КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Стасів Оксана Василівна

УДК 349.2 (477)

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Пилипенко Пилип Данилович доктор юридичних наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1 Конституція України як основне джерело трудового
права України…………………………………………………………………….…….10
1.1 Соціальна сутність сучасного трудового права та її
конституційні витоки……………………………………………………………..10
1.2 Юридична природа конституційних положень, що
визначають основи регулювання праці в Україні……………………................20
1.3 Конституційні положення, що визначають засади
регулювання трудових відносин…………………………………………………33
Висновки до першого розділу……………………………………………………47
РОЗДІЛ 2 Конституційні засади здійснення права на працю
в Україні…………………………………………………………………........................49
2.1 Основні форми реалізації права на працю за
Конституцією України……………………………………………………………49
2.2 Право на належні, безпечні і здорові умови праці………………………….63
2.3 Конституційні права на оплату праці та відпочинок……………………….73
2.4 Заборона примусової праці як конституційна засада
трудового права…………………………………………………………………...89
Висновки до другого розділу………………………………………………….....99
РОЗДІЛ 3 Конституційні засади захисту трудових
прав в Україні................................................................................................................103
3.1 Захист трудових прав громадян професійними спілками
та іншими уповноваженими працівниками органами………………………..103
3.2 Право на страйк як гарантія захисту трудових та
соціальних інтересів працівників………………………………………………116
3.3 Захист трудових прав іншими не забороненими
законом засобами……………………………………………………………….130
Висновки до третього розділу…………………………………….….………..146
ВИСНОВКИ……..……………………………………..………………………150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..………………………………….157

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні важливе значення має реформування трудового законодавства. Сформоване в своїй основі ще на початку 80-х років минулого століття, воно не відповідає вимогам сьогодення. У зв’язку із цим набуває актуальності дослідження засад правового регулювання праці, які є визначальними для забезпечення гарантій трудових прав найманих працівників. Особливе місце тут займають конституційні засади, які містяться в Основному Законі нашої держави, що був прийнятий 1996 року. Як основне джерело права, Конституція України встановлює принципові положення законодавства з найважливіших питань правового регулювання трудових та тісно пов’язаних з ними суспільних відносин.
Важливість дослідження конституційних засад трудового права України визначається і напрямками соціальної політики нашої держави щодо забезпечення прав та свобод суб’єктів трудових відносин, зокрема, при вирішенні проблем соціально-трудового характеру.
Актуальність теми дослідження зумовлена також проведенням кодифікації трудового законодавства, що виражається у прийнятті Трудового кодексу України, норми якого повинні реалізувати конституційні засади правового регулювання найманої праці в сучасних умовах. Тому існує нагальна потреба в дослідженні правової природи та змісту засад, на яких ґрунтується трудове право як система норм, покликаних забезпечити трудові права людини й громадянина. Крім того, перед Україною стоїть проблема адаптації положень національного законодавства до стандартів Європейського Союзу та міжнародних норм, що також зумовлює необхідність дослідження конституційних засад трудового права.
Значний внесок у дослідження засад трудового права зробили науковці радянського періоду, зокрема Н. Г. Александров, М. Й. Бару, Р. З Лівшиць, В. І. Нікітінський, Ю. П. Орловський, А. С. Пашков, О. В. Смірнов та інші.
В Україні окремі теоретичні та практичні аспекти засад трудового права досліджувалися у працях Н. Б. Болотіної, В. Я. Бурака, В. С. Венедіктова, В. В. Жернакова, М. І. Іншина, Р. І. Кондратьєва, З. Я. Козак, П. Д. Пилипенка, О. І. Процевського, В. І. Прокопенка, С. М. Прилипка, В. Г. Ротаня, Б. С. Стичинського, А. Р. Мацюка, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишевої, І. М. Якушева, О. М. Ярошенка та інших, а також зарубіжних науковців, зокрема, К. Н. Гусова, І. Я. Кісільова, М. В. Лушнікової, А. М. Лушнікова, В. М. Толкунової та інших.
Водночас вітчизняною наукою трудового права фактично не досліджено вплив конституційних засад на сучасне трудове право, а тому об’єктивно існує необхідність у здійсненні наукових досліджень цієї важливої проблеми з метою вироблення рекомендацій для вдосконалення чинного трудового законодавства та розробки теоретичних положень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження виконано згідно з планом наукової роботи кафедри трудового, аграрного та екологічного права Львівського національного університету імені Івана Франка в межах держбюджетної теми «Проблеми систематизації трудового, земельного та екологічного законодавства» (номер державної реєстрації 0111U005531).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в з’ясуванні юридичної природи та сутності конституційних положень, що визначають напрями регулювання трудових відносин, а також вироблення обґрунтованих рекомендацій щодо їхнього практичного застосування.
Для реалізації поставленої мети важливим є вирішення таких завдань:
– з’ясувати юридичну природу конституційних положень, що визначають основи регулювання праці в Україні;
– дати визначення поняття конституційних засад трудового права;
– дослідити основні відмінності між конституційними засадами права та принципами правового регулювання трудових відносин;
– дослідити критерії та запропонувати класифікацію конституційних засад трудового права;
– дати характеристику кожній із конституційних засад трудового права України та визначити шляхи їх удосконалення;
– сформулювати власні висновки та пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства з огляду на конституційні засади трудового права.
Об’єктом дослідження є конституційні засади трудового права України.
