Коверга Сергій В’ячеславович. Стратегія управління інноваційним розвитком економіко-виробничих структур

brief description

Коверга Сергій В’ячеславович. Стратегія управління інноваційним розвитком економіко-виробничих структур : Дис... канд. наук: 08.06.01 2005

Коверга С.В. Стратегія управління інноваційним розвитком економіко-виробничих структур Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. Економіка, організація і управління підприємствами. Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2005.
У дисертаційній роботі розв'язана науково-практична проблема стратегії управління інноваційним розвитком економіко-виробничих структур (ЕВС) з метою досягнення конкурентних переваг. Узагальнено класифікацію економіко-виробничих структур, виділено стратегічні орієнтири інноваційного розвитку ЕВС: виробнича потужність, рентабельність, цінова поведінка, - обгрунтовано їх поєднання в єдиний комплекс із підходами, типами, різновидами політики й моделями трансформації суспільства й економіки.
Запропоновано концепцію інноваційного розвитку ЕВС, що об’єднує завдання розробки методичних рекомендацій відносно використання інноваційної моделі розвитку ЕВС, формування виробничих потужностей підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва з урахуванням майбутнього рівня їх використання. У роботі запропоновано модель розвитку ЕВС і рентабельності (стратегічного орієнтиру інноваційного розвитку ЕВС), створено модель аналізу ефективності цінової поведінки (стратегічного орієнтиру інноваційного розвитку ЕВС) у ринковому середовищі.
Розроблено методичні основи економічної оцінки методів управління науково-технічною підготовкою виробництва, запропоновано методи державного стимулювання інновацій, зокрема, утворення спеціальних цільових фондів, забезпечення державних гарантій кредитування і фінансування на пільгових умовах; впровадження прискореної амортизації і пільгового оподаткування прибутку; підтримка інформаційного середовища інноваційних процесів.

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної задачі інноваційного розвитку економіко-виробничих структур машинобудівної галузі.
1. Проведений аналіз фінансових показників машинобудівних підприємств показав, що на всіх аналізованих об'єктах витрати виробництва ростуть швидше, ніж обсяги виробленої продукції. Практично всі аналізовані підприємства мають морально й фізично застарілі основні фонди. Проведений аналіз інноваційно-технічного стану й ефективності використання основних фондів (показники фондовіддачі й фондоємкості) машинобудівних підприємств у 2003 р. свідчить про необхідність їх більш інтенсивного відновлення, у тому числі шляхом заміни.
2. Сформульовано концепцію інноваційного розвитку ЕВС, що поєднує завдання, які включають розробку методичних рекомендацій щодо використання інноваційної моделі розвитку ЕВС, формування виробничих потужностей підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва з урахуванням майбутнього рівня їх використання; необхідність використання науково-технічної підготовки виробництва для інноваційного розвитку економіко-виробничих структур; порядок регламентації державного регулювання інноваційної діяльності ЕВС з метою стимулювання; координування співробітництва ЕВС і фінансово-кредитних установ у їхньому складі.
3. Запропоновано класифікацію стратегій розвитку економіко-виробничих структур на основі виділення стратегічних орієнтирів інноваційного розвитку ЕВС: виробнича потужність, рентабельність, цінова поведінка, які ув'язано в єдиний комплекс з підходами, типами, різновидами політики і моделей трансформації суспільства і економіки.
4. Запропоновано модель розвитку ЕВС і рентабельності (стратегічного орієнтиру інноваційного розвитку ЕВС), яка зв'язує в єдине ціле рентабельність як узагальнюючий показник ефективності виробництва з результативністю напрямів технічної політики держави на мікрорівні, на основі моделі взаємозв'язку з провідними показниками побудови і використання ЕВС, зокрема з фондовіддачею.
5. Розроблено модель аналізу ефективності цінової поведінки (стратегічного орієнтиру інноваційного розвитку ЕВС) в ринковому середовищі.
6. Розроблено методичні основи економічної оцінки методів управління науково-технічною підготовкою виробництва на основі виконаного аналізу організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком економіко-виробничих структур, що дає змогу підвищити об’єктивність рішень для правильної орієнтації всього комплексу робіт по науково-технічній підготовці виробництва.
7. Систематизовані форми, методи і типи розвитку ЕВС, а також підходи до їх використання для оцінки стану і перспектив інноваційного розвитку.
8. Для забезпечення інноваційного розвитку ЕВС на стадії науково-технічної підготовки виробництва запропоновано використовувати систему показників: для потреб реалізації державної технічної політики щодо інноваційного розвитку ЕВС показник фондовіддачі; на сформульованих теоретичних основах (концепції випускаючої ланки і подвійності виробничої потужності) вдосконалено методи розрахунку коефіцієнта використання виробничих потужностей через параметри організації виробництва пропорційність, змінність роботи устаткування по режимах і на вузькому місці, завантаження і випуск продукції по кожній групі устаткування, а також потужність; вдосконалено методику розрахунку показника рентабельності через показник використання виробничих потужностей, що відображає взаємозв'язок між вибраними стратегічними орієнтирами інноваційного розвитку ЕВС.
9. Проаналізовано організацію забезпечення процесів інноваційного розвитку та запропоновано методи державного стимулювання інновацій, зокрема, утворення спеціальних цільових фондів, забезпечення державних гарантій кредитування і фінансування на пільгових умовах; впровадження прискореної амортизації і пільгового оподаткування прибутку; підтримка інформаційного середовища інноваційних процесів, що визначає орієнтири та перспективи розвитку ЕВС, і дозволяє врахувати вимоги міжнародних стандартів до форм, методів і результатів господарювання.
10. Розроблені методи підготовки і ухвалення управлінських рішень по обґрунтовуванню і упровадженню нововведень на ЕВС машинобудівній галузі. Впровадження результатів дослідження на підприємствах машинобудування України: ВАТ «Новогорлівський машинобудівний завод», ЗАТ «Горлівський машинобудівник», ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» підтвердили ефективність запропонованих методів і моделей.