Кравець Тетяна Володимирівна. Порівняльна оцінка методів превентивної терапії гнійно-запальних ускладнень у породіль після операції кесаревого розтину

brief description

Кравець Тетяна Володимирівна. Порівняльна оцінка методів превентивної терапії гнійно-запальних ускладнень у породіль після операції кесаревого розтину: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2003

Кравець Т.В. Порівняльна оцінка методів превентивної терапії гнійно-запальних ускладнень у породіль після операції кесаревого розтину.
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2003 р.
Дисертація присвячена питанню удосконалення методу профілактики гнійно-септичних захворювань після операції кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням. Встановлено, що у вагітних, що проживають у радіаційно забруднених районах, у перші роки після аварії на ЧАЕС (1986 (V-XII міс.) - 1990 рр) змін процесів кровотворення не спостерігалося, а у 1986 (V-XII міс.) -1988 роках мало місце незначне підвищення показників червоної крові (гематокрит, кількість еритроцитів). Починаючи з 1992 року у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням показники кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в крові різко зменшилися. Частота пізніх гестозів, передчасних пологів, маткових кровотеч з 1986 (V-XII міс.) по 1998 збільшилась в 2,5 разів в порівняні з 1984 по1986 (I-IV міс.) роками. Частота ускладнень у вагітних, що зазнали впливу радіації, зі сторони порушень фізичного розвитку плода в бік його затримки (гіпотрофія) з 1992 по 1998 р. збільшилась в 3 рази стосовно даних до 1990 року. Післяопераційний період у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням супроводжується розладами метаболізму, проявом яких є некомпенсована ліпопероксидація. Остання призводить до змін імунної системи організму, що характеризується зниженням відносної кількості і функціональної активності Т-лімфоцитів. При традиційній профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням не відбувається відновлення рівня імунного статусу, не наступає нормалізація окисно-відновних процесів. Запропонований спосіб профілактики гнійно-септичних захворювань після операції кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням (патент України на винахід №52558A) за допомогою протимікробного препарату флуренізид відбувається нормалізація температури тіла, кількості лейкоцитів крові, сприяє стабілізації імунної системи, показників вільнорадикального окислення ліпідів, антиоксидантного захисту організму, зменшує кількість ускладнень в післяопераційному періоді та скорочує термін стаціонарного лікування на 1,5 ліжко-дня.

У дисертаційній роботі вирішено актуальне науково-практичне завдання з профілактики гнійно-септичних захворювань після операції кесаревого розтину в породіль, які проживають в зоні з незначним радіаційним забрудненням.

Встановлено, що у вагітних, що проживають у радіаційно забруднених районах, у перші роки після аварії на ЧАЕС (1986-1990 рр.) змін процесів кровотворення не спостерігалося, а у 1986-1988 роках мало місце незначне підвищення показників гематокриту та кількості еритроцитів. Починаючи з 1992 року у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, різко погіршились показники червоної крові.
На основі ретроспективного аналізу виявлено, що у породіль, які проживають у зоні незначного радіаційного забрудення (IV зона), наявні порушення захисних систем організму, що призводить до збільшення кількості гнійно-запальних захворювань жіночих статевих органів та екстрагенітальної патології.
Післяопераційний період у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, супроводжується розладами метаболізму, проявом яких є некомпенсована ліпопероксидація, та змінами імунної системи організму, що характеризуються зниженням відносної кількості і функціональної активності Т-лімфоцитів, підвищенням О- та В-лімфоцитів, імуноглобулінів класу А і М.

При традиційній профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, не відбувається нормалізації імунного статусу, окисно-відновних процесів та показників ендогенної інтоксикації.
Застосування у післяопераційному періоді флуренізиду у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, прискорює нормалізацію показників імунної системи, вільнорадикального окислення ліпідів, антиоксидантного захисту організму, зменшує кількість ускладнень в післяопераційному періоді та скорочує термін стаціонарного лікування на 1,5 ліжко-дні порівняно з жінками, що отримують стандартну превентивну терапію.