Предмет дослідження становлять теоретичні проблеми конституційних засад трудового права.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано низку методів, які є загальноприйнятими в юридичній науці, зокрема науці трудового права. Із загальнонаукових методів застосовувалися насамперед діалектичний, комплексний, структурно-функціональний, формально-логічний, системного аналізу, а зі спеціально-юридичних – порівняльно-правовий та метод тлумачення правових норм. У роботі використані: діалектичний метод – при розгляді поставлених проблем системи конституційних засад трудового права в їх розвитку та взаємозв’язку (підрозділ 1.3); системно-структурний метод – при дослідженні об’єктивної необхідності існування конституційних засад трудового права як закріпленних у чинній Конституції України основоположних та керівних норм-принципів (сукупність норм), які з огляду на їх найвищу юридичну силу визначають зміст трудового права (підрозділи 1.2); формально-логічний – для формулювання поняття конституційних засад трудового права, примусової праці, заробітної плати тощо (підрозділи 1.2, 2.2, 2.4); порівняльно-правовий – для аналізу внутрішнього трудового законодавства України та міжнародно-правових норм, що регулюють питання основних засад трудового права, а також для обґрунтування необхідності адаптації деяких норм трудового законодавства до норм міжнародних актів, ратифікованих нашою країною (розділи 2, 3); формально-юридичний – для розкриття юридичної природи конституційних засад трудового права (підрозділ 1.1). Ці та інші методи наукового дослідження використовувалися в їхньому взаємозв’язку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в нашій країні здійснено комплексне дослідження конституційних засад трудового права України.
До висновків і пропозицій, які відповідають вимогам наукової новизни, належать:
уперше:
– у юридичній науці запропоновано уніфіковане визначення конституційних засад трудового права. Такими є закріпленні в чинній Конституції України основоположні та керівні норми-принципи (сукупність норм), які з огляду на їх найвищу юридичну силу визначають зміст трудового права;
– доведено значення конституційних засад трудового права для формування і розвитку однієї з важливих в умовах ринкових відносин галузей вітчизняного права. Вони є визначальними орієнтирами, за якими має відбуватися формування системи норм, спрямованих на послідовне закріплення, розвиток та захист усього комплексу соціально-економічних прав і свобод людини у сфері праці, а також вони повинні забезпечувати плідну співпрацю між працівниками й роботодавцями та збалансовувати їхні взаємосуперечливі інтереси;
– виокремлено найбільш оптимальні критерії класифікації конституційних засад трудового права України. Зокрема, пропонується їх поділяти за юридичним призначенням на засади здійснення права на працю та засади захисту трудових прав;
– обґрунтовується, що конституційні засади закріплюються в Основному Законі нашої держави безпосередньо (право на працю, право на страйк, заборона примусової праці) та опосередковано (право на захист трудових прав);
удосконалено:
– наукові висновки щодо соціальної сутності трудового права як галузі вітчизняного права. Наведено додаткові аргументи на підтвердження конституційної природи норм, які визначають цю характерну особливість трудового права;
– теоретичні положення щодо ознак конституційних засад, за якими вони відрізняються від загальних засад права. Передусім це їхня найвища юридична сила та закріплення винятково Конституцією України. При цьому конституційні засади є похідними від принципів права, що за своєю природою належать до основних соціальних прав та свобод людини;
– систему узагальнюючих чинників для поділу конституційних засад трудового права на два взаємозалежні рівні. Перший рівень формують загальні засади, які властиві усій системі вітчизняного права, а другий – галузеві та міжгалузеві засади, які стосуються конкретних галузей права;
– наукові пропозиції щодо внесення змін до Основного Закону України. Зокрема, пропонується право на належні, безпечні та здорові умови праці як одну із конституційних засад подавати в диспозиції відповідної норми як справедливі та сприятливі умови праці, оскільки саме в такому формулюванні воно визначається міжнародно-правовими актами, що ратифіковані нашою країною;
набули подальшого розвитку:
– концептуальні підходи щодо розуміння сутності права на працю як конституційної засади, що має міжгалузевий характер;
– ознаки примусової праці. Пропонується, крім тих ознак примусової праці, які визначаються в міжнародних нормативно-правових актах, виділяти додатково також таку ознаку, як приховування роботодавцем відомостей щодо умов праці.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані для подальших наукових напрацювань у сфері дослідження конституційних засад трудового права, а також при розробці проекту Трудового кодексу України та інших законодавчих актів України, призначених регулювати трудові правовідносини. Обґрунтовані в дисертації рекомендації сприятимуть ефективнішому застосуванню на практиці норм чинного законодавства, що регулюють трудові правовідносини.
Матеріали дисертації можуть застосовуватися в навчальному процесі, зокрема, для читання курсу «Трудове право України», а також для написання підручників, навчальних посібників, практикумів, коментарів законодавства тощо.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в доповідях на таких науково-практичних конференціях: міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Актуальні проблеми юридичної науки» (м. Хмельницький, 2008 р.); всеукраїнська науково-практична конференція «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 2008 р.); ХV регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2009 р.); ХVІ регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2010 р.); VІІ міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2010 р.); ХVІІ регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2011 р.); круглий стіл з обговорення проекту Трудового кодексу України (м. Хмельницький, 2011 р.); міжнародна науково-практична конференція, присвячена ювілею професора, заслуженого юриста України Р. І. Кондратьєва (м. Хмельницький, 2011 р.); ХVІІІ регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2012 р.).
Публікації. Найважливіші положення та висновки дисертації відображені у 6 статтях, опублікованих у наукових виданнях, що визнані фаховими для юридичних наук, а також у 10 тезах доповідей та наукових повідомленнях на наукових і науково-практичних конференціях регіонального, республіканського та міжнародного рівня.
