Коверга Сергій В'ячеславович. Управління збалансованим розвитком промислових підприємств

brief description

Коверга Сергій В'ячеславович. Управління збалансованим розвитком промислових підприємств.- Дисертація д-ра екон. наук: 08.00.04, Донбас. держ. машинобуд. акад. - Краматорськ, 2015.- 394 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

КОВЕРГА СЕРГІЙ В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ

УДК 658.5 (67)

УПРАВЛІННЯ ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Лепа Роман Миколайович,
доктор економічних наук, професор

Київ–2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 16
1.1. Теоретичні основи збалансованості економічних систем 16
1.2. Теоретичні аспекти розвитку підприємств 32
1.3. Методологічний аналіз проблем оцінки й управління збалансованим розвитком підприємств 50
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 69
2.1. Тенденції розвитку промислових підприємств України з позицій збалансованого розвитку 69
2.2. Виявлення дисбалансів на основі аналізу функціонування
промислових підприємств 96
2.3. Практичний аналіз і напрями ліквідації дисбалансів на прикладі конкретних промислових підприємств 135
Висновки до розділу 2 151
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 154
3.1. Обґрунтування доцільності розробки механізму управління збалансованим розвитком промислових підприємств 154
3.2. Концепція управління збалансованим розвитком промислових підприємств 168
3.3. Механізм управління збалансованим розвитком промислових підприємств 189
Висновки до розділу 3 200
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ 204
4.1. Процесне моделювання економічних систем у контексті оцінки їх збалансованості 204
4.2. Оцінка збалансованості функціонування та розвитку підприємств 220
4.3. Прийняття рішень у сфері управління збалансованим розвитком промислових підприємств 235
Висновки до розділу 4 250
РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТ ЕМИ УПРАВЛІННЯ
ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 254
5.1. Моніторинг збалансованості розвитку промислових підприємств 254
5.2. Оцінка економічної ефективності управління збалансованістю розвитку промислових підприємств 263
5.3. Апробація методів і моделей прийняття рішень у системі
управління збалансованим розвитком підприємств 284
Висновки до розділу 5 311
ВИСНОВКИ 316
ЛІТЕРАТУРА 332
ДОДАТКИ 370

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

KPI – Key Performance Indicators
АМР – автоматизоване робоче місце
ВВП – внутрішній валовий продукт
грн – гривня
дол. – долар
ЄС – Європейський союз
ЗДР – змінно-добові роботи
ЗСП – збалансована система показників
ІТП – інженерно-технічний працівник
кВт – кіловатт
кг – кілограм
л – літр
м3 – метр кубічний
млн – мільйон
млрд – мільярд
МС – Митний союз
НДР – науково-дослідна робота
од. – одиниця
ООН – Організація об’єднаних націй
ПАТ «ДЗГРА» – Публічне акціонерне товариство «Донецький завод гірничорятувальної апаратури»
ПАТ «НКМЗ» – Публічне акціонерне товариство «Ново краматорський машинобудівний завод»
ПАТ «ЯМЗ» – Публічне акціонерне товариство «Ясинуватський машинобудівний завод»
ПДВ – податок на додану вартість

ПрАТ «ГМБ» – Приватне акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник»
ПрАТ «Кераммаш» – Публічне акціонерне товариство «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш»
ПрАТ «НГМЗ-БУР» – Приватне акціонерне товариство «Новогорлівський машинобудівний завод-БУР»
р. – рік
рр. – роки
СНД – Співдружність незалежних держав
СППР – система підтримки прийняття рішень
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
ст. – століття
США – Сполучені Штати Америки
т – тона
тис. – тисяча
у.п. – умовне паливо
у т.ч. – у тому числі
чол. – чоловік

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток економіки України в цілому і промислових підприємств зокрема останніми роками відрізняється частою та різкою зміною тенденцій, відсутністю систематичності, переважанням кризових явищ над сталим розвитком. Ситуація може бути визначена як наявність «системних дисбалансів», коли характеристики одних елементів економічної системи не відповідають потребам інших її елементів, причому окремі елементи не можуть усунути ці дисбаланси. Серед основних макроекономічних дисбалансів слід відзначити невідповідність потреб підприємств у робочій силі можливостям ринку праці, невідповідність можливостей підприємств потребам ринку в якісній і недорогій продукції, невідповідність пропозиції на ринку капіталу потребам підприємств в інвестиційних коштах для інноваційного розвитку та ін. Підприємства не тільки змушені працювати в умовах системних дисбалансів в економіці, але й самі спричиняють дисбаланси у своєму внутрішньому середовищі: неоптимальну структуру персоналу, невідповідність продукції ринковим потребам, нерівномірний розвиток окремих підрозділів і бізнес-процесів. Створюється свого роду замкнене коло, коли окремі підприємства відчувають негативний вплив макроекономічних дисбалансів, а кризове становище конкретних підприємств породжує негативні тенденції в економіці в цілому. Усе це свідчить про актуальність дисертації, що присвячена управлінню збалансованим розвитком промислових підприємств.
Теоретичним і практичним питанням удосконалення процесів управління промисловими підприємствами присвячено роботи таких відомих зарубіжних учених, як П. Друкер [P. Drucker], М. Мескон [M. Mescon], Ф. Тейлор [F. Taylor], А. Файоль [H. Fayol], а також таких провідних вітчизняних учених, як О. Амоша, Я. Берсуцький, І. Булєєв, В. Вишневський, В. Геєць, Л. Головкова, С. Єлецьких, М. Кизим, Т. Клебанова, М. Лепа, Р. Лепа, Ю. Лисенко, Ю. Макогон, В. Панков, Н. Рекова, М. Рогоза, О. Тридід, А. Череп. Засади збалансованого розвитку як економічної категорії та практичних аспектів управління збалансованим розвитком досліджувалися такими вченими, як Ст. Бір [S. Beer], Р. Каплан [R. Kaplan], Н. Касьянова, В. Ляшенко, Д. Нортон [D. Norton], Ю. Погорєлов, О. Половян, О. Пушкар, О. Раєвнєва, Й. Шумпетер [J. Schumpeter] та ін.
