Кравцов Денис Володимирович. Фінансово-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні

brief description

Кравцов Денис Володимирович. Фінансово-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. - О., 2005

Кравцов Д.В.Фінансово-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Одеська національна юридична академія, Одеса, 2005.
У дисертації досліджується правова природа інвестицій та інвестиційної діяльності як суспільного явища, що забезпечує економічні інтереси і держави, і територіальних громад, юридичних і фізичних осіб, та висвітлюється саме фінансово-правовий аспект цієї проблеми. У дисертації обґрунтовується визначення інвестиційної діяльності як категорії, що притаманна і публічному, і приватному праву, надається характеристика видів інвестицій і форм здійснення інвестиційної діяльності. Визначено місце інвестиційної діяльності як комплексного правового інституту, що складається з норм конституційного, адміністративного, фінансового і цивільного права. Визначаються особливості державного регулювання інвестиційної діяльності та фінансового контролю за процесом її здійснення. Розглянуті місце та правова природа інвестицій (капітальних вкладень) у фінансових правовідносинах. Внесені пропозиції щодо зміни діючого законодавства у сфері інвестиційної діяльності.

У ході дослідження був вирішений ряд задач, принципових питань, які стояли перед автором, що дозволило дійти певних висновків. Перехід до ринкових відносин в економіці держави виявив необхідність удосконалення матеріально-технічної бази, створення нових та реконструкцію діючих підприємтсв, що здійснюються через інвестиційну діяльність у державі, у зв’язку з чим виникла необхідність розвитку інвестиійної діяльності та її правового регулювання, а отже визначення предмета правового регулювання. Однією з головних проблем з’ясування цього питання є необхідність визначення змісту і сутністі фінансових правовідносин та їх співвідношення з приватними правовідносинами у сфері інвестиційної діяльності. Важливим при цьому є визначення поняття інвестицій. Враховуючи, що інвестиції є ключовим елементом інвестиційної діяльності, пропонується більш чітке визначення поняття інвестицій як фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, спрямованих на забезпечення інвестиційної діяльності з метою створення необхідних активів для задоволення потреб держави і отримання у майбутньому прибутку від виробництва продукції з об’єктів, що інвестуються, і розширення бази оподатковування.
Зроблено висновок, що визначення поняття інвестицій передбачає перш за все чітке уявлення їх як економічної категорії, що регулюється нормами публічного та приватного права. У ході роботи основний акцент було зосереджено саме на публічному (фінансово-правовому) аспекті цієї проблеми. Дослідження та аналіз змісту інвестиційної діяльності при виокремленні економічної суті та її адекватного правового відображення дало змогу вперше обґрунтувати, що інвестиційна діяльність це комплексний інститут, який врегульовано нормами фінансового, адміністративного і цивільного права. Виходячи з того, що прийняття рішень про можливість здійснення будівництва або реконструкції об’єктів, тобто інвестиційної діяльності має адміністративний характер, залучення джерел фінансування (власних коштів, бюджетного фінансування, банківського кредитування) має фінансово-правовий характер; договорні відносини стосовно виробництва і відтворення активів регулюються нормами цивільного права. Було визначено правову природу інвестиційної діяльності і сформульовані ознаки галузевого характеру, які відображають конкретні правовідносини.
Запропонована класифікація джерел фінансування інвестиційної діяльності за критерієм і ступенем їх впливу на предмет дослідження шляхом поєднання або самостійного використання. Джерела фінансування поділяються на: бюджетні призначення; власні кошти підприємств; довгострокове банківське кредитування.
Зазначається, що формування фінансових ресурсів в інвестиції, розподіл їх по суб’єктах здійснюється в першу чергу суб’єктам, які мають пускові об’єкти. Саме зосередження фінансових ресурсів на пускових об’єктах є змістом фінансових правовідносин, визначених економічною ефективністю, що має досягатися на введеному в експлуатацію будівельному об’єкті. Це випуск продукції, її реалізація, одержання доходів, прибутку, а отже і платежів до бюджету. Паралельно з об’єктами виробничої діяльності будуються об’єкти невиробничої (соціального призначення) сфери. Як правило, ці об’єкти також будуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.
На підставі проведеного аналізу, пов’язаного із з’ясуванням змісту та специфіки форм здійснення інвестиційної діяльності і класифікації джерел її фінасування, запропонована послідовність залучення джерел фінасування інвестиційної діяльності: власні кошти; банківське кредитування; бюджетне фінасування і власні кошти; кошти інвестиційних і страхових фондів; банківське кредитування за відсутності бюджетного фінансування.
Зазначається, що нове визначення поняття інвестиційної діяльності, спрямованої на залучення фінансових і матеріальних джерел як інвестицій, що забезпечують виконання конкретних робіт і заходів щодо створення нових і модернізації діючих об’єктів виробничого і соціального призначення, необхідних державі та інвестору, є поєднуючим елементом для декількох самостійних фінасово-правових інститутів: бюджетного права; інституту фінансування видатків державного бюджету; фінансів державних підприємств за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань; банківського кредитування, норми яких регулюють відносини в одній сфері фінансової діяльності.