КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

АВДЄЄВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 342.51

КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

Спеціальність 12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник ―
Завальний Михайло Володимирович
кандидат юридичних наук, старший
науковий співробітник

Харків — 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ 12
1.1. Сутність та особливості вищих навчальних закладів України як об’єкта контролю 12
1.2. Поняття та значення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України 25
1.3. Характеристика окремих видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України 39
1.4. Правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України 54
Висновки до розділу 1 65
РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ 72
2.1. Предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України 72
2.2. Види суб’єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України 91
2.3. Форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України 114
2.4. Адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України 129
2.5. Організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України 143
Висновки до розділу 2 154
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171

ВСТУП
Актуальність теми. Майбутнє незалежної, демократичної та правової держави в значній мірі обумовлене розвитком вищої освіти, суб’єктами реалізації якої є вищі навчальні заклади, освітня діяльність яких, перш за все, повинна бути спрямована на забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти відповідно до її покликання, інтересів, здібностей, потреб, тощо, з одного боку, та до нормативних вимог у галузі вищої освіти — з іншого. Від якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів залежить не тільки динаміка соціально-економічного розвитку країни, життєвий рівень населення, стан правопорядку і моральності, але й місце України у світовій спільноті.
Проте, сучасна освітня діяльність вищих навчальних закладів не повністю відповідає вітчизняним і, тим більше, міжнародним стандартам вищої освіти, вимогам, які висуваються до вищих навчальних закладів як суб’єктів надання освітніх послуг. Має місце невідповідність між отриманим рівнем акредитації вищих навчальних закладів та напрямками і спеціальностями, за якими вони здійснюють підготовку фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Нерідко вищі навчальні заклади перевищують граничні кількісні норми підготовки фахівців, а подекуди здійснюють таку підготовку без відповідних ліцензій. Низьким залишається рівень практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів, а високим — рівень корупції у них. Не проводиться належний моніторинг якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів. Зазначені та інші недоліки, що мають місце у діяльності вищих навчальних закладів, в першу чергу обумовлені відсутністю ефективної системи контролю за ними.
Слід відмітити, що проблемні питання організаційних засад діяльності вищих навчальних закладів України були предметом наукових досліджень О.М. Бандурки, Н.С. Барабашевої, Є.Ю. Бараша, Г.С. Гончарової, М.В. Завального, О.М. Клюєва, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, І.Г. Кириченка, Т.В. Красюк, А.М. Куліша, С.М. Легуши, О.В. Негодченка, С.І. Мандрика, Р.В. Миронюка, Л.І. Миськів, О.М. Музичука, Є.Я. Оспіщева, С.В. Пєткова, В.І. Ряшко, О.П. Угровецького, О.В. Червякової, І.М. Шопіної, О.Н. Ярмиша та інших науковців. Незважаючи, на значний внесок зазначених вчених у дослідження окремих питань здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, особливості адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів висвітлені недостатньо.
Таким чином, реалізація сучасної політики і стратегії держави, які спрямовані на подальшу розбудову національної системи вищої освіти, її адаптацію та інтеграцію у європейське і світове співтовариство, з одного боку, та відсутність ефективної системи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів та відповідних наукових досліджень з цієї проблематики — з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до пп. 13, 14 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р., п. 14 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність, призначення та особливості контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, а також шляхи удосконалення організаційно-правових засад його здійснення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні задачі:
– уточнити сутність та особливості вищих навчальних закладів України як об’єкта контролю;
– визначити поняття контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– з’ясувати структуру механізму контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;
– запропонувати класифікацію видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– охарактеризувати правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– визначити предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– уточнити систему суб’єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– визначити форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– охарактеризувати адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– з’ясувати організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (Розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для з’ясування місця та значення діяльності суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, уточнення форм та методів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, характеристики системи адміністративних процедур здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.4). Системно-структурний метод використано для уточнення поняття вищих навчальних закладів як об’єкта контролю, характеристики основних організаційних та правових засад здійснення контролю за вищими навчальними закладами (підрозділи 1.2, 1.3, 2.3, 2.4). Статистичний метод, документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для з’ясування недоліків в діяльності вищих навчальних закладів (Розділи 1, 2).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
– контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України визначено як комплекс здійснюваних спеціально уповноваженими державними, громадськими та самоврядними органами (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади) заходів зі спостереження, перевірки чи нагляду за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форм їх власності вимог (стандартів, правил) в галузі вищої освіти, а також інших загальнообов’язкових вимог під час надання освітніх послуг;
– визначено дві групи форм контролю за діяльністю вищих навчальних закладів: загальні, які уповноважені реалізовувати усі суб’єкти контролю; спеціальні, які уповноважені реалізовувати лише деякі із суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;