Незважаючи на достатню кількість робіт, присвячених збалансованому розвитку підприємств, як у науковій літературі, так і в практиці вітчизняних промислових підприємств, спостерігається домінування реактивного, а не проактивного підходу: не враховується необхідність систематичного підвищення збалансованості бізнес-процесів підприємства, а замість цього всі пов’язані зі збалансованістю й дисбалансами управлінські впливи орієнтовані на застосування вже після виникнення проблемної ситуації, хоча основний потенціал ефективності заходів щодо управління збалансованим розвитком промислових підприємств полягає в систематичному підвищенні рівня збалансованості, завдяки чому, в максимально сприятливому випадку, може взагалі відпасти необхідність в екстрених заходах реагування на дисбаланси.
Науково-теоретична актуальність і практична значущість питань комплексного забезпечення збалансованого розвитку промислових підприємств обумовила вибір теми дисертації, її мету, зміст і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до тематики науково-дослідних робіт ІЕП НАН України за темами: «Управління розвитком промисловості в умовах системних дисбалансів» (номер держреєстрації 0110U000380, 2010–2013 рр.), де запропоновано науково-методичний підхід до процесного моделювання економічних систем у контексті оцінки їх збалансованості; «Національна модель неоіндустріального розвитку України» (номер держреєстрації 0110U000380, 2013–2016 рр.), у рамках якої запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування рішень у сфері збалансованого функціонування та розвитку промислових підприємств; відповідно до тематики науково-дослідних робіт Автомобільно-дорожнього інституту ДВНЗ «ДонНТУ» Міністерства освіти і науки України за темами: «Розробка методів і механізмів управління фінансовими ресурсами підприємств» (номер держреєстрації 0110U008116, 2010–2013 рр.), у рамках якої обґрунтовано доцільність та розроблено механізм управління збалансованим розвитком промислових підприємств; «Управління оборотними активами промислових підприємств (на прикладі вугледобувних підприємств)» (номер держреєстрації Н74-06, 2006–2010 рр.), у рамках якої визначено передумови формування системи управління збалансованим розвитком та запропоновано напрями ліквідації дисбалансів на прикладі конкретних промислових підприємств; «Аналітичне забезпечення управління фінансово-економічними результатами підприємств в умовах інноваційної економіки» (номер держреєстрації Н77-10, 2010–2014 рр.), у межах якої сформульовано науково-методичний підхід до оцінки ефективності управління збалансованістю розвитку промислових підприємств, заснований на використанні кореляційно-регресійного аналізу для грошової оцінки впливу динаміки показника збалансованості на економічну ефективність виробництва.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному, методологічному та методичному обґрунтуванні системи управління збалансованим розвитком промислових підприємств, що сприятиме підвищенню узгодженості окремих процесів на підприємствах та поліпшенню їх фінансово-господарських результатів.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі теоретичні, науково-методичні та практичні завдання:
сформувати науково-методичне підґрунтя управління збалансованим розвитком промислових підприємств;
розвинути класифікацію дисбалансів у функціонуванні та розвитку промислових підприємств;
синтезувати методологію управління збалансованим розвитком промислових підприємств;
обґрунтувати зміст та характер зв’язку між збалансованістю функціонування промислових підприємств і станом промисловості в цілому та її окремих галузей з урахуванням виокремлення тенденцій їхнього розвитку та практичного аналізу наявних дисбалансів;
виокремити чинники, що обумовлюють доцільність побудови системи управління промисловими підприємствами на основі принципів збалансованості;
розробити концепцію управління збалансованим розвитком промислових підприємств;
удосконалити механізм управління збалансованим розвитком промислових підприємств;
розробити науково-методичний підхід до процесного моделювання економічних систем у контексті оцінки їх збалансованості;
удосконалити науково-методичний підхід до оцінки збалансованості функціонування елементів економічної системи;
обґрунтувати науково-методичний підхід до прийняття рішень у сфері збалансованого функціонування та розвитку промислових підприємств;
удосконалити науково-методичний підхід до моніторингу збалансованості розвитку промислових підприємств;
розвинути науково-методичний підхід до оцінки економічної ефективност і управління збалансованістю розвитку промислових підприємств;
здійснити апробацію та оцінити економічний ефект від реалізації запропонованих підходів і моделей на базі діючих промислових підприємств.
Об’єктом дослідження є процеси обґрунтування управлінських рішень у системі управління збалансованим розвитком промислових підприємств.
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні та прикладні аспекти обґрунтування управлінських рішень у системі управління збалансованим розвитком промислових підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених щодо збалансованості економічних систем, управління функціонуванням і розвитком підприємствам.
Інформаційну базу дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, галузевих об’єднань, систем розкриття інформації на фондовому ринку України, внутрішня інформація окремих підприємств.
У роботі використано сукупність методів і підходів: системного аналізу – при вивченні теоретичних засад збалансованого розвитку підприємств; статистичного аналізу – при дослідженні основних тенденцій розвитку промисловості та оцінці динаміки фінансових і господарських показників окремих підприємств; наукової абстракції – при розробці концепції управління збалансованим розвитком промислових підприємств; економіко-математичного моделювання – при побудові моделей оцінки збалансованості окремих елементів підприємства як економічної системи та обґрунтуванні рішень у системі управління збалансованим розвитком підприємств; процесного моделювання – для розробки науково-методичного підходу до процесного моделювання оцінки збалансованості економічних систем; абстрактно-логічний підхід – при теоретичному узагальненні результатів та формулюванні висновків дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного наукового дослідження в сукупності вирішують актуальну науково-практичну проблему розробки й удосконалення теоретичних, концептуальних і методичних положень щодо формування механізму управління збалансованим розвитком промислових підприємств.