Структура й обсяг дисертації визначені метою та завданнями дослідження. Робота містить вступ, три розділи, поділені на десять підрозділів, висновки, а також список використаних джерел, що налічує 213 найменувань, на 21 сторінці. Обсяг основного тексту дисертації становить 154 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Конституційні витоки вітчизняного трудового права визначають норми Конституції України, які здебільшого закріплюють основні права та свободи людини в сфері праці.
Такі конституційні норми спрямовують сучасне трудове право на послідовне закріплення, розвиток та захист усього комплексу соціально-економічних прав та свобод людини у сфері праці, а також забезпечують плідну співпрацю між працівниками та роботодавцями й збалансовують їхні здебільшого суперечливі інтереси, що безумовно свідчить про його соціальну сутність.
2. Конституційні засади - це такі конституційні положення, на яких базується право як система норм. Вони мають вищу юридичну силу, визначають зміст всіх інших норм закріплених Законами та підзаконними нормативно-правовими актами.
3. Конституційним засадам притаманні всі ознаки, які мають звичайні засади права. Окрім цього вони наділені особливими рисами, що є властивими тільки для них. До таких можна віднести їхню вищу юридичну силу та закріплення цих засад виключно Конституцією України.
4. Конституційні засади трудового права – це є закріпленні у чинній Конституції України основоположні та керівні норми-принципи (сукупність норм), які з огляду на їх вищу юридичну силу, визначають зміст трудового права.
5. За ступенем узагальненості можна виділити два рівні конституційних засад. На першому рівні закріплюються загальні засади, які властиві усій системі вітчизняного законодавства. На другому – галузеві та міжгалузеві засади, які стосуються окремих галузей права.
6. Конституційні засади закріплюються у Основному законі нашої держави двома шляхами: безпосередньо та опосередковано. При цьому безпосереднє закріплення має місце в тих випадках, коли в формулюванні норми втілюється певна правова засада. Наприклад, право на працю, право на відпочинок. Натомість опосередковані засади безпосередньо не закріпленні у конституційних нормах, але можуть бути виведені з них. Ці засади містяться у Конституції ніби у «прихованому» вигляді. Їхній зміст випливає із багатьох норм. До таких засад належить право на оплату праці, право на захист трудових прав тощо.
7. За сферою поширення конституційні засади поділяються на загальні та спеціальні.
До загальних конституційних засад належать положення Основного Закону, які окреслюють напрямок розвитку усієї національної системи права. Вони проголошують повагу до прав людини, свободу та рівність, заборону будь-якої дискримінації, демократизм, єдність юридичних прав та обов’язків, загальну обов’язковість норм права, відповідність права загальнолюдським цінностям, відкритість законів тощо.
Спеціальні конституційні засади поширюються на конкретну галузь (галузі) права; визначають особливості, що відрізняють певну галузь від інших, та зумовлюють особливий напрямок її розвитку.
8. Спеціальні конституційні засади трудового права пропонується поділяти у залежності від їхнього призначення на засади здійснення права на працю та захисту трудових прав працівників.
До перших належать положення, що закріплюють право на належні, безпечні та здорові умови праці, право на відпочинок, право на оплату праці та заборону примусової праці.
Конституційні положення, що стосуються захисту трудових прав громадян професійними спілками та іншими уповноваженими працівниками органами, а також права на страйк та інші не заборонені законом засоби захисту трудових прав складають другу групу конституційних засад трудового права.
9. Конституційне право на працю надає можливість кожній особі реалізувати його у різних організаційно правових формах (укладати трудовий договір, цивільно-правовий договір, вступати на військову службу, службу в органи внутрішніх справ, займатися підприємницькою діяльністю тощо). Основною формою реалізації права на працю є трудовий договір.
10. Кожна особа може обирати будь-яку форму реалізації права на працю. При цьому будь-який примус є неприпустимим, навіть якщо він санкціонується державою. У зв’язку з цим, не є формами реалізації права на працю робота осіб, які відбувають покарання у виправних центрах, а також проходження військової альтернативної служби тощо.
11. Конституційне право на належні, безпечні та здорові умови праці пропонується визначати через термін справедливі та сприятливі умови праці, оскільки в такій інтерпретації воно закріплене у більшості міжнародних актів ратифікованих нашою країною.
12. Реалізація конституційного права на належні, безпечні та здорові умови праці повинна забезпечуватися закріпленням у законодавстві норм, які посилюють відповідальність сторін трудового договору за його недотримання.
Пропонуємо, на законодавчому рівні затвердити норму відповідно до якої недобросовісні роботодавці, що систематично не виконують вимоги законодавства щодо дотримання права на належні, безпечні та здорові умови праці повинні виплачувати відшкодування за шкоду завдану життю і здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків за власний рахунок.
13. Право на оплату праці є опосередкованою конституційною засадою, оскільки виражається у сукупності конституційних норм: ч. 4 ст. 43 зазначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а у ч. 7 цієї ж статті вказано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
14. Поняття оплати праці охоплює собою заробітну плату. Крім заробітної плати оплата праці включає виплату працівникові доплат, надбавок, премій, гарантійних виплат тощо.
15. Потребує закріплення у трудовому законодавстві нове визначення поняття заробітної плати. Вона повинна визначатися як плата за виконану працівником роботу, визначену трудовим договором, що обчислюється, як правило у грошовому виразі і яку роботодавець зобов’язаний виплачувати систематично та своєчасно.
16. Право на відпочинок може реалізовуватися працівниками у двох формах: пасивній (використання) та активній (застосування).
17. Деякі види часу відпочинку закріпленні сучасним трудовим законодавством потребують нової інтерпретації. Так, визначення у галузевому законодавстві переліку неробочих днів є непотрібним, оскільки вони фактично не встановлюють якогось додаткового виду часу відпочинку. Неробочі дні входять у поняття святкових днів, яке визначається Конституцією України.
