспільства в Українській державі, мають стати: 1) наближення всієї системи влади до народу, підняття рівня політичної культури населення, постійне вдосконалення механізмів зворотного зв’язку у співпраці суспільства з державою, набуття нових можливостей щодо потенційної участі громадян в управлінні суспільними і державними справами; 2) формування конституційної законодавчої бази, яка б враховувала інтереси потребуючих верств населення; 3) законодавче забезпечення ефективного функціонування органів місцевого самоврядування, створення необхідної фінансової й матеріально-технічної бази для їх діяльності; 4) розширення правового поля у рамках діяльності судового захисту прав і свобод людини, повага до права і закону як його втілення; 5) за допомогою освіти, засобів масової інформації сприяння засвоєнню громадянами України положень її Основного Закону та інших нормативно-правових актів; 6) забезпечення законодавчого залучення представників опозиції до участі в діяльності владних інституцій, розробці, ухваленні і відповідальності за реалізацію важливих державних законів; 7) виховання почуття патріотизму на основі прищеплення поваги до національної культурної спадщини, історії, державних символів; 8) гласність та зміцнення інформаційної свободи, відкритості суспільства через поглиблення зв’язків з іншими країнами; 9) підняття рівня суспільної свідомості, регрес такого явища, як соціальна пасивність, формування готовності до постійного вдосконалення політичної системи відповідно до зміни конкретно-історичних умов.
Безперечно, для реалізації таких глобальних чинників надзвичайно важливим, причому і для представників влади, і для недержавних суб’єктів, є врахування історичного спадку видатних вітчизняних мислителів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно правові акти
1. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
3. Конституція України : прийнята 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-вр.
4. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр/page5.
5. Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-п.
6. Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні : Указ Президента України від 25 січня 2012 р. № 32/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/ 14412.html.
7. Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації : Указ Президента України від 24 березня 2012 р. № 212/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/212/2012.

Спеціальна література
8. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики» [Текст] / Тома Аквінський ; Пер. з латини О. Кислюк. – К. : Основи, 2000. – 796 с.
9. Алексеев С. С. Государство и право / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1996. – 192 стр.
10. Андресюк Б. П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи / Б. П. Андресюк НАН України ; Ін-т нац. відносин і політології. – К. : Інформ.-вид. центр, 1997. – 222 с.
11. Афонін А. Закони слабкі без звичаїв / А. Афонін // Місцеве самоврядування. –1998. – № 1/2. – 326 с.
12. Баймуратов М. А. Муниципальная власть: актуальне проблемы становления и развития в Украине : монография / М. А. Баймуратов, В. А. Григорьев. – Одесса : Юрид. л-ра, 2003. – 320 с.
13. Барков В. Ю. Взаємовідносини держави і суспільства в Україні / В. Ю. Барков // Укр. політ. нація: ґенеза, стан, перспективи / за ред. B. C. Крисаченка. – 508 c.
14. Батанов О. Концептуальні аспекти реформи конституційної моделі місцевого самоврядування в Україні / О. Батанов // Право України. – 2009. – № 12. – С.117-125.
15. Берко П. Іван Франко: системність світоглядних засад / П. Берко, М. Регеда, Г. Пітула, М. Небелюк. – Дрогобич : Вимір, 2006. – 176 с.
16. Бесчастний В. М. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми та перспективи : монографія / В. М. Бесчастний. – Донецьк : ДЮІ. – 2005. – 388 с.
17. Бистрицький Є. Державотворення в Україні: шляхи легітимації / Євген Бистрицький, Олег Білий // Політична думка. – 1996. – № 1. – С. 11-23.
18. Бистрицький Є. Про що свідчить стратегія, затверджена президентом / Є. Бистрицький // Дзеркало тижня. – 2012. – 30 берез. – № 12.
19. Богініч О. Л. Громадянське суспільство як основа функціонування правової держави / О. Л. Богініч // Правова держава. – 1995. – № 6. – 364 с.