Наукову новизну дослідження визначають такі основні результати:
уперше:
розроблено концепцію управління збалансованим розвитком промислових підприємств, засновану на систематичній оцінці збалансованості в коротко- і довгостроковій перспективі, виявленні дисбалансів і реагуванні на них, а також урахуванні збалансованості при прийнятті рішень на всіх рівнях управління, що націлено на максимальне використання можливостей підприємства, запобігання кризовим ситуаціям та оптимізацію витрат ресурсів;
синтезовано методологію управління збалансованим розвитком промислових підприємств як комплексного набору прийомів і способів досягнення певного рівня збалансованості, по-перше, бізнес-процесів всередині підприємства і, по-друге, збалансованості його внутрішніх процесів та процесів взаємодії із зовнішнім середовищем, який пов’язує використання управлінських інструментів зі змістом конкретних видів дисбалансів в єдину систему і базується на теорії стратегічного менеджменту, управління якістю, ощадливого виробництва тощо;
розроблено науково-методичний підхід до процесного моделювання оцінки збалансованості економічних систем, який базується на використанні процесного підходу до управління та інструментарії моделювання процесів IDEF0 та на основі оцінки збалансованості входів, управляючих впливів і механізмів окремих процесів дозволяє оцінити збалансованість системи в цілому і виявити дисбаланси в окремих її елементах, а також встановити джерела цих дисбалансів і характер їх розповсюдження в системі;
удосконалено:
механізм управління збалансованим розвитком промислових підприємств, заснований на визначенні послідовності дій та інтеграції методичного, організаційного й інформаційного забезпечення з метою врахування пріоритетів збалансованості функціонування і розвитку при прийнятті рішень у всіх сферах управління промисловими підприємствами;
науково-методичний підхід до оцінки збалансованості функціонування елементів економічної системи, який базується на аналізі її основних процесів і виділенні п’яти способів оцінки збалансованості на основі конкретних економічних характеристик: відповідність об’єктивним потребам і суб’єктивним вимогам, забезпеченість певним ресурсом, правильність співвідношення та ступеня достатності для досягнення певної мети. Підхід є основою як для точкової оцінки збалансованості окремих елементів системи, так і для розрахунку узагальнених показників збалансованості;
науково-методичний підхід до прийняття рішень у сфері збалансованого функціонування та розвитку промислових підприємств, який базується на використанні оптимізаційної моделі з цільовою функцією максимізації інтегрального показника збалансованості, що дозволяє вибирати оптимальний набір і формувати календарний план заходів, пов’язаних з екстреним реагуванням на дисбаланси, урахуванням фактора збалансованості при прийнятті управлінських рішень та систематичним підвищенням збалансованості функціонування і розвитку підприємств;
науково-методичний підхід до моніторингу збалансованості розвитку підприємств, що базується на моніторингу показників збалансованості, з метою виявлення дисбалансів із подальшим реагуванням на них на основі процедур аналізу й інформування, розробки реакції, реалізації реакції, вимірювання та коригування, що дозволяє підвищити об’єктивність й оперативність прийняття рішень у сфері виявлення та реагування на дисбаланси;
науково-методичний підхід до оцінки економічної ефективності управління збалансованістю розвитку промислових підприємств, заснований на використанні кореляційно-регресійного аналізу для грошової оцінки впливу динаміки показника збалансованості на економічну ефективність виробництва, виражену як різницю між виручкою від реалізації продукції та собівартістю продукції.
дістали подальшого розвитку:
науково-теоретичне підґрунтя управління збалансованим розвитком промислових підприємств на підставі уточнення змісту понять «дисбаланс у функціонуванні і розвитку підприємств» і «збалансований розвиток підприємств», яке, на відміну від існуючих, враховує особливості функціонування підприємства як системи і конкретизує в якості об’єкту управління збалансованим розвитком підприємств співвідношення між характеристиками внутрішніх процесів підприємства і між характеристиками його внутрішнього і зовнішнього середовища;
класифікація дисбалансів на підприємствах шляхом виділення таких видів: залежно від середовища виникнення (внутрішні, зі зовнішнім середовищем, у зовнішньому середовищі), за ступенем об’єктивності (об’єктивні та суб’єктивні), за характером впливу (позитивні та негативні), за характером показників оцінки (кількісні, якісні та часові), за функціональною роллю (дисбаланси входів, виходів, управляючих впливів і механізмів), а також за конкретною сферою виникнення, що створює перспективи розробки типових управлінських рішень для конкретних видів і комбінацій видів дисбалансів;
обґрунтування змісту та характеру зв’язку між збалансованістю функціонування промислових підприємств і станом промисловості в цілому та її окремих галузей, яке встановлює залежність між тенденціями їхнього розвитку та інтенсивністю дисбалансів на окремих підприємствах і дозволяє визначити відповідність між причинами, проявами та наслідками дисбалансів з одного боку, і заходами з їх ліквідації або компенсації – з іншого;
виокремлення чинників, що обумовлюють доцільність побудови системи управління промисловими підприємствами на основі принципів збалансованості, яке створює об’єктивну ситуативну основу для формування дієвого механізму управління збалансованим розвитком на промислових підприємствах та дозволяє своєчасно здійснювати управлінську реакцію на їх негативний вплив.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований механізм управління збалансованим розвитком промислових підприємств і науково-методичні підходи до процесного моделювання економічних систем, оцінки збалансованості функціонування та розвитку підприємств, прийняття рішень у сфері збалансованого функціонування та розвитку промислових підприємств, а також відповідне інформаційне й організаційне забезпечення становлять методичну основу системи обґрунтування управлінських рішень щодо управління збалансованим розвитком економічних систем. Науково-методичні положення дисертації використано при: виявленні, аналізі й розробці напрямів ліквідації дисбалансів у ПАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» (довідка від 12.06.2013 № 1708); впровадженні моніторингу збалансованості функціонування підприємства у ПрАТ «Горлівський машинобудівник» (довідка від 23.11.2013 № 12/2056); обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо формування механізму управління збалансованим розвитком підприємства у ПрАТ «НГМЗ-БУР» (довідка від 03.02.2014 № 12-14); впровадженні в практику прийняття управлінських рішень підходів до оцінки збалансованості розвитку у ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» (довідка від 17.03.2014 № 3/126); діагностиці дисбалансів функціонування промислових підприємств у Донецькій торгово-промисловій палаті (довідка від 12.06.2014 № 1824).
