КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗСЛІДУВАННЯ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Охрімчук Тетяна Володимирівна

УДК 343.977

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗСЛІДУВАННЯ

Спеціальність 12.00.09. – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
начальник кафедри криміналістики та
судової медицини НАВС,
кандидат юридичних наук, професор
Весельський Віктор Казимирович

Київ-2011

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................4-13
Розділ І. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
1.1.Співвідношення криміналістичної та кримінально-правової
характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами ………………...14-32
1.2. Суспільні відносини у сфері надання кредитно-фінансових
ресурсів як предмет злочинного посягання................................................33-47
1.3. Спосіб вчинення та слідова картина
шахрайства з фінансовими ресуресами ......................................................48-70
1.4. Відомості про особу злочинця та їх використання
у розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами............................71-82
Висновки до розділу І...................................................................................83-84
Розділ ІІ. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ
ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
2.1. Обставини, які підлягають встановленню,
порушення кримінальної справи та планування розслідування..............85-97
2.2. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування
та напрями їх вирішення ...........................................................................98-115
Висновки до розділу ІІ...............................................................................116-117

Розділ ІІІ. НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ
Й ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ
3.1. Використання спеціальних знань
при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами .....................118-136
3.2. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
у справах про шахрайство з фінансовими ресурсами ............................137-149
Висновки до розділу ІІІ. ............................................................................150-151
ВИСНОВОК .............................................................................................152-161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................162-176
ДОДАТКИ ..................................................................................................177-189

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах шахрайство з метою заволодіння фінансовими ресурсами створює серйозну загрозу розвитку фінансових інституцій нашої держави, наносить вагомі збитки кредитним установам, банкам, виконавчим органам влади, місцевого самоврядування та державі в цілому. У боротьбі з цими правопорушеннями повинні бути максимально задіяні правоохоронні та інші державні органи.
При цьому важлива роль приділяється криміналістичному забезпеченню розслідування такого виду злочину у сфері господарської діяльності, як шахрайство з фінансовими ресурсами.
Актуальність теми роботи обумовлена й значною кількістю шахрайств з фінансовими ресурсами. Так, за статистичними даними МВС України 2008 року було вчинено 538 шахрайств з фінансовими ресурсами; 2009 року – вчинено 531 злочин, передбачений ст. 222 Кримінального кодексу України; 2010 року – 755 злочинів. Тому ситуація щодо стану й динаміки злочинності у сфері шахрайств з фінансовими ресурсами є загрозливою, вимагає рішучих заходів протидії.
Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку України звертає особливу увагу на необхідність дотримання банками та іншими кредитними установами рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), які визначають основні ознаки підозрілих і потребуючих підвищеної уваги банківських операцій щодо запобігання відмиванню грошей та банківського шахрайства, які мають бути розроблені на їх підставі (Лист НБУ від 06.03.2002 р. N 43-312/1057).
Криміналістична характеристика, особливості розслідування господарських злочинів, включаючи окремі питання злочинів у кредитно-фінансовій сфері, розглядалися в роботах Р.С. Бєлкіна, О.П. Бущана, П.Д. Біленчука, А.Ф. Волобуєва, В.І. Гаєнка, І.Ф. Герасимова, Г.А. Густова, В.А. Журавля, О.С. Задорожнього, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, Є.Г. Коваленка, О.Н. Колесниченка, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, О.В. Курмана, В.К. Лисиченка, В.В. Лисенка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, О.Р. Михайленка, В.А. Образцова, В.Г. Танасевича, М.В. Салтевського, С.С. Чернявського, В.Ю. Шепітька, М.П. Яблокова та інших. Ці автори зробили значний внесок у теорію і практику розслідування злочинів в сфері господарської діяльності, створили значне наукове підґрунтя для подальших творчих пошуків.
Проте виклики злочинності третього тисячоліття вимагають нових підходів. Це стосується й шахрайства з фінансовими ресурсами. Враховуючи вагомість наукових напрацювань щодо протидії господарським злочинам, вважаємо доцільним розглянути криміналістичну характеристику шахрайства з фінансовими ресурсами за сучасних умов кредитно-фінансових відносин та удосконалених засобів, методів злочинної діяльності, сформулювати основні напрями розслідування вказаного виду злочину.
Враховуючи вищенаведене, даний напрямок дослідження потребує першочергового розроблення та впровадження результатів дослідження до практичної діяльності органів внутрішніх справ та податкової міліції, які провадять досудове слідство у справах про шахрайство з фінансовими ресурсами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося згідно з основними напрямами, визначеними Законом України „Про основи національної безпеки” від 19 червня 2003 р., Комплексною програмою профілактики злочинності на 2007-2009 роки, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 20 грудня 2006 р. №1767, положеннями проекту програми «Україна - 2010», затвердженого постановою президії НАН України від 13 січня 1999 р. №1, Міждержавної програми спільних заходів боротьби зі злочинністю на 2008-2010 рр., Наказу МВС України від 29.07.2010 № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років».
Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 2 від 27 лютого 2007 р.).
Питання вдосконалення положень криміналістичної характеристики та методики розслідування злочинів у кредитно-фінансовій сфері входять до науково-дослідної проблематики кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Головна мета полягає у формулюванні криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами відповідно до сучасного стану кредитно-фінансових відносин та удосконалених засобів, методів злочинної діяльності, визначенні основних напрямів розслідування вказаного виду злочину.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі взаємопов’язані між собою завдання:
- сформулювати структуру криміналістичної характеристики даного виду злочинів;
- розкрити співвідношення криміналістичної та кримінально-правової характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами;
- охарактеризувати суспільні відносини у сфері надання кредитно-фінансових ресурсів як предмет злочинного посягання за сучасних умов;
- встановити способи вчинення злочину;
- вивчити слідову картину злочину;
- розкрити особливості використання відомостей про особу злочинця при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами;
- охарактеризувати початковий етап розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами;
- визначити коло обставин, які підлягають встановленню, з’ясувати особливості порушення кримінальної справи та планування розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами;
- сформулювати типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та окреслити напрями їх вирішення;
- охарактеризувати наступний етап розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами;
- конкретизувати особливості використання спеціальних знань, проведення ревізійних, аудиторських досліджень, судових експертиз під час розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами;
- удосконалити тактику проведення окремих слідчих дій в контексті кредитно-фінансового законодавства України.
