КОНСТРУКЦІЇ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ІРРЕАЛЬНОЇ УМОВИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПРАГМАТИКА Диссертация

brief description:
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

ЛОПАТЮК Олександр Вікторович

УДК 811.112.2’367.32

КОНСТРУКЦІЇ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ІРРЕАЛЬНОЇ УМОВИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПРАГМАТИКА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Козловський Віктор Володимирович
доктор філологічних наук, професор

Чернівці 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................... 4
ВСТУП.................................................................................................. 5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ зі значенням ІРРЕАЛЬНої УМОВИ в сучасній німецькій мові................................................................................................... 13
1.0. Вступні зауваження........................................................................ 13
1.1. Поняття умова” в логіці та лінгвістиці........................................ 14
1.2. Проблема класифікації умовних конструкцій у сучасній германістиці.................................................................................... 25
1.3. Способи вираження умовного зв’язку в сучасній німецькій мові 48
Висновки до розділу 1.......................................................................... 63

РОЗДІЛ 2
Особливості СТРУКТУРи ТА ТЕМПОРАЛЬНої семантики КОНСТРУКЦІЙ зі значенням ІРРЕАЛЬНої УМОВИ в сучасній німецькій мові........................................................ 66
2.0. Вступні зауваження........................................................................ 66
2.1. Структурні моделі конструкцій зі значенням ірреальної умови.. 68
2.1.1. Структурні моделі прототипічних конструкцій
зі значенням ірреальної умови............................................ 69
2.1.2. Структурні моделі непрототипічних конструкцій
зі значенням ірреальної умови.................................. 75
2.1.2.1. Складносурядні речення.......................................... 75
2.1.2.2. Ускладнені речення.................................................. 79
2.1.2.3. Прості речення......................................................... 80
2.1.2.4. Надфразні єдності.................................................... 84
2.1.2.5. Контекстуальне вираження умови...................... 89
2.2. Темпоральна семантика конструкцій зі значенням ірреальної умови.............................................................................................. 91
2.2.1. Визначення критеріїв опису темпоральної семантики конструкцій зі значенням ірреальної умови............. 91
2.2.2. Темпоральна семантика прототипічних конструкцій
зі значенням ірреальної умови.................................. 96
2.2.3. Темпоральна семантика непрототипічних конструкцій
зі значенням ірреальної умови.................................. 99
Висновки до розділу 2........................................................................ 113

РОЗДІЛ 3
ПРАГМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТРУКЦІЙ зі значенням ІРРЕАЛЬНої УМОВИ............................................ 118
3.0. Вступні зауваження...................................................................... 118
3.1. Прагматична зумовленість вживання конструкцій зі значенням
ірреальної умови на позначення каузального зв’язку................ 122
3.2. Оцінна прагматична пресупозиція як складова змісту конструкцій
зі значенням ірреальної умови.................................................... 132
3.3. Дискурсна специфіка вживання та екстралінгвальна обумовленість
змісту конструкцій зі значенням ірреальної умови.................... 142
3.4. Іллокутивна спрямованість конструкцій зі значенням
ірреальної умови.......................................................................... 153
3.5. Способи актуалізації значення ірреальна умова” в непрототипічних конструкціях ірреальної умови...................... 159
Висновки до розділу 3........................................................................ 173

ВИСНОВКИ...........................................................................................177
Додатки......................................................................................... 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................... 193
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.............. 211
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

Парадигма сучасного лінгвістичного знання характеризується винятковою антропологізацією відходом від простого опису мовних феноменів до їх пояснення з акцентом на ролі людини та її свідомості в процесі використання мови як засобу організації, обробки та передачі інформації.
Зазначені процеси перебувають у безпосередньому зв’язку з мовленнєвою діяльністю людини, в якій реалізується основне призначення будь-якої мови спілкування.
Невід’ємною рисою вербальної комунікації є співвіднесеність того чи іншого висловлення з об’єктивною дійсністю, що обов’язково породжує кореляцію дійсне / реальне / фактичне” протилежне дійсному / ірреальне / контрафактичне”. Однією з форм матеріального вираження другого складника зазначеної кореляції у мові слугують конструкції зі значенням ірреальної умови, розкриття механізмів функціонування яких в мовленні є важливим етапом у встановленні специфіки сприйняття й осмислення світу людиною.
Таким чином, актуальність теми дисертації зумовлена загальним спрямуванням лінгвістичних досліджень на детальний аналіз ролі індивідууму як носія суб’єктно-об’єктних відносин у процесі вербальної комунікації, а також відсутністю комплексного підходу до вивчення ірреальної умови з урахуванням структурних, семантичних та прагматичних особливостей мовних засобів її вираження, встановлення яких уможливлює виявлення специфіки мислення творців комунікативного процесу.
