Контрольне провадження в діяльності податкової міліції

brief description

ЗМІСТ

Вступ ....................................................................................................... 3
Розділ 1. Особливості контрольного провадження, що здійснює податкова міліція ........................................................................
10
1.1. Формування податкової міліції та її контрольних повноважень.................................................................................
10
1.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), дотримання правил сплати яких контролює податкова міліція ..................
24
1.3. Місце контрольної діяльності податкової міліції в системі адміністративно-правових форм її діяльності............
37
1.4. Місце контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі .....................
62
Розділ 2. Сутність, зміст і стадії контрольного провадження, що здійснює податкова міліція ........................................................
78
2.1. Зміст стадій контрольного провадження ........................... 78
2.2. Стадії контрольного провадження, що здійснює податкова міліція ........................................................................
88
2.3. Способи здійснення контрольної діяльності податковою міліцією .......................................................................................
111
2.4. Гарантії забезпечення контрольного провадження податкової міліції .......................................................................
131
Висновки ........................................................................................................ 153
Список використаних джерел ....................................................................... 168

ВСТУП

Актуальність теми. Економічна реформа в Україні, розбудова соціально орієнтованої змішаної економіки не послабила, а, навпаки, загострила процеси боротьби з економічними правопорушеннями. Нестабільність і недосконалість податкової системи є головною причиною як зростання економічної злочинності в цілому, так і правопорушень у сфері оподаткування зокрема. Світовий досвід і практика господарювання показують, що для забезпечення своєчасного й повного надходження платежів, і, особливо в сучасний період існування незалежної держави з перехідною економікою, нагальною постає потреба у створенні налагодженого механізму фінансово-податкового контролю. Необхідно зазначити, що функціонування спеціально створених органів державної податкової служби України, зокрема, податкової міліції, заслуговує на особливу увагу у зв’язку із здійсненням контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності податкового законодавства, що прямо вказано ст.19 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, та наявністю повноважень щодо застосування примусу до порушників.
Загальні правові засади контролю, визначені Конституцією України, знаходять своє подальше закріплення у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах. Але окремі процедури контрольної діяльності, як і контрольне провадження в цілому, ще недостатньо врегульовані нормами права, що негативно впливає на ефективність діяльності органів державної податкової служби, особливо податкової міліції.
Свій внесок у розробку теоретичних основ контролю зробили В.М. Горшеньов, Н.Г.Саліщева, М.С. Студенікіна, В.І. Туровцев, І.Б. Шахов та інші. Їх наукові розробки актуальні й нині. Розробці проблеми державного контролю в Україні приділяли увагу вчені, предмет дослідження яких складали методологічні основи адміністративно-правового регулювання, становлення і розвиток правовідносин у сфері державного управління, державного контролю: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.С. Васильєв, Н.Р. Нижник, А.О. Селіванов, М.М. Тищенко, В.В. Цвєтков та іншими. Методологію фінансових, податкових правовідносин розробляли і продовжують розробляти Л.К. Воронова, Н.В. Воротіна, С.Т. Кадькаленко, М.П. Кучерявенко, Л.А. Савченко, П.С. Пацурківський, Н.Ю. Пришва та інші. Значний вклад у дослідження проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів внесли вчені О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, І.Л. Бородін, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, Р.А.Калюжний, Л.В. Коваль, А.Т. Комзюк, А.П. Клюшніченко, О.В. Негодченко, О.І. Остапенко, В.К. Шкарупа, О.Н. Ярмиш. Питання організації та діяльності органів державної податкової служби розглядалися в роботах В.І. Полюховича, А.В. Роздайбіди, Т.В. Сараскіної та інших науковців. Незважаючи на безумовну значимість робіт вчених, у них в основному функціонування органів податкової служби розглядалось через призму загальних проблем адміністративного та фінансового права, основна увага приділялась саме податкам і податковій системі, організації діяльності державної податкової служби. Наукові дослідження стосовно змісту контролю, місця контрольного провадження у діяльності податкової міліції фактично на цей час відсутні.
Таким чином, недостатність у розробках на теоретичному рівні, наявність правових проблем, а також, у зв’язку з цим, необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження проблеми контрольного провадження податкової міліції обумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до приписів Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02 р. (п.1); Розділу ІV Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002 – 2005 роки, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. №635; Розділів 1, 2 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 р.р., затверджених наказом МВС України №755 від 05.07.2004р.; планів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України (п.3.1. Перспективних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на період 2000 – 2005 р.р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні змісту контрольного провадження в діяльності податкової міліції, його принципів, стадій, підстав та порядку здійснення на основі аналізу теоретичних проблем, чинного законодавства України, історичного досвіду діяльності податкових органів, а також у розробці рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері контрольної діяльності податкової міліції.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних завдань:
- дослідити історію становлення податкових органів та визначити особливості правового статусу податкової міліції;
- визначити податки і збори, діяльність щодо дотримання правил сплати яких є об’єктом контрольного провадження, котре здійснює податкова міліція;
- охарактеризувати особливості контролю, здійснюваного податковою міліцією;
- визначити місце контролю податкової міліції в системі форм її діяльності;
- виділити особливості контрольного провадження, здійснюваного податковою міліцією, його принципи;
- уточнити місце контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі;
- виділити стадії контрольного провадження та дослідити їх особливості;
- проаналізувати способи здійснення контрольної діяльності та здійснити класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовує податкова міліція;
- визначити систему гарантій забезпечення контрольного провадження податкової міліції та дослідити зміст її елементів.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері контрольної діяльності податкової міліції.
