Косенко Олександра Петрівна. Економічна оцінка інноваційного потенціалу

brief description

Косенко Олександра Петрівна. Економічна оцінка інноваційного потенціалу : Дис... канд. наук: 08.02.02 2007

Косенко О.П. Економічна оцінка інноваційного потенціалу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом. Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2006.
Дисертацію присвячено розробці і науковому обґрунтуванню теоретико-методичних основ визначення рівня і ефективності використовування інноваційного потенціалу (ІП) на макро-, мезо- і мікрорівнях. Визначення рівня ІП на макрорівні здійснюється за допомогою порівняльного аналізу запропонованих в роботі індикаторів розвитку виробництва в країні, що дозволяє оперативно відслідковувати динаміку рівня ІП та гнучко приймати рішення по його покращенню. Для визначення ІП на мезорівні розроблено методичні підходи з використанням матриці тенденцій зміни ІП суб'єкта мезоекономіки, в якій можуть бути заплановані декілька варіантів змін і реакції суб'єкта на ці зміни, що дозволяє розраховувати рівняння регресії для складових ІП на основі часткових регресійних залежностей та сформувати ряд можливих сценаріїв розвитку інноваційної ситуації. В основу методики, що пропонується для визначення рівня ІП та ефективності його використання на мікрорівні, покладено матрицю, з допомогою якої оцінюється забезпеченість кожної складової ІП (організаційно-економічної, виробничо-технологічної, науково-технічної та комерціалізації) різними ресурсами (інтелектуальними, матеріально-технічними, фінансовими і інформаційними). Механізм економічної оцінки використання ІП підприємства передбачає зіставлення фактичних показників ІП підприємства з його граничними можливостями, що дозволяє виявити прорахунки та недоліки в роботі підприємства і підвищити ефективність його інноваційного розвитку.

У дисертаційній роботі вирішено важливу науково-прикладну задачу: розробка і наукове обґрунтування теоретико-методичних основ оцінки рівня і ефективності використання ІП на основі приведення у відповідність ресурсного забезпечення окремих складових ІП. Одержані результати дозволили зробити такі висновки:
1. Визначення сутності і змісту економічної категорії „інноваційний потенціал”, його структури та змісту, запропоноване здобувачем, поглиблює теоретичні основи інноватики у частині формування цілісної системи управління вибором і реалізацією оптимальних траєкторій інноваційного розвитку промислових підприємств.
2. Розроблено теоретико-методичні підходи до оцінки ІП на макрорівні з використання методу аналізу індикаторів розвитку, до яких здобувачем віднесено: ринковий індикатор, індикатори інноваційної сприйнятливості та інноваційної віддачі виробничої системи.
3. Обґрунтовано методичні рекомендації по визначенню ІП на мезорівні з використання двох груп факторів: умовно-постійних, рівень яких залишається незмінним при даному рівні розвитку технологій і суспільних відносин (природно-кліматичні, ресурсні, геополітичні і т.д.), тобто характер їх змін носить поступальний характер, та змінних, які можуть бути змінені в рамках даного рівня розвитку науки, техніка і технології.
4. При визначенні ІП на мікрорівні доведено недоцільність врахування повного значення наукового, економічного, науково-технічного, кадрового, матеріально-технічного чи іншого потенціалів підприємства, оскільки потрібна тільки та їх частина, яка використовується для досягнення певної мети. В цьому зв’язку, запропоновано в склад ІП включати не потенціали відповідних напрямків, аскладовіпо окремих напрямках, які більш повно відтворюють вимоги до ІП, що дозволяє точніше визначати його рівень.
5. Розроблено методичні підходи по удосконаленню динамічної та порівняльної функцій ІП на основі використання спеціальних нормуючих функцій, що дозволяє більш точно вести оцінку змін, які сталися в інноваційному потенціалі підприємства за певний період часу, а також більш обґрунтовано визначати місце даного підприємства в ієрархії інноваційних досягнень йому подібних.
6. В основу методики, що пропонується для визначення ІП наукоємних організацій та ефективності його використання, покладено матрицю «Складові ІП Їх ресурсне забезпечення», призначену для оцінки забезпеченості кожної складової ІП (організаційно-економічної, виробничо-технологічної, науково-технічної та комерціалізації) ресурсами різних типів (інтелектуальними, матеріально-технічними, фінансовими і інформаційними), що, дозволило сформувати критеріальну базу і алгоритм моделювання рівня ІП підприємства та ефективності його використання.
7. При визначенні рівня ефективності використання ІП запропоновано виходити не з рівня потенційно-гіпотетичних можливостей підприємства, а з фактичного рівня ІП, який і слід сприймати за максимальну величину, яку можна досягти в практичній діяльності підприємства: чим менше різниця між фактичним використанням інноваційних можливостей підприємства і його ІП, тим більше ефективно він використовується.
8. Розроблена система методичних інструментів сприяє підвищенню ефективності управління ІП промислових підприємств та наукових організацій, забезпечує їх адаптацію до нестабільних умов господарювання перехідної економіки. Результати і рекомендації дисертації впроваджено на ряді підприємств м. Харкова і у навчальному процесі НТУ «ХПІ».
Основні результати дослідження можуть бути рекомендованими для подальшого впровадження в науково-дослідних установах, а також для визначення порівняльної та динамічної оцінки рівня ІП на підприємствах та в організаціях.