Теоретичним підґрунтям дослідження виступають концепції, в яких висвітлюються загальні погляди на визначення поняття умова” в логіці та лінгвістиці (Д.П. Горський, В.С. Донченко, Ю.І. Лєвін, Є.П. Нікітін, O.В. Падучева, М.Ф. Чікурова; В. Аккерман, Н. Гудмен, К. Деманн, О. Єсперсен, С. Левінсон, К.І. Льюіс, Е.Дж. Нельсон, Г. Рейхенбах, Ф. Шмідт); класифікацію умовних конструкцій у сучасній германістиці (А.В. Бондарко, В.В. Козловський, В.І. Подлеська, В.С. Храковський, Є.Й. Шендельс; П. Айзенберг, Й. Буша, А. Вежбицька, К.Е. Гайдольф, Г. Гельбіг, Е. Гентшель, Л. Гетце, Е. Гесс-Люттіх, Г. Дрейер, У. Енгель, В.-Д. Зілінскі, К.-Е. Зоммерфельдт, Дж. Лайонз, Л. Нідер, Р. Паш, Р. Тірофф, Г. Ціфонун, Р. Шмітт, Г. Штарке); способи вираження умовного зв’язку в мові та структурного моделювання (О.В. Гулига, Н.Н. Ільіна, Т.А. Колосова, О.А. Кострова, М.В. Ляпон, О.В. Падучева, Є.В. Урисон, В.С. Храковський, Є.Й. Шендельс; П. Айзенберг, Й. Буша, К.Е. Гайдольф, В. Гартунг, Г. Гельбіг, В.-Д. Зілінскі, З. Йегер, Б. Комрі); проблеми темпоральної семантики (П. Айзенберг Е. Гентшель, Г. Ціфонун); теоретичні положення прагмалінгвістики (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, Л.Р. Безугла, О.П. Воробйова, В.З. Дем’янков, В.І. Карабан, В.В. Козловський, О.І. Морозова, М.М. Полюжин, А.М. Приходько, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко; Г. Бек, Г.П. Грайс, Д. Крістал, Ч. Моррис, Дж. Остін, Д. Парісі, Е. Рольф, Дж. Серль, Р.С. Столнейкер, Е. Фінеган).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в руслі наукової теми кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер державної реєстрації 0106U003618). Тема дисертації затверджена вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 12 лютого 2004 р. (протокол № 1).
У рамках цієї теми дисертантом досліджено структурно-синтаксичні, семантичні та прагматичні параметри конструкцій зі значенням ірреальної умови.
Результати дослідження є внеском до вивчення проблем смислотворення у мовленні як центральній складовій когнітивної діяльності людини засобами синтаксичних конструкцій з кон’юнктивом.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є випрацювання лінгвістичної моделі репрезентації ірреальної умови в мовленні з використанням характерних для німецької мови синтаксичних конструкцій з кон’юнктивом шляхом встановлення їхніх структурних характеристик, семантичних особливостей та функціональної специфіки.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
визначити сутність поняття умова” у філософському та лінгвістичному аспектах;
окреслити основні підходи до проблеми класифікації умовних конструкцій у сучасній германістиці та способів вираження умовного зв’язку;
виділити індивідуальні структурні характеристики синтаксичних конструкцій з кон’юнктивом як засобів вираження ірреальної умови;
встановити особливості темпоральної семантики конструкцій зі значенням ірреальної умови;
сформувати методологічну базу дослідження шляхом звернення до теоретичних положень прагмалінгвістики;
розкрити прагматичний потенціал конструкцій зі значенням ірреальної умови.
Об’єктом дослідження є синтаксичні конструкції з кон’юнктивом на позначення ірреальної умови в сучасній німецькій мові. Для зручності дослідницького пошуку терміном умовна конструкція” позначаємо будь-яку форму вираження умовно-наслідкового зв’язку (речення або групу речень), а терміни конструкція зі значенням ірреальної умови” та ірреальна умовна конструкція” використовуємо як синоніми.
Предмет дослідження становлять структурні, семантичні та прагматичні особливості синтаксичних конструкцій з кон’юнктивом на позначення ірреальної умови.
Матеріалом дослідження слугував корпус з 2202 діалогових текстових фрагментів, у яких зафіксовано досліджувані синтаксичні конструкції. Цей корпус отримано методом суцільної вибірки з текстів 44 творів сучасної німецької художньої літератури (Г. Гайнріх, T. Ґрубе, Г. Доутіне, A. Класен, Р. Крафт та ін.) загальним обсягом 14 728 сторінок.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дисертації завдань використано такі методи лінгвістичного аналізу: дескриптивно-емпіричний метод, який послужив для виявлення та опису формальних характеристик досліджуваних одиниць; метод кількісних підрахунків для встановлення частотних характеристик синтаксичних конструкцій з кон’юнктивом; метод позиційного аналізу для визначення положення досліджуваної одиниці стосовно інших одиниць або структурних частин тексту; метод структурного моделювання для встановлення синтаксичних моделей конструкцій, що виражають ірреальну умову; метод контекстуальної інтерпретації, що дав змогу дослідити особливості фактичного функціонування конструкцій зі значенням ірреальної умови в певній мовленнєвій ситуації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше представлено комплекс структурних, семантичних і прагматичних характеристик синтаксичних конструкцій з кон’юнктивом на позначення ірреальної умови в німецькій мові. Встановлено моделі, які репрезентують особливості реалізації ірреальної умови в синтаксичному плані, та визначено їх системний характер. Створено концепцію багатовекторного дослідження функціонального потенціалу конструкцій зі значенням ірреальної умови.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його результати є конкретним внеском до вирішення проблем теорії мовленнєвих актів; сприяють розширенню знань про особливості актуалізації логічних понять у мові й мовленні; доповнюють теорію функціонального аналізу мовних одиниць; розкривають когнітивний аспект мовленнєвої діяльності індивіда при вираженні ним ірреальної умови.