Об'єктом дослідження є відносини, які складаються у результаті злочинної діяльності при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами у сфері надання кредитно-фінансових ресурсів, діяльність слідчих підрозділів з розслідування даного виду злочину.
Предметом дослідження є криміналістична характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами та основні напрями розслідування даного виду злочину.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, а також інші наукові методи пізнання: аналіз, синтез, порівняння. При написанні роботи використовувались апробовані наукою спеціальні методи теоретичного та емпіричного дослідження: порівняльного правознавства; конкретно-соціологічних досліджень.
Так, застосовувався порівняльно-правовий метод під час аналізу думок науковців та практиків щодо досліджуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів (розділ 1). Також порівняльно-правовий метод використовувався під час проведення порівняльного аналізу положень кримінального, кримінально-процесуального, бюджетного законодавства, міжнародно-правових документів, Законів України „Про міліцію”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про прокуратуру”, „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, „Про банки і банківську діяльність”, „Про державну підтримку малого підприємництва”, „Про систему оподаткування”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, інших законодавчих та відомчих актів (підрозділ 1.2).
При дослідженні способів вчинення та приховування даної категорії злочинів, особливостей слідової картини застосовувались формально-логічний метод, методи системно-структурного та статистичного аналізу (підрозділ 1.3). Під час дослідження особи злочинця та інших елементів криміналістичної характеристики застосовувались методи порівняння, типологічний, кількісного і якісного аналізу (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4). Метод аналізу та синтезу – при розробці структури криміналістичної характеристики, визначення кола обставин, що підлягають доказуванню під час розслідування, з’ясування форм і завдань використання спеціальних знань, формулювання висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертації (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1). При формулюванні висновків з позиції законів формальної логіки застосовувався логіко-юридичний метод, методи індукції та дедукції при формулюванні понять та категоріального апарату дослідження, конструювання вихідних посилок, виділення типових слідчих ситуацій та завдань розслідування (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.2), аналогії – встановлення подібностей в ознаках та властивостях технологій злочинної діяльності та в її механізмі, а також в методах і прийомах розслідування (2.2, 3.2). Для аналізу й узагальнення емпіричної бази (кримінальних справ та результатів анкетування) використовувався статистичний метод (розділи 1, 2, 3).
В процесі дослідження були використані сучасні положення теорії пізнання та загальнотеоретичні положення криміналістики, кримінального процесу, кримінального, бюджетного, фінансового, податкового, банківського права, філософії, логіки, етики, психології та інших наук, що визначає комплексний характер цього дослідження.
Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджується емпіричними даними, отриманими за результатами анкетування, вивчення та узагальнення кримінальних справ.
Теоретичною основою дисертації є монографії, підручники і навчальні посібники, збірники наукових статей, матеріали періодичної преси, які відносяться як до науки криміналістики, так і кримінального, фінансового, податкового, банківського, бюджетного права, кримінального процесу, психології, кримінології, соціології, теорії оперативно-розшукової діяльності.
Емпіричну базу дослідження склали: узагальнені результати вивчення 68 кримінальних справ, порушених за ознаками ст. 222 Кримінального кодексу України; узагальнені дані анкетування 130 слідчих органів внутрішніх справ та податкової міліції.
Під час дисертаційного дослідження безпосередньо використовувався власний досвід роботи дисертанта в уповноваженій установі банку.
Окремо аналізувалися статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України та Державної податкової адміністрації України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших в Україні спроб комплексного монографічного дослідження нових у концептуальному плані теоретичних основ і важливих науково-практичних засад криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами та основних напрямів розслідування даного злочину.