– доведено доцільність на рівні Кабінету Міністрів України прийняти Положення про контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, у якому були б визначені: його поняття, мета, завдання та функції, принципи здійснення, система суб’єктів та їх повноваження, напрямки та форми контролю, основні засади взаємодії між суб’єктами контролю, координуючий орган з питань контролю та його повноваження, а також процедурні засади його здійснення;

удосконалено:
– ознаки вищих навчальних закладів України, які вказують на їх особливість як об’єкта контролю, головними з яких названі напрями діяльності вищих навчальних закладів (навчально-методична, наукова та виховна робота, фінансово-господарська діяльність, тощо), які знаходяться під контролем держави;
– класифікацію видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів за такими критеріями: залежно від суб’єктів, які його здійснюють, за напрямком освітньої діяльності, залежно від предмету контролю, залежно від організаційно-штатного зв’язку між суб’єктами контролю та підконтрольними об’єктами, за часом здійснення, за відкритістю, за кількісним складом суб’єктів контролю, залежно від об’єму контрольованих видів діяльності;
– визначення механізму контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, який включає: предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; суб’єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України; форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;
– поняття предмету контролю, під яким запропоновано розуміти окремі аспекти навчально-виховної, наукової та фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів, які визнаються державою такими, що потребують контролюючого впливу у зв’язку з їх надзвичайно важливим значенням для суспільства та держави;
– розуміння організаційних засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, призначенням яких є упорядкування, узгодження та координація контрольних заходів, і які об’єднано у дві групи: зовнішньоорганізаційні та внутрішньоорганізаційні, здійснено їх розмежування;
дістали подальший розвиток:
– характеристика правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, під якими пропонується розуміти сукупність нормативно-правових актів, що регламентують різні напрями їх діяльності, і які запропоновано об’єднати у дві групи: правові акти, що закріплюють правові засади контролю за діяльністю вищих навчальних закладів у сфері надання освітніх послуг; правові акти, що регламентують правові засади контролю за фінансово-господарською та іншими видами діяльності вищих навчальних закладів;
– характеристика суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, яких об’єднано у дві комплексні групи: зовнішні та внутрішні, визначено перспективні напрями та форми координації їх контрольних повноважень;
– визначення значення адміністративних процедур під час контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, яке полягає в: упорядкуванні управлінських дій; недопущенні неправомірних дій з боку посадових осіб вищих навчальних закладів; вдосконаленні засобів, форм та видів відповідальності за порушення в означеній сфері; забезпеченні дотримання прав осіб, що реалізують право на освіту під час здійснення адміністративних процедур;
– характеристика методів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, які визначено як сукупність правових способів, прийомів, засобів цілеспрямованого державного впливу на відповідний підконтрольний об’єкт з метою оцінки законності та ефективності освітньої діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері — основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;
– у правотворчості — висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;
– у правозастосовчій діяльності — використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у нормотворчу діяльність ГУМВС України в Харківській області від 15.08.2012 р.);
– у навчальному процесі — матеріали дисертації можна використовувати під час проведення занять та підготовки навчальної літератури з дисципліни «Адміністративне право», вони вже використовуються у ході проведення занять із цієї дисципліни у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.09.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях: «Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 2010 р.), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2012 р.), «Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (Харків, 2012 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
В дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання — удосконалення адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
1. До спеціальних ознак вищих навчальних закладів України, які вказують на їх особливість як об’єкта контролю, віднесено наступні: по-перше, вони є суб’єктами надання освітніх послуг, які є загальним предметом контролю. Що стосується родового об’єкту, то таким є: навчально-методична діяльність; наукова діяльність; виховна діяльність; організаційно-управлінська діяльність; видавнича діяльність; фінансово-господарська діяльність; виробничо-комерційна діяльність, що передбачає відповідні напрями та форми контролю. По-друге, факторами, які обумовлюють необхідність контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, є, з одного боку, передбачення низки вимог, стандартів, зокрема, і міжнародних, у сфері освітньої діяльності, які можна об’єднати у такі групи: які визначають освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти; які передбачають порядок створення, реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу; визначають умови та порядок ліцензування освітньої діяльності, акредитації напрямів, спеціальностей вищих навчальних закладів; визначають порядок організації навчально-виховного процесу, підготовки наукових i науково-педагогічних працівників, здійснення наукової i науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах; визначають порядок фінансово-економічної діяльності та міжнародного співробітництва. З іншого — низка недоліків в їх діяльності. По-третє, вищі навчальні заклади є юридичними особами, мають відокремлене майно, рахунки в банках, печатки, від свого імені набувають майнових і особистих немайнових прав, у зв’язку з чим є об’єктом таких видів контролю як фінансовий, бюджетний, кредитний, санітарний, пожежний і т.д.; по-четверте, мають розгалужену систему внутрішньоапаратного контролю, який здійснюють: керівник вищого навчального закладу та будь-які інші керівники (начальники) за напрямком їх службової діяльності; наглядові ради; вчені ради; робочі та дорадчі органи; органи громадського самоврядування.
2. Контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України визначено як комплекс здійснюваних спеціально уповноваженими державними, громадськими та самоврядними органами (за умови делегування їм відповідних повноважень) заходів зі спостереження, перевірки чи нагляду за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форм їх власності вимог (стандартів, правил) в галузі вищої освіти, а також інших загальнообов’язкових вимог під час надання освітніх послуг.
3. Наголошено, що контроль за діяльністю вищих навчальних закладів — це, перш за все, складна і різноманітна діяльність держави, основними напрямами якої є: 1) контроль за дотриманням законності і правопорядку, належним виконанням вищими навчальними закладами Конституції, законодавчих та підзаконних актів; 2) вжиття заходів, спрямованих на усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень у сфері надання освітніх послуг; 3) виявлення і припинення таких порушень; 4) притягнення до відповідальності (шляхом позбавлення ліцензій) вищих навчальних закладів, які не забезпечують надання освітніх послуг на належному рівні; 5) стимулювання правомірної та ефективної діяльності вищих навчальних закладів (шляхом заохочення за особливі заслуги в галузі освіти та науки). Контроль в тій чи іншій мірі здійснюють всі органи державної влади. Поряд із цим, існують спеціальні органи, для яких такий контроль є пріоритетним напрямом їх діяльності.
4. Суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів розподілено на суб’єктів зовнішнього контролю (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, суди та прокуратура України) та суб’єктів внутрішнього контролю безпосередньо у сфері освітянської діяльності (Міністерство освіти та науки України та ін.).
5. Механізм контролю за діяльністю вищих навчальних закладів включає: предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; суб’єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України; форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.
6. Запропоновано власну класифікацію видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів за такими критеріями: 1) залежно від суб’єктів, які його здійснюють: парламентський; президентський; контроль органів виконавчої влади; контроль органів місцевого самоврядування (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади); контроль з боку судових органів; громадський контроль (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади); 2) за напрямком освітньої діяльності, яка контролюється: контроль за навчально-методичною діяльністю; контроль за науковою діяльністю; контроль за виховною діяльністю; контроль за організаційно-управлінською діяльністю; 3) залежно від предмету контролю: який здійснюється за дотриманням правил вступу до вищих навчальних закладів; за відповідністю освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня вищого навчального закладу та здійснюваної ним освітньої діяльності; за дотриманням державних та галузевих стандартів вищої освіти; за виконанням державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою; за організаційно-штатною роботою вищого навчального закладу, його фінансовою та матеріально-технічною діяльністю і т.д.; 4) залежно від організаційно-штатного зв’язку між суб’єктами контролю та підконтрольними об’єктами: зовнішній контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, який здійснюють Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, судові органи України, органи місцевого самоврядування, громадяни України та громадські організації (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади); внутрішній (внутрішньовідомчий) контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, який здійснюють: керівник вищого навчального закладу та будь-які інші керівники (начальники) за напрямком їх службової діяльності; наглядові ради; вчені ради; робочі та дорадчі органи; органи громадського самоврядування; 5) за часом здійснення: постійний, який здійснюється регулярно керівниками (начальниками) усіх рівнів, а також спеціально створеними підрозділами; тимчасовий, який здійснюється під час інспекторських перевірок, або той, який здійснюється за фактом порушення вимог (норм, стандартів, правил, тощо) у діяльності вищого навчального закладу; 6) за відкритістю: гласний, не гласний; 7) за кількісним складом суб’єктів контролю: одноосібний, який здійснюється однією особою, наприклад, міністром, ректором, керівником інституту, факультету, відділення, тощо; колегіальний, сутність якого полягає у тому, що він: по-перше, здійснюється двома та більше особами; по-друге, рішення на підставі такого контролю приймаються колегіально (на нараді, вченій чи наглядові раді, тощо); 8) залежно від об’єму контрольованих видів діяльності: загальний, який спрямований на дослідження усіх напрямків (сфер) діяльності вищого навчального закладу, і який, як правило, здійснюється під час комплексної його перевірки; спеціальний, який спрямований на дослідження одного або декількох напрямків діяльності вищого навчального закладу (наприклад, методичної роботи, наукової роботи, фінансової діяльності навчального закладу, тощо).
7. Зроблено висновок, що правові акти, які є основою правового регламентування контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, мають дуже розгалужену систему. Такі акти об’єднано у дві групи: 1) акти, що закріплюють правові засади контролю за діяльністю вищих навчальних закладів у сфері надання освітніх послуг; 2) акти, що регламентують правові засади контролю за фінансово-господарською діяльністю вищих навчальних закладів.