20. Болдирєв О. В. «Політичний світогляд українських громад другої половини ХІХ ст.» : автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.01 / Одес. держ. ун-т ім. І. І. Мечнікова. – Одеса, 1995. – 20 с.
21. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні / В. Борденюк // Право України. – 2001. – № 12. – С.24-27.
22. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект / В. Борденюк // Право України. – 2003. – № 4. – С.12-17.
23. Бориславська О. Місцеве самоврядування в Україні: теорія та практика реалізації конституційно-правових засад : монографія / О. Бориславська. – Львів, 2005. – 208 с.
24. Бориславська О. Місцеве самоврядування як форма народовладдя: конституційно-правові аспекти / О. Бориславська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 2002. – 13–14 лют. – 422 с.
25. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К., 2007. – 992 с.
26. Воронов І. Виклик «Левіафану»: еволюція і перспективи громадянського суспільства : монографія / І. Воронов. – К. : Генеза, 2007. – 400 с.
27. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
28. Гегель Г. Ф. В. Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В. Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Осадчука і М. Кушніра. – К. : Юніверс, 2000. – 416 с.
29. Гончарук П. С. Історичні погляди кирило-мефодіївців / П. С. Гончарук. – К. : Вид-тво Київ. славістичного ун-ту, 2002. – 180 с.
30. Гошовська В. А. Становлення української соціал-демократичної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття: проблема світогляду, національних особливостей, теоретичного осмислення на сторінках преси / В. А. Гошовська. – Х. : Основа, 1997. – 422 с.
31. Громадянське суспільство: ідеологія і реальність / М. М. Мокляк, В. Ю. Барков, Ю. П. Корнілов та ін. – К. : Ін-т філософії НАН України, 1997. – 142 с.
32. Гулак Л. С. Теоретичні засади місцевого самоврядування / Л. С. Гулак // 300 років Конституції Гетьмана України Пилипа Орлика (Матер.Міжнар. наук-практ. конф.) – Л.-2010. – Ч. 2. – 296 с.- С.52-55.
33. Гулак Л. С. Філосовсько-правові підходи до розуміння місцевого самоврядування / Л. С. Гулак // Проблеми державотворення та правотворення в Україні. – 2009. – № 22. – 418 с.
34. Гуренко-Вайцман M. M. Історичні традиції формування сучасного громадянського суспільства в Україні / М. М. Гуренко-Вайцман, Н. В. Філик // Крим. юрид. вісн. – 2009. – № 1. – 460 с.
35. Гурицька М. С. Проблеми та перспективи громадянського суспільства в сучасній Україні / М. С. Гурицька // Держава і право. – 2008. – № 41. – С.711-717.
36. Дашо Т. Ю. Загальна характеристика поняття «громадянське суспільство» / Т. Ю. Дашо // Наук. вісн. ЛДУВС. Сер. юрид. – 2006. – № 2. – С.49-58.
37. Делія Ю. Місцеве самоврядування як право територіальної громади / Ю. Делія // Право України. – 2005. – № 5. – С.45-48.
38. Депенчук Л. Богдан Кістяківський / Лариса Депенчук. – К. : Основи, 1995. – 174 с.
39. Драгоманівський збірник «Вільна спілка» та сучасний український конституціоналізм / за ред. Тараса Андрусяка. – Львів : Світ, 1996. – 255 с.
40. Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні твори / М.П. Драгоманов. – К., 1970.
41. Драгоманов М. П. Вибране / М. П. Драгоманов ; упоряд. Р. С. Міщук. – К. : Либідь, 1991. – 682 с.
42. Єрмолін В. Співвідношення місцевого самоврядування і державної влади в умовах формування громадянського суспільства в Україні / В. Єрмолін // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : матер. наук.-практ. конф. за міжнарод. участю (м. Київ, 30 травня 2001 р.). – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – Т. 3. – 380 с.
43. Жиленкова І. М. Ліберально-демократична течія в суспільному русі України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) : автореф. дис. канд. іст. Наук : спец. 07.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2000. – 20 с.