Запропонована в роботі схема аналізу фактичного матеріалу може бути використана при розгляді інших типів синтаксичних конструкцій німецької мови.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості залучення основних положень і висновків дисертації до матеріалів курсів та посібників з теоретичної та практичної граматики німецької мови з метою внесення достовірної інформації про об’єктивні дані мови як системи, що фіксує вживання мовних одиниць у найбільш типових контекстах, та живого” мовлення, а також для спецкурсів з прагмалінгвістики. Запропоновані в роботі синтаксичні моделі можна використати в практичних курсах із вивчення німецької мови з метою забезпечення системності засвоєння матеріалу.
Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні поняття умова”; у критичному аналізі основних підходів до проблеми класифікації умовних конструкцій у сучасній германістиці; у встановленні способів вираження умовного зв’язку та виділенні з-поміж них прототипічних і непрототипічних конструкцій зі значенням ірреальної умови; у визначенні загальних та індивідуальних структурних ознак конструкцій з кон’юнктивом; у проведенні темпоральної таксономізації прототипічних та непрототипічних конструкцій зі значенням ірреальної умови; у розкритті механізмів реалізації інтенцій мовця-представника німецької нації у конкретній мовленнєвій ситуації. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, проведеної одноосібно.
На захист виносяться такі положення:
1. Синтаксичні конструкції з кон’юнктивом на позначення ірреальної умови виступають одним із засобів когнітивного членування дійсності мовцем стосовно ірреальності дій.
2. У синтаксичному плані вираження ірреальної умови реалізується в системі варіантних моделей прототипічних та непрототипічних умовних конструкцій з кон’юнктивом. Клас прототипічних конструкцій характеризується експлікацією ірреальної умови за допомогою сполучникового або безсполучникового складнопідрядного речення з присудком у формі Konjunktiv II. Непрототипічними конструкціями зі значенням ірреальної умови виступають складносурядні речення; ускладнені речення; прості речення; надфразні єдності; конструкції, в яких умова виражена контекстуально.
3. Темпоральність як семантична характеристика виступає ознакою корелятивних відношень між власне часовою формою предиката в кон’юнктиві й формою синтаксичної конструкції взагалі та її складових зокрема.
4. Семантично ірреальні умовні конструкції, в яких активізовано причиново-наслідкові зв’язки, передають більшу за обсягом інформацію, ніж це здійснюється за допомогою каузальних конструкцій, доповнюючи її непропозиціональними складовими змісту, якими виступають відповідні додаткові значення.
5. У прагматичному відношенні імпліцитно виражена ірреальними умовними конструкціями інформація виступає оцінною прагматичною пресупозицією”, що є необхідним елементом забезпеченння самостійної інференції адресантом мети висловлення.
6. У діалогічному мовленні за вживання формально ідентичних ірреальних умовних конструкцій екстралінгвальні дані та певні прагматичні цілі адресата спричинюють порушення максими способу” та специфічну реалізацію максим кількості” й відношення” мовленнєвої взаємодії. Як смислотвірний складник мовленнєвих актів ірреальні умовні конструкції характеризуються набором прагматичних обмежень щодо їх вживання у мовленнєвих актах певних типів.
7. Способи актуалізації значення ірреальна умова” в непрототипічних ірреальних умовних конструкціях представлено низкою контекстуальних, лексико-граматичних, структурно-логічних та екстралінгвального плану чинників приналежності цього класу конструкцій до умовних з ірреальним значенням.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено та обговорено на засіданнях кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2004-2007 рр.). Основні теоретичні положення та практичні результати були апробовані на семи міжнародних наукових конференціях: Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003); Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, 2004); Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004); Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004); Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (Київ, 2005); Філологічна спадщина проф. С.В. Семчинського і сучасність (Київ, 2006); Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 2007) та Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора І.В. Шаровольського (Київ, 2006). Повний текст дисертації обговорено на засіданні кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (20.12.2007 р., протокол №15).
Публікації. Результати дисертації відображено у шести статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць України, та двох тезах виступів на наукових конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатку, який містить приклади контекстів вживання ірреальних умовних конструкцій різних структурних моделей. Обсяг основного тексту дисертації 177 сторінок, загальний обсяг роботи 214 сторінок. Список використаних джерел складає 179 найменувань. У роботі наведено 13 таблиць та 22 рисунки.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об’єкт, предмет і структуру дослідження, зазначено зв’язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, в якій виконано роботу; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи; описано матеріал та методи дослідження; сформульовано положення, що виносяться на захист; зазначено особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дисертації та публікацій.