Наукові розробки та практичні рекомендації, викладені в дисертації, використовуються в навчальному процесі Автомобільно-дорожнього інституту ДВНЗ «ДонНТУ» Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін «Операційний менеджмент» та «Основи менеджменту» (довідка від 21.04.2014 № 641/42-01). Зазначені довідки наведено в додатку А.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням, у якому обґрунтовано авторський підхід до вирішення актуальної наукової проблеми розвитку теоретичних підходів і науково-методичних положень щодо управління збалансованим розвитком промислових підприємств. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише ті матеріали, що належать автору особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідались і дістали схвалення на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, форумах, симпозіумах, зокрема: «Соціально-економічні проблеми адаптації реального сектора в сучасних умовах» (Донецьк, 2014 р.); «Анализ, моделирование, управление, развитие экономических систем» (Севастополь, 2013 р.); «Економічні проблеми сталого розвитку» (Суми, 2013 р.); «Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем» (Харків, 2013 р.); «Формування конкурентоспроможної національної економіки» (Херсон, 2013 р.); «Сценарії та середньостроковий прогноз розвитку економіки України» (Одеса, 2013 р.); «Актуальні проблеми забезпечення сталого економічного розвитку» (Київ, 2012 р.); «Рефлексивные процессы и управление в экономике» (Севастополь, 2012 р.); «Економіка та менеджмент: перспективи розвитку» (Суми, 2011 р.); «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Макіївка, 2010 р.); «Проблемы экономического и социального развития в условиях мирового кризиса» (Донецьк, 2009 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2008 р.); «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (Донецьк, 2007 р.); «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів» (Дніпропетровськ, 2007 р.); «Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие» (Сімферополь, 2007 р.); «Теорія і практика економіки і підприємництва» (Сімферополь, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 51 науковій праці, з яких: дві особисті монографії (33,01 ум.-друк. арк.); чотири колективні монографії; 25 публікацій у наукових фахових виданнях (у тому числі дві – у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз, чотири – у виданнях іноземних держав); три публікації в інших наукових виданнях; 17 тез доповідей за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 52,06 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 47,93 ум.-друк. арк.

bibliography

-ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних підходів і науково-методичних положень щодо розробки механізму управління збалансованим розвитком промислових підприємств. Сформульовано концептуально-теоретичні основи збалансованого розвитку промислових підприємств, розроблено відповідну концепцію та механізм, які доведено до рівня конкретних науково-методичних підходів, економіко-математичних моделей, організаційного забезпечення, інформаційних технологій та практичних рекомендацій.
У дослідженні зроблено такі висновки теоретичного, методологічного та методичного характеру, що відображають сутність вирішених завдань у контексті досягнення поставленої мети:
1. Негативний вплив макроекономічних і внутрішньополітичних процесів на загальний стан розвитку економіки країни, відсутність дієвих механізмів щодо розвитку підприємств вплинули на зниження темпів зростання промисловості й економіки країни в цілому. Незадовільний стан промисловості України в цілому є наслідком відсутності на підприємствах адекватних інструментів, які дозволяють оцінити ефективність їх функціонування, виявити їх потенційні можливості та розробити ефективні управлінські рішення щодо збалансованого розвитку всіх сфер діяльності підприємства. Складність сучасних процесів управління підприємствами викликає необхідність удосконалення методологічних підходів до прийняття управлінських рішень щодо збалансованого розвитку підприємства.
2. Дістало подальшого розвитку науково-теоретичне підґрунтя управління збалансованим розвитком промислових підприємств на підставі діалектичного аналізу збалансованості економічних систем, який засвідчив, що в науковій літературі існує консенсус, що дисбаланс – це відсутність збалансованості, проте відносно збалансованості як економічної категорії єдиної думки немає. Аналіз понять дисбалансів і збалансованості підприємств з позицій загальної теорії систем, діалектики, психологічного підходу, теорій стійких й адаптивних систем, а також з урахуванням добре опрацьованих підходів до визначення глобальних дисбалансів дозволив запропонувати авторське визначення дисбалансу у функціонуванні та розвитку підприємства як недостатнього ступеня відповідності між характеристиками одних елементів підприємства як економічної системи і потребами інших елементів цієї системи, а також між характеристиками системи та об’єктів зовнішнього середовища, що перешкоджає досягненню заданих цілей і критеріїв функціонування та розвитку системи. Встановлено, що дисбалансом може називатися невідповідність у доступності певного ресурсу і потреби в ньому, неоптимальність характеристик деякого процесу або якісних характеристик результатів процесу, невідповідність якимось принципам, які неможливо виміряти з точки зору економіки й ефективності (наприклад, принципам справедливості, екологічним, етичним тощо). Також дисбалансами може вважатися невідповідність між структурою, цілями і функціями економічної системи – як між усіма цими елементами, так і в різних комбінаціях. Виявлено брак об’єктивних критеріїв для оцінки дисбалансів і ключової ролі точки зору спостерігача у встановленні й аналізі збалансованості та дисбалансів: дисбаланс є скоріше оціночним судженням спостерігача, сформованим з урахуванням його цільових орієнтирів і суб’єктивного розуміння ситуації, ніж об’єктивним явищем.
3. Розвинуто класифікацію дисбалансів у функціонуванні та розвитку промислових підприємств шляхом виділення таких видів: залежно від середовища виникнення (внутрішні, із зовнішнім середовищем, у зовнішньому середовищі); за ступенем об’єктивності (об’єктивні та суб’єктивні); за характером впливу (позитивні та негативні); за характером показників оцінки (кількісні, якісні та часові); за функціональною роллю (дисбаланси входів, виходів, управляючих дій і механізмів); за конкретною сферою виникнення, що створює перспективи розробки типових управлінських рішень для конкретних видів і комбінацій видів дисбалансів.