44. Зайончковский П. А. Кирилло-Мефодиевское общество (1846–1847) / П. А. Зайончковський. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1959. – 172 с.
45. Кант И. Соч. : в 6 т. / И. Кант. – М. : Мысль, 1965. – Т. 4. – 478 с.
46. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретація : монографія / А. Карась. – К. ; Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 480 с.
47. Касьянов Г. Українська інтелігенція і національне питання: початок ХХ ст. / Г. Касьянов // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. –3б. ст. – Вип. 1 / АН України. Ін-т історії України; Відп. ред. В. М. Даниленко. – К., 1993. – 177 с.
48. Кельман М. Шлях до громадянського суспільства – соціальна основа держави, влади і демократії / М. Кельман // Актуальні проблеми правознавства : наук. збір. ЮІ ТАНГ. – Тернопіль. - 2002. – С.39-47.
49. Кин Д. Деморатия и гражданское общество / Д. Кин. – М.-, 2001.-400с.
50. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення : монографія / за ред. М. П. Бойко. – Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2006. – 452 с.
51. Кириченко С. О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / КНУ. – К., 2001. – 20 с.
52. Кириченко С. О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави / С. О. Кириченко. – К. : Логос, 1999. – 98 с.
53. Кистяковский Б. А. В защиту права / Б. А. Кистякивский // Вехи : сб. ст. о рус. интеллигенции / ред. М. О. Гершензон. – М., 1909. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.vehi.net/vehi/kistyak.html
54. Кистяковский Б. А. Социальные науки и право : очерки по методологи социальных наук и общей теории права / Б. А. Кистякивский. – М., 1916. – 704 с.
55. Кистяковский Б. А. Государство социалистическое и правовое / Б. А. Кистякивский // Вопросы философии и психологии. – 1906. – Ноябрь – декабрь (№ 85).
56. Кистяковский Б. А. Права человека и гражданина / Б. А. Кистякивский // Вопросы жизни. – 1905. – Январь (№ 1). – С. 125–136.
57. Кистяковский Б. А. Философия и социология права / сост. В. В. Сапов ; Рус. Христиан. гуманит. ин-т. – 1999. – 800 с.
58. Кін Дж. Громадянське суспільство: старі образи, нове бачення / Джон Кін ; [пер. з англ. Олександр Гриценко]. – К. : Аналітично-дослідницький центр, 2000. – 192 с.
59. Кістяківський Б. О. Вибране. Бібліотека часопису «Філософська та соціологічна думка». Сер. «Українські мислителі» / Б. О. Кістяківський ; пер. з рос. Л. Г. Малишевської ; упоряд., передм. і прим. Л. П. Депчук. – К. : Абрис, 1996. – 512 с.
60. Клямкин И. М., Тимофеев Л. М. Теневой образ жизни . Социологический автопортрет постсоветского общества / И. М. Клямкин, Л. М. Тимофеев // Полис. – 2000. – № 5.
61. Ковалевский М. М. Общее конституционное право / М.М. Ковалевский. – СПб., 1908. – Ч. 1. – 386 с.
62. Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі / А. Коваленко // Право України. – 1997. – № 2. – С. 3-4.
63. Коваленко А. А. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії та практики / А. А. Коваленко. – К. : Довіра, 1997. – 198 с.
64. Ковальчук В. Взаємодія громадянського суспільства та державної влади / В. Ковальчук // Право України. – 2009. – № 6. – С.90-99.
65. Ковальчук Т. І. Громадянське суспільство: сутність і тенденції розвитку (порівняльно-правові аспекти) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 1995. – 18 с.
66. Козак С. Українська змова і месіанізм. Кирило-Мефодіївське братство / С. Козак. – Івано-Франківськ : Плай, 2004. – 254 с.
67. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : навчальний посібник / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 462 c.
68. Колодій А. М. Громадянське суспільство та правова держава: проблеми та шляхи розбудови / А. М. Колодій // Право України. – 2010. – № 7. – С. 12–17.
69. Колодій А. М. Принципи права України : [монографія] / Колодій Анатолій Миколайович. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
70. Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах / Л.Й. Кондратик. – Луцьк, 1996. – 106 с.