18. У зв’язку із впровадженням державної програми підтримки малого підприємництва доцільно запровадити відпустку для працівників, які хочуть організувати власний бізнес, яка надається на один рік.
19. Заборона примусової праці є абсолютною. Її ознаками є відсутність добровільної згоди працівника виконувати будь-яку роботу; наявність покарання за відмову від виконання такої роботи та/або приховування роботодавцем відомостей, щодо умов праці, які встановленні у роботодавця.
20. Примусова праця – це виконання будь-якої роботи або служби на яку працівник не запропонував добровільно своїх послуг чи не погодився на її виконання, будучи поінформованим щодо умов праці, які встановленні у роботодавця або ж яка вимагається під загрозою покарання..
21. Пропонуємо дозволити залучати окремих працівників без їхньої згоди до роботи у вихідні та святкові дні без їхньої особистої згоди тільки в наступних виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна.
22. У зв’язку із ратифікацією Україною окремих міжнародних актів, тривалість надурочних робіт в національному законодавстві повинне не перевищувати 60 год. на рік, а не 120 год., як це закріплено у діючому КЗпП України та пропонується залишити в новому ТК.
23. Представниками працівників можуть бути спеціально уповноважені представницькі органи або окремий представник – фізична особа.
Їхню діяльність можна класифікувати в залежності від кола працівників, що підлягають захисту на захист трудових прав конкретного працівника (індивідуальний захист); захист трудових прав невизначеного кола працівників (колективний захист).
24. Захист профспілками (іншими представницькими органами) трудових та прав та інтересів окремого працівника може відбуватися тільки за його усним чи письмовим зверненням, або у випадках прямо передбачених законом.
25. Захист прав та інтересів невизначеного кола працівників, на відміну від індивідуального захисту, не пов’язаний із вказівкою конкретних працівників, право яких захищає профспілка. Він спрямований на захист всіх її членів.
Ознаками такого захисту є: безпосереднім об’єктом захисту є інтерес суспільства, який спрямований насамперед на захист життя, здоров’я та добробут населення; зазвичай неможливість конкретно визначити персональний склад осіб права та інтереси, яких захищаються; усі особи з числа невизначеного кола осіб є переважно не персоніфіковані, проте у разі їхнього волевиявлення можуть самостійно захищати свої права, а не через представника.
26. Право на страйк за загальним правилом мають всі наймані працівники для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
27. Найхарактернішими ознаками страйку є: тимчасове, добровільне припинення роботи; організований та колективний характер проведення страйку; проводиться для вирішення колективного трудового спору; працівники відстоюють свої інтереси у спорі з роботодавцем.
28. Обмеження права на страйк для деяких категорій працівників, праця яких має для держави першочергове значення повинно, супроводжуватися таким обмеженням і для їхнього технічного та обслуговуючого персоналу.
29. На конституційному рівні право на страйк працівників повинно бути урівноважене правом роботодавця на локаут із визначенням конкретних випадків його проведення.
30. Захист трудових та соціальних прав працівників може відбуватися позовними та не позовними способами (засобами).
31. Вирішення трудового спору у КТС має переваги в порівнянні із судовим розглядом. Адже: 1) спір вирішується безпосередньо на місці роботи, де створена така комісія. Натомість суди знаходяться за його межами. 2) у КТС трудовий спір повинен бути розглянутий у десятиденний термін від дня звернення працівника до комісії. Судовий розгляд, як показує практика, триває значно довше. 3) вирішення спору у КТС є безкоштовним для сторін. При зверненні до суду за вирішенням індивідуального трудового спору працівника не сплачуються судові витрати. Роботодавцем сплачується судові витрати, які складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. 4) рішення КТС має обов’язкову силу і не потребує будь-якого затвердження. Воно може бути оскаржене протягом десяти днів після вручення копії сторонам до суду. Це є додаткова досудова процедура урегулювання спору. 5) рішення КТС роботодавець зобов’язаний виконати у триденний термін після спливу десяти днів, передбачених на його оскарження. Проте, якщо його оскаржено сторонами до суду, воно не підлягає виконанню.
32. В нашій державі повинні бути створені спеціалізовані трудові суди, які сформують ефективний, саморегульований і доступний механізм контролю за дотриманням законодавства про працю.
33. Не позовний це захист, який здійснюється з приводу встановлення умов праці. Він за загальним правилом є колективним, тобто здійснюється стосовно усіх працівників.
34. Всі примирні органи, які розглядають трудовий спір повинні формуватись із осіб не залежних від сторін та мати можливість приймати рішення, які носитимуть для сторін обов’язків характер.
35. Актуальним на сучасному етапі є шляхом звернення до Уповноваженого Верховною Радою з прав людини. В законодавстві необхідно зазначити правило про обов’язковість для виконання рішень омбудсмена щодо захисту трудових прав та інтересів.
36. Суттєво направило б рівень захисту трудових прав громадян повернення положення, про нагляд за додержанням прав і свобод людини та громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами Прокуратурою України. Ця конституційна засада не зважаючи на її загальний характер є доволі важливою і для трудового права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Теория государства и права : учебник / А. С. Пиголкин, А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев, А. Х. Саидов ; под ред. А. С. Пиголкина. – М. : Юрайт-Издат, 2006. – 613 с.
2. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права : монографія / П. Д. Пилипенко – Львів : Видав. центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 1999. – 214 с.
3. Иванов С. А. Советское трудовое право : вопросы теории / С. А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю. П. Орловский ; отв. ред. С. А. Иванов. – М. : Наука, 1978. – 368 c.