Предмет дисертаційного дослідження становлять теоретичні і практичні проблеми контрольного провадження в діяльності податкової міліції, шляхи його удосконалення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання виступає основним у цій системі. На його основі проблеми, що вирішуються в дисертації, розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Невід'ємним доповненням цього методу є системний аналіз як окремих стадій контрольного провадження (п.п. 2.1, 2.2), так і елементів гарантій контрольної діяльності податкової міліції (п.2.4).
У роботі були також використані спеціальні методи: логіко-семантичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (п.п.1.1., 1.2, 2.3, 2.4); історико-правовий – для дослідження історії становлення податкової міліції (п.п.1.4); порівняльно-правовий та системно-структурний – для визначення місця контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі, формулювання спільних та відмітних ознак податкової міліції та міліції, заходів примусу, які використовує податкова міліція (п.1.3, 1.4, 2.3); статистичний – аналізу особливостей контрольної діяльності податкової міліції (п.п.1.2., 2.4); класифікації та групування – для виділення стадій контрольного провадження та елементів системи гарантій контрольної діяльності податкової міліції (п.п.2.1, 2.2, 2.4).
Нормативну базу роботи склали Конституція України, чинне адміністративне та фінансове законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, що регулюють питання правового статусу податкової міліції, системи оподаткування, юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері оподаткування, практика їх застосування; проект Податкового кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо результатів діяльності податкової міліції в Україні, судова практика.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам контрольного провадження в діяльності податкової міліції. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто. Основні з них такі.
Уперше
- визначено зміст контрольного провадження в діяльності податкової міліції та сформульовано його особливості, наявність яких дає підставу для висновку про те, що таке провадження є різновидом адміністративно-процесуальних проваджень;
- виділено стадії контрольного провадження, що здійснює податкова міліція: 1) інформаційна; 2) аналітична; 3) оскарження (факультативна); 4) виконання рішення.
Дістало подальшого розвитку
- визначення місця контрольного провадження, яке здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі – як різновид проваджень з реалізації контрольно-наглядових повноважень;
- положення про принципи контрольного провадження, що здійснюється податковою міліцією. До них віднесено: законність, рівність суб’єктів та учасників провадження перед законом, охорона інтересів особистості і держави, офіційності, об’єктивної істини, гласності, здійснення державною мовою та забезпечення права використання рідної мови, правомірності дій учасників правовідносин щодо контрольного провадження;
- формулювання ознак правових форм контрольної діяльності податкової міліції;
- класифікація заходів адміністративного примусу, які застосовує податкова міліція у процесі здійснення контрольного провадження: адміністративно-запобіжні заходи та заходи адміністративного припинення;
- визначення системи гарантій контрольної діяльності податкової міліції, яка складається з загальних гарантій, гарантій контролюючих суб’єктів, гарантій підконтрольних суб’єктів;
- положення про елементи кожної складової системи гарантій та їх зміст.
Уточнено перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), дотримання правил сплати яких контролює податкова міліція.
Уперше сформульовано конкретні пропозиції щодо уточнення чинних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері контрольної діяльності податкової міліції.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у законотворчій діяльності щодо удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини у сфері контрольної діяльності податкової міліції, розробці нових нормативно-правових актів;
- у правозастосовчій практиці податкових органів при удосконаленні їх контрольної діяльності;
- у наукових дослідженнях - при подальшій розробці проблеми вдосконалення контрольного провадження, здійснюваного податковою міліцією;
- у навчальному процесі – при викладанні дисциплін “Адміністративне право” та „Фінансове право” в юридичних вузах, а також на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці лекцій і навчальних посібників з даної проблеми.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції “Забезпечення захисту прав людини у правоохоронній діяльності” (м.Київ, лютий 2000 р.), круглому столі “Шляхи формування громадянського суспільства в Україні. Забезпечення прав людини та свободи слова” (м.Харків, квітень 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансування тероризму: громадська підтримка і контроль”(м.Київ, червень 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (м.Одеса, жовтень 2004 р.).
Основні положення, матеріали та висновки були викладені у 5 публікаціях автора, 4 з яких опубліковані у наукових збірниках та фахових виданнях з юридичних наук.