71. Конституційне право України / за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. – К. : Укр. центр правничих студій, 1999. – 376 с.
72. Конституційне право України / за ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. – К.- «Ін Юре».- 2002.- 544с.
73. Конституційне право України : підручник / за ред. В. Ф. Погорілка. – К.- Наук.думка.- 1999. – 727 с.
74. Корнієнко В. О. Правові основи громадянського суспільства сучасної України (інституційний аспект) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Одес. нац. юрид. ака. – Одеса, 2007. – 18 с.
75. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики / М. Корнієнко // Укр. право. – 1995. – № 1 (2). – С. 68-77.
76. Костів К. Книги буття українського народу / К. Костів – Торонто : Всесв. християн. місія, 1980. – 190 с.
77. Коцюбинський М. Твори : в 6 т. – Т.5. - Листи (1886-1905)/ М. Коцюбинський. – К.- Вид. АН УРСР.- 1961. – 463с.
78. Кравченко В. В. Конституційне право України : навчальний посібник / В. В. Кравченко. – Вид. 6, випр. та допов. – К. : Атіка, 2009. – 608 с.
79. Краснов М. Л. Введение в муниципальное право / М. Л. Краснов. – М. : Юристъ, 1993. – 432 с.
80. Кресіна І. О. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії : монографія / [І. О. Кресіна, О. В. Скрипнюк, А. А. Коваленко та ін.] ; за ред. І. О. Кресіної. – К. : Логос, 2007. – 316 с.
81. Круглашов А. М. Драма інтелектуальна: політичні ідеї Михайла Драгоманова / А. М. Круглашов. – Чернівці : Прут, 2000. – 488 с.
82. Куйбіда В. Поняття місцевого самоврядування в Україні / В. Куйбіда, В. Чушенко // Право України. – 1998. – № 5. – С.17-21.
83. Латигіна Н. Ціннісний вимір демократії / Н. Латигіна // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. : філософські науки. – Львів, 2007. – Вип. 10. – С. 291-306.
84. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина XIX – початок XX століття) / Ю. Левенець. – К.:Стилос.- 2001. – 586 с.
85. Левенець Ю. А. Держава у просторі громадянського суспільства / Ю. А. Левенець. – К. : Освітня кн., 2006. – 272 с.
86. Лемак В. В. Політичні партії як інститут громадського суспільства: проблеми правового регулювання в Україні / В. В. Лемак // Право України. – 2010. – № 7. – С. 42–51.
87. Литвин В. Громадянське суспільство: міфи і реальність / В. Литвин // Дзеркало тижня. – 2002. – 26 січ.
88. Лісовий В. Феномен громадянства / В. Лісовий // Культура – Ідеологія – Політика. – К. : Вид. імені Олени Теліги, 1997. – 316 c.
89. Локк Дж. Два трактата о правлениии. История политических и правових учений : хрестоматия / Дж. Локк. – М.: НОРМА.-2000.-352 c.
90. Локк Дж. Избранные философские произведения : в 2 т. / Дж. Локк. – М., 1960. – Т. 2. – 532 с.
91. Локк Дж. Соч. : в 3 т. – Т. 2. / Дж. Локк. – М. : Мысль, 1985.– 298 с.
92. Лук’янов Д. В. Політичні партії в системі взаємодії громадянського суспільства та держави (роль та правове регулювання) : монографія / Д. В. Лук’янов. – Х.: Право.- 2007. – 320 с.
93. Любченко П. М. Конституційно-правові основи розвитку місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства : монографія / П. М. Любченко. – Х. : Одіссей, 2006. – 352 с.
94. Любченко П. М. Конституційно-правові проблеми визначення структури громадянського суспільства / П. М. Любченко // Вісн. Акад. правових наук України. – 2004. – № 3(38). – С. 43-53.
95. Любченко П. М. Муніципальне право України : навчальний посібник / П. М. Любчеко. – Х. : ФІНН, 2012. – 496 с.