У першому розділі виокремлено основні підходи до розгляду поняття умова” в логіці та лінгвістиці, здійснено систематизацію та порівняльний аналіз наявних в сучасній лінгвістичній літературі поглядів щодо класифікації умовних конструкцій як способу вираження умовно-наслідкових відношень, встановлено та проаналізовано способи вираження умовного зв’

bibliography:
ВИСНОВКИ

Орієнтація сучасної лінгвістичної науки на всебічне вивчення ролі індивідууму як носія суб’єктно-об’єктних відносин у процесі вербальної комунікації визначила необхідність проведеного дослідження, спрямованого на розкриття прагматично-когнітивних механізмів функціонування в мовленні конструкцій зі значенням ірреальної умови.
Ознака "ірреальність" виступає відображуваним у мовних значеннях суб’єктивним уявленням мовця про недійсне / нереальне, на його думку, в дійсності явище, формальним вираженням чого є категорія способу дієслова в Konjunkiv. Умовне речення з дієсловом у зазначеній формі незалежно від його темпоральної характеристики належить до речень ірреальної умови.
Умовні конструкції природної мови досить точно відображають логічну операцію імплікації, поняття ж матеріальної імплікації є базовим для їх семантичного визначення.
Дотримуючись того з напрямів зіставлення природної мови з мовою логіки, що спрямований на встановлення способів вираження тих чи інших логічних категорій в природних мовах, встановлено, що логічні моделі умовно-наслідкового типу в природній мові відповідають передусім складнопідрядним умовним реченням зі сполучником якщо (wenn).
Мовним засобом вираження ірреальної умови виступають синтаксичні конструкції з кон’юнктивом, які в структурному плані представлено двома класами: прототипічними та непрототипічними ірреальними умовними конструкціями, що актуалізуються в системі реалізаційних варіантів відповідних інваріантних моделей.
Клас прототипічних конструкцій характеризується експлікацією ірреальної умови за допомою сполучникового або безсполучникового складнопідрядного речення з присудком у формі Konjunktiv II. Ознаками їх розподілу на варіантні моделі є: 1) порядок розташування частин умовної конструкції (умови й наслідку) комбінація умова наслідок” (53%) домінує над комбінацією наслідок умова” (45,96%); частка речень, у яких умова вклинюється” в наслідок, складає 1,04%; теоретично можливого варіанта вклинення” наслідку в умову не зафіксовано; 2) наявність / відсутність сполучника складнопідрядні речення зі сполучником wenn (77,2%) домінують над безсполучниковими умовними реченнями (22,8%). Кількість безсполучникових речень, у яких умова передує наслідку, майже вдвічі перевищує кількість речень цього типу, в яких наслідок передує умові, проте, кількісної залежності між наявністю сполучника та порядком розташування підрядної та головної частин умовної конструкції не виявлено. Окрему підгрупу становлять високочастотні безсполучникові речення зі зворотним порядком слів у підрядному реченні; 3) наявність / відсутність корелята ірреальні умовні речення без корелятів dann / so домінують над реченнями з цими корелятами. Залежності вживання корелята від критерію наявності / відсутності сполучника в ірреальному умовному реченні не зафіксовано.
Непрототипічними конструкціями зі значенням ірреальної умови виступають: 1) складносурядні речення (5,58% сполучникових конструкцій модель S + P Konj. II / P Ind., Konjunktion + S + P Konj. II / P Ind на противагу 2,59% безсполучникових конструкцій модель S + P Konj. II / P Ind., S + P Konj. II). З огляду на вид конектора та способи об'єднання простих речень у складне (слідування, обґрунтування, альтернативна мотивація, протиставлення) виділено такі варіанти сполучникових речень: 1) S + P Konj. II, aber S + P Konj.II / Ind.; 2) S + P Ind., sonst P Konj. II + S; 3) S + P Konj. II / P Ind., dann S + P Konj. II; 4) S + P Konj. II / P Ind., und S + P Konj. II; 2) ускладнені речення (3,13%) включають інфінітивні конструкції та звороти. Значну кількісну перевагу речень з інфінітивом у кінцевій позиції (91,31%) пояснюємо його семантичною залежністю від базового речення, що зумовлює його стилістичну нейтральність. Натомість, речення з інфінітивом у препозиції (8,69%) є емоційно забарвленими й більш експресивними. Відсутність випадків вираження ірреальної умови за допомогою партиципних зворотів указує на прагматичну обмеженість цього типу конструкцій у розмовній мові; 3) прості речення (22,07%) виражають ірреальну умову за допомогою одного з членів речення підмета, обставини, додатка, означення; 4) надфразні єдності (21,25%) репрезентовано інваріантною моделлю S + P Konj. II / Ind. (М) P Konj. II + S. За ознакою відсутності / наявності маркерів синтаксичного зв’язку та їхніх типів (анафоричні слова в дейктичній функції; анафоричні слова, що не належать до займенникових; прислівник sonst; сполучник aber) виділено відповідні варіантні моделі; 5) конструкції контекстуального вираження умови (1,5% модель Kt. S + P Konj. II) містять експліцитно виражену лише наслідкову частину. Інференція умови відбувається шляхом залучення широкої контекстуальної інформації, що передбачає врахування фонових знань учасників діалогу та знання екстралінгвальних факторів.