8. Акцентовано увагу, що чітке визначення предмета контролю має дуже суттєве значення, оскільки дозволяє ефективно використовувати час та ресурси контролюючих органів, запобігає розпорошенню їхніх дій під час перевірок, дублюванню функцій, а також захищає підконтрольних суб’єктів від можливих проявів свавілля з боку контролюючих органів чи посадових осіб. В умовах європейських інтеграційних процесів перед Україною стоїть важливе та складне завдання: звузити сферу контролюючого впливу на вищі навчальні заклади шляхом надання їм значної автономії та одночасно підвищити його ефективність.
9. Під предметом контролю слід розуміти окремі аспекти навчально-виховної, наукової та господарчо-фінансової діяльності вищих навчальних закладів, які визнаються державою такими, що потребують контролюючого впливу з боку держави у зв’язку з їх надзвичайно важливим значенням для суспільства та держави.
10. Наголошено, що в Україні діє достатньо велика кількість різновидів суб’єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. Однак, відсутня чіткість при формулюванні змісту владних повноважень, між собою вони не узгоджені та не систематизовані, що може викликати дублювання функцій чи, навпаки, конфлікт повноважень. У багатьох суб’єктів контролю дуже обмежені контролюючі повноваження, особливо щодо втручання в оперативну діяльність вищого навчального закладу, як результат — відсутність можливості з боку контролюючого органу притягнути підконтрольного суб’єкта до відповідальності та застосувати до нього санкцію.
11. Методи здійснення контрольної функції за діяльністю вищих навчальних закладів визначено як сукупність передбачених юридичними нормами правових способів, прийомів, засобів цілеспрямованого державного впливу на відповідний підконтрольний об’єкт з метою оцінки законності та ефективності освітньої діяльності. Також відзначено, що методи здійснення контрольної функції за діяльністю вищих навчальних закладів завжди повинні мати правовий характер, а також відповідати вимогам законності, справедливості та пропорційності.
12. Найбільш важливими методами контролю за діяльністю вищих навчальних закладів є: збір, отримання інформації, її обробка, систематизація, аналіз і синтез, підготовка пропозицій (негайне втручання в робочий процес вищих навчальних закладів або необхідність проведення нарад з метою висвітлення тих чи інших фактів), розробка відповідних програм.
13. Контроль за діяльністю вищих навчальних закладів повинен здійснюватися в певному порядку, відповідно до встановленої процедури його проведення. Процедури контролю за діяльністю вищих навчальних закладів можна класифікувати на: а) обов’язкові та необов’язкові. До обов’язкових процедур відносимо ті, що прямо закріплені в нормативних документах щодо проведення контрольних заходів. До необов’язкових слід віднести ті, що перебувають в межах повноважень конкретного контролюючого органу; б) залежно від мети: регулятивні адміністративні процедури, охоронні процедури. До регулятивних слід віднести такі, за допомогою яких здійснюється безпосереднє регулювання окремих аспектів проведення контрольних заходів. До охоронних слід віднести ті, що спрямованні на закріплення прав та обов’язків членів комісії, що здійснює контроль, а також керівників вищих навчальних закладів, інших суб’єктів контролю; в) залежно від терміну проведення: планові та позапланові; г) за рівнем правового регулювання: адміністративні процедури контролю, які регламентовані законодавчими актами; адміністративні процедури контролю, які регламентовані підзаконними актами; адміністративні процедури контролю, які регламентовані спеціальним законодавством, що визначає повноваження суб’єктів контролю; д) залежно від правового результату: адміністративні процедури контролю, які пов’язані із прийняттям правового акта (наприклад, процедури складання довідки про результати перевірки), адміністративні процедури контролю, які не пов’язані з прийняттям правового акта (наприклад, процедури розгляду звернень, заяв, повідомлень, тощо). Запропонована нами класифікація процедур проведення контрольних заходів за діяльністю вищих навчальних закладів контролюючими органами в цілому представляє собою загальну схему, яка є основою цілеспрямованих і систематичних дій, відповідно до якої необхідно здійснювати контроль за діяльністю вищих навчальних закладів.
14. До особливостей адміністративних процедур здійснення контролю віднесено такі: сферою їх реалізації є контроль за діяльністю вищих навчальних закладів; регламентуються законами та підзаконними актами, які містять норми адміністративного законодавства; суб’єктами таких процедур є, з одного боку, контролюючий орган, з іншого — вищий навчальний заклад; обов’язкові для виконання, їх порушення призводить до анулювання прийнятих рішень.
15. Зроблено висновок, що поза нормативним регулюванням залишились наступні питання, які вимагають якнайшвидшого вирішення: а) підстави проведення контролю, його мета та завдання, перелік об’єктів, джерела інформації, строк початку та закінчення перевірки, склад виконавців, розподіл обов’язків, об’єкти і строки робіт, порядок дій і взаємин учасників, строк надання звітів за підсумками заходу; б) необхідно визначити порядок відбору учасників контрольного заходу з числа фахівців, які мають професійні знання, які розуміють сутність і механізм роботи вищих навчальних закладів. Крім того, окремо слід закріпити порядок залучення фахівців–експертів, а також освітньо-кваліфікаційні вимоги до членів комісії; в) у наказі про проведення контрольного заходу слід визначати не лише склад комісії та терміни проведення перевірки, а також перелік питань, що будуть досліджені контролюючим органом. За таких умов вищі навчальні заклади матимуть можливість завчасно підготувати необхідні документи для перевірки, що значно прискорить сам процес перевірки, та належні умови роботи комісії; г) до початку проведення контрольних заходів має бути проведена нарада, на якій будуть обговорені основні питання: предмет і терміни контролю, робочий план та специфіка діяльності, збіг з перевірками, що проводяться в цей же період часу іншими контролюючими суб’єктами.
16. Акцентовано увагу, що формування системи організаційного забезпечення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів передбачає створення єдиного порядку проведення заходів з контролю, що б забезпечувало координацію дій усіх контролюючих суб’єктів у сфері надання освітніх послуг та реалізацію державної політики в галузі освіти. Метою організаційних заходів є забезпечення ефективності контролю. Зазначимо, що в сучасних умовах істотно змінити існуючу систему органів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів дуже складно і не завжди доцільно, оскільки це є досить довготривалим процесом, який потребує значних фінансових, матеріальних, людських та інших ресурсів. Це зумовлює необхідність впровадження нових підходів до оптимізації організаційних засад діяльності контролюючих суб’єктів, забезпечення координації їх діяльності на всіх рівнях.
17. Якщо вести мову про організаційні засади контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, то слід виділяти зовнішньоорганізаційні та внутрішньоорганізаційні засади. Зовнішньоорганізаційні засади контролю за діяльністю вищих навчальних закладів встановлюють загальні принципи контролю шляхом закріплення порядку його здійснення в нормативно-правових актах регуляторного характеру. Такі акти не уточнюють організаційні засади кожного конкретного етапу контролю, а лише окреслюють його загальні риси. Зовнішньоорганізаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів — це такі основи контролю, які закріплені в нормативно-правових актах загальної спрямованості та мають на меті встановити загальні риси контрольних дій суб’єктів контролю в державі. В свою чергу, внутрішньоорганізаційні засади включають в себе комплекс заходів з організації безпосередньої діяльності контролюючих суб’єктів під час контролю за вищими навчальними закладами.
18. Запропоновано на рівні Кабінету Міністрів України прийняти Положення про контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, у якому були б визначені: його поняття, мета, завдання та функції, принципи здійснення, система суб’єктів та їх повноваження, напрямки та форми контролю, основні засади взаємодії між суб’єктами контролю, координуючий орган з питань контролю та його повноваження, а також процедурні засади його здійснення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Административное право / под ред. Козлова Ю. М., Попова Л. Л. – М. : Юрист, 1999. – 320 с.
2. Административное право: Общая и Особенная части / под ред. А. П. Коренева. – М. : МВШМ МВД СССР, 1986. – 487 с.
3. Адміністративне право України : навч. посіб. : у 2 т. Т. 1. Загальне адміністративне право / [Галунько В. В., Олефір В. І., Пихтін М. П. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Галунька. – Херсон : Херсон. міськ. друк., 2011. – 320 с.
4. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
5. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2-х т. / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004– . – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – 584 с.
6. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
7. Алексеев С. С. Теория государства и права / С. С. Алексеев : учеб. [для юрид. вузов и фак.]. – М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1999. – 570 с.
8. Аналітичні звіти, 2008 р. Тематичні ревізії 4.1. Про використання коштів вищими навчальними закладами І-ІV рівнів акредитації Міністерства освіти і науки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/categoryа/47993.
9. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О. Ф. Андрійко. – К. : Наук. думка, 2004. – 304 с.
10. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна ; Нац. акад. наук України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 1999. – 390 с.
11. Атаманчук Г. В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) / Г. В. Атаманчук. – М. : НПО «Экономика», 2000. – 302 с.
12. Балабанова Л. В. Управління персоналом : підручник / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – К. : ЦУЛ, 2011. – 468 с.
13. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
14. Бахрах Д. Н. Основные понятия теории социального управления / Д. Н. Бахрах. – Пермь : Изд-во Пермск. ун-та, 1978. – 102 с.
15. Бережнов А. Г. Права личности: некоторые вопросы теории / А. Г. Бережнов. – М. : Изд-во МГУ, 1991. – 120 с.
16. Битяк Ю. П. Адміністративне право України / Ю. П. Битяк, Ф. Д. Фіночко. – Х. : Право, 2001. – 665 с.
17. Бондарчук Н. О. Проблеми реформування вищої освіти в контексті реалізації вимог Болонського процесу / Н. О. Бондарчук // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю : у 2 т. Т. 1 – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – С. 371–373.
18. Братусь С. И. Субъекты гражданского права / С. И. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1950. –364 с.
19. Бугайчук К. Л. Парламентський контроль за дотриманням прав та свобод громадян в діяльності органів внутрішніх справ / К. Л. Бугайчук // Право і безпека. – 2004. – Т. 3. – № 4. – С. 53–57.
20. Букін М. П. Адміністративно-правове регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Букін Микола Петрович. – Х., 2011. – 199 с.
21. Ведєрніков Ю. О. Адміністративне право України : навч. посіб. / Ю. О. Ведєрніков. – К. : Центр навч. літ-ри, 2005. – 336 с.
22. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін-Юре, 2002. – 668 с.
23. Виступ Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Н. І. Карпачової на засіданні Верховної Ради 14 січ. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1295096055.
24. Вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ : навч. посіб. / за заг. ред. А. Т. Комзюка, М. І. Іншина, О. М. Музичука. – Х. : Титул, 2010. – 228 с.
25. Власов П. К. Психология формирования стратегии организации на этапе замысла / П. К. Власов. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. – 268 с.
26. Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
27. Волкович О. Ю. Місце та роль державного контролю у сфері господарської діяльності / О. Ю. Волкович // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 4. – С. 71–73.
28. Гаращук В. М. Законність у сфері державного управління / В. М. Гаращук // Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 237–247.
29. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні / В. М. Гаращук. – Х. : Фоліо, 2002. – 176 с.
30. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні : навч.-практ. посіб. / В. М. Гаращук. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1998. – 48 с.
31. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Гаращук Володимир Миколайович ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 413 с.
32. Глазунова Н. І. Система державного управління : підруч. [для вузів] / Н. І. Глазунова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 551 с.
33. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) : посібник / І. П. Голосніченко. – Ірпінь : Укр. фін.-екон. ін-т ДПА України, 1998. – 108 с.
34. Гончаров А. А. Гражданское право. Общая и Особенная части : учебник / А. А. Гончаров, Ю. Г. Попонов. – М. : КНОРУС, 2005. – 704 с.
35. Гончарук С. Т. Адміністративне право України: Загальна та Особлива частини : навч. посіб. [на допомогу слухачам, що здають державні та поточні іспити з адміністративного права] / С. Т. Гончарук. – К. : НАВСУ, 2000. – 239 с.
36. Горев В.Н. Система государственного контроля за деятельностью органов внутренних дел организационно-правовые вопросы. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14 / Горев Вячеслав Николаевич – М., 2006. – 190 с.
37. Гричанин И. Г. Агентурный метод как самостоятельная категория оперативно-розыскной деятельности / И. Г. Гричанин // Совершенствование оперативно-розыскной деятельности аппаратов уголовного розыска и БХСС : сб. науч. трудов адъюнктов и соискателей. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1989. – С. 3–11.
38. Гуцаленко Л. В. Державний фінансовий контроль : навч. посіб. / Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерій, М. М. Коцупатрий. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 423 с.
39. Дёмин А. В. Теория государства и права / А. В. Демин. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 184 с.
40. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 03.11.1993 р., № 896 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=896-93-%EF&p=1297700138931173.
41. Державне управління : навч. посіб. / [А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
42. Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 432 с.
43. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. [у табл. і схемах] / за заг. ред. Г. С. Одінцової. – Х. : Основа, 2002. – 424 с.
44. Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти : Постанова Кабінету Міністрів України : від 25.08.2004 р., № 1095 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2262.
45. Діденко І. В. Шляхи вдосконалення правового забезпечення роботи з кадрами в органах внутрішніх справ України / І. В. Діденко // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ. – 2011. – № 3. – С. 33–41.
46. Доповідь Міністра освіти і науки на підсумковій колегії МОН України «Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи» (м. Київ, 21 березня 2008 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/student/studying/articles/18.html.
47. Дригач Г. Д. Методи і форми контролю в начальному процесі / Г. Д. Дригач // Система початкової професійної підготовки персоналу ОВС України: стан та перспективи. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 78–83.
48. Журко В. Ф. Внутриведомственный контроль и социалистическая собственность / В. Ф. Журко, В. Б. Ястребов. – М. : Финансы, 1980. – 192 с.
49. Загальна декларація прав людини : від 10.12.1948 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
50. Залюбовська І. К. Організаційно-правові засади державного контролю в Україні : навч.-метод. посіб. / І. К. Залюбовська. – Одеса : Юрид. літ-ра, 2003. – 104 с.
51. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності судів України / М. Запорожець // Право України. – 2004. – № 2. – С. 72–75.