Автором сформульовано важливі наукові положення та висновки, які мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
уперше:
- розкрито співвідношення кримінально-правової та криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами: у їх співставленні автор вбачає єдність завдань з метою, адже їх зміст доповнює одне одного, коли кримінально-правова кваліфікація здійснюється через систему елементів криміналістичної характеристики даного виду злочину. Особливість криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами полягає в тому, що її зміст складають дані вивчення залишених матеріальних й ідеальних слідів-наслідків як результату взаємодії суб'єкта злочину з іншими особами, матеріальними й іншими об'єктами навколишнього середовища, в умовах сформованої обстановки, що вказують на криміналістично значимі ознаки злочину, злочинця, різні типові обставини, у тому числі й побічно пов'язані з даним діянням, можливо, і не істотні для його кримінально-правової кваліфікації, але важливі для розкриття злочину;
- стосовно шахрайства з фінансовими ресурсами, автором виділено найбільш значимі елементи криміналістичної характеристики злочину, що найповніше відображають механізм злочинної події: cуспільні відносини у сфері надання кредитно-фінансових ресурсів як предмет злочинного посягання; спосіб вчинення злочину; обстановка вчинення злочину; відповідна слідова картина злочину (сліди (або наслідки злочину) та збитки, заподіяні його вчиненням); особа злочинця;
- обґрунтовано існування нової типової слідчої ситуації початкового етапу розслідування, а саме – наявні дані про вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами транснаціонального характеру. Її виникнення обумовлено сучасними тенденціями злочинності, яка характеризується зростанням міжнародної активності, виникненням її нових форм, зокрема у сфері економічної діяльності. Останнім часом набули поширення зовнішньоекономічні операції суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність із залученням іноземного капіталу, в тому числі кошти перераховуються на іноземні банківські рахунки, що і обумовлює транснаціональний характер шахрайства з фінансовими ресурсами, особливості розслідування вказаної категорії злочинів;
- узагальнено можливості використання спеціальних знань, у тому числі й судових експертиз, притаманних розслідуванню шахрайства з фінансовими ресурсами: основне значення має призначення і проведення судово-економічної, судово-бухгалтерської експертизи та судової фінансово-кредитної експертизи. Враховуючи значну кількість підроблених документів різного виду, які використовуються на стадіях підготовки і вчинення злочину, для з’ясування питання щодо їх справжності проводяться криміналістичні експертизи: технічна експертиза документів, почеркознавча та авторознавча. В окремих випадках можуть проводитися й інші види експертних досліджень: комп’ютерно-технічна, трасологічна, дактилоскопічна, судово-товарознавча;
удосконалено:
- зміст та ознаки основних елементів криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами;
- перелік обставин, які підлягають встановленню при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами;
- особливості підстав для порушення кримінальної справи про шахрайство з фінансовими ресурсами;
- зміст етапів планування розслідування вказаного злочину;
- тактику проведення окремих слідчих дій, а саме допиту та обшуку в контексті кредитно-фінансового законодавства України;
дістали подальшого розвитку:
- характеристика суспільних відносин у сфері надання кредитно-фінансових ресурсів як предмету злочинного посягання за сучасних умов;
- типові слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами та напрями їх вирішення;
- розширено перелік бухгалтерських, господарських, кредитно-фінансових, податкових, банківських документів, що містять сліди злочинної діяльності у сфері шахрайства з фінансовими ресурсами; з’ясовано особливості їх використання при розслідуванні вказаного злочину.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені й обґрунтовані у дисертації положення, висновки і рекомендації спрямовані на вдосконалення діяльності з виявлення, розслідування та попередження злочинів, пов’язаних із шахрайством з фінансовими ресурсами.
Матеріали впроваджені як рекомендації у практичну діяльність з розслідування злочинів (акт впровадження Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2010 року, акт впровадження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 22.07.2010 року), у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ (акт впровадження від 02.09.2010 року).
Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути використані для законотворчого, організаційного, методичного, інформаційного забезпечення правоохоронних органів, органів державного контролю та нагляду, недержавних організацій, зацікавлених у протидії злочинності, пов’язаних із шахрайством з фінансовими ресурсами, у навчальному процесі з курсу „Криміналістика” у вищих закладах освіти, та у рамках професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації практичних працівників правоохоронних відомств.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора.
Апробація дисертаційного дослідження. Основні положення роботи доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема на: науково-практичній конференції «Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства» (Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 7 грудня 2007 р.); науково-практичній конференції «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 3 квітня 2009 року); науково-практичній конференції „Криміналістика у протидії злочинності” (Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 16 жовтня 2009 року); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” (Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 23 квітня 2010 року), а також обговорювалися на міжкафедральних семінарах та засіданнях кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 4 наукових статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 4 тезах доповідей на конференціях.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями, відповідає логіці наукового пошуку та вимогам ВАК України і композиційно складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють вісім підрозділів, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок, з яких основний текст дисертації – 161 сторінка, 5 додатків на 12 сторінках та список використаних джерел – 14 сторінок (128 джерел).

bibliography

ВИСНОВКИ

1. У Кримінальному кодексі України шахрайство з фінансовими ресурсами віднесено до злочинів у сфері господарської діяльності та регламентується статтею 222. Для криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами найбільш характерними є чотири основні елементи, які найповніше відображають механізм злочинної події, зокрема: суспільні відносини у сфері надання кредитно-фінансових ресурсів як предмет злочинного посягання; спосіб вчинення злочину; відповідна слідова картина злочину; особа злочинця.
Окреслення загальних положень криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами дозволило у процесі подальшого дослідження перейти до її окремих елементів.
2. За результатами проведеного дослідження, вдалося виділити наступні ознаки криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами:
- даний злочин відноситься до господарських злочинів, вчинюється в кредитно-фінансовій сфері;
- предметом злочинного посягання шахрайства з фінансовими ресурсами є суспільні відносини у сфері надання кредитно-фінансових ресурсів, а саме: встановлений законом порядок надання кредитно-фінансової допомоги і податкових пільг суб’єктам господарської діяльності, інтереси кредиторів – органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, банків та інших;
- злочинна діяльність спрямована на незаконне одержання наступних кредитно-фінансових ресурсів: субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Найбільш поширене шахрайство з фінансовими ресурсами у сфері банківського кредитування;
- механізм банківського кредитування складається із етапів: звернення до банку з метою отримання кредиту; аналіз банком кредитоспроможності позичальника; прийняття банком рішення про надання кредиту; укладання кредитного договору та організаційно-економічний механізм видачі кредиту; повернення кредиту позичальником та погашення відсоткової заборгованості; здійснення банківського контролю за використанням кредитних коштів та виконанням інших умов кредитного договору (кредитний моніторинг);
- центральним елементом криміналістичної характеристики шахрайства є фінансовими ресурсами є спосіб вчинення. Він складається з системи взаємопов’язаних дій щодо підготовки, вчинення та приховування слідів злочину та полягає, перш за все, у обмані, в наданні недостовірної інформації, зокрема, шляхом подання підроблених документів кредитору.
- використання підроблених документів передбачає фальсифікацію чотирьох категорій документів, потрібних для одержання кредиту: документи про господарське становище позичальника (фальсифікація була виявлена у 39,66%); документи про фінансовий стан позичальника (43,1%); документи про забезпечення виконання кредитних зобов’язань (60,34%); документи, підтверджуючі правовий статус позичальника, статус та повноваження особи, яка представляє інтереси позичальника (13,79%);
- слідова картина злочину шахрайства з фінансовими ресурсами обумовлена способом вчинення злочину та характеризується наявністю матеріальних (документи різного виду та значення) та ідеальних (показання осіб, які володіють необхідними відомостями про обставини вчинення злочину) джерел інформації.
