Коваленко Ольга Євгеніївна. Клініко-діагностична характеристика, профілактика та лікування порушень кровообігу в вертебрально-базилярному басейні при патології шийного відділу хребта

brief description

Коваленко Ольга Євгеніївна. Клініко-діагностична характеристика, профілактика та лікування порушень кровообігу в вертебрально-базилярному басейні при патології шийного відділу хребта : дис... д-ра мед. наук: 14.01.15 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2007. — 343арк. — Бібліогр.: арк. 304-343.

Коваленко О.Є. Клініко-діагностична характеристика, профілактика та лікування порушень кровообігу в вертебрально-базилярному басейні при патології шийного відділу хребта. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15. — нервові хвороби. — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2007.
На основі комплексного клініко-інструментального обстеження хворих з циркуляторними розладами у вертебрально-базилярному басейні при патології шийного відділу хребта виявлені характерні клінічні та параклінічні особливості патології, простежені і проаналізовані анамнестичні дані, серед яких провідне місце займала легка перинатальна або постнатальна гіперекстензійна («хлистова») травма шийного відділу хребта, а також хронічне статичне перенавантаження шийного відділу хребта, з’ясовані ознаки ранніх проявів патології. Ці фактори значною мірою сприяли реалізації спадково зумовленої дисплазії сполучної тканини у 73% хворих. Останнє базувалося на феногенотипічному аналізі та генеалогічних даних. В осіб з благоприємною спадковістю та вищими показниками адаптаційно-компенсаторних можливостей за параклінічними показниками у реалізації патології сила та кількість пошкоджуючих чинників була достовірно більшою від таких у попередніх хворих. При вертебрально-базилярних порушеннях, пов’язаних з дегенеративними змінами ШВХ, на ранніх етапах переважали порушення режиму кровопостачання, на більш пізніх — об’єму. Патологія супроводжувалась порушеннями мікро- і макроелементного складу, визначеного рентгенфлюоресцентним дослідженням волосся. Виявлені зміни електропровідності точок голови та репрезентативних точок за методом Накатані. Визначені корелятивні зв’язки в будові сполучнотканинних утворень організму (райдужної оболонки ока, стінки судини, міжхребцевого диску), що обгрунтувало використання іридодіагностии. Визначено критерії експрес-діагностики патології методом іридобіомікроскопії. Досліджені взаємозалежності патології зі змінами психофізичного статусу окреслило місце стану вертебрально-базилярного кровотоку в розвитку психосоматичних захворювань, що дозволило розглядати спондилогенну вертебрально-базилярну недостатність як психосоматичну патологію в широкому розумінні поняття. Враховуючи значною мірою рефлекторний патогенетичний механізм розвитку патології та особливості вертебрально-базилярного забезпечення, у лікуванні хворих застосовувались методи рефлексотерапії (корпоральна та аурікулярна голкотерапія, лазеропунктура), мануальна терапія ШВХ, яка була найефективніша у хворих з ранніми проявами ВБН, за наявності мікровогнищевої неврологічної симптоматики застосовувався комплексний терапевтичний підхід з використанням одночасно з РТ ноотропної терапії. Для профілактики та самолікування винайдено «Шолом ОК для масажу та самомасажу точок голови та спосіб лікування вертебрально-базилярних розладів», а також запатентовані 2 корисні моделі: на спосіб лікування та діагностичний спосіб; електропунктурне дослідження точок голови.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми об’єктивізації та розробки обґрунтованих індивідуалізованих етіопатогенетичних профілактичних та лікувальних заходів вертебрально-базилярних порушень при патології шийного відділу хребта.
Розвиток вертебрально-базилярних порушень, пов’язаних з патологією шийного відділу хребта (ШВХ), що виникають під впливом екзо- та ендогенних факторів: гіперекстензійна (часто легка) травма ШВХ в анамнезі, яка може бути пери- та (або) постнатальною, статичне перевантаження ШВХ, хронічний стрес) першочергово реалізуються на фоні ендогенного фактору — сполучнотканинної дисплазії (СД), зумовленої генетично (73,4%). Тип успадкування СД — аутосомно-домінантний (60%) та мультіфакторіальний (40%).