Досліджено теоретичні основи розвитку підприємств та виконано аналіз основних авторських підходів і визначень поняття «розвиток» у контексті економічних систем, зокрема промислових підприємств. Серед підходів до розвитку підприємств проаналізовано теорії організаційного розвитку, стійкого розвитку, адаптивного розвитку, життєздатних систем, діалектичні підходи тощо. Виділено три основних підходи до ідентифікації розвитку підприємства як економічного явища: кількісний (розвиток – це зростання обсягів виробництва продукції, інвестицій, споживання ресурсів різних видів, фінансових результатів тощо); структурний (розвиток характеризується модифікацією структури, кількісного або якісного складу об’єктів, що складають підприємство, їх взаємної конфігурації, ієрархічної спів-підпорядкованості та ін.); якісний (зміна якісних індикаторів окремих елементів, ступінь їх корисності та властивостей). Останній підхід відрізняється найбільшою абстрактністю, оскільки сама оцінка якісних аспектів діяльності підприємств є окремим важковирішуваним завданням. Більшість науковців одностайні в тому, що розвиток відрізняється від функціонування наявністю якісних змін (а не тільки кількісних, як у випадку з функціонуванням), проте питання розмежування якісних і кількісних змін опрацьовано недостатньо. Обґрунтовано необхідність відмови від жорсткого протиставлення понять розвитку і функціонування, оскільки для підвищення збалансованості розвитку необхідне підвищення збалансованості функціонування. Запропоновано авторське визначення збалансованого розвитку підприємства як зміни якісного стану підприємства, що супроводжується досягненням оптимальних з точки зору поставлених цілей підприємства співвідношень між взаємопов’язаними характеристиками окремих процесів підприємства, а також між характеристиками процесів підприємства і характеристиками зовнішньо-го середовища при динаміці його основних фінансово-господарських показників і конкурентних позицій, яка не погіршується.
4. Синтезовано методологію управління збалансованим розвитком промислових підприємств як комплексного набору прийомів і способів досягнення певного рівня збалансованості. Згідно з результатами виконаного методологічного аналізу оцінки та управління збалансованим розвитком підприємств встановлено, що ця тематика в науковій літературі опрацьована недостатньо. Так, більшість авторів використовують термін «розвиток» як тотожний терміну «діяльність» або «зміни» і не намагаються формалізувати це поняття як економічну категорію або виділити відмінності роз-витку від функціонування, діяльності, змін тощо. Багато вчених ототожнюють управління збалансованим функціонуванням і розвитком зі збалансованим управлінням функціонуванням і розвитком, що концептуально неправильно, оскільки збалансоване управління відповідає на питання «як управляти?», а збалансоване функціонування і розвиток вказує на те, якими мають бути результати цього управління. Ряд науковців пропонують здійснювати управління збалансованим функціонуванням і розвитком на основі збалансованої системи показників (ЗСП). Незважаючи на те що ЗСП може бути ефективним способом оцінки, перш за все, за рахунок залучення великої кількості сфер і виходу за рамки одних лише фінансових показників, однак вона повною мірою може задовольнити лише потреби одного з елементів системи управління – оцінку. Крім того, при використанні ЗСП йдеться про збалансованість самої системи показників, а не про підвищення збалансованості розвитку підприємства як економічної системи. Існує ряд робіт, присвячених окремим аспектам управління збалансованим розвитком підприємств, зокрема, інноваційному й інвестиційному розвитку, персоналу, фінансовій сфері, управлінню проектами, а також збалансованому спільному застосуванню різнорідних інструментів управління підприємствами (стратегічного менеджменту, «6 сигм», ощадливого виробництва, кайдзен та ін.). Аналіз свідчить, що часто управління збалансованим розвитком підміняється збалансованим управлінням, ототожнюється зі збалансованою системою показників, розглядається фрагментарно або трактується як збалансоване застосування різних методів. Усе це диктує необхідність розробки цілісного підходу до управління збалансованим розвитком промислових підприємств.
5. Дістало подальшого розвитку обґрунтування змісту та характеру зв’язку між збалансованістю функціонування промислових підприємств і станом промисловості в цілому та її окремих галузей. Досліджено тенденції розвитку промислових підприємств України за останні роки в контексті збалансованості їх розвитку, що дозволило виділити такі дисбаланси: низький рівень конкурентоспроможності промислового виробництва, низька частка підприємств малого та середнього бізнесу в промисловості, невідповідність кадрової структури на ринку праці потребам виробництва, підвищення ступеня зносу основних засобів у промисловості, галузева незбалансованість промислового виробництва, незбалансованість структури промислового виробництва з позиції регіонального розміщення, незбалансованість експортних й імпортних потоків та ін. Характерною є низька частка малого бізнесу у ВВП (порівняно з розвинутими країнами), що є однією з причин дисбалансів на ринку праці та в промисловості країни; зниження обсягів промислового виробництва, що також супроводжувалося зменшенням інвестицій в основний капітал; значне прискорення темпів скорочення кількості персоналу у вугледобувній і металургійній галузях; характерні високі показники зносу основних засобів тощо. З огляду на те, що Донецький промисловий регіон є одним із лідерів з виробництва продукції металургії та машинобудування, досліджено динаміку показників функціонування підприємств металургійного, вугледобувного і машинобудівного комплексів. Ви-явлено зниження інноваційної активності підприємств, підвищення собівартості продукції підприємств. Однією з причин ситуації, що склалася, є неефективність використання основних фондів, застосування переважно ресурсоємних технологій та наявність дисбалансів у функціонуванні та розвитку підприємств.
Проаналізовано основні дисбаланси в розвитку промислових підприємств України та доведено, що дисбаланси в розвитку підприємств одних галузей економіки породжують дисбаланси в розвитку інших. У діяльності підприємств машинобудівного, вугледобувного і металургійного комплексів спостерігаються тенденції, які вказують на низький рівень збалансованості їх розвитку. Для більшості підприємств характерними є: випереджаюче зростання собівартості продукції порівняно з чистим доходом; збитковість діяльності; невідповідність темпів зміни продуктивності праці та її оплати тощо.
