Краєва Людмила Олександрівна. Вплив забруднення атмосферного повітря промислового міста на захворюваність гострою ЛОР-патологією

brief description

Краєва Людмила Олександрівна. Вплив забруднення атмосферного повітря промислового міста на захворюваність гострою ЛОР-патологією: Дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2002. - 219 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 161-206

Краєва Л.О.Вплив забруднення атмосферного повітря промислового міста на захворюваність гострою ЛОР-патологією. -Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна.- Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. Київ, 2002.
Дисертацію присвячено виявленню впливу забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, в тім числі інфекційної природи, рівень імунітету (на прикладі імунітету до дифтерії), а також на зміну вірулентності коринебактерій (in vivo et in vitro). Встановлено залежність рівня захворюваності населення гострою ЛОР-патологією та імунітету до дифтерії від ступеню небезпечності забруднення атмосферного повітря в місцях мешкання. Розраховані критичні рівні для окремих чинників та сумарного показника забруднення атмосферного повітря при гострій ЛОР-патології. Визначені гемолітичні, гемаглютинуючі, адгезивні та нейрамінідазні властивості серед представників коринебактерій, стафілококів і стрептококів, які змінювалися у штамів коринебактерій під дією 4-х чинників забрудненого атмосферного повітря міста. Установлена зміна чутливості до антибіотиків серед коринебактерій під впливом 4-х чинників забрудненого атмосферного повітря, а також в разі мікробних асоціацій з іншими мікроорганізмами. Виявлена можливість коринебактерій викликати не тільки ЛОР-патологію, але й інші захворювання. Для отримання й обробки результатів досліджень в роботі були використані можливості геоінформаційних технологій.

1. Виявлено вплив забруднення атмосферного повітря техногенного походження на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, рівень імунітету до дифтерії, а також вірулентність коринебактерій.
2. За допомогою розрахунку сумарного показника забруднення атмосферного повітря (за дванадцятьма чинниками) встановлено, що територія Дніпродзержинська має 6 зон за ступенем небезпечності забруднення. Кратність перевищення ПЗ/ГДЗ знаходиться у межах 0,9-8,6, що відповідає ступеням від безпечного до дуже небезпечного. За коефіцієнтом відносної агресивності та масою річного викиду визначено, що основними чинниками забруднення атмосферного повітря м. Дніпро-дзержинська за рангом є: пил, діоксид сірки, окисли азоту, окис вуглецю, аміак.
3. Встановлено високу достовірність залежності захворюваності населення м. Дніпродзержинська гострою ЛОР-патологією від ступеню забруднення атмосферного повітря (р<0,01). Показано, що захворюваність населення гострою ЛОР-патологією відрізняється до 3 разів між дуже небезпечною та безпечною зонами, при цому в небезпечній зоні мешкає 60,1 % населення міста, що обумовлює загальний високий рівень захворюваності органів дихання серед населення м. Дніпро-дзержинська.
4. З’ясовано, що серед семи досліджуваних нозологічних одиниць гострої ЛОР-патології найбільший відгук на забруднення атмосферного повітря отримано за рахунок ринітів, ларингітів, ларинготрахеїтів, а також паратонзилітів та паратонзилярних абсцесів (р<0,001). Встановлено, що захворюваність населення гострими запальними явищами відрізняється в 2,2 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами, захворюваність паратонзилітами та паратонзилярними абсцесами відрізняється в 1,8 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами.
5. Доведено, що на рівень захворюваності гострою ЛОР-патологією більш за все впливають аміак, діоксид сірки, пил, фосфорний ангідрид. Розраховано концентрації окремих інгредієнтів та сумарного показника забруднення атмосферного повітря, в межах перевищення ГДК у 2,2-10,2 рази, при яких відбувається вірогідне збільшення рівню захворюваності. Встановлено, що в таких умовах мешкає 56,4% населення міста.
6. Аналіз рівнів загального специфічного імунітету населення міста на прикладі імунітету до дифтерії показав, що 57,6% дітей та підлітків, а також 44,9% дорослих сприйнятливі до дифтерії, тобто мали рівень антитоксичних антитіл <0,01 МО/мл. Більшість сприйнятливого до дифтерії населення міста проживає в небезпечних зонах за ступенем забруднення атмосферного повітря, що підтверджує наявність за цих умов зв’язку забруднення атмосферного повітря стан імунної системи захворюваність гострою ЛОР-патологією”.
7. Встановлено залежність прояву факторів патогенності (гемолітичної, гемаглютинуючої, нейрамінідазної та адгезивної властивостей) серед штамів в експериментальних умовах (р<0,05) та виділених від людей, які проживають і працюють або навчаються в забруднених районах міста. За цих умов гемолітична, гемаглютинуюча та нейрамінідазна активності окремих штамів сягали титру 1:32, а адгезивні властивості дорівнювали ++++”, що дає підставу розглядати встановлене явище як значущий фактор в захворюваності гострою ЛОР-патологією.
8. Показано, що використання нових інформаційних технологій, геоінформаційних систем, дозволяє швидко, достовірно й наочно встановлювати залежність захворюваності населення від просторово-розподілених факторів довкілля.