4. Стасів О. В. Сутність конституційних засад правового регулювання трудових відносин в нових економічних умовах / О. В. Стасів // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез міжнар. наук. конф. «Сьомі осінні читання», 28-29 листопада 2008 р. Ч.2 / Мін-во освіти і науки України, Хмельницький ун-т управл. та права. – Хмельницький : Вид-во Хмельн. у-ту управл. та права, 2008. – 353 с.
5. Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 804-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14. – Ст. 170 (з наступними змінами і доповненнями).
6. Право соціального забезпечення : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, С. М. Синчук та ін.] ; за ред. П. Д. Пилипенка. – [3-тє вид., переробл. і доп.]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2010. – 504 с.
7. Бермічева О. В. Соціальна функція держави в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави та права, історія політичних та правових вчень» / Олена Володимирівна Бермічева. – Харків, 2002. – 20 с.
8. Жолнович О. І. Система трудового права України : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Оксана Іванівна Жолнович. – Львів, 2008. – 194 с.
9. Стасів О. В. Соціальна сутність трудового права / О. В. Стасів // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XV регіон. наук.-практ. конф., 4–5 лютого 2009 р. – Львів, 2009. – С. 260.
10. Общая теория государства и права : [курс лекций. Вып. 2 / под. ред. В. И. Гоймана]. – М., 1998. – 152 с.
11. Сирота І. М. Право соціального забезпечення : підручник / І. М. Сирота. – Х. : Одісей, 2001, – С. 258.
12. Рабінович П. М. Соціальне право: деякі питання загальної теорії / П. М. Рабінович, О. З. Панкевич // Право України. – 2003. – № 1. – С. 104–107.
13. Болотіна Н. Б. Соціальне право України: окремі теоретичні проблеми формування та розвитку / Н. Б. Болотіна // Право України. – 2000. – №12. – С. 24–28.
14. Право Европейського Союза: правовое регулирование трудового оборота : [учеб. пособ. / под ред. В. В. Безбаха, А. Я. Капустина, В. К. Пучинского]. – М. : Изд-во Зерцало, 2000. – 400 с.
15. Топорнин Б. Н. Европейское право : учебник / Б. Н. Топорнин. – М. : Юристъ, 1998. – 456 с.
16. Пилипенко П. Д. Право соціального забезпечення у системі соціального права / П. Д. Пилипенко // Право України. – 2004. – №10. – С.97–100.
17. Трудове право України: Академічний курс : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та ін.] ; за ред. П. Д. Пилипенка. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
18. Щербина В. І. Теоретичні проблеми охоронної функції трудового права в умовах ринкових відносин : монографія / В. І. Щербина. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2004. – 211 с.
19. Болотіна Н. Б. Трудове право України : підручник / Н. Б. Болотіна. – [5-те вид. перероб. і доп.]. – К. : Знання, 2008. – 860 с.
20. Стасів О. В. Соціальна сутність сучасного трудового права та її конституційні витоки / О. В. Стасів // Науковий часопис Хмельницького у-ту управл. та права. «Університетські наукові записки». – 2009. – Вип. 1. – С. 256–258.
21. Постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3931-12 «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної Організації Праці № 2 про безробіття» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 164.
22. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 03.05.1990 р. № 9158-XI «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 160 про статистику праці» // Відомості Верховної Ради. – 1990. – № 20. – Ст. 311.
23. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» від 05.10.2000 р. / № 2022-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 412 (з наступними змінами і доповненнями).
24. Конвенція Міжнародної організації праці № 122 «Про політику в галузі зайнятості» від 09.07.1964 р. : [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Законодавство. – Міжнародна організація праці, Конвенції, Міжнародний документ від 09.07.1964 р. – Режим доступу до конвенції : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_062
25. Дані Державного комітету статистики України за підсумками 2009-2010 років : [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної служби статистики України. – Режим доступу до даних : http://www.ukrstat.gov.ua/
26. Жернаков В. В. Соціально-трудові відносини: поняття, суб’єкти, правове регулювання / В. В. Жернаков // Право України. – 1999. – №10. – С. 41–45.
27. Семигин Г. Ю. Социальное партнерство в современном мире / Г. Ю. Семигин. – М. : Мысль, 1996. – 206 с.
28. Кашкин Ю. С. Трудовое право Европейского Союза : учеб. пособ. / Ю. С. Кашкин. – М. : Волтерс Клівер, 2009. – 304 с.
29. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 3 / [ред. кол. Ю. С. Шемчушенко та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2001. – 432 с.
30. Стецюк П. Б. Конституція України як цінність, гарантія національної державності українського народу / П. Б. Стецюк. – Львів : Видавництво Астролябія, 2004. – 38 с.
31. Головистикова А. Н. Права человека : учебник / А. Н. Головистикова, Л. Ю. Грудцына. – Москва : Эксмо, 2008. – 448 с.
32. Гошуляк В. В. Теоретико-правовые проблемы конституционного и уставного законодательства субъектов Российской Федерации / В. В. Гошуляк. – М. : Янус-К, 2000. – 336 с.
33. Шаповал В. М. Конституція України як нормативно-правовий акт / В. М. Шаповал // Право України. – 1997. – №10. – С. 3–7.
34. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» : [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Законодавство. – Режим доступу до постан. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
35. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : осюриздат, 1963. – 196 с.
36. Лунев А. Е. Принципы государственного управления / А. Е. Лунев // Государственное управление и административное право. – М., 1978. – С. 40–44.
37. Проблемы теории государства и права / [науч. ред. М. Н. Марченко]. – М. : Проспект, 1999. – 504 с.
38. Лившиц Р. З. Теория права : учебник / Р. З. Лившиц. – 2-е изд. – М. : Издательство БЕК, 2001. – 224 с.
