КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСНОВИ РОЗСЛІДУВАННЯ ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА

brief description

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗЛОЧИННОСТІ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. В. СТАШИСА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Керик Леся Ігорівна

УДК 343.98

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА
ОСНОВИ РОЗСЛІДУВАННЯ ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Шепітько Валерій Юрійович,
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України,
академік Національної академії правових
наук України

Харків–2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………..3
ВСТУП ……………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1 КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА……………………………………………………...12
1.1. Поняття доведення до самогубства та його соціально-психологічний аналіз ………………………………..………..........12
1.2. Способи доведення до самогубства.……………………….....29
1.3. Місце, час та обстановка доведення до самогубства..………47
1.4. Особа злочинця ………………………………………………..57
1.5. Особа потерпілого …………………………………………….67
1.6. Типові сліди доведення до самогубства ……………………..79
Висновки до розділу 1 ……………………………………………..88
РОЗДІЛ 2 ОСНОВИ РОЗСЛІДУВАННЯ ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА ………………………………………………................90
2.1. Організація та планування розслідування доведення до самогубства. Система типових версій ……………………………90
2.2. Типові слідчі ситуації доведення до самогубства. Слідчі дії…………………………………………………………………111
2.3. Використання спеціальних знань під час розслідування доведення до самогубства ………………………….....................137
Висновки до розділу 2 ……………………………………………157
ВИСНОВКИ …………………………………………………………….159
ДОДАТКИ ……………………………………………………………….162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….171

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ВК – виправна колонія
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
МВС – Міністерство внутрішніх справ
НАПрН України – Національна академія правових наук України
П. – пункт
Рис. – рисунок
Ст. – стаття
ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП
У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, їх апробація, наведені дані щодо публікацій, структури, обсягу дисертації.
Розділ 1 «Криміналістична характеристика доведення до самогубства» складається з шести підрозділів присвячених визначенню поняття доведення до самогубства та виокремленню його криміналістично значущих ознак.
У підрозділі 1.1. «Поняття доведення до самогубства та його соціально-психологічний аналіз» досліджено різні наукові підходи до явища самогубства: історичний, філософський, теологічний, психологічний, соціологічний, демографічний, статистичний, правовий. Аналізується механізм злочинного діяння, який полягає у спонуканні злочинцем особи до вчинення нею самогубства використовуючи її психічний і фізіологічний стан.
Самогубство – це результат свідомих дій з боку певної особи, яка повністю усвідомлює або очікує летальний результат і є однією з основних проблем охорони здоров’я суспільства (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я). За кримінальним законодавством України лише доведення до самогубства з числа всіх причин, що призводять до суїциду є кримінально караним злочином проти особи (ст. 120 КК України). Під час дослідження піддано ґрунтовному аналізу спеціальні терміни, що пов’язані із доведенням до самогубства (суїцидальна поведінка, причини самогубств, види самогубств – аутоцид, легальна евтаназія, алкоголізм, депресія).
На підставі вивчення слідчої, судової та експертної практики, а також літературних джерел, дисертантом визначено поняття доведення до самогубства як спонукання злочинцем особи до вчинення нею суїцидального акту використовуючи її психічний і фізіологічний стан із застосуванням системи способів фізичного впливу (фізичного насильства) та / або психологічного впливу (психічного насильства), певного комплексу фізичного та психічного насильства.
У підрозділі 1.2. «Способи доведення до самогубства» визначено місце способів доведення до самогубства в системі криміналістичної характеристики злочинів та їх види. Зроблено спробу виявити та систематизувати способи вчинення даного виду злочинів. Доведення до самогубства відрізняється від інших кримінально-караних діянь саме способом його вчинення. Результати узагальнення кримінальних справ, свідчать, що конфлікт злочинця й потерпілого був викликаний жорстоким поводженням злочинця з жертвою – 55 %, систематичним приниженням людської гідності – 32 %, примусом до протиправних дій – 9%, шантажем – 3 %. Дисертант вважає, що механізм учинення доведення до самогубства може виявлятися у: 1) фізичному впливі (фізичному насильстві) та / або психологічному впливі (психічному насильстві), 2) певному комплексі фізичного та психічного насильства.
Структурним елементом доведення до самогубства є акт самогубства або замаху на його вчинення. При цьому дисертантом було розглянуто технології вчинення різних способів самогубств. За результатами узагальнення кримінальних справ встановлено, що способом учинення самогубства з боку жертви було: отруєння – 29,05 %, повішення – 29,05 %, падіння з висоти – 23 %, нанесення ушкоджень гострим знаряддям – 6 %, утоплення – 3 %, самоспалення – 3% випадків. За результатами узагальнення також було встановлено існування взаємозв’язків між особою злочинця, особою потерпілого та способом учинення самогубства. Зокрема, такі взаємозв’язки були простежені: у родинних стосунках між особою злочинця та особою потерпілого – 33% випадків (батьки були обвинувачені у вчиненні злочину щодо своїх дітей); у сімейних відносинах (чоловіки довели своїх дружин до самогубств або замахів на самогубство).
У підрозділі 1.3. «Місце, час та обстановка доведення до самогубства» визначається роль даних елементів криміналістичної характеристики злочинів та розглядаються їх взаємозв’язки.
У дисертації приділено увагу місцю вчинення доведення до самогубства. Відомості про місце вчинення доведення до самогубства охоплюють: місце – де проводились підготовчі дії до злочину, безпосереднього вчинення злочину (погрози, жорстке поводження, систематичне приниження людської гідності, шантаж); місце – де залишені сліди злочинного посягання (місце самогубства або замаху на самогубство потерпілого); місце приховування слідів злочину, знарядь і засобів його здійснення, предмета злочинного посягання (інсценування самогубства, вбивства або нещасного випадку).
Результати узагальнення кримінальних справ, проведеного нами, свідчать, що тіло жертви було виявлено у будинку (квартирі) де проживала особа – 65 %; на вулиці – 10%; на присадибній ділянці – 10 %; у нежитловій частині будинку, у водоймі – 3 % випадків.
Час доведення до самогубства дозволяє встановити послідовність і розвиток різноманітних процесів. Під час кримінального провадження важливого значення набувають дані про початок і закінчення доведення до самогубства, його тривалість у часі. Для встановлення часу вчинення злочину слідчому необхідно з’ясувати час, коли: вчинення потерпілим (жертвою злочину) замаху на самогубство, часовий зв'язок між обстановкою до, під час та після вчинення потерпілим самогубства, черговість подій злочину та тривалість різних подій під час учинення доведення до самогубства.
Результати узагальнення кримінальних справ, проведеного нами, свідчать, що у процесі розслідування час учинення доведення до самогубства враховується: при встановленні часових зв'язків між фактами, при з'ясуванні черговості подій, дій або фактів та при обчисленні тривалості різних подій (94 % випадків).
Обстановку доведення до самогубства складає позиція невтручання окремих осіб (родичів, сусідів, колег, друзів та ін.), в присутності яких особа злочинця жорстоко поводиться або принижує особисту гідність потерпілого. Обстановка вчинення доведення до самогубства відображається у навколишньому середовищі. На думку дисертанта, в обстановці доцільно виокремлювати такі різновиди: обстановка, що передує доведенню потерпілого (жертви) до самогубства; обстановка вчинення самогубства чи замаху на самогубство жертвою; обстановка після вчинення самогубства (посткримінальна обстановка).
У підрозділі 1.4. «Особа злочинця» аналізуються криміналістично значущі ознаки притаманні особі злочинця в структурі криміналістичної характеристики доведення до самогубства.