Здійснено практичний аналіз дисбалансів на прикладах конкретних промислових підприємств, у результаті якого виявлено деякі типові дисбаланси, зокрема, у виробничій сфері, сфері оперативного управління виробництвом і системі організації процесів управління (на прикладі дисбалансів у сфері регламентації та стандартизації діяльності). Так, у виробничій діяльності металургійних підприємств «Азовсталь» і «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» встановлено невідповідність питомих витрат ресурсів на виробництво готової продукції еталонним значенням (кращій світовій практиці). У ПАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» аналіз практики оперативного управління виробництвом засвідчив відсутність фактичної передачі матеріальної відповідальності при передачі предметів праці та змінно-добових завдань, що може класифікуватися як дисбаланс у сфері управління, який виражається в недостатньому рівні контролю. У ПАТ «Завод напівпровідників» (м. Запоріжжя) проаналізовано систему регламентації функціонування підприємства на основі використання нормативних документів. Встановлено, що одні сфери мають занадто високий рівень регламентованих завдань (уповільнення роботи внаслідок надмірної кількості документів), а інші – занадто низький (недостатність контролю). Для кожного дисбалансу про-аналізовано причини, прояви і потенційні наслідки, а також запропоновано ряд заходів щодо ліквідації та компенсації наслідків цих дисбалансів. На основі виконаного аналізу підтверджено висновок про те, що дисбаланси різних типів, у різ-них сферах і різної інтенсивності дуже часто зустрічаються в практиці функціонування та розвитку вітчизняних промислових підприємств, та є суттєвим фактором зниження ефективності виробництва і джерелом кризових явищ як на окремих підприємствах, так і в масштабі всієї економіки, що підтверджує актуальність завдань підвищення збалансованості функціонування та розвитку промислових підприємств.
6. Дістало подальшого розвитку виокремлення чинників, що обумовлюють доцільність побудови системи управління промисловими підприємствами на основі принципів збалансованості, яке створює об’єктивну ситуативну основу для формування дієвого механізму управління збалансованим розвитком на промислових підприємствах та дозволяє своєчасно здійснювати управлінську реакцію на їх негативний вплив. На основі аналізу процесів балансування розвитку промислових підприємств із використанням ринкових і командно-адміністративних механізмів доведено, що управління збалансованим розвитком виключно інструментами державного регулювання або ринковими механізмами є неефективним, що диктує необхідність здійснення такого управління силами самих підприємств. Обґрунтовано доцільність розробки цілісного механізму управління збалансованим розвитком промислових підприємств, що поєднує методичне, організаційне та інформаційне забезпечення збалансованого функціонування та розвитку промислових підприємств, замість фрагментарного управління процесами підвищення збалансованості на рівні окремих підрозділів або процесів підприємства. Доцільність створення та-кого механізму пояснюється тим, що його використання дозволить підвищити якість та оперативність управлінських рішень. Якість управлінських рішень підвищиться в результаті врахування взаємної залежності збалансованості різних процесів і впливу різних заходів на збалансованість, а оперативність і гнучкість їх прийняття буде забезпечена за рахунок систематичного моніторингу показників збалансованості, можливості коригування управлінських рішень при виявленні дисбалансів або нових можливостей, ефективного використання засобів підтримки прийняття рішень, що дозволяють опрацьовувати різні сценарії та оцінювати можливі наслідки великої кількості різних управлінських рішень і вибирати з них оптимальні. Доцільність формування та впровадження такого механізму також обумовлена тим, що інтеграція засобів підтримки прийняття рішень з організаційним та інформаційним забезпеченням уможливлює систематичний та комплексний моніторинг збалансованості й реагування на дисбаланси; централізоване управління з метою збалансованого функціонування та розвитку підприємства з урахуванням можливостей і потреб усіх підрозділів підприємства; «наскрізне» балансування процесів з урахуванням їх взаємозв’язку і взаємозалежності, а також максимізація ефективності використання ресурсів.
7. Проаналізовано основні концептуальні недоліки, властиві висвітленим у літературі підходам до управління збалансованим функціонуванням і розвитком промислових підприємств, які включають: домінування реактивного, а не проактивного підходу, відсутність системності, що виражається в розгляді конкретних напрямів відстеження збалансованості та дисбалансів, розгляд збалансованості як самоцілі у відриві від основних цілей і стратегій підприємства. Запропоновано комплекс понять, пов’язаних зі збалансованістю економічних систем, включаючи поняття дисбалансів, причин, проявів та наслідків дисбалансів, а також проаналізовано взаємо¬зв’язок між ними, що дозволяє більш системно розглядати проблему збалансованості та становить понятійну основу оцінки збалансованості економічних систем і збалансованого управління ними. Здійснено аналіз та систематизацію теоретичних основ оцінки збалансованості економічних систем і виявлено дисбаланси в їх функціонуванні та розвитку. Виконано економічну постановку завдання збалансованого розвитку. Виділено основні цілі, пов’язані зі збалансованим розвитком: підвищення рівня збалансованості, ефективна організація заходів щодо підвищення збалансованості, ефективне та своєчасне реагування на дисбаланси, інтенсифікація використання можливостей. Обґрунтовано, що збалансованість функціонування та розвитку є двома рівнями одного явища та відрізняються, переважно, в часовому розрізі: збалансоване функціонування створює умови та накопичує ресурси для збалансованого розвитку, а також служить його інформаційною базою, необхідною для планування масштабних заходів, тоді як мета збалансованого розвитку служить для формування пріоритетів поточного функціонування. Розроблено концепцію управління збалансованим розвитком промислових підприємств, засновану на впровадженні практики систематичної оцінки збалансованості комплексу його елементів в коротко- і довгостроковій перспективі, виявленні дисбалансів і реагуванні на них, а також урахуванні збалансованості при прийнятті рішень на всіх рівнях управління, що дозволяє більш повно використовувати можливості, запобігати кризовим ситуаціям і оптимізувати витрати ресурсів.
