Концепт „Жіночість” у вікторіанській лінгвокультурі

brief description

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут філології
Кафедра англійської філології

На правах рукопису

Кисельова Анна Леонідівна

УДК 811.111’277’06: 305

Концепт „Жіночість” у вікторіанській лінгвокультурі

10.02.04 - германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Неборсіна Н.П.
д-р філол. наук, доц.

Київ 2007

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ВІКТОРІАНСТВО ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН........................11
1.1. Інтерпретації Вікторіанства у сучасних культурологічних та філологічних дослідженнях...........................................................................................................11
1.2. Віддзеркалення вікторіанської культури у художній літературі................15
1.3. Поняття лінгвокультурного концепту...........................................................17
1.4. Концепти „Жінка”, „Жіночість”, „Фемінність” у лінгвокультурологічних дослідженнях............................................................................................................22
1.4.1. Проблема визначення та номінації гендерних концептів................22
1.4.2. Підходи до вивчення концептуалізації жіночої статі......................28
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ.................................................................31
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ „ЖІНОЧІСТЬ”...........................................................................................................33
2.1.Польовий та фреймовий підходи до вивчення лексичної структури концепту.....................................................................................................................33
2.2. Фреймова репрезентація ядерних номінацій концепту „Жіночість”............36
2.3.Фреймова репрезентація периферійних номінацій концепту „Жіночість”...42
2.3.1. Фрейм „Жінка”.........................................................................................43
2.3.1.1. Ядерні номінації жінки................................................................43
2.3.1.2. Регулярні периферійні номінації жінки.....................................52
2.3.1.3. Емотивно - оцінні номінації жінки.............................................55
2.3.1.4. Контекстуальні номінації жінки.................................................57
2.3.2. Фрейм „Жіночий”....................................................................................59
2.3.2.1. Ядерні компоненти фрейму „Жіночий”...................................59
2.3.2.2. Периферійні компоненти фрейму „Жіночий”.........................62
2.4. Вплив гендерного чинника на лексичну структуру концепту.......................69
2.5. Вплив історичного чинника на лексичну структуру концепту.....................74
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ...................................................................80

РОЗДІЛ 3. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ „ЖІНОЧІСТЬ”............................................................................................................84
3.1. Поняття стереотипу у когнітивній лінгвістиці................................................84
3.2. Фреймові моделі соціальних статусів вікторіанської жінки...........................................................................................................................86
3.2.1. Фрейм „Незаміжня жінка”.....................................................................87
3.2.1.1. Субфрейм Дівчина на виданні”................................................87
3.2.1.2. Субфрейм Стара діва”.............................................................93
3.2.2 Фрейм Одружена жінка”.......................................................................99
3.3. Фреймові моделі соціальних ролей вікторіанської жінки.........................106
3.3.1. Фрейм Мати”...............................................................................106
3.3.2. Фрейм Працююча жінка ”..........................................................113
3.3.2.1. Субфрейм „ Домашня служниця”..................................115
3.3.2.2. Субфрейм „Освітянка”...................................................120
3.3.2.3.Субфрейм „ Фабрична робітниця”.................................123
3.3.2.4.Субфрейм „ Надомна працівниця”.................................125
3.3.2.5.Субфрейм „ Підприємниця”............................................126
3.3.2.6. Субфрейм „ Селянка””....................................................128
3.3.2.7. Субфрейм „ Мисткиня” ”................................................131
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ................................................................134
РОЗДІЛ 4. ЛІНГВОПОЕТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ „ЖІНОЧІСТЬ”.........................................................................................................138
4.1.. Вербалізація образної складової концепту у поетичному мовленні..........138
4.2.Метафорична концептуалізація жіночості
у дихотомії „природа / культура”.........................................................................141
4.3. Контраст як засіб естетичної репрезентації концепту „Жіночість”...........154
4.4. Символічна репрезентація жіночості у міфологічних алюзіях..................163
ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ.........................................................174 ВИСНОВКИ............................................................................................................177 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................183
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.................................................211 ДОДАТКИ...............................................................................................................212