Визначено ознаки особи злочинця, що відображають спосіб доведення жертви до самогубства, її соціально-психологічний портрет. До найбільш типових ознак особи злочинця можуть бути віднесені: 1) демографічні; 2) професійно-освітні; 3) сфера зайнятості; 4) зв’язки з жертвою; 5) схильність до вчинення злочинів (наявність судимостей); 6) фізичний, психологічний стани. За результатами узагальнення кримінальних справ встановлено, що: а) у переважній більшості випадків доведення до самогубства вчиняють чоловіки (94 %), б) віком від 20-52 років, в) мають середню освіту (69 %), г) не працюють (74 %), ґ) перебувають у сімейних чи подружніх стосунках (77%), д) не судимі (84 %), е) які перебували у стані алкогольного сп’яніння (61%). На підставі типових ознак особи злочинця зроблено спробу щодо формування типового соціально-психологічного портрета злочинця.
У підрозділі 1.5. «Особа потерпілого» визначено криміналістично значущі ознаки, що притаманні особі потерпілого та встановлено зв'язок з іншими елементами доведення до самогубства.
Надано характеристику особи потерпілого в системі механізму доведення до самогубства. До найбільш типових ознак особи потерпілого можуть бути віднесені: 1) демографічні; 2) професійно-освітні; 3) сфера зайнятості; 4) зв’язки зі злочинцем; 5) фізичний, психологічний стани. За результатами узагальнення кримінальних справ встановлено, що: а) жертвами доведення до самогубства стають жінки (77 %), б) віком – 17-51 років (52%), в) мають середню освіту (65 %), г) не працюють (54 %), ґ) перебувають у сімейних чи подружніх стосунках (77%), д) яким були нанесені легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження (31%).
Результати узагальнення кримінальних справ свідчать про наявність існування конфлікту між злочинцем і потерпілим через використання злочинцем: жорстокого поводження, систематичного приниження людської гідності, примусу до протиправних дій, шантажу.
У підрозділі 1.6. «Типові сліди доведення до самогубства» визначено види та надано характеристику слідів, що утворюються при вчиненні даного виду злочинів.
Результати доведення до самогубства відображаються після вчинення злочину і допомагають у встановленні взаємозв’язків жертви і злочинця. Розглянуто: матеріально-фіксовані (листи шантажу з погрозами, сліди побоїв на тілі жертви та ін.) та ідеальні сліди (свідчення близьких, колег, друзів, наявність передсмертної записки тощо); сліди приховування (наявність на руках загиблого порізів, які можуть бути слідами опору; наявність на холодній зброї слідів пальців рук, що належать іншій особі та ін.). Результати узагальнення кримінальних справ, проведеного нами, свідчать про те, що під час розслідування доведення до самогубства виявляють такі сліди злочину: залежно від періоду їх утворення – сліди утворені до, під час або після вчинення злочину; залежно від умов утворення – сліди у часі, місці, обстановці злочину; залежно від об’єктів на яких вони знайдені – сліди на потерпілому, на об’єктах обстановки місця події або на злочинці.
Розділ 2 «Основи розслідування доведення до самогубства» складається з трьох підрозділів, в яких розглядаються організаційно-тактичні проблеми розслідування даної категорії злочинів.
У підрозділі 2.1. «Організація та планування розслідування доведення до самогубства. Система типових версій» розглянуто організаційні засади досудового розслідування даного виду злочинів, а також визначено оптимальну послідовність вирішення розумових завдань. За результатами анкетування слідчих МВС України, проведеного нами, встановлено, що 57,5 % респондентів зазнають складнощі під час розслідування доведення до самогубства. Під час організації розслідування доведення до самогубства необхідно враховувати: 1) наявність взаємодії між різними правоохоронними органами та спеціалістами; 2) належне забезпечення слідчого (прокурора) організаційно-технічними, організаційно-тактичними та організаційно-методичними засобами розслідування.
Визначення напряму розслідування доведення до самогубства обумовлено його предметом (комплексом обставин, що підлягають з’ясуванню). Сформульовано типові обставини, які необхідно встановлювати під час кримінального провадження щодо доведення до самогубства залежно від: а) події злочину; б) часу, місця та обстановки злочину; в) особи потерпілого (жертви), г) особи злочинця; ґ) механізму доведення до самогубства; д) наявності (відсутності) ознак інсценування; д) способу вчинення самогубства; е) наявності чи відсутності передсмертної записки.
Важливого значення під час планування розслідування набуває висування та перевірка версій. На думку дисертанта, типові версії відіграють роль своєрідних моделей злочину (інших елементів події), тому слідчий (прокурор) має використовувати їх систему на початку досудового розслідування. За результатами дослідження запропоновано систему типових версій щодо розслідування доведення до самогубства: 1) версії про суть події, що відбулась (вбивство, інсценування самогубства, нещасний випадок, самогубство чи доведення до самогубства); місце, час, обстановку та механізм учинення самогубства; 2) версії щодо: жертви – зв’язку особи жертви та особи злочинця; обставин, які сприяли прийняттю рішення про самогубство; написання передсмертної записки; 3) версії про особу злочинця.
У підрозділі 2.2. «Типові слідчі ситуації доведення до самогубства. Слідчі дії» встановлено слідчі ситуації та запропоновано оптимальний комплекс слідчих дій щодо розслідування даної категорії злочинів. Під час дослідження використано ситуаційний підхід до розслідування доведення до самогубства. Результати опитування слідчих МВС України, проведеного нами, свідчать, що в практиці розслідування виникають такі слідчі ситуації: а) відомі: особа злочинця, особа потерпілого, мотив учинення самогубства, є передсмертна записка, де вказано мотив та особу злочинця; б) невідомі: особа злочинця, особа потерпілого, мотив учинення самогубства. Відомі: є передсмертна записка; в) невідомі: мотив. Відомі: особа потерпілого, особа злочинця, є передсмертна записка без зазначення мотиву; в) невідомі: місце знаходження трупа жертви. Відомі: особа злочинця, особа потерпілого, мотив учинення самогубства, є передсмертна записка де вказана особа злочинця та мотив; г) невідомі: особа злочинця, особа потерпілого, мотив учинення самогубства, немає передсмертної записки чи листа; ґ) невідомі: особа злочинця. Відомі: особа потерпілого, мотиви, є передсмертна записка; д) відомо: особа злочинця, особа потерпілого, мотив учинення самогубства, злочинець затриманий на місці вчинення самогубства; е) відома: особа потерпілого. Невідомі: особа злочинця, мотив, немає передсмертної записки; є) невідомі: особа злочинця, мотиви. Відомі: особа потерпілого; ж) невідомі: особа злочинця, немає передсмертної записки. Відомі: особа потерпілого, мотив.