96. Мазур Г. П. Державно-правові погляди І .І. Петрункевича : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Г. П. Мазур ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. – X., 2007. – 20 с.
97. Мамонова В. Залучення громадськості до участі в управлінні місцевими справами / В. Мамонов // Аспекти самоврядування. – 2004. – № 5 (26). – С.15-18.
98. Мартиненко П. Ф. Децентралізація у здійсненні державної влади як конституційний принцип в Україні / П. Ф. Мартиненко // Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права : спецвип. – 2001. – Т. 1, вип. 2. – С.23-29.
99. Марущак О. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні / О. Марущак // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених : зб. наук. пр. – 2007.
100. Мацюк А. Р. Громадянське суспільство – соціальна основа держави, влади і демократії / А. Р. Мацюк // Українське право. – 1995. – № 1. – С. 24-34.
101. Медведчук В. Про перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні / В. Медведчук // Дзеркало тижня. – 2002. – 9 лют.
102. Меладзе І. Т. Проблема визначення поняття «громадянське суспільство» / І. Т. Меладзе // Від громадянського суспільства – до правової держави.(Матер.конф.) – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006.
103. Мироненко О. М. Драгоманов Михайло Петрович / О. М. Мироненко // Політолог. енцикл. слов. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К., 2004. – С. 169–172.
104. Нариси з історії українського національного руху : колективна монографія / Ін-т історії України НАН України. – К., 1994. – 190 с.
105. Нариси з історії української інтелігенції : перша половина ХХ ст. : у 3 кн. / відп. ред. проф. Ю. О. Курносов ; Ін-т історії України НАН України. – К., 1994. – Кн. 1. – 138 с. ; кн. 2. – 172 с. ; кн. 3. – 154 с.
106. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали : довідник : у 2 ч. / упоряд. : І. О. Кресіна (керівник), О. В. Кресін, В. П. Ляхоцький, В. Ф. Панібудьласка ; за ред. В. Ф. Панібудьласки. – К. : Вища шк., 1997. – Ч. 1. – 584 с.
107. Ницше Ф. Так говорив Заратустра: книга для всех и ни для кого / Ф. Ницше // Соч. : в 2 т. – Т.1.- М.:Мысль.- 1990.- 830с.
108. Огородик І. В. Історія філософської думки в Україні : курс лекцій : [навч. посіб.] / І. В. Огородник, В. В. Огородник. – К. : Вища шк. : Знання, КОО, 1999. – 544 с.
109. Одинцова А. В. Гражданское общество: прошлое, настоящее, будущее / А. В. Одинцова // Социально-политические науки. – 1991. – № 12. – С. 40-48.
110. Онищенко О. С. Шляхи формування в Україні громадянського суспільства / О. С. Онищенко // Правова держава : щоріч. наук. пр. ІДІП НАН. – К.: Вид.Дім «Юрид.кн.».- 2002. – Вип. 13. – С.10-19.
111. Патей-Братасюк М. Громадянське суспільство: сутність, ґенеза ідеї, особливості становлення в умовах сучасної України / М. Патей-Братасюк, Т. Довгунь. – Тернопіль : Мандрівець, 1999. – 412 c.
112. Пашков А. С. Вчення про громадянське суспільство в філософії Гегеля : автореф. дис. … канд. філос. наук : спец. 09.00.05 / А. С. Пашков ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2007. – 20 с.
113. Петришин О. Громадянське суспільство – підґрунтя формування правової держави в Україні / О. Петришин // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 142–161.
114. Петришин О. Інтерв’ю академіка О. Петришина – головному редакторові журналу «Право України», професору О. Святоцькому / О. Петришин [Електронний ресурс] // Право України. – 2009. – № 11.– Режим доступу : http://www.info-pressa.com/article-708.html
115. Пітцик М. Два кити громадянського суспільства: свобода і самодостатність / М. Пітцик // Урядовий кур’єр. – 2005. – 11 берез. – С. 6.
116. Подковенко Т. О. Український вимір демократії та становлення громадянського суспільства / Т. О. Подковенко // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2009. – № 3. – С.86-91.