8. Конкретизація основних положень концепції управління збалансованим розвитком промислових підприємств та їх інтеграція в систему підтримки прийняття рішень на підприємствах потребують її формалізації до рівня економічного механізму. Аналіз категорії «економічний механізм» дозволив встановити, що механізм управління збалансованим розвитком промислових підприємств – це система, яка визначає зміст, порядок і взаємозв’язок процесів, процедур і методів управління, а також інформаційного та організаційного забезпечення, які спрямовані на реалізацію принципів збалансованого розвитку в управлінні промисловими підприємствами. Удосконалено механізм управління збалансованим розвитком промислових підприємств, що складається з дев’яти етапів: аналіз процесів і формування комплексу показників для відстеження; оцінка збалансованості окремих процесів і підприємства в цілому; обґрунтування цільових значень показників збалансованості; оцінка фінансових, виробничих та інших можливостей підприємства; формування переліку можливих рішень; оцінка доцільності та вибір рішень для реалізації; планування реалізації рішень; реалізація рішень і оцінка ефективності рішень. Реалізація механізму включає систематичний моніторинг збалансованості функціонування та розвитку шляхом відстеження динаміки значень показників збалансованості; урахування фактора збалансованості при обґрунтуванні управлінських рішень, розроблених на основі традиційних методів; цілеспрямовану реалізацію заходів, націлених на підвищення збалансованості, у рамках як екстреного реагування на дисбаланси, так і систематичної роботи з підвищення збалансованості підприємства як економічної системи. З метою уникнення надмірного втручання в систему управління підприємством запропоновано інтегрувати механізм з існуючими управлінськими технологіями як додатковий блок, що реалізує функції, які раніше не реалізовувалися, при цьому не підміняючи собою, а коригуючи і доповнюючи існуючі управлінські процеси.
9. Розроблено науково-методичний підхід до процесного моделювання економічних систем у контексті оцінки їх збалансованості, обґрунтовано доцільність використання процесного підходу до управління та інструментарію моделювання процесів IDEF0 як методичної основи для моделювання оцінки збалансованості економічних систем, яка обумовлена можливістю одержання цілісного і наочного подання процесів і виділення основних елементів, для яких необхідна оцінка збалансованості. Ієрархічна декомпозиція дозволяє одержувати необхідний рівень деталізації бізнес-процесів для оцінки збалансованості в кожній конкретній сфері. Запропоновано науково-методичний підхід до процесного моделюванню оцінки збалансованості економічних систем у нотації IDEF0 і універсальну структуру процесної моделі, яка на основі оцінки збалансованості входів, управляючих впливів і механізмів окремих процесів дозволяє оцінити збалансованість системи в цілому і виявити дисбаланси в окремих її елементах, а також встановити джерела цих дисбалансів і характер їх розповсюдження в системі. Оцінюється збалансованість кожної окремої пари «вихід одного процесу» – «вхід, управляючий вплив або механізм іншого процесу» (усі такі пари називаються інтерфейсними елементами або зв’язками), що відображає ступінь задоволення потреб приймаючого інтерфейсного елемента процесу з урахуванням важливості даного інтерфейсного елемента для отримання збалансованих виходів даного процесу. Процесна модель є універсальною структурою даних, що використовуються для оцінки збалансованості економічної системи, дозволяючи: одержати узагальнене уявлення збалансованості окремих процесів системи, оцінити вплив кожного окремого дисбалансу на збалансованість залежних від нього процесів і всієї системи в цілому, виявити найбільш істотні дисбаланси, визначити вплив збільшення збалансованості окремих елементів на збалансованість функціонування системи в цілому, сформувати основу для чисельного обґрунтування управлінських рішень у сфері підвищення збалансованості функціонування і розвитку економічної системи.
10. Запропоновано узагальнену процедуру оцінки збалансованості функціонування і розвитку економічної системи, яка базується на формалізації та аналізі бізнес-процесів (у міру їх зміни) і систематичній оцінці збалансованості окремих елементів бізнес-процесів з урахуванням зв’язків між ними. Обґрунтовано використання розробленого підходу до процесного моделювання як основи структури даних для оцінки збалансованості. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінки збалансованості функціонування економічної системи, заснований на аналізі її основних процесів із виділенням причин, проявів та наслідків дисбалансів, а також використанні підходів до оцінки залежно від класифікації збалансованості як ступеня відповідності об’єктивним потребам, ступеня відповідності суб’єктивним вимогам, ступеня забезпеченості деяким ресурсом, ступеня правильності співвідношення, ступеня достатності для досягнення певної мети. Запропоновано порядок розрахунку зведених показників збалансованості в розрізі як окремих процесів, так і ролі окремих елементів у функціонуванні системи, що враховує ступінь збалансованості та важливість даного елемента в забезпеченні збалансованості інших елементів системи, що дозволяє не тільки одержати часткові оцінки збалансованості, але і розрахувати на їх основі інтегральні показники збалансованості економічної системи в цілому, оцінити внесок кожного окремого дисбалансу у збалансованість залежних від нього процесів і визначити вплив збільшення збалансованості окремих елементів на збалансованість функціонування системи в цілому, виявити найбільш істотні для досліджуваної системи види дисбалансів (управлінські, інфраструктурні, ресурсні або викликані особливостями конкретних процесів). Усе це надає можливість сформувати основу для використання запропонованої процесної моделі з метою обґрунтування управлінських рішень у сфері підвищення збалансованості функціонування і розвитку підприємства.
11. Обґрунтовано науково-методичний підхід до прийняття рішень у сфері збалансованого функціонування та розвитку промислових підприємств, обґрунтовано доцільність виділення трьох сфер прийняття рішень у сфері збалансованого функціонування і розвитку промислових підприємств: планове вживання заходів щодо підвищення збалансованості підприємства як економічної системи; екстрене реагування на виявлені дисбаланси; урахування чинника збалансованості при прийнятті управлінських рішень, цілі яких не пов’язані з підвищенням збалансованості. Необхідність витрат ресурсів (часових, фінансових, матеріальних, трудових тощо) при підвищенні збалансованості зводить на практиці прийняття рішень до вибору з наявних альтернатив тих рішень, які дозволять максимально підвищити збалансованість підприємства в умовах обмеженості ресурсів при максимальному зростанні показників збалансованості. Запропоновано економіко-математичну оптимізаційну модель із цільовою функцією максимізації інтегрального показника збалансованості, який дозволяє вибирати оптимальний набір і формувати календарний план заходів. Обґрунтовано доцільність використання двох варіантів цільової функції моделі залежно від ситуації – максимізація середнього показника збалансованості впродовж планового періоду при заданому рівні основних фінансово-господарських показників і максимізація фінансово-господарських показників (наприклад, коштів на кінець планового періоду) при заданому рівні інтегрального показника збалансованості протягом планового періоду. Особливість запропонованого підходу полягає в тому, що рішення стають компромісом між необхідністю підвищення збалансованості підприємства як економічної системи і необхідністю підвищення основних фінансово-господарських показників. Для врахування специфіки функціонування промислового підприємства в модель включені виробничі обмеження, фінансові потоки, що входять та виходять, попит на продукцію і рівень цін. Модель дозволяє формувати на основі наявних альтернатив оптимальний набір заходів, пов’язаний з екстреним реагуванням на дисбаланси, урахуванням чинника збалансованості при прийнятті управлінських рішень і систематичним підвищенням збалансованості функціонування та розвитку підприємств.