Структура й обсяг дисертації обумовлені змістом наукової проблеми та спрямовані на досягнення мети дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають 8 підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Обсяг роботи – 167 сторінок (до списку використаних джерел). Кількість використаних джерел складає 193 найменування і займає 16 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження надає можливість розробити цілісний підхід до аналізу проблеми контрольного провадження в діяльності податкової міліції, що дозволяє вдосконалити понятійний апарат, сформулювати окремі теоретичні положення щодо змісту контрольних правовідносин, принципів та особливостей контрольного провадження та на цих засадах здійснити конкретні пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання контрольної діяльності податкової міліції.
1. Історичний досвід свідчить, що непродумана державна податкова політика, спрямована на збільшення надходжень до казни будь-якою ціною, а тим більше шляхом карально-репресивних методів, призводить не до добробуту, а до зубожіння людей, а відтак і держави. Реєстрація платників податків була запроваджена у ХІІІ ст. монголо-татарами. Значний внесок в історію становлення вітчизняних податкових органів внесли новаторські положення Конституції 1710 р. Пилипа Орлика. У її положеннях вперше зазначено те, що організація фіскальних функцій у державі повинна належати спеціально утвореному органу, а посади збирачів податків повинні займати виборні особи, які обираються безпосередньо самими платниками податків і користуються серед них довірою та повагою. Становлення податкових органів почало активно відбуватись, починаючи з ХVІІІ ст. У царській Росії податкові органи були підпорядковані міністерству фінансів. Жоден з урядів України як самостійної держави не спромігся створити налагодженої системи податкових органів. А зміна керівництва у державі неодмінно супроводжувала і зміну органів, що виконували функції збору податків. В УРСР податкова служба була підпорядкована Міністерству фінансів. Після набуття Україною незалежності докорінне реформування органів податкової служби почало відбуватись з 1996 р. Податкова служба вийшла з-під підпорядкування Міністерства фінансів України і стала центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. На цей час фіскальний контроль в Україні здійснюють дві групи державних органів: податкові органи та інші, до яких відносяться митні, Міністерство фінансів України, Пенсійний фонд України, установи Фондів соціального страхування, окремі спеціальні фіскальні функції виконують: Національний банк України; Фонд державного майна України; Державне казначейство України; Антимонопольний комітет України; Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України; органи міністерств і відомств, які забезпечують надходження до бюджетів спеціальних платежів та доходів від видачі ліцензій, дозволів тощо; місцеві органи виконавчої влади.
2. Податкова міліція поряд з Державним митним комітетом України, підрозділами по боротьбі з економічними злочинами Міністерства внутрішніх справ України, є частиною сил, які забезпечують економічну безпеку України. Однак при цьому, певною специфічністю відзначається правове регулювання статусу органів податкової міліції.
3. Порівняно із міліцією, податкова міліція має спільні та особливі ознаки. Спільними рисами є: правоохоронний зміст діяльності; проходження служби регулюється одним нормативно-правовим актом – Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; має право застосовувати окремі заходи адміністративного примусу, які застосовує міліція. Особливими рисами є: призначення податкової міліції – здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства; завдання визначені відповідно призначенню; повноваження обумовлені компетенцією щодо сфери оподаткування; структурна належність до Державної податкової адміністрації України; статус податкової міліції закріплений окремим Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.
4. Доцільно виділити п’ять груп обов’язків податкової міліції: щодо виявлення і припинення податкових правопорушень; щодо охорони податкових органів; щодо боротьби з корупцією; щодо взаємодії; щодо дотримання правил у сфері охорони інформації.
5. Права класифікуються таким чином: щодо виявлення, розкриття і припинення злочинів і інших правопорушень; щодо застосування заходів примусу; щодо реагування на виявлені порушення податкового законодавства; щодо накладення стягнень.
6. Аналіз правового статусу податкової міліції показав, що вона є органом державного управління, основною функцією діяльності якого є контроль за дотриманням податкового законодавства. Як орган державного управління вона (її посадові особи) має право на юрисдикційну діяльність, пов’язану із притягненням винних до юридичної відповідальності. Контроль повноваження реалізуються з метою отримання проміжного результату – визначення міри дотримання податкового законодавства платниками податків.
7. Аналіз теоретичних положень щодо змісту процесу сплати податку дозволив дістатись висновку про те, що при сплаті податку відбувається перехід права управління чи власності, повного фінансово-господарського відання на суму сплачених коштів.
