Кравченко Світлана Анатоліївна. Адаптація економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до умов ринку

brief description

Кравченко Світлана Анатоліївна. Адаптація економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до умов ринку : Дис... д-ра наук: 08.00.04 2007

Кравченко С.А. Адаптація економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до умов ринку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2007.
В дисертаційній роботі сформульовано теоретико-методологічні основи та концептуальні підходи до адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано інтегративну позицію щодо сутності адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до конкуренції, основу якої становлять сукупність форм і методів виживання в умовах ринку, встановлення рівноваги у відносинах і зв'язках (фінансових, податкових, цінових, кредитних).
Виявлено й обґрунтовано фактори, рівні та основні складові адаптації економічного механізму, методи її діагностики. Визначено параметри адаптації і умови забезпечення конкурентоспроможності з позицій організації виробництва сільськогосподарської продукції й адаптивного підходу до управління. Розроблено й апробовано модель діагностики процесів адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до умов ринку. Результати досліджень, висновки й рекомендації використовуються в системі державного управління агропромислового розвитку регіональних адміністрацій.

1. Трансформаційні перетворення вітчизняної економіки зорієнтовано на розвиток відкритої ринкової системи. Суб'єкти господарювання змушені адаптуватися до умов ринкового господарювання. Тому дослідження адаптації як системної економічної категорії в умовах інституціональної нестабільності має особливу актуальність. У процесі дослідження встановлено, що з позицій мезо і мікрорівнів економічної ієрархії адаптація сільськогосподарських підприємств є формою відображення підприємством і його структурами механізмів впливу ринкового середовища, що прагне встановити рівновагу у відносинах і зв'язках ринку. До механізмів впливу ринкового середовища відносяться зміни кредитної, цінової, фінансової, ресурсносировинної, податкової ситуацій, економічної кон'юнктури; послаблення коопераційноконкурентних переваг підприємства й впливу держави на вирішення проблем фінансування сільськогосподарського виробництва, розвиток ринку технологічних інновацій; розширення ємності ринкової ніші підприємств; втрата адаптаційного статусу та ін. До форм відображення належать нарощування ринкової капіталізації; розширення комерційних відносин; пошук нових ринків збуту, шляхів зниження витрат і собівартості виробництва; розвиток механізмів стимулювання інвестиційної привабливості; оптимізація відносин банку й підприємства, методів ціноутворення; нарощування адаптаційного потенціалу відповідно до мети функціонування та ін. Підприємства використовують напрями зовнішньої (внутрішньої) адаптації, активну (пасивну) форми відображення впливів середовища. Теоретикометодологічні позиції адаптації механізму функціонування підприємств до умов ринку й визначення поняття адаптація” автором систематизуються й групуються.
2. Реалізовані організаційні трансформації в країні порушили стабільний уклад життя сільських виробників і селян. Розвиток кооперації як соціальної інституції якісно змінює соціальноекономічні умови забезпечення селян і відроджує життєдіяльність на селі. У процесі соціологічного дослідження результатів аграрних перетворень в Україні на базі сільськогосподарських підприємств встановлено, що 47% з обстежених товаровиробників не оцінюють свою поведінку в умовах ринку як адаптивну. Майже третина товаровиробників вважають, що адаптувалися до умов ринкового господарювання, але при цьому адаптація сприймається як пристосування до мінливих умов життєдіяльності. В процесі дослідження встановлено, що адаптація власникатоваровиробника це форма відображення загальним і конвергентним інтелектом товаровиробника вимог ринкової економіки, орієнтована гармонізувати соціальноекономічну життєдіяльність особистості. Основними складовими механізму адаптації власникатоваровиробника є особистісні й інтелектуальні відносини. Адаптивна поведінка товаровиробника це функціональний стан балансу між соціумом, умовами ринкового господарювання й особистістю. Особистість визначає стратегії забезпечення адаптації, орієнтовані на розвиток економічного механізму функціонування, й ухвалює рішення щодо нарощування адаптаційного потенціалу. Вирішення проблем адаптації економічного механізму функціонування ґрунтується на формуванні моделейдій або на відтворенні тимчасової, просторової, синтетичної й імовірнісної впорядкованості соціальноекономічних реалій. Розвитку адаптивного механізму мислення запобігає прагнення до кооперативної діяльності, синтетичний когнітивний стиль, рівень інтенсивності як прояву відносин.