- характеризуючи особу шахрая з фінансовими ресурсами, слід підтримати позицію О.В. Курмана, що це, перш за все, «білокомірцевий» тип злочинців. Відповідно до диспозиції ст. 222 КК України, їх можна поділити на: громадян-підприємців; засновників (учасники) суб’єктів господарської діяльності; службових осіб суб’єктів господарської діяльності. Часто до вчинення злочину причетні службові особи банку чи інших кредитно-фінансових установ. Тому характерною ознакою особи злочинця є вчинення злочину за попередньою змовою осіб та організованою групою.
3. Кримінально-процесуальний закон (ст. 4 КПК України) зобов'язує у випадку виявлення ознак злочину застосувати всі передбачені законом заходи до встановлення події злочину, осіб, винних у його вчиненні і до їхнього покарання. У випадку виявлення ознак шахрайства з фінансовими ресурсами необхідно встановити ряд обставин, зокрема, передбачених ст. 64 КПК України та обставин, що стосуються підготовки, вчинення, приховання злочину, передбаченого ст. 222 КК України:
- характеристику громадянина-підприємця або іншого суб'єкта господарської діяльності (підстави, зміст фінансово-господарських операцій, дійсність та законність відповідної документації, пільги, якими користується суб’єкт, його майно, наявність розрахункових рахунків в установах банків і обіг коштів тощо);
- які документи були надані кредитно-фінансовим установам, держаним органам або іншим кредиторам з метою отримання кредиту, дотації, субсидії, субвенції, пільг щодо оподаткування; їх достовірність, обґрунтованість;
- на які рахунки позичальника і до яких банківських установ були переказані від кредитора кошти; особливості їх використання;
- характер і зміст нормативних актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину;
- особи, причетні до вчинення злочину, ступінь їхньої вини; наявність причинного зв'язку між діями винних осіб та їхніми наслідками; особливості способу вчинення злочину;
- визначення характеру і розміру збитків, завданих кредитору; розмір несплачених податків, загальний розмір заподіяних державі матеріальних збитків;
- майно (нерухоме і рухоме), грошові кошти, необхідні для відшкодування завданих збитків;
- чи є в діях осіб ознаки інших злочинів;
- обставини, що сприяли вчиненню злочинів.
Перераховані вище обставини мають важливе значення для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, початкового і наступного етапів розслідування злочину.
4. Однією із головних передумов успішного розслідування злочину є своєчасне та юридично правильне рішення про порушення кримінальної справи.
Аналіз наукових робіт і судово-слідчої практики дозволив сформулювати перелік документів, які слугують підставами для порушення кримінальної справи про шахрайство з фінансовими ресурсами. Зокрема, виділено документи, передбачені як приводи для порушення кримінальної справи згідно ст. 94 КПК України: заява потерпілої особи (представника юридичної особи – кредитно-фінансової установи, державного органу, іншого кредитора) про факт здійснення протиправних дій (за результатами вивчення кримінальних справ - 79,4%); безпосереднє виявлення органом дізнання (податкової міліції, органів внутрішніх справ), слідчим, прокурором або судом ознак злочину (за результатами вивчення кримінальних справ – 20,6%). Також у дисертації аналізуються інші документи, які підтверджують факт вчинення злочину та використовуються при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи.
Поряд з врахуванням кримінально-процесуальних аспектів на момент порушення кримінальної справи повинні враховуватися також криміналістичні, кримінально-правові положення та аспекти фінансового, податкового, бюджетного, банківського права.
5. Планування розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами здійснюється відповідно до його етапів: отримання вихідних даних (етапу характерна інформаційна невизначеність); визначення завдань розслідування (зміст полягає у встановленні перерахованих вище обставин); окреслення необхідних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів (призначення ревізії, слідчі огляди із залученням спеціаліста, виїмки, допити, обшуки, призначення судових експертиз); встановлення послідовності, строків і виконавців намічених слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; оформлення плану розслідування.
План розслідування на початковому етапі повинен бути зорієнтований на перевірку достовірності, уточнення фактичних даних, які послужили основою для порушення кримінальної справи, збирання нових фактичних даних і попередження можливих спроб зацікавлених осіб приховати сліди злочину.
6. Джерелами типових слідчих ситуацій є практика розслідування і розроблені в криміналістиці методики розслідування окремих видів злочинів. До структури кожної сучасної методики як один із обов'язкових її елементів входить система типових ситуацій стосовно різних етапів розслідування.
Розглядаючи типові слідчі ситуації у справах про шахрайство з фінансовими ресурсами, що виникають на початковому етапі розслідування, ми підтримуємо О.В. Курмана щодо виділення таких видів:
1) слідча ситуація, що характеризується наявністю даних про вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами та особу, що вчинила злочин;
2) наявні дані про вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами й декілька осіб з боку позичальника, які вчинили злочин.
3) наявні дані про вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами та злочинну змову позичальника і представника кредитора.
4) наявні дані про вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами й недостатньо інформації про можливого злочинця.
За текстом дисертації була детально розглянута слідча ситуація, яка характеризує вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами організованою злочинною групою.
Окрім „традиційних” ознак вчинення злочину організованими злочинними групами, були розглянуті ще дві: протидія розслідуванню злочину (головним чином спрямовується на приховування події злочину та на перешкоджання розслідуванню злочину) та використання корумпованих зв’язків з метою „прикриття”, а в разі виявлення - застосування заходів протидії розслідуванню шахрайства з фінансовими ресурсами.