На підставі проведеного аналізу запропоновано такі види типових слідчих ситуацій: 1) вчинено самогубство: 1.1. Знайдено труп. Слідчий має дані щодо жертви та мотивів учинення самогубства, особа злочинця встановлена. Механізм вчинення жертвою самогубства (спосіб, знаряддя) не суперечить результатам слідчих дій. Встановлено механізм доведення жертви до самогубства; 1.2. Знайдено труп. Слідчий немає даних щодо жертви та мотивів учинення самогубства, особи злочинця. Механізм учинення жертвою самогубства (спосіб, знаряддя) суперечить результатам слідчих дій. Не встановлено механізм доведення жертви до самогубства; 1.3. Знайдено труп. Слідчий має дані щодо жертви та мотивів учинення самогубства. Особу злочинця не встановлено. Механізм вчинення жертвою самогубства (спосіб, знаряддя) не суперечить результатам слідчих дій. Не встановлено механізм доведення жертви до самогубства; 1.4. Отримана заява про зникнення особи. Заявник повідомляє про ознаки доведення до самогубства. Слідчим встановлено особу злочинця та механізм доведення до самогубства. Встановлено мотиви вчинення жертвою самогубства. Невідомий механізм учинення жертвою самогубства; 1.5. Отримана заява про зникнення особи. Заявник повідомляє про ознаки доведення до самогубства. Слідчим встановлено особу злочинця та механізм доведення до самогубства. Не встановлено мотиви вчинення жертвою самогубства. Невідомий механізм учинення жертвою самогубства; 1.6. Отримана заява про зникнення особи. Заявник повідомляє про ознаки доведення до самогубства. Не встановлено особу злочинця та механізм доведення до самогубства, мотиви та механізм учинення жертвою самогубства; 2) вчинено замах на самогубство: 2.1. Було вчинено замах на самогубство. Жертва залишилась жива та повідомила слідчому про мотиви її вчинку; особу злочинця; механізм учинення замаху на самогубство; механізм доведення її до самогубства; 2.2. Було вчинено замах на самогубство. Жертва залишилась жива, але через фізичний або моральний стан не може надати інформацію щодо мотивів її вчинку; особу злочинця; механізм учинення нею замаху на самогубство; механізм доведення її до самогубства.
У роботі запропоновано оптимальний комплекс слідчих (розшукових) дій та визначено специфіку їх проведення при розслідуванні даної категорії злочинів. На думку слідчих, найбільш доцільними слідчими діями при розслідуванні доведення до самогубства є: огляд місця події (86%); огляд трупа (72,3 %); допит свідка (53%), призначення судових експертиз (залучення експертів) (51%); освідування (36,2 %); допит підозрюваного (31,7 %); обшук (29%); виїмка документів (28%); слідчий експеримент, очна ставка (21,3%), пред’явлення особи для впізнання (15,8%).
Результати узагальнення кримінальних справ, проведеного нами, вказують, що під час розслідування доведення до самогубства проводився: допит підозрюваного та допит свідків у всіх випадках, огляд місця події та трупу (68 %); допит потерпілого (52 %); огляд речових доказів та виїмка (23%); відтворення обстановки і обставин події (20 %); очна ставка (13%); огляд документів (6%); обшук особи, освідування, відібрання зразків для експертного дослідження (3%).
У підрозділі 2.3. «Використання спеціальних знань під час розслідування доведення до самогубства» визначено можливості звернення до спеціальних знань слідчим (прокурором) та запропоновано типовий комплекс судових експертиз щодо розслідування даної категорії злочинів. Під час дослідження надано характеристику окремим видам судових експертиз.
Доводиться доцільність використання спеціальних знань під час розслідування доведення до самогубства у двох формах: 1) участь спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій (слідчого огляду, допиту, обшуку та ін.); 2) залучення експерта для проведення судових експертиз.
За результатами анкетування слідчих МВС України, встановлено, що при розслідуванні доведення до самогубства призначають: судово-медичну експертизу (81,4%), судово-психіатричну експертизу (49,3%), судово-психологічну експертизу (в т.ч. посмертну судово-психологічну експертизу – 36,6%) (64,6%), почеркознавчу експертизу (35,7%), експертизу вузлів та петель (17,2%), комплексну психолого-психіатричну експертизу (14,5%), трасологічну експертизу (8,6 %), експертизу холодної зброї (8,6%), ґрунтознавчу експертизу (7,7%), експертизу цілого за частинами (5,9 %), судово-балістичну експертизу (4,5%).
Під час розслідування доведення до самогубства слідчий має призначати комплекс судових експертиз: судово-медичну експертизу; комплексну психолого-психіатричну експертизу потерпілої особи; посмертну судово-психологічну експертизу потерпілого; судово-психіатричну експертизу підозрюваного; судово-наркологічну експертизу; трасологічну експертизу; судово-почеркознавчу експертизу (за наявності передсмертної записки).
Залежно від способу вчинення самогубства (або замаху на самогубство) автором запропоновано перелік типових питань, які є доцільними для вирішення судово-психологічною експертизою.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті наукового дослідження здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у формуванні криміналістичної характеристики та розробленні основ розслідування доведення до самогубства – на підставі комплексного підходу до даної проблеми. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. Вивчено історичні, філософські, теологічні, психологічні, соціологічні, демографічні, статистичні, правові підходи до явища самогубства та здійснено соціально-психологічний аналіз поняття доведення до самогубства. Виявлено та згруповано криміналістично значущі ознаки доведення до самогубства та запропоновано авторське визначення поняття доведення до самогубства – як спонукання злочинцем особи до вчинення нею цього акту використовуючи її психічний і фізіологічний стан із застосуванням системи способів фізичного впливу (фізичного насильства) та / або психологічного впливу (психічного насильства), певного комплексу фізичного та психічного насильства.
2. Сформовано криміналістичну характеристику доведення до самогубства, піддано аналізу окремі криміналістично значущі елементи (способи, місце, час, обстановку доведення до самогубства, особу злочинця, особу потерпілого та типові сліди злочину).
3. Диференційовано обстановку доведення до самогубства на декілька етапів її розвитку, встановлено часові зв’язки цього злочину та виокремлено види місць доведення до самогубства. Визначено механізм доведення до самогубства та його вчинення, який складається із фізичного впливу (фізичного насильства) та / або психологічного впливу (психічного насильства), певного комплексу фізичного та психічного насильства.
4. За результатом взаємодії суб’єктів злочинної діяльності виділено і типізовано сліди доведення до самогубства. За способом учинення самогубства розглянуто матеріально-фіксовані та ідеальні сліди, а також сліди приховування злочину та надано їх характеристики.
5. Виокремлено ознаки особи злочинця та особи потерпілого в системі елементів криміналістичної характеристики доведення до самогубства. Сформовано соціально-психологічні портрети особи злочинця та особи потерпілого.
6. Належна організація та планування розслідування злочинів щодо доведення до самогубства сприяє швидкому та ефективному розкриттю даного злочину. Розроблено предмет розслідування доведення до самогубства (перелік типових обставин, що підлягають з’ясуванню) та сформовано систему типових версій щодо розслідування даної категорії злочинів залежно від різних критеріїв.
7. Типізовано слідчі ситуацій досудового розслідування доведення до самогубства. У процесі розслідування виникають різні слідчі ситуації, які пов’язані із обсягом інформації, що стає відома слідчому. Виокремлено такі критерії типізації слідчих ситуацій: 1) подія, що сталася (самогубство, замах на самогубство); 2) особа жертви (встановлена чи не встановлена) та спосіб учинення нею самогубства; 3) механізм і способи вчинення доведення до самогубства; 4) система обставин доведення до самогубства; 5) наявність (або відсутність) підозрюваного; 6) результати ефективності проведення слідчих дій та тактичних операцій.
8. Запропоновано оптимальний комплекс слідчих (розшукових) дій, сформовано типовий комплекс судових експертиз щодо розслідування доведення до самогубства та надано рекомендації з їхньої підготовки та проведення. Визначено можливості у використанні спеціальних знань та залученні судових експертів. Сформульовано переліки типових питань, що можуть бути поставлені на вирішення окремих судових експертиз.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббасова, И. С. Время совершения преступления как элемент его криминалистической характеристики [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. С. Аббасова. – Томск, 1992. – 22 с.
2. Абельцев, С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия [Текст] : монография / С.Н. Абельцев. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2000. – 207 с.