8. Доцільним є підтримання точки зору про вузький смисл податку, що надає можливість виділити, крім податку, платежі податкового характеру (комплексні платежі та податкові платежі) та визначити їх особливі риси, які притаманні, поряд із спільними, для них та податку. Спільними рисами є: по-перше, наявність особливих правових режимів їх утворення і справляння, по-друге, - спрямованість на задоволення державних потреб шляхом використання відповідних надходжень на підставах та у порядку, визначеному чинним законодавством. Особливі риси: 1) вони є комплексними платежами, що акумулюють в собі групу обов’язкових до сплати за загальною системою оподаткування податків і зборів; 2) мають частково поворотний характер; 3) одночасно надходять як до бюджету, так і до державних цільових позабюджетних фондів, розподіляючись між ними у пропорціях, встановлених законом; 4) мають часткове цільове призначення; 5) на них поширюється дія Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
9. До платежів, на яких розповсюджується дія законодавства, що регулює правовідносини зі сплати податків та інших податкових платежів, відносяться: 1)податки; 2) комплексні платежі (їх ще називають „податки як комплексні платежі, які запроваджуються при спрощеній системі оподаткування”); 3) податкові платежі (або платежі податкового характеру).
10. Збори доцільно класифікувати за ознакою платежу: податкового або неподаткового характеру. Однак, у зв’язку із існуючою колізією норм податкового та бюджетного законодавства, поділ платежів на податкові та неподаткові немає чіткого обґрунтування. Доцільно запропонувати віднести до зборів неподаткового характеру штрафи, пеню, виконавчий збір, тобто платежі штрафного характеру. Така пропозиція обумовлена наступним: по-перше, їх застосування здійснюється за чітко визначеними підставами, що пов’язані із наявністю факту порушення загальнообов’язкових правил у сфері оподаткування; по-друге, процесуальний порядок реалізації визначається окремими законами. До повноважень податкових органів також не належать повноваження щодо контролю за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування та збором до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
11. Існують збори, які не входять до податкової системи України і складають самостійну групу платежів до дохідної частини Державного бюджету України, місцевих бюджетів. Їх сплату контролюють не тільки органи податкової служби, а й інші державні органи, відповідно до компетенції: збори за державну реєстрацію лікарського засобу; митні збори; реєстраційні збори, що сплачуються телерадіокомпаніями за видачу ліцензій; збори за послуги, пов’язані з охороною прав на інтелектуальну власність тощо.
12. Контроль, що здійснюється податковою міліцією, за ознаками правової природи суб’єктів контролю та характером контрольних повноважень можна визначити як спеціальний державний контроль і віднести його до контролю органів виконавчої влади. Він проаналізований як вид державної діяльності.
13. Особливостями контролю, що здійснюється податковою міліцією, названі:
по-перше, такий контроль невід’ємний від держави;
по-друге, здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства є призначенням податкової міліції;
по-третє, здійснення контролю податковою міліцією відноситься, в основному, до охоронної функції держави;
по-четверте, така мета, як надання допомоги підконтрольним структурам для контролю, що здійснюється податковою міліцією, не притаманна.
14. Контроль податковою міліцією здійснюється у межах загального контролю за дотриманням податкового законодавства. Разом з тим, у межах цього контролю можна виділити окремі види контрольних дій за ознакою спільного змісту та згрупувати за ознакою мети здійснення. Такі контрольні дії виокремлюються у контрольне провадження. Управлінська діяльність податкової міліції здійснюється шляхом реалізації двох видів проваджень: неюрисдикційних та юрисдикційних. До юрисдикційних, що врегульовані нормами адміністративного права і здійснюються податковою міліцією, відносяться: провадження по скаргах громадян, дисциплінарне провадження, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування. Основна діяльність податкової міліції пов’язана із неюрисдикційною, за результатами якої інші органи (посадові особи) – суд, або керівництво податкових органів, або посадові особи податкових інспекцій - притягують винних до юридичної відповідальності. Така діяльність є контрольною і виокремлюється у контрольне провадження.
15. Контрольна діяльність податкової міліції має управлінський зміст і тому норми адміністративного права регулюють основне коло відносин щодо контролю. Нормами інших галузей права врегульовані окремі сфери контрольної діяльності.
16. Форми контрольної діяльності податкової міліції можна поділити на дві групи: 1)правові, 2)організаційні (організаційні заходи та матеріально-технічні операції), пов’язані із техніко-організаційним забезпечення функціонування податкової міліції. Серед правових форм застосовуються такі як видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління - тих, які пов’язані із діями за конкретним життєвим випадком, відносно якого здійснюється застосування закону.
17. Правові форми контрольної діяльності податкової міліції характеризуються рядом ознак, які відрізняють їх від організаційних форм.
А). Вони є такими формами діяльності, що завжди пов’язані із конкретним життєвим випадком: злочином, проступком, спором про право, скаргою.
Б). Вони є системою юридично значущих дій, які здійснюються посадовими особами податкової міліції. Дії набувають властивості „юридично значущих” завдяки їх спрямованості на реалізацію конкретного напрямку суспільно значущої діяльності адміністративно-правовими засобами. Вихідне і заключне призначення цих дій полягає у забезпеченні впливу податкової міліції на відносини щодо боротьби з порушеннями податкового законодавства шляхом створення нормативних приписів, прийняття нормативно-правових актів та забезпечення їх реалізації.
В). Такі юридично значущі дії завжди пов’язані із застосуванням заходів державного примусу (за винятком застосування заходів юридичної відповідальності).