3. Структурна трансформація аграрного сектору економіки є підґрунтям адаптації економічного механізму функціонування, проблеми організації якої закладені в діях влади. Еквівалентність міжгалузевого обміну є провідним принципом адаптації економічного механізму. Особливості структурної трансформації аграрного сектору розкриваються в процесі дослідження за допомогою системного аналізу. Цінові, кредитні, податкові, фінансові, організаційноуправлінські й виробничі відносини є основними складовими адаптації економічного механізму функціонування підприємства. Законодавчо закріплена й функціонально забезпечена цілісність „положень, норм і правил ринкової гри” в умовах соціальноорієнтованої ринкової економіки (інституціональної структури еквівалентного обміну) розкриває суть і особливості економічного механізму. Суб'єкти господарювання (гравці), що користуються „правилами ринкової гри”, утворюють каркас організаційної структури адаптації. Встановлено, що економічний механізм адаптації це інтегративна сукупність форм і методів виживання, гармонізації зв'язків і відносин; підсистема економічного механізму держави, що виявляє цілісність формування внутрішньогосподарського, господарського й ринкового механізмів функціонування підприємств; складова економічної політики держави, що забезпечує економічну підтримку й регулювання. Побудована й обґрунтована логічна структура концепції адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств визначає особливості організації фундаменту адаптації економічного механізму; каузальні основи; основні закономірності, рушійні сили й ін.
4. Маневреність і гнучкість у досягненні цілей функціонування підприємства забезпечується процесами активної (пасивної) адаптації. Активна адаптація є зміною зовнішнього середовища в зіставленні із власними цілями функціонування й потребами підприємства. Пасивна адаптація являє собою зміну внутрішнього середовища функціонування підприємства в зіставленні з умовами зовнішнього середовища, а так само забезпечення умов збереження конкурентоспроможності. Адаптивний підхід до управління пов'язаний з розробкою й реалізацією ефективних форм відображення підприємством і його сітковими структурами впливів середовища. У системі управління до адаптаційних заходів належать оптимізація маневрування ресурсами й рівня ризику в системі прийняття управлінських рішень; забезпечення високої гнучкості й маневреності цілей стратегій функціонування підприємства; максимального зближення економічних інтересів працівників і адміністрації підприємства; використання економікоматематичних моделей і методів у системі діагностики адаптивних процесів, що підвищують ефективність і оперативність прийнятих рішень; методологічна інтегрованість засобів управління та ін. Основними складовими системи діагностики адаптивного стану сільськогосподарського підприємства є підсистеми адаптивного моделювання, планування, прогнозування й управління ризиком сільськогосподарського виробництва. Серед різноманітності методів діагностики адаптивних процесів найефективнішим є економікоматематичне моделювання. Параметр фінансової стабільності прирівнюється в діагностиці рівноважного економічного стану підприємства до одного з базових параметрів виживаності в умовах соціальноорієнтованої економіки України.
5. Гальмуючими факторами розвитку системи адаптації економічного механізму функціонування є диспаритет цін на продукцію; непрозорість схем реалізації сільськогосподарської продукції; невідповідність системи ціноутворення динаміці виробництва й реалізації, попиту та пропозиції, а податкового базису країни системі оподатковування; відсутність вільного доступу до фінансовокредитних ресурсів; низька інноваційна й кредитна привабливість, а також невисокий рівень податкової привабливості як інвестиційного ресурсу та ін. Система бюджетних видатків на аграрний сектор недосконала в такому ж ступені, як і здійснювана дивідендна політика. Ціноутворюючі функції не виконуються інститутами інфраструктури аграрного ринку. Змінити результативність податкової політики можна тільки заміною системи оподатковування на систему, адекватну вимогам ринкової економіки. Суперечливість регуляторних процесів і відсутність конкуренції в Україні підтверджується кризовими ситуаціями на ринках м'яса, цукру, молочної продукції й нафтопродуктів. Однак зниження рівня економічної результативності підприємств стимулюється не тільки цим, але й політичною невизначеністю, активізацією обороту коштів у тіньових структурах економіки. Дослідженням встановлено, що зміна форм і методів виживання в умовах інституціональної нестабільності пов'язана в інтегративній спіралевидній цілісності з удосконаленням параметрів основних складових адаптації економічного механізму функціонування (кредитні, податкові, фінансові, цінові, організаційновиробничі відносини; організаційноекономічні й управлінські інтеракції внутрішнього й зовнішнього середовища; систем діагностики економічного стану і стратегії поведінки; механізму прийняття управлінських рішень щодо забезпечення адаптаційного статусу й конкурентних переваг та ін.).