12. Удосконалено науково-методичний підхід до моніторингу збалансованості розвитку промислових підприємств, обґрунтовано необхідність систематичної оцінки збалансованості як окремих елементів і взаємодій у рамках промислових підприємств, так і його функціонування в цілому з використанням часткових й узагальнених показників збалансованості як одного з критеріїв обґрунтування управлінських рішень. Аргументовано, що систематичне виявлення дисбалансів і реагування на них є основою політики збалансованого розвитку промислового підприємства. Доведено, що найбільш оптимальною схемою здійснення моніторингу збалансованості функціонування підприємства з точки зору скорочення витрат і часу впровадження є її інтеграція в існуючу на підприємстві систему моніторингу основних фінансово-економічних показників, яка на сучасних підприємствах найчастіше реалізується на основі корпоративної інформаційної системи. Така інтеграція здійснюється шляхом включення показників збалансованості до показників, що фіксуються й аналізуються в інформаційній системі, а також додавання в інформаційну систему відповідних елементів інтерфейсу автоматизованих робочих місць керівників і аналітиків. З організаційної точки зору моніторинг реалізується шляхом доповнення службових інструкцій персоналу завданнями відстеження показників збалансованості та вживання заходів, пов’язаних із реагуванням на них. Запропоновано загальну схему моніторингу збалансованості функціонування підприємства, а також загальну схему та цикл реагування при виявленні дисбалансів, що складається з таких етапів: виявлення дисбалансу, аналіз та інформування, розробка реакції, реалізація реакції, вимір і коригування. Викладені положення дозволяють сформувати науково-методичну основу не тільки для точкового виявлення дисбалансів, але і для систематичного моніторингу та реагування на них.
13. Доведено неможливість прямої грошової оцінки ефективності управління збалансованістю розвитку промислових підприємств, яка пояснюється неможливістю звести показники збалансованості до фінансово-економічних, що зумовило необхідність розробки опосередкованого підходу до здійснення такої оцінки. Аргументовано, що основою оцінки економічної ефективності від управління збалансованістю розвитку промислових підприємств має бути оцінка взаємозв’язку основних фінансово-економічних показників із показниками збалансованості підприємства, включаючи виділення внеску чинника збалансованості в динаміку основних фінансово-економічних показників. Це дозволить встановити, наскільки, за інших рівних умов, динаміка основних фінансово-економічних показників визначається динамікою показників збалансованості підприємства. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінки економічної ефективності управління збалансованістю розвитку промислових підприємств, заснований на використанні кореляційно-регресійного аналізу для грошової оцінки впливу динаміки показника збалансованості на економічну ефективність виробництва. Основним показником, на який впливає збалансованість, вибрано економічний ефект як різницю між виручкою від реалізації і собівартістю продукції. Вибір на користь такого показника підтверджений статистично, з використанням методу кореляційного аналізу. Кореляційний аналіз свідчить про наявність істотного статистичного взаємозв’язку між економічною ефективністю виробництва продукції машинобудівними підприємствами і показником збалансованості. Окрім показника збалансованості, в регресійну модель можуть включатися показники внутрішнього середовища підприємства (обсяги основних і оборотних фондів) та зовнішнього (обсяги реалізації машинобудівної продукції, фінансові результати машинобудівних підприємств тощо). Статистично доведено, що зміна збалансованості може привести до певного економічного ефекту, який може бути опосередковано виміряний за допомогою регресійного аналізу – коефіцієнт при відповідній змінній показує, на скільки в середньому змінюється економічна ефективність виробництва при зміні показника збалансованості на 1 %. Здійснено апробацію запропонованого підходу на машинобудівних підприємствах Донецької області, яка засвідчила, що вплив чинника збалансованості на економічну ефективність виробництва продукції істотно відрізняється: зміна показника збалансованості на 1 % призводить до зміни економічної ефективності виробництва від 1 до 15 %, що обумовлено особливостями діяльності конкретних підприємств.
14. Здійснено апробацію розроблених науково-методичних положень на машинобудівних підприємствах Донецької області, яка підтвердила їх економічну ефективність. Використано таку схему: на основі підходів до процесного моделювання та оцінки збалансованості процесів складається мапа процесів підприємства та оцінюється збалансованість елементів окремих підпроцесів, складається перелік потенційних заходів щодо підвищення збалансованості, розраховується планований економічний ефект від підвищення збалансованості в результаті реалізації заходів та на завершальному етапі за допомогою оптимізаційної моделі вибираються найбільш оптимальні заходи. Зокрема, виявлено найбільш актуальні для підприємств дисбаланси, і перелік потенційних заходів складено з урахуванням необхідності їх компенсації та ліквідації. За результатами аналізу одержаних даних вибрано доцільні для реалізації заходи, що дозволяють підвищити збалансованість функціонування та розвитку підприємств ПАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» (організація системи підготовки типових комплектів конструкторсько-технологічної документації, впровадження механізму узгодження плану виробництва і процесів постачання, удосконалення системи стимулювання праці робітників та ІТП), ПрАТ «НГМЗ-БУР» (модернізація парку металообробних верстатів, розширення дистриб’юторської мережі, впровадження послуг з навчання кінцевих користувачів на території покупця, удосконалення міжцехової логістики), ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» (розширення представництва на зовнішніх ринках, теплоізоляція цехів, підвищення вхідного контролю якості покупних матеріалів), ПрАТ «Горлівський машинобудівник» (упровадження автоматизованої системи обліку та контролю ділових відходів, заходи щодо оптимізації завантаження обладнання в цехах). Загальний розрахунковий економічний ефект у результаті підвищення збалансованості підприємств, який досягається впровадженням оптимальних заходів, склав 1659 тис. грн.