Г). Предметом юридично значущих дій є конкретно визначене коло юридичних питань, які підлягають вирішенню для задоволення суспільного інтересу щодо охорони відносин у сфері оподаткування.
Д). Порядок здійснення юридично значущих дій урегульований адміністративно-процесуальними нормами і спрямований на реалізацію не тільки норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права (у тому числі – фінансового, податкового, бюджетного) у процесі розгляду індивідуально-конкретних справ.
Е). Порядок здійснення юридично значущих дій регламентований детально (наприклад, регулювання процедури застосування адміністративного арешту активів) або фрагментарно (наприклад, проведення оперативної перевірки).
18. Контрольне провадження в діяльності податкової міліції має свої особливості, наявність яких надає підстави для висновку про те, що таке провадження є різновидом адміністративно-процесуальних проваджень.
А). Початок контрольного провадження у кожному випадку повинен мати привід – повідомлення про вчинення проступку або необхідність його попередження, або наявність інших підстав, встановлених законодавством (факт спору про право, скарга, інформація про факт порушення норм чинного законодавства тощо). У всіх інших випадках податкова міліція не вправі втручатися в життя громадян, в діяльність інших державних органів, державних, громадських, приватних організацій.
Б). Об’єктом контрольного провадження є діяльність податкової міліції, що пов’язана із контролем за дотриманням податкового законодавства.
В). Контрольне провадження здійснюється виключно на підставі закону і у відповідності до закону, а в певних випадках і в чітко визначеній процесуальній формі. Порушення вимог закону, допущене в процесі контрольної діяльності, є само по собі правопорушенням, що тягне дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Г). Контрольна діяльність здійснюється у межах особливої процесуальної форми, яка є важливою і обов’язково. Вона, внаслідок своєї особливої соціальної гостроти, потребує належного процесуального регулювання.
Д). Контрольну діяльність здійснюють посадові особи податкової міліції у межах повноважень, визначених законом. Делегування контрольних повноважень або інші форми їх передоручення є неприпустимими. Внаслідок специфічного характеру цієї діяльності такі посадові особи повинні мати обов’язково фахову юридичну підготовку.
Е). У межах реалізації контрольних повноважень обов’язково мають бути прийняті рішення у формі юридичного акта щодо застосування норм права у конкретному випадку.
Ж). Рішення податкової міліції, прийняті у межах реалізації контрольних повноважень, у всіх випадках є заходом юридичного впливу, що ґрунтується на законі та пов’язане з певними обставинами здійснення діяння, що призвело до втручання податкової міліції до оперативної діяльності суб’єкта господарювання.
З). Законні та обґрунтовані рішення, прийняті податковою міліцією, належать до обов’язкового виконання посадовими особами та громадянами. Невиконання рішень накладає на правопорушника додаткові санкції.
І). Всі рішення податкової міліції, пов’язані із реалізацією контрольних повноважень, що суттєво впливають на права та свободи громадян або стосуються інтересів держави, державних, громадських та приватних організацій, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
19. Контрольне провадження податкової міліції слід віднести до групи проваджень з реалізації контрольно-наглядових повноважень як її різновид, оскільки податкова міліція, здійснюючи контроль за дотриманням податкового законодавства, має право та зобов’язана виявляти правопорушення у сфері оподаткування, їх попереджати. Положення про те, що контрольне провадження податкової міліції є різновидом контрольних проваджень ґрунтується на наявності ознаки суб’єкта. Такий суб’єкт чітко визначений законодавством – податкова міліція (відповідні посадові особи).
20. Принципи контрольного провадження податкової міліції: законність, рівність суб’єктів та учасників провадження перед законом, охорона інтересів особи і держави, офіційності, об’єктивної істини, гласності, здійснення державною мовою та забезпечення права використання рідної мови, правомірності дій учасників правовідносин щодо контрольного провадження. На відміну від принципів адміністративного процесу, запропонованих М.М. Тищенком, до складу принципів контрольного провадження податкової міліції було включено принцип правомірності дій учасників правовідносин і водночас виключено принципи економічності, оперативності, самостійності у прийнятті рішень.
21. Контрольне провадження, що здійснює податкова міліція – це урегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність податкової міліції у межах повноважень, визначених чинним законодавством, спрямована на реалізацію норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права (зокрема, фінансового, податкового) у процесі вирішення конкретних справ у сфері оподаткування, що пов’язані із визначенням міри дотримання податкового законодавства.
22. Стадіями контрольного провадження податкової міліції є сукупність відносно самостійних груп однорідних дій, які податкова міліція здійснює на підставах і у порядку, визначеному чинним законодавством, у межах яких реалізуються власні завдання кожної стадії, але у межах загального завдання усього провадження – визначення наявності (або відсутності) факту порушення податкового законодавства та застосування до порушників заходів забезпечення контрольного провадження.