У плані темпоральної семантики критеріями для визначення прототипічних умовних конструкцій виступають темпоральні значення, що фіксують: а) одночасність умови й наслідку в теперішньому / майбутньому часі, а також б) у минулому часі; в) передування умови наслідку; г) передування наслідку умові. Темпоральними особливостями прототипічних умовних конструкціях є: 1) спільне для всіх груп кількісне переважання складнопідрядних умовних речень, у яких час дії умови й наслідку збігається й належить до плану теперішнього / майбутнього. Частотність конструкцій з одночасною дією умови й наслідку в минулому й таких, у яких умова й наслідок належать до різних часових інтервалів, набуває меншого та найменшого значень для всіх груп речень відповідно; 2) взаємозалежність між вживанням часових форм прототипічних конструкцій зі значенням ірреальної умови та фактором наявності / відсутності сполучника.
За ступенем наближеності до прототипічного ядра непрототипічні конструкції зі значенням ірреальної умови віднесено до зони ближньої периферії, проміжної зони та зони дальньої периферії.
У прагматичному аспекті мовець надає перевагу ірреальним умовним конструкціям, які виражають саме каузальний зв’язок, на противагу суто каузальним конструкціям. Причину вбачаємо в додаткових значеннях досліджуваних конструкцій порівняно з іншими мовними формами, простішими як за формою, так і за змістом. А саме: зсув прагматичного фокусу; зацікавленість автора в реалізації описаної гіпотетичної ситуації; образність, експресивність, переносне значення, зображення насамперед психологічного стану, а не опис фактичного стану речей; вираження ставлення автора повідомлення до реального стану речей; припущення, невпевненість, розмірковування, уникнення категоричності повідомлення; демонстрація жалкування стосовно фактичного перебігу подій у минулому; вираження прагнення настання наслідку, жалкування з приводу обставин, описаних в умовній частині; уникнення прямого звинувачення. Той факт, що конструкції зі значенням ірреальної умови у випадках, коли їх вживають не з метою здійснення логічного висновку, містять у собі значну за обсягом і різноманітністю додаткову прагматичну інформацію, дає підстави говорити про вплив закону економії мовних ресурсів.
Конструкції зі значенням ірреальної умови можуть передавати експліцитно та імпліцитно виражену інформацію. Першу автор актуалізує для творення різних іллокутивних актів: виправдання вчинку; спонукання слухача до певних дій, у яких зацікавлений мовець; надання поради; вираження незгоди, незадоволення. Імпліцитна інформація виступає оцінною прагматичною пресупозицією”, яка може набувати крайнього позитивного або негативного оцінного значення, закладеного автором висловлення в деяких типових ситуаціях спілкування з метою інференції адресатом запланованого ним висновку.
У формально ідентичних випадках вживання зміст конструкцій зі значенням ірреальної умови обумовлюється дією дискурсних (порушення максими способу” та специфічна реалізація максим кількості” й відношення” мовленнєвої взаємодії) та екстралінгвальних (фонові події; комунікативний ранг співрозмовників) чинників.
Конструкції зі значенням ірреальної умови як смислотвірний складник мовленнєвих актів не вживаються у Kommissive та Deklarative; натомість відзначаємо високу частотність вживання прототипічних конструкцій у Direktive та непрототипічних конструкцій в Assertive, оскільки мовець прагне досягти оптимального перлокутивного ефекту з максимальною економією мовних ресурсів.
Способи актуалізації значення ірреальна умова” в непрототипічних ірреальних умовних конструкціях представлено системою контекстуальних, лексико-граматичних, структурно-логічних та екстралінгвальних чинників приналежності цього класу конструкцій до умовних з ірреальним значенням.
Серед перспективних напрямків подальшого вивчення синтаксичних конструкцій з кон’юнктивом можна зазначити такі: 1) встановлення й аналіз мовних засобів вираження ірреальної умови на матеріалі різних функціональних стилів німецької мови; 2) вивчення особливостей репрезентації ірреальної умови в інших мовах; 3) визначення специфіки мовної репрезентації інших логічних понять, виражених синтаксичними конструкціями з кон’юнктивом, на матеріалі різних функціональних стилів різних мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алпатов В. М. Предварительные итоги лингвистики XX века / В. М. Алпатов // Вестник Московского университета. Серия 9 : Филология. — 1995. — № 5. — С. 84—92.
2. Арутюнова Н. Д. Аномалии и язык / Н. Д. Арутюнова // Вопросы языкознания. — 1987. — № 3. — С. 3—19.
3. Арутюнова Н. Д. Прагматика / Н. Д. Арутюнова // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М. : Большая Российская энциклопедия, 2000. — С. 389—390.
4. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические проблемы / Арутюнова Н. Д. — М. : Наука, 1976. — 383 с.
5. Ахманова О. С. Прагматическая лингвистика, прагмалингвистика и лингвистическая прагматика / О. С. Ахманова, И. М. Магидова // Вопросы языкознания. — 1978. — № 3. — С. 43—48.
6. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. — М. : КомКнига, 2007. — 576 с.
7. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли ; пер. с фр. К. А. Долинина ; под ред. Е. Г. Эткинда ; вступ. ст. Р. А. Будагова. — [2-е изд., стер.]. — М : Эдиториал УРСС, 2001. — 393 с. — (Лингвистическое наследие XX века). — Библиогр.: с. 385—387.
8. Баранов А. Н. Аргументация как языковой и когнитивный феномен / А. Н. Баранов // Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации / отв. ред. Ф. М. Березин. — М. : Наука, 1990. — С. 40—52.
9. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Бацевич Ф. С. — К. : Академія, 2004. — 342 с. — Бібліогр.: с. 304—317.
10.Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі : монографія / Безугла Л. Р. — Х. : Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2007. — 332 с. — Бібліогр.: с. 282—323.
11.Безугла Л. Р. К типологии иллокутивных актов / Л. Р. Безугла // Записки з романо-германської філології : зб. наук. праць / Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова: факультет романо-германської філології ; редкол.: І. М. Колегаєва (голов. ред.) [та ін.]. — Одеса: Фенікс, 2007. — Вип. 18. — С. 3—11.
12.Безугла Л. Р. Прагматические импликации на пропозициональном уровне (на материале немецкого языка) / Л. Р. Безугла // Нова філологія. — 2004. —№ 1 (20). — С. 64—70.
13.Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации : монография / А. Д. Белова. — К. : Логос, 2003. — 304 с. — Библиогр.: с. 283—300.
14.Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист ; пер. с фр. Ю. Н. Караулова [и др.] ; общ. ред., вступ. ст. и коммент. Ю. С. Степанова. — [2-е изд., стер.]. — М. : Едиториал УРСС, 2002. — 447 с. — (Лингвистическое наследие XX века). — Библиогр.: с. 399—406.
15.Березин Ф. М. Общее языкознание / Ф. М. Березин, Б. Н. Головин. — М. : Наука, 1979. — 218 с.
16.Бирюков Б. Контрафактические предложения / Б. Бирюков // Философская энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. — М. : Советская энциклопедия, 1964. — Т. 3: К-Н. — С. 54—55.
17.Блох М. Я. Коммуникативная синтаксическая парадигматика и логический аспект высказывания / М. Я. Блох // Структура и функция синтаксических единиц в германских языках. — Горький : Горьковский пед. ин-т иностр. яз., 1983. — С. 3—12.
18.Булыгина Т. В. О границах и содержании прагматики / Т. В. Булыгина // Изв. АН СССР. Серия ЛиЯ. — 1981. — Т. 40, № 4. — С. 333—342.
19.Вандервекен Д. Небуквальные речевые акты / Д. Вандервекен ; пер. с англ. О. М. Бессоновой // Концептуализация и смысл: сб. науч. тр. —Новосибирск: Наука, Сибирское отделение, 1990. — С. 31—61.
20. Вежбицка А. Речевые акты / А. Вежбицка ; пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. — М. : Прогресс, 1985. — Вып. 16 : Лингвистическая прагматика. — С. 251—275.
21.Воробьёва О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): дис. доктора филол. наук : 10.02.19 / Воробьёва Ольга Петровна. — М., 1993. — 382 с.
22.Гак В. Г. Высказывание и ситуация / В. Г. Гак // Проблемы структурной лингвистики. — М. : Наука, 1972. — С. 70—115.
23.Гак В. Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка / В. Г. Гак // Проблемы функциональной грамматики. — М. : Наука, 1985. — С. 5—16.
24.Гак В. Г. Очерки по сопоставительному изучению французского и русского языков / В. Г. Гак, Е. Б. Ройзенблит. — М. : Наука, 1965. — 237 с.
25.Гулыга Е. В. Теория сложноподчиненного предложения в современном немецком языке / Е. В. Гулыга. — М. : Высш. шк., 1971. — 206 с.
26.Гуреев В. А. Языковой эгоцентризм в новых парадигмах знания / В. А. Гуреев // Вопросы языкознания. — 2004. — № 2. — С. 57—67.
27.Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. — 1994. — № 4. — С. 17—33.
28.Демьянков В. З. Прагматические основы интерпретации высказывания / В. З. Демьянков // Изв. АН СССР. Серия ЛиЯ. — 1981. — Т. 40, № 4. — С. 368—377.
29.Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / [Л. Р. Безугла, Є. В. Бондаренко, П. М. Донець та ін.] — Х. : Константа, 2005. — 356 с.
30.Донченко В. С. Импликация / В. С. Донченко // Философская энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2: Д-К. — С. 255—256.
31.Донченко В. С. Каузальная импликация / В. С. Донченко // Философская энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2: Д-К. — С. 479—480.
32.Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен ; пер. с англ. В. В. Пассека и С. П. Сафроновой ; под ред. Б. А. Ильиша. — [2-е изд.]. — М. : Эдиториал УРСС, 2002. — 408 с. — (Лингвистическое наследие XX века).
33.Зеленська О. П. Каузальність у філософії, логіці та мові / О. П. Зеленська // Мовознавство. — 1993. — № 4. — С. 63—67.