117. Подолинський С. А. Вибрані твори / С. А. Подолинський ; упоряд. : Л. Я. Корнійчук. – К. : КНЕУ, 2000. – 328 с.
118. Подолинський С. Вибрані твори / С. Подолинський ; упоряд. Матер. та бібліогр. Романа Сербина ; Укр. Іст. Тов. 1990. – 208 с.
119. Подолинський С. Про хліборобство. Розмова третя: Як де земля поділена і як би треба її держати / С. Подолинський. –Женева., 1877. – 176 с.
120. Політична історія України. ХХ ст. : у 6 т. / редкол. : І. Ф. Курас (голова) та ін. – К. : Генеза, 2002–2003. – Т. 1 : На зламі століть (кінець ХІХ ст. – 1917 р.) / Ю. А. Левенець (кер.), Л. П. Нагорна, М. С. Кармазіна. – 2002. – 424 с.
121. Полохало В. «Середній» українець – соціальна основа негромадянського суспільства / В. Полохало // Політична думка. – 1999. – № 4. – С. 36–38.
122. Прієшкіна О. В. Місцеве самоврядування та конституційний лад України: питання теорії і практики / О. В. Прієшкіна // Держава і право. Збір.наук.праць. – 2006. – № 31. – С.89-94.
123. Прієшкіна О. В. Місцеве самоврядування як форма безпосередньої демократії: історико-правовий аспект / О. В. Прієшкіна // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 2003. – № 2. – С. 146-150.
124. Програма галицьких соціалістів // Франко І. Зібр. тв. : у 50 т. / І. Франко. – К. : Наук. думка, 1986. – Т. 45. – С. 448–464.
125. Пронюк Є. Остап Терлецький в ідейній боротьбі в Галичині 70-х років ХІХ століття / Є. Пронюк ; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К. : Укр. центр дух. к-ри, 2006. – 256 с.
126. Пронюк Є. В. Ідеологічна боротьба в Галичині 70-х років ХІХ століття у висвітленні радянських дослідників / Є. В. Пронюк // З історії філософської думки на Україні. – К.: Наукова думка, 1965. – С. 149–158.
127. Пронюк Н. В. Поняття місцевого самоврядування в сучасній юридичній науці / Н. В. Пронюк // Наук. вісн. ЛьвДУВС. – 2007. – № 1. – С. 22-34.
128. Пушкіна О. В. Інститути громадянського суспільства і захист прав людини в Україні / О. В. Пушкіна // Право України. – 2010. – № 7. – С. 51–60.
129. Рабінович П. М. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування) / П. М. Рабінович // Укр. право. – 1996. – № 3. – С. 30-34.
130. Розова Т. В. Громадянське суспільство: історія та сучасність : монографія / [Т. В. Розова, О. С. Білоусов, Л. В. Вінокуров та ін.] ; за заг. ред. Т. В. Розової. – Одеса : Юрид. л-ра, 2010. – 344 с.
131. Руда Н. І. Територіальна громада – суб’єкт конституційно-правових відносин : теоретичний та історичний аспекти / Н. І. Руда // Правова держава : щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права імені В. М. Корецького НАН України. – К., 2001. – Вип. 12. – С. 232-243.
132. Рудич Ф. М. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / за заг. ред. Ф. М. Рудича. – К. : Парламент. вид-во, 2006. – 412 с.
133. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или Принцип политического права / Ж.-Ж. Руссо. – М., 1938. – 126 с.
134. Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності / С. Г. Рябов. – К. : НІСД, 1996. – 294 с.
135. Рябчук М. Авторитаризм із людським обличчям / М. Рябчук // Демократія в Україні: минуле й майбутнє. – К., 1993. – С. 13-32.
136. Рябчук М. Західники мимоволі : український націоналізм між західництвом і нативізмом / Микола Рябчук // Сучасність. – 2000 – № 5. – С. 79 – 99.
137. Селіванов В. М. Право і влада суверенної України : методологічні аспекти : монографія / В. М. Селіванов. – К. : Ін Юре, 2002. – 724 с.
138. Сидорчук Л. А. Правова природа місцевого самоврядування України на сучасному етапі / Л. А. Сидорчук // Наше право. – 2010. – № 4, ч. 2. – С. 32-39.
139. Ситник П. К. Громадянське суспільство і держава: особливості їх взаємодії / П. К. Ситник // Стратегічна панорама. – 2002. – № 4. – С. 57-65.
140. Скакун О. Ф Иван Франко / О. Ф. Скакун. – М. : Юрид. лит., 1987. – 124 c.
141. Скакун О. Ф. Политическая и правовая мысль в Украине (1861–1917): монография / О. Ф. Скакун. – Х.:Вища школа.- 1987. – 158 с.
142. Скакун О. Ф. Прогресивна політико-правова думка на Україні (ІХ ст. – 1917 р.). / О. Ф. Скакун. – К. : Навч.-метод. кабінет з вищої освіти (СМКВО) при Мінвузі УРСР, 1990. – 88 с.
143. Скакун О. Ф. Теория государства и права / О. Ф. Скакун. – Харьков : Консум ; Ун-т внутр. дел, 2000. – 512 с.
144. Скиба В. Й. Вступ до політології / В. Й. Скиба, В. П. Горбатенко, В. В. Туренко. – К.:Основа. - 1996. – 698 с.
145. Скрипнюк О. Правова держава в Україні: теоретична модель і практика реалізації на сучасному етапі / О. Скрипнюк // Право України. – 2010. – № 7. – С. 4-11.
146. Скрипнюк О. В. Демократія Україна і світовий вимір (концепції, моделі та суспільна практика) : монографія. – К. : Логос, 2006. – 368 с.
147. Скрипнюк О. В. Конституційне право України : підручник / О. В. Скрипнюк. – К. : Ін Юре, 2010. – 672 с.
148. Скрипнюк О. В. Політична система України в умовах взаємодії громадянського суспільства і правової держави / за ред. О. В. Скрипнюка. – К. ; Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – 376 c.
149. Сокуренко В. Г. Демократические учения о государстве и праве на Украине во второй половине ХІХ века (М. Драгоманов, С. Подолинский, О. Терлецкий) / В. Г. Сокуренко. – Львов : Изд. Львов. ун-та, 1966. – 266 с.
150. Соціально-економічні аспекти формування громадянського суспільства в Україні : колективна монографія / Г. В. Жаворонкова , В. О. Жмуденко , В. С. Костюк та ін. – Умань : Вид. «Сочінський», 2009. – 284 с.
151. Співак В. М. Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення та трансформації / В. М. Співак // Держава і право. – 2010. – Вип. 48. – С. 613-620.
152. Ставнійчук М. Дефіцити демократії може покрити лише активне громадянське суспільство / М. Ставнійчук // Дзеркало тижня. Україна. – 2012. – 30 берез. – № 12.
153. Сунгуров А. Ю. Становление гражданского общества в России / А. Ю. Сунгуров // Общественные науки и современность. – 1997. – № 3. – С. 55 – 64.
154. Тарановский М. М. Учебникъ энциклопедии права / М. М. Тарановский. – Юрьев, 1917. – 534 с.
155. Тацій В. Я. Людина і правова держава: проблеми взаємовідносин і взаємодії / В. Я. Тацій // Вісн. Акад. правових наук України. – 2008. – № 2 (53). – С. 3-12.
156. Тимошенко В. І. Розвиток концепції громадянського суспільства у вітчизняній політико-правовій думці ХІХ – початку ХХ ст. / В. І. Тимошенко // Право України. – 2010. – № 7. – С. 33–42.
157. Тимченко С. М. Громадянське суспільство і правова держава в Україні : монографія / С. М. Тимченко. – Запоріжжя : Юрид. ін-т МВС України, 2002. – 194 с.
158. Тимченко С. М. Теоретико-правові проблеми взаємодії громадянського суспільства і правової держави з Укр