23. До стадій контрольного провадження податкової міліції віднесені: 1) інформаційна стадія; 2) аналітична стадія; 3) стадія оскарження (факультативна); 4) стадія виконання рішення.
24. На інформаційній стадії виконується конкретне завдання щодо надходження інформації про стан дотримання податкового законодавства, на підставі якої податкова міліція здійснює контрольну діяльність. На аналітичній стадії піддається аналізу отримана інформація та приймається рішення щодо наявності факту дотримання (або недотримання) податкового законодавства. На цій стадії дається юридична оцінка зібраної інформації; повно і всебічно досліджуються матеріали справи з метою встановлення об’єктивної істини, ухвалюється конкретне рішення. На стадії виконання рішення дістається логічне завершення вся діяльність щодо здійснення контрольного провадження. Стадія оскарження існує як гарантія забезпечення законності контрольної діяльності податкової міліції і є факультативною тому, що підставою її настання є факт подання скарги на рішення або дії у межах контрольного провадження. Ці завдання існують у межах загальних завдань контрольного провадження податкової міліції. Кожна з стадій є неминучою і здійснюється окремим підрозділами (посадовими особами) податкової міліції.
25. На першій – інформаційній – стадії податкова міліція (її посадові особи) отримує інформацію щодо стану дотримання податкового законодавства. Її можна отримати від податкових інспекцій, а також шляхом участі у перевірках, якщо вони пов’язані із веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ. Реалізація права податкової міліції на проведення перевірок має особливості, що обумовлені специфікою діяльності цього підрозділу. Так, податкова міліція протягом року на підставі оперативно-економічних заходів здійснює відбір об’єктів для проведення планових перевірок відносно виявлення тіньових доходів і цю інформацію передає до підрозділів податкової служби, які відповідають за проведення документальних перевірок, надає висновки відносно включення суб’єктів підприємницької діяльності до плану перевірок та, за необхідністю, забезпечує участь у проведенні планових перевірок. Документальні перевірки суб’єктів господарської діяльності, що включені до Національного плану документальних перевірок (планові перевірки), працівниками податкової міліції проводяться за наявності інформації про ухилення від сплати податків та порушення валютного законодавства за участю працівників підрозділів, які відповідають за проведення планових перевірок, крім випадків, коли така перевірка призначається за конкретною кримінальною справою на підставі постанови слідчого. Що стосується оперативних перевірок, вони здійснюються, насамперед, щодо суб’єктів господарювання, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування, надання послуг. У цьому випадку перевіряють дотримання суб’єктом господарювання здійснення готівкових розрахунків із споживачами, використання готівки у господарських розрахунках, наявність свідоцтва про державну реєстрацію, відповідних ліцензій та патентів, марок акцизного збору. Такі перевірки здійснюються на підставі направлення на перевірку та копії рішення суду, крім випадків, коли така перевірка проводиться на звернення відповідного платника податків, або проводиться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Наступною визначена аналітична стадія. У процесі її здійснення приймається рішення щодо наявності (або відсутності) факту порушення податкового законодавства. Таке рішення фіксується у відповідному процесуальному документі – акті або у формі податкового повідомлення-рішення. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємництва, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.
На стадії виконання рішення податкова міліція здійснює діяльність щодо реалізації приписів, отриманих у процесі здійснення перших двох стадій – інформаційної та аналітичної. Необхідно вказати на те, що такі приписи можуть бути покладені в основу прийняття рішення іншими органами (посадовими особами) – судом, податковими інспекціями, керівництвом податкових органів.
26. Серед заходів примусу, які використовує податкова міліція, слід виділити заходи адміністративного примусу та заходи примусу, які врегульовані фінансовим, кримінально-процесуальним законодавством та законодавством, що регулює оперативно-розшукову діяльність. Усі перелічені заходи можна назвати заходами забезпечення контрольного провадження податкової міліції. При цьому аналіз повноважень податкової міліції доводить, що адміністративні стягнення податковою міліцією не застосовуються і тому виділяти окремо цю групу заходів адміністративного примусу не уявляється можливим.
27. До адміністративно-запобіжних заходів, які застосовує податкова міліція, віднесені: 1) перевірка документів, які посвідчують особу під час проведення перевірок, а також при підозрі у вчиненні правопорушень, інших документів, необхідних для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію; 2) право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності; 3) проведення з участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляду виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню; 4) внесення подань до державних органів, підприємств, установ, організацій, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень.
28. Заходами адміністративного припинення визначені: 1) вилучення документів; 2) привід осіб; 3) адміністративне затримання; 4) проведення огляду та вилучення речей і документів, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду здоров’ю осіб щодо яких застосоване адміністративне затримання; 5) проведення особистого огляду, огляду речей, вилучення речей і документів, застосування інших передбачених законом заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; 6) входження безперешкодно у будь-який час доби на територію підприємств, установ, організацій та огляд їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, в жилі та інші приміщення громадян, якщо вони використовуються з метою отримання прибутку; 7) перебування на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили; 8) застосування заходів фізичного впливу; 9) застосування спеціальних засобів; 10) застосування вогнепальної зброї.