34.Ильина Н. Н. Об одном способе классификации связей между частями сложного предложения / Н. Н. Ильина // Информационные вопросы семантики, лингвистики и автоматического перевода: сб. ст. — М. : Наука, 1971. — Вып. 2. — С. 52—83.
35.Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.05 „Романські мови” / О. М. Кагановська. — К., 2003. — 32 с.
36.Карабан В. И. Речевые универсалии и универсальность сложных речевых актов / В. И. Карабан // Вестник Киевского ун-та. Серия романо-германская филология. — 1990. — № 24. — С. 23—27.
37.Караулов Ю. Н. От грамматики текста к когнитивной теории дискурса / Ю. Н. Караулов, В. В. Петров // Язык. Познание. Коммуникация. — М. : Прогресс, 1989. — С. 5—11.
38.Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление / Кацнельсон С. Д. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — 224 с.
39.Кибрик А. А. Современная лингвистика: откуда и куда? / А. А. Кибрик // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. — М. — 1995. — № 5. — С. 93—103.
40.Кибрик А. А. Функционализм / А. А. Кибрик, В. А. Плунгян // Фундаментальные направления современной американской лингвистики. — М. : Изд-во МГУ, 1997. — С. 277—339.
41.Кобозева И. М. Лингвистическая семантика : учебник для вузов / Кобозева И. М. — М. : Эдиториал УРСС, 2000. — 352 с. — Библиогр.: с. 317—351.
42.Козловский В. В. Предложения с конъюнктивом (структура, семантика, прагматика) : монография / Козловский В. В. — Черновцы : Рута, 1997. —281 с. — Библиогр.: с. 262—279.
43.Козловський В. В. Про іллокутивну спрямованість речень ірреального бажання (на матеріалі німецької мови) / В. В. Козловський // Мовознавство. — 1993. — № 2. — С. 72—75.
44.Козловський В. В. Формальна структура та інтерпретація деяких перформативних висловлювань (на матеріалі сучасної німецької мови) / В. В. Козловський // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / відп. ред. О. І. Чередниченко. — К. : Київський університет. — 2007. — Вип. 22, ч. 1. — С. 178—182.
45.Колосова Т. А. Русские сложные предложения асимметрической структуры / Т. А. Колосова. — Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1980. — 164 с.
46.Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. — М. : Наука, 1975. — 720 с.
47.Кострова О. А. Продолженная синтаксическая форма в контактной коммуникации (на материале современного немецкого языка) : монография / Кострова О. А. — Самара : Изд-во Саратовского ун-та, Самарский филиал, 1992. — 143 с. — Библиогр.: с. 131—143.
48.Краткий словарь по логике / редкол.: Д. П. Горский (гл. ред.) [и др.]. — М. : Просвещение, 1991. — 208 с.
49.Кусько К. Я. Текстолінгвістика, текст і дискурс: актуальні та віртуальні тенденції розвитку / К. Я. Кусько // Вісник Черкаського ун-ту. Серія Філол. науки. — Черкаси, 2001. — Вип. 24. — С. 60—66.
50.Лагута О. Н. Логика и лингвистика [Електронний ресурс] / О. Н. Лагута. —Новосибирск : [б. в.], 2000. — 116 с. — Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics1/laguta-00.htm.
51.Лайонз Дж. Лингвистическая семантика: Введение / Джон Лайонз; пер. с англ. В. В. Морозова и И. Б. Шатуновского ; под общ. ред. И. Б. Шатуновского. — М. : Языки славянской культуры, 2003. — 400 с. — (Язык. Семиотика. Культура). — Библиогр.: с. 363—372.
52.Лахути Д. Г. Диспозициональный предикат / Д. Г. Лахути // Философская энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2: Д-К. — С. 20.
53.Левин Ю. И. Об одной группе союзов русского языка / Ю. И. Левин // Машинный перевод и прикладная лингвистика. — М. : Наука, 1970. — Вып. 13. — С. 41—75.
54.Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике / В. В. Левицкий. — Черновцы : Рута, 2004. — 190 с. — Библиогр.: с. 158—165.
55.Ломов А. М. Русское сложноподчиненное предложение и проблема его содержательной интерпретации / А. М. Ломов, Тирадо Р. Гусман // Вопросы языкознания. — 1999. — № 6. — С. 54—65.
56.Лопатюк О. В. Іллокутивна спрямованість висловлювань з ірреальною умовою (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / відп. ред. О. І. Чередниченко. — К. : Київський університет. — 2007. — Вип. 22, ч. 1. — С. 200—205.
57.Лопатюк О. В. Контекстуальна імплікація ірреальної умови”, вираженої членом речення (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Київський університет. — 2004. — Вип. 12, ч. 1. — С. 298—302.
58.Лопатюк О. В. Проблема класифікації умовних речень (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго. — 2004. — Вип. 14, кн. 1. — С. 260—264.
59.Лопатюк О. В. Способи вираження ірреальної умови (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов : тези доповідей на міжнар. наук.-практ. конф., 25—26 берез. 2004 р. — Тернопіль : Видавничий відділ ТДПУ, 2004. — С. 50—52.