ВСТУП

Визначальною ознакою сучасної гуманітарної думки є тенденція до інтеграції, яка особливо чітко простежується у сфері лінгвістики. Все менше стає суто лінгвістичних досліджень, які можуть зацікавити лише вузьке коло спеціалістів. Вивчення мови як багато аспектного феномена змушує науковців відходити від принципу „лінгвістика заради лінгвістики” та сприяє появі інтегрованих дисциплін. Однією з таких дисциплін є лінгвокультурологія, яка з’явилась унаслідок корінних змін, що відбулись у гуманітарних науках в кін. ХХ поч. ХХІ ст. Теоретичні основи лінгвокультурології було закладено у роботах Н. Д. Арутюнової [10], А. Вежбицької [45], Ю С.Степанова [208]. Терміносистема та методологія лінгвокультурологічних досліджень розробляється у працях С.Г. Воркачова [52-56], В. В Воробйова [56], В. І. Карасика [99-101], В.А. Маслової [152], Л.О. Мурзина [152] та ін. Водночас необхідно зазначити, що сьогодні відчувається брак фундаментальних досліджень у цій галузі.
Одним із принципів лінгвокультурологічного дослідження є поєднання лінгвістичних методів з ретельним діахронічним аналізом соціокультурних чинників, що впливали на формування певної лінгвокультури у минулому. Отже, у сфері досліджень лінгвокультурологів опиняється не тільки сучасне мовлення, але й лінгвокультура минулих часів. Ці тенденції визначають інтерес дослідників до вікторіанської епохи, яка мала надзвичайно вагомий вплив на сучасну європейську культуру. У роботах англомовних вчених Г. Хейта [270], Дж. Прістлі [290], А. Бріггс [256] та ін., а також на сторінках аналітично-бібліографічного британського журналу Victorian Studies” здійснюється соціокультурний аналіз Вікторіанства та аналізуються сучасні погляди на вікторіанську культуру. Зацікавленість у вікторіанській епосі виявляють деякі російські дослідники-літературознавці та культурологи (О. В. Зброжек [87], Т.А. Івушкіна [89], Б. Проскурнін [188], І. А. Шишкова [246]). Вітчизняними лінгвістами, що звернулися до Вікторіанства, є І. С. Шевченко [240], І.І. Морозова [161], [162], Ю. П. Чала [235]. Втім, у культурологічному та філологічному науковому дискурсі відчувається брак досліджень, присвячених вікторіанській культурі та лінгвокультурі.
Розуміння Вікторіанства як культурного феномена, що має загальноєвропейське значення, не можливе без аналізу вікторіанських поглядів на жінку та жіночість, отже дослідження вікторіанської епохи тою чи іншою мірою є водночас гендерними дослідженнями. Лінгвокультурологічний підхід до досліджень статі є найбільш популярним у вітчизняному та російському мовознавстві ( Ю. В. Абрамова [1], О. С. Бондаренко [29], А. Д. Борисенко [31], В. В. Васюк [43], О. Г. Дубровська [75], Д. Малишевська [145], А. П. Мартинюк [147-150], К. В. Містрюкова [157], Н. А. Паскова [179], О. А. Чибишева [238] та ін.).
До сфери досліджень лінгвокультурологів належить концепт „Жіночість”, який є водночас базовим гендерним концептом та одним із ключових концептів Вікторіанства.
Таким чином, актуальність нашої роботи зумовлена необхідністю розвитку лінгвокультурології як галузі, що знаходиться у стадії формування, значним інтересом європейських дослідників до надбань вікторіанської доби та потребою у комплексному вивченні вікторіанської лінгвокультури у вітчизняній лінгвістиці. Актуальність дослідження полягає також у вивченні концепту „Жіночість” у діахронічному ракурсі, що дозволяє простежити еволюцію зазначеного концепту та значною мірою усвідомити сутність сучасних поглядів на жінку та жіночість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано в межах наукової теми „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ0147), що розробляється Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Метою дослідження є комплексний аналіз засобів вербалізації концепту „Жіночість” у вікторіанських романах.
Зазначена мета дослідження зумовлює постановку та розв’язання таких завдань:
1) визначення Вікторіанства як культурного феномена та концепту Жіночість” як ключового концепту вікторіанської лінгвокультури;
2) вивчення лексико-семантичної репрезентації жіночості за допомогою контекстуального аналізу лексем, що складають структуру концепту „Жіночість” у текстах вікторіанських романів, виявлення ядерних та периферійних компонентів концепту;
3) дослідження соціолінгвістичної репрезентації концепту шляхом аналізу вікторіанських стереотипів жіночості;
4) вивчення лінгвопоетичної концептуалізації жіночості в естетичному, метафоричному та символічному аспектах.
Об’єктом дослідження є концепт „Жіночість” у вікторіанській лінгвокультурі.
Предметом дослідження є мовні засоби, що репрезентують концепт „Жіночість” у вікторіанських романах.
Для розв’язання поставлених завдань залучено такі основні методи: метод лексико-семантичного поля, фреймовий аналіз, розроблений С. О. Жаботинською, елементи контекстно-ситуативного, компонентного аналізу, кількісний аналіз. Крім того, у роботі застосовувались елементи інтерпретаційного та соціокультурного підходів.