Виходячи із сучасних тенденцій злочинності, яка характеризуються зростанням міжнародної активності, виникненням її нових форм, зокрема у сфері економічної діяльності держав, пропонуємо доповнити перелік слідчих ситуацій, різновидом, що характеризується даними про вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами транснаціонального характеру.
Це пов’язано з тим, що останнім часом, у зв’язку із міжнародною інтеграцією держав, набули поширення зовнішньоекономічні операції суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність із залученням іноземного капіталу, кошти перераховуються на іноземні банківські рахунки, що і обумовлює транснаціональний характер шахрайства з фінансовими ресурсами та особливості розслідування вказаної категорії злочинів.
Як показує вивчення слідчої практики, поширеним є поєднання шахрайства з фінансовими ресурсами та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Такі злочини переважно вчинюються організованими злочинними угрупуваннями, із використанням складних схем „заплутування слідів”, із протидією їх розкриттю та розслідуванню.
З метою активної протидії шахрайству з фінансовими ресурсами та іншим злочинам економічного характеру, які мають міждержавний характер, здійснюється співробітництво з міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерполом).
7. При розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами часто виникають питання, що виходять за межі правових, для вирішення яких недостатньо професійних знань слідчого. У таких випадках слідчим залучаються спеціальні знання у процесуальних та непроцесуальних формах.
Значної уваги під час розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами заслуговує ревізія.
Проведене нами дослідження кримінальних справ показало, що ревізія – досить поширений спосіб одержання доказів. Так, у 70,59% вивчених справ було використано можливості документальної ревізії. При цьому ревізії призначалися за ініціативою власника, органів державної влади, органів державного контролю та нагляду; податкових органів; на підставі листа органу дізнання до порушення кримінальної справи (згідно ст. 66 КПК України); за постановою слідчого після порушення кримінальної справи.
Ревізія включає методи фактичної та документальної перевірки стану бухгалтерського обліку, його відповідності положенням чинних нормативних актів, вірогідності облікових та звітних показників. Документальна ревізія є найуніверсальнішим джерелом фактичних даних про подію злочину та інші обставини, що підлягають встановленню.
Підтримуємо погляди С.С. Чернявського щодо виділення нової форми економічного контролю - аудиту. Кожний банк створює спеціальну службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю правління (ради директорів) банку, підпорядкована та звітує перед ним (ст.ст. 45, 68-69 Закону України “Про банки і банківську діяльність”). Аудиторська перевірка має за мету визначити реальну ситуацію кредитного процесу на стадії контролю за цільовим використанням наданих кредитів, правильністю відображення окремих операцій в облікових документах, особливо за пролонгованими та простроченими кредитами.
8. Особливу увагу слід звернути на проведення судових експертиз при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами. Під час розслідування вказаного виду злочину виникає потреба, перш за все, у проведенні судово-економічної, судово-бухгалтерської експертизи та судової фінансово-кредитної експертизи.
Розглядаючи питання щодо відмінностей між предметами судово-економічної та судово-бухгалтерської експертиз, підтримуємо думку Є.Г. Коваленка про те, що бухгалтерська експертиза досліджує господарські операції, які були відображені в документах бухгалтерського обліку, а економічна експертиза досліджує планову, економічну і господарсько-управлінську діяльність підприємств і організацій, ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку.
Предмет фінансово-кредитної експертизи складають фактичні дані, пов’язані з формуванням, розподіленням та використанням доходів та грошових фондів підприємств (організацій), негативні відхилення в цих процесах і фінансовому плануванні, що вплинули на фінансові показники та пов’язані з ними результати господарської діяльності, а також обставини, які сприяли вчиненню злочинів із-за недотримання фінансової дисципліни.
У справах про шахрайство з фінансовими ресурсами проведення судової фінансово-кредитної експертизи спрямовано на вирішення наступних питань: чи дозволяв фінансовий стан суб’єкта господарювання виконати умови кредитного договору; чи обґрунтовано видано кредит (субсидію, субвенцію, дотацію) юридичній особі, приватному підприємцю; який розмір збитків фінансово-кредитної установи, заподіяний видачею кредиту чи іншою формою грошової допомоги; які порушення обліку і контролю фінансово-кредитної установи сприяли заподіянню матеріальних збитків через необґрунтовану видачу кредиту; вимоги яких нормативно-правових актів порушено; чи використані грошові кошти, отримані суб’єктом господарської діяльності, на цілі, передбачені кредитним договором тощо.
Вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами характеризується використанням підроблених документів різного виду. Для з’ясування питання щодо їх справжності проводяться криміналістичні експертизи: технічна експертиза документів, почеркознавча та авторознавча.
Слід додати, що під час розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами можуть проводитися й інші види експертних досліджень (комп’ютерно-технічна, трасологічна, дактилоскопічна, судово-товарознавча тощо).
9. Особливу складність та значення всіх всебічного і повного встановлення всіх обставин справи має допит підозрюваного (обвинуваченого). Згідно ст. 222 КК України – це громадянин-підприємець, засновник (учасник) суб’єкта господарської діяльності або їх службові особи.
Крім того, значну роль у розкритті механізму злочинної діяльності, встановленні джерел доказової інформації, викритті співучасників і конкретизації їх ролі у вчиненні злочину відіграє допит в якості свідків, підозрюваних, обвинувачених головного бухгалтера, керівника суб’єкта господарської діяльності. Допит цих осіб є однією з найпоширеніших слідчих дій у справах про шахрайство з фінансовими ресурсами.
Це викликано тим, що вказана категорія осіб є відповідальною за характер і зміст здійснюваних фінансово-господарських операцій, а також за відображення їх у бухгалтерському обліку і звітності.
Характер і зміст тактичних прийомів, які застосовуються в ході допиту щодо даного злочину, може бути визначений виходячи із аналізу поведінки допитуваного і його позиції – надавати правдиві показання чи протидіяти встановленню істини у справі.