3. Авакян, Р. З. Доведение до самоубийства как уголовно наказуемое деяние [Текст] / Р. З. Авакян. – Ереван: Изд. АН Арм ССР, 1971. – 131 с.
4. Айнетдинова, Н. Х. Типичная информация о личности преступника и жертвы [Текст] / Н. Х. Айнетдинова // Следователь.– 2004. – № 10 (78). – С. 14-18.
5. Алексаньян, К. А. Применение систем тактических приемов при производстве допроса подозреваемого [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / К. А. Алексаньян. – Краснодар, 2005. – 22 с.
6. Алєксейчук, В. І. Огляд місця події: тактика і психологія [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. І. Алєксейчук. – Харків, 2007. – 20 с.
7. Аленін, Ю. П. Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Ю. П. Аленін. – Х., 1997. – 48 с.
8. Алиев, И. А. Актуальные проблемы суицидологии (уголовно-правовой и криминологический аспекты) [Текст] : монография / И. А. Алиев; Под ред. Т. М. Кафарова. – Баку : Изд-во Элм, 1987. – 188 с.
9. Алиев, И. А. Некоторые вопросы криминологической характеристики доведения до самоубийства [Текст] / И. А. Алиев // Вопросы криминалистики, криминологии и суд. экспертизы.– Баку: НИИСЭ, 1972. – № 15. – С. 82-91.
10. Амбрумова, А. Г. Суицидальное поведение как объект комплексного изучения [Текст] : сб. науч. тр./ А. Г. Амбрумова // Комплексные исследования в суицидологии – М.: Изд. Моск. НИИ психиатрии, 1986. – 164 с.
11. Амбрумова, А. Г., Бородин С. В., Михлин А. С. Предупреждение самоубийств : Изучение и проведение предупредительных мер [Текст] : монография / А. Г. Амбрумова, С. В. Бородин, А. С. Михлин. – М., 1980. – 164 c.
12. Андреев, И. Л. «Заказное» самоубийство (ритуальный уход из жизни как социально-психологический феномен) [Текст] / И. Л. Андреев // Вопр. филос. – 2000. – № 12. – С. 14-34.
13. Андреева, Л. А., Константинов П. Ю., Андреева О. А. Влияние жестокости преступного поведения на уголовную ответственность [Текст] : монография / Л. А. Андреева, П. Ю. Константинов, О. А. Андреева. – СПб. : Юрид. центр пресс, 2002. – 210 с.
14. Анненкова, Т. С. Обстановка совершения преступления и криминалистические методы ее исследования [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Т. С. Анненкова. – Саратов, 2007. – 25 с.
15. Антонян, Ю. М., Еникеев, М. И., Эминов, В. Е. Психология преступления и наказания [Текст] / Ю. М. Антонян., М. И. Еникеев, В. Е. Эминов. – М. : ПЕНАТЕС-ПЕНАТЫ, 2000. – 451 с.
16. Архів Кодимського районного суду Одеської області, справа № 1-201/07.
17. Архів Личаківського районного суду м. Львова, справа № 182-0524.
18. Архів Машівського районного суду Полтавської області, справа 1-100/2010 року.
19. Архів Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, справа № 274010.
20. Архів Октябрського районного суду м. Полтави, справа № 1-425/10, 1-97/11.
21. Архів Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області, справа № 1-108 2009 рік.
22. Архів Святошинського районного суду м. Києва, справа № 1-275 2008 року.
23. Архів Староміського районного суду м. Вінниця, справа № 1-69-2010.
24. Архів Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 січня 2011 року у справі № 1-1-11.
25. Архів Шевченківського районного суду м. Чернівці, справа № 10-16018.
26. Арцишевский, Г. В. Выдвижение и проверка следственных версий [Текст] / Г. В. Арцишевский. – М.: Юрид. лит., 1978. – 103 с.
27. Аршавский, Д. Г., Глазырин, Ф. В. Изучение личности на предварительном следствии [Текст] / Д. Г. Аршавский, Ф. В. Глазырин // Матер. теор. конф. по проблемам соврем. криминологии. – Свердловск, 1969. – С. 30-37.
28. Ахмедшин, Р. Л. Криминалистическая характеристика личности преступника [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Р. Л. Ахмедшин. – Томск, 2006. – 48 с.
29. Байназарова М.Д. Ответственность за доведение до самоубийства женщин на почве пережитков местных обычаев : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / М. Д. Байназарова. – М., 1986. – 24 с.
30. Бартол, К. Психология криминального поведения [Текст] : монография / К. Бартол : пер. с англ. А. Боричев и др. // лит. ред. А. Бродская ; Д. Гиппиус ; науч. ред. Ю. Ковалев. – [7-е межд. изд.] – СПб. – М.: Прайм-Еврознак, Олма-Пресс, 2004. – 352 с.
31. Белкин, Р. С. Курс криминалистики : учеб. пособ. [Текст] / Р. С. Белкин. – [3-е изд., доп.] – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 c.
32. Белкин, Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств [Текст] : монография / Р. С. Белкин. – М., 1966. – 295 с.
33. Берназ, В. Д. Рішення слідчого ( криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти ) [ Електронний ресурс ] : монографія / В. Д. Берназ, С. М. Смоков. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Одеса : ОЮІ НУВС, 2005. – 151 с. – Заголовок з екрану.
34. Берназ, В. Д. Стратегическое планирование при расследовании пресуплений // Современное состояние и развитие криминалистики : сб. науч. тр. ; под ред. Н.П. Яблокова и В.Ю. Шепитько. – Х.: Апостиль, 2012. – С.123-136.
35. Блувштейн, Ю. Д. Теоретические вопросы статистического изучения личности преступника: По материалам уголовных дел о грабежах и разбойных нападениях [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 718 / Ю. Д. Блувштейн. – М., 1968. – 20 с.
36. Богинский, В. Е. Система тактических приемов допроса подозреваемого [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. Е. Богинский. – Х., 1980. – 17 c.
37. Бокариус, Н. С. Наружный осмотр трупа на месте происшествия или обнаружения его [Текст] : практическое пособие для следователей, работников милиции и судебных медиков / Н. С. Бокариус. – Х. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1929. –188 с.
38. Бокариус, Н. С. Судебная медицина для медиков и юристов [Текст] : монография / Н. С. Бокариус. – Харьков: Юрид. изд-во Украины, 1930. – 690 c.
39. Будякова, Т. Индивидуальные особенности потерпевшего как критерий степени нравственных и физических страданий [Текст] / Т. Будякова // Рос. юстиция. – 2003. – № 2. – С. 15-16.
40. Букаева, И. Н. Обстановка совершения преступления, получение и использование информации о ней при расследовании уголовных дел [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. Н. Букаева. – Тюмень, 2005. – 25 с.
41. Булулуков, О. Ю. Методика расследования убийств при отсутствии трупа [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / О. Ю. Булулуков. – Х., 1997. – 19 с.
42. Бурданова, В. С. О понятии и значении негативных обстоятельств [Текст] / В. С. Бурданова // Вопросы предупреждения преступности. – М.: Юрид. лит., 1965. – Вып. 2. – С. 32-37.
43. Бурданова, В. С. Расследование доведения до самоубийства [Текст] : метод. пособие / В. С. Бурданова / Ин-т усоверш. следств. работников Ген. прокуратуры СССР, Ленинград-Москва, 1982. – 56 с.
44. Бэрон, Р., Ричардсон, Д. Агрессия [Текст] / Р. Бэрон, Д. Ричардсон ; пер. с англ. С. Меленевская и др. –[2-е изд.] – СПб. : Питер, 1999. – 352 c.
45. В США «сайты смерти» уже довели до самоубийства 1000 человек [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.newsru.com/world/25jul2003/death.html. – Заголовок с экрана.
46. Валиев, Р. Ш. Личный обыск в системе способов и средств обеспечения процесса доказывания по уголовным делам [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. / Р. Ш. Валиев. – Саратов, 2003. – 22 c.
47. Вандер, М. Б. Понятие и значение микрочастиц в криминалистике [Текст] / М. Б. Вандер // Правоведение. – 1978. – № 2.– С. 70-80.
48. Вандышев, В. В. Изучение личности потерпевшего в процессе расследования [Текст] : учеб. пособие / В. В. Вандышев – Л.: МВД СССР. Высшее полит. училище. Ленинград. высш. курсы, 1989. – 92 с.
49. Васильев, А. Н. Планирование следствия и разработка следственных версий [Текст] / А. Н. Васильев // Вопросы советской криминалистики. (Рефераты всесоюзного науч. совещания по криминалистике). – Алма-Ата: Казах. гос. ун-т,1959. – C. 17-26.
50. Васильев, А. Н., Мудьюгин, Г. Н., Якубович, Н. А. Планирование расследования преступлений [Текст] : моногр. / А. Н. Васильев, Г. Н. Мудьюгин, Н. А. Якубович ; под ред. С. А. Голунского. – М. : Юрид. лит. – 1957. – 199 с.
51. Васильев, В. Л. Юридическая психология [Текст] / В. Л. Васильев. – М., 1991. – 464 с.
52. Васильев, В. Л. Юридическая психология [Текст] : учебник. – [перераб. и доп.] – СПб. : Питер, 1997. – 656 с.
53. Васильев, В. Л., Мамайчук, И. И., Смирнов, В. П. Использование психолога в качестве консультанта, специалиста и эксперта на предварительном следствии [Электронный ресурс] / В. Л. Васильев, П. И. Мамайчук, В. П. Смирнов. – Режим доступа: http://law.vl.ru/analist/showm. php?id=520&pubname. – Заголовок с экрана.
54. Ведерников, Н. Т. Изучение личности преступника в процессе расследования [Текст] : монография / Н. Т. Ведерников. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1968. – 84 с.
55. Ведерников, Н. Т. Место и роль личности обвиняемого в предмете доказывания по уголовному праву [Текст] / Н. Т. Ведерников // Гос. и право. – 2003.– № 6. – С. 45-49.
56. Великанов, С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. В. Веліканов. – Х., 2002. – 19 c.
57. Величкин, С. А. Тактика организации расследования [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. А. Величкин. – Л., 1981. – 21 с.
58. Весельський, В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекта) [Текст] : монографія / В. К. Весельський. – К. : НВТ «Правник». – НАВСУ, 1999. – 126 с.
59. Викторова, Л. Н. Фактор времени и его значение для раскрытия и расследования преступлений [Текст] : учеб. пособ. / Л. Н. Викторова. – М. : МВД СССР. Всесоюз. науч. – исслед. ин-т, 1983. – 36 с.
60. Висновок експерта № 3271/28.
61. Висновок експерта № 6041/28 – 6089/31 по кримінальній справі № 02-492.
62. Висновок експерта № 959/28.
63. Висновок судово-психологічної експертизи № 3776.
64. Висновок судово-психологічної експертизи № 826.
65. Внушение (суггестия) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://mirslovarei.com/content_psy/VNUSHENIE-SUGGESTIJA-37396.html. – Заголовок с экрана
66. Водолазский, Б. Ф. Психология осмотра места происшествия [Текст] : учеб. пособие / Б. Ф. Водолазский. – Омск: Науч.-исслед. и ред.-изд. отдел. – 1979. – 54с.
67. Возгрин, И. А. Методика расследования преступлений и ее значение для преподавания криминалистики [Текст] / И. А. Возгрин // Научно-технический прогресс и вопросы дальнейшего совершенствования подготовки политработников для внутр. дел и органов внутр. дел. – Л., 1974. – С. 258-262.
68. Волков, В. Н., Янаев, С. И. Юридическая психология [Текст]: учебное пособие / В. Н. Волков, С. И. Янаев. – М. : Щит-М, 2001 – 218 с.
69. Володина, Е. М. Правовая незащищенность личности при доведении до самоубийства [Текст] / Е. М. Володина // Уголовно-правовая охрана личности и ее оптимизация. – Саратов: Изд-во Сарат. госакадемии права, 2003. – С. 119-121.
70. Волостнов, П. А. Роль поведения обвиняемого в формировании следственных ситуаций [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / П. А. Волостнов. – Свердловск, 1985. – 16 c.
71. Волчецкая, Т. С. Криминалистическая ситуалогия [Текст] : монография / Т. С. Волчецкая. – М.: МГУ Калининград: Калинингр. ун-т, 1997. – 218 с.
72. Волчецкая, Т. С. Современные проблемы моделирования в криминалистике и следственной практике [Текст] : учеб. пособие / Т. С. Волчецкая. – Калининград: Калинингр. ун-т., 1997. – 95 с.
73. Габедава, В. А. Особенности осмотра места происшествия по делам убийств [Текст] : автореф. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / В. А. Габедава. – Тбилиси, 2002. – 43 c.
74. Гавло, В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений [Текст] : монография / В. К. Гавло. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1985. – 316 с.
75. Галаган, В. И. Использование следователем информации на первоначальном етапе расследования [Текст] : автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец : 12.00.09 / В. И. Галаган. – К., 1992. – 24 с.
76. Галдецька, І. Г. Правові та наукові основи використання спеціальних медичних знань при розслідуванні злочинів [Текст] : автореф. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / І. Г. Галдецька. – К., 2011. – 16 с.
77. Гарифуллин, И. Р. Познавательно-поисковая деятельность на первоначальном этапе расследования убийств, совершенных с особой жестокостью [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. Р. Гарифуллин. – Уфа, 1999. – 26 c.
78. Гернет М. Самоубийство в СССР в 1925 и 1926 гг. / М. Гернет // Центральное статистическое управление СССР. Самоубийства в СССР в 1925 и 1926 гг. – М., 1929. – 57 c.
79. Глазырин, Ф. В. Изучение личности обвиняемого и тактика следственных действий [Текст]: учеб. пособ. / Ф. В. Глазырин ; отв. за вып. В. М. Семенов. –Свердловск : Свердл. юрид. ин-т., 1973. – 156 с.
80. Глебова, С., Вайкайтиен, Р., Жукаускас, Г. Самоубийство среди полицейских и военных в Литве [Текст] / С. Глебова, Р. Вайкайтиен, Г. Жукаускас // Роль и значение деятельности Р. С. Белкина в становлении современной криминалистики // мат. межд. науч. конф. (к 80-летию со дня рождения Р. С. Белкина). – Воронеж : Воронежский гос. ун-т, 2002. – C. 212-213.
81. Глоссарий суицидологических терминов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www. psychiatry.ru /practic/ handbook/ suicid.html. – Заголовок с экрана.
82. Говорин Н.В., Морозов Л.Т., Попов В.Г., Козлов Т.Н. Личностные особенности военнослужащих срочной службы с аутоагрессивным поведеним // Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХI веке? Медицинские аспекты социальной агрессии : мат. 3-ей междунар. науч. конф., 18-21 сентября 2001 г., Ростов-на-Дону, Россия. – Ростов-на-Дону : Изд. леч.-реабил. науч. центра «Феникс», 2001. – С.154-155.
83. Голиков, Г. А. Особый психологический аспект в анализе места преступления / Г. А. Голиков // ИБ Борьба с преступностью за рубежом. – 2007. – № 5.– C. 32-36.
84. Гордін, Л. Я. Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Л. Я. Гордін. – Х., 2008. – 18 с.
85. Григорє’ва, О. Кримінальна агресія особистості в структурі злочину «доведення до самогубства» та її попередження [Текст] / О. Григорє’ва // Юридична Україна. – 2008. – № 2.– С. 74-77.
86. Григорьев, В. Н., Прушинский, Ю. В. Первоначальные действия при получении сведений о преступлении : Процессуальные и организационно-правовые формы [Текст] : учеб. пособие / В. Н. Григорьев, Ю. В. Прушинский. – Юрид. ин-т МВД РФ. – М. : Книжный мир, 2002. – 103 с.
87. Григорьева Е.А., Лапин И.А. Аутоагрессия и депрессия // Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в ХХI веке? Медицинские аспекты социальной агрессии : мат. 3-ей междунар. науч. конф., 18-21 сентября 2001 г., Ростов-на-Дону, Россия. – Ростов-на-Дону : Изд. леч.-реабил. науч. центра «Феникс», 2001. – С.164-166.
88. Громов, В. И. Дознание и предварительное следствие (теория и техника расследования преступлений) [Текст] / В. И. Громов. – М. : Юриздат, 1926. – 297 с.
89. Гросс, Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики [Текст] / Г. Гросс; пер. с нем. c 4-го доп. изд. пер. Л. Дудкин и Б. Зиллер. – Спб. : Тип. М. Меркушева, 1908. – 1088 с.
90. Гросс, Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики [Текст] / Г. Гросс. – [Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г.] – М. : ЛексЭст, 2002. – 1088 с.
91. Гусев, А. В., Ценова, Т. Л. Использование типовых информационно-следовых моделей места происшествия в целях эффективной организации взаимодействия субъектов поисково-познавательной деятельности [Текст] / А. В. Гусев, Т. Л. Ценова, // Росс. следователь. – 2010.– .№ 7. – С. 2-4.
92. Гуськова, А. П. Следственные ошибки при изучении личности обвиняемого // Вопр. укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве [Текст] / А. П. Гуськова. – М., 1988. – С. 68-71.
93. Демидов, Н. Н. Изучение личности преступника в процессе расследования [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Н. Н. Демидов. – Волгоград, 2003. – 24 с.
94. Денисюк, А. Н. Основания назначения судебно-медицинской и психиатрической экспертизы [Текст] / А. Н. Денисюк // Проблем соц. Законности.– 1989. – Вып. № 24. – Х. – С. 86-90.
95. Денисюк, С. Ф., Шепитько, В. Ю. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистический анализ) [Текст] : науч.-практ. пособие / С. Ф. Денисюк, В. Ю. Шепитько. – Х. : Консум, 1999. –160 с.
96. Дикунов, А. И. Криминалистический анализ следовой картины расследуемого события с признаками преступления [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / А. И. Дикунов. – М., 2005. – 22 с.
97. Долгинов, С. Д. Использование обыска в раскрытии, расследовании и предотвращении преступлений [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. / С. Д. Долгинов. – М., 1991. – 19 c.
98. Домбровский, Р. Г. Следы преступления и информация [Текст] / Р. Г. Домбровский // Правоведение. – 1988. – № 3.– С. 74-77.
99. Драпкин, Л. Я. Основы криминалистической теории следственных ситуаций [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Л. Я. Драпкин. – М., 1987. – 45 c.
100. Драпкин, Л. Я. Первоначальные следственные действия в методике расследования преступлений и проблема повышения их эффективности [Текст] / Л. Я. Драпкин // Вопросы методики расследования преступлений. – Свердловск, 1976. – С. 39-59.
101. Дубровицкая, Л. П., Лузгин, И. М. Планирование расследования [Текст] : моногр. / Л. П. Дубровицкая, И. М. Лузгин. – М., 1967. – С.157.
102. Дулов А. В., Нестеренко П. Д. Тактика следственных действий [Текст] / А. В. Дулов, П. Д. Нестеренко. – Минск, 1971. – 174 с.
103. Дулов, А. В. Судебная психология [Текст] : учеб. пособие / А.В. Дулов. – Минск, 1975. – 464 с.
104. Душейко, Г. О. Організаційно-тактичні основи реалізації оперативно-розшукової інформації на стадії порушення кримінальної справи [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 21.07.04 / Г. О. Душейко. – Харків, 2001. – 17 с.
105. Дюркгейм Е. Самогубство: Соціол. дослідж. [Текст] / Е. Дюркгейм : пер. з фр. – К. : Основа, 1998. – 519 с.
106. Егоров В. В., Егорова Т. М. Концепция суицидального континуума и практика комплексной судебной психолого-психиатрической экспертизы суицидов [Текст] / В. В. Егоров, Т. М. Егорова // Современное состояние и перспективы развития новых направлений судебных экспертиз в России и за рубежом : мат. межд. научно-практ. конф. – Калининград, 2003. – С. 201-208.
107. Енгалычев, В. Ф. Проблематика противоправного психологического воздействия в программе образовательной подготовки юридических психологов [Электронный ресурс] / В. Ф. Енгалычев. – Режим доступа: www.politik.org.ua/vid/bookscontent.php. – Заголовок с экрана.
108. Еникеев, М. И. Юридическая психология [Текст] : учебник / М. И. Еникеев. – М.: НОРМА, 2001. – 624 с.
109. Еникеева, С. З., Уразаева Г. И. Аффективная оценка воспринимаемой действительности в системе организации и регуляции поведения личности : Психологические аспекты анализа проблемы [Текст] / С. З. Еникеева, Г. И. Уразаева // Правовые исследования. – Вып. 6. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. – С. 44-53.
110. Ениколопов, С. Н. Агрессия и агрессивность преступников [Текст] : автореф. дис. … канд. псих. наук : 19.00.06 / С. Н. Ениколопов. – М., 1984. – 20 с.
111. Ениколопов, С. Н. Некоторые результаты исследования агрессии [Текст] / С. Н. Ениколопов // Личность преступника как объект психологического исследования. – М., 1979. – С. 100-109.
112. Ермолаева, Е. Г. Суицид и преступность [Текст] : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.08. / Е. Г. Ермолаева. – Саратов, 2007. – 25 с.
113. Ефанова, М. «Я больше не хочу жить» [Текст] / М. Ефанова // Вечерний Харьков : газ. – 2 апр. 2005. –№ 35 (8835). – С. 4.
114. Ефремов, В. С. Основы суицидологии [Текст] : монография / В. С. Ефремов. – Спб : Диалект, 2004. – 480 с.
115. Жбанков, В. А. Концептуальные основы установления личности преступника в криминалистике [Текст] : автореф. дис. . д-ра юрид. наук: 12. 00.09 / В. А. Жбанков. – М., 1995. – 45 с.
116. Жбанков, В. А. Человек как носитель криминалистически значимой информации [Текст] : учебное пособие / В. А. Жбанков. – М. : УМЦ при ГУК МВД РФ, 1993. – 149 с.
117. Женунтій В. І., Шестопалова, Л. М. Соціальні причини вчинення самогубств [Електронний ресурс] / В. І. Женунтій, Л. М. Шестопалова. – Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/visnik/2003_1/_zmist_04/zhenyn.htm. – Заголовок з екрана.
118. Жордания, И. Ш. Структура и правовое значение способа совершения преступления [Текст] / И. Ш. Жордания. – Тбилиси: Сабчота сакартвело, 1977. – 233 с.
119. Журавель, В. А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. А. Журавель. – Х., 1983. – 17 с.
120. Журавель, В. А. Концептуальные подходы к модернизации криминалистических методик концептуальные подходы к модернизации криминалистических методик [Текст] / В. А. Журавель // Современное состояние и развитие криминалистикиь : сб. науч. тр. : под ред. Н. П. Яблокова и В. Ю. Шепитько. – Х. : Апостиль, 2012. – С.186-202.
121. Журавель, В. Проблеми формування базової методики розслідування злочинів [Текст] / В. Журавель // Вісник Академії прав. наук України. – № 1(52). – 2008. – С. 231-241.
122. Журавель, В. Системи слідчих дій та тактичні операції в структурі окремої криміналістичної методики розслідування злочинів [Текст] / В. Журавель // Вісник АПрН України № 2(57). – Х.: Право, 2009. – С. 197-208.
123. Журов, М. С. Суицид как социально-психологическое явление [Текст] / М. С. Журов // Право і безпека. – 2002. – № 3. – С. 156-158.
124. Закалюк, А. П. Проблемы социальной типологии личности правонарушителя и преступника [Текст] / А. П. Закалюк // Проблемы изучения личности правонарушителя. – М., 1984. – № 76. – С. 5-23.
125. Про судову експертизу : Закон України від 25.02. 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4038-12. – Заголовок з екрану.
126. Затенацький, Д. В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. В. Затенацький. – Х., 2008. – 20 с.
127. Звирбуль, А. К. Расследование убийств : лекция [Текст] / А. К. Звирбуль. – М., 1980. – 32 с.
128. Зейдляев, А. У. Классификация способов совершения преступлений / А. У. Зейдляев // Юристъ-Правоведъ. – 2006. – № 4. – С. 94-95.
129. Зеленковский, С. П. Уголовно-процессуальное и криминалистическое значение изучения личности потерпевшего при расследовании убийств [Текст] / С. П. Зеленковский // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 14. – Киев: Вища школа, 1977. – С. 21-29.
130. Зеленковский, С. П. Установление и использование данных о личности потерпевшего при расследовании убийств [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. / С. П. Зеленковский Киевский гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. – К., 1983. – 17 с.
131. Зеленский, В. Д. Криминалистические проблемы организации расследования преступлений [Текст] : автореф. дис. … д-ра. юрид. наук : 12.00.09 / В. Д. Зеленский. – М., 1991. – 42 с.
132. Зеленский, В. Д. Организация расследования преступлений : Криминалистические аспекты [Текст] / В. Д. Зеленский / отв. ред. Ю. Н. Лукин. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1989. – 152 с.
133. Зотов, М. В. Суицидальное поведение : механизмы развития, диагностика, коррекция [Текст] / М. В. Зотов. – СПб. : Речь, 2006. – 114 c.
134. Зуйков, Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления [Текст] : автореф. дисс. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 / Г. Г. Зуйков. – М., 1970. – 31 с.
135. Зюбин, Л. М. Изучение личности потерпевшего по делам о самоубийстве подростков [Текст] / Л. М. Зюбин // Вопр предупреждения преступности. – Вып. 2. – М.: Юрид. лит., 1965. – С. 87-95.
136. Иванова, В. В. Преступное насилие : учеб. пособ. [Текст] / В. В. Иванова // Юрид. ин-т МВД РФ. – М. : Книжный мир, 2002. – 83 с.
137. Иванова, И. Г. Личность потерпевшего как объект криминалистического исследования [Текст] / И. Г. Иванова // Публично- и частноправовое регулирование в России. – Барнаул : Изд-во Алтайского ун-та, 2003. – С. 328-331.
138. Иванцова, Н. В. Виды насилия в уголовном праве [Текст] / Н. В. Иванцова // "Черные дыры" в Российском законодательстве. – № 4. – 2004. – С. 121-124.
139. Ильченко, Ю. И. Тактические приемы исследования материальной обстановки места происшествия [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : / Ю. И. Ильченко. – М., 1966. – 18 с.
140. Исаенко, В. Использование возможностей судебно-психиатрической экспертизы [Текст] / В. Исаенко // Законность.– 1998. – № 10 (768). – С. 5-10.
141. Ищенко, Е. П. Проблемы первоначального этапа расследования преступлений [Текст] / Е. П. Ищенко. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1987. – С. 27-49.
142. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98. – Заголок з екрана.
143. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи № 6 від 17.01.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95. – Заголовок з екрана.
144. Інформаційний бюлетень № 2. Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань України у 1998 році [Текст]. – К.: Держ. департамент України з питань виконання покарань, 1999. – 24 с.
145. Іщенко, А. В., Щербакова, Г. В. Сучасні підходи до розуміння слідчих ситуацій у криміналістичній літературі [Текст] / А. В. Іщенко, Г. В. Щербакова // Вісник Запорізького юрид. ін-ту. – 2002. – № 3 (24). – C. 257-265.
146. Карагодин, В. Н. Способы сокрытия преступления, их криминалистическое значение, методы распознавания и преодоления : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. Н. Карагодин. – Свердловск,1982. – 19 с.
147. Карнеева, Л. М., Ключанский, В. И. Организация работы следователя [Текст] : метод. пособие / Л. М. Карнеева, В. И. Ключанский // Всесоюзный НИИ криминалистики Прокуратуры СССР. – М. : Госиздюридлит, 1961. – 128 с.
148. Кауфман, М. А. Время совершения преступления и его уголовно-правовое значение [Текст] : автореф. дис. … канд юрид. наук : 12.00.08 / М. А. Кауфман. – М., 1992. – 23 с.
149. Керик, Л. І. Використання спеціальних знань під час розслідування доведення до самогубства [Текст] / Л. І. Керик // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. праць / ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. – Х. : Право, 2010. – Вип. 10. – С. 144-150.
150. Керик, Л. І. Способи доведення до самогубства [Текст] / Л. І. Керик // Проблеми законності : Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – Вип. 96. – С. 186-191.
151. Керик, Л.І. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики доведення до самогубства [Текст] / Л. І. Керик // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. / ред. кол.: В. І. Борисов (гол. ред.) та ін. –Х. : Право, 2010. – Вип. 20 – С. 279-287.
152. Керик, Л.І. Особа потерпілого як елемент криміналістичної характеристики доведення до самогубства [Текст] / Л. І. Керик // Проблеми законності : академ. зб. наук. пр. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. – Вип. 111. – С. 259-265.
153. Керик, Л.І. Призначення судово-психологічної експертизи у справах про доведення до самогубства [Текст] / Л. І. Керик // Сучасні проблеми розвитку судової експертизи : зб. мат. засідання «круглого столу», присвяченого 10-річчю створення Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса (Севастополь, 10-11 черв. 2010 р.) / МЮУ ХНДІСЕ. – Х. : ХНДІСЕ, 2010. – С. 204-205.
154. Керівництво з розслідування злочинів [Текст] : наук.-практ. посібник / кол. авторів : В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. // За заг. ред. В. Ю. Шепітька. – Х.: Одіссей, 2009. – 960 c.
155. Кирюхина, Л. Н. Вооруженное насилие как способ совершения преступления : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 /Л. Н. Кирюхина. – М.,1999. – 24 с.
156. Кисельова, С. С. Деякі питання формування та застосування типових версій [Текст] / С. С. Кисельова // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи : матер. наук.-практ. конф. (Харків, 22-23 квітн. 2004 р. / голов. ред. В. В. Сташис. – К. – Х. : Юрінком Інтер, 2004. – С. 235-237.
157. Китаев, Н. Н., Китаева, В. Н. Экспертные психологические исследования в уголовном процессе : проблемы, практика, перспективы [Текст] / Н. Н. Китаев, В. Н. Китаева. – Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2002. – 432 с.
158. Китаева, В. Н. Судебно-психологическая экспертиза при определении посткриминального суицида как улики поведения [Текст] / В. Н. Китаева // Рос. следователь. – 2001. – № 1. – С. 4-5.
159. Кноблох, Э. Медицинская криминалистика [Текст] / Э. Кноблох : пер. с чеш. С. Виноградова. – [2-е изд., доп.] – Прага : Госмедиздат, 1959. – 390 с.
160. Ковалев, М. И. Право на жизнь и право на смерть [Текст] / М. И. Ковалев // Гос. и право. – 1992.– № 7. – С. 68-76.
161. Коврижных, Б. Н. Деятельность органов прокуратуры по делам о нераскрытых убийствах [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 717 / Б. Н. Коврижных. – Х., 1969. – 22 c.
162. Ковтуненко, Л. П. Щодо ситуаційного підходу в криміналістиці [Текст] / Л. П. Ковтуненко // Кримінально-правова охорона життя та здоров`я особи : мат. наук.-практ. конф., Харків, 22-23 квіт. 2004 р. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – C. 249-251.
163. Колесниченко, А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09. / А. Н. Колесниченко. – Х., 1967. – 21 с.
164. Колесниченко, А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений : текст лекций [Текст] / А. Н. Колесниченко. – Х.: 1976. – 28 с.
165. Колесниченко, А. Н. Планирования расследования [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.09. – Харьков, 1952. – 21 с.
166. Колесниченко, А. Н. Понятие и задачи планирования предварительного следствия [Текст] / А. Н. Колесниченко // Сб. науч. работ по суд. медицине и криминалистике памяти засл. проф. Н. С. Бокариуса. – Х., 1956. – С. 204-210.
167. Колмаков, В. П. Значение для расследования точного установления способов совершения и сокрытия преступлений против жизни [Текст] / В. П. Колмаков // Труды Харьк. мед. ин-та. – Вып. 5. – Х., 1956. – С. 193-196.
168. Кондрашенко, В. Т. Девиантное поведение у подростков: Социал.-психол. и психиатр. аспекты : моногр. [Текст] / В. Т. Кондрашенко.– Минск : Беларусь, 1988. – 207 с.
169. Коновалова, В. Е. Версия : концепции и функции в судопроизводстве [Текст] : монография / В. Е. Коновалова. – Х.: Изд. Н. Н. Вапнярчук, 2007. – 192 с.
170. Коновалова, В. Е. К вопросу о принципах научной организации следственной деятельности [Текст] / В. Е. Коновалова // Вопросы государства и права. – М, 1970. – С. 340.
171. Коновалова, В. Е. О роли логики в построении следственных версий [Текст] / В. Е. Коновалова // Учен. записки. – Вып. 16 : Вопросы уголов. права, уголов. процесса и криминалистики. – Х.: Харьк. юрид. ин-т, 1962. – C. 103-110.
172. Коновалова, В. Е. Психология в расследовании преступлений [Текст] / В. Е. Коновалова.– Х., 1978. – 143 с.
173. Коновалова, В. Е. Убийство: искусство расследования : моногр. [Текст] / В. Е. Коновалова. – Х. : Факт, 2001. – 311 с.
174. Коновалова, В. Е., Шепитько, В. Ю. Обыск : тактика и психология [Текст] : учеб. пособ. / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. – Х. : Гриф, 1997. – 80 c.
175. Коновалова, В. Е., Шепитько, В. Ю. Основы юридической психологии : учебник [Текст] / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. – Х.: Одиссей, 2005. – 352 с.
176. Коновалова, В. О. Методика розслідування злочинів : оптимальні системи слідчих дій [Текст] / В. О. Коновалова // Вісник Академії прав. наук України. – 2005. – № 4 (43). – С. 155-160.
177. Коновалова, В. О., Шепітько, В. Ю. Юридична психологія : підручник [Текст] / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. – К. : Ін Юре, 2004. – 240 с.
178. Конончук, Н. В. О психологическом смысле суицидов [Электронный ресурс] / Н. В. Конончук // Психологический журнал. – Т. 10. – № 5. – М., 1989. – Режим доступа: http://www.aquarun.ru/psih/extrem/extrem12.html. – Загл. с экрана.
179. Конончук, Н. В. Психологическая характеристика лиц с острыми ситуационными суицидальными реакциями [Текст] : автореф. дис. … канд. псих. наук : 19.00.04 / Н.В. Конончук. – Л., 1980. – 19 с.
180. Копылов, И. А. Следственная ситуация и принятие тактических решений. (Общие положения) [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. А. Копылов. – М., 1984. – 19 c.
181. Корноухов, В. Е. Основные положения методики расследования отдельных видов преступлений [Текст] / В. Е. Корноухов // мат. науч. конф. – Красноярск. – 1972. – С. 93-95.
182. Косимов, О. А. Проблемы взаимодействия следователя с органами дознания на стадии возбуждения уголовного права по материалам оперативно-розыскной деятельности [Текст] / О. А. Косимов // Рос. следователь, 2011. – №12. – С. 31-35.
183. Кошелева, И. С. Организация первоначального этапа расследования убийств, совершенных несовершеннолетними [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. С. Кошелева. – Саратов, 2006. – 26 с.
184. Кравченко, Л. П., Єгоров, В. В. , Єгорова, Т. М. Деякі правові і судово-експертні аспекти проблеми суїциду [Текст] / Л. П. Кравченко, В. В. Єгоров, Т. М. Єгорова // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики. – Вип. 2 : зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. ; ред. кол. : М. Л. Цимбал, М. І. Панов, Е. Б. Сімакова-Єфремян та ін. – Х. : Право, 2002. – С. 545-550.
185. Крейхи Б. Социальная психология агрессивности [Текст] / Б. Крейхи ; пер. с англ. – СПб : Питер, 2003. – 336 с.
186. Криминалистика [Текст] : учебник / А. И. Винберг, Б. М. Шавер. – [IV изд., доп.] – М. : Госиздатюридлит, 1950. – 198 с.
187. Криминалистика [Текст] : учебник / отв. ред. Н. П. Яблоков. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : Юристъ, 2001. – 718 с.
188. Криминалистика. Кн.1. Техника и тактика расследования преступлений [Текст]. – М.: Госиздат «Сов. Законодательство», 1935. – 251 c.
189. Криминалистика. Техника и тактика расследования преступлений [Текст] / Н. А. Бобров, А. И. Винберг, С. А. Голунский, В. И. Громов и др. ; под ред. : А. Я. Вышинского. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. – 372 с.
190. Криміналістика [Текст] : підруч. / за ред. В. Ю. Шепітька. – [2-ге вид. переробл. і допов.] – К. : Ін Юре, 2004. – 728 c.
191. Кримінальний кодекс України [Текст] : наук.-практ. коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Ін Юре, 2003. – 1150 с.
192. Кругликов, Л. Л. Способ совершения преступления : Вопросы теории : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 715 / Л. Л. Кругликов, Свердловский юрид. ин-т. –Свердловск,1971. – 18 с.
193. Крылов, И. Ф. Криминалистика : учебник [Текст] / И. Ф. Крылов. – Л., 1976. – 591 с.
194. К