29. Серед заходів, які має право застосовувати податкова міліція, чинним законодавством передбачений адміністративний арешт активів. Проведений аналіз довів, що назва заходу - адміністративний арешт активів - може бути використаний як логічна конструкція. Підстави та порядок його застосування регулюються нормами не тільки адміністративного, але й інших галузей права. У зв’язку з цим виникає проблема про необхідність забезпечити чітке регулювання підстав та порядку застосування адміністративного арешту активів. Як захід розв’язання цієї проблеми, можна запропонувати включити відповідні норми ст..9 Закону України 2181 до Податкового кодексу України, який зараз знаходиться на опрацюванні, у зв’язку із тим, що адміністративний арешт активів застосовується виключно з метою забезпечення можливості погашення податкового боргу, тобто стосується сфери оподаткування.
30. До гарантій забезпечення контрольної діяльності податкової міліції належать: 1) загальні гарантії контрольної діяльності; 2) гарантії контролюючих суб'єктів; 3) гарантії підконтрольних суб'єктів.
31. Серед елементів системи загальних гарантій більш докладно проаналізовані ті, які найбільшою мірою впливають на дієвість контрольної діяльності податкової міліції: статус суб’єктів підприємницької діяльності як платників податків; взаємодія податкової міліції із іншими контролюючими та правоохоронними органами, громадськими організаціями, громадянами. У проекті нового Податкового кодексу України передбачене значне розширення переліку прав платників податків та конкретизація обов’язків у податкових правовідносинах. Аналіз особливостей взаємодії податкової міліції із іншими контролюючими та правоохоронними органами, організаціями шляхом дослідження особливостей діяльності інформаційно-аналітичних підрозділів показав, що слід підтримати пропозиції про необхідність зобов’язати органи юстиції збирати та оперативно надавати підрозділам податкової міліції інформацію щодо нотаріального посвідчення передачі або придбання прав власників приватних підприємств або часток в статутних фондах господарських товариств; внести зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” – надати право податковій міліції отримувати від банківських установ повну інформацію про рух грошових коштів на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ознаки “фіктивності”; встановити обов’язок банків виконувати вимоги податкової міліції щодо блокування рахунків “фіктивних” фірм негайно в присутності оперативного працівника із наданням даних про залишок коштів на момент блокування.
32. До гарантій контролюючих суб’єктів віднесено організаційно-правові, матеріально-забезпечувальні, захисні. Серед елементів гарантій у дисертації найбільш докладно проаналізовані організаційно-правові, до яких віднесені: статус податкової міліції у контрольному провадженні, ступінь урегульованості процедурно-процесуальної регламентації.
33. До гарантій підконтрольних суб’єктів віднесено право на оскарження рішень контролюючих органів, зокрема, - податкової міліції, а також внесення пропозицій, заяв, повідомлень. Порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби України відрізняється від порядку, передбаченого Законом України „Про звернення громадян”. Обґрунтована доцільність врегулювання відповідних правовідносин на рівні законодавчого акту – шляхом внесення змін до Закону України „Про державну податкову службу в Україні” виділенням окремої структурної складової - Розділу ІV „Порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби”. При цьому слід скасувати статтею 14 цього Закону, а чинний Розділ ІV назвати Розділом V.
34. Аналіз чинного законодавства щодо застосування фінансових санкцій показав, що розміри санкцій корегуються підзаконними нормативно-правовим актами – наказами ДПА України, що не відповідає п.22 ст.92 Конституції України, яким вказано, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них. Питання про розмежування фінансової та адміністративної відповідальності виходить за межі цієї роботи.
35. Обґрунтовується пропозиція про упорядкування норм Закону України 2181 шляхом чіткого визначення стадій та етапів проведення процесуальних дій та компетенції органів державної податкової служби на кожній стадії. На основі упорядкованих норм може бути прийнята нова редакція Закону України 2181.
36. Обґрунтована пропозиція про необхідність зміни форми відомчого акту, який регулює процедуру проведення перевірок оперативними працівниками податкової міліції та його реєстрацію в органах юстиції.
37. Доцільне прийняття Закону України “Про податкову міліцію”. Така пропозиція вже була обґрунтована дослідниками проблеми вдосконалення правового статусу податкової міліції. У цьому нормативному акті обов’язково передбачити розділ у якому будуть чітко визначені особливості організаційно-структурної побудови і діяльності служб, структур та підрозділів податкової міліції, найважливіші аспекти специфіки правового статусу їх особового складу. Засади організаційно-структурної побудови та функціонування органів податкової міліції, правового статусу їх особового складу мають бути конкретизовані у підзаконному нормативно-правовому акті, наприклад, Положенні про проходження державної служби в органах податкової міліції України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Основний Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 52. – Ст.1122 (із наступними змінами та доповненнями).