6. Систематика мікроекономічних факторів адаптації дозволяє визначити не тільки основні параметри адаптації, індикатори оцінки ієрархії рівнів мікроадаптації (низький, середній, високий) до умов ринкової економіки, що формується; повноцінно розкрити факторний аналіз механізму адаптації сільськогосподарських підприємств; але й встановити в процесі дослідження підвищену структурнофункціональну залежність адаптаціо і конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств від впливу макро і мезоекономічних факторів адаптації в середовищі функціонування. Групування факторів відносне, оскільки одні фактори пов'язані з іншими інтегрованою спіралевидною залежністю. У процесі дослідження встановлено, що основними системоутворюючими критеріями адаптації, цілковито відповідними параметрам адаптації економічного механізму функціонування, є забезпечення адекватних грошовокредитних відносин; платоспроможності, діловій активності, кредитоспроможності, фінансовій стабільності, виробництва високоякісної продукції, ефективності податкової політики, адаптивного економічного стану; резервів збільшення прибутку, зниження собівартості й витрат; результативності функціонування; оптимальності ціни реалізації, податкового портфеля й податкового планування, механізму ціноутворення, стратегії поведінки в середовищі, конкурентнокоопераційних відносин та ін. Оцінка форм (активної, пасивної), напрямків (зовнішньої, внутрішньої), цілей функціонування (виживання, збереження стабільності, розширення ринкової ніші), параметрів і індикаторів у процесі адаптації відповідно до складових адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств сприяє ідентифікації рівня розвитку процесів адаптації економічного механізму й вибору оптимального варіанта стратегії забезпечення адаптації.
7. Ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств безпосередньо залежить від рівня адаптації економічного механізму функціонування до умов ринкового господарювання. У процесі дослідження виявлено значну диференціацію індикаторів економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційноправових форм господарювання. Сільськогосподарські підприємства з найвищою економічною ефективністю відрізняються й найбільшим адаптаційним потенціалом і коопераційноінтеграційними перевагами. Найбільш адаптованими і результативними в Україні є приватні сільськогосподарські підприємства, що мають низьку собівартість і мінімальні витрати матеріальних ресурсів. Через збитковість тваринницької продукції господарські товариства не виявили наявного потенціалу підприємницьких структур. Низькі рентабельність і прибутковість властиві сільськогосподарським виробничим кооперативам. При діагностиці процесів адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств Сумської області, зокрема, встановлено, що серед організаційноправових форм господарювання тільки в 2005 р. 75,64% товариств з обмеженою відповідальністю і 60,87% закритих акціонерних товариств були неадаптованими або з низьким рівнем адаптації до умов трансформаційних перетворень. Загальна кількість неадаптованих сільськогосподарських підприємств перевищила 62,19%. Зміна соціальноекономічної й політичної ситуації того ж року негативно вплинула на ефективність і економічну результативність функціонування сільськогосподарських підприємств. Для сільськогосподарських підприємств середнього рівня адаптації актуалізувалися економічні проблеми функціонування сільськогосподарських підприємств низького рівня адаптації.