39. Бабаев В. К. Советское право как логическая система : учеб. пособ. / В. К. Бабаев. – М. : Академия МВД СССР, 1988. – 212 с.
40. Малеин Н. С. Правовые принципы, нормы и судебная практика / Н. С. Малеин // Государство и право. – 1996. –№6. – С.11–15.
41. Прокопенко В. І. Трудове право України : підручник / В. І. Прокопенко. – Х. : Фірма «Консум», 1998. – 480 с.
42. Стасів О. В. Конституційні засади трудового права: шляхи закріплення у Конституції України та їх значення для регулювання трудових відносин / О. В. Стасів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи». – Тернопіль, 2008. – С.256–257.
43. Statement of Principles Applicable to the Formation of General Customary International Law: Final Report of the Committee on Formation of Customary (General) International Law / International Law Association Report of the Sixty-Ninth Conference. – London, 2000. – P. 721–722.
44. Латинские юридические значения : [зб. лат. юрид. понятий / сост. проф. Е. И. Темнов]. – М. : Право и закон: Экзамен, 2003. – 384 с.
45. Закон України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» від 14 вересня 2006 р. / № 137-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 43. – Ст. 418.
46. Смирнов О. В. Основные принципы социалистического трудового права / О. В. Смирнов // Трудовое право социалистических стран. – М. : Юрид. лит., 1981. – 271 с.
47. Лаврів О. Я. Система принципів трудового права України : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Оксана Ярославівна Лаврів. – К., 2006. – 211 с.
48. Гаврилюк О. В. Сучасне втілення принципів трудового права / О. В. Гаврилюк // Право України. – 2001. – № 9. – С. 56–58.
49. Колодій А. М. Принципи права України : монографія / А. М. Колодій – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
50. Шаповал В. М. Конституційні принципи (принципи конституції) як категорія науки конституційного права буржуазних країн / В. М. Шаповал // Вісн. Київ. ун–ту. – 1990. – №31. – С. 84–87.
51. Савченко М. Д. Принципи Конституції / М. Д. Савченко // Наукові записки. Юрид. науки. – К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2006. – Т. 53. – С. 13–16.
52. Бережной В. А. Конституционные нормы и принципы в сфере труда и проблемы совершенствования правового регулирования трудовых отношений / А. В. Бережной // Вопросы трудового права. - 2006. - №6. - с. 163-171.
53. Заєць А. П. Правова держава в Україні: концепція і механізми реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01. «Теорія історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Анатолій Павлович Заєць. – К., 1999. – 22 с.
54. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (з наступними змінами та доповненнями).
55. Бережной В. А. Становление и особенности конституционного регулирования прав и свобод в сфере труда в зарубежных странах / А. В. Бережной // Вопросы трудового права. – 2006. – №2. – С. 23-31.
56. Сагандыков М. С. Правовая природа социально-трудовых прав в Конституциях России и зарубежных стран / С. М. Сагандыков // Российский ежегодник трудового права. – 2010. – № 6. – С. 247–251.
57. Стасів О. В. Сутність конституційних положень, що визначають основи регулювання праці в Україні / О. В. Стасів // Вісн. Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2009. – Вип. 49. – С. 172–178.
58. Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Анатолій Миколайович Колодій. – К., 1999. – 24 с.
59. Тодика Ю. М. Конституція як соціальна цінність / Ю. М. Тодика // Право України. – 2000. – №12. – С. 9–12.
60. Матвєєва Ю. І. Розуміння духу конституції громадянським суспільством як умова її ефективності / Ю. І. Матвєєва // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XIII регіональної наук.-практ. конф., 8-9 лютого 2001 р. – Львів, 2009. – С. 178–179.
61. Постанова Верховного Суду України від 01.09.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постан. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0009700-96
62. Миронов В. И. Трудовое право : учебник для вузов (+CD) / В.И. Миронов. – СПб. : Питер, 2009. – 864 с.
63. Жернаков В. В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права України / В. В. Жернаков // Право України. – 1999. – №3. – С. 34 – 36.
64. Бугров Л. Ю. Свобода труда и свобода трудового договора в СССР (юридический аспект) / Л. Ю. Бугров. – Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1984. – 127 с.
65. Конституции государств Европейского Союза / [пер. с итал. Л. П. Гринберга / общ. ред. Л. А. Окунькова]. – М. : Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1997. – С. 620.
66. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. / № 3723-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490 (з наступними змінами і доповненнями).
67. Кашкин Ю. С. Трудовое право Европейского Союза : [учеб. пособ.] / Ю. С. Кашкин. – М. : Волтерс Кливер, 2009. – 274 с.
68. Рішення Європейського суду з прав людини: справа С-243/95 Kathleen Hill [1998] ECR I-3739/ «Kathleen Hill», 1995. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до рішення : http://eur-lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!celexplus!prod!CELEXnumdoc&lg=en&numdoc=695J0243
69. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 5 / [ред. кол. Ю.С. Шемчушенко та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2003. – 736 с.
70. Процевський О. І. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства / О. І. Процевський // Право України. – 1999. – №6. – С. 101–105.
71. Стасів О. В. Конституційні положення, що визначають засади регулювання трудових відносин / О. В. Стасів // Юридична Україна. – 2009. – №10. – С. 89–93.
72. Стичинський Б. С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. –[4-те вид., допов. та перероб.]. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – 1024 с.
73. Киселев И. Я. Трудовое право стран Запада на рубеже XXI века / И. Я. Киселев // Государство и право. – 1996. – № 1. – С. 121–132.
74. Смирнов О. В. Трудовое право : учебник / О. В. Смирнов. – М. : Статус ЛТД+, 2011. – 624.