3. Про мови в Українській РСР: Закон// ВВР.-1989.-№45.-Ст.631 (із змінами)
4. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4.12.1990 р. №509-ХІІ// Відомості Верховної Ради.-1991.-№6.-Ст.37 (із змінами)
5. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990р. №565-ХІІ// Відомості Верховної Ради.-1991.-№4.-Ст.20 (із змінами).
6. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р. №2343-ХІІ// Відомості Верховної Ради.-1992.-№31.-Ст.440 (із змінами)
7. Про інформацію: Закон України від 2.10.1992 р. № 2657-ХІІ// ВВР.-1992.-№48-Ст.650 (із змінами)
8. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р. №3781-ХІІ// Відомості Верховної Ради.- 1994.- №11.-Ст.50 (із змінами).
9. Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів: Закон України від 22.12.1994 р. №320/94-ВР// Відомості Верховної Ради.-1995.-№2.-Ст.10 (із змінами).
10. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994р. №334/94-ВР// Відомості Верховної Ради.-1995.-№4.-Ст.28 (із змінами)
11. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р. №356/95-ВР // Відомості Верховної Ради.-1995.-№34.-Ст.266 (із змінами).
12. Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 40. – Ст. 297.
13. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР// Відомості Верховної Ради.-1996.-№20.-Ст.82 (із змінами)
14. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 р. №236/96// Відомості Верховної Ради.-1996.-№36.-Ст.164 (із змінами)
15. Про застосування електронних контрольно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 33. – Ст. 155.
16. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996р. №393/96-ВР// Відомості Верховної Ради.-1996.-№47.-Ст.256 (із змінами)
17. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991р., в редакції від 18.02.1997р. №77/97-ВР // Закони України.-К.,1997.-Т.12.-С.76-84
18. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997р. №168/97-ВР// Відомості Верховної Ради.-1997.-№21.-Ст.156 (із змінами).
19. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24.03.1998 р. №202/98-ВР// Відомості Верховної Ради.-1998.-№36-37.-Ст.243 (із змінами).
20. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999р. №606-ХІV// Відомості Верховної Ради.-1999.-№24.-Ст207 (із змінами).
21. Про джерела фінансування органів державної влади: Закон України від 30.06.1999р. №783-ІV// Відомості Верховної Ради. -1999.-№34.-Ст.274 (із змінами).
22. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р. №1835-ІІІ// Відомості Верховної Ради.-2000.-№40.-Ст.338 (із змінами)
23. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 20.12.2000р. №2181-ІІІ// Голос України.-2001.-№32.-20 лютого.
24. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000р. №2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №5-6. – Ст.30.
25. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. №2210-ІІІ// Відомості Верховної Ради.-2001.-„12.-Ст.64 (із змінами)
26. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. №889-ІV// Відомості Верховної Ради.-2003.-№37.-Ст.308 (із змінами)
27. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р. №1058-ІV // Відомості Верховної Ради.-2003.-№49-51.-Ст.376.
28. Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади: Указ Президента від 03.10.1992р.// Офіційний вісник України. – 1998. – № 20. – Ст. 727.
29. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 3 липня 1998 року №727 (в ред. від 28 червня 1999 р. №746/99)// Офіційний вісник України.-1999.-№26
30. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України від 23.07.1998р.//Офіційний вісник України. – 1998. - № 30. – Ст. 1119.
31. Про внесення змін до Указу Президента від 12 червня 1995 року № 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”: Указ Президента України //Офіційний вісник України. – 1999. - № 19. – Ст. 817.
32. Порядок надання податкових роз’яснень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001р. №494 // Бухгалтерія. – 2001. – № 22/1. – 28 травня.
33. Про створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи: постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 року за №898// Урядовий кур’єр.-1996.-№171-172.-12 вересня.
34. Про затвердження Порядку вилучення готівки у платника податків, який має податкову заборгованість: Постанова Кабінету Міністрів України //Офіційний вісник України. – 1998. - № 25. – Ст. 924.
35. Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку: постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 658 // Офіційний вісник України. – 1999. – №16. – Ст. 659.
36. Про затвердження Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна: Постанова Кабінету Міністрів України //Офіційний вісник України. – 1998. - № 25. – Ст. 925.
37. Про порядок обліку платників податків. Інструкція затверджена наказом ДПА України від 19.02.98р. №80 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 14. - Ст. 584.
38. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби України, затверджене наказом ДПА України від 03.03.1998 р. № 93 (зі змінами та доповненнями, внесеними після прийняття Закону № 2181-ІП наказом ДПА України від 02.03.2001р. № 82)
39. Про затвердження порядку періодичності перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торгових та інших приміщень: наказ ДПА України від 30.07.1998 р. №371.
40. Рекомендації щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень: наказ ДПА №253 від 11.05.1999р.// "Галицькі контракти - Документи для роботи", N 40, жовтень, 2001 р.
41. Про Порядок проведення опера