52. Інформація про стан роботи Державної інспекції навчальних закладів із зверненнями громадян у І кварталі 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?quіery=education/inspection.
53. Іншин М. І. Загальні види державної служби / М. І. Іншин // Вісник Запорізьк. юрид. ін-ту. – 2003. – № 4 (25). – С. 72–79.
54. Іншин М. І. Правове регулювання вивільнення працівників органів внутрішніх справ України : навч.-практ. посіб. / М. І. Іншин ; за ред. В. С. Венедиктова. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 159 с.
55. Кичилюк Т. С. Державний контроль за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кирилюк Тетяна Станіславівна ; Нац. аграр. ун-т. – К., 2007. – 232 с.
56. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. P. Біла. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – О. : Юрид. літ-ра, 2002. – 312 с.
57. Кінаш Ю. Я. Засоби адміністративного примусу в сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кінаш Юлія Ярославівна ; Нац. акад. держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2003. – 200 с.
58. Кобзаренко В. А. Основные вопросы государственного управления / В. А. Кобзаренко. – М. : Юрист, 1997. – 619 с.
59. Кобринський В. Адміністративно-правові аспекти визначення поняття контролю / В. Кобринський // Юридична Україна. – 2006. – № 12. – С. 45–48.
60. Коваль Л. Адміністративне право України : курс лекцій (Загальна частина) / Л. Коваль. – К. : Основи, 1994. – 154 с.
61. Коваль Л. Адміністративне право України : курс лекцій [для студ. юрид. вузів та ф-тів] / Л. Коваль. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
62. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–37. – Ст. 446.
63. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
64. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
65. Комзюк А. Т. Громадський контроль як засіб забезпечення законності у сфері державного управління / А. Т. Комзюк // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2003. – Вип. 23. – С. 160–164.
66. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно правові питання реалізації : монографія / за заг. ред. проф. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
67. Конопльов В. В. Актуальні питання визначення законності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ / В. В. Конопльов // Кримськ. юрид. вісник. – 2008. – № 3. – С. 13–19.
68. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –№ 30. – Ст. 141.
69. Коняхин Л. Г. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде / Л. Г. Коняхин. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 198 с.
70. Корельський В. М. Державна влада / В. М. Корельський // Теорія держави і права / за ред. В. М. Корельского і В. Д. Перевалова. – М. : НОРМА, 2001. – 616 с.
71. Корнякова Т. В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Корнякова Тетяна Всеволодівна ; Одеськ. нац. юрид. акад. – О., 2004. – 214 с.
72. Котюк В. О. Теорія права : курс лекцій / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
73. Крегул Ю. І. Поняття і види форм державного управління / Ю. І. Крегул // Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Вид-во «Юрид. думка», 2004– . – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – С. 278–280.
74. Кримінальний кодекс України : наук.-практ. комент. / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Ін Юре, 2003. – 1196 с.
75. Кубко Є. Б. Теорія організації і структури державного управління / Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / кол. авт., наук. керів. Цвєтков В. В. – К. : Оріяни, 1998. – 364 с.
76. Курашвили Б. П. Очерк теории государственного управления / Б. П. Курашвили. – М. : Наука, 1987. – 128 с.
77. Куц Ю. О. Якість надання управлінських послуг як чинник ефективності місцевого управління / Ю. О. Куц. // Державне будівництво. – 2011. – № 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-2/doc/4/03.pdf.
78. Лукаш С. С. Теоретичні основи нормативно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ / С. С. Лукаш // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – Вип. 16. – С. 227–232.
79. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – Луцьк : Вежа, 2000. – 558 с.
80. Малый А. Ф. Государственная власть как правовая категория / А. Ф. Малый // Государство и право. – 2001. – № 3. – С. 26–32.
81. Маматова Т. Трактування поняття «державний контроль» у сучасному законодавстві України та його уточнення / Т. Маматова // Вісник державної служби України. – 2004. – № 1. – С. 23–26.
82. Мамут Л. С. Стратегія взаємодії держави і громадянського суспільства в умовах сучасної Росії / Л. С. Мамут // Держава і право на рубежі століть : матеріали Всерос. конф. Проблеми теорії та історії. – М. : НОРМА, 2001. – С. 8–10.
83. Марков М. Технология и эффективность социального управления / М. Марков ; под ред. и с предисл. Керимивой Т. В. ; перевод с болгар. – М. : Прогресс, 1982. – 189 с.
84. Мартиновський В. В. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів санітарно-епідеміологічної служби: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Мартиновський Володимир Володимирович ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 202 с.
85. Міжнародні стандарти прав людини у правовій системі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua/d_02_1.htm.
86. Монаєнко А. О. Правове регулювання видатків на освіту та науку [Текст] : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Монаєнко Антон Олексійович ; Держ. податк. адмін. України [та ін.]. - Ірпінь, 2009. – 525 с.