8. Результати системного аналізу факторів, напрямів, форм, цілей, параметрів, індикаторів і складових адаптації актуалізували необхідність побудови моделі діагностики процесів адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до умов соціальноорієнтованої відкритої ринкової економіки. Основою створення моделі діагностики є використання економікоматематичного моделювання, спеціально розробленої інформаційної системи забезпечення й нормативної шкали оцінки показників. Обраний у процесі дослідження методичний підхід до прийняття рішень щодо забезпечення адаптаційних переваг базується на визначенні й комбінуванні стратегії адаптації до умов ринку. Оптимізація параметрів економічного стану, коопераційноінтеграційних, організаційновиробничих, фінансовокредитних, податкових і цінових відносин, конкурентоспроможності продукції й підприємства стимулює розвиток адаптаційної привабливості сільськогосподарських підприємств. У процесі дослідження встановлено, що відносини банку й сільськогосподарського підприємства є адаптивними в ситуації максимального зближення їх власних економічних інтересів. Оптимальна кількість відносин банку й сільськогосподарського підприємства(23). Виявлені особливості й закономірності функціонування конкретних сільськогосподарських підприємств регіону за результатами моделювання процесів адаптації економічного механізму дозволили визначити не тільки рівень адаптації економічного механізму функціонування, але й побудувати зону найближчого розвитку” підприємства по основних складових адаптації економічного механізму функціонування як діалектично інтегральної сукупності форм і методів виживання в середовищі, що визначає ринкові, господарські й внутрішньогосподарські механізми функціонування в умовах хронічної нестабільності.
9. Вирішення проблем адаптації економічного механізму функціонування до умов ринку актуалізує необхідність реалізації дослідницьких проектів стимулювання інноваційної, кредитної й інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств і відновлення дії законодавчої бази щодо аспектів митного й податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної активності. Активізація інвестиційного проектування в сільському господарстві адекватна організації високоефективного використання землі як основного засобу виробництва. Одним з основних завдань реалізації дослідницьких проектів стимулювання інноваційної, інвестиційної й кредитної привабливості є збалансоване нарощування та взаємодія інформаційних масивів даних науковоекономічної, технічної й патентної інформації; розвиток інноваційної інфраструктури з фактичним наповненням кредитних та інвестиційних потоків. Інститути інноваційної інфраструктури не виконують інноваційно і інвестиційно визначальних функцій. Національна інноваційна система не має відтворювальних механізмів інвестування. Інвестиції відрізняються слабкою інноваційною спрямованістю. Діагностика адаптивного стану сільськогосподарського підприємства розкриває можливість урахування в стратегічному проектуванні процесів адаптації позицій імітаційних та інноваційних відносин. Оскільки фінансування інвестиційного проекту відбувається за рахунок позикових коштів, то об'єднання використовуваних власних і позикових коштів повинне відповідати оптимальному варіанту. Адекватна формалізація очікуваної вартості інвестиції дає точну оцінку прогнозованого доходу від реалізації інвестиційного проекту на підприємстві. Рівень бухгалтерської відкритості в національних юрисдикціях може спотворювати правильність і точність прогнозних розрахунків аналітиків.
10. Необхідність виходу з нестабільного кризового стану активізує розвиток процесів адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств. Результати державного регулювання здійснюють як прямий, так і опосередкований вплив на обсяг випуску сільськогосподарської продукції, що в процесі дослідження підтверджується засобами ідентифікуючого моделювання реакції влади. Моделювання механізмів ринкової взаємодії сільськогосподарських підприємств у процесі адаптації до умов ринку дозволяє оптимізувати прийняття управлінських рішень щодо забезпечення конкурентних переваг і зміцнення адаптаційного статусу. Використання методу „кліткових сіток з опосередкованою взаємодією” сприяє виділенню характерологічних властивостей сільськогосподарських підприємств, що адаптуються, як економічних агентів у середовищі функціонування. В процесі дослідження встановлено, що кожний етап еволюційної адаптації сільськогосподарського підприємства має відмінні характеристики стану, серед яких основними властивостями сільськогосподарських підприємств як економічних агентів виділено нормованість” (реагування системи управління підприємства на вплив ринкового середовища), адаптованість” (зміна поведінки підприємства в умовах ринку без зміни організації внутрішнього середовища), адаптивність” (структурно-функціональні зміни в організації підприємства), стабільність адаптивна” (збереження підприємства в працездатному стані) та ін. Властивості сільськогосподарських підприємств взаємообумовлені системним вибором: стратегічної моделі адаптивної поведінки в середовищі функціонування; оптимального податкового планування, механізму ціноутворення, коопераційноінтеграційних, організаційновиробничих, фінансовокредитних відносин, економічного стану, конкурентоспроможності підприємств і продукції та ін.