Поглиблення вертебрально-базилярної дисциркуляції супроводжується зміною характеру алгічних проявів: зменшення проявів гострих цервікалгій та цервікокраніалгій, зростанням проявів хронічного невропатичного болю, що пов’язане з виснаженням системи антиноцицепції в зоні кровозабезпечення ВББ.
Порушення венозного кровоплину настає раніше артеріального. Дизритмічність кровопостачання є однією із провідних гемодинамічних змін, які викликають найраніші клінічні прояви ВБН, поглиблюють їх на більш пізніх стадіях та провокуються змінами у шийному відділі хребта, в першу чергу, нестабільністю шийних рухових сегментів (ХРС), що становила 88,6%. Ці зміни найбільш залежать від виразності нестабільності та кількості нестабільних ХРС. При циркуляторних розладах у ВББ найчастіше зустрічалася патологія на рівні С3С5 (нестабільність) і остеохондроз С4С5 та С5С6.
Цервіковертеброгенна вертебрально-базилярна дисциркуляція супроводжується тривожними розладами та бере участь в складному етіопатогенезі психосоматичної патології, яку можна розглядати як психосоматичну патологію в широкому розумінні цього поняття.
Порушення кровообігу у ВББ супроводжуються зміною адаптивних функцій в бік їх напруження та декомпенсації за рахунок периферійної та надсегментарної ланок регуляції, які знаходяться в зоні кровозабезпечення ВББ, що підтверджувалось показниками варіабельності серцевого ритму та за методом Гаркаві. З поглибленням вертебрально-базилярних розладів ритмограми та структура варіабельності ритму серця вказували на тенденцію переходу серцевого ритму з рефлекторного вегетативного рівня керівництва на більш низький — гуморально-метаболічний, який не спроможний швидко забезпечити гомеостаз. За методом Гаркаві, з поглибленням дисциркуляції частка адаптаційних реакцій високого рівня (реакції тренування та активації відповідно) в ІІ групі зменшилася майже вдвічі, порівняно з показниками І групи (з 66,17 до 36,11% , а в третій групі — до 23,44%).
Циркуляторні розлади в вертебрально-базилярному басейні, що пов’язані з цервіковертебральною дисфункцією, супроводжуються порушеннями мікро- і макроелементного обміну в організмі.
Між вмістом колагенових волокон в стромі судин, міжхребцевих дисків та райдужної оболонки ока в межах одного організму існує пряма математична залежність, що обґрунтовує можливість використання оцінки стану строми райдужної оболонки ока для опосередкованої оцінки стану сполучної тканини і пов’язаних з нею функцій.
Оцінка стану структур ока (судин бульбарної кон’юнктиви та райдужної оболонки) є основою для високоінформативної експрес-діагностики досліджуваної патології, що базується на визначених статистично достовірних іридологічних критеріях та діагностичних критеріях мікроциркуляторних змін бульбарної кон’юнктиви.
Зміни електропровідності репрезентативних точок за методом Накатані зростають із поглибленням вертебрально-базилярної дисциркуляції. Переважно страждали меридіани: Х (99,2%), VII (100%), ХІІ (90,85%), V (84,75%), ХІ (78,7%), VІ (76,21%). Зі зміною вертебрально-базилярного забезпечення у досліджуваних хворих змінюється і електропровідність точок голови.
Клінічна верифікація ранніх проявів патології складається з неспецифічних симптомів у поєднанні з наявністю не менше двох екзо- або ендогенних факторів (гіперекстензійної травми ШВХ в анамнезі, яка може бути пери- та (або) постнатальною, статичного перевантаження ШВХ, хронічного стресу, сполучнотканинної дисплазії). Ймовірність більшої виразності патології та подальшого прогнозу її розвитку захворювання зростає за наявності більшої кількості та значущості патогенних факторів.
Порушення кровообігу в вертебрально-базилярній системі при патології шийного відділу хребта має специфічні клініко-параклінічні прояви і являє собою регіональний варіант цереброваскулярної недостатності з чітко вираженою стадійністю перебігу. Тому правомірним може бути термін «Вертебрально-базилярна недостатність І, ІІ та ІІІ ст., пов’язана з дегенеративними змінами ШВХ», або «спондилогенна ВБН» таких саме стадій.
Встановлено, що рефлекторний фактор у появі вертебральної патології і вертебрально-базилярної дисциркуляції обґрунтовує етіопатогенетичне лікування з використанням методів рефлексотерапії, в тому числі мануальної терапії. Для лікування початкових проявів недостатності кровообігу у ВББ достатнім є комплексний підхід з застосуванням методів РТ, а за наявності мікровогнищевої неврологічної симптоматики доцільним є сумісне застосування РТ та обмеженої медикаментозної нейрометаболічної терапії.
Профілактичний напрямок базується на просвітницькій роботі щодо запобігання гіперекстензійних травм, навіть легких, та статичного перенавантаження шийного відділу хребта, особливо особами зі сполучнотканинними дисплазіями. Використання «Шолому ОК для масажу та самомасажу точок голови», який є дієвим та зручним профілактично-лікувальним засобом допомоги та самодопомоги при означеній патології.