Слідча ситуація допиту, пов'язана з відмовою давати показання допитуваних про дії причетних до злочину осіб, обставини вчинення злочину через побоювання помсти з боку співучасників (матеріальну та іншу зацікавленість) є поширеною у практичній діяльності.
Головними тактичними прийомами для подолання відмови підозрюваного, обвинуваченого від надання показань є: переконання допитуваного в неправильності зайнятої позиції; пред’явлення документів, які вказують на порушення законодавства; пред’явлення речових доказів, висновків експертиз, зачитування показань інших осіб, що викривають злочинну діяльність підозрюваного, обвинуваченого; використання суперечностей між показаннями співучасників тощо. Крім того, для шахрайства з фінансовими ресурсами ефективним прийомом буде повне документальне дослідження діяльності суб'єкта господарювання, механізму кредитування тощо із вказівкою реквізитів документів і їх змісту в протоколі допиту.
10. Як показує аналіз практики розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами, суб'єкти господарювання намагаються вживати заходів для приховування важливих документів, пов’язаних із подією злочину. Вирішення поставлених завдань у таких випадках можливо шляхом проведення обшуку, що відноситься до першочергових слідчих дій при розслідуванні шахрайства з фінансовими ресурсами.
Насамперед мова йде про обшук у кредитно-банківській установі, за місцем проживання власників, засновників, керівників та службових осіб підприємств, їх гаражів, підсобних приміщень. Деякі документи, щоденники, за¬писники, у тому числі електронні, злочинці зберігають при собі чи в автомобілі.
Враховуючи специфіку злочину, пошуку і вилученню підлягають: документи про фінансове положення і господарський стан позичальника, які надаються кредитно-фінансовій установі для отримання кредиту чи іншої форми грошової допомоги (техніко-економічне обґрунтування; договори, платіжні, транспортні та інші документи про господарську операцію, на яку береться кредит; довідки про дебіторську і кредиторську заборгованість; довідки про отримані кредити і позики в інших банках; виписки з поточних рахунків та ін). При проведенні даної слідчої дії необхідно також вилучати і документи, які, на перший погляд, не мають відношення до даної справи, але можуть використовуватися в якості довільних або умовно-довільних зразків почерку при проведенні експертних досліджень.
Слід зазначити, що проблемні питання, пов’язані з криміналістичною характеристикою шахрайства з фінансовими ресурсами та особливостями його розслідування не можна вважати вичерпаними, адже злочинна діяльність, використовувані нею засоби, методи і прийоми безперервно розвиваються. Тому нині важливо не зупинятися, проводити подальші наукові розвідки щодо криміналістичної характеристики та методики розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами, випереджуючи та припиняючи всі виклики економічної злочинності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Криминалистика : учебник ; отв. ред. Н. П. Яблоков ; 3-е изд., перераб. и доп. / Яблоков Н. П. — М.: Юристъ, 2005. — 781 с.
2.Сергеев Л. А. Расследование и предупреждение хищений, совершаемых при производстве строительных работ : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 „Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / Л. А. Сергеев. – М., 1966.
3.Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 „Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / А. Н. Колесниченко. – Харьков, 1967.
4.Белкин Р. С. Курс советской криминалистики : т. 3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации : Акад. МВД СССР / Р. С. Белкин. – М., 1979. – 508 с.
5.Маркусь В. О. Криміналістика : навчальний посібник / В. О. Маркусь. – К.: Кондор, 2007. – 558с.
6.Белкин Р. С. Криминалистка: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Р. С. Белкин – М: НОРМА-ИНФРА. – М., 2001. – 240с.
7.Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования : монография / В. Е. Коновалова – Х: Факт, 2001. – 311с.
8.Журавель В. Криміналістична характеристика злочинів: реальність чи ілюзія? / В. А. Журавель // Правничий часопис Донецького університету. – 2001 – №1(6). – С.56-60.
9.Бахін В., Лук’янчиков Б. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів / В. П. Бахін, Б. Є. Лук’янчиков // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – №1(4). – С.39-43.
10. Жирний Г. Ю. Структура окремих криміналістичних методик розслідування певних категорій злочинів / Г. Ю. Жирний // Актуальні проблеми сучасної криміналістики : матеріали науково-практичної конференції : у 2-х ч., Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 року – Сімферополь, Доля, 2002. – Ч.2. – С.162-167.
11. Здоровко С. Ф. Проблемные вопросы построения криминалистической характеристики транснациональных преступлений / С. Ф. Здоровко // Криміналістика ХХІ століття : матеріали міжнародної науково-практичної конференції., 25-26 листопада 2010 року. – Х.: Право, 2010. – С.297-300.
12. Весельський В. К. Питання щодо криміналістичної характеристики злочинів / В. К. Весельський // Криміналістика у протидії злочинності : тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року) – К.: Хай Тек Прес, 2010. – С. 236-238.
13.Артамонов И. И. Методологические аспекты криминалистической характеристики / И. И. Артамонов // Криминалистическая характеристика преступлениий : сб. науч. трудов ; под ред. Клочкова В. В. – М.: Всесоюзн. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1984. – С.62-67.
14.Настільна книга слідчого: [Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 720с.
15.Густов Г.А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений / Г. А. Густов // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. Трудов ; под ред. Клочкова В. В. – М. Всесоюзн. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1984. – С.40-46.
16.Ледащев В. А. Значение криминалистической характеристики преступлений для профилактической деятельности правоохранительных органов / Ледащев В.А. // Криминалистическая характеристика пре ступлений : сб. науч. трудов ; под ред. Клочкова В. В. – М.: Всесоюзн. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1984. – С.58-63.
17.Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика : навчальний посібник / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва / В. С. Кузьмічов, Г. І. Прокопенко. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368с.
18.Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Р. С. Белкин. – М.: Юрид.лит., 1988.