60.Лопатюк О. В. Темпоральна характеристика непрототипічних ірреальних умовних конструкцій (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / відп. ред. О. І. Чередниченко. — К. : Київський університет. — 2007. — Вип. 21, ч. 2. — С. 164—170.
61.Лопатюк О. В. Темпоральна характеристика прототипічних ірреальних умовних конструкцій (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / редкол.: О. І. Чередниченко (голов. ред.) [та ін.]. — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго. — 2005. — Вип. 18, кн. 1. — С. 264—268.
62.Лопатюк О. В. Типологія прагматичних умовних речень (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес : матеріали міжнар. наук. конф., 24—25 листопада 2004 р. / редкол.: О. Д. Огуй [та ін.]. — Чернівці : Рута, 2004. — С. 163—164.
63.Лопатюк О. В. Умова як логічна і лінгвістична категорія (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. В. Лопатюк // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / редкол.: О. І. Чередниченко (голов. ред.) [та ін.]. — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго. — 2005. — Вип. 16, кн. 1. — С. 243—247.
64.Ляпон М. В. Смысловая структура сложного предложения и текст (к типологии внутритекстовых отношений) / М. В. Ляпон. — М. : Наука, 1986. — 200 с.
65.Ляхов И. Причинность / И. Ляхов // Философская энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. — М. : Советская энциклопедия, 1967. — Т. 4: Н-С. — С. 370—375.
66.Макаров М. Л. Основы теории дискурса / Макаров М. Л. — М. : Гнозис, 2003. — 280 с.
67.Милосердова Е. В. Семантика и прагматика модальности (на материале простого предложения современного немецкого языка) / Милосердова Е. В. — Воронеж : Изд-во ВГУ, 1991. — 196 с. — Библиогр.: с. 181—193.
68. Мирохина Т. М. Текстовые функции условных предложений неиндикативного типа / Т. М. Мирохина // Предложение. Текст. Речевое функционирование языковых единиц : межвуз. сб. науч. трудов. — Елец : ЕГУ им. И.А. Бунина, 2002. — С. 71—85.
69.Морозова Е. И. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект / Морозова Е. И. — Х. : Экограф, 2005. — 300 с. — Библиогр.: с. 252—299.
70.Моррис Ч. У. Основания теории знаков / Ч. У. Моррис ; пер. с англ. В. П. Мурат // Семиотика. — М. : Радуга, 1983. — С. 37—89.
71.Никитин Е. П. Условия / Е. П. Никитин // Философская энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. — М. : Советская энциклопедия, 1970. — Т. 5: С-Я. — С. 286—287.
72.Ньюмейер Ф. Дж. Спор о формализме и функционализме в лингвистике и его разрешение / Ф. Дж. Ньюмейер // Вопросы языкознания. — 1996. — № 2. — С. 43—54.
73.Падучева Е. В. Анафорическое отношение / Е. В. Падучева // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М. : Большая Российская энциклопедия, 2000. — С. 32.
74.Падучева Е. В. О семантике синтаксиса / Падучева Е. В. — М. : Наука, 1974. — 292 с. — Библиогр.: с. 270—282.
75.Панчишина Т. А. Репрезентація ірреального бажання в синтаксичних конструкціях з кон'юнктивом у сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Т. А. Панчишина. — К., 2001. — 21 с.
76.Подлесская В. И. Импликативные конструкции: некоторые проблемы типологической классификации / В. И. Подлесская // Вопросы языкознания. — 1995. — № 6. — С. 77—84.
77.Полюжин М. М. Когнітивно-прагматичні механізми іллокутивних моделей мовлення / М. М. Полюжин // Проблеми романо-германської філології : зб. наук. праць. — Ужгород : Патент, 2002. — С. 9—16.
78.Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Почепцов Г. Г. — М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2003. — 656 с. — (Образовательная литература). — Библиогр.: с. 606—640.
79.Почепцов О. Г. Основы прагматического описания предложения / Почепцов О. Г. — К. : Вища шк., 1986. — 116 с.
80.Приходько А. М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові: синтактика, семантика, прагматика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / А. М. Приходько. — К., 2002. — 35 с.
81.Пудровская Т. Н. Речевые акты «оффератив» и «деклинатив» в системе речи (на материале современного английского языка) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Т. Н. Пудровская. — Х., 2000. — 20 с.
82.Разлогова Е. Э. Эксплицитные и имплицитные пропозициональные установки в причинно-следственных и условных конструкциях / Е. Э. Разлогова // Логический анализ языка. Знание и мнение : сб. науч. трудов / отв. ред. Н. Д. Арутюнова. — М. : Наука, 1988. — С. 98—107.
83.Рейхенбах Г. Философия пространства и времени = Philosophy of Space and Time by H. Reichenbach / Г. Рейхенбах ; под общ. ред. А. А. Логунова ; пер. с англ. Л. В. Яковенко. — 2-е изд., стер. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 322 с.
84.Рогожникова Р. П. К вопросу о структуре условного предложения / Р. П. Рогожникова // Исследования по синтаксису русского литературного