Матеріалом дослідження є романи вікторіанських письменників В.М.Теккерея, Е. Гаскелл , Дж. Еліот, Шарлоти та Емілі Бронте, Дж. Мередіта, Т.Гарді (загальний обсяг 5114 сторінок). Підхід до вибору текстового матеріалу зумовлений необхідністю врахування часового, соціального та гендерного чинників. Початок вікторіанської епохи репрезентують романи У.Теккерея та Е. Гаскелл, середина Вікторіанства представлена такими авторками як Дж. Еліот, Шарлота та Емілі Бронте. Т. Гарді та Дж. Мередіт є представниками пізнього Вікторіанства. Такий підхід дозволяє зробити висновки стосовно наявності чи відсутності впливу статі автора на вибір номінацій концепту. Крім того, важливим чинником є прагматичні характеристики персонажів, зокрема їх соціальне походження, адже у творах вікторіанців представлені як аристократія (У. Теккерей, Дж. Мередіт) та середній клас (Ш. Бронте), так і селянство (Т.Гарді, Дж. Еліот) та робітники ( Е. Гаскелл). Це розширює можливості аналізу та змінює традиційний погляд на Вікторіанство як на систему цінностей аристократії та середнього класу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено комплексний аналіз шляхів вербалізації концепту „Жіночість” у вікторіанській лінгвокультурі.
Теоретичне значення роботи полягає у розробці комплексного дослідження антропоцентричних концептів. Дисертація робить внесок у розвиток категоріального апарату лінгвокультурології та гендерної лінгвістики, сприяє вдосконаленню методів концептуального аналізу. Поєднання лінгвістичного аналізу з соціокультурним та історичним підходами робить дослідження цінним як для таких лінгвістичних галузей як соціо- та етнолінгвістика, так і ряду інших гуманітарних дисциплін, зокрема культурології та літературознавства.
Практичне значення дослідження визначає можливість застосування отриманих даних у курсах лексикології, когнітивної та гендерної лінгвістики, лінгвокультурології, країнознавства Великобританії, а також поза межами лінгвістики.
Положення, що виносяться на захист:
1. Вікторіанство є культурним феноменом, який мав значний вплив на формування європейських цінностей та сучасних поглядів на жінку. Одним із ключових концептів вікторіанської лінгвокультури є концепт „Жіночість”. Концепт „Жіночість” має лексико-семантичну, соціолінгвістичну та лінгвопоетичну репрезентацію та відображається за допомогою фреймів „Жінка”, „Жіночий”; „Незаміжня жінка”, „Одружена жінка”, „Мати”, „Працююча жінка”, „Природа”, „Краса”, „Міфологія”.
2. Аналіз лексико-семантичної репрезентації концепту „Жіночість” дозволяє виявити ядерні (абстрактні іменники womanhood, womankind, girlhood, (un)maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood) та периферійні компоненти, які утворюють фрейми „Жінка” та „Жіночий”. У кожному з фреймів, у свою чергу, можна виділити ядро та периферію. Так, ядром фрейму „Жінка” є іменники woman, lady, girl, а периферією номінації maid(en), lass, gentlewoman, female; wench, minx, vixen, hussy; creature, thing. Ядерними компонентами фрейму „Жіночий” є прикметники feminine та femalе, а периферію утворюють лексеми girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.
3. Аналіз соціолінгвістичної репрезентації концепту „Жіночість” виявляє фреймові структури, які репрезентують стереотипні уявлення вікторіанців про соціальні статуси та ролі жінки, а саме „Незаміжня жінка” (з субфреймами „Дівчина на виданні” та „Стара діва”), „Одружена жінка”, „Мати”, „Працююча жінка” (з субфреймами „Домашня служниця”, „Освітянка”, „Фабрична робітниця”, „Надомна працівниця”, „Підприємниця”, „Селянка”, „Мисткиня”). Аналіз зазначених фреймів доводить наявність як стереотипних, так і нетипових проявів жіночості, які представлено за допомогою опозицій „ залежна роль жінки у шлюбі ” —„керівна роль жінки у шлюбі”, „любляча мати”— „байдужа мати”, „шлюб як обов’язок” „шлюб як ув’язнення”. Нетипові для Вікторіанства соціальні характеристики жінки (фінансова незалежність, неприйняття традиційних обов’язків дружини та матері, підприємницька діяльність) є передвісниками емансипаційних тенденцій ХХ ст.
4. Дослідження лінгвопоетичної репрезентації концепту „Жіночість” виявляє метафоричний, естетичний та символічний шари концепту та дозволяє встановити асоціативні зв’язки концепту „Жіночість” з такими концептуальними сферами як „Природа”, „Краса”, „Міфологія”. Аналіз зазначених сфер виявляє такі протилежні жіночі якості як духовність (subtle, spiritual, refined, tender, subdued, sublime, delicate, aerial) — фізична краса (ruddy, replete, flesh and blood, coquettish), невинність (violet, lily) — чуттєвість (rose, peony), інфантильність; стриманість (kitten, calf, duck, pet animal; Dian) пристрасність (lioness, tigress, wild animal; nymph, Cassandra), „ангелоподібність” (angel) „демонізм” (Demon, Pythoness, Medusa), вірність (Egeria, Muse) зрадливість (Delilah, Clytemnestra), залежність (spaniel; Iphigenia) незалежність (cat; Camilla, Omphale).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на засіданнях кафедри англійської філології Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та були обговорені на міжнародній конференції „ Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005), ІV-ій міжнародній конференції „Актуальні проблеми металінгвістики” (Черкаси, 2005), науковій конференції „Мови, культури і переклад у добу глобалізації” (Київ, 2005), Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження проф. І. В. Шаровольського (Київ, 2006).
Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у семи статтях автора, опублікованих в українських фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел та додатків.

bibliography

ВИСНОВКИ

Епохою створення та формування базових для британської культури цінностей та традицій є епоха Вікторіанства. Одним із найбільш дискусійних питань, що виникають під час вивчення вікторіанської культури, є так зване „жіноче питання”, яке у вікторіанську добу постало особливо гостро. Саме в цей час зародилися та посилилися емансипаційні тенденції, що стали передвісниками сучасного феміністського руху, відбулася еволюція поглядів на жінку, її фізичну та душевну природу, соціальні статуси та ролі. У вікторіанську епоху з’являються найкращі зразки жіночої літератури, а також література про жінок, відбуваються зміни у законодавчій та освітній системах, спрямовані на поліпшення соціального становища жінки. Визначальними рисами Вікторіанства є, з одного боку, створення стереотипів стосовно жінки, а з іншого боротьба жінок проти цих стереотипів. Усі ці чинники дозволяють вважати одним із ключових концептів Вікторіанства концепт „Жіночість”.
Концепт „Жіночість” розглядався в роботі як трьохкомпонентна структура, яка має лексико-семантичний, соціолінгвістичний та лінгвопоетичний рівні (репрезентації).
Зазначені рівні концепту „Жіночість” відображено у роботі за допомогою фреймів „Жінка”, „Жіночий”; „Незаміжня жінка”, „Одружена жінка”, „Мати”, „Працююча жінка”, „Природа”, „Краса”, „Міфологія”. В узагальненому вигляді структуру концепту „Жіночість” подано на мал. 5.1.

Мал. 5.1. Фреймова репрезентація концепту „Жіночість”
Аналіз лексико-семантичної репрезентації концепту „Жіночість” полягав у виявленні ядерних та периферійних компонентів концепту. До ядерних компонентів концепту було віднесено абстрактні іменники womanhood, womankind, girlhood, (un)maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які є регулярними або контекстуальними номінаціями концепту. Під час аналізу було виявлено опозиції womanhood-girlhood (за семою „вік”), maidenliness unmaidenliness (за семою „типовий для жінки”), які мають оцінні, переважно позитивні конотації.
В якості периферійних компонентів концепту розглядалися іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. З метою аналізу периферійних компонентів концепту їх було подано у вигляді фреймових структур „Жінка” та „Жіночий”. Усередині кожного з фреймів, в свою чергу, було виявлено ядерні та периферійні компоненти. Ядерними компонентами фрейму „Жінка” є лексеми woman, lady, girl, а периферію складають регулярні номінації жінки (maid(en), lass, gentlewoman, female), емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy) та контекстуальні номінації (creature, thing). Ядерні компоненти фрейму „Жінка” утворюють опозиції woman - lady (за ознакою „родинне походження”) та woman - girl (за ознакою „ вік”). Вивчення цих опозицій дозволило отримати уявлення про вікторіанські стереотипи стосовно віку та соціального походження жінки. Особливий інтерес становлять периферійні номінації, які не є характерними для сучасного дискурсу та містять конотації, притаманні Вікторіанству (maid(en), lass, gentlewoman, wench, minx, vixen, hussy). Крім того, як доводить аналіз, відображенням змін у вікторіанських поглядах на жінку є поступова нейтралізація соціальних конотацій номінації lady, яка найбільш експліцитно помітна у творах пізніх вікторіанців.
Ядерними компонентами фрейму „Жіночий” є лексеми feminine та femalе. Діахронічний аналіз контекстуальних значень цих номінацій дозволив зробити висновок про набуття лексемою feminine оцінних конотацій наприкінці Вікторіанства, що пов’язується у роботі з соціокультурними змінами того часу. Периферійні елементи фрейму „Жіночий” (girlish, womanly, maiden(ly), ladylike) мають переважно позитивні конотації, що відображає притаманне вікторіанцям схвальне ставлення до наявності у жінки типових жіночих якостей.
Ядром лінгвокультурного концепту є соціальні стереотипи, що відображають зафіксовані у колективній свідомості уявлення про типові характеристики того чи іншого концепту. Фреймовий аналіз соціолінгвістичної репрезентації концепту „Жіночість” дозволив визначити стереотипні уявлення вікторіанців про соціальні ролі та статуси жінки. В результаті аналізу було виявлено фрейми „Незаміжня жінка” (з субфреймами „Дівчина на виданні” та „Стара діва”), „Одружена жінка”, „Мати”, „Працююча жінка” (з субфреймами „ Домашня служниця”, „Освітянка”, „Фабрична робітниця”, „Надомна працівниця”, „Підприємниця”, „Селянка”, „Мисткиня”).
Дослідивши лексеми, які заповнюють слоти наведених фреймів, було зроблено висновок про те, що соціальний статус вікторіанської жінки був тотожним її сімейному статусу (wife, spinster). Найважливішою соціальною роллю було материнство, а більшість професій, якими володіли жінки, були суто жіночими та нехарактерними для чоловіків (cook, housemaid, charwoman, maid, servant-girl, maid-servant; governess, nurse, schoolmistress, teacher, factory girl, workwoman, dressmaker, needlewoman, under-laundry-maid, waiting-maid, bar-maid, washerwoman, milliner, apple-woman, market-woman, tart-woman, tradeswoman, dairymaid, farm-woman, field-woman, milkmaid, ballet-girl, opera-girl, poetess, opera-dancer, actress).
Дослідження показало, що основними стереотипами жіночості, які характеризують вікторіанську епоху, є пасивність під час вибору нареченого, хворобливість та фінансова незахищеність „старої діви”, залежна роль жінки у шлюбі, ірраціональна природа материнства. З іншого боку, поряд із стереотипами було виявлено нетипові прояви жіночості. Це, зокрема, активна участь жінки у пошуках нареченого, партнерські стосунки у шлюбі, незалежність та життєрадісність жінки, яка залишилась неодруженою, байдужість матері до дитини, діяльність жінки у нетрадиційних для неї професійних сферах. Так, стереотипна стара діва характеризується лексемами зі значенням „нещаслива”, „незаможна”, „манірна” тощо (poor, prim, shabby, penniless), в той час як нетипова незаміжня жінка є радісною та привітною (hospitable, jovial). Подібним чином було виявлено опозиції „ залежна роль жінки у шлюбі ” — „керівна роль жінки у шлюбі ” (humble foolish creature, humble Cinderella— tyrannous behaviour, incline him to do either what she wishes), „шлюб як обов’язок” — „шлюб як ув’язнення” (duty slavery, bondwoman, captured woman ), „любляча мати” „байдужа мати” (delighted, proud— calm, unmoved). Аналіз відхилень від стереотипів дозволив дослідити концептуалізацію жіночості у динаміці, простежити зміни у вікторіанських поглядах на жінку, що стали передвісниками сучасного розуміння традиційних жіночих якостей та ролей.
Аналіз лінгвопоетичної репрезентації концепту „Жіночість” полягав у вивченні образної складової концепту, яка виявляє метафоричний, символічний та естетичний інформаційні шари концепту. Проведений аналіз виявив зв’язки концепту з іншими концептуальними сферами, які представляють асоціативні фрейми „Природа”, „Краса” та „Міфологія”.
У результаті дослідження фрейму „Природа” було виявлено зоо- та флороморфні метафори, які беруть участь у створенні жіночих образів. Співставлення цих метафор дозволило виявити такі протилежні жіночі якості як скромність (violet, lily) чуттєвість (rose, peony), інфантильність (kitten, calf, duck, pet animal) пристрасність (lioness, tigress, wild animal), граційність (cat, kitten, bird) — незграбність (puppy), незалежність (cat) — відданість (spaniel), юність, здоров’я (rose, bud) — хворобливість (fallen leaf). Крім того, як показало дослідження, для вікторіанських романів характерне метафоричне представлення природи як особи жіночої статі (Dame Nature, daughter of Nature) та уявлення про жінку як про природну, підвладну інстинктам істоту.
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що для свідомості вікторіанців характерне протиставлення жінок, в яких переважає фізичне, чуттєве, гріховне начало, жінкам, які відзначаються високими моральними якостями та духовною красою. Таке ставлення до жінки є одним із найпоширеніших стереотипів Вікторіанства та визначає погляди вікторіанців на жіночу красу. Аналіз асоціативного фрейму „Краса” виявляє притаманне вікторіанській ментальності протиставлення фізичної привабливості (яку передають епітети ruddy, replete, flesh and blood, coquettish) та духовної краси, що зображується за допомогою епітетів subtle, spiritual, refined, tender, subdued, sublime, delicate, aerial. При цьому, як свідчить аналіз, поєднання в одній жінці фізичної вроди та духовності характерне для пізнього Вікторіанства.
Аналіз асоціативного фрейму „Міфологія” довів характерне для вікторіанців уявлення про наявність у жінки „ангельського” (angel, Dian, Egeria, Muse, Iphigenia) або „демонічного” (Cassandra, Pythoness, Medusa, Delilah, Clytemnestra) начала. Особливо виразно ставлення до жінки як до ірраціональної істоти, яка більше, ніж чоловік пов’язана з природою, виявляється у порівнянні героїні з міфологічними образами напівжінок напівтварин (nymph, Pythoness, Medusa). Міфологічні алюзії виявляють універсальну та водночас індивідуально-авторську концептуалізацію жіночості.
У цілому дослідження показало, що Вікторіанство було періодом зародження та формування сучасних уявлень про шлюб як про рівноправне партнерство, про здатність жінки виконувати керівні функції та про необов’язковість шлюбу, зв’язок жіночої емансипованості з соціальною активністю та родом занять жінки. Водночас для сучасної культури характерні тенденції до переосмислення та повернення до деяких традиційних цінностей Вікторіанства. Про це свідчить поява так званої неовікторіанської літератури, представниками якої є А.С. Байят, Г Свіфт, П. Кері.