19.Карпов Н. С. Злочинна діяльність : монографія / Н. С. Карпов – К.: вид-во Семенко Сергія, 2004. – 310с.
20.Бахін В. П., Гора І. В., Цимбал П. В. Криміналістика : курс лекцій (ч.1) / В. П. Бахін, І. В. Гора, П. В. Цимбал. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 356с.
21.Юридична енциклопедія : В 6 т. – Т.6. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: “Українська енциклопедія”, 1998.
22. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой / Ожегов С. И. – 22-е изд., стер. – М.: Рус.яз., 1990. – 921 с.
23.Шапочка С. В. Шахрайство – корисливий злочин проти власності: історія та сьогодення / С. В. Шапочка // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) – 2004. – № 9. – С.21-27.
24.Уголовные установления Тан с разъяснениями (Тан люй шу и). Цзюани 1-8. Введ., пер. с кит. и коммент. В. М. Рыбакова. – СПб.: Петербургское Востоковедение, 1999.
25. Бостан Л.М., Кохановська О.І. Історико-правові основи шахрайства як кримінально караного діяння [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vznu/Jur/2010_3/131-138.pdf.
26. Безверхов А. Развитие понятия мошенничества в отечественном праве [Текст] / А. Безверхов // Уголовное право. – М. : Интел-Синтез, 2001. – № 4. – С. 9–12.
27. Кримінальний кодекс України. Станом на 25 квітня 2006 року. – К.: Велес, 2006. – 172 с.
28. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 р. №5 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf
29.Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-тє вид., переробл. та допов. – К.: Атіка, 2009. – 744с.
30.Мойсик В.Р. До питання про відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від інших злочинів у сфері господарської діяльності / В. Р. Мойсик // Вісник Верховного Суду України – 2002. – №4 (32). – С.26-30.
31.Мойсик В.Р. Проблеми відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності / В. Р. Мойсик // Адвокат. – 2002. – №1. – С.3-10.
32.Весельський В.К. Сучасні можливості використання даних про спосіб вчинення злочину в боротьбі зі злочинністю : навч.посіб. [для студ. вищ.навч.закл.] / В. К. Весельський, С. М. Завялов, В. В. Пясковський. – К.: КНТ, 2009 – 160с.
33. Притика Д.М. Деякі проблеми застосування арбітражними судами кредитного законодавства. Злочини у фінансово-кредитній сфері / Д. М. Притика // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – №3. – С. 212-214.
34.Протидія економічній злочинності / П.І. Орлов, А.Ф. Волобуєв, І.М. Осика, Р.Л. Степанюк, І.М. Зарецька, Едвард Картер, Річард Ворнер. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 568 с.
35.Керівництво з розслідування злочинів: науково-практичний посібник / Кол. авт. В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін., За ред. В.Ю. Шепітька. – Х.: „Одіссей”, 2009. – 960с.
36. Курман О. В. Методика розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / О. В. Курман. – Харків, 2002 – 19с.
37. Мойсик В. Р. Кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. Р. Мойсик – К., 2002. – 22с.
38.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III [Електронний ресурс] ]: інформаційно-правовий довідник «Приватний практик» - К.: DVD – вид-во ТОВ «Ліга Закон», 2009. – 1 електрон. опт. диск (DVD): кольор.; 12см. – Систем. вимоги: Windows 98 / ME/NT 4.0/2000/XP/Vista. – Назва з контейнера.
39.Закон України «Про банки й банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради України – 2001 – № 5-6 – Ст.30
40.Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року № 2063-III // Відомості Верховної Ради України – 2000 – № 51-52 – С.447.
41. Закон України „Про систему оподаткування” від 25. 06. 1991 року № 1251-XII // Відомості Верховної Ради України – 1997 – № 16 – Ст. 119.
42.Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року, у редакції від 22.05.1997 року, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1997 – № 27 – Ст. 181.
43.Положення про кредитування, затверджене Постановою НБУ України №54 від 18 лютого 2004 року [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0296-04
44.Постанова Правління НБУ від 6 липня 2000 року N 279 „Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/spart36/inx36483.htm
45.Финансы и кредит : учеб. пособие / под ред. проф. А. М. Ко¬валевой — М.: Финансы и статистика. 2005. — 512 с.
46.Финансы, денежное обращение и кредит : учебник / М.В. Романов-ский и др. ; под ред. М. В. Романовского, О. В. Врублевской. — М.: Юрайт-Издат, 2006. – 543 с.
47. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: 5-те вид, перероб. і доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юрид. думка. – 2008. – 1216с.
48.Закон України від 12 липня 2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» // Офіційний вісник України – 2001 – № 32 – Ст. 1457.
49.Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики: Монографія / Кол. авт. В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. ; за ред. В. Ю. Шепітько – Х.: Право, 2006. – 624с.
50. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV // [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15
51.Банковское дело : учебник / Под ред. О. И. Лаврушина – М.: Финансы и статистика, 2005. - 672 с.
52.Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підручник / М. В. Салтевський – К.: Кондор, 2005. – 588 с.
53.Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 „Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / Г. Г. Зуйков. – М., 1970. – 48 с.
54.Ларичев В. Д. Преступления в кредитно-денежной системе и противодействие им / В. Д. Ларичев – М.: ИНФРА, 1996. – 234 с.
55.Шепітько В. Ю. Особливості криміналістичної характеристики шахрайства / В. Ю. Шепитько // Вісник Академії правових наук України. – Х., 1998. – №2 (13). – С. 140-145.
56.Чернявський С. С. Методика розслідування злочинів у сфері банківського кредитування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / С. С. Чернявський – К., 2002 – 22с.
57.Чернявський С. С. Злочини у сфері банківського кредитування : Навч. посібник / За заг. ред.. О.М. Джужи / С. С. Чернявський – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 264 с.
