Костогриз Вікторія Григорівна. Ощадно-кредитна система в умовах інноваційного розвитку економіки

brief description

Костогриз Вікторія Григорівна. Ощадно-кредитна система в умовах інноваційного розвитку економіки : Дис... канд. наук: 08.00.08 2009

Костогриз В.Г. Ощадно-кредитна система в умовах інноваційного розвитку економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 Гроші, фінанси і кредит. Державний вищий навчальний заклад Українська академія банківської справи Національного банку України”, Суми, 2009.
У дисертаційній роботі розроблено теоретико-методичні і практичні засади організації ощадно-кредитної системи та визначено напрями її становлення в умовах інноваційного розвитку економіки. На основі дослідження сутності ощадно-кредитної системи обґрунтовано поняття „ощадно-кредитна система”, визначено об’єкти, суб’єкти, принципи системи. Встановлено інституційну структуру ощадно-кредитної системи.
Запропоновано методичний підхід до оцінки стану ощадно-кредитної системи, зміст якого полягає у реалізації комплексу послідовних дій, а саме: аналізі зовнішнього та внутрішнього середовища, аналізі ризиків, визначенні якісних і кількісних характеристик на основі застосування універсальних методів аналізу. Визначено економіко-організаційні заходи впливу ощадно-кредитної системи на інноваційний розвиток економіки. Розроблено кореляційно-регресійну модель впливу факторів на обсяги строкових депозитів фізичних осіб у національній валюті.
Визначено основні цілі, які має ставити перед собою інноваційно-орієнтована ощадно-кредитна система. Розроблено модель становлення ощадно-кредитної системи, визначено правові, економічні й соціально-політичні напрями реалізація яких забезпечить удосконалення ощадної та кредитної систем, збалансування депозитної і кредитної діяльності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розробці теоретико-методичних і практичних засад організації ощадно-кредитної системи та визначенні напрямів її становлення в умовах інноваційного розвитку економіки.
За результатами дисертаційного дослідження зроблені такі висновки:

Одним із найвагоміших чинників, що стримує формування в Україні власної, якісно нової інноваційної політики, є відсутність належного фінансового забезпечення усіх етапів її реалізації. За умов нестачі коштів внутрішнього і зовнішнього походження такими джерелами для інноваційного розвитку можуть стати кошти, залучені у вигляді середньо- та довгострокових депозитів і внесків, які будуть розподілені між пріоритетними галузями економіки, на умовах збалансованої, системної депозитної діяльності.
Обґрунтовано необхідність розгляду як окремого утворення у структурі фінансово-кредитної системи, в умовах інноваційного розвитку країни, такої складової як ощадно-кредитна система, під якою пропонується мати на увазі сукупність організаційно-економічних і перерозподільних відносин між суб’єктами економіки з приводу акумулювання і використання середньо- та довгострокових фінансових ресурсів, що використовуються банками та небанківськими фінансовими установами як джерела фінансового забезпечення інвестиційних процесів.
У роботі розширено коло принципів функціонування фінансово-кредитної системи шляхом додавання адаптованих до ощадно-кредитної системи принципів таких як: єдність ощадної та кредитної підсистем; збалансованість ресурсів; збалансованість відсоткових ставок; повнота перерозподілу коштів; наукова обґрунтованість методів управління; національна ефективність; цільове використання ресурсів.
Визначено основні інститути ощадно-кредитної системи, якими є установи банківської та небанківської систем залежно від наявності та пріоритетності операцій, що спрямовані на залучення та розміщення середньо- і довгострокових фінансових ресурсів. Основними інститутами ощадно-кредитної системи є ощадні банки, недержавні пенсійні фонди, оскільки вони переважно оперують довгостроковими фінансовими ресурсами.

Запропоновано методичний підхід до оцінки стану ощадно-кредитної системи, зміст якого полягає у реалізації комплексу послідовних дій, а саме: аналізі зовнішнього середовища (соціально-економічні процеси, макроекономічні параметри, нормативно-правове забезпечення); аналізі внутрішнього середовища (банківські та небанківські інститути); аналізі ризиків; визначенні якісних і кількісних характеристик на основі застосування універсальних методів аналізу. Запропоновані методичні підходи дозволять: комплексно оцінити стан ощадно-кредитної системи як єдиного цілого, не обмежуючись оцінкою діяльності окремого інституту; виявити та передбачити зовнішні загрози та можливості, внутрішні слабкі та сильні сторони, оцінити та спрогнозувати ризики.
Визначено, що пріоритетними макроекономічними чинниками становлення ощадно-кредитної системи є: 1) зростання ВВП; 2) збільшення інвестицій в основний капітал; 3) зростання фінансового результату підприємств та організацій; 4) зростання соціальних виплат населення; 5) збільшення заощаджень населення; 6) зменшення витрат на поточні податки.
У роботі визначено, що ощадно-кредитна діяльність банківських установ характеризується такими ознаками: 1) приростом обсягів депозитів, проте великою кількістю грошей поза банками, низьким рівнем довіри населення до фінансових установ, недостатністю коштів довгострокового характеру, за умов існування економічної кризи різким загальним погіршенням стану депозитної діяльності банківських установ; 2) незважаючи на зростання кредитів, наданих в економіку країни, низьким рівнем інвестиційного кредитування, випередження темпів збільшення обсягів кредитування над темпами зростання ВВП, зростання обсягів кредитів, наданих в іноземній валюті, дисбалансом кредитування різних секторів господарювання; 3) проблемністю довгострокового кредитування, що проявляється у недостатності та незбалансованості пасивів відповідної строковості.
Встановлено, що основними причинами, що стримують розвиток небанківських фінансових установ є: 1) відсутність довгострокової державної політики; 2) відсутність базового законодавства, яке б системно регулювало діяльність цих установ; 3) низький рівень довіри населення до діяльності небанківських установ; 4) відсутність якісного професійного рівня працівників цих установ; 5) висока чутливість до світових економічних змін.
Побудовано кореляційно-регресійну модель впливу на обсяг залучення строкових депозитів фізичних осіб в національній валюті таких факторів як величини відсоткових ставок за ними, обсяг доходів населення, розмір виплати гарантованої суми за вкладами, включаючи відсотки, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Коефіцієнт кореляції та детермінації свідчать про тісний зв’язок врахованих факторів із результативною ознакою. Коефіцієнт еластичності показує, що з перелічених факторів на обсяги строкових депозитів фізичних осіб найбільше впливають доходи населення. Сумарний коефіцієнт еластичності показує зростаючу ефективність факторів депозитної діяльності.
Запропоновано напрями розвитку та збалансування ощадної і кредитної діяльності через становлення ощадно-кредитної системи, що забезпечить удосконалення законодавчої та нормативної бази, депозитної політики інститутів системи, діяльності Фонду гарантування вкладів, програм довгострокового кредитування та накопичувальних урядових програм, прозорості інститутів системи, кредитування суб’єктів господарювання інноваційної сфери.
Визначено економіко-організаційні заходи впливу ощадно-кредитної систем на інноваційний розвиток економіки. Кінцеві споживачі продукції самі стають інвесторами цієї ж продукції за посередництвом ощадно-кредитної системи, що забезпечує системність й збалансованість акумулювання довгострокових фінансових ресурсів та трансформацію їх у інвестиційні ресурси інноваційного характеру.