75. Гусов К. Н. Трудовое право России / К. Н. Гусов, В. Н. Толкунова. – М. : Проспект, 2004. – 496 с.
76. Стасів О. В. Класифікація спеціально-правових засад трудового права / О. В. Стасів // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез наук.-практ. конф. молодих вчених. Сьомі осінні юрид. чит. – Ч.2. – Хмельницький. – 2009. – С. 393.
77. Темченко В. О. Особливості юридичного змісту термінів «захист» та «охорона» у механізмі забезпечення прав людини / В. О. Темченко // Вісник Академії управління МВС. – 2007. – №2–3. – С. 58–65.
78. Верпицький Р. С. Правове регулювання захисту соціально-економічних прав людини в сфері праці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.05 «Трудове право, право соціального забезпечення» / Р. С. Верпицький. – Харків, 2008. – 22 с.
79. Вавженчук С. Я. Співвідношення понять «захист» та «охорона» трудових прав в чинному законодавстві / С. Я. Вавренчук // Форум права. – 2010. – №1. – С. 45–49 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10vcjvhz.pdf
80. Ромовська 3. В. Особисті немайнові права фізичних осіб / З. В. Ромовська // Українське право. – 1997. – № 1 (6). – С. 47–60.
81. Шевченко Я. М. Проблеми вдосконалення правового регулювання права приватної власності : монографія / Я. М. Шевченко, М.В. Венецька, І. М. Кучеренко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 104 с.
82. Єрьоменко В. В. Правові форми реалізації громадянами права на працю / В. В. Єрьоменко // Право України. – 1999. – №1. – С. 16–19.
83. Матюшко П. В. Цивільно-правові угоди і трудовий договір: у чому відмінність? / П. В. Матюшко // Юридична газета. – № 18 (30). – 28 вересня. – 2004 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті : http://www.yur-gazeta.com/oarticle/1050/
84. Господарський кодекс України станом на 06. 07. 2011 р. / 3686-17 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
85. Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 р. / № 2790-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17 (з наступними змінами та доповненнями).
86. Хозяйственное право : [учебник / ред. В.К. Мамутова]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 912 с.
87. Рішення Конституційного Суду України від 12. 01. 2010 р. № 1-рп/2010 «У справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України» // Офіційний вісник України вiд 29.01.2010. – 2010. – № 3. – С. 51. – Ст.113. – Код акту 49205/2010.
88. Постанова Пленуму Верховного Суду №15 від 25 травня 1998р. «Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах» // Вісник Верховного Суду. – 1998. – №3. – С.29.
89. Літвіна О. Ю. Критерії розмежування комерційної та некомерційної господарської діяльності / О. Ю. Літвіна // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2009. – № 841 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkhnu/Pravo/2009_841/53.pdf
90. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. / № 3610-17 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243 (з наступними змінами та доповненнями).
91. Закон України «Про адвокатуру» в редакції від 02.05.2011 р. / № 2555-17 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
92. Воловик В. І. Про трудовий статус державних службовців / В. І. Воловик // Право України. – 1997. – №1. – С. 63–65.
93. Воловик В. І. Про галузеву належність правовідносин, пов’язаних з застосуванням праці мілітаризованих державних службовців / В. Воловик // ПравоУкраїни. – 1999. – №2. – С. 96–98.
94. Венедиктов В. С. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців : наук. посіб. / В. С. Венедиктов, М. І. Іншин. – Харків : Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 221 с.
95. Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 р. / № 1975-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 188 (з наступними змінами та доповненнями).
96. Проект Трудового кодексу України від 04.12.2007 р. / 1108 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до проекту : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=30947 (з наступними змінами та доповненнями).
97. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел] – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1728 с.
98. Прокопенко В. І. Трудове право України : [підручник] / В. І. Прокопенко. – X. : Фірма Консум, 1998. – 480 с.
99. Ізуїта П. О. Правове регулювання охорони праці в умовах ринкової економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Петро Олександрович Ізуїта. – Харків, 2008. – 20 с.
100. Козак З. Я. Правове регулювання охорони праці : [навч. посіб.] / З. Я. Козак. – Львів, 2003. – 168 с.
101. Шамшина І. І. Правові проблеми регулювання відносин у сфері охорони праці в сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Ірина Іванівна Шамшина. – Харків, 2002. – 22 с.
102. Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. статей / наук. ред. Т. Д. Климчук. – Луцьк : Волинська обл. друк., 2008. – 268 с.
103. Указ Президента України від 3 серпня 1999 р. «Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року» // Офіційний вісник України вiд 20.08.1999. – 1999. – № 31. – С. 47.
104. Дані перевірок страховими експертами з охорони праці дотримання роботодавцями норм створення безпечних та нешкідливих умов праці : [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Міністерства праці та соціальної політики України. – Режим доступу до даних : http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=FF87DAFB1D78FF15F40EB1EE45DB5DAA?art_id=55097&cat_id=50720
105. Закон України «Про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» від 02.06.2011 р. / № 3458-VI // Голос України вiд 25.06.2011. – № 115.
106. Дані Держкомстату щодо кількості нещасних випадків на виробництві в 2010 році : [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної служби статистики України. – Режим доступу до даних : http://ukrstat.gov.ua/
107. Report of the Committee on Employment and Social Policy, 279 th Session the Governing Body of the International Labour Office. – Geneva. – November. – 2006.
108. Лившиц Р. З. Заработная плата в СССР (Правовое исследование) / Р. З. Лившиц. – М. : Наука, 1972. – 270 с.
109. Закон України «Про оплату праці» від вiд 24.03.1995 /№ 108/95-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121 (з наступними змінами та доповненнями).