58.Кримінальна справа № 1-33/2008 з архіву Садгірського районного суду м. Чернівці [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5990044
59.Кримінальна справа №1-51/07 з архіву Зборівського районного суду Тернопільської області [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5990044
60.Кримінальна справа №1-26/10 з архіву Монастириського районного суду Тернопільської області [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5990044
61.Кримінальна справа №4-37/2009 з архіву Рожищенського районного суду Волинської області [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5990044
62. Кримінальна справа № 1-69/08 з архіву Острозького районного суду Рівненської області Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5990044
63. Хазиев Ш.Н. Криминалистическое моделирование неизвестного преступника по его следам: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 „Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / Ш. Н. Хазиев. – М., 1984. – 22с.
63.Яблоков Н. П. Криминалистическая методика расследования / Н. П. Яблоков – М., 1985. – 98с.
64.Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ / Г. А. Матусовский – Харьков: Консум, 2000. – 478с.
65.Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики : под ред. А. Ф. Лубина. – Нижний Новгород, 1995. – 415с.
66.Андреев С., Образцов В. Документ как объект криминалистики и следственной практики / С. Андреев, В. Образцов // Уголовное право. – 2000. – №2. – С.76-79.
67.Криміналістичне документознавство: Практ. посіб. / В.В. Бірюков, В.В. Коваленко, Т.П. Бірюкова, К.М. Ковальов; За заг. ред. В.В. Бірюкова. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 332с.
68.Кримінальна справа №1-88/2007 p. з архіву Хустського районного суду Закарпатської області [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5990044
69.Криминалистика : учебное пособие для слушателей спец. «Правоведение» вузов / Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И.; Под ред. Н.И. Порубова. – Минск: Высш. школа, 1997. – 344 с.
70. Кримінально-процесуальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами і доповненнями станом на 20 вересня 2009 р.: (відповідає офіційному тексту). – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2009. – 200 с. – (Кодекси України).
71. Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : підручник / Є. Г. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 632с.
72. Лисенко В. В. Незаконне відшкодування податку на додану вартість за експортними операціями: проблеми кримінально-правової кваліфікації / В. В. Лисенко // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України – 2003. – №1(19). – С. 131-140.
73. Методичні рекомендації. Алгоритм викриття і документування злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість (ПДВ) / Казимір М. В., Шаповалов В. В., Лекомцев М. В. та інш. – 2004, Харків: УБОЗ в Харківській області. – 12 с.
74. Лисенко В. В., Задорожний О. С., Дзісяк О. П. Ухилення від сплати податків: виявлення та розслідування. – К.: Істина, 2008. – 216с.
75. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв – Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 336 с.
76. Охрімчук Т. В. Початковий етап розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами / Т. В. Охрімчук // Право і суспільство – №4 – 2009 – С.122-129.
77. Бущан О. П. Використання спеціальних знань при розслідуванні економічних злочинів / О. П. Бущан // Проблеми законності. – 2000. – Вип. 42. – С.190-198.
78. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні від 03.10.97 року // Офіційний вісник України – 1997. – № 44. – Ст. 265.
79. Наказ № 346/1025/685/53 від 19.10.2006 (Головне контрольно-ревізійне управління України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура України) // [Електронний ресурс]]: – Режим доступу: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/m@ain/uk/publish/article
80. Пещак Я. Следственные версии. Криминалистическое исследование. Перевод со словацкого А. М. Ларина. Под ред. А. Р. Ратинова / Я. Пещак // – М.: Изд-во «Прогресс», 1976. – 227с.
81. Охрімчук Т.В. Типові слідчі ситуації при розслідуванні злочинів у сфері банківського кредитування / Т. В. Охрімчук // Криміналістика у протидії злочинності: Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року) – К.: Хай Тек Прес, 2010. – С.424-428.
82. Волчецкая Т. С. Криминалистическая ситуалогия : монография / Под. Ред. Н.П. Яблокова / Т. С. Волчецкая – Калининград: Изд-во Калининград. ун-та, 1997. – 248 с.
83. Криминалистика ; под ред. В. А. Образцова / В. А. Образцов // – М.: Юристъ, 1999. – 735с.
84. Тіщенко В. В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів : монографія / В. В. Тіщенко // Одеська національна юридична академія. – О.: Фенікс, 2007. – 260с.
85. Веліканов С.В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 : „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / С. В. Веліканов. – Х., 2002 – 22с.
86. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв – Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 336 с.
87.Драпкин Л. Я. Ситуационный подход в криминалистике и программирование расследования // Проблемы программирования, организации и информационного обеспечения предварительного следствия / Л. Я. Драпкин // – Уфа: Изд-во Башк. Ун-та, 1989. – С. 27-32.
88.Щербаковский М. Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование : учебно-практическое пособие / М. Г. Щербаковский – Х: Эспада, 2005. – 544с.
89. Оперативно-розшукова діяльність : навч. посіб. / Є. М. Моісеєв, О. М. Джужа, Д. Й Никифорчук та ін. / За ред. проф. О. М. Джужи. – К.: Правова єдність, 2009. – 310с.
90.Шепітько В.Ю. Злочини у сфері економіки: сучасні проблеми криміналістичної науки / В. Ю. Шепітько // Вісник Академії правових наук. Харків: Право, 1997. – С.160-161.
91.Александренко О.В. Поняття та сутність протидії на попередньому розслідуванні / О. В. Александренко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – К.: НАВСУ, 2000. – Вип. № 1. – С. 88-94.
92.Белкин Р.С. Противодействие расследованию и пути его преодоления криминалистическими и оперативно-розыскными средствами и методами // Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного следствия ; под ред. Т. В. Аверьяновой, Р. С. Белкина – М.: Новый Юрист, 1997. – С. 120-131.
93. Криминалистика / [Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р.] : учебник для вузов ; под ред. Р.С. Белкина. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 974 с.
94.Корж В.П. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организованными группами, преступными организациями. Руководство для следователей : научно-пр