Краснянська Ольга Миколаївна. Розробка ресурсозберігаючої технології котонування лляних волокон

brief description

Краснянська Ольга Миколаївна. Розробка ресурсозберігаючої технології котонування лляних волокон: дис... канд. техн. наук: 05.19.03 / Херсонський держ. технічний ун-т. - Херсон, 2004

Краснянська О.М. Розробка ресурсозберігаючої технології котонування лляних волокон. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19. 03 технологія текстильних матеріалів. Херсонський державний технічний університет, Херсон, 2003.
Дисертація присвячена розробціресурсозберігаючої технології виготовлення льонобавовняної пряжі та тканин за технологією переробки бавовни з використанням фізико-механічного котоніну електроімпульсного способу обробки. Встановлено, що на процес електроімпульсної обробки короткого льоноволокна найбільше впливає час діяння електричних розрядів. При цому визначено, що найкращі прядівні показники волокна після процесу котонування досягаються при використанні льоноволокна зі ступенем засміченості 7%, якщо час електроімпульсної обробки не перевищує 5 хв., а напруга електричних потенціалів - 36 кВ. Розроблено оптимальні технологічні режими одержання котоніну для подальшого виготовлення пряжі кардної системи прядіння бавовни. Встановлено, що при використанні у текстильному виробництві від 30% до 50% льоноволокна, котонованого за допомогою електричних розрядів у воді, міцність виробленої льонобавовняної пряжі та тканини збільшується на 2% - 3%.
Економічний ефект від впровадження технологічного процесу підготовки і переробки льоноволокна низьких номерів у пряжу з вмістом котоніну електроімпульсного способу обробки склав 760,5 тис. грн. у розрахунку на виготовлення 338 т пряжі на рік.

В результаті комплексних теоретичних і експериментальних досліджень розроблена ресурсозберігаюча технологія виготовлення льонобавовняної пряжі і тканини із котоніну електроімпульсного способу обробки.
В результаті теоретичних досліджень системи «льоноволокно електричний імпульс» сформульовано й експериментально підтверджено запропоновану гіпотезу механізму руйнування лігніну в льоноволокні під впливом электроімпульсних розрядів у водному середовищі.
Експериментально встановлено, що для обробки льоноволокона на електроімпульсній установці необхідна його попередня підготовка з метою видалення надлишкової засміченості кострицею.
На основі отриманих експериментально-статистичних моделей залежності основних фізико-механічних показників котоніну довжини волокна, розривного навантаження і діаметру від часу електроімпульсної обробки і вихідного ступеня засміченості льоноволокна встановлено, що на процес отримання котонованих волокон найбільше впливає час діяння електричних розрядів. Найкращі прядівні властивості волокна після процесу котонування досягаються при використанні льоноволокна зі ступенем засміченості 7%, якщо час електроімпульсної обробки не перевищує 5 хв., а напруга електричних потенціалів - 36 кВ.
Теоретично й експериментально доведено, що зі збільшенням процентного вмісту котоніну в суміші на 20%-30% зниження відносного розривного навантаження льонобавовняної пряжі не відбувається. Експериментом встановлено, що відносне розривне навантаження льонобавовняної пряжіпідвищується на 2% - 3%.
На основі теоретичних і експериментальних досліджень розроблено технологічний процес підготовки і переробки льоноволокна низьких номерів у тканину типу «Бязь» арт. 2-98.
Економічний ефект від впровадження технологічного процесу підготовки і переробки льоноволокна низьких номерів у пряжу склав 760,5 тис. грн. у розрахунку на виготовлення 338 т пряжі у рік.