87. Монтескье Ш. О духе законов // Избранные произведения / / Монтескье Ш. ; общ. ред. и вступ. ст. М. Н. Баскина. – М. : Госполитиздат, 1955. – 478 с.
88. Музичук О. М. Процедури здійснення контролю за діяльністю міліції / О. М. Музичук // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матеріалів міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Суми, 17–18 травня 2008 р.). – Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія–1», ТОВ, 2008. – Ч. 1. – С. 307–317.
89. Музичук О. М. Сучасний стан теоретичної розробки та законодавчого визначення поняття правоохоронних органів та їх переліку / О. М. Музичук // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2009. – Вип. 44. – С. 12–21.
90. Музичук О. М. Умови, форми та методи забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ / О. М. Музичук // Право і безпека. – 2009. – № 1. – С. 156–161.
91. Нова динаміка вищої освіти і науки для соціальної зміни і розвитку : Всесвітня конф. з вищої освіти – 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=952_011.
92. Новіков Б. В. Основи адміністративного менеджменту : навч. посіб. / Б. В. Новіков, Г. Ф. Сініок, П. В. Круш. – К. : Центр навч. літ-ри, 2004. – 560 с.
93. Новікова М. Р. Економічні чинники функціонування державної служби у процесі інтеграції до Європейського Союзу / М. Р. Новікова // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : УАДУ, 2002. – С. 220–224.
94. Общая теория права и государства : учебник / под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2001. – 520 с.
95. Огаренко Є. Правове регулювання державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів в Україні / Є. Огаренко // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 9. – С. 67–71.
96. Опацький В. І. Організаційні засади здійснення державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / В.І. Опацький // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 736–741 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11momрро.pdf.
97. Опацький В. І. Особливості вищих навчальних закладів України як об’єкта державного контролю / В. І. Опацький // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2009. – № 47. – С. 246–252.
98. Опацький В. І. Поняття державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / В. І. Опацький // Право і безпека. – 2010. – № 5. – С. 137–141.
99. Опацький В. І. Сутність та види державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / В. І. Опацький // Право і безпека. – 2007. – № 1. – С. 31–34.
100. Опацький В. І. Характеристика окремих видів державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / В. І. Опацький // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2008. – № 43. – С. 254–261.
101. Основы менеджмента : учеб. [для вузов] / [Д. Д. Вачугов, Т. Е. Березкина, Н. А. Кислякова и др.] ; под ред. Д. Д. Вачугова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : Высш. шк., 2003. – 376 с.
102. Пабат О. В. Адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Пабат Олександр Васильович ; Харківськ. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 192 с.
103. Панова І. В. Контрольна діяльність обласних державних адміністрацій у сфері фінансів та бюджету: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Панова Ірина Вікторівна ; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2004. – 190 с.
104. Пахомов В. В. Організаційно-правові засади здійснення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Пахомов Володимир Васильович ; Харківськ. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – 187 с.
105. Питання державної реєстрації вищих навчальних закладів : Постанова Кабінету Міністрів України : від 15.03.2006 р., № 329 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 11. – Ст. 754.
106. Положення про державний вищий заклад освіти / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 05.09.1996 р., № 1074 // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1997. – № 1. – С. 3–22.
107. Полюхович В. І. Інститут оскарження в адміністративному порядку: загальні засади / В. І. Полюхович // Виконавча влада і адміністративне право. – К. : Ін-Юре, 2002. – С. 192–201.
108. Про вищу освіту : Закон України : від 17.01.2002 р., № 2984-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
109. Про вищу освіту : Проект Закону : від 28.12.2011 (ініціатор Азаров М.Я. Кабінет Міністрів України) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=42241.
110. Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень : Закон України : від 11.06.2009 р., № 1507–VI // Офіційний вісник України. – 2009. – № 53. – Ст. 1823.
111. Про громадський контроль : Проект Закону / внесений народними депутатами України А. В. Раханським, І. Ф. Шаровим (від 11.10.2004 р., реєстр. № 6246) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc2.
112. Про державний контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення : Проект Закону / внесений народним депутатом України С. В. Ківаловим (від 17.03.2003 р., реєстр. № 3242) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc2.
113. Про Державну інспекцію навчальних закладів при Міністерстві освіти : Постанова Кабінету Міністрів України : від 29.11.2001 р., № 1614 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 49. – Ст. 2197.
114. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні : Закон України : від 26.01.1993 р., № 2939–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 110.
115. Про Державну податкову службу в Україні : Закон України : від 04.12.1990 р., № 509–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
116. Про державну службу : Закон України : вiд 16.12.1993 р., № 3723–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
117. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів : роз’яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України : від 26.01.2000 р., № 02-5/35 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v5_35800-000.
118. Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні : Указ Президента України : від 09.10.2001 р., № 941 // Урядовий кур’єр. – 17.10.200