110. Пилипенко П. Д. Кодифікація вітчизняного законодавства: проблеми та перспективи / П. Д. Пилипенко // Право України. – 2009. – №3. – С. 7–13.
111. Новий тлумачний словник української мови : в 4-х т. Т.3 / [уклад. В. Яременко, О Сліпушко]. – К., 1999. – 911 с.
112. Лаптій І. С. Оплата праці і заробітна плата: щодо питання термінології / І. С. Лаптій // Право України. – 2005. – № 7 – С. 81–84.
113. Закон України «Про державний бюджет на 2011 рік» від 23.12.2010 р. / № 2857-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 7–8. – Ст. 52 (з наступними змінами і доповненнями).
114. Закон України «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії» від 05.10. 2000 р. / № 2017-ІІІ // Відомості Верховної Ради України . – 2000. – № 48. – Ст. 409 (з наступними змінами і доповненнями).
115. Закон України «Про прожитковий мінімум» від 22.05.2008 р. / №966-14 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 38. – Ст. 348 (з наступними змінами і доповненнями).
116. Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» від 14 квітня 2000 р. № 656-2000-п // Офіційний вісник України вiд 05.05.2000. – 2000. – № 16. – С. 97.
117. Бурак В. Я. Єдність правового регулювання заробітної плати як державна гарантія соціального захисту працівників / В. Я. Бурак // Вісн. Львів. ун-ту. Серія юрид. – Вип. 34. – 1999. – С. 114–119.
118. Осовий Г. В. Проблеми зарплати на шляху до євроінтеграції / Г. В. Осовий // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 111. – С.16.
119. Божко В. М. Колективно-договірне регулювання заробітної плати / Божко В. М. – Полтава : Полтавський нац. технічний ун-т ім. Юрія Кондратюка, 2005. – 230 с.
120. Киселев И. Я. Сравнительное тудовое право / И. Я. Киселев. – М. : ТК Велби ; Изд-во Проспект, 2009. – 360 с.
121. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 / № 2011-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190 (з наступними змінами і доповненнями).
122. Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 / № 551-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22–23. – Ст. 197 (з наступними змінами і доповненнями).
123. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 / № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (з наступними змінами і доповненнями).
124. Постанова Кабінету Міністрів Української УРСР вiд 29.07.1991 № 114 «Про затвердження положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанови : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=114-91-%EF
125. Матюшко П. В. Цивільно-правові угоди і трудовий договір: у чому відмінність? / П. В. Матюшко // Юридична газета. – № 19 (30). – 28 жовтня. – 2004 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті : http://www.yur-gazeta.com/oarticle/1051/
126. Стасів О. В. Право на відпочинок: поняття та види / О. В. Стасів // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. статей за матеріалами VII міжнар. наук.-практ. конф. – Луцьк, 4-5 червня 2010 р. [уклад. Н.І. Вознюк, Т.Д. Климчик та ін.]. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2010. – С. 522–523.
127. Конвенція Міжнародної Організації праці № 14 від 19.06.1923 р. «Про застосування щотижневого відпочинку на промислових підприємствах»: ратифіковано 19.06.1968 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до конвенції : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_140
128. Конвенція Міжнародної Організації праці № 106 від 04.03.1959 р. «Про щотижневий відпочинок в установах торгівлі»: ратифіковано 19.06.1968 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до конвенції : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_121
129. Кодекс законів про працю України вiд 10.12.1971 / № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 17.12.1971. – 1971 (з наступними змінами і доповненнями).
130. Закон України «Про відпустки» вiд 15.11.1996 / № 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4 (з наступними змінами і доповненнями).
131. Європейська соціальна хартія (переглянута) вiд 03.05.1996 / № ETS № 163 // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 51 (ратифікована Законом України № 137-V (137-16) від 14.09.2006 ; ВВР. – 2006. – № 43. – Ст. 418.
132. Конвенція Міжнародної Організації праці № 132 від 1970 р. «Про оплачувані відпустки»: ратифікована 29.05.2001 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до конвенції : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2481-14
133. Розпорядження Президента України «Про проект «Україна – 2010» від 20.02.1998 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до розпорядж. : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=43%2F98-%F0%EF
134. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» станом на 07.10.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 51–52. – Ст. 447.
135. Тышкунова Н. Н. Конституционное право человека и гражданина на отдых в Российской Федерации / Н. Н. Тышкунова. – М. : Юрлитинформ, 2009. – 152 с.
136. Конвенція Міжнародної Організації праці № 29 від 10.08.1956 р. «Про примусову або обов’язкову працю» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до конвенції : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_136
137. Конвенція МОП №105 05.10.2010 р. «Про скасування примусової праці: ратифікована» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу до конвенції : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_013
138. Иванов С. А. Применение Конвенции МОП в России в переходной период / С. А. Иванов // Государство и право. – 1994. – №8–9. – С. 66–74.
139. Дані Державного комітету статистики України щодо міграційного приросту населення за підсумками 2009 року : [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики України. – Режим доступу до даних: ukrstat.gov.ua
140. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством праці та соціальної політики України та Міжнародної організацією праці щодо Програми гідної праці на 2008-2011 рр. // Офіційний вісник України вiд 04.08.2008. – 2008. – № 55. – С. 151. – Ст 1847. – Код акту 43769/2008.
141. Парпан Т. В. Примусова праця і переведення у зв’язку з виробничою потребою / Т. В. Парпан // Вісн. Львів. ун-ту. Серія юрид. – 1999. – Вип. 34. – С. 131–135.
142. Киселев И. Я. Трудовое право в условиях рыночной экономики: опыт стран Запада / И. Я. Киселев. – М. : Юрид. лит., 1992. – 472 с.
143. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 / № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради