КОНЦЕПТ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕМІЦІ

brief description

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРАСНОБАЄВА-ЧОРНА ЖАННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 81’373.7:81’374.73=161.2

КОНЦЕПТ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕМІЦІ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Загнітко Анатолій Панасович

Донецьк 2007

ВСТУП

Уже не одне століття людина намагається виробити найповніше уявлення про світ і своє місце в ньому, знайти відповіді на численні питання, що хвилюють її впродовж життя. Кожна епоха, кожна соціальна група і, відповідно, кожна людина поступово формують світогляд певної нації й окремої особистості. Світогляд це фундамент людської свідомості. Однак, щоб жити в злагоді зі світом, людина має впорядкувати цей світ у своїй свідомості на концептуальному рівні. Тому останнім часом дослідники різних галузей науки, зокрема мовознавства, культурології, психології, коґнітології, етнолінгвістики тощо, на матеріалі різних мов опрацьовують проблему впорядкування світу, тобто створення його концептуальної картини „суб’єктивного образу об’єктивної реальності, що належить до сфери ідеального, опредмечується у знакових формах, не втілюючись в жодній з них” [Полюжин 2005: 8]. Це поняття постає фундаментальним для будь-якої культури [Жайворонок 2002; Зеленько 2005; Иванова 2005; Мусієнко 2005; Рудь 2006 та інші], оскільки виражає специфіку людини та її буття, взаємовідношення зі світом, найважливіші умови існування в ньому, досвід, систему поглядів на об’єктивний світ, переконання й ідеали. Проте на сьогодні ще не існує повного опису концептуальної картини світу певного народу, а опрацьовані лише її поодинокі фрагменти. Досліджено чимало концептів у різних мовах (на матеріалі однієї мови або кількох, як правило, української, російської упорівнянні з англійською, французькою тощо): концепт гроші (money) ванглійській мові [Науменко 2005], концепти дім і родина у російській, англійській і французькій мовах [Сорока 2006], концепт дурак у російській мові [Садовая 2005], концепти душа й серце в українській, російській, англійській і китайській мовах [Голубовська 2002], концепт їжа в російській і англійській мовах [Савельева 2006], концепт мудрість в українській мові [Крижановська 2005], концепт покарання в українській мові [Левченко 2004], концепти правда / неправда в українській мові [Мамич 2002], концепти пробачення та вибачення в російській мові [Мартинек 2000], концепт родина у німецькій мові [Мостова 2005], концепт талант у російській, польській і англійській мовах [Акулова 2000], концепт творчість в українській мові [Мех 2005], концепт умова в українській мові [Малявін 1999], концепти усмішка й сміх [Ганєчко 2005], концепти час і простір в українській мові [Загнітко, Краснобаєва-Чорна 2004], концепт червоний в українській та інших слов’янських мовах [Мельник 2004], концепт шлях в українській, англійській і французькій мовах [Пальчевська 2006], концепт шляху в українській мові [Радзієвська 1997], концепт вчинку в українській і російській мовах [Радзієвська 2005], концепт душа в українській мові [Скаб 2006] тощо. Розглядаються концепти у творчості одного письменника чи групи письменників, концепти певного літературного напряму чи жанру: концепт Бог у поетичній мові Г.Сковороди [Вільчинська 2005], концепти життя і смерть у творчості П.Тичини, А.Малишка періоду Великої Вітчизняної війни [Агошкова 2004а; Агошкова 2004б], концепти життя і смерть ухудожньому світі Г.Квітки-Основ’яненка [Іванова 2004], концепт земля упоезії П.Филиповича [Кудряшова 2005], концепт краса людини в поезії українських шістдесятників [Цапок 2005], концепт ідеальна жінка увікторіанському романі (на матеріалі роману В.Теккерея „Vanity fair”) [Кисельова 2005], концепт смерть у поезії В.Висоцького [Ковальчук 2003], концепт страх в антиутопічному дискурсі (на матеріалі роману В.Винниченка „Сонячна машина”) [Стоянова 2005] і под.
Отже, поширення всебічних векторів інтерпретації концепту в науковій літературі останніх десятиліть як одиниць, що можуть поєднувати універсальну і національну специфіку, необхідність вивчення особливостей структурування концептів і встановлення їхньої взаємодії, зумовлюють актуальність обраної теми дисертації. Крім того, в україністиці ще не було спеціальних праць, присвячених проблемам номінації, формування та модифікації обсягу змісту, ідеографічному розгортанню структури та класифікаційним параметрам концепту ЖИТТЯ, репрезентованого фраземами.
Мета роботи виявити й окреслити національно-культурну специфіку концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці на всіх рівнях концептуалізації.
Досягнення мети передбачає виконання таких основних завдань:
1) простежити еволюцію поглядів на концепт, його тлумачення, окреслити диференціатори та напрацювати власну дефініцію;
2) установити критерії розмежування термінологічних одиниць, близьких за своєю природою: концепт, поняття, лексичне значення, фрейм, гештальт, сценарій і т.ін.;
3) з’ясувати засоби номінації концептів, зокрема концепту ЖИТТЯ;
4) охарактеризувати ядро та периферію концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці;
5) висвітлити ендоконсистенцію концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці;
6) виявити структурні особливості концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці та характер взаємозв’язків між елементами структури;
7) визначити місце концепту ЖИТТЯ в загальній концептуальній схемі;
8) шляхом аналізу фонової інформації встановити асоціативно-образний комплекс концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці;
9) опрацювати поетапну класифікацію концепту з опертям на концепт ЖИТТЯ.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступає концепт ЖИТТЯ в українській фраземіці як один з основних сегментів концептуальної картини світу українського народу разом із його складниками, репрезентованими семантичними полями, групами, підгрупами.
Предметом дослідження постають фраземи сучасної української мови, об’єднані за концептуальним критерієм, тобто спільною темою „життя”.
Джерельною базою дослідження слугували дані фразеологічних словників української мови, зокрема двотомного академічного фразеологічного словника української мови, укладеного В.Білоноженко, В.Винником, І.Гнатюк, фразеологічних словників української мови Г.Удовиченка, В.Ужченка та Д.Ужченка, Ю.Прадіда, а також дані Словника української мови в 11-ти томах, інших тлумачних словників. Загальна кількість проаналізованих фразем складає 1240 одиниць, мікроконтекстів їхніх уживань 2500одиниць.
Реалізація визначених завдань здійснюється за допомогою дефініційно-поняттєвого методу, методу спостереження, логіко-класифікаційного методу, методів компонентного аналізу і компонентного синтезу, асоціативного експерименту, описового методу, елементів і прийомів статистичного методу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота розкриває один з аспектів наукових тем кафедри української мови Донецького національного університету «Українська мовно-національна картина світу: семантико-граматичні, соціолінгвістичні й емотивні аспекти» (0100U001962), «Граматичні, лексичні і семантичні одиниці в українській національно-мовній картині світу» (0105U004527). Тема дисертації погоджена в Науковій координаційній раді «Українська мова» Інституту української мови НАН України (протокол №22 від 13 жовтня 2004 р.).
Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що вперше: а)застосовано семивекторний інтегральний підхід для встановлення сутності концепту в науковому знанні; б)запропоновано й опрацьовано алгоритм концептуального аналізу і поетапну класифікаційну схему концепту; в)виявлено структуру концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці з чіткою диференціацією його ядра та периферії, взаємодію з іншими концептами української концептуальної картини світу, встановленням зв’язків між складниками концепту; г) окреслено національно-культурну специфіку концепту ЖИТТЯ, репрезентованого українськими фраземами.
Теоретичне значення роботи полягає у моделюванні одного зосновних сегментів української концептуальної картини світу концепту ЖИТТЯ, увиявленні основних механізмів і закономірностей його мовної концептуалізації.
Результати дослідження можуть знайти практичне використання увишівських курсах із лексикології української мови загалом і фразеології зокрема, спецкурсах зактуальних питань лінгвістики („Концептуальний аналіз мовних одиниць”, „Концептивістика”) та лінгвокультурології, шкільних факультативних курсах. Укладено навчальну програму філологічного профілю ЗНЗ для учнів 10-11 класів „Фразеологія унаціонально-мовній картині світу” (апробовано в Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №43). Матеріал дисертації може бути використаний у лексикографічних студіях, зокрема під час створення фраземоідеографічних словників, під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження щодо багатовекторного теоретичного обґрунтування й з’ясування поняття концепт, інтерпретації концепту ЖИТТЯ як репрезентатора національно-культурної специфіки отримані особисто здобувачем.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на науково-теоретичних конференціях й аспірантських семінарах Донецького національного університету (2004-2007), на Міжнародних наукових конференціях „Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2005, 2007), „Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (Харків, 2005), Всеукраїнській науковій конференції „Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку” (до 100-річчя від дня народження проф. С.П.Самійленка) (Запоріжжя, 2006), Міжнародній науково-теоретичній конференції „Граматичні читання ІV” (Донецьк, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми фразеології” (Сімферополь, 2007), науковій конференції „НТШ-Донбас” (Донецьк, 2005, 2006). Уся дисертація загалом та її окремі розділи обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Донецького національного університету. Основні положення і результати роботи викладено в 10 авторських публікаціях, 8зяких надруковано у фахових виданнях:
1. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концепт „життя” в українській фраземіці: проблема номінації та обсяг змісту // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. Харків: Харківський національний педагогічний ун-т ім.Г.С.Сковороди, 2005. Вип. 16. С.135-139.
2. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Структура макроконцепту ЖИТТЯ вукраїнській фраземіці // Донецький вісник Наукового товариства ім.Шевченка. Мова, література. Донецьк: Український культурологічний центр, 2005. Т.7. С.104-113.
3. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Фразеоідеографічна модель концепту ЖИТТЯ в українській концептуальній картині світу // Лінгвістика: Зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2005. Вип. 2(5). С.104-111.
4. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Зв’язок концепту „життя” з концептами української міфології та народної обрядовості // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія „Лінгвістика”. Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. Вип. 4. С. 166-169.
5. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Інтегральний підхід до інтерпретації концепту (філософський та лінгвокультурологічний вектори) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Донецьк: ДонНУ, 2006. Вип. 14. С. 27-31.
6. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концепт, концептуалізація та концептуальна система: логіко-філософський вектор // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Мова, література. Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. Т.11. С. 27-32.
7. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Термінополе КОНЦЕПТ // Українська мова. 2006. №2. С. 67-79.
8. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Формування ядра та периферії концепту „життя” в українській фраземіці // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наук. ст. Філологічні науки. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. №2. С. 141-146.
9. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Класифікаційні параметри концепту ЖИТТЯ // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Донецьк: ДонНУ, 2007. Вип.15. С.48-54.
10. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концепт ДОРОГА у структурі концепту ЖИТТЯ (ідеографічний і коґнітивний аспекти) // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского. Серия «Филология». Т.20 (59) №6. Симферополь: Таврический национальный университет, 2007. С.85-91.

Структура й обсяг дисертації визначені метою та поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (268позицій, з яких 28 іноземними мовами), списку використаних джерел (43 позиції), 7-и додатків (обсягом 255 сторінок, у яких системно подано диференціатори концепту за векторами інтерпретації, результати асоціативного експерименту, ідеографічне наповнення структури концепту ЖИТТЯ, тезаурус „Життя” в українській фраземіці, поетапну класифікаційну схему концепту, особливості концептуалізації концепту ЖИТТЯ на першому і другому рівнях). Тексту передує перелік умовних скорочень, використаних у роботі. Загальний обсяг дисертаційного дослідження 463 сторінки, основний текст 177 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження було встановлено, що:
1. Концепт це одиниця мислення й пам’яті, що постає в результаті тривалого і складного процесу, наділяється мовною оболонкою (виражається лексичними, фразеологічними, пареміологічними одиницями, прецедентними текстами, етикетними формулами тощо), підлягає процесам специфікації, узагальнення, абстрагування та модифікації (змінам, уточненню, розширенню / звуженню), характеризуючись динамічною природою, відзначається стереотипністю” й константністю”, утворена множинністю складників і наповнена культурним змістом, виконує пізнавальну функцію, функції орієнтування у світі та збереження знань про світ. В основу цього визначення покладено диференціатори концепту виокремлені з семи векторів його інтерпретації: логіко-філософського (Дж.Кемені, Ч.Пірс, Г.Фреге), власне-філософського (Ж.Дельоз, Ф.Гаватарі), лінгвістичного (В.Гак, В.Звегінцев, Л.Резников, О.Тараненко, П.Чесноков), лінгвокультурологічного (А.Вежбицька, Д.Гудков, І.Захаренко, В.Іващенко, В.Красних, В.Маслова), коґнітивного (В.Дем’янков, О.Кубрякова, З.Попова, І.Стернін), психолінгвістичного (А.Залевська, О.Селіванова, В.Старко, О.Цапок, І.Штерн, Л.Лисиченко) та літературно-культурологічного (Л.Грузберг, Л.Іванова, О.Кагановська), що відображають складну та суперечливу природу самого концепту і наукового знання про нього.
2. Залежно від вектора інтерпретації концепт вступає у парадигматичні відношення з різними термінологічними одиницями, утворюючи в такий спосіб власне термінополе: так, логіко-філософський вектор формує парадигму концепт / поняття / категорія; філософський вектор концепт / пропозиція; лінгвістичний вектор поняття / лексичне значення / концепт / категорія; лінгвокультурологічний вектор концепт / стереотип; коґнітивний вектор концепт / фрейм / гештальт; психолінгвістичний вектор концепт / гештальт; літературно-культурологічний вектор концепт / художня дефініція. Не зважаючи на подібність окремих елементів значення та спільних ознак, окреслене термінополе формується термінологічними одиницями різних наук, оскільки ці одиниці покликані вирішувати різні завдання і мають специфічні функції. Так, поняття, категорія і пропозиція належать логіці та філософії, лексичне значення лінгвістиці, стереотип і фрейм комунікативній лінгвістиці, гештальт психології або генеративній (породжувальній) граматиці, художня дефініція літературознавству, концепт коґнітології та лінгвокультурології. Якщо концепт, гештальт, фрейм і стереотип вважати суто коґнітивними одиницями, то вони вступають у родо-видові відношення, і гештальт, фрейм, стереотип, разом із зображенням, сценарієм, поняттям, постають різновидами концепту. Улогіко-філософському векторі під концептом розуміється зміст поняття, поняття складається зі змісту й обсягу, а категорія це максимально широкі за обсягом поняття. У лінгвістичному векторі додається ще лексичне значення і зазначені одиниці розташовуються у такій послідовності: поняття (як специфічні ознаки) лексичне значення (як численні ознаки) категорія у вузькому розумінні (мовні категорії: граматичні, лексико-семантичні, семантико-синтаксичні, структурно-синтаксичні) концепт (як лексичне значення + асоціації, особистий і етнічний досвід) категорія у широкому розумінні (як універсальна семантична ознака).
У дисертації концепт ЖИТТЯ досліджено вкоґнітологічному та лінгвокультурологічному векторах, внаслідок чого встановлено складну мережу взаємовідношень між його складниками.
3. На першому рівні концептуалізації формується ядро (на основі лексичного значення, зафіксованого у тлумачних словниках різних періодів) і периферія (на основі асоціацій, встановлених під час асоціативного експерименту) концепту ЖИТТЯ. Ендоконсистенція концепту ЖИТТЯ [Додаток Е] визначається комплексом мікроконцептів (поза аналізованим концептом вони можуть виступати макроконцептами або концептами), кожен з яких має своє чітко визначене й обґрунтоване місце і покладений в основу семантичного поля або семантичної групи: ядерні мікроконцепти Вік (СП„Період існування”), Досвід (СП „Якісна характеристика життя” СГ„Життєвий досвід”) і Спосіб (СП „Якісна характеристика життя” СГ„Спосіб життя”), Роки (СП „Кількісна характеристика життя”), Світ (СП„Життя” СГ „Життя”), Сприйняття (СП„Дійсність” СГ „Сприйняття життя”); периферійні мікроконцепти Доля й Особа (СП „Особисте життя”), Родина та Шлюб (СП „Сімейне, подружнє життя”), Засоби існування (СП„Матеріальний стан життя”), Життєвий інтерес (СП „Дійсність” СГ„Інтерес до життя”), Суспільство та Діяльність (СП „Суспільне життя”), Скрута (СП„Якісна характеристика життя” СГ„Скрутне становище”), Період (СП„Якісна характеристика життя” СГ„Період у житті”), Місце (СП„Життя” СГ „Місце життя”), Ціна (СП„Життя” СГ „Життя як ціна за щось”), Ризик (СП „Життя” СГ„Ризикувати життям”), Непередбачуваність (СП „Життя” СГ „У житті може трапитися все, що завгодно”), Неминучість (СП „Життя” СГ„Судилося щось у житті”). Концептуальне ядро постає сформованим попри всі індивідуальні варіації. Концептуальна периферія це частина обсягу змісту концепту, в якій домінує суб’єктивне, що припускає розширення та збагачення.
4. На другому рівні концептуалізації поглиблюються мікроконцепти першого рівня. Концепт ЖИТТЯ розкривається через наскрізні мікроконцепти, виявлені майже в усіх семантичних полях: Дорога, Душа, Доля, Світ, і мікроконцепти, виділені в межах окремих семантичних полів: Світове дерево / Дерево життя, Дунай, Земля, Небо (СП„Життя”, СП„Період існування”, СП„Кількісна характеристика життя”); Хрест (СП„Особисте життя”); Тварина (СП„Суспільне життя”, СП„Якісна характеристика життя”); Очі, Серце (СП„Дійсність”); Гарбуз, Рушник, Скриня, Хустка і Коса (СП „Сімейне, подружнє життя”); Копійка, Сорочка, Хліб (СП „Матеріальний стан життя”). Серед окреслених мікроконцептів наявні загальнокультурні мікроконцепти, що набувають національного забарвлення (Серце, Копійка, Хліб, Сорочка); мікроконцепти, пов’язані з міфологічними уявленнями українського народу про життя (Душа, Доля, Світове дерево / Дерево життя, Дунай, Небо і Земля); мікроконцепти, що виступають етнокультурними складниками концепту ЖИТТЯ (Рушник, Хустка і Коса, Скриня, Гарбуз). Результатом концептуального аналізу постав асоціативно-образний комплекс експліцитних та імпліцитних характеристик концепту ЖИТТЯ, репрезентованого українськими фраземами. Застосування цієї вперше опрацьованої моделі концептуального аналізу дозволило найбільш повно й об’єктивно виявити національно-культурну специфіку концепту ЖИТТЯ в українській картині світу.
Асоціативно-образний комплекс концептуалізації фраземного наповнення концепту ЖИТТЯ [Додаток Ж] має вигляд: 1) Гарбуз весілля, знак відмови (під час сватання), статевий потяг, хлопець; 2)Світове дерево / Дерево життя життя і смерть, медіатор, пограничний локус, посередник між світами, світова вісь, структура всесвіту, часопростір; 3) Доля багатство, благо, благополуччя, благоустрій, добробут, життєве приречення (визначення наперед), інтуїція та внутрішній голос, людина, народження, невдача / удача, невезіння, неталан / талан, персоніфікована істота, праця, характер занять, щастя; 4) Дорога життєвий шлях (сума певних вікових відрізків), життя, кар’єра, напрям діяльності, перебіг справ, посередник між світами (Калиновий / Волосяний міст, Чумацький шлях), початок і кінець (народження і смерть), природний хід життя, соціальні сходинки (рух угору), спосіб існування, цей світ і той світ; 5)Дунай вода, дорога (на той світ), межа (розділяє світи), полотняні мости (погребальні рушники); 6) Душа Бог і янголи, вічне життя й безсмертя, вразливість, вшанування (пращурів), гармонія і злагода (у родині), людина (внутрішня сутність), мандри, молитва, народження, пекло і рай, смерть, тіло; 7)Земля домовина, жіноче плодоносне начало, кінець життя або його наближення, материнство, могила, межа (між засвоєним людиною простором і хтонічним нижнім світом), праматір і годувальниця всього живого, реальність, святиня, тверезий погляд, частина тричленного всесвіту; 8) Копійка і Гаманець багатство, ворожіння, засоби існування, матеріальний стан, родинна обрядовість; 9)Коса вікова категорія, вірність, гідність, кохання, краса (дівоча), охайність, сімейний стан, честь, чистота; 10)Небо втрата відчуття реальності, задоволення й щастя, ілюзія, місце перебування Бога та янголів, мрія, недосяжність і нездійсненність, радість, частина тричленного всесвіту; 11)Очі дійсність, реальність / ірреальність, сприйняття життя; 12) Рушник благословення, вінчання, гостинність, єднання на весіллі, захист, злагода, знак згоди (бути дружиною), подружня вірність, працьовитість, прощання, ритуальний предмет, чистий широкий шлях, шлюб; 13) Світ життєвий досвід, життя, земля, локус існування людини, мандри, протяжність, спосіб життя, ставлення до життя, частина всесвіту; 14) Серце внутрішній світ, життєва сила (її центр), життя, інтерес до життя, морально-емоційне ядро людини; 15)Скриня весілля, власність дівчини, заможність (родового батьківського вогнища), звичаєвий устій, моральні і духовні засади, працелюбність (нареченої), спадщина (тільки після смерті), спогад (про минуле дівоцтво); 16)Сорочка засіб існування, матеріальний стан; 17)Тварина життєвий досвід, роль у суспільному житті; 18) Хліб благословення, видимий світ Божого життя, гостинність, доля, достаток, духовні та матеріальні інтереси, єднання (на весіллі, живих з душами предків), життя, заробіток, засіб існування, культовий предмет, матеріальний стан, оберіг, повага, подяка, родинна обрядовість, сакральність, святість, Сонце; 19) Хрест вічне життя, випробування, доля, всі чотири сторони, Ісус, кінцевий пункт життя, культовий предмет, людина, оберіг, смерть, страждання; 20) Хустка весілля, вірність, знак згоди (бути дружиною), любов, ознака молодиці, перехід дівчини під владу чоловіка, перехід до іншого соціального стану, прихильність, прощання, сімейний статус, скорбота.
5. Концепт ЖИТТЯ виникає у процесі структурування інформації про життя людини та його основні властивості. Тому обсяг змісту містить відомості не тільки про об’єктивний стан речей у житті (матеріальний стан, якісна й кількісна характеристика життя, особисте та суспільне життя тощо), а й відомості про уявлювані світи (потойбічне життя, підземний світ, небесний світ), гіпотетичний стан речей у цих світах, способи пересування між світами.
Авторський опис додає окремі штрихи до репрезентації обсягу змісту концепту ЖИТТЯ. Як і будь-який інший концепт, цей концепт у мовній свідомості українця, окрім фразем, представлений: 1) лексемами (лексеми, що виявляють усталені асоціативні зв’язки з лексемою життя: верба, борода символізують життєву силу; кров осереддя й символ життя; власні назви міфологічні персонажі, пов’язані з життям: Богородиця символ матері, життя, світла, любові; Мати Світу богиня життя; Род творець Всесвіту, бог Життя і т.ін.); 2)прислів’ями та приказками (Тепер правдою на світі не проживеш; Гірке життя, гірка доля що ж робити! Божа воля; Живу тихо, без плюскоти; Життя наше, як паутина; Жила б, багатіла, та з переду горбатіла тощо); 3)художніми дефініціями (Веселість серця життя людині (Г.Сковорода); Життя наше мандрівка (Г.Сковорода)); 4)мікроконтекстами Біблії; 5)художніми текстами, зокрема антитезами, евфемізмами, епітетами, метафорами, перифразами, персоніфікаціями, порівняннями, символами (Інам удвох в грозі і в сумі, / Де протекло життя круте, / Він добрим цвітом зацвіте (А.Малишко); Немає мужності другої, / як не боятися життя ... (В.Сосюра); Щоб життя вам квітло, щоб повніли чаші, / ворога добийте, прокляніть і род (В.Сосюра)) тощо. Всі окреслені репрезентанти концепту ЖИТТЯ потребують подальшого детального вивчення. Здійснене дослідження постає лише частиною опрацювання національного концепту ЖИТТЯ в українській картині світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авксентьєв 1981: Авксентьєв Л.Г. Синонімія фразеологічних одиниць сучасної української літературної мови // Українське мовознавство. 1981. Вип. 9. С. 96-103.
2. Авксентьєв 1986: Авксентьєв Л.Г. Особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови // Українська мова і література в школі. 1986. №3. С. 29-32.
3. Авксентьєв 1987: Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологізмів сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство. 1987. №1. С. 43-46.
4. Аврамова 2005: Аврамова В. Формирование и развитие лингвокультурологического концепта: http://www.russian.slavica.org/ article663.html.
5. Агошкова 2004а: Агошкова Н.В. Ономасіологічне вираження концептів життя і смерть у поезії П.Тичини періоду Великої Вітчизняної війни // Вісник Харківського національного університету. Харків, 2004. Вип. 39. С. 218-221.
6. Агошкова 2004б: Агошкова Н.В. Символічна реалізація концептів життя і смерть у поетичному мовленні Андрія Малишка періоду Великої Вітчизняної війни // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. Харків: Харківський нац. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди, 2004. Вип.13. С. 68-76.
7. Ажнюк 1990: Ажнюк Б.М. Національна фразеологія в іншомовному зіставленні // Українська мова і література в школі. 1990. №5. С.82-87.
8. Акулова 2000: Акулова Є. Концепт талант в современной языковой картине мира // Вісник Харківського національного університету. Харків, 2000. №491. С. 230-233.
9. Алефіренко 1984: Алефіренко М.Ф. Проблеми фразеологічного рівня мови // Мовознавство. 1984. № 5. С. 42-47.
10. Алефіренко 1987: Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 136 с. Бібліогр.: с. 125-134.
11. Алефіренко 1992: Алефіренко М.Ф. Моделювання фразеологічної системи як лінгвістична проблема // Мовознавство. 1992. №1. С.21-26.
12. Алефиренко 1999: Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики. Волгоград: Перемена, 1999. 273 с.: ил.
13. Алефиренко 2005: Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки оязыке. М.: Флинта; Наука, 2005. 446 с.: ил. Библиогр.: с. 401-412.
14. Алёхина 1979: Алёхина А.И. Фразеологическая единица и слово: кисследованию фразеологической системы. Минск: Изд-во БГУ, 1979. 152 с. Библиогр. в примеч.: с. 142-151.
15. Апресян 1974: Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с. Библиогр.: с. 346-364.
16. Арутюнова 1998: Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
17. Аскольдов 1997: Аскольдов С. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. М.: Academia, 1997. С.267-279.
18. Бабушкин 1996: Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1996. 103, [1] с. Библиогр.: с. 98-103.
19. Бацевич 2004: Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики. К.: ВЦ „Академія”, 2004. 344 с. Бібліогр.: с. 304-317.
20. Бацевич 2005: Бацевич Ф. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи. Львів: ПАІС, 2005. 264 с. Бібліогр.: с. 232-249.
21. Білоноженко, Гнатюк 1989: БілоноженкоВ.М., ГнатюкІ.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наук. думка, 1989. 156 с. Бібліогр.: с. 145-154.
22. Бобух 1992: Бобух Н.М. Антоніми та фразеологізми з семантично протилежними компонентами // Мовознавство. 1992. №4. С.62-67.
23. Бокань 2000: Бокань В. Культурологія: Навч. посіб. К.: МАУП, 2000. 136 с. Бібліогр.: с. 131-133.
24. Болдырев 2001: Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. 2-е изд. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2001. 124с. Библиогр.: с. 117-121.
25. Бондаренко 1979: Бондаренко Л.И. Основные этапы становления сознания (логическое и историческое в генезисе сознания). К.: Вища школа, 1979. 200 с. Библиогр.: с. 191-199.
26. Булаховский 1953: Булаховский Л.А. Введение в языкознание. М.: Учпедгиз, 1953. Ч. 2. 178 с.
27. Васильева 2005: Васильева М.А. Картина мира: от философской методологии к лингвистике // Лінгвістика: Зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2005. №2(5). С. 256-264.
28. Вежбицкая 1996: Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Пер. с англ. / Отв. ред. и сост. М.А. Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 412 с.
29. Вежбицкая 1999: Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 776, [1] с.
30. Вежбицкая 2001: Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д. Шмелева. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с. Библиогр. в конце глав.
31. Венжинович 2006а: Венжинович Н. Концептуальна й мовна картини світу як похідні етнічних менталітетів // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Донецьк: ДонНУ, 2006. Вип.14 С. 8-13.
32. Венжинович 2006б: Венжинович Н.Ф. Про концептуальний зміст лексичних і фразеологічних одиниць // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2006. №2. С. 43-47.
33. Верещагин, Костомаров 1982: Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение. М.: Русский язык, 1982. С. 89-98.
34. Виноградов 1987: Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины // Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1987. С. 118-139.
35. Вільчинська 2005: Вільчинська Т. Концепт «Бог» у поетичній мові Г.Сковороди // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія Мовознавство. Тернопіль: ТНПУ, 2005. С. 191-199.
36. Войшвилло 1967: Войшвилло Е.К. Понятие. М.: Изд-во Московского ун-та, 1967. 288 с. Библиогр.: с. 277-280.
37. Волков, Миклуш 2000: Волков В., Миклуш М. Идеографическое описание русского языка. Прешов: Наука, 2000. 190 с.
38. Воркачев 2004: Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: Гнозис, 2004. 236, [1] с. Библиогр.: с. 222-412.
39. Воркачев 2007: Воркачев С.Г. Лингвокультурный концепт: типология и области бытования: Монография / С.Г. Воркачев и др. / Под общ. ред. Воркачева С.Г. Волгоград: Изд-во Волгоградского гос. ун-та, 2007. 399 с. Библиогр.: 380-399.
40. Гадамер 1988: Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Пер. с нем. / Общ. ред. и вступ. ст. Б.Н. Бессонова. М.: Прогресс, 1988. 704 с.
41. Гак 1995: Гак В.Г. Фразеорефлексы в этнокультурном аспекте // Филологические науки. 1995. №4. С. 47-55.
42. Гальперин 1981: Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 140 с. Библиогр.: с. 136-138.
43. Ганєчко 2005: Ганєчко В.В. Загальні особливості концептів усмішка та сміх // Актуальні проблеми металінгвістики: Зб. наук. ст. Черкаси: Черкаський нац. ун-т ім. Б.Хмельницького, 2005. С. 34-36.
44. Гнатюк 1981: Гнатюк І.С. Деякі особливості використання фразеологізмів у мові сучасної прози // Українська мова і література в школі. 1981. №9. С. 62-64.
45. Голобородько 2003: Голобородько К.Ю. Лінгвістичний статус концепту // Лінгвістика: Зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2003. Вип. 1. С. 16-22.
46. Голубовська 2002: Голубовська І.О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу // Мовознавство. 2002. №4-5. С. 40-47.
47. Грожан, Новиков 2005: Грожан Д.В., Новиков А.Ю. Справочник по культурологии. Ростов-на-Дону: ООО «Мини-тайп», 2005. 224 с. Библиогр.: с. 213-214.
48. Грузберг 2004: Грузберг Л. Художественная дефиниция // Филолог. 2004. №1. С. 15-20.
49. Гумбольдт 1985: Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и вступ. статьи А.В. Гулыш, Г.В.Рамишвили. М.: Прогресс, 1985. 451 с. Библиогр. в примеч.: с. 424-439.
50. Гумбольдт 2000: Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. 2-е изд. / Пер. с нем. и с предисл. Г.В. Рамишвили. М.: Прогресс, 2000. 398 с. Библиогр.: с. 371-372.
51. Гуссерль 1999: Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / Пер. с нем. А.В. Михайлов. М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. Кн.1: Общее введение в чистую феноменологію. 332 с.
52. Делёз, Гаватари 1998: Делёз Ж., Гаватари Ф. Что такое философия? / Пер. с фр. С.Н. Зенкина. М.: Институт эксперементальной социологии, Спб.: Алетейя, 1998. 286с.
53. Демський 1991: Демський М.Т. Системні зв’язки у сфері фразеології // Мовознавство. 1991. №2. С. 36-43.
54. Демський 1994: Демський М.Т. Українські фраземи й особливості їх творення. Львів: Просвіта, 1994. 64 с.
55. Демьянков 1994: Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 17-31.
56. Добровольский 1991: ДобровольскийД.О. К проблеме фразеологических универсалий // Филологичекие науки. 1991. №2. С. 95-102.
57. Добровольский 1996: Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. №1. С. 71-94.
58. Добровольский 1997: Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания. 1997. №6. С.37-48; 1998. №6. С. 48-57.
59. Добровольский, Караулов 1993: Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Идиоматика в тезаурусе языковой личности // Вопросы языкознания. 1993. №2. С. 5-16.
60. Єрмоленко 1998: Єрмоленко С.С., Харитонова Т.А., Ткаченко О.Б., Яворська Г.М., Шамота А.М. Мова в культурі народу // Мовознавство. 1998. № 4-5. С. 3-13.
61. Жаборюк 2004: Жаборюк О.А. Комунікативно-когнітивна сутність мови та мовлення // Мовознавство. 2004. №1. С. 39-45.
62. Жайворонок 2002: Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення // Культура народов Причерноморья. 2002. №32. С. 51-53.
63. Жайворонок 2004: Жайворонок В.В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук // Мовознавство. 2004. №5-6. С. 23-35.
64. Жуйкова 2004: Жуйкова М.В. Типологія ідіом у когнітивно-генетичному ключі // Мовознавство. 2004. №4. С. 72-80.
65. Жуков 2006: Жуков В.П. Русская фразеология: Уч. пособ. 2-е изд., испр. и доп. М.: Высшая школа, 2006. 408 с. Библиогр.: с. 390-398.
66. Загнітко 2001: Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с. Бібліогр.: с. 553-613.
67. Загнітко 2002: Загнітко А.П. Актуальні проблеми сучасної української лінгвістики: Навч. посіб. Донецьк: ДонНУ, 2002. С. 32-48.
68. Загнітко 2003: Загнітко А.П. Лінгвістика тексту: Навч. посіб. Донецьк: ДонНУ, 2003. 158 с.
69. Загнітко 2006: Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. Донецьк: ДонНУ, 2006. 338 с. Бібліогр.: с. 306-338.
70. Загнітко, Краснобаєва-Чорна 2004: Загнітко А.П., Краснобаєва-ЧорнаЖ.В. Просторово-темпоральні концепти в українській фраземіці // Лінгвістика: Зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2004. № 2(3). С. 86-93.
71. Задорожна 2005: Задорожна О. Теоретичні засади дослідження концепту // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія Мовознавство. Тернопіль: ТНПУ, 2005. С. 206-218.
72. Залевская 2001: Залевская А.А. Психолингвистический подход к проблеме концепта // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 2001. С. 36-44.
73. Звегинцев 1962: Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во Московского ун-та, 1962. 384 с.
74.