Запропонований у дисертації підхід до вивчення концепту „Жіночість” може застосовуватися для дослідження інших антропоцентричних концептів, зокрема концепту „Маскулінність” та ключового для британської культури концепту Джентельмен”. Перспективним видається вивчення еволюції гендерних стереотипів за допомогою порівняння вікторіанської та сучасної концептуалізації жіночості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Ю. В. Роль компаративного фрейма в вербализации концепта „женщина” (на материале английских пословиц) // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки 2004. № 3(62). С. 5 - 9.
2. Агеев В. С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. 1987. № 2. С. 152 - 158
3. Агєєва В. Філософія жіночого існування // Бовуар Симона, де Друга стать К. : Основи, 1995. Т.1. С. 5 - 21.
4. Агранович С. З., Саморукова И. В. Типы художественного сознания и мировоззренческий потенциал мифа // Проблема художественного язика. Самара, 1996. Вип.2. С.25 - 56.
5. Алексеенко М. Концепт «мать» в синхронной динамике языковой картины мира // Грани слова: Сб. науч. ст. к 65-летию В. М. Моисеенко. М.: ООО «Изд-во ЭЛПИС» , 2005. С. 415 - 422.
6. Алефиренко Н. Ф. Протовербальное порождение культурных концептов и их фразеологическая репрезентация // Филол. науки. 2002. № 5. С.72 - 82.
7. Амелина М. Н. Концепт «северности» и его компоненты ( на франко-канадском материале) // Вестн. Моск. ун-та. Сер.19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2003. № 2. С. 134 - 142.
8. Антинескул О. Л. Гендер как параметр текстообразования: Учеб. пособие по спецкурсу. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2001. 168 c.
9. Арнольд И. В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в английском художественном тексте // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. / Науч. ред. Бухаркин П. Е. СПб.: Изд- во С. Петерб. ун-та, 1999. С. 54 - 66.
10. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. М.: Языки рус. культуры, 1999. 896 с.
11. Архангельская А. Красавец-мужчина в чешской языковой картине мира // Грани слова: Сб. науч. ст. к 65-летию В. М. Моисеенко. М.: ООО «Изд-во ЭЛПИС» , 2005. С.423 - 431
12. Архангельська А. М. Маскулінність та фемінність як соціокультурні категорії на тлі слов’янського антропонімікону // Мовознавство. 2006. № 1. С. 83 - 92.
13. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М.: Ком.Книга, 2005. 576 с.
14. Баженова И. С. Эмоции, прагматика, текст. М.: Менеджер, 2003. 391c.
15. Бардина Н. В. Языковая гармонизация сознания. О.: Астропринт, 1997. 272 с.
16. Барт Р. Семиотика. Поэтика: Избр. работы / Пер. с фр. М.: Прогресс Универсус, 1994. 616 с.
17. Бердяев Н.А. Философия свободного духа // Диалектика божественного и человеческого. М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005. С. 15-341.
18. Бердяев Н.А. Экзистенциальная диалектика божественного и человеческого // Диалектика божественного и человеческого. М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005. С. 341-501.
19. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 320с.
20. Бессонова О. Л. Мужская и женская этика как основание гендерной оценки // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. К.: Логос, 2001. С. 3 -13.
21. Бєлова А. Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи / НАН України. Центр наук. дослідж. і викладання інозем. мов. К.: Логос, 2006. № 1. С. 22-33.
22. Бєссонова О. Л. Гендерний аспект оцінного тезауруса: експериментальне дослідження // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. Житомир, 2004. Вип. 17: Філол. науки. С. 76-78.
23. Бєссонова О. Л. Порівняльний опис гендерних концептів у структурі ціннісної картини світу в англійській та українській мовах // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки. Суми, 2002. № 4 (37). С. 15 -21.
24. Бигунова Н. А. Уровневое представление концепта времени в устном нарративном дискурсе ( на материале современного английского языка): Дис.... канд. филол. наук: 10.02.04. / Одес. нац. ун-т им. И. И. Мечникова. &n